УДК 616.37:616.7:616-08
вплив цукрового Д1АБЕТУ 2 ТИПУ НА РИЗИК ПЕРЕЛОМ1В У Ж1НОК Р1Зного вшу в постменопаузному перюд1
м.л. кирилюк1, я.о. Атанова2
'Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeii, трансплантацп ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, м. Кигв 2Кл!нжа амейног медицини «Здравиця», м. Кигв
* >
кирилюк михайло Лазарович
доктор мед. наук, професор,
завiдyвач вiддiлy нейроендокринологгг та
загальног ендокринологИ
01021 м. Кигв, Кловський yзвiз, 13А
Тел.: (067) 967-05-45
E-mail: [email protected]
Атанова Яна олепвна
лжар-ендокринолог м. Кигв, вул. Старонаводницька, 13 Тел.: (050) 973-34-53 E-mail: [email protected]
вступ
За даними ВООЗ остеопороз входить у четвiрку захворювань, як лщирують у структурi причин смертносп та Ывалщизацп населення нарiвнi з серцево-судинними захворюваннями, цукровим дiабетом (ЦД) та новоутвореннями рiзноT локалiзацN [8]. Так, летальнiсть внаслщок ускладнень, зумовлених остеопоротичними переломами, в популяцп жiнок европеоТ'дноТ раси вком 50 рокiв i старше становить 2,8%, що вiдповiдаe показнику летальносп вiд злоякiсних пухлин молочноТ' залози [2].
В УкраТ'ы проведено дослщження щодо визначення денситометрично'Т мшерально''' щтьносп кктково''' тканини (МЩКТ) та ощнки 10-рiчного ризику остеопоротичних переломiв на пiдставi використання нацiональних програм алгоритму РВДХ у жiнок в постменопаузному перiодi залежно вiд 'х вку [3] згiдно критерпв ВООЗ, в тому чи^ в порiвняннi з референсною вибiркою США та ^вычно''' Свропи [4], однак це не стосуеться жiнок iз ЦД 2 типу. Незважаючи на цi даы, в УкраМ остеопороз не визнано со^ально значущим захворюванням, вiдсутнi скриншг i рання денситометрична дiагностика остеопорозу у групах ризику, особливо за наявносп ЦД в постменопаузi [1].
Мета роботи - оцiнка впливу цукрового дiабету 2 типу на ризик переломiв у жiнок рiзного вку в постменопаузному перiодi в залежносп вiд стажу дiабету та виду цукрознижувально''' терапи.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Мiнеральну щiльнiсть KicTOK було дослщжено у 38 постменопаузних пацieнток i3 ЦД 2 типу (cереднiй BiK 64,36±1,95 року, середня тривалicть дiабету 10,68±1,88 року, cереднiй piBeHb глкованого гемоглобiну 9,02±0,29%).Угрупi контролю обстежено 27 практично здорових постменопаузних жшок (середнш вiк склав 59,62±2,59 року). Пероральна цукрознижувальна терапiя (ПЦЗТ) включала прийом глiмепiриду (4 мг/добу), глiклазиду (60-120 мг/добу) на ™i прийому метформшу (1000-2000 мг/добу), а середньодобова доза Ысулшу складала 44,3±5,5 Од/добу Мымальна 12 Од/добу, максимальна 70 Од/добу).
Для оцшки 10-рiчного ризику переломiв на оcновi результатiв двохенергетично''' рентгеывськоТ абсорбцюметрп (Dual-energy X-ray Absorbtiometry - DXA) розраховували FRAX-шдекс [26]. DXA проводили на кктковому денcитометрi Prodigy™ Primo компанп GE Medical system LUNAR, США.
Обстеження та лкування хворих на ЦД 2 типу провадили зпдно Унiфiкованого клiнiчного протоколу первинно'Т та вторинно'Т (cпецiалiзовано'') медично'Т допомоги «Цукровий дiабет 2 типу» (Наказ МОЗ Укра'ни №1118 вiд 21.12.2012 р.).
Критерiями включення у дослщження були: 1) вщсутнкть органо-патолопчних та диcфункцiональних cтанiв, що призводять до остеопорозу (захворювання прищиподiбних залоз, ппотиреоз, тиреотоксикоз, синдром Кушинга, захворювання шлунково-кишкового тракту, кровi, нервово''' системи, ревматолопчы
та аутоiмуннi захворювання, прийом медикаментiв: кортикостеро'ди, iмунодепресанти, антиконвульсанти, алюмшш-мктк антациди, тирео'дн гормони (супресивна доза), барб^урати, iнгiбiтори протонно''' помпи, шпбггори зворотнього захоплення серотонiну, iншi стани та захворювання); 2) добровтьна шформована згода жiнки на участь у дослщженнк
Kритерiями виключення були наявнкть ЦД 1 типу, гострi шфекцшы захворювання, онкологiчнi захворювання (в т.ч. в анамнезО, декомпенсацiя коморбщно''' патологи, психiчнi розлади.
