CC BY
9
9. Лсовий М.М. Вiдтворення декоративних форм сосни звичайно'1 щепленням / М.М. Лсовий, М.А. Марценюк // 62-га науково-техшчна конференция професорсько-викладацького складу, наукових пращвникхв, докторанпв та аспiрантiв за шдсумками науково'1 дiяльностi у 2011 рощ. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - С. 121-123.
10. Каталог растений и селекция. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.lve-baumschule.de/ru/glossary-ru/p? page=5.
Лисовый Н.Н. Особенности полиморфизма, использования в озеленении и прививки декоративных форм Pinus sylvestris L.
Приведена классификация по морфологическим признакам наиболее ценных и распространенных в садово-парковом хозяйстве форм сосны обыкновенной. Рассмотрены перспективные направления использования декоративных форм исследуемого вида при проектировании различных элементов ландшафта. Приведена характеристика применяемых способов прививки. Проведены экспериментальные исследования по гетеровегета-тивному размножению Pinus sylvestris L. формы 'Fastigiata' и "ведьмина метла" двумя наиболее подходящими способами прививки. Обобщены, проанализированы и приведены полученные результаты.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, форма, прививки, привой, подвой.
Lisoviy M.M. Features of polymorphism use in landscaping and vaccination of decorative forms of Pinus sylvestris L.
The present classification of morphological characteristics of the most common and in Horticulture forms of pine. Considered promising uses of decorative forms investigated species when designing different elements of the landscape. The characteristic of the applied methods of vaccination. Experimental studies on heterovehetatyve reproduction of Pinus sylvestris L. form 'Fastigiata' and 'Witch Broom' by two most suitable methods of vaccination. Summarized, analyzed and results are imposed.
Keywords: Pine, form, vaccination, grafting, rootstock.
УДК 630 *187 Здобувач С.Я. Мтевська1 -
1нститут екологп Карпат НАН Украти
ЗМ1НИ СТРУКТУРИ Л1С1В ПРСЬКО'1 ЧАСТИНИ БАСЕЙНУ Р1ЧКИ ЛЮЧКИ УПРОДОВЖ 1967-2010 РОК1В
Упродовж останшх 50 роюв на мющ колишшх молодих деревостангв з перевагою бука сформувалися переважно середньовжов^ До 1997 р. загалом спостер^алася позитивна тенденщя до збшьшення продуктивном! деревосташв на 50-100 %. Проте впро-довж останшх 13 роюв середш запаси букових, ялинових та ялицевих деревосташв трохи знизилися, в окремих випадках - нав^ь на 25 % (пристигают). Це, очевидно, зумовлено штенсивними доглядовими рубаннями. З метою оптишзацп еколопчно! ситуацп в репой та покращання структури люових ресурсов потрiбно орieнтуватися на досягнення на-лежних бюметричних показниюв деревостанiв у вiцi достигання та стиглосй: для дере-востангв бука - формувати запас 300-400 м3 -га-1, для ялищ - бшьше 500 м3.
Вступ. Упродовж останшх 1000 роюв лiсовi ландшафти Передкарпаття, Прут-Днiстровсього межирiччя та прилеглого до них з швдня низькопр'я Карпат зазнали глибоких антропогенних трансформацш. Ц процеси насамперед були пов'язат 3i шдльним заселенням людьми цих територiй, iнтенсивним лкокористу-ванням та агрокультурним освоенням земель [7]. Значних господарських перетво-рень зазнали i лiсовi угiддя, якi збереглися. Вони щонайменше вже ^5i4i пройденi
1 Наук. кергвник: акад. М.А. Голубець, д-р бюл. наук
Науковий шспик НДТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.18
суцшьним вирубуванням. Особливо значн надшрт обсяги лкокористування були у 50-60-х роках ХХ ст., коли бшьшкть старовшових та середньовшових деревос-ташв на Передкарпатп та у Карпатах були зрубаш. Саме тод ввдбулися карди-нальн змши структури лково! рослинност! i деградацшт трансформащ! лкових бюгеоценоз!в [8]. Така ситуащя породила сучаснi проблеми у лiсовому господар-ствi, яш потребують докладного лiсознавчого вивчення, а також лкшничих прак-тичних заходш i3 подолання !х негативних наслдаш [3]. Тому метою нашого дос-лщження було виявлення характеру та глибини антропогенних трансформаций ль сово! рослинност! у низькогiрному ландшафтi Покутсько-Буковинських Карпат. Об'ектом дослщження було обрано лки прсько! частини басейну р. Лючки, що належать до Березшського лiсництва ДП "Кутське лiсове господарство". 1х площа становить 3969 га. Займають вони схили низькопр'я у межах висоти 400-1100 м н.р.м. Це геоботанчний район покутсько-буковинських смерково-ялицево-буко-вих лк1в [2]. До висоти 600 м н.р.м. тут поширен грабово-буковi лки i головним типом лку е волога грабова бучина з деревостанами 1-1а бонiтету. Вище, у межах 600-900 м н.р.м., поширеш чист! буков! лки з домшкою явора, ясена, в'яза також 1-1а боштету. Ще вище ростуть яворово-буков! лки середньо! продуктивност! [1].
