CC BY
19
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
https://fmo-journal.org/
Коваленко В.В. Застосування хмаро opieHmoeaHux cepeicie eidnpumoi науки для профеайного розвитку вчителiв. Ф'зико-математична осв'та, 2021. Випуск 5(31). С. 45-53.
Kovalenko V. Application of cloud oriented open science services for professional development of teachers. Physical and Mathematical Education, 2021. Issue 5(31). Р. 45-53.
DOI 10.31110/2413-1571-2021-031-5-007 УДК 378.046.4:009
В.В. Коваленко
1нститут iнфоpмацiйниx тexнологiй i засоб'в навчання НАПН Украни, Украна
[email protected] https://orcid.org/000-0002-4681-5606
ЗАСТОСУВАННЯ ХМАРО ОР!€НТОВАНИХ СЕРВ1С1В В1ДКРИТО1 НАУКИ ДЛЯ ПРОФЕС1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛ1В
АНОТАЦ1Я
У статтi проанал'вовано особливостi застосування хмаро оpieнтованиx cepвiciв вiдкpито'i науки для пpофeciйного розвитку вчитeлiв. Розглянуто важливсть застосування пpинципiв та iнcтpумeнтiв в'дкритоi освти i науки для пдвищення квалiфiкацü' педагог'чних пра^вниюв, особливо в умовах глобальноi цифpовiзацii. Шдготовлено рекомендацп щодо напpямiв застосування хмаро ор'ентованих cepвiciв в1'дкритоi науки педагог'чними працвниками: для самоосвти i саморозвитку педагог'мних пpацiвникiв; для п'дготовки нових навчальних матер'шл'ю i дослдницьких завдань для учн'ю; для роботи з обдарованими дтьми i доб'р для них додаткових навчальних i досл'дницьких завдань; для демонстрацй' i вiзуалiзацii р 'вномаштних пpиpоднix i експериментальних процес'ю пд час оcвiтнього процесу; для перев'рки на плагат учн'юських досл'дницьких пpоeктiв.
Формулювання проблеми. Для даного досл'дження важливим е анал 'в особливостей застосування хмаро ор'ентованих cepвiciв в1'дкритоi науки для пpофeciйного розвитку вчитeлiв. Тому, проанал 'вуемо процес пдготовки майбутнх вчител'ю, приклади застосування хмаро ор'ентованих cepвiciв в1'дкритоi науки у практиц роботи ЗЗСО та пдвищення квалiфiкацiiпедагог'мних прац/'внию'в '¡з застосуванням cepвiciв в'дкритоiнауки.
Матер/'али i методи. Для досягнення мети досл'дження було використано тeоpeтичнi методи: аналiз, систематизац'я, узагальнення наукових джерел, анал 'в наукових публiкацiй втчизняних i закордонних вчених. Доcлiджeння виконано в межах проекту «Хмаро оpiентованi системи в'дкритоi науки у навчаннi i професйному розвитку вчитeлiв» (реестра^йний номер 2020.02/0310), що реал:зуеться за рахунок грантово)' п/'дтримки Нацонального фонду досл'джень Украни.
Результати. У досл'дженн': проаналзовано особливостi застосування хмаро ор'ентованих cepвiciв в'дкритоi науки для пpофeciйного розвитку вчитeлiв. Зроблено висновок щодо важливостi застосування пpинципiв та iнcтpумeнтiв вiдкpитоi освти i науки для пдвищення квалiфiкацü' педагог'мних пpацiвникiв, особливо в умовах глобальноi цифpовiзацü'. Шдготовлено рекомендацп щодо напpямiв застосування хмаро ор'ентованих cepвiciв вiдкpитоi науки педагог'чними прац'юниками: для самоосвти i саморозвитку педагог'мних пpацiвникiв; для пдготовки нових навчальних матер'шл'ю i досл'дницьких завдань для учн'ю; для роботи з обдарованими дтьми i доб'р для них додаткових навчальних i дослдницьких завдань; для демонстрацй' i вiзуалiзацü' р'!зномаштних пpиpоднix i експериментальних процес'ю пд час оcвiтнього процесу; для перев 'рки на плаг'ют учн'юських дослдницьких пpоeктiв.