Дослiдження виконано у вщповщносп до Гельсшсько''' декларацП' Всесвтьо''' медично''' асоцiацГ'' перегляду 2008 року в Сеул^ Наказу МОЗ Укра'ни № 281 вiд 01.11.2000 та Наказу МОЗ Укра'ни № 355 (И0825-02) вiд 25.09.2002.
Для ствставлення отриманих результатiв для оцiнки вiрогiдностi рiзницi була застосована методологiя визначення крт^я «t» для пов'язаних вибiрок, що витiкаe iз закону бiномiального розподiлу [5]. Результати порiвняння визнавали вiрогiдними у випадках, коли «Р» не перебiльшувало
0.05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
10-рiчна оцiнка ризику переломiв за iндексом РРДХ у постменопаузних жшок рiзного вiку iз ЦД 2 типу та в контрольна груп представлена в таблицi
1. Показано, що з вком у постменопаузних жшок вiрогiдно збiльшуeться РРДХ-шдекс як для великих остеопоротичних переломiв (променева, плечова кiстки, клiнiчно значущi переломи тiл хребцiв та стегново''' кiстки), так i для переломiв шийки стегново''' кiстки. При розрахунку РРДХ-шдексу у постменопаузних жiнок iз ЦД 2 типу ми не отримали вiрогiдно''' рiзницi ризику розвитку переломiв в залежностi вiд вку пацieнток.
Припорiвняннiмiжгруповихвiдмiнностей10-рiчно''' оцiнки ризику переломiв у постменопаузних жiнок вiрогiдних рiзниць знайдено не було, окрiм тенденцп до збiльшення ризику переломiв шийки стегново''' тстки у жiнок iз ЦД 2 типу у вщ <60 рокiв. При цьому ва середнi показники FRДX-iндексу були вищими, але невiрогiдно, у хворих на ЦД 2 типу.
Оцшка ризику переломiв в залежностi вiд стажу ЦД 2 типу представлена в таблиц 2. При розрахунку FRAX-iндексу ми не отримали вiрогiдно''' рiзницi у виникненнi ризику розвитку переломiв в залежностi вiд стажу ЦД 2 типу по великим остеопоротичним переломам та переломам шийки стегново''' тстки, хоча вш за середньою величиною найбтьший при
Таблиця 1
10^чна оцiнка ризику переломiв за iндексом РЯДХ
у постменопаузних жшок рiзного вiку _iз цукровим дiабетом 2 типу (М±т)_
№ Група Вид пере-ломiв РРДХ(%)
1 ЦД 2 типу В1к >60 рок1в, п=25 МО 8,22±0,36
HF 0,90±0,08
2 ЦД 2 типу В1к <60 рок1в, п=13 МО 7,85±1,07
^ 1,14±0,44 Р4 <0,1
3 Контроль В1к >60 рок1в, п=12 МО 7,87±0,43 Р4 <0,01
HF 0,88±0,18 Р4 <0,01
4 Контроль В1к <60 рок1в, п=15 МО 6,39±0,23
HF 0,34±0,02
Прим1тки: Р - шрог'днкть р'зниц'!, п - к'тьюсть хворих, ЦД - иукровий д'шбет, МО - велик! остеопоротичн переломи (променева, плечова кктки, клiнiчно значущ/' переломи тл хребц\в та стегново)' кктки), ЧГ - переломи шийки стегново)кктки.
стажi дiабету бтьше 10 ромв, а найменший - в контрольнш групi. Статистично значущi вiдмiнностi нами отриманi при порiвняннi FRДX-iндексу (за ймовiрнiстю переломiв шийки стегново''' кктки) групи iз стажем ЦД 2 типу >10 ротв з контролем, де виявлено збтьшення ризику переломiв шийки стегново''' кктки у хворих на ЦД 2 типу.
Оцшка ризику переломiв в залежносп вщ виду цукрознижувально''' терапП' представлена в таблицi 3. При розрахунку FRДX-iндексу ми не отримали вiрогiдно''' рiзницi у ризику розвитку переломiв в залежностi вiд шсулшотерапп чи прийому ПЦЗП по великим остеопоротичним переломам та переломам шийки стегново''' кктки, хоча вiн за середыми величинами бiльший при шсулшотерапп. Власн дослiдження показали, що ЦД 2 типу у постменопаузних жшок ывелюе вiковi змiни iндексу FRAX i, вiдповiдно, ризику переломiв. Тому у постменопаузних жшок хворих на ЦД 2 типу ризик переломiв залишаеться однаково високим в обох вкових групах. Це свщчить про те, що жшки у постменопаузному перiодi i у вiцi до 60 ротв, якi хворiють на ЦД 2 типу, знаходяться у
Таблиця 2
10-рiчна оцшка ризику переломiв за iндексом РЯДХ
у постменопаузних жiнок в залежносп вiд стажу _цукрового дiабету 2 типу (М±т)_
№ Група Вид пере-ломiв РРДХ(%)
1 ЦД 2 типу Стаж >10 рок1в, п=21 МО 8,62±0,58
ИР 1,07±0,2 Р3 <0,05
2 ЦД 2 типу Стаж <10 рок1в, п=17 МО 7,45±0,62
ИР 0,86±0,25
3 Контроль, п=27 МО 7,05±1,36
ИР 0,58±0,11
Прим1тки: Р - в'рог'днсть р'вниц'!, п - юльюсть хворих, МО - велик! остеопоротичн переломи (променева, плечова юстки, клiнiчно значущ/' переломи тл хребц\в та стегново)юстки), ЧГ - переломи шийки стегновоI юстки, ЦД - иукровий д'юбет.
груп пщвищеного ризику виникнення переломiв як променево''', плечово''' кктки, клiнiчно значущих переломiв тiл хребфв, стегново''' кiстки, так i шийки стегново''' кктки.
В метааналiзi даних Ротердамського дослщження показана бiльш висока МЩКТ з бiльш низькою частотою позахребцевих переломiв у жiнок iз ЦД 2 типу, але ризик переломiв кiсток стегна при цьому був вищим в 1,4 рази, хоча величина МЩКТ в цм дтянц за ЦД 2 типу перевищувала мiнеральну щiльнiсть кiсток в груп контролю [23]. Janghorbani М. та iн. (2007) в аналп"ичному оглядi показали збiльшення ризику переломiв стегна за ЦД в 1,7 рази [11]. Була висловлена думка, що МЩКТ не е достатньо чутливим предиктором ризику вертебральних переломiв за ЦД 2 типу, особливо в контекст даних щодо и пщвищення [24], хоча цi ж автори в 2009 роц показали, що ЦД 2 типу е незалежним фактором ризику розповсюджених вертебральних переломiв у жшок та чоловшв пiсля поправки на вiк, шдекс маси тiла та МЩКТ [25]. На основi бази даних низки серйозних проспективних дослщжень показано, що ЦД 2 типу е чинником ризику остеопоретичних переломiв, особливо драматичних за сво'ми наслщками шийки стегна [11]. В шших дослiдженнях було виявлено майже дворазове збтьшення ризику перелому шийки стегна у жшок iз ЦД 2 типу [17]. За даними одного
iз популяцшних дослiджень у пацiентiв iз ЦД 2 типу обох статей також вщзначаеться бтьш високий ризик переломiв стегна [13].
Виявлення бтьшо''' або подiбноí' мкцево''' мшерально''' щiльностi ккток у жiнок похилого вiку, хворих на ЦД 2 типу, у порiвняннi з не хворими жшками тк'' ж вково''' категорГ'' е суперечливим фактором у виявленн ризику перелому тазостегнового суглоба - припускаеться, що кнують iншi основоположнi причини. По-перше, переломи виникають в результат послаблення кiсток та пiдвищеного ризику падшня [12], подруге, попередн дослiдження показали, що люди похилого вку хворi на ЦД схильн до бiльшого ризику падiння [20]. В оглядi Е. Горман (2011) [10] згадуються два дослiдження [21, 22], в яких використовувалося ктьккне ультразвукове обстеження, та стверджуеться, що немае значно''' рiзницi мiж людьми похилого вку, хворими на ЦД 2 типу, та представниками контрольно''' групи здорових оаб.
1снуе багато iнших факторiв, що впливають на мшеральну щiльнiсть кiсток у людей хворих на ЦД 2 типу, включаючи ступшь тяжкосп, тривалiсть дiабету та спосiб лiкування хвороби. Наше дослщження 10^чно''' оцiнки ризику переломiв за iндексом РВДХ у постменопаузних жшок в залежностi вiд стажу ЦД 2 типу показало лише вiрогiдне збтьшення ризику перелому шийки стегново''' кктки при стажi дiабету бтьше 10 рокiв у порiвняннi iз контролем, а мiжгруповi стажевi вiдмiнностi стастично не
Таблиця 3
10^чна оцiнка ризику переломiв за iндексом РЯДХ
у постменопаузних жшок iз цукровим дiабетом 2 типу в залежност вiд виду цукрознижувальноТ _терапи (М±т)_
Група Вид пере-ломiв РРДХ(%)
1нсул1нотерап1я МО 8,91±1,41
п=9 ИР 1,64±0,58
ПЦЗП МО 8,05±0,37
п=27 ИР 0,81±0,08
Примтки: п - юльюсть хворих, МО - велик остеопоротичн переломи (променева, плечова кктки, клiнiчно значущ/' переломи тл хребц\в та стегновоI юстки), ЧГ - переломи шийки стегновоI юстки, ПЦЗП -пероральн/' иукрознижувальн препарати.
значущi, що говорить, певною мiрою, про ймовiрну вiдсутнiсть рiзницi 10-рiчного ризику виникнення переломiв в дослщних групах.
