Застосування моделі FRAX для прогнозування ризику переломів у робітників морегосподарського комплексу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА

УДК 616.71-007.234-001.5-056-07 : 656.61 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.2639488

О. М. 1гнатьев, М. I. Турчин, О. I. Панюта, Т. Л. Прутiян

ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛ1 FRAX ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ПЕРЕЛОМ1В У РОБ1ТНИК1В МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

Одеський нацiональний медичний ушверситет

Summary. Ignatiev O. M., Turchin M. I., Panyuta O. I., Prutiian T. L. APPLICATION OF THE FRAX MODEL FOR FORECASTING RISK OF TRANSFERS IN SEAWORK COMPLEX WORKERS. - Odessa National Medical University, Ukraine; e-mail: profpat@ukr.net. The article is devoted to improving the quality and effectiveness of predicting the risk of fractures in workers employed in work with hazardous and hazardous production conditions. The authors propose the use of the Fracture Risk Assessment Tool (FRAX) model, which allows, without actually increasing time and money, to identify the main clinical risk factors for fractures in a wide range of workers. As a result of the implementation of the FRAX model for the survey of 480 employees of the Southern Seaside Complex in South Ukraine, the authors found that harmful factors of production are an independent risk factor for the development of a 10-year fracture.

Key words: fractures, FRAX, adverse factors of production.

Реферат. Игнатьев А. Н., Турчин М. И., Панюта А. И., Прутиян Т. Л. ПРИМЕНЕНИЕ МОДЕЛИ FRAX ДЛЯ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ РИСКА ПЕРЕЛОМОВ У РАБОЧИХ МОРЕХОЗЯЙСТВЕННОГО КОМПЛЕКСА. Статья посвящена повышению качества и эффективности прогнозирования риска переломов у работников, занятых на работах с вредными и опасными условиями производства. Авторы предлагают использование модели Fracture Risk Assessment Tool (FRAX), что позволяет без фактического увеличения времени и средств определить основные клинические факторы риска переломов у широкого круга работников. По результатам внедрения модели FRAX для обследования 480 работников морехозяйственного комплекса Юга Украины авторами установлено, что вредные факторы производства является независимым фактором риска развития 10-летнего перелома.

Ключевые слова: переломы, FRAX, неблагоприятные факторы производства

Реферат. 1гнатьев О. М., Турчин М. I., Панюта О. I., Прупян Т. Л. ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛ1 FRAX ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ПЕРЕЛОМ1В У РОБ1ТНИК1В МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ. Стаття присвячена тдвищенню якосп i ефективносл прогнозування ризику переломiв у пращвнишв, зайнятих на роботах зi шюдливими i небезпечними умовами виробництва. Автори пропонують використання моделi Fracture Risk Assessment Tool (FRAX), що дозволяе без фактичного зб№шення часу i кошпв визначити основш клшчш фактори ризику переломiв у широкого кола пращвнишв. За результатами впровадження моделi FRAX для обстеження 480 пращвнишв морегосподарського комплексу Швдня Украши авторами встановлено, що шкiдливi чинники виробництва е незалежним фактором ризику розвитку 10^чного перелому.

Ключовi слова: переломи, FRAX, несприятливi фактори виробництва

© 1гнатьев О. М., Турчин М. I., Панюта О. I., Прупян Т. Л.

Актуальтсть. Необхвдною умовою збереження здоров'я пращвнишв для !х ефективно! та стаб1льно! роботи на виробнищга е профшактика та своечасне виявлення професшних та професшно обумовлених захворювань ще на докттчнш стадп ix розвитку. У багатьох галузях промисловосп, до яких ввдноситься i морегосподарський комплекс (МГК), умови пращ дос залишаються несприятливими. Шквдлив1 та небезпечт фактори виробництва (НФП) виступають у рол1 провокуючого та модиф1куючого фактора, катал1затора природних шволютивних процеав, що призводять до передчасного старшня шстково-м'язово! системи (КМС) [6]. Дослщження показали, що вплив локально! та загально! в1брацп, пестицид1в, мжроктматичних умов та шших шшдливих фактор1в виробничого середовища виступають додатковими незалежними факторами ризику розвитку остеопорозу (ОП) [1, 4].

