CC BY
16
5. Ярош О. К. Метод вщтворення штрацеребрально'1геморагп у бших щурiв / О. К. Ярош, С. В.Кириченко, С. П. Х^мончик [та íh.] // Кровооб^ та гемостаз. - 2005. - № 1. - С. 77-81.
6. Connolly E. S. Jr.Guidelines for themanagement of aneurysmal subarachnoid hemorrhage: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association / american Stroke Association. / E. S. Jr.Connolly, A. A. Rabinstein, J. R Carhuapoma [et al.] // Stroke. - 2012. - Vol. 43. - Р. 1711-1737.
7. Morgenstern L. B. Guidelines for the management of spontaneous intracerebral hemorrhage: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association / L. B. Morgenstern, J. C. Hemphill 3rd, C.Anderson Carhuapoma [et al.] // Stroke. - 2010. - Vol. 41. - Р. 2108-2129.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ АДЕМОЛА И НИМОДИПИНА НА ЦЕРЕБРАЛЬНУЮ ГЕМОДИНАМИКУ В КОРЕ ГОЛОВНОГО МОЗГА Ходаковский А.А., Жабоедова Н.В., Рокунец И.Л., Загорий Г. В.
В течение первых 4 суток модельного субарахноидального кровоизлияния (введение в предварительно катетеризированное субарахноидальное пространство крыс гепаринизированной аутокрови объемом 0,1 мл/кг), наблюдалось двукратное уменьшение объемной скорости кровотока в сосудах коры головного мозга в пределах проекции средней мозговой артерии. Экспериментальная терапия промышленным образцом ампульного 1,0 % раствора 1-адамантилетилоксы-3-морфолино-2-пропанола гидрохлорида («Адемол-Дарница» Дарница, Украина), условно эффективной дозой 2 мг/кг каждые 24 ч в течение 4-х суток модельного геморрагического инсульта, препятствовала снижению церебральной гемодинамики. Так, в конце опыта показатель объемной скорости кортикального кровотока, был достоверно выше уровня этого показателя у животных группы контрольной патологии в среднем на 30,5%. Стимулирующее влияния « Адемола» на кровоток в коре мозга, является важной составляющей его нейропротекторного эффекта в условиях геморрагического инсульта. Учитывая то, что исследуемый препарат, кроме стимулирующего влияния на кортикальный кровоток, обладает качествами модулятора активности КМБА-рецепторов, он является перспективным для дальнейшей углубленной доклинической оценки его эффективности в недифференцированной терапии инсульта.
Ключевые слова: «Адемол», субарахноидальное кровоизлияние, нимодипин.
Стаття надшшла 12.06.2016 р. УДК 616.127-018:616.441-008.64-085
COMPERTIVE ESTIMATION OF INFLUENCE OF ADEMOL AND NIMODIPINE
Khodakovskiy O.A., Zhaboiedova N.V., Rokunets I.L. Zagorii G.V. In experiments on the rats with model of intracerebral hemorrhage of middle level of heaviness (introduction of own blood in subarachnoid space of 0.1 ml/100 g) was seen twice reduction of blood circulation in region of internal carotid artery in first 96 hours after modeling of pathology. Experimental Therapy industrial design ampoule 1.0% solution of 1-adamantyletyloksy-3-morpholino-2-propanol hydrochloride ("Ademol-Darnitsa" Darnitsa, Ukraine), relatively effective dose of 2 mg / kg intravenously every 24 hours for 4 days model of hemorrhagic stroke, similar to nimodipine (30 mkg/kg) prevented the decrease in cerebral hemodynamics. Thus, at the end of the experiment on the background of the introduction of "Ademol" indicator cortical volumetric flow rate remained higher relative to control group of animals Pathology average of 30.5%. Stimulatory effect "Ademol" on blood flow in the cerebral cortex, is an important part of its neuroprotective action in hemorrhagic stroke. Given that the study drug than stimulating effect on cerebral hemodynamics, as a modulator of NMDA-receptor activity - is promising further in-depth preclinical evaluation of its effectiveness in the treatment of stroke.