Висновки. Проведене досл'дження дае пдстави зробити висновок, щодо важливостi застосування пpинципiв та iнcтpумeнтiв вiдкpито'i освти i науки для пдвищення квалiфiкацü' педагог'чних пpацiвникiв, адже в умовах глобально'i цифpовiзацü' та карантинних обмежень викликаних хворобою COVID-19 саме на них покладена важливе суспльне завдання - не переривати оcвiтнiй процес у закладах загально'icepeдньо')'освти, адже дти мають отримувати знання i здобувати освту не зважаючи на суспльнi обставини.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: вiдкpита наука, iнcтpумeнти вiдкpито'iнауки, цифpовi технологи, вчител'1, пpофeciйний розвиток.
ВСТУП
Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку i поширенню парадигми вщкрито'|' науки сприяло розповсюдження цифрових технолопй, що зумовило необхщысть оновлення пiдходiв до реалiзацií дослщжень загалом та осучаснення пiдходiв i змiсту освгги зокрема. Цифрова трансформа^я характеризуемся Ыновацмыстю, доступыстю, безперервыстю процеав, адаптивыстю до нових задач, розвитком кадрового потен^алу та нових компетенцй конкурентоспроможыстю, пщвищенням ефективност та ш. (Мар'енко&Носенко&Сухiх, 2020).
© В.В. Коваленко, 2021.
З метою реалiзацiï принцитв вщкрито!' науки у бврот було створено проект «бвропейська хмара вщкрито!' науки» (EOSC). EOSC е вiртуальним середовищем з вiдкритими сервiсами для управлЫня, зберiгання, аналiзу та повторного використання дослiдницьких даних, об'еднуе в œ6i iснуючi науковi iнфраструктури держав-члеыв бС. У Дорожнiй картi для впровадження EOSC описано шлсть напрям^в реалiзацiï «бвропейсько!' хмари вiдкритоï науки» з конкретними етапами та пов'язаними з ними прикладами (EOSC Portal).
У дослщжены (Мар'енко, 2020) зазначено, що хмаро орiентованi системи вщкрито!' науки надають дослiдницьким спiльнотам високопродуктивну хмарну Ыфраструктуру для зберiгання наукоемних даних. Впровадження хмаро орiентованих систем вщкрито!' науки передбачае забезпечення як високо!' продуктивностi, так i простоту використання не лише науковими стльнотами, але й у навчанн та профеайному розвитку вчителiв. Результатом е низка проект, що використовують хмаро орiентованi системи вiдкритоï науки у природничих, бюлопчних науках та гуманггарних. Посилена потреба у розширеннi Ыфраструктури хмаро орiентованих систем i сервiсiв, що надаються для задоволення зростаючих потреб у даних наукових дослщжень. Наразi стае можливим впровадження хмаро орiентованих систем вiдкритоï науки базуючись на нових технологiях, проведених урошв та нових дослiдницьких проектiв.
Також принципи вщкрито!' науки сприятимуть ефективншому подоланню розрив мiж дослiдниками та вчителями. В основi розумiння вщкрито!' науки закладено концепцiю того, що дослщження повинно бути вiдтворюваним i прозорим, ^м того вони мають довгострокову цiннiсть завдяки ефективному збереженню та обмiну даними. Використання принцитв вщкрито!' науки може бути корисним для навчання та профеайного розвитку вчот^в, для формування хмаро орiентованих систем вiдкритоï науки. Впровадження хмаро орiентованих систем вiдкритоï науки у процес навчання i профеайного розвитку вчот^в призведе до тдвищення рiвня оргaнiзaцiï дистанцiйного та змiшаного навчання в школах (Мар'енко, 2021).
Погоджуемося iз зазначеним у робот (Мар'енко, 2021) про те, що у 2020-2021 рр. в зв'язку з запровадженням карантинних зaходiв спричинених хворобою COVID-19 бтьшосп шкт Укра'|'ни було переведено на дистанцмну форму навчання. Незважаючи на активне застосування вчителями хмаро орiентовaних систем iснують певн проблеми в оргaнiзaцiï навчання та профеайного розвитку вчот^в. Однiею з основних проблем постае вiдсутнiсть методик використання хмарних сервiсiв, що не е локaлiзовaними, але безкоштовними для застосування для наукових та навчальних цтей. Використання хмаро орiентовaних систем вщкрито!' науки дозволить зробити навчальний процес бтьш науковим та aкaдемiчним, призведе до вирiшення окремих проблем aкaдемiчноï доброчесностi серед вчителiв та учыв (Мар'енко, 2021). Тому вважаемо, що потребують подальшого дослiдження рiзнi аспекти застосування хмаро орiентовaних сервiсiв вiдкритоï науки для професiйного розвитку вчот^в.