Переломи, що викликат ОП, займають у стуктур1 швалвдизацп друге мюце та наносять великий сощально-економ1чний збиток кра!т за рахунок вилучення 1з трудового процесу оаб працездатного в1ку на тривалий перюд лжування та реабштаци. Ввдновлення колишньо! працездатносп дуже часто не досягаеться внаслвдок наступаючо! швалщизащ! [5].

Мшеральна щшьшсть шстково! тканини (МЩКТ) вважаеться основною детермшантою мщносл к1стки i е золотим стандартом д1агностики ОП та його ускладнень [7]. Однак, в кттчнш практищ нередкими е випадками виникнення ОП перелом1в при нормальних показниках МЩКТ, i навпаки - не у вах пащенпв 1з зниженими показниками МЩКТ в майбутньому неминуче виникають переломи [7]. У зв'язку з цим, для бшьш обгрунтованого прогнозу ризику перелому необхвдно визначати i ощнювати додатков1 клшчш фактори ризику (КФР).

У ввдповвдносп до европейських i американських м1жнародних рекомендацш, у якосп методу ощнки ймов1рносл виникнення 10-р1чного перелому стегново! к1стки та шших основних ОП перелом1в (компресшних перелом1в хребщв, исток дистального вщдшу передпл1ччя) у чоловшв та ж1нок в1ком понад 40 рошв запропоновано використання модел1 Fracture Risk Assessment Tool (FRAX) [7, 9]. Свггова модель FRAX була розроблена та впроваджена у 2008 рощ експертами ВООЗ на чол з президентом International Osteoporosis Foundation (IOF) професором John A. Kanis i охопила 63 кра!ни. У 2016 рощ, по результатам ешдемюлопчних дослщжень фактор1в ризику ОП перелом1в в Укра!т вичизняними науковцями була адаптована та впроваджена укра!нська модель FRAX [8]. Ця модель FRAX використовуе КФР, як незалежно один в1д одного впливають на ризик виникнення ОП перелому [14].

Цшнють шструменту FRAX пролягае в тому, що спещальна комп'ютерна програма автоматично розраховуе ймов1ршсть 10-р1чного ризику перелому стегна та шших основних ОП перелом1в, як 1з урахуванням МЩКТ, так i без не! [11, 12]. Модель FRAX дозволяе шдвищити чутливють прогнозування ризику перелом1в шляхом включення в алгоритм ощнки додаткових КФР, як1 мають суттеве значення для окремих груп, що тдлягають обстеженню. Так, для ос1б, що занят на шшдливих та небезпечних роботах дощльно враховувати вплив НФВ на оргашзм. Ддаптащя модел FRAX з урахуванням фактор1в виробництва може розширити д1агностичт можливосп FRAX в умовах, коли визначення МЩКТ не завжди представляеться можливим.

Ефективне впровадження модел FRAX для ощнки ризику перелом1в в загальносвггову практику, обумовлюе штерес для ощнки ефективносп ii застосування i серед пращвнишв МГК, робота яких пов'язана з негативним впливом шшдливих i небезпечних чиннишв виробництва на стан шстково! тканини, де НФВ виступають додатковими незалежними чинниками ризику ОП перелом1в [8, 14].

Мета роботи - застосування модел FRAX для ощнки 10-р1чного ризику перелом1в стегново! шстки та основних остеопоротичних перелом1в у пращвнишв морегосподарського комплексу.

Матерiали i методи. Обстежено 480 пращвнишв (351 чоловжа i 129 жшок) МГК Швдня Укра!ни у в1щ ввд 40 до 64 рошв (середнш в1к -54,6±2,23 роки), як1 працюють щд впливом НФВ (стаж роботи - 29,1±7,6 роки). В залежносл в1д стажу роботи пращвники були подшеш на три групи: ввд 5 до 10 рошв - 132 пращвника (94 чоловшв i 38 жшок); в1д 11 до 20 рошв - 188 пращвнишв (140 чоловшв i 48 жшок); понад 20 рошв - 160 пращвнишв (117 чоловшв i 43 жшок).

Китчне обстеження включало вимiрювання антропометричних даних (зрют та масу тiла), розраховували Гндекс маси тiла (1МТ) по формулi маса тiла/зрiст (кг/м2). Наявнють КФР ОП переломiв вивчали у вщповщностГ до опитувальника FRAX: наявнють переломiв к1сток в анамнезi та переломiв стегново! к1стки у батьшв, палiння, наявнiсть ревматоидного артриту (РА), прийом глюкокортикостерощв (ГКС), наявнiсть вторинного ОП, вживання алкоголю. Для розрахунку 10-рГчно! вiрогiдностi виникнення основних ОП переломiв використовували укра!нську модель FRAX без урахування показник1в МЩКТ.

