CC BY
16
следуемых сортов было выше значения стандарта и находилось в пределах 739-825 г/л. Натура зерна у сортов Кубус и Акротос была ниже показателя Подо-лянки соответственно на 1,5-1,6 %.
За годы исследований сохранилась некоторая разница. Так, в 2011г. существенное превышение натуры зерна наблюдалось у сортов Копиливчанка, Дискус и Хмельничанка в сравнении со стандартом и было выше соответственно на 6; 7 и 11 г/л. Данный показатель у сортов Романтика и Ювиляр мыронивскый также превысил значение пшеницы Подолянка, но не существенно. Натура зерна сортов Кубус и Акротос была существенно ниже стандарта.
Следует отметить, что похожая тенденция изменения показателя натуры зерна сохранялась и в следующем году. Исключением стал сорт Акротос, исследуемый показатель которого оказался незначительно выше значения стандарта Подолянка и сорт Романтика, натура зерна которого была существенно больше вышеупомянутого стандарта (на 6%).
Заключение. Таким образом, среди семи исследуемых сортов пшеницы мягкой озимой на протяжении 2011-2012 гг. высокий урожай отмечен у сортов Романтика, Хмельничанка, Акротос, Ювиляр мироновский, значение которых выше сорта Подолянка на 26-56%. Высокая масса 1000 зерен отмечена у сорта Романтика, показатель которого был выше значения стандарта на 4,6 %. Наибольшую натуру зерна - 786, 796 и 825 г/л имеют соответственно сорта пшеницы Копиливчанка, Дискус и Хмельничанка.
Л1тература
1. Коломгёць Л.А. Формування адаптивних ознак м1ж сортовими пбридами озимоТ пшениш (ТпОсит аеБШит /..) / Л.А. Колом¡ець // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2007. - № 6 - С. 26-34.
2. Голик Л.М. Новий зимоспйкий сорт пшениц м'якоТ озимоТ (Тпйсит
aestivum L.) Волошкова /Л.М. Голик // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. -2007. - 2007. - № 6. - С. 5-11.
3. Бараболя О.В. Вплив попередниюв на врожайнпсть та яюсть зерна сорпв пшениш озимоТ / О.В. Бараболя // Зб1рник наукових праць Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва. - Умань, 2011. - Вип.76. - 4.1: Агрономт - С. 102-106.
4. Кузнецова О.А. Вплив попередниюв на врожайнють та яюсть зерна copTiB пшениц! озимоТ / О.А. Кузнецова // 3б1рник наукових праць Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва. - Умань, 2012. - Вип.79. - 4.1: Агрономт - С. 65-69.
5. Басенкова С.В. Устойчивость производства зерна и факторы ее формирования в системах земледелия Среднего Поволжья / С.В. Басенкова // Материалы международной научно-практической конференции «Современные системы земледелия: опыт, проблемы, перспективы». - Ульяновск, 2011. - С. 45-54.
6. Животков Л.А. Теоретические и практические аспекты селекции озимой пшеницы в Лесостепи Украины: автореферат дис. доктора с.-х. наук: спец. 06.01.05 - селекция и семеноводство. - Немченовск, 1997. - 51 с.
7. Самофалов А.П. Изменение основных хозяйственно-биологических признаков и свойств у озимой мягкой пшеницы в процессе селекции: автореферат дис. кандидата с.-х. наук: 06.01.05 - селекцт и семеноводство. - Зер-ноград, 2003. - 20 с.
References
1. Kolomiec, L.A. Formation of adaptive traits between varietal hybrids of winter wheat (Triticum aestivum L.). Studying and protection of plant variety rights, 2007, no. 6, pp. 26-34 (in Ukrainian).
2. Golik, L.M. The new winter-hardy varieties of soft winter wheat (Triticum aestivum L.). Studying and protection of plant variety rights, 2007, no. № 6. pp. 5-11 (in Ukrainian).
3. Barabolya, A.V. Effect of precursors yields and grain quality of winter wheat. Collected Works of Uman National University of Horticulture, 2011, no. 76, pp. 102-106 (in Ukrainian).
4. Kuznetsova, O.A. Effect of precursors yields and grain quality of winter wheat. Collected Works of Uman National University of Horticulture, 2012, no. 79, pp. 65-69 (in Ukrainian).
5. Basenkova, S.V. Stability and grain production factors ее Formation in systems zemledelyya Medium Volga. Materials mezhdunarodnoy scientific conference «Modern systems zemledelyya: Experience, Problems, Prospects. Ulyanovsk, 2011. pp. 45-54. (in Russian).
6. Zhyvotkov, L.A. (1997), Theoretical aspects and praktycheskye selektsyy winter wheat in Ukraine Lesostepy. Author, of dis. to obtain the degree of Ph.D. Nemchenovsk, 51 p. (in Russian).
7. Samofalov, A.P. (2003), Changing the economic and Biology major pryznakov and properties of the soft wheat ozymoy in the process selektsyy: Author, of dis. to obtain the degree of Ph.D. Zernograd, 2003. 20 p. (in Russian).
УДК 634.75:577.1 I. Л. ЗЭМОрСЬКЭ
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри технологи збер1гання \ переробки плод1в та овоч1в Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва zill976@mail.ru
ЗМ1НА ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК ЯГ1Д СУ нищ СОРТУ ПОЛКА П1Д ЧАС ЗБЕР1ГАННЯ
Анотац'т. У статл представлен/ результати юльюсного та яюсного складу фенольних сполук суниц/ сорту Полка за холодильного збер/гання упродовж чотирьох д/б (температура 0 ± 1°С / вщносна вологость пов/тря 90-95%). Встановлено, що фенольн/ сполуки яг'щ суниц/ сорту Полка представлен/ антоц/анами - 77,6 %, флавонолами - 7,6, а решта - пох'щними кавово)' кислоти. Основними антоц/анами яг'щ суниц/ сорту Полка е пеларгон'щин-З-О-глюкозид (60,0 % в'щ загально)' суми антоц/ан/в) та пеларгонщин-З-О-(б'-ацетил) глюкозид (23,6 %).
П'щ час збер/гання яг'щ суниц/ протягом чотирьох д/б вм/ст пеларгон'щин-З-О-глюкозиду в ягодах знизився на 11,5 %, а пеларгонщин-З-О-(б'-ацетил) глюкозиду - на 7,0 %. Натомить, вм'ют гщрооксикоричних кислот та флавонол/в залишався стаб'тьним. Втрати антоц/ан/в не спричинили видимих зм'ш забарвлення суниц/. Ключов/ слова: суниця, збер/гання, фенольн/ речовини, антоц/ани, флавоноли.
И. Л. Заморская
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры технологии хранения и переработки плодов и овощей Уманского национального университета садоводства
ИЗМЕНЕНИЕ ФЕНОЛЬНЫХ СОЕДИНЕНИЙ ЯГОД ЗЕМЛЯНИКИ СОРТА ПОЛКА В ПРОЦЕССЕ ХРАНЕНИЯ
Аннотация. В статье представлены результаты количественного и качественного определения соединений феноль-ного комплекса ягод земляники сорта Полка в процессе холодильного хранения в течение четырех суток при температуре 0±1°С и относительной влажности воздуха 90-95%. Установлено, что фенольные соединения ягод
земляники сорта Полка представлены антоцианами - 77,6%, флавонолами - 7,6 и производными кофейной кислоты - 14,8%. Основными антоцианами ягод земляники сорта Полка являются пеларгонидин-3-0-гликозид (60,0% от общей суммы антоцианов) и пеларгонидин-З-О-(б'-ацетил) гликозид (23,6%).
При хранении ягод земляники в течение четырех суток содержание пеларгонидин-3-0-гликозида в ягодах снизилось на 11,5%, а пеларгонидин-З-О-(б'-ацетил) гликозида - на 7,0%. Содержание гидрооксикоричних кислот и флавонолов оставалось стабильным. Общие потери антоцианов не повлекли видимых изменений окраски земляники.
Ключевые слова: земляника, хранение, фенольные вещества, антоцианы, флавонолы.
I. L. Zamorska
PhD, associate professor
Uman National University of Horticulture
CHANGES OF PHENOLIC COMPLEX STRAWBERRIES POLKA VARIETI DURING THE STORAGE LIFE
Abstract. The results of quantitative and qualitative determination of strawberry of Polka variety phenolic complex during cold storage for four days at temperature of 0±1°C and relative humidity of 90-95 % using the method of highly effective liquid chromatography were presented in this paper. The total content of phenolic complex in the berries of Polka variety before storage life was 509,2 mg / 100 g dry weight. Phenolic complex were presented by anthocyanins - 77,6%, flavonols - 7,6 and caffeic acid derivatives - 14,8%. Anthocyanin complex of the berries is mainly presented by pelargonidin-3-0-glucoside (60 % of total anthocyanuns) and pelargonidin-3-0-(6'-acetyl) glucoside (23,6 %).
The derivatives of caffeic acid in an amount of 96,8 mg / 100 g dry weight and a flavonols quercetin-3-0-glucuronide -50,1 mg / 100 g dry weight, based on the quercetin were identified in the strawberry of Polka variety. The content pelargonidin-3-0-glucoside in the berries decreased by 11,5%, and pelargonidin-3-0- (6'-acetyl) glycoside decreased by 7,0% during storage life of the strawberries for four days. Loss pelargonidin-3-0-rutinoside was 11,8% of the amount prior to storage, and cyanidin-3-0-glucoside - 14,7%.
The content hidrooxicoric acid and flavonols were slightly increased on the second day of storage life and eventually were remained stable. Loss of anthocyanins not caused visible changes in color of strawberries. Keywords: strawberry, storage, phenolics, anthocyanins, flavonols.
Постановка проблеми. Ягоди суниц1 вщносяться до швидкопсувних продуктт [1], внаслщок значного BMiCTy води в тканинах, сприйнятливосп до мехашчних ушкоджень, високш швидкосп випаровування вологи i фЫолопчного попршення якосп теля збирання врожаю [2]. Осктьки ягоди суниц1 некл1мактеричш фрукти [3, 4], процес дозршання яких вщбуваеться на материн-ськш рослиш i супроводжуеться розм'якшенням тканин, утворенням aHTOuiaHiB i появою аромату, зниженням кис-лотносп i збшьшенням вмiсту цукрш [5, 6], вони повинш бути 3i6paHi в стади повноТ стиглосп за досягнення мак-симальних характеристик смаку i кольору [7].
Продовжити перюд споживання суниц1 можливо лише завдяки застосуванню штучного охолодження, що дозволить загальмувати фЫолопчш процеси в ягодах, наслщком яких е попршення якосп.
Анал1з останнix дослщжень та публшацш. Характерами властивостями, пов'язаними з якютю стиглоТ cyHHui е консистенцт, смак (вмiст цукрш та оргашчних кислот) i колф (вмiст aHTOuiaHiB) [7], основним з яких е пеларгошдин-З-глюкозид (до 88 %). Присутш також ц1ашдин-3-глюкозид, пелагошдин-З-рутинозид, пелар-гошдин-З-арабшозид та ц1ашдин-3-рутинозид [8, 9, 10]. Антоц1ановий комплекс япд суниц1, вирощених в умовах Правобережного /Нсостепу Украши, представлений пе-ларгошдин-З-О-глюкозидом (54,4 - 72,1 % вщ загаль-ноТ кшькосп aHTOuiaHiB), пеларгошдин-З-О-(б'-ацетил) глюкозидом та ц1ашдин-3-0-глюкозидом [11]. Ц1ашдин-3-глюкозид надае ягодам червоного кольору, а пелар-гошдин-З-глюкозид - оранжево-коричневого [4].
Загальний вмют фенольних сполук в ягодах суниц1 гмд час збер1гання може як пщвищуватися [12, 13], так i знижуватися [4], за рахунок сповшьнення синтезу чи збшьшення руйнування aHTOuiaHiB. Вщомо [14], що у повшетю червоних япд суниц1 протягом 8 д¡6 збер1гання за 0 °С BMiCT aHTOuiaHiB зростае в 1,7 рази, а протягом 10 д\6 за 5 °С - на 19 % в цших плодах i на 31% у ix зовшшшх тканинах [12, 15 ]. За даними A. Miszczak, С. F. Forney, R. К. Prange [6], у япд суниц1 з1браних в червонш, рожевш та бшш стадах стиглосп колф здатен змшюватися гпд час збер1гання залежно вщ температури i осв1тлення. Потемн1ння ж повшетю червоних япд тд час збер1гання W.Kalt, R.K. Prange, P.D. Lidster [16] пояс-нюють ix перезр1ванням, а появу червоного забарвлення у незрших япд не пов'язують з настанням споживчо! стиглост1, оск1льки в них не накопичуеться достатня
кшьюсть uyKpiB i кислот.
П1гменти яг1д суниц1 дуже нест1йк1 внасл1док пдро-л1зу нест1йких агл1кон1в, утворення пром1жних форм в npoueci неферментного потемн1ння, утворення Konir-ментних комплекс1в з флавоноТдами i розпаду nifl д1ею полфенолоксидази [7, 17]. Так, реакц1я останньоТ з D-KaTexiHOM призводить до утворення жовто-коричне-вого п1гменту i втрати 50-60% антоц1ашв п1сля 24 год збер1гання за к1мнатно1' температури. OKpiM цього, нега-тивний вплив на забарвлення япд мае втрата вологи nifl час збер1гання, що спричиняе морфолопчш зм1ни та окиснення aHTOuiaHiB [18].
Метою статп е дослщження 3MiH фенольних сполук яг1д суниц1 сорту Полка nifl час збер1гання.
Методика досл1дження. Робота виконана з ягодами суниц1 сорту Полка в лаборатори кафедри техноло-ri'i збер1гання i переробки плод1в та овочш Уманського нац1онального ун1верситету садшництва та у випробу-вальному центр1 з контролю якост1 харчовоТ продукци Нац1онального ¡нституту винограду i вина «Магарач».
Ягоди суниц1 збирали в споживчш CTaflii стиглосп, в1дбираючи ix за ГОСТ 6828-89. Попередньо охолоджеш ягоди першого товарного сорту укладали в перфорован1 пластиков! коробочки масою до 0,5 кг. Ягоди збер1гали за температури 0 ± 1 °С i вщносноТ вологосп пов1тря 90-95% протягом чотирьох fli6. П1д час досл1джень зд1йснювали анал1з фенольних сполук яг1д.
К1льк1сний анал1з окремих фракц1й фенольних сполук з екстракту зд1йснювали методом високоефектив-ноТ piflHHHOi хроматограф!!' на хроматограф! ффми Agilent Technologies (модель 1100). Для проведения анал1зу використовували хроматографнну колонку роз-MipoM 2,1x150 мм, заповнену октадецилсилшьним сорбентом, зернистосп 3,5 мкм, «ZORBAX» SB-C18.
Параметри детектування встановлювали наступш: довжина хвил1 525 нм (для aHTOuiaHiB); довжина хвил1 313 нм (для фенолокислот та 'ix пох1дних); довжина хвил1 350 нм (для гл1козид1в флавошв); довжина хвил1 371 нм (для флавошв). Параметри зняття спектру -кожен niK 190-600 нм. 1дентиф1кац1ю фенольних сполук проводили за часом утримування стандартш i спект-ральним характеристикам [13].
Основн1 результати дослщження. Досл1дженнями встановлено (табл. 1), що сума фенольних сполук в ягодах суниц1 сорту Полка до збер1гання складала 509,2 мг/100 г cyxo'i маси. Фенольн1 сполуки япд пред-
ставлен! антоц1анами - 77,6 %, флавонолами - 7,6, а решта - похщними кавово!' кислоти. Основними анто-ц1анами япд суниц1 сорту Полка е пеларгошдин-З-О-глюкозид (60,0 % Bifl загально!' сумм антоц1ашв) та пеларгошдин-З-О-(б'-ацетил) глюкозид (23,6 %). Частка пеларгошдин-З-О-рутинозиду та ц1ашдин-3-0-глюкози-ду складала вщповщно 7,0 та 5,6 % (рис. 1).
В ягодах cyHHui сорту Полка також ¡дентифковаш noxiflHi кавово!' кислоти, що ïx вщносять до групи пдро-оксикоричних кислот - в кшькосп 96,8 мг/100 г cyxoï маси, що склало 14,8 % вщ загально!' суми фенольних сполук, i гмдтверджуеться даними D. Rekika, S. Khanizadeh та ¡н. [19].
Флавоноли в ягодах представлен! кверцетин-З-О-глюкурошдом кшьюсгь якого складала 50,1 мг/100 г cyxoï маси в перерахунку на кверцитин, що становило 7,6 % Bifl загального вмюту фенольних сполук.
Пщ час збер1гання япд суниц1 bmíct антоц1ашв в них поступово знижувався (рис. 2). Так, bmíct пеларгошдин-З-О-глюкозиду зменшився на 11,5 %, а пеларгошдин-З-О-(б'-ацетил) глюкозиду на 7,0 %. Втрати пеларгошдин-З-О-рутинозиду склали 11,8 % в1д його кшькосп до збер1гання, а ц1ашдин-3-0-глюкозиду - 14,7 %, що шд-тверджено даними Y. Zheng, S.Y. Wang, С. Y. Wang та ¡ншими [20].
Cnifl BiflMÍTHTH, що u¡ втрати не спричинили видимих 3míh забарвлення япд суницк M. I. Gil, D. M. Holcroft, A. A. Kader [15], шд час збер1гання суниц1 спостер1гали стабшьшсть антоц1ашв у зовн1шн1х тканинах япд, що пояснювали впливом присутносп флавонолш та ¡нших фенольних сполук, у той час як антоц1ани у внутршшх тканинах, де флавоноли присутн1 в дуже низьких кон-центрацтх, були бшьш сприйнятливими до деградаций Враховуючи вищезазначене, вщсутшсть в наших
Таблиця 1
Bmíct фенольних сполук в ягодах сунищ, мг/100г cyxoï маси
Час утри M., хв. Назва сполуки Три валить збер1гання, д16
до збер1гання 1 2 3 4
Пдрооксикоричш кислоти
12.98 noxiflHi кавово!' кислоти 96,8 96,5 98,1 99,8 96,0
Н1Р05 0,2
Антощани (в перерахунку на щанщин-З-О-глюкозид)
17.84 Ц1ашдин-3-0-глюкозид 28,6 28,0 27,2 28,2 24,4
18.17 Ц1ашдин-3-0-рутинозид 1,6 1,4 1,6 1,5 1,4
19.00 Пел аргон ¡дин-3-O-глюкозид 305,7 297,8 296,8 290,0 270,5
19.36 Пел аргон ¡дин-3-O-рутинозид 35,7 34,4 33,1 32,6 31,5
19.96 UiaHiflHH 3-0-(6"-малонш) глюкозид 3,8 3,8 3,4 3,6 3,6
20.27 Пеларгошдин 3-0-(6"-малонш) глюкозид 13,3 12,5 12,6 11,9 11,5
21.33 Пел аргон ¡дин-3-0-(6'-ацетил) глюкозид 120,5 120,3 114,7 113,7 112,1
Сума aHTOuiaHiB 509,2 498,2 489,4 481,5 455,0
HIPos 0,9
Флавоноли (в перерахунку на кверцитин)
19.72 Кверцетин-З-О-глюкурошд 50,1 49,6 51,1 50,8 51,6
Сума фенольних сполук 656,1 644,3 638,6 632,0 602,6
Н1Р05 0,2
дослщженнях видимих змш забарвлення япд суниц1 сорту Полка пщ час збер1гання на фон1 поступового зни-ження вмiсту антоц1ан1в можна пояснити дослщженням на вмют цих сполук цших ягщ суниц1, а не 'ix окремих тканин.
Вмют пдрооксикоричних кислот та флавонолш не-значно зростав на другу добу збер1гання i, з часом, зали-шався стабшьним. Аналог1чн1 даш отриман1 М. I. Gil, D. М. Holcroft, A. A. Kader [15]. Автори пояснюють на-копичення вказаних сполук теорию ix захисноТ рол1 в якост1 антим1кробних метаболтв та ультраф1олетових екран1в.
Висновки. nifl час збер1гання яг1д суниц1 протягом чотирьох fli6 в1дбуваеться поступове зниження кшькосп aHTOuiaHiB в них, за постшного вмiсту пдрооксикоричних кислот i флавонолш. Втрати aHTOuiaHiB протягом збер1гання япд суниц1 не зумовлюють видимих змш 'ix забарвлення.
/Итература
1. Нап С., Lederer С., McDaniel М., Zhao Y. Sensory Evaluation of Fresh Strawberries (Fragaria ananassa) Coated with Chitosan-based Edible Coatings //Journal of Food Science. - 2005. - Vol. 70. - Issue 3. - P. 172-178.
2. Ali A., Abrar M., Sultan M. Т., Din A., Niaz B. Post-harvest physicochemical changes in full ripe strawberries during cold storage //J Anim Plant Sci. -2011. - Vol. 21. - Issue 1. - P. 38-41.
3. Biale J.B. and Young R.E. Respiration and ripening in fruit retrospect and prospect, in Recent Advances in the Biochemistry of Fruits and Vegetables, ed by Friend J., Rhodes M.J.C. - Academic Press, London, 1981, pp. 1-39.
4. Nunes M.C.N., Brecht J.K., Morais A.M., Sargent S.A. Physicochemical changes during strawberry development in the field compared with those that occur in harvested fruit during storage //Journal of the Science of Food and Agriculture. - 2006. - Vol. 86. - Issue 2. - P. 180-190.
5. Abeles F.B., Takeda F. Cellulase activity and ethylene in ripening strawberry and apple fruits //Scientia Horticulturae. - 1990. - Vol. 42. - Issue 4. -P. 269-275.
6. Miszczak A., Forney C. F., Prange R. K. Development of Aroma Volatiles
1. I !
z
1> Mi ш
л I ji
? 3 Д! J It VUA 11
о
/\U YV
И
!i
Al
AL
И
г
./4
□
~ s
и i f
Рис. 1. Хроматограми антощанового профшю япд сунищ сорту Полка залежно в1д тривалосп збер1гання: А - до збер1гання; Б - 1 доба, С - 2 доби; D - 3 доби; F - 4 доби.
Н1РО5=0-9
О 300 -
*
Pi о 250 -
.2 о 200 -
.2 ->» s г '-> 2 я 150 -
н 2 100 -
s X
а сз я 50 -
а 0 -1
Я о
со In ТТ
До збертання 12 3
Тривал1сть збер1гання, Д1б
Пеларгонидин-З-О-гликозид
— ■ - Пеларгонидин-З-О-рутинозид
— — Пеларгонидин-3-0-( 6'-ацетил)гликозид
— - Цианидин-З-О-1'ликозид
Рис. 2. Змша антоц1ан1в гпд час збер1гання япд суниф сорту Полка.
and Color during Postharvest Ripening of Kent1 Strawberries //Journal of the American Society for Horticultural Science. - 1995. - Vol. 120. - Issue 4. -P. 650-655.
7. Mi rah mad i F., Hanafi Q. M., Mohamad i H. Effect of low temperature on physico-chemical properties of different strawberry cultivars // Journal of Agricultural and Biological Science. - 2012. - Vol. 7. - №7. - P. 564-569.
8. da Silva F.L., Escribano-Bailón M.T., Pérez Alonso J. J., Rivas-Gonzalo J.С., Santos-Buelga C. Anthocyanin pigments in strawberry// LWT-Food Science and Technology. - 2007. - Vol. 40. - №. 2. - pp. 374-382.
9. Tamura H., Takada M., Yoshida Y. Pelargonidin 3-o-(6-o-malonyl-p-D-glucoside) in Fragaria x ananassa Duch. Cv. Nyoho //Bioscience, biotechnology, and biochemistry. - 1995. - Vol. 59. - №. 6. - C. 1157-1158..
10. Lopes-da-Si Iva F., de Pascual-Teresa S., Rivas-Gonzalo J., Santos-Buelga C. Identification of anthocyanin pigments in strawberry (cv Camarosa) by LC using DAD and ESI-MS detection //European Food Research and Technology. -2002. - T. 214. - Issue 3. - P. 248-253.
11. Заморська 1.Л. Фенолы-ii речовини в ягодах суниц1 / I. Л. Заморська, В. В. Заморський // Зб1рник наукових праць Уманського нацюналы-юго университету сад1вництва. - 2013. - Вип. 82. - С. 18-23.
12. Holcroft D.M., Kader A. A. Carbon Dioxide-induced Changes in Color and Anthocyanin Synthesis of Stored Strawberry Fruit //HortScience. - 1999. -Vol. 34. - Issue 7. - P. 1244-1248.
13. Pel ayo-Za I diva r C., Abda J. В., Ebeler S. E., Kader A. A. Quality and chemical changes associated with flavor of 'Cama rosa'straw berries in response to a C02-enriched atmosphere // HortScience. - 2007. - Vol. 42. - Issue 2. -P. 299-303.
14. Kalt W., Forney C. F., Martin A., Prior R. L. Antioxidant capacity, vitamin C, phenol i cs, and anthocyanins after fresh storage of small fruits // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 1999. - Vol. 47. - Issue 11. -P. 4638-4644.
15. Gil M.I., Holcroft D.M., Kader A.A. Changes in strawberry anthocyanins and other polyphenols in response to carbon dioxide treatments //Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 1997. - Vol. 45. - Issue 5. - P. 1662-1667.
16. Kalt W., Prange R. K., Lidster P. D. Postharvest color development of strawberries: Influence of maturity, temperature and light //Canadian journal of plant Science. - 1993. - Vol. 73. - Issue 2. - P. 541-548.
17.Wesche-Ebeling P., Montgomery M.W. Strawberry polyphenoloxidase: its role in anthocyanin degradation //Journal of Food Science. - 1990. - Vol. 55. -Issue 3. - P. 731-734.
18. Jackman R. L., Yada R. Y., Tung M. A., Speers R. Anthocyanins as food colorants - a review //Journal of Food Biochemistry. - 1987. - Vol. 11. -Issue 3. - P. 201-247.
19. Rekika, D., Khanizadeh, S., Deschenes, M., Levasseur, A., Charles, M. Т., Tsao, R., & Yang, R. Antioxidant capacity and phenolic content of selected strawberry genotypes//HortScience. - 2005. - Vol. 40. - Issue 6. - P. 1777-1781.
20. Zheng Y., Wang S. Y., Wang C. Y., Zheng W. Changes in strawberry phenolics, anthocyanins, and antioxidant capacity in response to high oxygen treatments // LWT-Food Science and Technology. - 2007. - Vol. 40. - Issue 1. - P. 49-57.
References
1. Han C., Lederer C., McDaniel M., Zhao Y. (2005). Sensory Evaluation of Fresh Strawberries (Fragaria ananassa) Coated with Chitosan-based Edible Coatings// Journal of Food Science, 2005, no. 70(3), pp. 172-178.
2. Ali A., Abrar M., Sultan M. T. et al. (2011). Post-harvest physicochemical changes in full ripe strawberries during cold storage //J Anim Plant Sci, 2011,
no.21(l), pp. 38-41.
3. Biale J.B. and Young R.E. (1981). Respiration and ripening in fruit retrospect and prospect, in Recent Advances in the Biochemistry of Fruits and Vegetables, ed by Friend J., Rhodes M.J.C. - Academic Press, London, 1981, pp. 1-39.
4. Nunes M.C.N., Brecht J.K., Moráis A.M. et al. (2006). Physicochemical changes during strawberry development in the field compared with those that occur in harvested fruit during storage //Journal of the Science of Food and Agriculture, 2006, no.86(2), pp. 180-190.
5. Abeles F.B., Takeda F. (1990). Celluíase activity and ethylene in ripening strawberry and apple fruits //Scientia Horticulturae, 1990, no.42(4), pp. 269-275.
6. Miszczak A., Forney C. F., Prange R. K. (1995). Development of Aroma Volátiles and Color during Postharvest Ripening of Kent1 Strawberries // Journal of the American Society for Horticultural Science, 1995, no.120(4), pp. 650-655.
7. Mirahmadi F., Hanafi Q. M., Mohamadi H. (2012). Effect of low temperature on physico-chemical properties of different strawberry cultivars // Journal of Agricultural and Biological Science, 2012, no. 7(7), pp. 564-569.
8. da Silva F.L., Escribano-Bailón M.T., Pérez Alonso J.J. et al. (2007). Anthocyanin pigments in strawberry// LWT-Food Science and Technology, 2007, no. 40(2), pp. 374-382.
9. Tamura H., Takada M., Yoshida Y. (1995). Pelargonidin 3-o-(6-o-malonyl-|3-D-glucoside) in Fragaria x ananassa Duch. Cv. Nyoho //Bioscience, biotechnology, and biochemistry, 1995, no.59(6), pp. 1157-1158.
10. Lopes-da-Si Iva F., de Pascual-Teresa S., Rivas-Gonzalo J. et al. (2002). Identification of anthocyanin pigments in strawberry (cv Camarosa) by LC using DAD and ESI-MS detection //European Food Research and Technology, 2002, no.214(3), pp. 248-253.
11. Zamorska I.L. (2013). Phenolic substances in strawberries // Collection of scientific papers of Uman National University of Horticulture, 2013, no.82, pp. 18-23 (in Ukrainian).
12. Holcroft D.M., Kader A. A. (1999). Carbon Dioxide-induced Changes in Color and Anthocyanin Synthesis of Stored Strawberry Fruit //HortScience, 1999, no. 34(7), pp. 1244-1248.
13. Pelayo-Zaldívar C., Abda J. B., Ebeler S. E. et al. (2007). Quality and chemical changes associated with flavor of 'Cama rosa'straw berries in response to a C02-enriched atmosphere //HortScience, 2007, no.42(2), pp. 299-303.
14. Kalt W., Forney C.F., Martin A. et al. (1999). Antioxidant capacity, vitamin C, phenol ics, and anthocyanins after fresh storage of small fruits //Journal of Agricultural and Food Chemistry, 1999, no. 47(11), pp. 4638-4644.
15. Gil M.I., Holcroft D.M., Kader A.A. (1997). Changes in strawberry anthocyanins and other polyphenols in response to carbon dioxide treatments // Journal of Agricultural and Food Chemistry, 1997, no. 45(5), pp. 1662-1667.
16. Kalt W., Prange R. K., Lidster P. D. (1993). Postharvest color development of strawberries: Influence of maturity, temperature and light // Canadian journal of plant Science, 1993, no. 73(2), pp. 541-548.
17.Wesche-Ebeling P., Montgomery M.W. (1990). Strawberry polyphenoloxidase: its role in anthocyanin degradation //Journal of Food Science, 1990, no.55(3), pp. 731-734.
18. Jackman R. L., Yada R. Y., Tung M. A. et al. (1987). Anthocyanins as food colorants—a review //Journal of Food Biochemistry, 1987, no.11(3), pp. 201-247.
19. Rekika D., Khanizadeh S., Deschenes M. et al. (2005). Antioxidant capacity and phenolic content of selected strawberry genotypes // HortScience, 2005, no.40(6), pp. 1777-1781.
20. Zheng Y., Wang S. Y., Wang C. Y. et al. (2007). Changes in strawberry phenol ics, anthocyanins, and antioxidant capacity in response to high oxygen treatments //LWT-Food Science and Technology, 2007, no.40(l), pp. 49-57.
18-20 березня 201S року
Контакт:
Уманський нацюнальний утверситет садюництва, вул. 1нститутська 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305 Укра'ша контакты! тел.: (+38-047-44) 3-41-63 (загальний);
(+38-050) 4695051 (ПарШ Oedip Микитович);
(+38-097) 9354919 (Сержук Олександр Петрович)
Уманський нацюнальний уыверситет садщництва запрошуе вщвщати
М1жнародну наукову конференцию
«ГЕТЕРОЗИС: Д0СЯГНЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ»
присвячено 110-р1ччю вщ дня народження видатного генетика Ю.П. М1рюти
Програмою конференцм передбачено роботу наступних секцш:
1 .Фундаменталы-п проблеми гетерозису.
2.Генетич1-н системи контрольованого розм ножен ня
3.Традицмн1 та сучасы методи селекци на гетерозис.