Матер1али та методика дослщження. Опрацьовано тдсумков! матер!али таксащ! лк!в за чотири рев!зшт перюди. У середовишд Excel побудовано таблиц! розподалу площ та запасш деревосташв за групами вку та переважаючими породами. Шляхом дшення сум запаав на суми площ деревосташв вщпов!дних перева-жаючих порвд i груп вку отримано середт запаси деревостатв на 1 га. На основ! цих даних побудовано пор!вняльт дааграми змши структури площ деревостанв та !х продуктивной (рис. 1 i 2). Для головних лкотв!рних порвд, бука, ялини та яли-щ прийнято таш групи вку як для експлуатащйних лк!в: молодняки I класу в!ку -до 21 року; молодняки II класу вку - 21-40 ротв; середньовков! деревостани -41-60 роюв, для дуба звичайного - 41-80 роюв. Пристигаюч! вщповщно - 61-80 (дуб 881-100) роюв. Наступн 20 роюв - стит деревостани, а ще старш! - перес-тшт старовков!
Отриман1 результата. Пкля закшчення Друго! свггово1 вшни бшьшкть деревостатв Березшського лкнищва вирубали. На !х мкщ виникли шляхом самоза-ростання, або в наслщок створення лкових культур, виникли молод! переважно буков! та ялинов! деревостани I класу в!ку (вком до 20 роюв). Станом на 1967 р. зага-лом вони займали 38 % площд лкництва; 3 % земель займали молодняки сосни зви-чайно! i 2 % - ялиц бшо! Майже 15 % земель були представлен! нез1мкнутими культурами та трависто-чагарниковою рослиннктю зрубш (рис. 1). Подабно 23 % земель були зайняп молодняками бука, ялини та ялиц другого класу вку. На час-тку середньовкових деревостатв припадало лише 15 % площ! лкнищва, а присти-гаючих та достиглих вщповщно - лише 5 i 4 %. Старовков! або перестит деревостани займали лише 47 га, або 1 % вщ загально! площ!. Продуктивнкть лк1в загалом була низькою. Середт запаси стиглих i перестшних деревостатв становили лише 150-300 м3-га-1, що напевно було пов'язано з штенсивним !х прорщженням (рис. 2).
Станом на 1978 р. вкова структура лк1в змшилася на користь молодняюв другого класу вку, частка яких зросла до 42 %. Збшьшилась i площа середньовь кових деревостатв, !х частка становила 28 %. Майже повнктю зникли пристига-юч! та достит деревостани (4 i 1 % в!дпов!дно). Зменшилася площа не залкнених
земель, до 4 %. Продуктивнiсть лiсiв зросла. Середнш запас пристигаючих буко-вих деревостанiв вже сягав 320, ялинових - 360, а ялицевих 440 м3та-1.
1 2 А П С
Рис. 1. Змта структури розподту плош^ деревосташв Березiвського лкництва за групами вЩ та переважаючими породами: 1 - молодняки I класу в1ку;
2 - молодняки II класу вгку; С - середнъовгковг деревостани; П - пристигаючг деревостани; С - стиглг та перестшм деревостани
Через 20 роюв, станом на 1997 р., молодняки другого класу вку займали 23 % вщ загально' площ^ а домшували середньовiковi - 61 %. На частку букових деревосташв припадало 62 % земель, а решту (20 %) займали ялинники i (9 %) -яличники. Незначш площi займали середньовiковi деревостани втьхи сiроí та вiльхи чорно'', дуба звичайного та граба. Станом на 2010 р. частка середньовкових деревосташв зросла до 73 %, збшьшилась i площа пристигаючих деревостанш (11 %). Продуктивнiсть букових деревосташв мало змшилася, проте знизилися запаси середньовкових i старших ялинових деревостанш.