У публiкaцiï (Мар'енко&ШишкЫа, 2020) представлено опитування освiтян на тему: «Використання сервiсiв вiдкритоï науки для постановки i дослщження стану науково!' проблеми». Результати проведено опитування показали, що бтьшлсть респондентiв в першу чергу цiкaвляться мaтерiaлaми сво'|'х колег з престижних фахових журнaлiв. Лише четверта частина респондент взaгaлi знае, що таке вщкрита наука. А це в свою чергу, також, тдтверджуе актуальысть та доцiльнiсть нашого дослiдження, щодо особливостi застосування хмаро орiентовaних сервiсiв вiдкритоï науки для профеайного розвитку вчитт^в.
Анaлiз актуальних дослiджень. Про особливостi впровадження принцитв вщкрито!' освiти i вiдкритоï науки описано у публта^ях: Бикова В.Ю., Лещенко М.П., Олiйникa В.В., Яцишин А.В. та iн. Рiзнi аспекти застосування Ыструмент вiдкритоï науки розглянуто у дослiдженнях: Вакалюк Т.А., Василенко А.Ю., Литвиново!' С.Г., Мар'енко М.В., Носенко Ю.Г., Шишкiноï М.П. та у дослщженнях зaрубiжних вчених. Нaрaзi в Укрaïнi оргaнiзовують рiзнi заходи щодо запровадження хмарних технолопй вщкрито!' науки в навчальний процес та обмЫу досвiдом кращими освiтнiми практиками. Саме цм темaтицi присвячений мiжнaродний семiнaр «Хмaрнi технологи в освт» (Cloud Technologies in Education, CTE), що проводиться щорiчно з 2012 р. (https://cte.ccjournals.eu/cte2020/).
Мета статп: проaнaлiзувaти особливостi застосування хмаро орiентовaних сервiсiв вiдкритоï науки для професiйного розвитку вчот^в.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для досягнення мети дослщження було використано теоретичн методи: aнaлiз, системaтизaцiя, узагальнення наукових джерел, aнaлiз наукових публiкaцiй втизняних i закордонних вчених. Дослiдження виконано в межах проекту «Хмаро орiентовaнi системи вщкрито!' науки у навчанн i професiйному розвитку вчителiв» (реестрацмний номер 2020.02/0310), що реaлiзуеться за рахунок грантово!' пiдтримки Нaцiонaльного фонду дослщжень Укра'|'ни.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
бвропейська комiсiя розпочала проект «бвропейська хмарна Ыщатива для побудови конкурентоспроможно!' економти та знань у бврот» (EOSC) для тдтримки вiдкритоï науки. Завдяки даному проекту дослщники з рiзних европейських кра'|'н можуть опрацьовувати величезн обсяги наукових даних та дтитися сво'|'ми результатами, одночасно покращуючи доступ до нових наукових результат, даних та шновацп (European Commission / Shaping Europe's digital future. Open Science). У документ «бвропейська хмара вщкрито!' науки: нова парадигма для Ыновацм та технолопй» описано EOSC як надмну цифрову платформу для науково!' громади, що забезпечуе надання безшовного доступу до даних та сумкних послуг, якi стосуються всього цту отримання даних з наукового дослщження (збiр, упрaвлiння, зберiгaння, aнaлiз та повторне використання даних).
Також, кнуе проект «Послуги для бвропейсько!' хмари вiдкритоï науки» (EOSC-hub). Цей проект об'еднуе багатьох постачальни^в послуг i утворюе едину контактну точку для европейських дослщни^в - це означае широкий доступ до послуг, програмного забезпечення для дослщжень та розширення ствпрацк З EOSC-hub ткно пов'язaнi iнiцiaтиви: OpenAIRE-Advance, GEANT 4.2, eInfraCentral, RDA Europe 4.0 та EOSCpilot з метою забезпечення послугами дослiдницькi спiльноти по вай бвропi.
