CC BY
11
УДК 616.379-008.64-074:612.172
Н. О. Перцева, О. В. Гурж^й, К.1. Мошенець
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.1.200406
ЗАЛЕЖН1СТЬ ВАР1АБЕЛЬНОСТ1 РИТМУ СЕРЦЯ В1Д ПОКАЗНИК1В КОНТРОЛЮ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ 1 ТИПУ
ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ Украти»
кафедра ендокринологИ
(зав. - д. мед. н., проф. Н.О. Перцева)
вул. Вернадсъкого, 9, Днтро, 49044, Украна
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Endocrinology V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: k.moshenets@gmail.com
Цитування: Медичш перспективы. 2020. Т. 25, № 1. С. 88-95 Cited: Medicniperspektivi. 2020;25(1):88-95
Ключовi слова: цукровий dia6em 1 типу, варiабельнiсть ритму серця, показники контролю Ключевые слова: сахарный диабет 1 типа, вариабельность сердечного ритма, показатели контроля Key words: diabetes mellitus type 1, heart rate variability, control markers
Реферат. Зависимость вариабельности сердечного ритма от показателей контроля сахарного диабета 1 типа. Перцева Н.О., Гуржий Е.В., Мошенец Е.И. Цель исследования - оценить влияние основных показателей контроля и течения сахарного диабета (СД) 1 типа на вариабельность сердечного ритма (ВСР). Обследовано 62 пациента с СД 1 типа в возрасте 18-45 лет со средней длительностью заболевания 11,0 (5,0; 18,0) лет. Оценка ВСР во временном и частотном диапазонах производилась путем анализа 24 - часовой записи электрокардиограммы (ЭКГ) по Холтеру. В качестве маркеров, характеризующих течение и компенсацию СД 1 типа, использовались следующие лабораторные показатели: С-пептид, HbA1c, креатинин крови, альбуминурия (АУ), скорость клубочковой фильтрации (СКФ) рассчитывалась по формуле CKD-EPI. Кроме того, учитывались максимальное и минимальное значение гликемии, а также размах гликемии (разница между максимальным и минимальным значением гликемии), регистрируемые параллельно с 24-часовой записью ЭКГ с помощью системы длительного мониторинга гликемии iPro2 (Medtronic MiniMed, USA). Всем пациентам проводилась эхокардиография для исключения органической патологии сердца и ее возможного влияния на показатели ВСР. У пациентов с СД 1 типа недостаточный гликемический контроль оказывает негативное влияние на ВСР в виде снижения как частотных, так и временных характеристик ВСР. Размах гликемии может являться дополнительным негативным фактором влияния на сердечную деятельность у больных СД 1 типа, независимо от уровня HbA1c, поскольку положительно коррелирует с показателями LF/HF сутки, р=0,43 (р<0,05), LF/HF день р=0,37 (р<0,05), р=0,38 LF/HF ночь, отражающими относительную гиперсимпатикотонию. Диабетическая нефропатия является еще одним фактором прогрессирования сердечно-сосудистых заболеваний при СД 1 типа, ввиду того, что ее критерии достоверно коррелируют обратными (для СКФ) и прямыми (для АУ) связями средней силы со всеми характеристиками ВСР. Анализируемые показатели контроля СД 1 типа обусловливают ВСР на 45,73%, в наибольшей степени влияя на TP сутки, TP день, VLF сутки, VLF день. Снижение данных частотных характеристик ВСР может свидетельствовать о формировании кардиальной автономной нейропатии у пациентов с недостаточным контролем СД 1 типа.
Abstract. Dependence of heart rate variability on indicators of type 1 diabetes mellitus control. Pertseva N.O., Gurzhiy O.V., Moshenets K.I. The aim of our study was to evaluate the influence of the main indicators of type 1 diabetes mellitus (T1DM) control on heart rate variability (HRV). We examined 62 patients at the age of 18-45 years with an average T1DM duration of 11.0 (5.0; 18.0) years. HRV in the time and frequency range was evaluated by analyzing a 24-hour Holter electrocardiogram (ECG). The following laboratory parameters were used as markers of course and compensation of T1DM: C-peptide, HbA1c, blood creatinine, albuminuria (AU), estimated glomerular filtration rate (eGFR) by CKD-EPI formula. In addition, the maximum and minimum blood glucose levels and the blood glucose range (maximum minus minimum blood glucose values) were conducted by continuous glucose monitoring system iPro2 (Medtronic MiniMed, USA). The daily monitoring of electrocardiogram (ECG) was made in parallel with long term monitoring of blood glucose. Echocardiography in all patients was performed to exclude organic heart disease and the possibility of its influence on HRV. Poor control of T1DM negatively influences HRV through decrease in both frequency and time characteristics. The blood glucose range can be an additional negative factor for cardiovascular system in T1DM patients, regardless of HbA1c, whereas it positively correlates with HRV- relative hypersympathicotonia markers: LF/HF 24-h, p=0.43 (p<0.05), LF/HF day p=0.37 (p<0.05), p=0.38 LF/HF night.
Diabetic nephropathy is another factor of cardiovascular disease progression in T1DM, since its criteria have reliably negative (for eGFR) and positive (for AU) correlations of mean force with all HRV characteristics. Selected markers of T1DM control cause 45, 73% of variance in HRV, mainly affecting TP 24-h, TP daytime, VLF 24-h, VLF daytime. Reduction of these frequency HRV characteristics may indicate autonomic neuropathy in patients with poor control of T1DM.
Значення варiабельностi ритму серця (ВРС) полягае в мшливосп тривалост послщовних кардюштерв^в i вщображае функцюнальну здатшсть кардюваскулярно! системи адапту-ватися до факторiв зовшшнього та внутршнього середовища. Ця мшливють за нормальних обставин зумовлена врiвноваженим впливом симпатично! та парасимпатично! нервово! системи [9, 15]. 1нтерес до ВРС мае тривалу iсторiю i, завдяки численним дослiдженням, особливо протягом останнiх 30 рокiв, була доведена несприятлива прогностична значущiсть !! зниження у хворих з перенесеним шфарктом мiокарда, застiйною серцевою недостатшстю, шлуночковими аритмiями та раптовою серцевою смертю [6, 10, 12]. Метааналiз 8 дослiджень з вивчення ВРС у когорт без серцево-судинно! патологи, проведений Hillebrand S. та його колегами, виявив, що бшьш низьке значення ВСР пов'язане зi збшьшенням ризику виник-нення першо! серцево-судинно! поди на 32-45%, а збшьшення ВРС за рахунок показника SDNN на 1% призводить до зменшення виникнення фатальних та нефатальних серцево-судинних захворювань (ССЗ) приблизно на 1% [10].
Окрема увага придшяеться анализу ВРС при цукровому дiабетi (ЦД), де ушкодження вегетативного забезпечення серця пов'язують голов-ним чином з розвитком дiабетично!' нейропати. ЦД 1 типу асощюетъся з 2-4 кратним тдвищен-ням ризику смертносп, причому фатальнi та нефатальнi серцево-судинш подi! у цих хворих вщбуваються в середньому на 10-15 роюв ранiше, нiж у загальнiй популяци. Поширенiсть кардiоваскулярно! автономно! нейропатi! (КАН) дуже рiзниться через вiдмiнностi в критерiях при встановленнi дiагнозу i становить вiд 2,5% до 90% у хворих на ЦД 1 типу i вщ 25% до 75% у хворих на ЦД 2 типу [10, 13]. За результатами метаанатзу 15 дослщжень, вщносний ризик смертносп хворих на ЦД зi встановленим за допомогою кардюресшраторних тестiв порушен-ням вегетативного забезпечення серцево-судин-но! дiяльностi становить 3,65 порiвняно з пацiентами без ознак КАН [8].
Розвитку КАН безумовно сприяе тривалий переби- захворювання та вiдсутнiсть компенсацi! вуглеводного обмiну, що було пiдтверджено в дослщженш EURODIAB. Також за його резуль-
татами КАН корелювала з виражешстю дiабе-тичних мiкросудинних ускладнень (ретинопати та нефропатii) [4]. Значення необхщност досягнення цiльовоi глiкемii для попередження формування та прогресування КАН було доведено в дослщженш DCCT/EDIC [5].
Тож комплексне вивчення впливу ЦД 1 типу на стан функцюнального забезпечення серцево-судинноi системи дозволить визначити основш фактори формування та прогресування ССЗ, а в подальшому - розробити засоби iх профiлактики у цих пацieнтiв, що може покращити якiсть та тривалють iхнього життя. Метою нашого до-слiдження було оцiнити вплив основних показ-никiв контролю та переб^у цукрового дiабету 1 типу на варiабельнiсть ритму серця.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Дослщження проводилось на базi ендокри-нологiчного вiддiлення ВСП «Ктшка медично!' академи» (м. Дшпро) протягом 2016-2017 рр. з дотриманням етичних норм та принцитв Гельсiнськоi декларацii Всесвiтньоi медичноi асоцiацii про проведення наукових медичних дослiджень за участю людини. Усi пацieнти перед проведенням обстеження пiдписали добро-вшьну iнформовану згоду, схвалену комiсieю з бюетики ДЗ «Днiпропетровська медична ака-демiя МОЗ Украши».
Дiагноз ЦД 1 типу встановлювали згiдно з дiагностичними критерiями Американськоi дiабетологiчноi асощаци (АДА) 2016 року та ушфшованого клiнiчного протоколу первинноi, екстреноi, вторинно! (спецiалiзованоi) та третин-но! (високоспецiалiзованоi) медичноi допомоги «Цукровий дiабет 1 типу у молодих людей та дорослих» № 1021 вiд 29.12.2014 [3, 14].
Було обстежено 62 пащенти iз ЦД 1 вшом вiд 18 до 45 роюв, з них 37 (59,68% ) жшок та 25 (40,32)% чоловшв. Тривалiсть захворювання 11,0 (5,0; 18,0) роюв, iндекс маси тiла (1МТ) 23,06 (20,81; 24,08) кг/м2. Усi пацiенти знахо-дились на шсулшотерапи за базисно-болюсною схемою, добова доза шсулшу 45 (35,0; 58,0) Од.
Критери виключення: ЦД 2 типу; дiабетичний кетоацидоз на момент включення; вторинний ЦД; 1МТ>40; дiабетична пролiферативна ретино-патiя; дiабетична нефропатiя IV и V; дiабетична стопа (II клас за Вагнером i вище); серцева недостатнiсть III, IV за NYHA; гiпертонiчна
20/ Том XXV/1
89
хвороба, резистентна форма; вроджеш та набут вади серця; перенесет гострий коронарний синдром, гостре порушення мозкового крово-обiгу та транзиторна iшемiчна атака; перiод за-гострення супутньо! хронiчноï патологiï; гострi соматичш захворювання; мiокардит в анамнезi; швидюсть клубочковоï фiльтрацiï (ШКФ) <45 мл/хв; онколопчш захворювання до 5 роюв вiд повного курсу терапiï; антиретровiрусна терапiя; дiагностованi вiруснi гепатити В та С; вагггшсть.
Аналiз лабораторних даних включав визна-чення рiвня HbAlc, C-пептиду, креатинiну кровi, альбумiнурiï (АУ) та показникiв тривалого мош-торування глiкемiï. Концентрацiю HbAlc, креа-тинiну кровi та рiвень АУ визначали фотоколо-риметричним методом за допомогою автоматичного бiохiмiчного аналiзатора SAPPHIRE 400, Tokio Boeki, Япошя, 2009. ШКФ розраховували за формулою CKD-EPI. C-пептид визначався на iмунохiмiчному електрохемiлюмiнесцентному автоматичному аналiзаторi COBAS e411, Roche Diagnostics GmbH & Hitachi, Япошя, 2012. Тривале монiторування глшеми проводилось за допомогою системи iPro2 (Medtronic MiniMed, USA). Брались до уваги максимальне та мш> мальне значення глшеми, а також розмах глшемп (рiзниця мiж максимальним та мшмальним значенням глiкемiï).
Паралельно з тривалим монiторуванням глю-кози кровi проводилось добове монiторування електрокардiограми (ЕКГ) за Холтером у трьох модифшованих вщведеннях: MV4, Y, MV6 протягом 24 годин на апарап SDM23 (виробник: ТОВ «1КС-Техно» Украша) в умовах вiльного рухового режиму. Вивчались часовi та спектральнi параметри ВРС, якi обчислювались за допомогою програмного забезпечення ARNIKA версiя 8.3.9.
Анатз часово1' областi здiйснювався за допомогою показниюв: SDNN, RMSSD, PNN50%. Спектральний аналiз ВРС включав ощнку по-тужностi чотирьох основних частотних дiапа-зонiв у мс2: високочастотний (HF) - 0,15-0,40 Гц, низькочастотний (LF) спектр дуже низько1' частоти (VLF), а також загальну потужнiсть спектра та вiдношення низькочастотних компо-нентiв до високочастотних (LF/HF).
Для виключення органiчноï кардiальноï патологи, яка б могла вплинути на показники ВРС, застосовувалась ехокардiографiя за стандартною методикою на апарап «Philips HD3» з використанням датчика C4-2.
Статистична обробка результапв проводилась за допомогою Microsoft Excel (Office Home Business 2KB4Y-6H9DB-BM47K-749PV-PG3KT) з програмною надбудовою AtteStat та програм-
ного продукту STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., сершний № AGAR909E415822FA). Для описання вибiркового ненормального розподiлення кшь-кiсних ознак використовували медiану (Ме) та штерквартильний розмах (25%; 75%); для ана-лiзу взаемозв'язкiв мiж рiзними ознаками -кореляцшний аналiз з розрахунком коефщенпв ранговоi кореляцii Спiрмена (р). Коефiцiент кореляцii в дiапазонi 0,7 < | р | <1 вказував на сильний кореляцшний зв'язок; 0,3 < | р | < 0,7 -на зв'язок середнш сили; 0 < | р | < 0,3 - на слаб-кий кореляцiйний зв'язок [1].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Серед обстежених хворих компенсованими були 18 (29, 03%) пащен^в (НЬА1с<7,0 %) та 44 (70,97%) мали декомпенсацiю ЦД 1 типу. Ппо-глiкемiчнi стани, якi визначались у разi зниження глiкемii менше 3,9 ммоль/л, були зареестрованi в 27 (43,55%) пащенпв. 29 (46,77%) хворих мали помiрну АУ та ще 3 (4,84%) - виражену АУ. За даними спектрального анатзу ВРС, у пацiентiв спостерiгалось переважання симпатичних впли-вiв на серцеву дiяльнiсть.
Загальна характеристика лабораторних показ-никiв хворих та добовi значення показникiв ВРС наведенi в таблиц 1.
Першочергово оцiнювались взаемозв'язки мiж показниками контролю та перебшу ЦД 1 типу та характеристиками ВРС за допомогою ранговоi кореляцii (табл. 2).
Отримаш даш визначають наявнють чисель-них достовiрних негативних кореляцшних зв'яз-кiв переважно середньоi сили мiж показниками вуглеводного обмiну ^внем НЬА1с та розмахом глiкемii) та практично вшма, як часовими, так i частотними, характеристиками ВРС.
Як видно з таблищ 2, показники ШКФ та АУ, на яких грунтуеться дiагностика дiабетичноi нефропатii (ДН), також достовiрно корелюють з ушма дослiджуваними характеристиками ВРС. ДН е одним з проявiв мшроангюпати, яка при ЦД 1 типу мае генератзований характер та ле-жить в основi патогенезу вшх хронiчних дiабе-тичних ускладнень [2, 11]. Вiдповiдно до цього, оскшьки вираженiсть ДН вiдображае стан мшро-циркуляторного русла в цшому, отриманi нами результати збiгаються з даними лтератури щодо механiзму ураження мiокарда внаслiдок гшер-глiкемii [2, 7, 16].
Для комплексного оцшювання отриманих даних було застосовано перетворення первинних даних за методом Бокса-Кокса для отримання нормального розподшу змшних та проведено каношчний кореляцiйний анатз для змiнних ВРС: SDNN доба, SDNN день, SDNN нiч,
RMSSD доба, RMSSD день, RMSSD шч, pNN50% доба, pNN50% день, pNN50% шч, TP доба, TP день, TP шч, VLF доба, VLF день, VLF шч, LF доба, LF день, LF шч, HF доба, HF день,
HF шч, LF/HF доба, LF/HF день, LF/HF шч та лабораторних показникiв: мшмального та максимального рiвня глшеми, розмаху глшемп, HbAlc, C-пептиду, креатинiну, ШКФ i АУ.
Таблиця 1
Характеристика лабораторних иоказиик1в контролю та переб1гу ЦД 1 типу та добов1 значення показник1в ВРС (мед1ана та 1нтерквартильний розмах Me (25 %;75 %))
Показники контролю ТТД 1 типу
HbA1c, % 9,8 (7,4; 11,2)
C-пептид, нг/мл 0,01 (0,01; 0,15)
Креатииiи кров1, мкмоль/л 94,6 (86,12; 103,35)
ШКФ(СКО-ЕР1), мл/хв/1,73м2 76 (67; 85)
Альбумшур1я, мг/л 30,3 (16,8; 44,7)
Гл1кем1я мш., ммоль/л 4,3 (2,75; 5,15)
Гл1кем1я макс., ммоль/л 15,75 (12,3; 18,95)
Розмах глшемй, ммоль/л 10 (7,4; 13,2)
Добов1 показники ВРС
SDNN доба, мс 122 (104; 156)
RMSSD мс, доба 28 (22; 43)
pNN50 доба, % 5 (3; 13)
TP доба, мс2 6754 (3959; 10720)
VLF доба, мс2 4288 (2555; 6576)
LF доба, мс2 1886 (976; 3472)
HF доба, мс2 504 (216; 1051
LF/HF доба 4,1 (2,7; 5)
У результатi каношчного кореляцiйного аналiзу розраховано ciM каношчних коренiв, з яких лише один виявився статистично значущим (р=0,001). Коефщент каношчно! кореляци мiж показниками ВРС та лабораторними показни-ками становить R=0,82 (х2=261,76; р=0,001). Це
дозволяе стверджувати про наявнicть сильного зв'язку мiж зваженими сумами лабораторних показниюв (мiнiмального та максимального рiвня глюкози, розмаху глшеми, HbAlc, C-пептиду, креатиншу, ШКФ i АУ) та зваженими сумами показниюв ВРС.
20/ Том XXV/1
91
Таблиця 2
Корелящйт зв'язки м1ж лабораторними показниками та результатами вар1абельност1 ритму за ЕКГ (ранговий коеф1ц1ент кореляцп Сп1рмена - р)
Показники
розмах гл1кеми
НЬА1с
креатишн
ШКФ
АУ
SDNN доба, мс -0,24* -0,26* -0,16 0,26* -0,35*
SDNN день, мс -0,2 -0,22 -0,22 0,34* -0,25*
SDNN н1ч, мс -0,38* -0,27* -0,17 0,31* -0,46*
RMSSD мс, доба -0,33* -0,22 -0,17 0,34* -0,45*
RMSSD день, мс -0,23 -0,17* -0,15 0,34* -0,37*
RMSSD н1ч, мс -0,29* -0,28* -0,21 0,35* -0,38*
pNN50 доба, % -0,3* -0,22 -0,14 0,34* -0,37*
pNN50 день, % -0,22 -0,19 -0,13 0,35* -0,3*
pNN50 н1ч, % -0,3* -0,23 -0,17 0,33* -0,38*
ТР доба, мс2 -0,24 -0,29* -0,21 0,38* -0,33*
ТР день, мс2 -0,19 -0,34* -0,26* 0,43* -0,28*
ТР нч, мс2 -0,19 -0,2 -0,15 0,27* -0,32*
VLF доба, мс2 -0,15 -0,26* -0,14 0,32* -0,25*
VLF день, мс2 -0,13 -0,3* -0,21 0,36* -0,2
VLF н1ч, мс2 -0,26* -0,31* -0,21 0,34* -0,38*
LF доба, мс2 -0,33* -0,34* -0,24 0,46* -0,41*
LF день, мс2 -0,22 -0,3* -0,24 0,42* -0,32*
LF нч, мс2 -0,3* -0,28* -0,24 0,34* -0,38*
HF доба, мс2 -0,4* -0,28* -0,3* 0,39* -0,44*
HF день, мс2 -0,35* -0,31* -0,31* 0,4* -0,38*
HF н1ч, мс2 -0,39* -0,26* -0,3* 0,38* -0,43*
LF/HF доба 0,43* 0,16 0,32* -0,26* 0,36*
LF/HF день 0,37* 0,2 0,28* -0,2 0,29*
LF/HF н1ч 0,38* 0,16 0,35* -0,3* 0,31*
Прнм1тка. * - коефщенти кореляцп на р1вш статистично! значущост р<0,05.
Отриманi канонiчнi кореш витягують 100% дисперсп з лiвоl множини змiнних (лабораторних показникiв) i 45,03% - iз право! множини змшних (показникiв ВРС), тобто вюм незалеж-них канонiчних змiнних (мшмального та максимального рiвня глюкози, розмаху гткемп, НЬА1с, С-пептиду, креатиншу, ШКФ i АУ),
здатнi пояснити 100% уие! мiнливостi зазна-чених лабораторних показниюв, а проаналiзованi показники ВРС здатш пояснити 45,03% варiа-бельностi ще! групи показникiв.
Факторна структура та каношчш ваги для змшних наведеш в таблицi 3.
Таблиця 3
Факторна структура та каношчш ваги для множини змшних, що характеризують лабораторн показники та показники ВРС в обстежених хворих
Показники Канотчт ваги Структурш коефщкнти Пояснена дисперс1я Сшльна надм1рн1сть
Лша множина показникш (лабораторш показники)
Мшшальна гл1кем1я -1,526 -0,028 100,0 % 45,73 %
Максимальна гл1кем1я 2,821 -0,662
Розмах глжемй -2,731 -0,650
HbAlc -0,021 -0,612
C-пептид 1,015 0,991
Креатин1н -0,147 -0,478
ШКФ -0,049 0,524
АУ 0,083 -0,180
Права множина показникш (показники ВРС)
SDNN доба 0,235 0,506
SDNN день -0,22 0,421
SDNN тч 0,268 0,599
RMSSD доба -0,399 0,667
RMSSD день -0,029 0,541
RMSSD тч -0,175 0,627
pNN50% доба -0,256 0,451
pNN50% день -0,015 0,434
pNN50% н1ч -0,09 0,441
TP доба 5,643 0,422
TP день -14,363 0,356
TP нч -1,682 0,460
VLF доба -9,485 0,303
VLF день 18,225 0,320
VLF нч -1,288 0,533
LF доба 1,842 0,640
LF день -0,764 0,484
LF нч 0,049 0,521
HF доба 1,18 0,720
HF день 2,309 0,605
HF н1ч -0,838 0,589
LF/HF доба -0,307 -0,377
LF/HF день 0,219 -0,360
LF/HF нч 0,096 -0,263
45,03 %
29,41 %
20/ Том XXV/1
93
З числа лабораторних показниюв найбшьше навантаження на перший каношчний фактор мають C-пептид (структурний коефщент 0,991), максимальний р1вень глюкози (-0,662), розмах rai-KeMiï (-0,659), HbAlc (-0,612), ШКФ (0,524). Зазна-чеш показники сильно та середньо корелюють з об'еднаним фактором - лабораторш показники.
Серед показниюв ВРС найсильшше корелюють з першим каношчним коренем (зазначеним фактором) HF доба, RMSSD доба, LF доба, RMSSD тч, HF день, SDNN шч та HF нiч (навантаження каношчних факторiв становлять вщпо-вадно 0,720; 0,667; 0,640; 0,627; 0,605; 0,599; 0,589).
Чим бшьше абсолютне значення канонiчноï ваги, тим бшьший внесок вiдповiдного показ-ника в значення канонiчноï змiнноï, отже найбшьший внесок у групу показникiв лiвоï мно-жини (лабораторних показникiв) здшснюе максимальний рiвень глюкози та розмах гткемп. У праву множину показниюв (показниюв ВРС) найбшьший внесок у значення каношчно1' змшно1' вносять показники TP доба, TP день, VLF доба, VLF день.
У результат нашого дослщження за значен-нями змшних з лiвоï множини показниюв (лабораторних показниюв) можна пояснити близько 45,73% дисперси показниюв ВРС, за значеннями показниюв право1' множини (показниюв ВРС) можна пояснити 29,41% дисперси лабораторних показниюв.
ВИСНОВКИ
1. У пащенпв з ЦД 1 типу недостатнш глше-мiчний контроль мае негативний вплив на ВРС
шляхом зниження як частотних, так i часових характеристик ВРС.
2. Розмах глшемп позитивно корелюе з LF/HF доба, р=0,43 (р<0,05), LF/HF день р=0,37 (р<0,05), р=0,38 LF/HF нiч, зростання яких вщо-бражае вiдносну гiперсимпатикотонiю. Отже, цей показник може виступати додатковим нега-тивним фактором впливу на серцеву дiяльнiсть у хворих на ЦД 1 типу, незалежно вiд рiвня HbA1c.
3. Дiабетичну нефропатiю також можна вва-жати фактором прогресування ССЗ при ЦД 1 типу, осюльки ïï критери достовiрно корелюють оберненими (для ШКФ) та прямими (для АУ) зв'язками середньо1' сили з усiма характеристиками ВРС.
4. Проведений каношчний кореляцшний ана-лiз встановив, що показники контролю ЦД 1 типу зумовлюють ВРС на 45,73%, найбшьшою мiрою впливаючи на TP доба, TP день, VLF доба, VLF день. Визначено сильний статистично зна-чущий зв'язок мiж показниками ВРС та показниками контролю ЦД 1 (HbA1c, C-пептид, креа-тинш кровi, ШКФ, МАУ, мшмальна глiкемiя, максимальна глiкемiя та розмах глiкемiï).
5. Отримаш результати щодо зниження показниюв TP i VLF можуть свщчити про формування кардiальноï автономно!' нейропати в пацiентiв з недостатнiм контролем ЦД 1 типу.
Робота е фрагментом науково-досл1дницьког роботи кафедри ендокринологИ' «Особливост1 коморб1дних стамв при ендокринних захворю-ваннях», державний реестрацтний номер 0116 U004964. Шифр 1Н 02.16.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бюстатистика / В. Ф. Москаленко та iH. Ки!в: Книга плюс, 2009. 184 с.
2. Литовський М. Н. Статистичний, клшчний та морфолопчний аспекти впливу цукрового дiабету на стан серцево-судинно! системи. Наук. вгсник Ужго-родського унгверситету: Сер1я: Медицина. 2017. T. 55, № 1. С. 168-177.
3. Ушфшований клшчний протокол первинно!, вторинно! (спецiалiзованоi) та третинно! (високоспе-цiалiзованоi) медично! допомоги. Цукровий дiабет 1 типу у молодих людей та дорослих: наказ МОЗ Украни ввд 29. 12. 2014 № 1021. Ки!в. 2014.
4. Agashe S., Petak S. Cardiac Autonomic Neuropathy in Diabetes Mellitus. Methodist Debakey Cardiovasc J. 2018. Vol. 14, No. 4. P. 251-256 DOI: https://doi.org/10.14797/mdcj-14-4-251
5. Cardiovascular Autonomic Neuropathy and Cardiovascular Outcomes in the Diabetes Control and Complications Trial/Epidemiology of Diabetes Interventions and Complications (DCCT/EDIC) Study /
R. Pop-Busui et al. DCCT/EDIC Research Group. Diabetes Care. 2017. Vol. 40, No. 1. P. 94-100. DOI: https://doi.org/10.2337/dc16-1397
6. Cygankiewicz I., Zareba W. Heart rate variability. Handb Clin Neurol. 2013. Vol. 117. P. 379-393. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-444-53491-0.00031-6
7. Diabetic microangiopathy: Pathogenetic insights and novel therapeutic approaches / R. Madonna et al. Vascul Pharmacol. 2017. Vol. 90. P. 1-7. DOI: https://doi.org/10.1016Zj.vph.2017.01.004
8. Fisher V. L., Tahrani A. A. Cardiac autonomic neuropathy in patients with diabetes mellitus: Current perspectives. Diabetes Metab Syndr Obes. 2017. Vol. 10. P. 419-434. DOI: https://doi.org/10.2147/DMS0.S129797
9. Heart rate variability and implication for sport concussion / S. A. Bishop et al. Clin Physiol Funct Imaging. 2018. Vol. 38, No. 5. P. 733-742. DOI: https://doi.org/10.1111/cpf.12487
10. Heart rate variability and first cardiovascular event in populations without known cardiovascular
disease: meta-analysis and dose-response meta-regression / S. Hillebrand et al. Europace. 2013. Vol. 15, N 5. P. 742-749. DOI: https://doi.org/10.1093/europace/eus341
11. Molecular mechanisms of cardiac pathology in diabetes - Experimental insights / U. Varma et al. Biochi-mica et Biophysica Acta (BBA) - Molecular Basis of Disease. 2018. Vol. 1864, No. 5, Part B. P. 1949-1959. DOI: https://doi.org/10.1016Zj.bbadis.2017.10.035
12. Shaffer F., and Ginsberg J. P. An Overview of Heart Rate Variability Metrics and Norms. Front Public Health. 2017. Vol. 5. P. 258.
DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258
13. Spallone V. Update on the Impact, Diagnosis and Management of Cardiovascular Autonomic Neuropathy in Diabetes: What Is Defined, What Is New, and What Is
Unmet. Diabetes Metab J. 2019. Vol. 4, No. 1. P. 3-30. DOI: https://doi.org/10.4093/dmj.2018.0259
14. Standards of Medical Care in Diabetes - 2016 / American Diabetes Assosiation. Diabetes Care. 2016. Vol. 39, Suppl. 1. DOI: https://doi.org/10.2337/dc16-S003
15. The role of sympathetic and vagal cardiac control on complexity of heart rate dynamics / L. E. Silva et al. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2017. Vol. 312, No. 3. P. H469-H477.
DOI: https://doi.org/10.1152/ajpheart.00507.2016
16. Type 1 diabetes mellitus: cellular and molecular pathophysiology at a glance / B. Saberzadeh-Ardestani et al. Cell J. 2018. Vol. 20 No. 3. P. 294301. DOI: https://doi.org/10.22074/cellj.2018.5513
REFERENCES
1. Moskalenko VF, Gulchiy OP, Colubchikov MV. [Biostatistika]. Kyiv: Knigaplus; 2009 p. 184. Ukrainian.
2. Lytovskyi MN. [Statistical, visual and morphological aspects of the diabetes effect on the cardiovascular system]. Naukovyi visnyk Uzhogodskogo universytetu, Seriia: Medytsyna; 2017;55(1):168-77. Ukrainian.
3. [Order of HM Ukraine from 29.12.2014 N 1021. The unified clinical protocols of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Type 1 diabetes in young people and adults ]. Kyiv; 2014. Ukrainian.
4. Agashe S, Petak S. Cardiac Autonomic Neuropathy in Diabetes Mellitus. Methodist Debakey Cardiovasc J. 2018;14(4):251-6. doi: doi.org/10.14797/mdcj-14-4-251
5. Pop-Busui R, Braffett BH, Zinman B, Martin C, White NH, Herman WH, Genuth S, Gubitosi-Klug R. DCCT/EDIC Research Group. Cardiovascular Autonomic Neuropathy and Cardiovascular Outcomes in the Diabetes Control and Complications Trial/Epidemiology of Diabetes Interventions and Complications (DCCT/EDIC) Study. Diabetes Care. 2017;40(1):94-100. doi: https://doi.org/10.2337/dc16-1397
6. Cygankiewicz I, Zareba W. Heart rate variability. Handb Clin Neurol. 2013;117:379-93. doi: https://doi.org/10.1016/B978-0-444-53491-0.00031-6
7. Madonna R, Balistreri CR, Geng YJ, De Caterina R. Diabetic microangiopathy: Pathogenetic insights and novel therapeutic approaches. Vascul Pharmacol. 2017;90:1-7. doi: https://doi.org/10.1016/j.vph.2017.01.004
8. Fisher VL, Tahrani AA. Cardiac autonomic neuropathy in patients with diabetes mellitus: Current perspectives. Diabetes Metab Syndr Obes. 2017;10:419-34. doi: https://doi.org/10.2147/DMSO.S129797
9. Bishop SA, Dech RT, Guzik P, Neary JP. Heart rate variability and implication for sport concussion. Clin Physiol Funct Imaging. 2018;38(5):733-42. doi: https://doi.org/10.1111/cpf.12487
10. Hillebrand S, Gast KB, de Mutsert R, Swenne CA, Jukema JW, Middeldorp S, Rosendaal FR, Dekkers OM. Heart rate variability and first cardiovascular event in populations without known cardiovascular disease: metaanalysis and dose-response meta-regression. Europace. 2013;15(5) :742-9.
doi: https://doi.org/10.1093/europace/eus341
11. Varma U, Koutsifeli P, Benson VL, Mellor KM, Delbridge LMD. Molecular mechanisms of cardiac pathology in diabetes - Experimental insights. Biochimica et Biophysica Acta (BBA) - Molecular Basis of Disease. 2018;1864(5 Part B):1949-59.
doi: https://doi.org/10.1016/j.bbadis.2017.10.035
12. Shaffer F, and Ginsberg JP. An Overview of Heart Rate Variability Metrics and Norms. Front Public Health. 2017;5:258.
doi: https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258
13. Spallone V. Update on the Impact, Diagnosis and Management of Cardiovascular Autonomic Neuropathy in Diabetes: What Is Defined, What Is New, and What Is Unmet. Diabetes Metab J. 2019;43(1):3-30. doi: https://doi.org/10.4093/dmj.2018.0259
14. American Diabetes Assosiation: Standards of Medical Care in Diabetes -2016. Diabetes Care. 2016;39(1). doi: https://doi.org/10.2337/dc16-S003
15. Silva LE, Silva CA, Salgado HC, Fazan RJr. The role of sympathetic and vagal cardiac control on complexity of heart rate dynamics. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2017;312(3):H469-77. doi: https://doi.org/10.1152/ajpheart.00507.2016
16. Saberzadeh-Ardestani B, Karamzadeh R, Basiri M, Hajizadeh-Saffar E, Farhadi A, Shapiro AMJ, Tahamtani Y, Baharvand H. Type 1 diabetes mellitus: cellular and molecular pathophysiology at a glance. Cell J. 2018;20(3):294-301. doi: https://doi.org/10.22074/cellj.2018.5513
Crarra Hagmm^a go pegaKmi' 15.10.2019
20/ TOM XXV/1
95