Загалом можна вiдзначити стшку тенденцш до формування на дослщженш територп букових деревостанш. На перспективу тд час здiйсненя практичних за-ходiв потрiбно орieнтуватися на досягнення оптимальних лiсiвничо-таксацiйних
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.18
показник1в букових, ялицевих та ялинових деревостан1в [4-6], яю домшують у низьког1рних ландшафтах Карпат. При цьому доц1льно повтстю використовувати локальний л1сотиполог1чний потенц1ал люових земель [1], враховуючи структурн1 особливост1 кор1нного рослинного покриву [2], а також перспективу отримання максимального еколопчного ефекту, пов'язаного з максимальними приростами де-ревостан1в [9].
500 -]---------
Береза Бук Вшьха Граб Дуб Модрина Сосна Ялина Ялиця
Рис. 2. Змта середнЫ запаав деревосташв Бер^вського лкництва за групами та в^ переважаючими породами: 1 - молодняки I класу в2 - молодняки II класу вС - середньовiковi деревостани; П - nристигаючi деревостани; С - стиглi та перестшш деревостани
Висновки та рекомендаций
1. Упродовж останшх 50 ромв вщбулася грунтовна змша вково1 структури ль ав. На мющ колишшх молоднямв, що домiнували за площею, сформувалися переважно середньовiковi деревостани з перевагою бука. Виросли також пристигаючi та стига ялиновi деревостани, яких до 1997 р. не було у струк-турi лiсового фонду. Зараз вони займають майже 12 % вкрито'1 лiсом площi.
2. Упродовж 1967-1997 рр. загалом спостерiгалася позитивна тенденщя до збшь-шення продуктивное^ деревостанiв на 50-100 %. Проте впродовж останнього peBi3rnHoro перiоду середш запаси букових, ялинових та ялицевих деревоста-нiв трохи знизилися, в окремих випадках - навпъ на 25 % (пристигаюч^. Зникли пристигаючi та стиглi деревостани дуба. Очевидно, що це пов'язано з надто штенсивним лiсокористуванням та доглядовими рубаннями.
3. 1з метою оптимiзащ'i еколопчно!' ситуацп в регiонi та покращання структури лiсових ресурсiв потрiбно зменшити iнтенсивнiсть рубок, пов'язаних iз ве-денням лiсового господарства. Для цього доцшьно орieнтуватися на досяг-нення належних бiометричних показникiв деревостанiв у вщ пристигання та стиглостi: для бука формувати запас деревостану 300-400 м , для ялищ -бшьше 500 м3. Щодо ялинниыв, то у зв'язку з 1х всиханням та захворювання-ми потрiбно орieнтуватися на формування мiшаних ялиново-ялицево-буко-вих деревостанiв, якi e високопродуктивними i водночас бiльш стiйкими до захворювань.
Лггература
1. Герушинский З.Ю. Типологш лiсiв Украшських Карпат / З.Ю. Герушинский. - Льв1в : Вид-во "Пiрамiда", 1996. - 208 с.
2. Голубець М.А. Геоботанiчне районування Украшських Карпат - основа рацюнального природокористування / М.А. Голубець // Пращ Наукового товариства iM. Шевченка. - Сер.: Екологiчний зб.: Еколопчш проблеми Карпатського регiону. - Льв1в : Вид-во НТШ, 2003. - Т. 12.
- С. 283-292.
3. Голубець М.А. Сучасш проблеми люознавства, лвдвннцтва та люового господарства / М.А. Голубець // Наую^ прадi Лiсiвничоl академи наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - Вип. 2. - С. 20-26.
4. Гриник Г.Г. Лiсiвничо-таксацiйнi особливостi та динамжа складу гiрських яличниюв Украшських Карпат / Г.Г. Гриник // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.4. - С. 12-27.
5. Гриник Г.Г. Жйвничо-таксацшна характеристика ялинових деревостанв Украшських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.12. - С. 12-24.
6. Гриник Г.Г. Жйвничо-таксацшна характеристика букових деревосташв Украшських Карпат з урахуванням орографiчних особливостей / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.11. - С. 71-82.
7. Мшевська С.Я. До юторй освоення бюгеоценотнчного покриву верх1в'я басейну рiчки Лючки / С.Я. Мшевська // Науковi основи збереження бютпчно! рiзноманiтностi". - Тематичний зб. 1н-т екологи Карпат. - Л^в : Вид-во"Жга-Прес"". - 2002. - Вип. 4. - С. 65-69.
8. Мшевська С.Я. Сучасна трансформация лiсiв верх1в'я басейну рiчки Лючки / С.Я. Мшевська // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004.
- Вип. 14.7. - С. 49-51.
9. Третяк П Р. ^^iCT деревосташв старшого вжу: еколопчний аспект / П.Р. Третяк, Ю.1. Черневий // Доповод НАН Украши. - 2011. - Вип. 6. - С. 203-208.
Милевская С.Я. Изменения структуры лесов горной части бассейна реки Лючки в течении 1967-2010 гг.
В течении последних 50 лет на месте прежних молодых древостоев бука сформировались преимущественно средневозрастные древостои. До 1997 г. в целом наблюдалась позитивная тенденция увеличения производительности древостоев на 50-100 %.
Однако, за последние 13 лет средние запасы буковых, еловых и пихтовых древостоев немного уменьшились, в отдельных случаях - даже на 25 % (приспевающие). Это, очевидно, обусловлено интенсивными рубками ухода за лесом. С целью оптимизации экологической ситуации в регионе и улучшения структуры лесных ресурсов следует ориентироваться на достижение надлежащих биометрических показателей древостоев в возрасте приспевания и спелости. Для древостоев бука желательно формировать запас 300400 м3 -га-1, для пихты - больше 500 м3 -га-1.
Науковий шспик НЛТ У Украши. - 2013. - Вип. 23.18
Milevska S. Ya. Institute of ecology of Carpathians of NAN of Ukraine, scientific adviser is an academician M.A. Golubets'
Changes of the forests structure of mountain part of Lyuchki river basin over a period 1967 -2010
During to the last 50 years on the place of young forest with the advantage of beech, middle-aged trees are formed in general. To 1997 a positive tendency of productivity increasing of forest was observed on 50-100 %. However, for the last 13 years the middle supply of beech, spruce and silver fir trees was a bit diminished, on individual case on 25 % in ripening forests. Maybe it was caused by the intensive cleaning cutting of the forest. With the purpose of optimization of ecological situation in a region and improvement of the structure of the forest resources it is necessary to be oriented on achievement of the proper biometric indices of trees in ripening age. For the beech forest it is necessary to form the supply of 300-400 m3 -yr-1, for a silver fir - more than 500 m3 -yr-1.
УДК630*232.311.3 Ст. наук. спiвроб. 1.С. Нейко, канд. с.-г. наук;
наук. ствроб. Л.В. Смашнюк; мол. наук. ствроб. Ю.А. €лкавенко -ДП "Втницька лкова науково-дослiдна атанцш УкрНДШГА "
ОЦ1НЮВАННЯ СТАНУ ТА НАС1НН6НОШЕННЯ КЛОН1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (РШШSILVESTRIS, I.) ФШСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ В1ННИЧЧИНИ
Дослщжено збережешсть, стан та насшненошення сосни звнчайно! на клоновш на-сшневш плантаци. Проведено ш^вняння штенсивност формування генеративних орга-шв клошв сосни фшського походження та мюцево! популяцн. Виявлено зв'язок зниження штенснвност репродуктивних процесгв iз попршенням стану дерев.
Ключовi слова: клон, мшростробши, насшненошення, клонова насшнева плантацш.
Вступ. Клонов1 нас1ннев1 плантаци (КНП) ввдграють ключову роль у за-безпеченн селекцшннм репродуктивним матер1алом лкогосподарських шд-приемств [2, 5, 6]. Насамперед це стосуеться хвойних порвд, 1нтенсившсть насшненошення яких е бшьш регулярною. КНП хвойних порвд, як1 розташован у п1вн1чн1й частин ареалу, характеризуются значно нижчою найнневою продук-тивнктю. Це зумовлено несприятливими клшатичними умовами та недостатньою кшькютю тепла [1]. З метою актив1зацц насшненошення клошв було закладено ек-спериментальн1 КНП у швденнш частин ареал1в поширення хвойних деревних порщ. Одна 1з таких - КНП сосни звичайно! фшського походження, яка створена в умовах Вшниччини. Плантацию сосни звичайно! закладено у 1992-1993 рр. за участю науковщв Вшницько! лково! науково-дослщно! станцл. 1з фшсько! сторо-ни координування роботи здшснювали науковщ Науково-досшдного шституту л1-су Фшляндц (МБТЬА).
Мета роботи - досшдити адаптащйну та репродуктивну здатнкть клошв сосни звичайно! фшського походження в умовах В1нниччини.
Об'екти дослщжень. Клони сосни звичайно!' фшського походження та мк-цево! популяци, !х стан, штенсивнкть утворення мшростробшв та насшненошення.
Методика дослщжень. 1з часу створення плантацш проводили регулярш досл1дження щодо приживлюваносп клонв, адаптацп та шгенсивносп утворення шишок. У 2012-2013 рр. науковщ станцц виконали чергов1 роботи щодо оцшки стану та насшненошення клонв. Стан клонв визначався за 5-бальною шкалою.