Шкала FRAX представляе собою опитувальник, до якого входить 12 питань: вж (вщ 40 до 90 рошв), стать, маса тiла, зрiст, попереднш перелом, перелом стегна у батьшв, курiння, прийом ГКС, РА, вторинний ОП, вживання алкоголю вщ 3 -х та бшьше одиниць в день, МЩКТ [8,12].

Статистичну обробку результапв, отриманих при використаннi FRAXL, проводили за допомогою прикладних програм Microsoft Office Excel i Statistica 10.0 з використанням методiв первинно! описово! статистики (середне значення показника, стандартне вiдхилення, стандартна похибка) i кореляцiйний аналiз. Статистично значимими вважались результати при р<0,05 i р<0,01.

Результати досл^ження та Их обговорення. Аналiз КФР серед ж1нок МГК показав наявнiсть ожирiння (1МТ>30 кг/м2) у 12 (31,5%) робггниць зi стажем роботи в НФВ вгд 5 до 10 рок1в, у 21 (43,8%) оаб зi стажем 11-20 рошв i 13 (30,2%) жшок зi стажем бiльше 20 рошв. Переломи в анамнезi мали 9 (23,7%) ж1нок зi стажем роботи 5 - 10 рошв, 14 (29,2%) оаб зi стажем роботи 11-20 рошв та 13 (34,2%) робггниць - зi стажем роботи понад 20 рошв. Перелом стегново! шстки у батьшв мали 11 (28,9%) робгтниць зГ стажем 5 - 10 рошв, 12 (25%) оаб зГ стажем 11-20 рошв та 14 (32,5%) - зГ стажем бГльше 20 рошв. Палшня бшьше 10 цигарок на день вГдмтили 6 (15,7%) жшок зГ стажем роботи 5-10 рошв, 11 (28,9%) робинищ зГ стажем 11-20 рошв i 15 (34,9%) оаб зГ стажем роботи бшьше 20 рошв.

Прийом ГКС вщмгшла 1 (2,6%) жшка зГ стажем 5 - 10 рошв, 7 (14,6%) оаб зГ стажем роботи 11-20 рошв i 10 (23,6%) жшок Гз стажем понад 20 рошв. РА мала 1 (2,6%) робГтниця зГ стажем роботи 5-10 рошв, 3 (6,3%) особи зГ стажем роботи 11-20 рошв i 6 (13,9%) жшок -зГ стажем бшьше 20 рошв. Вторинний ОП (внаслщок шших КФР, як не вказаш в перел1ку) мали 5 (13,2%) робГтниць зГ стажем роботи 5-10 рошв, 7 (14,3%) жшок зГ стажем роботи 1120 рошв та 7 (16,3%) - зГ стажем бшьше 20 рошв. Вживання алкоголю вщ трьох одиниць (30 г) i бшьше на день вщмгшли 4 (10,5%) робггаищ зГ стажем 5-10 рок1в, 6 (12,5%) оаб зГ стажем 11-20 рошв та 3 (7,0%) - зГ стажем понад 20 рошв.

Жодного КФР ОП переломГв не було вгдмГчено у 12 (31,6%) оаб зГ стажем роботи 510 рошв, 8 (16,7%) жшок зГ стажем та у 4 (9,3%) робинищ зГ стажем роботи бГльше 20 рок1в (рис.1).

0>i;njiii || |я Переломив анамнез!

Перелом стегново! гастки у батьюв Палшня

ПрНЙОМ ГЛЮКОКОрТТЖО!д1В Ревматощний артрит Вторинннй ОП Вживанння алкоголю Без кшнпнпх фактор IB рггажу

0°о 5% I"".. I 5% 20°о 25% 30% 35% I"".. *5% 50% Стаж, 5-10poKiB ■ Стаж, 11 -20рок1в ■ Стаж, бгпвше 20 роив

Рис. 1 Частота клшчних факторiв ризику ОП переломiв у жшок МГК в залежносп вщ

стажу роботи

Аналiз частоти КФР основних ОП переломiв серед чоловшв МГК, показав, що

найбшьш частим фактором е палiння. Так, наявшсть палiння вiдмiтили 42 (44,7%) чоловГка зi стажем роботи вщ 5 до 10 рокiв, 81 (57,9%) робГтник зi стажем роботи 11-20 рошв та 80 (68,4%) - зi стажем понад 20 рошв.

Ожирiння було виявлене у 12 (12,8%) чоловшв зi стажем роботи 5-10 рошв, 26 (18,6%) оаб зi стажем 11-20 рошв та 25 (21,4%) - зi стажем понад 20 рошв.

Переломи в анамнезi були у 15 (16,0%) робггаишв зi стажем 5-10 рошв, у 30 (21,4%) чоловшв зi стажем 11-20 рок1в i 30 (27,9%) осiб - зi стажем бiльше 20 рок1в. Наявшсть перелому стегново! к1стки у батьшв мали 12 (12,8%) чоловiкiв зi стажем роботи вГд 5 до 10 рошв, 18 (12,9%) - зi стажем 11-20 рошв та 14 (12,0%) оаб зi стажем бшьше 20 рок1в.

Наявнiсть РА вГдмтили 5 (5,3%) робiтникiв був зi стажем 5-10 рок1в, 9 (6,4%) чоловшв зi стажем 11-20 рошв i 11 (9,4%) оаб зi стажем бiльше 20 рошв. Системний прийом ГКС вiдмiтили 9 (9,6%) чоловшв зi стажем роботи 5-10 рошв, 14 (10%) оаб зi стажем 11-20 рошв та 16 (13,7%) - зi стажем понад 20 рошв.

Вторинний ОП (внаслГдок шших КФР, як не вказаш в перелiку) мали 11 (11,7%) робггнишв зi стажем роботи 5-10 рошв, 18 (12,8%) жшок зi стажем роботи 11-20 рошв та 17 (14,5%) - зГ стажем бшьше 20 рошв.

Вживання алкоголю вгд трьох одиниць (30 г) Г бшьше на день вщмГчали 14 (14,9%) чоловшв зГ стажем 5-10 рошв, 21 (15%) - зГ стажем 11-20 рошв та 20 (17,1%) оаб зГ стажем бшьше 20 рошв.

КФР ОП переломГв не мали 14 (30,9%) робггаишв зГ стажем вгд 5 до 10 рошв, 35 (25%) оаб зГ стажем 11-20 рошв та 25 (21,4%) чоловшв - зГ стажем бшьше 20 рошв (рис. 2).

Ожиршня Переломив анамне^ Перелом стегново1юстки у батьюв Пал1ння

ПрПЙОМ ГЛНЖ0К0рТНК01д1в Ревматощний артрит Втормний ОП Вжнванння алкоголю Без кшшчних фактор1в ризику

0°о 10°о 20°о 30% 40° о ?0°о б0°о 70°о 80°о Стаж, 5-10 роив ■ Стаж, 11-20 роив ■ Стаж, бшьше 20 роив

Рис. 2 Частота клтшчних факторГв ризику ОП переломГв у чоловшв МГК в залежносп вгд

стажу роботи

Вивчення 10-рГчно! вГропдносп розвитку основних ОП переломГв серед робггаишв МГК без оцшки МЩКТ показало, що ризик переломГв збшьшуеться при наявносп уах КФР, як в груш чоловшв так Г жшок (р<0,05). Кожен Гз факторГв ризику окремо негативно впливае на виникнення переломГв незалежно один вГд одного.

Встановлено, що найбшьш високий ризик виникнення переломГв був серед робггаишв, що мали перелом в анамнезГ Причому, ризик перелому у жшок зГ стажем роботи бшьше 20 рошв бшьш стрГмкий рГст порГвняно з чоловГками Г склав 10,1% проти 6,2% (р<0,05). Значне зростання ризику ОП перелому було виявлено Г у робггаишв, батьки яких мали перелом стегново! шстки Г склав у ж1нок зГ стажем 5 - 10 рошв - 6,0%, а зГ стажем бшьше 20 рошв - 8,4%, у чоловшв 4,1% та 5,3% вщповщно (р<0,05).

ПомГрний рГвень ризику виникнення основних ОП переломГв чинить наявшсть РА та

прийом ГКС. Наявнють РА збшьшуе Bipor^HicTb перелому у жшок 3i стажем роботи ввд 5 до 10 рошв з 4,8 до 7,5% 3i стажем понад 20 рошв, у чоловшв з 3,0 до 3,7% ввдповвдно. Тривалий прийом ГКС сприяе зростанню ризику перелому залежно ввд стажу роботи у жшок з 5,4 до 7,0% та з 4,7 до 5,2% у чоловшв (р<0,05).

Ввдповвдно до результапв дослвдження до КФР, якi чинили слабкий вплив на вiрогiднiсть розвитку ОП переломiв були шкiдливi звички (палiння та вживання спиртних напо1в). Однак, наявнiсть шшдливих звичок серед жшок достовiрно (р<0,05) збiльшуe ризик виникнення основних ОП порiвняно з чоловшами та зростае зi стажем роботи (рис. 3-4).

Рис. 3 Десятирiчна вiрогiднiсть ризику основних ОП переломiв у ж1нок МГК

Рис. 4 Десятирiчна вiрогiднiсть ризику основних ОП переломiв у чоловiкiв

Кореляцшний аналiз КФР ОП i стажем роботи показав наявнють статистично значимого зворотного негативного зв'язку м1ж стажем роботи i переломом шсток в анамнезi (r=-0,732; р<0,001), стажем роботи i РА (r=-0,504; р<0,001), стажем роботи i прийомом ГКС (r=-0,664; р<0,001), стажем роботи i наявнютю вторинного ОП (r=-0,501; р<0,001), стажем роботи i 1МТ (r=-0,602; р<0,001) (табл. 1).

Таблиця 1

Кореляцшний аналiз КФР_ та стажу роботи_

КлМчш фактории ризику Коефщент кореляцп

Переломи исток в aнaмнезi -0,732

Перелом стегново! истки у батьив -0,403

Палшня -0,334

Ревмато1'дний артрит -0,504

Прийом глюкокортикостерощв -0,664

Наявшсть вторинного ОП -0,501

Вживання алкоголю -0,345

1МТ -0,602

Таким чином, оцшка КФР та показниив 10-pi4Horo ризику основних ОП переломiв дозволила, з урахуванням стажу роботи щд впливом НФВ, виявити достовiрну рiзницю napaMeTpiB FRAX для ж1нок i чоловiкiв. Отриманi данi свiдчать про те, що шкiдливi та небезпечш умови прaцi виступають незалежним клшчним фактором ризику ОП перелому.

Висновки

^c^^TOmi чинники виробництва виступають незалежним клшчним фактором ризику зниження мшерально! щiльноcтi истково! тканини серед робгтниив морегосподарського комплексу.

Застосування моделi FRAX, з урахуванням впливу на оргашзм робiтникiв НФВ як додаткового ктшчного фактору ризику перелому, дозволяе провести оцiнку 10^чно! вiрогiдноcтi розвитку основних остеопоротичних перломiв серед оciб дано! категорп.

Включення моделi FRAX при проходженнi попередшх та повторних медичних оглядiв дозволить ще на доклiнiчному етaпi виявити групу ризику та провести своечасну профiлaктику i лiкувaння ОП.

Литература:

1. Ермоленко Т.А., Ямилова Т.Н. Факторы риска развития структурно-функциональных изменений костной ткани у женщин / Т.А. Ермоленко, Т.Н. Ямилова // Вюникморсько1'медицини. - 2015. - №1. - С. 40 - 43.

2. Игнатьев А.М. Медико-социальная актуальность ранней диагностики и коррекции структурно-функциональных изменений костно-мышечной системы у работающих в неблагоприятных условиях / А. М. Игнатьев, И. П. Лубянова, Д. П. Тимошина, Т. Н. Ямилова // Укранськиймедичний альманах. - 2009. - Т. 12, № 1. - С. 82-85.

3. 1гнатьев О.М. Сучасш методи дiaгноcтики, прогнозування, л^вання та профшактики остеопорозу у пращвниив виробничих тдприемств: метод. Рекомендацп МОЗ Украши / О.М. 1гнатьев, Т.О. Ермоленко, О.М. Полiводa, К.А. Ярмула, М.1. Турчин, Г.К. Кирдогло та ш. - К., 2016. - 29 с.

4. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Информативность различных моделей FRAX в оценке риска остеопоротических переломов у женщин Украины // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2013. — С. 79-87.

5. Шуба Н.М. Остеопороз — актуальна проблема XXI столитя: сучасне уявлення про патогенез i терашю /Н.М. Шуба // Украшський ревматолопчний журнал. — 2008. — №2(32). — С. 5—14.

6. Badurski J.E., Kanis J.A., Johansson H. et al. The application of FRAX® to determine intervention thresholds in osteoporosis treatment in Poland // Pol. Arch. Med. Wewn. —2011. — 121(5). — Р. 148-155.

7. Camacho P. M., Petak S. M., Binkley N. et al. American Association of Clinical Endocrinologists and American College of Endocrinology Clinical Practice Guidelines for the diagnosis and treatment of postmenopausal osteoporosis - 2016-Executive Summary // Endocr.

Pract. - 2016. - Vol. 22, N 9. - P. 1111-1118. doi: 10.4158/EP161435.ESGL.

8. Cauley J.A., El-Hajj Fuleihan G., Arabi A. et al. Official Positions for FRAX® clinical regarding international differences from Joint Official Positions Development Conference of the International Society for Clinical Densitometry and International Osteoporosis Foundation on FRAX® // J. Clin. Densitom. — 2011. — 14. — P. 240-262.

9. Grigorie D., Sucaliuc A., Johansson H. et al. Incidence of Hip Fracture in Romania and the Development of a Romanian FRAX Model // Calcif. Tissue Int. — 2012. — 92(5). — P. 429436. — doi: 10.1007/s00223-013-9697-7.

10. Kanis J.A. World Health Organization Scientific Group Assessment of osteoporosis at the primary health-care level. Technical report. WHO Collaborating Centre, University of Sheffield, UK, 2008 // WHO_Technical_Report.pdf. — Oct. 2016. — Accessed 31

11. Kanis J. A., Harvey N. C., Cooper C. et al., Advisory Board of the National Osteoporosis Guideline Group. A systematic review of intervention thresholds based on FRAX: A report prepared for the National Osteoporosis Guideline Group and the International Osteoporosis Foundation // Arch. Osteoporos. - 2016. - Vol. 11. - P. 25. doi: 10.1007/s11657-016-0278-z.

12. Mc. Closkey E.V., Harvey N.C., Johansson H., Kanis J.A. FRAX updates 2016 // Curr. Opin.Rheumatol. — 2016. — 28(4). — P. 433-441.

Referenses:

1. Yermolenko T.A., Yamilova T.N. Risk factors for the development of structural and functional changes in bone tissue in women / T.A. Yermolenko, T.N. Yamilova // VisniksmorskayaMedicine. - 2015 - №1. - P. 40 - 43.

2. Ignatiev A.M. Medico-social relevance of early diagnosis and correction of structural and functional changes of the musculoskeletal system in working in unfavorable conditions / A.M. Ignatiev, I.P. Lubyanova, D.P. Timoshina, T.N.Yamilova // Ukrainian Medical Almanac. - 2009. -Vol. 12, No. 1. - P. 82-85

3. Ignatiev O.M. Modern methods of diagnostics, prognostication, treatment and prevention of osteoporosis in workers of production enterprises: method. Recommendations of the Ministry of Health of Ukraine / O.M. Ignatiev, T.O. Yermolenko, O.M. Polywood, K.A. Yarmula, MI Turchin, GK Kirdoglo and others. - K., 2016. - 29 p.

4. Povoroznyuk V.V., Grigoryeva N.V. Informativeness of various models of FRAX in assessing the risk of osteoporotic fractures in women of Ukraine // Pain. Joints Vertebral column -2013. - P. 79-87

5. Shuba N.M. Osteoporosis - an actual problem of the XXI century: a modern understanding of pathogenesis and therapy /N.M. Shuba // Ukrainian Rheumatologist Magazine. -2008. - No. 2 (32). - P. 5-14.

6. Badurski J.E., Kanis J.A., Johansson H. et al. The application of FRAX® to determine intervention thresholds in osteoporosis treatment in Poland // Pol. Arch. Med. Wewn. —2011. — 121(5). — P. 148-155.

7. Camacho P. M., Petak S. M., Binkley N. et al. American Association of Clinical Endocrinologists and American College of Endocrinology Clinical Practice Guidelines for the diagnosis and treatment of postmenopausal osteoporosis - 2016-Executive Summary // Endocr. Pract. - 2016. - Vol. 22, N 9. - P. 1111-1118. doi: 10.4158/EP161435.ESGL.

8. Cauley J.A., El-Hajj Fuleihan G., Arabi A. et al. Official Positions for FRAX® clinical regarding international differences from Joint Official Positions Development Conference of the International Society for Clinical Densitometry and International Osteoporosis Foundation on FRAX® // J. Clin. Densitom. — 2011. — 14. — P. 240-262.

9. Grigorie D., Sucaliuc A., Johansson H. et al. Incidence of Hip Fracture in Romania and the Development of a Romanian FRAX Model // Calcif. Tissue Int. — 2012. — 92(5). — P. 429436. — doi: 10.1007/s00223-013-9697-7.

10. Kanis J.A. World Health Organization Scientific Group Assessment of osteoporosis at the primary health-care level. Technical report. WHO Collaborating Centre, University of Sheffield, UK, 2008 // WHO_Technical_Report.pdf. — Oct. 2016. — Accessed 31

11. Kanis J. A., Harvey N. C., Cooper C. et al., Advisory Board of the National Osteoporosis Guideline Group. A systematic review of intervention thresholds based on FRAX: A report prepared for the National Osteoporosis Guideline Group and the International Osteoporosis Foundation // Arch. Osteoporos. - 2016. - Vol. 11. - P. 25. doi: 10.1007/s11657-016-0278-z.

12. Mc. Closkey E.V., Harvey N.C., Johansson H., Kanis J.A. FRAX updates 2016 // Curr. Opin.Rheumatol. — 2016. — 28(4). — P. 433-441.

Работа поступила в редакцию 27.01.2019 года. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

УДК 616.36-003.826:616.61-002.3]-036-071:613.25 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.2639500

O. S. Khukhlina, A. A. Antoniv

THE CLINICAL FEATURES OF THE NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE WITH CHRONIC KIDNEY DISEASE (CHRONIC PYELONEPHRITIS) AND OBESITY

Higher educational institution «Bukovinian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine

e-mail: antonivalona@ukr. net

Summary. Khukhlina O. S., Antoniv A. A. THE CLINICAL FEATURES OF THE NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE WITH CHRONIC KIDNEY DISEASE (CHRONIC PYELONEPHRITIS) AND OBESITY. Urgency of the chronic kidney disease (CKD) with nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) comorbidity in obese patients' problem is a significant increase in the frequency of this type of comorbidity (15-30%).The objective: to find out the clinical features of the non-alcoholic fatty liver disease with chronic kidney disease (chronic pyelonephritis) comorbidity course in obese subjects, depending on the form of NAFLD and the stage of CKD. The object and methods of research. 384 patients with NAFLD were examined: 84 of them with NAFLD with comorbid obesity I degree (group 1), which contained 2 subgroups: 32 patients with non-alcoholic steatosis (NAS) and 52 patients with non-alcoholic steatohepatitis (NASH); 270 patients with NAFLD with comorbid obesity of the I degree and CKD I-III stage (group 2), including 110 patients with NAS and 160 patients with NASH. The control group consisted of 90 patients with CKD of the I-III stage with normal body weight (group 3). The average age of patients was (45.8 ± 3.81) years. Results. Patients with NAS with comorbidity of obesity and CKD have a significantly higher incidence of manifestation of clinical syndromes compared with those in the group of patients with NAS and obesity without CKD. Clinical and biochemical cholestatic syndrome was established in a large proportion of patients with NASH in both groups. Clinical manifestations of cholestasis syndrome in patients with the comorbidity with CKD occurred in 1.9 times more often (p <0,05) compared with the course of NAS without CKD, also biochemical markers of cholestatic syndrome were registered even more often - 2.1 times (p <0.05). Conclusion. Clinical course of nonalcoholic steatosis and steatohepatitis with the comorbidity with obesity and CKD is characterized by higher frequency and intensity of clinical syndromes.

Key words: nonalcoholic fatty liver disease, obesity, chronic kidney disease.

Реферат. Хухлина О. С., Антонов А. А. КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ И ХРОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ ПОЧЕК (ХРОНИЧЕСКИЙ ПИЛОНЕФРИТ) И ОЖИРЕНИЯ. В статье приведено теоретическое обобщение клинического исследования особенностей течения неалкогольной жировой болезни печени у больных ожирением в зависимости от формы неалкогольной жировой болезни печени и стадии хронической болезни почек, характеризующиеся высокой

© Khukhlina O. S., Antoniv A. A.