Key words: «Ademol», intracerebral hemorrhage, nimodipine.
Рецензент Старченко I.I.
ЗМ1НИ М1КРОП1НОЦИТОЗУ В КРОВОНОСНИХ КАП1ЛЯРАХ М1ОКАРДА ЩУР1В 13 ВРОДЖЕНИМ Г1ПОТИРЕО3ОМ У В1КОВОМУ АСПЕКТ
Методом ультраструктурного та морфометричного аналiзу дослщжеш кровоносш катляри мюкарда 7, 45, 100 та 240 добових щурiв з вродженим гшотиреозом. 1нтенсившсть трансцитозу оцшювали за показниками об'емно! та юльюсно! щшьност мжротноцитозних везикул (МПВ), !х середньо! площi зрiзу та фактора форми. Вимiри здшснювали на натвавтоматичному пристро! обробки графiчних зображень. Встановлено, що у 7-ми добових щурiв iз ВГТ в ендотелiальних кл^инах кровоносних капiлярiв мюкарда штенсившсть мжротноцитозу за юльюсними показниками суттево не вiдрiзняeться вщ вкового контролю. У 45-и добових щурiв з ВГТ тдсилеш процеси трансендотелiального переносу речовин, про що свщчить тдвищення юльюсно! щшьност МПП. З'являються кйтини, перифершш дшянки яких переповнеш МПП. Об'емна щшьшсть МПП залишаеться статистично однотипною з показником у контроле що пов'язано, скорш усього з одночасним збшьшенням юлькост при зменшенш розмiрiв цих структур. У 100 добових щурiв iз САГ юльюсна щшьшсть МПВ перевищуе показник не тшьки у 45-ти добових щурiв iз САГ, а й в контроле Таке збшьшення може вщображувати тдсилення транцитозу i мати компенсаторну спрямовашсть. У 240 добових щурiв iз ВГТ вщбуваеться суттеве зменшення кiлькостi МПВ та !х злиття, що е одшею з ознак зриву компенсаторних процеав в ендотелii' кровоносних капiлярiв мюкарда.
Ключов! слова: вроджений ппотиреоз, щури, м1кроп1ноцитоз, електронна м1кроскоп1я, морфометр1я.
Поширешсть в останн1 десятир1ччя г1потиреозу - захворювання, викликаного зниженням 61олог1чного ефекту гормошв щитопод1бно! залози на тканинному р1вн1 або !х деф1цитом в оргашзм^ привертае все б1льше уваги дослщниюв. Невпинно зростае число випадюв вродженого
гшотиреозу (ВГТ). Одним з найчаспших ускладнень гшотиреозу е порушення серцево-судинно! системи [4]. В розвитку вродженого гшотиреозу важливу роль вщграе дисфункщя ендотелiю. При вивченш цього питання увага дослщниюв придiлялася головним чином крупним судинам. Даних щодо ендотелiю кровоносних капiлярiв при цьому захворюваннi дуже мало, тодi як вiд змiн !х фiзiологiчного стану багато в чому залежить функцюнування органiв, якi вони обслуговують. Обмiн речовин знаходиться в прямш залежностi вiд проникностi кровоносних капiлярiв. Одним iз головних И шляхiв е трансцитоз, структурним вираженням якого е мiкропiноцитознi везикули [1]. Фенотиповою особливiстю кровоносних капiлярiв мюкарда е переважання процесiв мiкропiноцитозу над бюсинтетичними, тобто основними структурами, як представленi в ендотелп цих м^осудин, е МПВ. Кiлькiсне представництво цих структур змшюеться в залежностi вщ вiку та патологiчного стану i може бути показником як стадп диференцiювання, так i ступеня розвитку пошкоджень [2].
Метою роботи було вивчити особливосп змiн мшрошноцитозу в кровоносних капiлярах мiокарда щурiв iз вродженим гiпотиреозом у вшовому аспектi.
