CC BY
14
диабетический гастропарез, эксенатид, стрептозотоциновый diabetic gastro paresis, exenatide, streptozotocin-induced
сахарный диабет. diabetes mellitus.
Стаття надшшла 10.06.2016 р. Рецензент Бшаш С.Мю
УДК 611.161:611.611:57.012.4:616.441-008.64
1МУНОГ1СТОХ1М1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ НИРКИ ЩУР1В ПРИ ВРОДЖЕННОМУ I НАБУТОМУ Г1ПОТИРЕОЗ1 ТА ЗА УМОВ ЗАМ1СНО1 ГОРМОНОТЕРАПП
У статп представлений аналiз iMyHoricToxiMi4Horo виявлення локалiзацiI i рiвня експресп ядерного антигену иролiферативиоI активностi клiтин (PCNA) та проапоптичного проте1ну ВАХ у постнатальному онтогенезi нирок на рiзних етапах розвитку вродженого та набутого гшотиреозу та при застосуваннi L- тироксина i його комбiнацiI з кальцитоншом. За результатами дослiдження було встановлено, що при збiльшеннi термшу дефiциту гормонiв щитоподiбноI залози у щурiв з вродженим та набутим гшотиреозом рiвень експресiI PCNA в нирках збшьшуеться, особливо на стадй декомпенсацiI. Це ж стосуеться i експресiI Вах. Представництво продукту експресп PCNA у 100 добових щурiв пiсля тиреоIдектомiI виражено в значно меншш мiрi, нiж у тварин, що отримували корегуючi засоби.
IGii040Bi слова: нефрон, ¡мунопстох1м1я, гшотиреоз, ядерний антиген прсшферативно! активное^ юптин.
Робота е фрагментом НДР «Морфофункщоналъний стан оргатв, найбшъш чутливих до дефщиту гормошв щитоподiбноl залози за умов гипотиреозу та його корекци», № держреестраци 0106U004081.
Проблема попередження розвитку патолопчних змш при гшотиреоз1 набувае все бшьшого значения в Укрш'ш. Це зумовлено, насамперед, залежшстю ураження щитоподiбноI залози вщ попршення еколопчного положення. Тиреощна дисфункщя супроводжуе розвиток структурних змш багатьох оргашв i систем оргашзму. В тому числ1 призводить до порушення функцп нирок [12], яю, з одного боку, вщграють важливу роль у регуляцп метабол1зму та видаленш тиреощних гормошв, а з шшого - е одним з оргашв-мшеней для них [8]. Ппотиреоз частше розвиваеться i прогресуе повшьно, викликаючи значш змши функцп нирок. Попередш дослщження дозволяють припустити високу частоту субклш1чного та машфестного гшотиреозу серед хворих з термшальною стад1ею захворювань нирок [10], Вщомосп про характер, мехашзми виникнення, ктшчну важливють ниркових дисфункцш при гшотиреоз1 малочисельш i суперечлив1 [16]. Замюна фармакотерашя, яка базуеться на лшуванш L-тироксином, не забезпечуе повноцшно! якост життя гiиотиреоIдиих хворих. Експериментальними дослщженнями останшх роюв доведено, що лшування L-тироксином тиреощектомованих щур1в не попереджуе формування морфо-фуикцiоиальиих змш у серщ, яечнику, головному мозку, а зсувае !х у час [1, 5]. Причиною недостатност монотерапп гшотиреозу може бути дефщит шшого гормону щитопод1бно! залози -кальцитошну, так як вщомо, що у людей з шсляоперацшним гшотиреозом його вмют знижуеться [3]. Структурш змши у нирщ при гшотиреоз1 та шсля його корекцп недостатньо вивчеш.
Метою роботи було вивчення 1мунопстох1м1чного виявлення локатзацп i р1вня експресп ядерного антигену прол1феративно! активност кттин (PCNA) та антигешв Bax в нирках на р1зних етапах розвитку вродженого та набутого гшотиреозу та за умов замюно! гормонотерапп.
Матерiал та методи дослiдження. Матер1алом для дослщжень були нирки 18 бших щур1в лiиiI Вютар. Догляд за тваринами та проведення ус1х маншуляцш притримувалися зпдно положень «Свропейськох' конвенцп про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментальних та наукових цшей» (Страсбург, 1985). Стан набутого гшотиреозу моделювали х1рурпчним методом: шляхом проведення тотально1' тиреощектомп зпдно розробленш схем1 "Спос1б моделювання гшотиреозу у щур1в" [3] i вивчали через 14, 35, 50 та 100 д1б шсля операцп. Вроджений гшотиреоз у тварин моделювали шляхом пригшчення щитопод1бно1' залози за допомогою тиреостатика - мерказолша. Стан гшотиреозу визначали за вмютом р1вня вшьного тироксину у плазм1 кров1 1муноферментним методом на прибор1 «Sunrise RC» ф1рми TEKAN у контрольних щур1в, щур1в 1з вродженим та набутим гшотиреозом, гшотиреощних щур1в шсля лшування при виведенш ix з експерименту. 1мунопстох1м1чно виявляли: 1) р1вень експресп ядерного антигену пролiферативноI активност кл1тин (PCNA) непрямим стрептавидш-пероксидазним методом за допомогою первинних та вторинних Kit моноклональних антитш (ф1рма DAKO, Дашя) до антигену PCNA; 2) р1вень експресп антигешв Bax непрямим стрептавидш-пероксидазним методом за допомогою первинних та вторинних антитш до антигену Bax (ф1рма DAKO, Дан1я) на депарафмзованих зр1зах нирки.
Результати дослщження та 1х обговорення. Через 14 дiб шсля тиреощектоми рiвень вшьного тироксину у плазмi кровi прооперованих щурiв дорiвнював 4,01± 0,62 пмоль/л, що значуще вiдрiзнялося вiд контрольного показника (8,58±0,72пмоль/л). Нирки за виразнютю експреси PCNA в раннi термши експерименту при вродженому та набутому гiпотиреозi суттево вiдрiзняються мiж собою. Так, при вродженому гiпотиреозi продукт забарвлення представлений у невеликш кшькост^ що не вiдрiзняеться вiд вкового контролю. хоча в обох групах (7-ми та 14 добовi щури) в нирках процеси пролiферацп та диференщаци ще не завершенi. В той же час у дорослих щурiв через 14 дiб пiсля тиреощектоми продукт забарвлення, тобто експресiя PCNA в нирках, чiтко вираженi на вщмшу вiд того, що спостер^аеться у щурiв контрольно'' групи. У деяких клубочках, в основному, за рахунок епiтелiальних кштин капсули та канальцях вiдзначаеться гiперцелюлярнiсть до 20-22 кштин. Це пщтверджуеться i iмуногiстохiмiчно, при набутому гiпотиреозi експресiя моноклональних антитiл до PCNA виявлялась, в основному, в ядрах еппешальних кштин канальщв та капсули ниркових тшець (рис. А). У тирео'дектомованих щурiв через 35 дiб пiсля операци рiвень вiльного тироксину у плазмi кровi дорiвнював 3,15±0,43пмоль/л, що значуще менше, показника у iнтактних тварин (8,58±0,72пмоль/л). В клубочках виявляеться пщвищена пролiферацiя клiтин мезангiума, що свщчить про 'х гiперцелюлярнiсть (бiльше 24 кштин). Iмуногiстохiмiчно експресiя до PCNA, яка характерна для клiтин, що знаходяться в S - фаз^ слабо виражена, як i у щурiв на 14 добу шсля тиреощектоми.
Через 100 дiб шсля операци рiвень вiльного тироксину у плазмi кровi тирео'дектомованих щурiв значуще не змшювався у порiвняннi з попередшми термiнами спостережень. В клубочках спостер^аеться дифузна гiперцелюлярнiсть (бiльш 35 кштин) та потовщення стшок капiлярiв. Iмуногiстохiмiчно експресiя PCNA виявляеться сильшшою, нiж у попереднi термiни спостереження (рис. Б). Контроль бiохiмiчних показниюв плазми кровi через 100 дiб пiсля операци у тирео'дектомованих щурiв, якi отримували монотерапiю L-тироксином та комбшоване лiкування L-тироксином та кальцитоншом показав, що концентрацiя вiльного тироксину статистично достовiрно не вiдрiзнялись вщ групи iнтактних тварин. Так, рiвень вiльного тироксину пiсля монотерапи дорiвнював 8,18+0,63 пмоль/л та 9,12+1,28 пмоль/л шсля комплексно'' фармакотерапи при 8,58±0,72 пмоль/л у контролi, що дозволяе стверджувати про досягнення стшкого еутирео'дного стану. Через 100 дiб шсля тиреощектоми у щурiв, що отримували замюну монотераппо Ь-тироксином, ексиресля моноклональних антитш.
!а
Рис. Експрес1я прол1феративно - кттинного нуклеарного антигену (PCNA). А. Фрагмент нирки щура через 14 д1б тсля тирео'дектоми. Б. Фрагмент нирки щура через 100 д1б шсля тирео'дектоми. В. Нирка щур1в тсля монотерапи Ь-тироксином. Г. Фрагменти нирки тирео'дектомованих щур1в, як отримували Ь-тироксин та кальцитонш. 0к.10.х 0б.20. PCNA була бшьш виражена саме у канальцевому апарат нефрону (рис. В.).
Як i у контрол^ у тварин при замюнш комплекснiй терапiя Ь-тироксином та кальцитоншом, в нирках вщсутш дрiбнi нирковi тiльця i переважають крупнi, а канальцевий
апарат нефрону зазнае незначних змiн, що шдтверджуеться морфологiчним та iмуногiстохiмiчним дослiдженнями. (рис. Г).
При аналiзi результатiв iмуногiстохiмiчного виявлення локатзацп i рiвня експресп РСКЛ та антигенiв Вах необхщно враховувати, що вiн експресуеться пролiферуючими клiтинами i досягае максимуму синтезу на протязi 8-фази клiтинного циклу [7]. РСКЛ - протеш довготривало1 дп, i вiн може накопичуватися i виявлятися навiть у кл^инах, що закiнчують дiлитися. Тому його виявлення дае висок показники пролiферацн. Разом з тим, встановлено, що рiвень експресп РСКЛ, притаманний раковим кл^инам, у 5-6 раз вище його рiвня у клiтин у нормi [14]. Це вказуе на прямий зв'язок пiдвищеного рiвня РСКЛ та кл^инно1 трансформацп. Роботи останшх рокiв показали, що це тдвищення обумовлено не посиленням пролiферацн, а шшими причинами, скорiше за все метаболiзмом, зокрема - активiзацiею глiколiза [15]. Виявлений зв'язок пiдвищення рiвня експресп РСКЛ та активацп глiколiза в сукупностi з тим, що, хоча РСКЛ в основному е ядерним бшком, значна його частина присутня i в цитоплазмi [2], дае шдставу розглядати РСКЛ не тшьки як маркер пролiферацн, а й рiвня глiколiза.
Враховуючи вищесказане, а також обмежену здатнiсть подоципв та канальцевих епiтелiоцитiв дорослих тварин як високоспещатзованих клiтин розмножуватися, малоймовiрно вважати, що високий рiвень експресп РСКЛ вiдображае трансформацiйну клiтинну пролiферацiю. Питання, чи може це бути ознакою пiдвищеного глiколiзу, також дискусшне, тому що субстрат для глiколiзу - глiкоген, в значнiй кшькост представлений в канальцях, через яю вiн повертаеться у кров i де саме розташовуеться продукт забарвлення.
У наших дослiдженнях при збшьшенш термiну дефiциту гормонiв щитоподiбноl залози до 50 дiб, тобто на стадп компенсацп, у щурiв з набутим ппотиреозом рiвень експресп РСКЛ в нирках знижуеться у порiвняннi з попереднiм термiном, але залишаеться вищим, нiж у вiковому контроль При вродженому гiпотиреозi цей рiвень у порiвняннi з попереднiми термшами спостережень збiльшуеться i навiть перевищуе експресiю РСКЛ у тирео1дектомованих щурiв. Так як пiдвищення експресп РСКЛ, ймовiрно, вiдображае негативнi змiни в оргаш - чи то кттинш трансформацп, що призводять до канцерогенезу, чи то тдвищення глiколiзу, внаслщок чого виснажуеться частина глюкози, яка повинна була повертатися у кров, то бшьш високий рiвень РСКЛ у щурiв з вродженим ппотиреозом узгоджуеться з попередшми даними щодо бшьшо1 виразностi дистрофiчних змiн при вродженому гiпотиреозi через 50 дiб експерименту.
На стадп декомпенсацп (100 дiб), коли деструктивно-дистрофiчнi змiни бшьш виражеш у тирео1дектомованих щурiв, поширешсть продукту забарвлення у цих тварин також збшьшена, у порiвняннi з тваринами iз вродженим гiпотиреозом.
Про необхвдшсть залучення глiколiтичного шляху вироблення АТФ свщчить ультраструктура мiтохондрiй в канальцевих ештелюцитах, в яких штенсивно вiдбуваються енергозалежнi процеси. Хоча м^охондрп мають збережену зовнiшню мембрану, електронна ущшьненють матриксу та мембран, робить !х неспроможними поставляти необхiдну кшьюсть АТФ. Непрямим пiдтвердженням того, що рiвень експресп РСКЛ вiдображае змши рiвня глiколiзу, е посилення фуксинофшп в нирках, яке е проявом ацидозу, тобто змiщенню кислотно-лужного балансу у бш збiльшення кислотноси, так як вiдомо, що штенсивне анаеробне розщеплення глюкози призводить до зниження рН. У м'язових волокнах зниження активностi глiколiзу вiдбуваеться по принципу зворотнього зв'язку завдяки накопиченню молочно1 кислоти. В органах, де не вщбуваеться И синтезу, наприклад у печiнцi, такий механiзм регуляцп вiдсутнiй [18]. Це ж вщноситься i до нирки. На користь виразносп глiколiзу в нирках при обох формах довготривало1 нестачi гормошв щитоподiбноl залози свiдчить i наявнють ультраструктурних ознак гшоксп через руйнащю частини кровоносних мiкросудин.
Щодо виявлення рiвня експресп антигенiв Вах, то слщ вiдмiтити, що бiлки цього шдшмейства, вiдносячись до промоторiв апоптозу, приймають участь, в основному, у м^охоц^альному шляху реатзацп апоптозу [17]. На сучасному етапi вважають, що вившьнення Вах здiйснюеться або внаслщок розриву м^охон^альнох мембрани, або шляхом вщкриття каналiв на зовнiшнiй мембраш мiтохондрiй [9]. Реалiзацiя апоптозу може йти за участю обох основних сигнальних шляхiв - рецептор-залежного та мггохон^ального [11, 13].
Апоптоз у нирщ при гiпотиреозi, хоча i вiдбуваеться двома шляхами, все ж таки значний вклад вносить рецепторно-залежний шлях, внаслщок чого результати електронно-мшроскошчно1 щентифшацп апоптозних клiтин можуть не завжди спiвпадати з даними iмуногiстохiмiчного аналiзу, який виявляе мiтохондрiальних шлях.
Так, на раншх термшах розвитку вродженого гшотиреозу в нирках вщсутш i ультраструктурш, i 1муног1стох1м1чн1 ознаки апоптозу, тод1 як у тирео'дектомованих слабке забарвлення демонстрували незначна кшьюсть клггпн, головним чином, в канальцях. Слабке забарвлення, можливо, пов'язано з тим, що в цей перюд м1тохондр1альний шлях, якщо i зад1яний, то через вщкрпття канал1в на м1тохондр1альн1й мембраш, а не п розриву. Про це свщчить ущшьнення зовшшшх мембран м^охондрш в ештелюцптах проксимальних канальцев, яке також в1дм1чали 1нш1 автори в апоптозно змшенпх кардюмюцптах при аноксп [4] та г1потиреоз1 [6].
При збшьшенш терм1ну дефщиту гормошв щитопод1бно' залози до 50 д1б, тобто на стадп компенсацп, при вродженому г1потиреоз1 штенспвшсть забарвлення була слабкою, а продукт реакцп виявлявся бшьш, шж у 10% клггпн, переважно в канальцях. На ультраструктурному р1вн1 руйнацп м1тохондр1альних мембран не спостерпаеться ш в кл1тинах клубочюв, ш в ештелюцптах проксимальних канальщв. Не дивлячись на значну пошпрешсть канальцевих ештелюцппв, змшенпх за темним типом апоптозш тшьця вщсутш. При набутому г1потиреоз1 продукт реакцп поширювався i на клубочки, i його розповсюджешсть була бшьша, шж у попереднш термш спостережень, але менша, шж при вродженш форм1 в цей термш. Слщ вщм^ити, що бшьш штенспвно забарвлювалися кл1тпнп клубочюв, що, можливо, е ознакою посилення реал1зацй апоптозу в них м1тохондр1альним шляхом, що шдтверджуеться наявшстю деструктивно змшенпх, збшьшенпх у розм1рах м^охондрш. Довготрпвалпй дефщпт гормошв щитопод1бно' залози прпзводпть до змш штенсивносп та розподшу продукпв реакцп в компонентах нирки. Збшьшена iнтенспвнiсть забарвлення через 100 д1б експерпменту спостерпаеться в клубочках не тшькп при набутому гшотпреоз^ а й вродженому. Це е ознакою того, що в цей термш спостережень м^охоц^альний шлях реалiзацii апоптозу набувае бшьшо' впразностi. Це прппущення пiдтверджуеться появою мiтохондрiй iз зруйнованпмп мембранами та матриксом. В канальцях iнтенспвнiсть забарвлення не змшюеться, що узгоджуеться iз данпмп електронно-мiкроскопiчного аналiзу, якпй свщчить про збережешсть ущiльнення мiтохондрiальнпх мембран. В той же час пошпрешсть продукту реакцп при набутому гiпотиреозi стае бшьшою, нiж прп вродженому.
Встановлено, що у 7-добових щурiв з вродженпм гiпотиреозом продукт забарвлення, якпй виявляе рiвень експресii РСКА в нирках, представлений у невеликш кiлькостi що не вiдрiзняеться вщ вiкового контролю, хоча в обох групах (7-ми та 14 добовi щури) в нпрках процесп пролiферацii та дпференцiацii ще не завершена У дорослпх щурiв через 14 дiб пiсля тпреоiдектомii впявлено зниження рiвня експресii РСКА та проапоптичного протешу Вах як в клубочках, так i у цптоплазмi ештелюцппв канальцiв. Через 100 дiб шсля тпреоiдектомii експресiя до РСКА, яка характерна для клипы, що знаходяться в S-фазi в цей перюд дослщження, експресiя РСКА впявляеться сильшшою, нiж у попереднi термiнп спостережень. Щодо експресii Вах, то п впразнiсть також дещо збiльшуеться. Представнпцтво продукту експресп РСКА впражено в значно меншш мiрi, нiж у тварпн, що отрпмувалп корегуючi засобп, але бшьше, нiж у контроль Це ж стосуеться i експресп Вах.
1. Кузян В. Р. Ультраструктурш прояви неповнощнност жовтого тша при експериментальному rinorapeo3i у неваптних щурiв / В. Р. Кузян, Т. П. Куфтирева, Л. О. Стеченко [та iH.] // Морфолопчний вiсник. - 2007. - №3. - С. 227-232.
2. Нарыжный С.Н. Ядерный антиген пролиферирующих клеток (PCNA): координатор клеточных функций в норме и патологи / С.Н. Нарыжный // - Гатчина, - 2010. - 226 с.
3. Патент № 27821, Украша, МПК G09B23/28(2006.01). Споаб моделювання гшотиреозу у щурiв: Пат. № 27821, Украша, МПК G09B23/28(2006.01) Л.О. Стеченко, В.А. Петренко, П.Л. Бик, В.Р. Кузян, Т.П. Куфтирева; Нащональний медичний ушверситет iM. О. О. Богомольця.-u 200708689; Заявл. 30.07. 2007.
4. Сапрунова В .Б. Ультраструктура митохондриального аппарата кардиомиоцитов крыс при апоптозе, индуцированном длительным действием аноксии / В.Б. Сапрунова, Л.Е. Бакеева, Л.С. Ягужинский // Цитология. - 2003. - Т. 45, № 11. - С. 1073 - 1082
5. Стеченко Л. А. Сердце при гипотиреозе (экспериментальное исследование) / Л.А. Стеченко, В. А. Петренко, Т. П. Куфтырева [и др.] // - Киев, -2008. - С.196.
6. Athea Y. Mitochondrial and energetic cardiac phenotype in hypothyroid rat. Relevance to heart failure / Y. Athea, А. Garnier, D. Fortin [et al.] // Pflugers Arch. - 2007. - Vol. 455, № 3. - Р. 431 - 432.
7. Blomley M. J. Review article: the quantification of renal function with enhanced computed tomograph / M. J. Blomley, Р. Dawson // Br. J. Radiol. - 1996. - Vol. 69. - Р. 989 - 995.
8. den Hollander J. G. Correlation between severity of thyroid dysfunction and renal function /den Hollander J.G, R.W. Wulkan, M. J. Mantel [et al.] // Clin Endocrinol (Oxf). - 2005. - Vol.62. - Р.423 - 427.
9. Kubli D.A. Mitochondria and mitophagy: the yin and yang of cell death control / D.A. Kubli, А.В. Gustafsson // Circ. Res. -2012. - Vol. 111, № 9. - Р. 1208 - 1221.
10. Lo J. C. Increased prevalence of subclinical and clinical hypothyroidism in persons with chronic kidney disease / J. C. Lo, G. M. Chertow, A. S. Go [et al.] // Kidney Int. - 2005. - Vol. 67. - P. 1047-1052.
11. Lacka K. The role of apoptosis in the etiopathogenesis of autoimmune thyroiditis / K. Lacka, A. Maciejewski // Pol. Merkur. Lekarski. - 2012. - Vol. 32(188). - P. 87 - 92.
12. Montenegro J. Changes in renal function in primary hypothyroidism / J. Montenegro, O. Gonzalez, R. Saracho [et al.] // Am. J. Kidney. Dis. - 1996. - Vol. 27(2). - P. 195-198.
13. Munoz-Pinedo C. Signaling pathways that regulate life and cell death: evolution of apoptosis in the context of self-defense / C. Muñoz-Pinedo // Adv. Exp. Med. Biol. - 2012. - Vol. 738. - P. 124 - 143.
14. Naryzhny S. N. Characterization of proliferating cell nuclear antigen (PCNA) isoforms in normal and cancer cells: there is no cancer-associated form of PCNA / S. N. Naryzhny, H. Lee // FEBS Lett. - 2007. - Vol. 581, № 25. - P. 4917 - 4920.
15. Naryzhny S. N. Proteomics of PCNA: cell transformation is accompanied by up-regulation of PCNA without post-translational modifications / S.N. Naryzhny, H. Lee // Materials of the HUPO 7th Annual World Congress. - 2008. - 85 p.
16. Roberts C. G. Hypothyroidism / C.G. Roberts, P.W. Ladenson // Lancet. -2004. - Vol. 363. - P. 793-803.
17. Westphal D. Molecular biology of Bax and Bak activation and action / D. Westphal, G. Dewson, P.E. Czabotar [et al.] // Biochim. Biophys. Acta. - 2011. - Vol. 1813, № 4. - P. 521 - 531.
18. Xiong Z. J. Regulation of liver lactate dehydrogenase by reversible phosphorylation in response to anoxia in a freshwater turtle / Z. J. Xiong, K. B. Storey // Comp. Biochem. Physiol. B. Biochem. Mol. Biol. - 2012. - Vol. 163, № 2. - P. 221 - 228.
ИМУННОГИСТОХИМИЧЕ СКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ПОЧКИ КРЫС ПРИ ВРОЖДЕННОМ И ПРИОБРЕТЕННОМ ГИПОТИРЕОЗЕ И ПРИ УСЛОВИИ ЗАМЕСТИТЕЛЬНОЙ ГОРМОНОТЕРАПИИ
Кузьменко Ю. Ю., Стеченко Л. А.
В статье представлен анализ имунногистохимического определения локализации и уровня экспрессии ядерного антигена пролиферативной активности клеток (РСКЛ) и проапоптического протеина ВАХ в постнатальном онтогенезе почек на разных этапах развития врожденного и приобретенного гипотиреоза и при применении Ь- тироксина и его комбинации с кальцитонином. По результатам исследования было установлено, что с увеличением срока дефицита гормонов щитоподобной железы у крыс с врожденным и приобретенным гипотиреозом уровень экспрессии РСЫЛ в почках увеличивается, особенно в стадии декомпенсации. Это же касается и экспрессии Вах. Представительство продукта экспрессии РСЫЛ в 100 суточных крыс после тиреоидэктомии выражено в значительно меньшей степени, чем у животных, получавших корректирующие средства.
Ключевые слова: нефрон, иммуногистохимия, гипотиреоз, пролиферативная активность клеток.
Стаття надшшли 15.06.2016 р.
IMMUNOHISTOCHEMICAL RESEARCH OF KIDNEY OF RATS WITH CONGENITAL AND
ACQUIRED HYPOTHYROIDISM AND CONDITIONS HORMONE REPLACEMENT THERAPY Kuzmenko Y. Y., Stechenko L. A.
The article presents an analysis of immunohistochemical detection and localization of expression of nuclear antigen cell proliferative activity (PCNA) and the proapoptotic protein Bax in kidneys postnatal ontogenesis at different stages of the congenital and acquired hypothyriosis and L- thyroxine in the application and its combination with calcitonin. The study found that increasing the term shortage of thyroid hormones in rats with congenital and acquired hypothyroidism PCNA expression level in the kidney increases, especially at the stage of decompensation. The same applies to the expression Bax. Representative product PCNA expression in 100-days rats after thyroidectomy expressed to a much lesser extent than in animals treated with corrective means.
Key words: nephron, immunohistochemistry, hypothyroidism, cell's proliferative activity.
Pe^roeHT GpomeHKO r.A.
УДК 616
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АЛОГЕННОГО КОЛАГЕН-ФАСЦ1АЛЬНОГО ТРАНСПЛАНТАТА ДЛЯ ЗБЫЬШЕННЯ ОБ'€МУ М'ЯКИХ
ТКАНИН ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВО1 Д1ЛЯНКИ
Контурна пластика обличчя широко поширена в вщновлювальному лкуванш тсля важких травм тканин обличчя, що супроводжуються дефектом, тсля руйшвних онколопчних операцш, при вроджених аномалiях розвитку, липо- i мюдистрофп, шших набутих деформащях особи. Контурна пластика щелепно-лицево1 дшянки алогенних колаген-фасщальним трансплантатом показана при деформащях великих розмiрiв з переважно втратою або атрофiею значного обсягу м'яких тканин без вираженого ушкодження або змши з боку шюрних покривiв.
Ключов! слова: контурна пластика, тканини обличчя, колаген, аномалп.
Контурна пластика обличчя широко поширена у вщновному лшуванш тсля важких травм тканин, що супроводжуються дефектом, тсля руйшвних онколопчних операцш, при природжених аноматях розвитку, липо- i мiодистрофiях, шших придбаних деформащях, контурiв ще1 д^нки, що супроводжуються вираженим порушенням [2, 4, 6]. Особливий штерес представляе контурна пластика при деформащях щелепно-лицьово1 д^нки, викликаних недорозвиненням або ж зменшенням об'ему м'яких тканин обличчя [1, 3]. Незважаючи на