В документ «Вщкрит iнновацií, Вщкрита наука, Вщкритсть до CBÍTy - вiзiя для бвропи» описано перспективи роботи до 2030. Вказано, що вщкрита наука стала реальнiстю i пропонуе цiлий ряд нових, необмежених можливостей для дослiджень та вщкритпв у всьому свiтi. Мае бути забезпечений безкоштовний доступ до bcíx наукових даних, що фiнансуються державою. Парадигма Вщкрито''' науки (Shaping Europe's digital future. Open Science) Грунтуеться на ще'|' трансформацГ'' науки за допомогою цифрових технологiй, щоб зробити дослщження глобальним, вiдкритим, спiльним, творчим та наближеними до суспгльних потреб.
У дослщжены Василенко А.Ю. (Василенко, 2019) вказано, що одыею з тенденцм розвитку правил мiжнародноí науково''' спiвпрацi в межах бвропейського дослщницького простору е застосування полiтики вщкрито''' науки, зокрема вiдкритого доступу до наукових даних, що може розглядатися як симбюз науково'' та, частково, Ыформацмно''' полiтик. На практицi полтику вiдкритоí науки, з урахуванням сучасного етапу розвитку людства, найбiльш ефективно можна реалiзувати за допомогою окремого рiзновиду цифрових iнфраструктур - ечнфраструктур. Впровадження полiтики вiдкритоí науки на нацюнальному рiвнi в окремих державах мае сво'' характернi риси. На прикладi ФранцГ'' проаналiзовано застосування парадигми вщкрито''' науки на державному рiвнi. Описано можливе вдосконалення роботи оргаыв державно'' влади, зокрема у сферi монiторингу реалiзацií парадигми вiдкритоí науки. Показано роль ечнфраструктур, зокрема репозитарпв наукових даних для застосування парадигми вщкрито''' науки. Потребують подальшого аналiзу пiдходи для подальшого використання мiжнародного досвiду пiд час процесу формування нацюнально''' полiтики вiдкритоí науки в Укра'ы (Василенко, 2019).
У 2017 р. комiсiею при МОН Укра'ни було пiдготовлено дорожню карту Ытеграцп Укра'ни до бвропейського дослiдницького простору (ERA-UA), 5-й прюритет даного документа мГстить пiдроздiл «Вщкрита наука i цифровi Ыновацп». Також, розроблено документи «Цифрова аджента Укра'ни - 2020» та «КонцепцГя цифрово''' економiки та суспГльства» (2018 р.). I створено Мастерство цифрово''' трансформацГ'' Укра'ни.
Для нашого дослiдження важливим е аналiз особливостей застосування хмаро орiентованих сервiсiв вiдкритоí науки для професiйного розвитку вчителiв. Тому, проаналiзуемо процес пщготовки майбутнiх вчителiв, приклади застосування хмаро орiентованих сервiсiв вiдкритоí науки у практик роботи ЗЗСО та пщвищення квалiфiкацií педагогiчних працiвникiв iз застосуванням сервiсiв вiдкритоí науки.
Академiк Биков В.Ю. у публiкацií (Биков, 2019 р.) розглядае сучасн тенденцГ'' розвитку Ыформацшного суспiльства та проблеми впровадження цифрових технолопй у вiтчизнянiй освт i науцi; обГрунтовуе прiоритети, технолопчы принципи побудови iнформацiйно-освiтнього середовища; визначае прюритет-ii заходи для цифрово''' трансформацГ'' сусптьства, а саме: впровадження на державному рГвн процедур забезпечення необхщних рГвыв досконалостi електронних освГтнГх ресурав; розроблення стaндaртiв цифрових компетентностей суб'ектв освГтнього процесу; розроблення та впровадження програми пщвищення обiзнaностi громадян з питань кГбербезпеки; створення технологiчноí шфраструктури зaклaдiв освГти на основГ хмарних технолопй та Ы.
У робот (Лупаренко&Мар'енко&Носенко&СухГх&ШишкГна, 2020) описано нaйбiльш доцтьы шляхи застосування компонентiв «бвропейсько''' хмари вщкрито''' науки» в освГтньому процесс гнучкГсть добору окремих íí Ыструментв е досить зручною влaстивiстю для органГзацГ'' навчального процесу як установи, так i окремих í'í структурних тдроздЫв; можливГсть використання EOSC в рамках окремих предметв чи навчальних дисциплЫ з 'х подальшою Ытегра^ею та встановленням мiжпредметних (мiждисциплiнaрних) зв'язкГв; одночасне використання закладами освГти та науковими установами спГльного набору сервГав задля спГвпрацГ (колаборацГ'').
ШишкГна М.П. у публГкацп (ШишкГна, 2020) розглядае особливост формування вГртуальних систем вщкрито''' науки у закладах вищо''' освГти, що е суттевою передумовою пщготовки 1КТ-компетентних фахГвцГв, здатних до активного, науково обГрунтованого застосування сучасних 1КТ у сво'й професГйнГй дГяльностГ. Встановлено, що завдяки залученню в освГтнГй процес закладГв освГти засобГв i сервГав науково-освГтнГх хмаро орГентованих платформ, вдаеться досягти позитивних змГн у здмснены навчально'' i науково'' дГяльносп, полГпшеннГ íí якГсних i кГлькГсних показникГв, застосуваннГ нових форм i моделей íí органГзацГ'', що позитивно впливае як на результати навчання, так i на розвиток наукових дослщжень, полтшення рГвня 'х органГзацГ'', пГдвищення ефективностГ. Узагальнено досвГд використання вщкритих хмаро орГентованих систем вщкрито''' науки для спгльно''' роботи; пщтримування комунГкацГ''; адаптивного управлГння контентом; створення i використання електронних освт-лх ресурав та Гн.
У колективному дослужены (ШишкГна&Попель, 2019) описано перспективи та сучасн европейськГ тенденцГ'' використання хмарних сервГав у системах вщкрито''' науки; визначено можливост застосування хмарного сервГсу Office 365 для експериментально'' дГяльност; представлено досвГд впровадження окремих сервГав хмаро орГентованого середовища у робот науково'' установи. Застосування хмарних сервГав сприяе побудовГ бтьш зручних, масштабованих систем органГзацГ' доступу до електронних ресурав для освт-лх цГлей i проведення наукових дослщжень, покращуються умови для колективно'' роботи з програмними додатками зГ зняттям географГчних i часових обмежень, таким чином вщбуваеться реалГзацГя принципГв вщкрито''' науки та освГти.
Рябова З.В. та бльникова Г.В. умовно роздтяють виклики, що наразГ спонукають до стрГмкого розвитку системи освГти та 'íí цифровГзацГ'', на зовнГшнГ та внутрГшнГ. ЗовнГшнГ вмГщують в себе: 1) глобальний перехщ освГти в online формат та модернГзацГю стратегГчних цГлей освГти в умовах цифровГзацГ''; 2) розбудова системи якост освГти як внутршньо''', так i зовнГшньо'' й необхщысть 'íí цифрового забезпечення. Окреслене передбачае розроблення й опанування новими цифровими технолопями органГзацГ'' освГтнього процесу, що й визначае суп-лсть пролонгованого профеайного зростання фахГвця. Отже, в сучасних умовах провщним попитом у системГ пГдвищення квалГфГкацГ'' фахГвцГв е розвиток гнучких навичок «Soft skills», якГ забезпечують високу продуктивнГсть та результативнГсть профеайно''' дГяльностГ (Рябова&бльникова, 2020).
У дослщжены (Рябова&бльникова, 2020) уточнено структуру профеайно''' компетентностГ педагогГв: спроможнГсть особистост педагога до ефективно'' педагопчно''' дГяльностГ з використанням цифрових сервГав; цифровГ навички (використання Zoom, BigBlueButton (Open Source Web Conferencing), Google Meet тощо для органГзацГй освГтнього процесу й поширення ГнформацГ'' про навчальний контент у режимГ реального часу); навички устшност профеайно''' дГяльностГ на основГ проектного типу мислення як в реальному, так i в цифровому просторГ ВченГ пГдкреслюють, що провщною навичкою
стае опитування здобувачiв освгги i3 застосуванням рiзних iHTepHeT-KOHcrpyKTopÏB для складання TecTiB перевiрки навчального котищу та зворотного зв'язку.
OKpiM активного обговорення та пасивно'|' yчаcтi у рiзних наукових заходах (конфeрeнцiях, вебЫарах, ceмiнарах, трeнiнгах, майстер-класах) вчитель може бути шщатором власних вeб-заходiв, оргаызаторами яких можуть бути дeкiлька вчит^в, метою яких е обмiн накопиченим педагопчним доcвiдом та обговорення ключових тeндeнцiй розвитку, досягнень та вщкритпв пeдагогiчноï науки та практики. «Модель сучасного вчителя передбачае готовысть до застосування нових педагопчних iдeй, здатысть безперервно навчатися та розвиватися, бути у поспйному творчому пошуку та самовдосконалюватись». А забезпечити цю потребу може прогресивний та ефективний Ыструмент самоосвти - 1КТ, що дозволяють зекономити час, е зручними для використання (Крива&Пилипець, 2018).
Погоджуемося iз зазначеним у робот (Мар'енко, 2021), про те, що «Впровадження принцитв вiдкритоï науки - це великий потенщал для прискорення як внутршньо акадeмiчних, так i зовнiшнiх сусптьних процeciв навчання та створення нових знань, пришвидшення доcлiдницьких та Ыновацмних процeciв для пошуку рiшeнь для досягнення цтей сталого розвитку та головних викли^в cycпiльcтва, а також вдосконалення процесу навчання i профеайного розвитку вчт^в. Вiдкритa iнновацiйна практика, що базуеться на використаны вщкритих наукових рeзyльтатiв для впровадження Ыновацм у cфeрi оcвiти за межами зaклaдiв оcвiти». Також, у публтацп [17] описано зaгaльнi принципи формування хмаро орiентовaних систем, а саме: iндивiдyaлiзaцiï, вaрiaтивноcтi, iнтeрaктивноcтi, iнтeгрaцiï та надмносп. Спeцифiчними пiдходaми до формування хмаро орiентовaних систем вiдкритоï науки е такк часовий, iнтeгрaцiйний, науковий, оcобиcтicно-орiентовaний та проектувальний.
Мар'енко М.В. у власному дослщженн зазначае, що «icнyе взаемозв'язок мiж вiдкритою наукою та вщкритою оcвiтою, що цiлi та принципи вщкрито'|' науки можна впровадити в закладах вищо!' оcвiти». Також, доcлiдниця вказуе на те, що хмаро орiентовaнi системи вiдкритоï науки майже не використовуються в закладах вищоï оcвiти та на курсах пщвищення квалiфiкaцiï вчитeлiв. Тобто кнують проблеми з використання хмаро орiентовaних систем вiдкритоï науки через недостатню 1х розроблeнicть. Методика використання хмаро орiентовaних систем вiдкритоï науки у процес навчання i профeciйного розвитку вчот^в мае включати тaкi засоби навчання, щоб охопити рiзнi потреби вчот^в залежно вiд форми та навчальних предметв. Методика використання хмаро орiентовaних систем вiдкритоï науки у процеа навчання майбут-лх вчитeлiв м^ить нacтyпнi компоненти: цiльовий, змicтовий, технолопчний та результативний. Використання вчителями хмаро орiентовaних систем вiдкритоï науки в рамках шктьних прeдмeтiв сприяе yрiзномaнiтнeнню оcвiтнього процесу та призведе до пщвищення його нayковоcтi (Мар'енко, 2021).
Литвиновою С.Г. у публтацп (Литвинова, 2021) дослщжено проблему застосування ceрвiciв хмаро орiентовaних систем для профеайного розвитку вчот^в лiцeïв, як нового типу закладу освти. «Спeцифiкa лщев, зокрема природничо-математичних, фiзико-мaтeмaтичних, медичних, хiмiко-тeхнологiчних та iн. потребуе додаткових ceрвiciв для демонстрацй процeciв живоï та нeживоï природи. Для виршення цiеï проблеми вчитeлi лiцeïв можуть використовувати комп'ютерне моделювання та сервки хмари в^рито! науки». До прикладу, надання вчителям доступ до хмаро орiентовaного середовища AiiDA, де е можлив^ь запускати та керувати робочими процесами за допомогою спе^альних веб-програм та веб-переглядача. Вчителю надаеться низка додаткових ceрвiciв: записи лекцм та iнтeрв'ю присвячених окремим аспектам та результатам новаторських дослщжень у гaлyзi молекулярного моделювання та моделювання мaтeрiaлiв; збiркa коротких навчальних курав з обраних тем, проведених запрошеними лекторами. Використавши веб-додаток 3DBIONOTES-WS можливо здiйcнити дeмонcтрaцiю доcлiджeння вчених в онлайновому рeжимi та показати переб^ рiзних доcлiджeння й отримaнi результати. Також, дослщницею запропоновано здiйcнювaти добiр зacобiв i ceрвiciв за кaтeгорiями, що охоплюють весь спектр оcвiтньоï дiяльноcтi вчителя та використовувати шноващйн пiдходи та технологи тaкi, як сервки хмари вiдкритоï науки та системи комп'ютерного моделювання.