Матерiал та методи дослщження. Об'ектом дослiдження були морфометричнi показники мшрошноцитозу в ендотелп кровоносних капiлярiв мiокарда лiвого шлуночка 40 щурiв iз ВГТ лшп В1СТАР вшом 7, 45,100, 240 дiб. Контролем служили штактш щури такого ж вшу. Тварини утримувалися в умовах вiварiю Нацiонального медичного унiверситету зпдно вимогам «Свропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та наукових цшей» [1985].
Вроджений гшотиреоз моделювали шляхом пригшчення щитоподiбноl залози тиреостатиком - мерказолшом [Чугунова Л.Г. и др., 2001]. Ваптним самкам перорально вводили препарат починаючи з 14-1' доби перинатального розвитку, по^м пiддослiднi тварини отримували його з молоком матерi, а в подальшому - при самостшному харчуваннi. Розчинником була вода. Препарат вводили протягом усього експерименту щоденно у дозi 20 мг/кг маси тша. Рiвень тироксину у плазмi кровi визначали при виведенi тварин iз експерименту iмунноферментним методом на приадi «Sunrise RC», фiрми TEKAN.
Матерiал для електронно-мiкроскопiчних дослiджень фшсували 2,5% розчином глютарового альдегiду на фосфатному буферi з дофiксацiею в 1% розчиш чотирьохокису осмiю за Мшоншгом. Зневоднювали у спиртах зростаючо! концентраци та ацетонi. Заливали в сумш епон-аралдит, згiдно загальноприйнятш методицi [3]. Ультратонкi зрiзи, виготовляли на ультратомi Reihart (Австрiя), контрастували 2% розчином ураншацетату та цитратом свинцю. Препарати фотографувалися пiд електронним мшроскопом ПЕМ-125К.
Морфометричнi дослiдження проводилися на напiвавтоматичному пристро! обробки графiчних дослiджень за допомогою спецiально розроблено! на базi лаборатори електронно! мшроскопи 1нституту проблем патологи програми «Органела». Вивчалися об'ем, який займають МПВ в одинищ об'ему цитоплазми (об'емна щшьшсть), 1'х кiлькiсть в одинищ об'ему цитоплазми (кiлькiсна щiльнiсть), площа зрiзу та фактор форми везикул.
Статистична обробка отриманого матерiалу проводилася за допомогою параметричного критерiю Ст'юдента та непараметричного критерiю Колмогорова-Смiрнова зпдно принципам варiацiйноl статистики.
Результати дослщження та Тх обговорення. Електронно-мiкроскопiчний аналiз показав, що у 7-ми добових щурiв з вродженим гiпотиреозом (ВГТ) в ендотелiальних клiтинах кровоносних капiлярiв мiокарда вiдбуваеться топографiчний перерозподiл мшрошноцитозних пухирцiв (МПП). Структури, якi приймають участь у трансендотелiальному переносi речовин, спостер^аються в усiх дiлянках цитоплазми, хоча й нерiвномiрно розподiленi по них. Мшрошноцитозш пухирцi спостерiгаються у виглядi як прикрiплених до базально! чи люменально! поверхонь, так i вiльно розташованих у цитоплазмi, або ж утворюють скупчення. Бiльшiсть !х розмiщена на люменальнiй поверхнi шж на базальнiй, тобто iснуе люменально-базальний градiент (рис.1 А). Морфометричний аналiз показав, що в 1 мкм3 цитоплазми мiститься 272,9+30,5 пухирцiв, що значуще не вiдрiзняеться вiд аналопчного показника у вiковому контролi (табл. 1). Аналiз розподiлу ендотелiоцитiв за кшьюсною щiльнiстю у iнтактних та ппотирео!дних 7-и добових щурiв свщчить, що, хоча вiн дещо розрiзниться за представництвом клiтин в класах (у ппотирео!дних щурят з'являеться новий клас iз значною кiлькiстю мшрошноцитозних пухирцiв), непараметричний критерiй Колмогорова - Смiрнова пiдтверджуе Н0-гiпотезу про вщсутшсть значущих вiдмiнностей в порiвнювальних групах: А2 = 0,35 < А205 = 1,84 (рис.2).
Таблиця 1
Морфометричш показники МПП в ендотелшцитах кровоносних кашляр1в мiокарда
iнтактних щурiв (К) та щурiв iз ВГТ
Вк Об'емна щшьшсть МПП, % Кшьюсна щшьшсть МПП, 1/мкм3 Середня площа зр1зу МПП, 10-2 мкм2 Фактор форми МПВ
д1б К ВГТ К ВГТ К ВГТ К ВГТ
7 15,05+1,08 15,31+1,46 238,6+11,4 272,9+30,5 0,59+0,01 0,58+0,02 0,85+0,008 0,86+0,007
45 18,09+1,04 17,15+0,83 282,7+15,9 400,7+28,9* 0,57+0,01 0,46+0,01* 0,84+0,005 0,86+0,004*
100 21,95+0,85 23,00+1,49 332,5+18,6 443,7+25,9* 0,57+0,01 0,55+0,01 0,85+0,007 0,84+0,006
240 16,81+2,16 10,54+1,12* 335,3+71,7 69,3+ 8,3 * 0,52+0,02 0,97+0,02* 0,78+0,01 0,85+0,01*
100
50
0
7 д^б К
7 Д^б ВГТ
□ 100-300 □ 301-500
Рис. 2. Розподш ендотелюци-пв кровоносних капiлярiв iнтактних щурiв (К) та з ВГТ за кшьгасною щiльнiстю
МПП. По ос абсцис -кшьмсна щiльнiсть МПП (1/мкм3) По осi ординат - кшьгасть клiтин (%).
*Статистично достов1рна р1зниця пор1вняно з вковим контролем (Р < 0,05).
Значуще не вщр1зняються м1ж собою у 7-и добових штактних { ппотиреощних щур1в { шш1 показники, що характеризують мшрошноцитоз: середня площа зр1зу, фактор форми пухирщв та об'ем, який вони займають в одинищ об'ему цитоплазми ендотелюципв.
У 45 добових щур1в з ВГТ морфометричний анал1з показав, що в цей перюд спострежень в 1 мкм3 цитоплазми ендотелюципв мюкарда ппотиреощних щур1в мютиться 400,7+28,9 МПП, що значуще вщр1зняеться вщ цього показника в контрол1 (табл1). Характер розподшу кттин за цим показником у контрольних { експериментальних тварин суттево р1зниться. В капшярах мюкарда контрольних тварин переважають
ендотелюцити з незначною кшьюстю пухирщв { лише поодиною ендотелюцити мютять !х збшьшене число. У 45-и добових ппотиреощних щур1в кттин з найменшим числом МПП вдв1ч1 менше, шж у контроле а розповсюджеш ендотелюцити ¡з значною !х кшьюстю; з'являються кл1тини, перифершш дшянки яких переповнеш МПП.
Н0-ппотеза про вщсутшсть статистичних вщмшностей м1ж виб1рками, як пор1внюються, вщхиляеться за допомогою критерда Колмогорова-См1рнова з 99% надшшстю: ^2 = 5,44 > А201 = 2,64 (рис 2). Збшьшення кшьюсно! щшьносп супроводжуеться значущим зменшенням розм1р1в мшрошноцитозних пухирщв, середня площа зр1зу яких дор1внюе (0,46+0,01)х10-2 мкм2 проти (0,57+0,01)х10-2 мкм2 у контроль Об'емна щшьшсть МПП залишаеться статистично однотипною з показником у контроле що пов'язано, скорш усього з одночасним збшьшенням кшькосп при зменшенш розм1р1в цих структур (табл.1). Це може бути ознакою посилення мшрошноцитозу, коли пухирщ, що формуються з плазматичних мембран, не досягаючи притаманним !м у норм1 розм1р1в, вщшнуровуються { дають можливють утворення додаткових пухирщв. 1нтенсиф1кащя процес1в переносу речовин е проявом пристосувальних процес1в, яю розвиваються у вщповщь на д1ю патолопчного чинника. 1ншою ознакою цих процес1в в кровоносних катлярах у молодих тварин з вродженим ппотиреозом е локальш стоншення перифершних д1лянок ендотелюципв до розм1р1в мшрошноцитозного пухирця, а шод1 й до товщини двох мембран (рис. 1 Б).
У 100 добових щур1в з вродженим ппотиреозом МПП, зазнають найбшьших яюсних { кшьюсних змш. Незначна кшьюсть ендотелюципв мютить пом1рну кшьюсть прикршлених, як формують базо-люменальний град1ент. Спостер1гаються кттини без пухирщв. Але бшьшють ендотел1альних кттин переповнеш цими структурами. Вони розташовуються уздовж базально! або люменально! поверхш щшьно одна поруч з одшею, формують комплекси р1зно! форми (рис. 1В). В окремих випадках, коли пухирщв збираеться надто велика кшьюсть, !х надлишок уособлюеться у вигляд1 мшроклазматозних вироспв та виводиться за меж1 ендотелюципв.
Морфометричний анал1з у свою чергу показав, що кшьюсна щшьшсть МПП у 100 добових ппотиреощних щур1в дор1внюе 443,7+25,9/мкм3, що значуще вище показника у контрол1 (табл. 1).
Анал1з розподшу кттин за кшьюстю МПП в клииш показав його суттеву вщмшшсть вщ вшового контролю. З в1ком у штактних тварин число ендотелюципв з незначною кшьюстю МПП зменшуеться, але вони все ж переважають у популяцп. У щур1в з ВГТ по м1р1 збшьшення термшу
експерименту кшьюсть кттин з найменшим представництвом МПП зменшуеться на 45-у добу експерименту майже вдв1ч1, а на 100-у добу - !х залишаеться 10% протии 60% у контроль Зменшення кл1тин першого класу супроводжуеться появою класу ендотелюципв з 700-900 МПП в 1 мкм3, який не був притаманний капшярам у штактних щур1в ш в однш вшовш груш. Причому, у 100 добових щур1в з вродженим гшотиреозом число таких клггин досягае 20%. Вщмшносп м1ж виб1рками у 45-и та 100 добових щур1в з вродженим гшотиреозом { 100 добових штактних щур1в у середнш вшовш груш тдтверджуються статистично за допомогою критерда Колмогорова-См1рнова. Н0-гшотеза вщхиляеться з 99% надшшстю: ^2 = 3, 15 > А201 = 2,64 (при пор1внянш 45-ти та 100 добових щур1в з вродженим гшотиреозом) 1 А2 = 10,01 > А201 = 2,64 (при пор1внянш 100 добових штактних { щур1в з ВГТ).
Стосовно шших иоказниюв необхщно вщм1тити, що вони статистично однотипш у штактних { 100 добових щур1в з ВГТ (табл. 1). Слщ вщм1тити, що як { в попереднш вшовш груш, в мюкард1 гшотирео!дних щур1в розповсюдженим е стоншення иерифершних дшянок ендотелюципв, але через 100 д1б це стоншення часто завершуеться розходженням ендотел1альних кттин з утворенням «локушв витоку».
У 240 добових щур1в мшрошноцитозш пухирщ, кшьюсть яких суттево знижена, нер1вном1рно розподшеш в ендотелюцитах. Значш дшянки цитоплазми иозбавлеш цих структур. В темних ендотелюцитах вони набувають вигляду збшьшених у розм1рах иухирщв овально! або дещо витягнуто! форми з вмютом иом1рно! щшьносп. Подекуди щ пухирщ з'еднуються 1, зливаючись, утворюють диянки меншо! електронно! щшьносп.
Б
Г
Рис. 1 Кровоносш кашляри мюкарда л1вого шлуночка щур1в з ВГТ. Електронномкроскошчне фото. А - 7д1б, зб. 18000; Б - 45д1б, зб.20000; В - 100д1б, зб.20000; Г - 240д1б зб.12000.
Морфометричний ан^з МПП показав змши Bcix показниюв (табл. 1). Значуще збiльшення середньо! площi цих пухирцiв, у пор1внянш з вшовим контролем, вiдбуваeться,скорiш усього, через злиття частини з них. В той же час, кшьюсна щшьшсть зменшуеться дуже значно (бшьш, нiж у 4 рази). Внаслщок того, що зворотньо пропорцiйнi змши площi та кiлькостi МПП вщбуваються не рiвномiрно, то суттеве зниження !х числа лише частково вщбуваеться за рахунок !х злиття, а переважають процеси пригнiчення новоутворення. Електроннопрозорi ендотелiоцити мають незначну товщину перифершних дiлянок, в основному позбавлених органел, за виключенням МПВ. Останнi також спостериаються не в усiх кттинах (рис. 1Г). Враховуючи те, що щ ендотелiоцити не розширенi, можна вважати, що просв^лення цитоплазми пов'язано з 11 лiзисом, а набряк для них не притаманий.
1. В ендотелiальних клiтинах кровоносних капiлярiв мiокарда 7-ми добових щурiв iз ВГ Т кiлькiсна щiльнiсть МПВ найменша, у порiвняннi iз старшими за вшом тваринами, але значуще не вiдрiзняеться вiд цього ж показника у тварин вшового контролю.
2. У 45 добових щурiв з ВГТ спостериаеться значне посилення процесiв трансцитозу, про що свщчить значуще пiдвищення кiлькостi МПП в одинищ об'ему цитоплазми ендотелiоцитiв з 282,7±15,9/мкм3 в контролi до 400,7±28,9/мкм3. Дистрофiчно-деструктивнi змiни проявляються апоптозом частини ендотелюципв, зменшенням кiлькостi органел бюсинтетичного плану, лiзисом та набряком 1х цитоплазми.
3. При збшьшент вiку щурiв з ВГТ до 100 дiб, в капiлярах мюкарда ознаки активного переносу речовин транс- i парацелюлярними шляхами дають тдставу вважати, що в цей вшовий перiод розвитку ВГТ стан капiлярiв в мiокардi ще частково компенсований. Надзвичайне шдвищення кшьюсно! щiльностi МПП (443,7±25,9/мкм3 проти 332,5±18,6/мкм3 в контрол^ з одного боку е компенсащею на зруйнування ендотелiальних клiтин, а з шшого, коли вони повшстю заповнюють клiтини, десквамуються, то сприяють !х деструкцп.
4. У 240 добових щурiв iз ВГТ вщбуваеться суттеве зменшення кiлькостi МПВ, !х злиття. Внаслiдок чого розмiри МПВ збшьшуються майже удвiчi, що е одшею з ознак зриву компенсаторних процешв в ендотели кровоносних капiлярiв мiокарда.
1. Карупу В. Я. Электронная микроскопия / В. Я. Карупу // - Киев: Вища школа, -1984. - 208 с.
2. Караганов Я. Л. Реактивность сосудистого эндотелия / Я. Л. Караганов, В. А. Миронов, А. А. Миронов // - Киев: Здоров'я, - 1986 - С. 183 - 199.
3. Катеренчук В. I. Серцево-судинш маски гшотиреозу / В. I. Катеренчук, О. П. Берегова // Внутренняя медицина. -2007- Т.3. - № 3.
4. Перцова Т. О. Стан ренш-анпотензин-альдостероново! системи у хворих на гшотиреоз та артер1альну ппертензто / Т. О. Перцова, О. М. Куликова // Ендокринолопя. - 2004. - Т.9. - № 1. - С. 97 - 100.
5.Стеченко Л. А. Эндотелий кровеносных капилляров мюкарда позвоночных (ультраструктурный анализ) / Л. А. Стеченко // Автореф. Дис...д.б.н. - Киев. - 1989. - 32 с.
ИЗМЕНЕНИЯ МИКРОПИНОЦИТОЗА В КРОВЕНОСНЫХ КАПИЛЛЯРАХ МИОКАРДА КРЫС С ВРОЖДЕННЫМ ГИПОТИРЕОЗОМ В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ Чухрай С. М.
Методом ультраструктурного и морфометрического анализа исследованы кровеносные капилляры миокарда 7, 45, 100 и 240 суточных крыс с врожденным гипотиреозом (ВГТ). Интенсивность трансцитоза оценивали по показателям объемной и количественной плотностей микропиноцитозних везикул (МПВ), их средней площади среза и фактора формы. Измерения осуществляли на полуавтоматическом устройстве обработки графических изображений. Установлено, что у 7-ми суточных крыс с ВГТ в эндотелиальных клетках кровеносных капилляров миокарда интенсивность микропиноцитоза по количественным показателям существенно не отличается от возрастного контроля. У 45-ти суточных крыс с ВГТ усиленные процессы трансендотелиального переноса веществ, о чем свидетельствует повышение количественной плотности МПВ. Появляются клетки, периферийные участки которых переполнены МПВ. Объемная плотность МПВ остается статистически однотипной с показателем в контроле, что
MICROPINOCYTOSIS CHANGES IN MYOCARD BLOOD CAPILLARIES OF AGING RATS WITH INNATE HYPOTHYROIDISM Chuhray S. M.
Blood capillaries of 7, 45, 100 and 240 days rats with innate hypothyroidism (IHT) were researched using ultrastructural morphometric analysis. Intensity of transcytosis was evaluated by level of volume and quantitative density of micropinocytotic vesicles (MPV), their average section area and form factor. All measurements were performed with semiautomatic equipment for graphical images processing. It was found that in 7-day rats with IHT quantity indicators of micropinocytosis intensity in endothelial cells of myocard blood vessels showed no valid difference with age control group. In 45-day rats with IHT processes of transendothelial transmission of substances increased that is demonstrated by increase in quantity density of MPV. There are some cells whose peripheral areas are filled with MPV. The volume density of MPV remains statistically the same with its level in the control group
связано, скорее всего, с одновременным увеличением количества при уменьшении размеров этих структур. В 100 суточных крыс из ВГТ количественная плотность МПВ превышает показатель не только в 45-ти суточных крыс из ВГТ, но и в контроле. Такое увеличение может отражать усиление трансцитоза и иметь компенсаторную направленность. В 240 суточных крыс с ВГТ происходит существенное уменьшение количества МПВ и их слияния, что является одним из признаков срыва компенсаторных процессов в эндотелии кровеносных капилляров миокарда.
Ключевые слова: врожденный гипотиреоз, крысы, микропиноцитоз, электронная микроскопия, морфометрия.
Стаття надшшла 8.06.2016 р.
that is most probably connected with simultaneous increase of number and decrease of size of these structures. In 100-day rats with IHT the quantitative density of MPV exceeded both 45-day rats with IHT and control levels. Such increase might reflect reinforcement of transcytosis and have compensatory meaning. In 240-days rats with IHT there is a substantial decrease in MPV number and their fusion that is one of the indicators of compensatory processes fail in myocard endothelium blood capillaries.
Key words: innate hypothyroidism, rats, micropinocytosis, electron microscopy, morphometry.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК 612.616-092.9:615.916'175:616-073.7
ВПЛИВ 1НГ1Б1ТОРА АКТИВАЦН ЯДЕРНОГО ФАКТОРА кВ НА ФУНКЦ1ОНАЛЬНИЙ СТАН СПЕРМИ ЩУР1В ЗА УМОВ ПО€ДНАНО1 Д11 НА ОРГАН13М Н1ТРАТУ НАТР1Ю ТА РЕНТГЕН1ВСЬКОГО ОПРОМ1НЕННЯ
У експеримент на 21 бшому щурi дослiджено вплив шпб™ра активацп ядерного фактора кВ (ОТ-кБ) - ^Н-23 (4-метил-N-(3-фенiлпропiл)бензол-1,2-дiамiну) - на кшьюсш та якiснi показники сперми за умов поеднано! дй на органiзм нiтрату натрiю (у дозi 200 мг/кг протягом 30 дiб) та рентгенiвського опромiнення (у дозi 0,08 Гр три рази протягом тижня через день, сумарно 0,25 Гр). Показано, що введення ^Н-23 (у дозi 1 мг/кг, 2 рази на тиждень) за умов експерименту ютотно зменшуе вщсоток нежиттездатних кйтин та !х патолопчних форм (з аномалiями голiвки). При цьому порушуеться рухливють сперматозо!дов, що вщбиваеться у збiльшеннi клiтин iз швидким поступальним рухом (нормокiнезiя, катеп^я А), а також спермпв з коливальним невпорядкованим рухом (дискiнезiя, катеп^я С), зменшеннi клiтин з повшьним поступальним рухом (гiпокiнезiя, категорiя В) та нерухомих сперматозо!дав (акiнезiя, категорiя Б).
Ключовi слова: ядерний фактор кВ, нiтратна iнтоксикацiя, рентгенiвське опромшення, сперматограма, кiнезiограма.
Робота е фрагментом НДР «Роль активных форм кисню, системи оксиду азоту та транскрищшних факторiву мехашзмах патологiчного системогенезу» (№ держреестрацн 0114и004941).
У наших попередшх публшащях показано, поеднана д1я штратно! штоксикацп та рентгешвського опромшення виявляе бшьш глибою змши, шж штратна штоксикащя та рентгешвське опромшення окремо (збшьшуеться вщсоток нежиттездатних та патолопчних сперматозо!д1в, акшезис) [5]. Це можна пов'язати ¡з посиленням продукцп супероксидного анюн-радикала НАДН-залежним електронно-транспортним ланцюгом, що призводить до неферментативного вшьнорадикального пероксидного окиснення лш1д1в (ПОЛ), пригшчення активносн цитохромоксидази та активацй NO-синтази [4].
В останш роки з'ясовано участь транскрипцшного ядерного фактора кВ (ОТ-кВ) в експресй гешв 1ндуцибельно! NO-синтази (iNOS). Промотор останньо! мютить сайти для зв'язування NF-кB [11]. NF-кB е родиною, що складаеться з п'яти бшюв: NF-кB1 (або р50), ОТ-кВ2 (або р52), Яе1А (або р65), Яе1В 1 е-Яе1, що утворюють 15 комбшацш димер1в [7]. Найбшьш розповсюдженими у тканинах шм'яниюв формами е димер субодиниць р50 з субодиницею р65 [6]. Виявлено участь NF-кB у шщ1ацй окисного стресу в яечках за умов шемй / реперфузй, що викликае фосфорилювання I деградащю шпбпорного бшка 1кВ-а та ядерну транслокащю NF-кB ¡з наступною активащею залежних гешв [9]. Роль активацп NF-кB у порушенш чолов1чо! репродуктивно! системи при дй юшзуючо! рад1ацй вщм1чають лише одиничш л1тературш джерела. Показано, що NF-кB у с1м'яниках мишей за умов дй юшзуючо! рад1ацп опосередковуе апоптоз елеменпв сперматогенного ештелда [10].
Проте роль NF-кB та його шпбпор1в на функцюнальний стан сперми бших щур1в за умов сукупно! дй на оргашзм штрату натр1ю та рентгешвського опромшення рашше не дослщжувалася. Розв'язання цього питання е важливим для розширення арсеналу засоб1в попередження та лшування репродуктивних розлад1в при дй еколопчно небезпечних чинниюв.