В системному оглядi Вестергаарда виявлено, що тривалiсть дiабету е важливим чинником, що впливае на мшеральну щiльнiсть кiсток, тодi як вiк та рiвень глкованого гемоглобiну - нi [10, 23]. Значення тривалосп дiабету вивчалося в шших роботах [6, 18, 19, 22, 25], у деяких [6, 18, 19, 22] бтьш поглиблено проаналiзували вплив тривалосп ЦД на мшеральну щтьнкть ккток. Тiльки в одному з дослщжень було виявлено значний негативний зв'язок мiж тривалктю хвороби та мiнеральною щiльнiстю ккток в тазостегновому суглобi та шийц стегна [6]. Тривалiсть хвороби також може впливати на ризик перелому тазостегнового суглоба [13], вiрогiдно через те, що збтьшуеться рiвень глкованого гемоглобiну [10].
Проведений аналiз впливу виду цукрознижувально''' терапГ'' на 10^чну оцiнку ризику переломiв за шдексом FRДX у постменопаузних жiнок iз ЦД 2 типу не показав особливого та вiрогiдного впливу шсулшотерапп чи лкування ПЦЗП на цей показник. Можливо, це пов'язано з тим, що в обох групах не спостеркалось в анамнезi великих остеопоротичних переломiв, осктьки цей чинник найбтьш iнтенсивно впливае на величину FRДX-iндексу i ризик переломiв взагалк З iншого боку, препарати сульфонтсечовини, як i iнсулiн, володiють анаболiчним ефектом завдяки стимуляцП' синтезу шсулшу.
Терапевтичнi засоби для лiкування ЦД 2 типу можуть впливати на стан ккток. Так, зпдно з повщомленням С. Мета на 74-х наукових зборах Американсько''' дiабетично''' асощаци, такi класи протидiабетичних препаратiв як похщы тiазолiдиндiонiв (ТЗД) i сульфонтсечовини сильно пщвищують ризик переломiв у порiвняннi з метформiном. Цi результати С. Мета з колегами отримали пкля ретроспективного аналiзу даних 99 892 пацктчв, якi приймали метформш (77,8%), похiднi сульфонiлсечовини (15,3%), шпбп"ори дипептидилпептидази-4 (2,7%), ТЗД (2,7%), шкретини (0,81%) i меглiтинiд (0,6%). Протягом 5 ротв спостереження переломи зареестрували у 7353 (7,4%) пацктчв. Серед тих, хто приймав метформш, переломи виявили у 6,8%, хто приймав похщы ТЗД
- у 10,9%, хто приймав похщы сульфонтсечовини
- у 9,7%. У порiвняннi з метформшом похщы ТЗД вiрогiдно пщвищували ризик переломiв на 40%,
похщы сульфонiлсечовини - на 9%. Для шших препара^в BiporiAHe пiдвищення ризику перело1^в в порiвняннi з метформшом не виявили [14]. За думкою А. Деде (2014) антидiабетичнi препарати, крiм ^азолщиндюыв, найiмовiрнiше, можуть бути безпечними для скелета, хоча необхщно бтьше даних [7]. А недавн попередш данi свiдчать про те, що шкретини i iнгiбiтори дипептидилпептидази-4 можуть справляти позитивний вплив на метаболiзм кктковоТ тканини шляхом прямого впливу на ^тини кктковоТ тканини. Проте, таке питання вимагае подальших дослiджень [15]. I, нарештi, хоча е обмежена iнформацiя про останнш клас препаратiв для лiкування ЦД 2 типу, iнгiбiторiв натрiй-залежних ко-транспортерiв глюкози 2 типу (sodium-glucose co-transporter-2 inhibitors - SGLT2), цi препарати, здаеться, не збтьшують ризик переломiв [9].
Новi дослiдження, що включають застосування iнкретинiв, дадуть краще знання про те, як ЦД i його сучасне лкування впливають на ккткову тканину, що може лежати в основi ефективноТ профiлактики переломiв кiсток у хворих наЦД.Аефективний глiкемiчний контроль, адекватне споживання кальцiю i вiтамiну D, скринiнг на низьку МЩКТ, профiлактика i лiкування ускладнень ЦД е ключовими елементами в управлшы остеопорозу за ЦД [1, 15, 16].
висновки
1. Цукровий дiабет 2 типу у постменопаузних жшок ывелюе вiковi змiни ризику переломiв.
2. Показано збiльшення 10^чного ризику переломiв шийки стегновоТ кктки при тривалосп дiабету бiльше 10 ротв.
Л1ТЕРАТУРА
1. КирилюкМ.Л. Алгоритм дiагностики остеопорозу та оцшка ризику переломiв у жшок iз цукровим дiабетом 2-го типу у постменопаузальному перiодi / М. Л. Кирилюк, Л. В. Щекатурова, О. Е. Третяк. // Кл^чна ендокринологiя i ендокринна хiрургiя. - 2014. - №2. - С. 35-38.
2. Рекомендацп з дiагностики, профтактики та лiкування системного остеопорозу у жшок в постменопаузальному перiодi / [В. Н. Коваленко, В. В. Поворознюк, О. П. Борткевич та ш.]. // УкраТнський ревматолопчний журнал. - 2009. -№3. - С. 23-39.
3. Мусиенко А. С. Минеральная плотность костной ткани и показатели FRAX у женщин в
постменопаузальном периоде / А. С. Мусиенко. // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2012. - №1. - С. 109-110.
4. Поворознюк В. В. Мшеральна щтьнкть кктковоТ тканини в украТнських жшок рiзного вку / В. В. Поворознюк, Н. I. Дзерович, Т. А. Карасевська. // Проблеми остеологи. - 2006. - №9. - С. 3-8.
5. Поляков И. В. Практическое пособие по медицинской статистике / И. В. Поляков, Н. С. Соколова. - Л: Медицина, 1975. - 125 с.
6. Prevalence of osteoporosis and factors affecting bone mineral density among postmenopausal Turkish women with type 2 diabetes / I. Anaforoglu, A. Nar-Demirer, N. Bascil-Tutuncu, M. E. Ertorer. // J. Diabetes Complicat. - 2009. - Vol. 23, N 1. - P. 12-77.
7. Type 2 diabetes mellitus and fracture risk / A. D. Dede, S. Tournis, I. Dontas, G. Trovas. // Metabolism. - 2014. - Vol. 63, N 12. - P. 1480-1490.
8. The epidemiology of osteoporosis - Bone Evaluation Study (BEST): an analysis of routine health insurance data / [P. Hadji, S. Klein, H. Gothe та ш.]. // Dtsch Arztebl Int. - 2013. - Vol. 110, N 4. - P. 52-57.
9. Gilbert M. P. The impact of diabetes and diabetes medications on bone health / M. P. Gilbert, R. E. Pratley. // Endocr Rev. - 2015. - Vol. 36, N 2. - P. 194213.
10. Bone Health and Type 2 Diabetes Mellitus: A Systematic Review / E. Gorman, A. M. Chudyk, K. M. Madden, M. C. Ashe. // Physiother Can. - 2011. - Vol. 63, N 1. - P. 8-20.
11. Systematic review of type 1 and type 2 diabetes mellitus and risk of fracture / M. Janghorbani, R. M. Van Dam, W. C. Willett, F. B. Hu. // Am J Epidemiol. -2007. - Vol. 166, N 5. - P. 495-505.
12. Shifting the focus in fracture prevention from osteoporosis to falls / [T. L. Jarvinen, H. Sievanen, K. M. Khan та ш.]. // Brit Med J. - 2008. - Vol. 336, N 7636. - P. 124-126.
13. The risk of hip fractures in older individuals with diabetes: a population-based study / L. L. Lipscombe, S. A. Jamal, G. L. Booth, G. A. Hawker. // Diabetes Care. - 2007. - Vol. 30, N 4. - P. 835-841.
14. Mehta S. ADA: Sulfonylureas Along with TZDs May Increase Risk for Fractures / S. Mehta // Presented at the Diabetes American Diabetes Association's 74th Scientific Sessions. - 15 June, 2014. - 165-OR-Comparative Safety of Oral Antidiabetic Therapy on Risk of Fracture in Patients with Diabetes.
15. MontagnaniA. Antidiabetic therapy effects on bone metabolism and fracture risk / A. Montagnani, S.
Gonnelli. // Diabetes Obes Metab. - 2013. - Vol. 15, N 9. - P. 784-791.
16. Osteoporosis and risk of fracture in patients with diabetes: an update / A. Montagnani, S. Gonnelli, M. Alessandri, R. Nuti. // Aging Clin Exp Res. - 2011. -Vol. 23, N 2. - P. 84-90.
17. Nicodemus K. K. Type 1 and type 2 diabetes and incident hip fractures in postmenopausal women / K. K. Nicodemus, A. R. Folsom. // Diabetes Care. -2001. - Vol. 24, N 7. - P. 1192-1197.
18. Bone mineral density and its determinants in diabetes: the Fremantle Diabetes Study / [V. Rakic, W. A. Davis, S. A. Chubb та ш.]. // Diabetologia. -2006. - Vol. 49, N 5. - P. 863-871.
19. Type 2 diabetes is not independently associated with spinal trabecular volumetric bone mineral density measured by QCT in the Diabetes Heart Study / [T. C. Register, L. Lenchik, F. C. Hsu та ш.]. // Bone. - 2006. - Vol. 39, N 3. - P. 628-633.
20. Older women with diabetes have a higher risk of falls: a prospective study / [A. V. Schwartz, T. A. Hillier, D. E. Sellmeyer та ш.]. // Diabetes Care. - 2002. - Vol. 25, N 10. - P. 1749-1754.
21. Bone mineral density and risk of fractures in aging, obese post-menopausal women with type 2 diabetes. The GIUMO Study / [M. Sosa, P. Saavedra, E. Jodar та ш.]. // Aging Clin Exp Res. - 2009. - Vol. 21, N 1. - P. 27-32.
22. Differences between measurements of bone mineral densities by quantitative ultrasound and dual-energy X-ray absorptiometry in type 2 diabetic postmenopausal women / [B. Tao, J. M. Liu, H. Y. Zhao та ш.]. // J Clin Endocrinol Metab. - 2008. - Vol. 93, N 5. - P. 1670-1675.
23. Vestergaard P. Discrepancies in bone mineral density and fracture risk in patients with type 1 and type 2 diabetes: a meta-analysis / P. Vestergaard. // Osteoporos Int. - 2007. - Vol. 18, N 4. - P. 427-444.
24. Bone mineral density is not sensitive enough to assess the risk of vertebral fractures in type 2 diabetic women / [M. Yamamoto, T. Yamaguchi, M. Yamauchi та ш.]. // Calcif Tissue Int. - 2007. - Vol. 80, N 6. - P. 353-358.
25. Diabetic patients have an increased risk of vertebral fractures independent of BMD or diabetic complications / [M. Yamamoto, T. Yamaguchi, M. Yamauchi та ш.]. // J Bone Miner Res. - 2009. - Vol. 24, N 4. - P. 702-709.
26. FRAX® Инструмент оценки риска перелома. Центр метаболических заболеваний костной ткани,
Шеффилдский университет, Объединенное Королевство. [Электронный ресурс] - Режим доступа к ресурсу: http://www.shef.ac.uk/ FRAX/?lang=rs
REFERENCES
1. Kirilyuk M, Shchekaturova L, Tretyak E. [Diagnostic algorithm of osteoporosis at menopausal female with type 2 diabetes and assessment of fracture risk forecast]. Clinical Endocrynology Endocryne Surgery. 2014;2:35-38. Ukrainian.
2. Kovalenko VN, Povoroznyuk VV, Bortkevych OP, et al. [Guidance for diagnostic, prevention and management of osteoporosis in postmenopausal women]. Ukrainian Journal of Rheumatology. 2009;3:23-39. Ukrainian.
3. Musiyenko AS. [Mineral density of bone tissue and FRAX index in postmenopausal women]. Bol. Sustavy. Pozvonochnik. 2012;1:109-110. Russian.
4. Povoroznyuk VV, Dzerovich NI, Karasevska TA, [Mineral density of bone tissue in Ukrainian women of different age]. Problemy Osteologii. 2006;9:3-8. Ukrainian.
5. Polyakov IV, Sokolova NS. Prakticheskoye posobiye po meditsinskoy statistike [Practice guidance in medical statistics]. Leningrad: Meditsina; 1975.125 p.
6. Anaforoglu I, Nar-Demirer A, Bascil-Tutuncu N, Ertorer ME. Prevalence of osteoporosis and factors affecting bone mineral density among postmenopausal Turkish women with type 2 diabetes. J Diabetes Complicat. 2009;23(1):12-17. doi: 10.1016/j. jdiacomp.2007.06.004
7. Dede AD, Tournis S, Dontas I, Trovas G. Type 2 diabetes mellitus and fracture risk. Metabolism. 2014;63(12):1480-1490. doi: 10.1016/j. metabol.2014.09.002. Epub 2014 Sep 28.
8. Hadji P, Klein S, Gothe H, et al. The epidemiology of osteoporosis-Bone Evaluation Study (BEST): an analysis of routine health insurance data. Dtsch Arztebl Int. 2013 Jan;110(4):52-57. doi: 10.3238/arztebl.2013.0052
9. Gilbert MP, Pratley RE. The impact of diabetes and diabetes medications on bone health. Endocr Rev. 2015 Apr;36(2):194-213. doi: 10.1210/er.2012-1042. Epub 2015 Mar 4.
10. Gorman E, Chudyk AM, Madden KM, Ashe MC. Bone Health and Type 2 Diabetes Mellitus: A Systematic Review. Physiother Can. 2011 Winter;63(1):8-20. doi: 10.3138/ptc.2010-23bh.
11. Janghorbani M, Van Dam RM, Willett WC, Hu FB. Systematic review of type 1 and type 2 diabetes mellitus and risk of fracture. Am J Epidemiol. 2007 Sep
1;166(5):495-505. Epub 2007 Jun 16.
12. Jarvinen TL, Sievanen H, Khan KM, Heinonen A, Kannus P. Shifting the focus in fracture prevention from osteoporosis to falls. Brit Med J. 2008;336(7636):124-126. doi: 10.1136/bmj.39428.470752.AD.
13. Lipscombe LL, Jamal SA, Booth GL, Hawker GA. The risk of hip fractures in older individuals with diabetes: a population-based study. Diabetes Care. 2007;30(4):835-41. doi: 10.2337/dc06-1851.
14. Mehta S. ADA: Sulfonylureas Along with TZDs May Increase Risk for Fractures. Presented at the Diabetes American Diabetes Association's 74th Scientific Sessions, 15 June, 2014 - 165-OR- Comparative Safety of Oral Antidiabetic Therapy on Risk of Fracture in Patients with Diabetes.
15. Montagnani A, Gonnelli S. Antidiabetic therapy effects on bone metabolism and fracture risk. Diabetes Obes Metab. 2013 Sep;15(9):784-791. doi: 10.1111/ dom.12077. Epub 2013 Feb 24.
16. Montagnani A, Gonnelli S, Alessandri M, Nuti R. Osteoporosis and risk of fracture in patients with diabetes: an update. Aging Clin Exp Res. 2011 Apr;23(2):84-90.
17. Nicodemus KK, Folsom AR; Iowa Women's Health Study. Type 1 and type 2 diabetes and incident hip fractures in postmenopausal women. Diabetes Care. 2001 Jul;24(7):1192-1197.
18. Rakic V, Davis WA, Chubb SA, et al. Bone mineral density and its determinants in diabetes: the Fremantle Diabetes Study. Diabetologia. 2006;49:863-871. doi: 10.1007/s00125-006-0154-2.
19. Register TC, Lenchik L, Hsu FC, et al. Type 2 diabetes is not independently associated with spinal trabecular volumetric bone mineral density measured by QCT in the Diabetes Heart Study. Bone. 2006;39(3):628-633. doi: 10.1016/j.bone.2006.03.003.
20. Schwartz AV, Hillier TA, Sellmeyer DE, et al. Older women with diabetes have a higher risk of falls: a prospective study. Diabetes Care. 2002;25(10):1749-1754. doi: 10.2337/diacare.25.10.1749.
21. Sosa M, Saavedra P, Jodar E, et al. Bone mineral density and risk of fractures in aging, obese post-menopausal women with type 2 diabetes. The GIUMO Study. Aging Clin Exp Res. 2009;21(1):27-32.
22. Tao B, Liu JM, Zhao HY, et al. Differences between measurements of bone mineral densities by quantitative ultrasound and dual-energy X-ray absorptiometry in type 2 diabetic postmenopausal women. J Clin Endocrinol Metab. 2008;93(5):1670-1675. doi: 10.1210/jc.2007-1760.
23. Vestergaard P. Discrepancies in bone mineral density and fracture risk in patients with type 1 and type 2 diabetes - a meta-analysis. Osteoporos Int. 2007;18(4):427-44. doi: 10.1007/s00198-006-0253-4.
24. Yamamoto M, Yamaguchi T, Yamauchi M, et al. Bone mineral density is not sensitive enough to assess the risk of vertebral fractures in type 2 diabetic women. Calcif Tissue Int. 2007;80(6):353-358.
25. Yamamoto M, Yamaguchi T, Yamauchi M, Kaji H, Sugimoto T. Diabetic patients have an increased risk of vertebral fractures independent of BMD or diabetic complications. J Bone Miner Res. 2009;24(4):702-9. doi: 10.1359/jbmr.081207
26. FRAX ® Fracture Risk Assessment Tool [Internet]. Centre for Metabolic Bone Diseases, University of Sheffield, UK. Available from: http://www.shef.ac.uk/ FRAX/?lang=rs
РЕЗЮМЕ
Вплив цукрового дiабету 2 типу на ризик переломiв у жшок pi3Horo BiKy в постменопаузному nep^i М.Л. Кирилюк, Я.О. Атанова
Мета дослщження - оцшка впливу цукрового дiабету (ЦД) 2 типу на ризик переломiв у жшок рiзного вГку в постменопаузному перiодi в залежносп вiд стажу дiабету та виду цукрознижувально''' терапГ''.
Матepiали та методи. Мшеральну щГльнГсть кктково''' тканини (МЩКТ) було доcлiджено у 38 постменопаузних пацГенток Гз ЦД 2 типу (середнш вГк 64,36±1,95 року, середня тривалкть дГабету 10,68±1,88 року, середнш рГвень глГкованого гемоглобшу 9,02±0,29 %). У групГ контролю обстежено 27 практично здорових постменопаузних жшок (середнш вГк склав 59,62±2,59 року). Для оцшки 10-рГчного ризику переломГв розраховували FRAX-Гндекс.
Результати та обговорення. Результати роботи показали, що ЦД 2 типу у постменопаузних жшок нГвелюе вГковГ змши шдексу FRAX i, вГдповГдно, ризику переломГв. Тому у постменопаузних жшок хворих на ЦД 2 типу ризик переломГв залишаеться однаково високим в обох вГкових групах. Це свщчить про те, що жшки у постменопаузному перюдГ у вГцГ до 60 рокГв, якГ хворГють на ЦД 2 типу, знаходяться у групГ пщвищеного ризику виникнення переломГв як променево''', плечово''' кГстки, клшГчно значущих переломГв тГл хребцГв, стегново''' кГстки, так i шийки стегново''' кГстки. Дослщження 10-рГчно''' оцГнки ризику переломГв за шдексом FRAX в залежносп
вщ стажу ЦД 2 типу показало вiрогiдне збiльшення ризику перелому шийки стегново''' тстки при стажi дiабету бiльше 10 ротв у порiвняннi iз контролем (1,07±0,2% уб 0,58±0,11%, Р <0,05), а мiжгруповi стажевi вiдмiнностi стастично не значущк
Висновки. Цукровий дiабет 2 типу у постменопаузних жшок ывелюе вiковi змiни ризику переломiв. Показано збiльшення 10-рiчного ризику переломiв шийки стегново''' кiстки при тривалосп дiабету бiльше 10 рокiв.
Ключов1 слова: постменопауза, цукровий дiабет 2 типу, РRДX-iндекс.
РЕЗЮМЕ
Влияние сахарного диабета 2 типа на риск переломов у женщин разного возраста в постменопаузальном периоде М.Л. Кирилюк, Я.О. Атанова
Цель исследования - оценка влияния сахарного диабета (СД) 2 типа на риск переломов у женщин разного возраста в постменопаузальном периоде в зависимости от стажа диабета и вида сахароснижающей терапии.
Материалы и методы. Минеральная плотность костной ткани (МПКТ) была исследована у 38 постменопаузальных пациенток с СД 2 типа (средний возраст 64,36±1,95 года, средняя продолжительность диабета 10,68±1,88 года, средний уровень гликированного гемоглобина 9,02±0,29%). В группе контроля обследовано 27 практически здоровых постменопаузальных женщин (средний возраст 59,62±2,59 года). Для оценки 10-летнего риска переломов расчитывали РRДX-индекс.
Результаты и обсуждение. Результаты работы показали, что СД 2 типа у постменопаузальных женщин нивелирует возрастные изменения индекса FRAX и, соответственно, риска переломов. Поэтому у постменопаузальных женщин больных СД 2 типа риск переломов остается одинаково высоким в обеих возрастных группах. Это свидетельствует о том, что женщины в постменопаузальном периоде в возрасте до 60 лет, страдающие СД 2 типа, находятся в группе повышенного риска возникновения переломов как лучевой, плечевой кости, клинически значимых переломов тел позвонков, бедренной кости, так и шейки бедренной кости. Исследование 10-летней оценки риска переломов по индексу FRAX в зависимости от стажа СД 2 типа показало достоверное увеличение риска перелома шейки
бедренной кости при стаже диабета более 10 лет по сравнению с контролем (1,07±0,2% vs 0,58±0,11%), P <0,05), а межгрупповые стажевые различия стастически не значимы.
Выводы. Сахарный диабет 2 типа у постменопаузальных женщин нивелирует возрастные изменения риска переломов. Показано увеличение 10-летнего риска переломов шейки бедренной кости при длительности диабета более 10 лет.
Ключевые слова: постменопауза, сахарный диабет 2 типа, FRAX-индекс.
SUMMARY
The impact of type 2 diabetes on the risk of fractures in women of different age groups in postmenopausal period Kyryliuk M, Atanova Ya,
Purpose of the research is in the assessment of the impact of type 2 diabetes on the risk of fractures in women of different age groups in postmenopausal period depending on the length and type of diabetes and type of glucose-lowering therapy.
Materials and methods. Bone mineral density (BMD) was studied in 38 postmenopausal women with type 2 diabetes (average age 64.36±1.95 years, average duration of diabetes 10.68±1.88 years, average glycated hemoglobin level 9.02±0.29%. 27 healthy postmenopausal women (average age 59.62±2.59 years) were examined in the control group. FRAX-index was calculated to estimate a 10-year risk of fracture.
Results and discussions. The results have shown
that type 2 diabetes in postmenopausal women eliminates the age-related changes of FRAX index and, accordingly, the risk of fractures. Therefore, risk of fractures is equally high in both age groups among postmenopausal women with type 2 diabetes. This suggests that postmenopausal women aged up to 60 years suffering from type 2 diabetes are at the increased risk of fractures of radius, humerus, clinically significant vertebral fractures, femoral and hip fractures. 10-year fracture risk assessment by FRAX index, depending on the length of type 2 diabetes, showed a significant increase in hip fracture risk at the experience of more than 10 years of diabetes as compared with the control (1.07±0.20% vs 0.58±0.11%, P <0.05), and intergroup differences are statistically meaningless.
Conclusions. Type 2 diabetes in postmenopausal women eliminates the age-related changes in fracture risk. The increase of 10-year risk of hip fracture with diabetes duration of more than 10 years was shown.
Key words: postmenopause, type 2 diabetes, FRAX-index.
Дата надходження до редакц'И05.12.2016 р.