До прикладу, опишемо позитивний досвщ швeдcькоï оргаызацп «VA (Public&Science)» щодо впровадження Ыструменпв вiдкритоï науки для cycпiльcтвa i шкiльноï оcвiти. VA (Public&Science) - це шведська неприбуткова оргaнiзaцiя (заснована у 2002 р.). Членами VA е 90 оргаызацм (уыверситети, органи влади, асощацм та компaнiй). Оргаыза^я VA бере участь у проектах iз cпiльно з европейськими партнерами та установами та е членом ECSA (European Citizen Science Association), ECSITE (бвропейська мережа наукових цен^в та музеев) та EUSEA (European Science Engagement Association). На сайт «VA (Public&Science)» зазначено, що «Вщкрита наука - це зробити дослщження бтьш доступним та прозорим для шших доcлiдникiв та широкого сусптьства». VA оргaнiзовyе багато зaходiв та зaходiв, спрямованих на стимулювання дiaлогy мiж доcлiдникaми та громaдcькicтю новими способами. Це шведський нaцiонaльний координатор щорiчного европейського наукового фестивалю «бвропейська ыч доcлiдникiв». В рамках «£вропeйcькоï ночi доcлiдникiв» VA також проводить Гран-прi доcлiдникiв, конкурс наукових комунтацм для доcлiдникiв та мacовi експерименти в школах, якi залучають учыв до реальних доcлiджeнь. Дiяльнicть включае також конференцп, нayковi кафе та вебЫари для вчених. Сюди входить ш^чний барометр VA щодо загального ставлення швед^^ громaдcькоcтi до науки та дослщни^в (Яцишин, 2021).
Оргаыза^я VA бере активну участь у проектах, що сприяють впровадженню парадигми вiдкритоï науки, а саме: «бвропейська ыч дослщни^в» - проводиться щ^чний науковий проект в рамках фестивалю науки ForskarFredag, за яким громадсьшсть та yчнiв зi шкт по вciй Швецп запрошуються взяти участь у реальних дослщженнях; £С - Громадянин. Наука -розробка европей^^ платформи для громaдянcькоï науки; ARCS - наука про громадян для вах - розробка шведського веб-порталу для науки про громадян; Вщкрита наука ORION - зробити дослщження в гaлyзi наук про життя та бiомeдицинy бтьш вщкритими та включити бiльшe со^альних перспектив у процес доcлiджeння; 1нструменти RRI - за цим проектом було розроблено нaбiр iнcтрyмeнтiв для пщтримки вiдповiдaльних доcлiджeнь та Ыновацй SciShops; Вiдкритi нayковi ceмiнaри -семЫари з вiдкритоï науки для уыверситетв Швецп (Яцишин, 2021).
У робот (Мaр'енко&Шишкiнa, 2020) розглянуто сервк вiдкритого доступу arXiv, описано основи роботи з даним ceрвicом та особливост його використання для освт-лх цiлeй. Сeрвicи cпiльноï роботи над навчальними проектами теж можна вважати сервками вiдкритоï науки, оcкiльки бтьшлсть з них мають iнcтрyмeнтaрiй для подальшого, пyблiчного оприлюднення отриманих результатв. Також, наведено огляд месенджера Discord (в якому е шструментарм задля
створення вiдкритих спiльнот (серверiв) з метою подальшого приеднання будь-якого користувача), що остaннiм часом претендуе на використання в хмаро орiентовaних системах, мГстить iнструменти, якi е хмарними та легко ¡нтегруеться з ¡ншими сервiсaми завдяки вiдкритому коду.
Погоджуемося з тим, що «... багато вщкритих наукових ¡нструментв можуть покращити взаемозв'язки мiж дослiдникaми та вчителями, щоб викрити вс аспекти дослщницького процесу та полегшити впровадження практичних розробок в гaлузi освiти та педагопки». Спiвпрaця, можливо призведе до того, що новий програмний продукт створюватиметься шляхом обмшу ¡деями, щоб збалансувати потреби рiзних секторiв та установ (навчальних та наукових). Поступове вдосконалення iснуючих методик та методичних систем призведе до я^сно!' змