CC BY
32
абдомшальним ожиршням штенсивнють продромальних симптомiв у вигляд розладав харчово! поведiнки мала прямi кореляци з тяжюстю шюрно! алодини i м^енозно! цефалги.
Kro40Bi слова: м^ень, продром, абдомiнальне ожиршня.
Стаття надшшла 8.10.18 р.
продромальных симптомов в виде расстройств пищевого поведения имела прямые корреляции с тяжестью кожной аллодинии и мигренозной цефалгии.
Ключевые слова: мигрень, продром, абдоминальное ожирение.
Рецензент Катеренчук 1.П.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-3-69-133-136 УДК 34; 159.92
О.П. ........... Л.Ю. Малина1. . I.M. < пи.ова1. Д.В. {озуш1
Науково- дос.м шип шсипу i inie.eKiya.bnoY власпосп I laniona.bnoY ака юмм правовмх наук УкраТпм. КмТв. 1 КмТвськмм тпмопальпмм ушверсмич пкчм 1араса Шевчепка. КмТв
ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ ЯК НАЙВИЩА СОЦ1АЛЬНА Ц1НН1СТЬ
e-mail: [email protected]
Стаття присвячена питання здоров'я людини як найвищо! соцiальноi цiнностi. Аргументовано, що з правового погляду здоров'я, точнше - об'ектом права на здоров'я е немайнове благо «здоров'я фiзичноi особи», зважаючи на те, що власне здоров'я е об'ектом нематерiального св^у. Норми рiзних галузей права (конституцшного, адмiнiстративного, фiнансового, кримiнального, цившьного права) так чи iнакше регулюють питання, пов'язанi iз реалiзацiею, охороною та захистом права на здоров'я. Тим самим ще раз тдкреслюеться конституцiйне положення про те, що здоров'я е однieю з найвищих соцiальних цiнностей в нашiй державД. Наголошуеться, що здоров'я мае бути стратегДчним напрямом життя людини, за допомогою чого забезпечуеться пiдвищення життестшкостД органiзму, природнiй опiр органiзму стресовим явищам i депресивним станам. I тут слДд враховувати, що стан здоров'я визначаеться кДльюсними та якДсними медичними показниками. Вiдсутнiсть таких показникДв, небажання чи визначення особою за непотрiбне 1х знати, жодним чиною не означае, що людина е здоровою. Про здоров'я треба думати, ним слДд тклуватись. Але це вже питання суб'ективного ставлення особи до само! себе. Водночас, особа мае усвДдомлювати, що власним здоров'ям можна не займатись (у разi виникнення якихось хвороб - не лДкуватись), до тих пДр, поки це не шкодить Днтересам Днших.
IGii040Bi слова: здоров'я людини, благополучия, ¡деал здоров'я, сощальна цшшсть.
Робота е шщативною.
ЗгДдио Дз ст. 3 конституцп Украши здоров'я людини, разом Дз И життям, честю, гДдшстю, иедоторкаииДстю, безпекою визиаються в УкрашД иайвищою соцiальиою цiииiстю, тобто тим, що мае певну матерДальиу АБО ДУХОВНУ ВАРТ1СТЬ. ЦДкавою е думка про те, що «в цивДлДзоваиому суспДльствД Ддеал здоров'я мае стати иайважливДшим елемеитом загальиоиацюиальио! ще!. ЗрозумДло, що для полДпшеиия здоров'я населения иеобхДдио проводити вДдповДдиу державиу полДтику, яка мае характеризуватися комплексиДстю й адекватиим фДиаисовим забезпечеииям» [2]. Водиочас дуже спДриим е питания «Ддеалу здоров'я», адже у рДзиих крашах, якД можуть бути иавДть подДбиД за сво!м полДтичиим устроем, якД можуть бути иевизиаиД Дишими державами, можуть створювати таю умови для життя сво!х громадян, якД остаииДми сприймаються як иалежиД, як достатиД. Громадяии екоиомДчио i соцДальио добре розвииеиих кра!и сприймають таю умови, як иеиалежиД, як таю, що обмежують !х права та свободи. Отже, питания «Ддеалу здоров'я» ие варто використовувати у середовищД i тим бДльше - у закоиодавствД.
Метою роботи було дослДдити питания здоров'я людиии як найвищо! соцДальио! цiииостi та формулювання иа цiй осиовi авторських пропозицДй.
Резульхахм дослщження ха Тх обговорення. Вiдповiдио до ст. 3 [4] з подальшими змiиами та доповненнями, здоров'я - це стаи повиого фiзичиого, психДчиого i соцiальиого благополуччя, а ие тДльки вiдсутнiсть хвороб i фiзичиих вад. Даие законодавче положения грунтуеться иа положениях Статуту (Конституцп) Всесвгтиьо! оргаиДзаци охороии здоров'я вдд 22 липия 1946 р. [6], де у преамбул також зазначаеться, що «Мати иайвищий досяжний рiвеиь здоров'я е одиим з основних прав кожно! людиии незалежно вiд раси, релДги, полiтичиих переконань, екоиомiчиого чи соцiальиого положения. Здоров'я всДх иародiв е осиовиим фактором у досягиеииД миру i безпеки i залежить вдд самого повиого ствробДтництва окремих осiб i держав. Досягнення будь-яко! держави в галузД полiпшеиия та охороии здоров'я е цшшстю для всДх». Тобто людина мае право иа «иайвищий досяжний рiвень здоров'я». Тут виникае запитання: як слiд розумiти «иайвищий рiвень»? «як цього рiвия можна досягти»? ЦД питания е вкрай складними, оскДльки для рДзиих верств населения, для рДзиих соцiальиих i вДкових груп, зиову ж таки - для рДзиих иародiв такий рiвень ие е одиаковим i визначити його практично иеможливо. У статуи використано оцДиочиу категорiю, яку можиа тлумачити залежио вДд обставии по-рДзиому. ЗвДсио, держава, И керДвиицтво мають всДляко забезпечувати таке право людиии i прагиути до того, щоб люди могли якиайдовше бути у такому стаиД, щоб самостДйио забезпечувати всД сво! життевД потреби. Проте в силу певиих обставии (матерДальио-техиДчиих, фДиаисових, кадрових) Диколи таке право порушуеться.
© О.П. Орлюк, Л.Ю. Малюга,, 2019
Наприклад, людям, пащентам пощбна медична допомога, проте у пiшiй доступностi i навгть на декшька десятюв юломе^в нема анi закладiв охорони здоров'я, ан якихось медичних кабiнетiв чи фельдшера i погрiбно 1хати далеко вщ мiсця свого перебування. У такому випадку можна стверджувати, що держава не подбала, не доклала зусиль для того, аби забезпечити найвищий досяжний рiвень здоров'я.
Порушенням розглядуваного права можна вважати й неналежне систематичне навчання медичного персоналу методам палiативно! допомоги i хосшсного догляду. Вiдмiтимо, що на сьогодш дiе Закон Укра1ни «Про сощальн послуги» вiд 19 червня 2003 р., Державний стандарт палiативного догляду (затверджений наказом Мiнiстерства сощально1 политики Укра1ни вiд 29 сiчня 2016 р. № 58), проте особливо у сшьських мюцевостях, малодоступних для медичного транспорту репонах навчання медичного персоналу мае бути регулярним, щоб и отримували iнформацiю про новгтш досягнення медицини i технологiй. О^м цього, такий персонал сам потребуе психолопчно1 пiдготовки i регулярного психолопчного розвантаження, що також мае розглядатися як належнi умови працi.
Виключно декларативними виглядають положення розглядуваного Статуту про те, що «Надання вам народам можливост користування всiма досягненнями медицини, психологи та спорщнених з ними наук е необидною умовою досягнення вищого рiвня здоров'я... Уряди несуть вщповщальтсть за здоров'я сво1х народiв, i ця вщповщальтсть вимагае прийняття вiдповiдних заходiв сощального характеру i в галузi охорони здоров'я» [6]. По-перше, неможливо надати всiм народам можливостi користування вама досягненнями медицини, якщо цi досягнення впроваджен в деяких кранах, а в деяких 1х нема, зважаючи на вiдсутнiсть 1х фiнансування, на брак спещалюпв тощо. По-друге, у свгтовш пракгицi вiдсутнi приклади реально! вщповщальносп урядiв за здоров'я сво!х народiв. Звiсно, можна розглядати питання геноциду як порушення прав громадян, проте доволi складно довести таю факти, а в разi визнання таких фактiв ще складнiше притягнути до вiдповiдальностi державу, уряд. Звюно, що сама держава не защкавлена у тому, щоб 11 визнавали винною у геноцидi (це негативно впливае на 11 свiтовий iмiдж) та ще й брати на себе фiнансовi зобов'язання вiдшкодувати постраждалим 1х збитки.
Таким чином, здоров'я це [2] ^егральна взаeмодiя трьох статушв: фiзичного, псих1чного та сощального (хоча, на наш погляд, дещо сумнiвним е використання поняття «статус». Людина може мати фiзичний i псих1чний стан, але аж тяк не статус. Щодо соцiaльного, то так - це може бути статус як певна позищя в сощальнш структурi групи чи суспшьства, обумовлена правами, обов'язками тощо; нормальне внутрiшньосистемне функцiонувaння стaтусiв (фiзичного, психiчного, соцiaльного) як потенцiйного базису шдивща й адекватний системно-середовищний !х прояв у соцiaльнiй поведiнцi особистостi (загалом дане твердження частково дублюе попередню думку. Головне, що мае бути - це баланс, який е запорукою внутршньо! гармони; стан, який забезпечуе стaтико-динaмiчний речовинно-енергетичний гомеостаз оргашзму (фiзичне здоров'я), внутрiшньосистемний i системн-середовищний гомеостаз мозку (псих1чне здоров'я) та шформащйний i системно-середовищний гомеостаз поведшки (соцiaльне здоров'я). Гомеостаз (вщ лат. Gomeostasis, з грец. homoios - однаковий, подiбний; stasis -стан) у найбшьш широкому значеш розумiемо як стан рiвновaги динaмiчного середовища, у якому вiдбувaються бюлопчт процеси. Тобто, якщо здоров'я розглядати через поняття «гомеостаз», то воно е станом рiвновaги рiзниx систем.
Виходячи iз легальних трактувань поняття «здоров'я», людина може бути визнана здоровою, за умови вщсутносп у не! хвороб, будь-яких фiзичниx вад, нaявностi благополуччя (фiзичного, псих1чного, сощального). Можна стверджували про нерозривний зв'язок цих умов. При цьому варто наголосити, що використання деяких згаданих понять у зaконодaвствi е дещо проблематичним. Так, на думку О.В. Сщей, поняття «благополуччя» е непридатним для використання у сферi права, оскшьки носить iдеaлiстичний характер, воно дещо сшвпадае iз визначенням поняття «щеальне здоров'я» що може бути головною метою, до яко! повинна прагнути фiзичнa особа (хоча, на наш погляд, коректшше вказати на iдеaлiзуючий та оцiночний характер. Також до рiвня забезпечення iдеaльного здоров'я сво!х громадян та благополуччя мае прагнути й держава. 1накше це буде порушенням права на досяжний рiвень здоров'я, про що ми вище вже писали. Якщо фiзичнa особа не надшена достатшм сощальним забезпеченням, це свiдчить про повну вiдсутнiсть у не! такого блага, як «здоров'я» [5]. Не можемо цшком погодитися iз тим, що недостатне сощальне забезпечення презюмуе вщсуттсть у людини такого блага, як «здоров'я». Людина може вести повшстю натуральний спосiб виробництва, може бути, так би мовити, не соцiaлiзовaною, i при цьому мати спрaвдi добре здоров'я. 1нша справа - коли людина потребуе сощального забезпечення у силу складних життевих обставин i у випадку його повно! вiдсутностi чи недостaтностi людина не в змозi пiдтримувaти необх1дний (достатнш) для не! рiвень здоров'я. Кожна людина мае здоров'я, проте ва мають рiзний його рiвень.
Повертаючись до поняття «благополуччя», додамо, що воно використовуеться у рiзниx сферах жиш^яльносп людини та рiзниx галузях науки, зокрема, у фiлософi!, психологи, медицит, соцiологi!, економiцi, прaвi. При цьому благополуччя особи е суб'ективним явищем, що грунтуеться на явищах об'ективно! дiйсностi. Поняття «суб'ективнiсть» вщбивае характеристики внутрiшнього свiту людини; вщповщно, коли йдеться про суб'ективне благополуччя, необхщно зважати на характер встановлення
самою людиною (суб'ектом) зв'язюв мiж вiдзеpкaлювaними ощнюючими xapaктеpистикaми зовнiшнix об'eктiв i явищ, включаючи й об'eктивнi ефекти влaсноï поведiнки (зовнiшнi iнстaнцiï), i xapaктеpистикaми внyгpiшнього свiтy (внyтpiшнi шстанцп) [3].
Складовою благополуччя е «задоволешсть життям», що залежить вiд сощального та фiнaнсового становища людини, е ^оявом вiдповiдностi сподiвaнь, очiкyвaнь i дш. Можна ствеpджyвaти, що задоволешсть - це суб'ективне ставлення особи до ощнювання життeвиx обставин, коли ropera (винaгоpоди), яю вона отpимye, пеpевaжaють над понесеними нею витpaтaми (фiнaнсовими часовими, мaтеpiaльними, економiчними, емощйними тощо). Для кpaщого pозyмiння ситуацп наведемо дaнi дослiдження Киïвського мiжнapодного iнститyтy соцiологiï [1]. Так, станом на липень 2019 р. своïм життям загалом зaдоволенi 4S% украшщв (для поpiвияния: у 2017 р. ця цифра була меншою - 39%). Вщсоток зaдоволеииx серед: молодi вiком вiд 1S до 29 роюв - 5S%; представниюв середнього вшу - 51%; людей, яким за 50, - 41%. Цшаво, що 10% опитaниx зазначили, що грошей 1'м не вистaчae нaвiть на ïжy, але при цьому життям в цiломy вони задоволеш. Нaйбiльше незадоволення викликae piвень добробуту, безпеки та впевненостi в майбутньому, стан природного середовища, можливостi pеaлiзyвaти своï здiбностi в Укpaïнi.
На тдсташ викладеного можемо констатувати, що для вщчуття благополуччя, особа мae регулярно переживати чим бiльше позитивна моментiв життя, позитивп1 емоцiï, що упереджують чи мiнiмiзyють виникпенпя депресивнж емоцiйниx стап1в. Важливо також, щоб особа всiляко сприяла формуваппю в to6í сyб'eктивного благополуччя. З поняттям «сyб'eктивне благополуччя» тiсно пов'язaиi таю поняття, як «щастя» (aсоцiюeться з позитивом i являe собою свофщний псиxоемоцiйиий стан максимального задоволення життям, поeднaиий iз природною paдiстю, тобто без використаппя стимyлюючиx (псиxотpопниx, седативпж) лiкiв, нapкотичниx зaсобiв, алкоголю тощо. Тобто щастя мae вiдчyвaтися, викликатися якимись гарними життeвими подiями), «псиxологiчне благополуччя» (e нaслiдком чи вишром псиxологiчного здоров'я).
З правового погляду об'eктом права на здоров'я e немайнове благо - «здоров'я фiзичноï особи», зважаючи на те, що власне здоров'я e об^ктом немaтеpiaльного свiтy. Пpимiтно, що норми piзииx галузей права (конститyцiйного, адштстративного, фiнaисового, кpимiнaльного, цивiльного права) так чи шакше регулюють питання, пов'язаш iз pеaлiзaцieю, оxоpоною та зaxистом права на здоров'я. Тим самим ще раз пiдкpеслюeться конститyцiйне положения про те, що здоров'я e однieю з найвищж соцiaльниx щнностей в нaшiй деpжaвi.
Здоров'я мae бути стpaтегiчним напрямом всього життя людини, за допомогою чого зaбезпечyeться тдвищення життeстiйкостi оpгaнiзмy, пpиpоднiй отр оpгaнiзмy великим i незначним стресовим явищам, а також депресивним станам. I тут слщ вpaxовyвaти, що стан здоров'я може змшюватися, що визнaчaeться кiлькiсними та якiсними медичними показниками (в yмовax клiнiко-лaбоpaтоpниx та шшж дослiджень, оглядiв тощо). Вщсутшсть тaкиx покaзникiв, небажання чи визначення особою за непотpiбне ïx знати, жодним чиною не ознaчae, що людина e здоровою. Про здоров'я треба думати, ним слщ шклуватись. Але це вже питання суб^ктивного ставлення особи до сaмоï себе. Водночас, особа мae yсвiдомлювaти, що власним здоров'ям можна не займатись (у paзi виникнення якиxось xвоpоб - не лiкyвaтись), до rax тр, поки це не шкодить штересам iншиx. Наприклад, Кpимiнaльний кодекс Украши пеpедбaчae кpимiнaльиy вiдповiдaльнiсть за: зараження вipyсом iмyнодефiцитy людини чи iншоï невилiковноï iнфекцiйноï xвоpоби (йдеться про свiдоме поставлення iншоï особи в небезпеку зараження вipyсом iмyнодефiцитy людини чи iншоï невилiковноï iнфекцiйноï xвоpоби, що e небезпечною для життя людини) - ст. 130; зараження венеричною xвоpобою (зараження iншоï особи венеричною xвоpобою особою, яка знала про наявшсть у не1' цieï xвоpоби) - ст. 133. Як бачимо, держава все ж таки шшла шляxом не лише визнання здоров'я найвищою соцiaльною щншстю, а ще й передбачила вщповщальшсть за порушення права на здоров'я, на безпечне оточуюче середовище тощо.
I Hill OK . 11К|).|| у|111
1. BBC News. How satisfied are Ukrainians in their lives, and what not - polls. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-49117207. [in Ukrainian].
2. Hrytsenko V, Bielov V, Kotova A, Pustovoit O. Zdorovia liudyny yak bahatoaspektna problema. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, 2006; 6: 51-56. [in Ukrainian].
3. Kurova AV. Zadovolenist zhyttiam ta subiektyvne blahopoluchchia osobystosti. Visnyk ONU im. I. I. Mechnykova. Psykholohiia. 2015; 20, 2 (36, 1): 9S-104. [in Ukrainian].
4. Osnovy zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia: Zakon Ukrainy vid 19 lystopada 1992 r. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1993; 4: 19. [in Ukrainian].
5. Sidei OV. Poniattia zdorovia yak osobystoho nemainovoho blaha fizychnoi osoby. Nashe pravo. 2016; 1: 5S-61. S.59-60. [in Ukrainian].
6. Statut (Konstytutsiia) Vsesvitnoi orhanizatsii okhorony zdorovia vid 22 lypnia 1946 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_599. [in Ukrainian].
Реферат
ЗДОРОВЬЕ ЧЕЛОВЕКА КАК ВЫСШАЯ СОЦИАЛЬНАЯ ЦЕННОСТЬ Орлюк О.П., Малюга Л.Ю., Синева Л.М., Зозуля Д.В.
Статья посвящена вопросу здоровья как высшей социальной ценности. Аргументировано, что с правовой точки зрения объектом права на здоровье является неимущественное благо - «здоровье физического лица», а собственное здоровье человека является объектом нематериального мира. Нормы различных отраслей права (конституционного,
административного, финансового, уголовного, гражданского права) так или иначе регулируют вопросы, связанные с реализацией, охраной и защитой права на здоровье. Тем самым еще раз подчеркивается конституционное положение о том, что здоровье является одной из самых высоких социальных ценностей в нашем государстве. Отмечается, что здоровье должно быть стратегическим направлением жизни человека, с помощью чего обеспечивается повышение жизнестойкости организма, естественной сопротивляемости организма стрессовым явлениям и депрессивным состояниям. И здесь следует учитывать, что состояние здоровья определяется количественными и качественными медицинскими показателями. Отсутствие таких показателей, нежелание лица знать их, не означает, что человек является здоровым. О здоровье надо думать, о нем следует заботиться. Но это уже вопрос субъективного отношения лица к самому себе. В то же время, лицо должно осознавать, что своим здоровьем можно не заниматься (в случае возникновения каких болезней - не лечиться), до тех пор, пока это не вредит интересам других.
Ключевые слова: здоровье человека, благополучие, идеал здоровья, социальная ценность.
Стаття надшшла 10.02.19 р.
HUMAN HEALTH AS THE HIGHEST SOCIAL VALUE Orlyuk OP, Malyuha LY, Sinyova LM, Zozulya DV.
The article deals with the issue of human health as the highest social value. It is argued that, from a legal point of view of health, more precisely, the object of the right to health is the non-material benefit of "health of an individual", given that health is the object of the intangible world. The rules of the various branches of law (constitutional, administrative, financial, criminal, civil law) in one way or another regulate issues related to the implementation, protection and protection of the right to health. This reaffirms the constitutional position that health is one of the highest social values in our country. It is emphasized that health should be a strategic direction of human life, which helps to increase the vitality of the body, the body's natural resistance to stress and depressive states. The health is determined by quantitative and qualitative medical indicators. The absence of such indicators, the reluctance or identification of a person as unnecessary to know them, does not mean that the person is healthy. Health needs to be thought of and should be taken care of. But this is a question of subjective attitude of the person to himself. At the same time, the person should be aware that one's own health can not be taken care of (in the event of any illness - not treated), as long as it does not harm the interests of others.
Keywords: human health, well-being, ideal of health, social value.
Рецензент Голованова 1.А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-3-69-136-141 UDC 616-018.2-007.17
O.G. Re/nichenko, N.O. Pylypenko, S.N . Gridnieva N.N. I\ara/ni Miarlux N;iti°ii;il I шмтч!^ Miarlvix
INFLUENCE OF UNDIFFERENTIATED CONNECTIVE TISSUE DYSPLASIA ON THE COURSE OF THE DISEASES OF BILIARY TRACT OF YOUNG AGE PERSONS
e-mail: [email protected]
Connective tissue, which makes 50-80% of the body weight, plays a special role in the human body. Due to the main component of the connective tissue - elastin - the vascular walls, the heart and the lungs tissues, the intestinal wall have elastic properties. Undifferentiated CTD (UCTD) is diagnosed if a set of phenotypic symptoms in a patient does not match any of the differentiated diseases. The frequency of UCTD detection among young people reaches 80%. The high prevalence of the UCTD syndrome (66.9%) is determined in patients with functional diseases of the biliary tract, affecting the clinical manifestations of these diseases. Patients with severe UCTD display the highest frequency of the biliary tract motor disorders, as well as asthenic syndrome and vegetative dysfunction. In addition, with the UCTD syndrome in patients with functional disorders of the cardiovascular system, functional disorders of the biliary tract are observed in 43% of cases. Thus, the high prevalence of the UCTD syndrome indicates the need for early detection of the connective tissue dysplasia signs in young people in order to timely perform a set of preventive and therapeutic measures.
Key words: syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia, functional state of the biliary and cardiovascular system, diagnosis, young age.
The work is a fragment of the research project "Remodeling of elastic-tissue structures in early diagnosis of heart failure with undifferentiated dysplasia of connective tissue in young persons with metabolic disorders ", state registration No. 0116 U002934.
A special feature of a modern patient is polymorbidity, when one patient has several diseases simultaneously. Concomitant pathology affects the course, clinical picture and consequences of the disease as a whole. Connective tissue, which makes 50-80% of body weight, plays a special role in the human body [6, 7, 9]. Due to the main component of the connective tissue - elastin (consisting of protein glycans, glucoproteins and minerals) - vascular walls, heart and lungs tissue, intestinal wall have elastic properties. In UCTD an abnormal structure of this protein is detected.
© O.G. Reznichenko, N.O. Pylypenko, 2019
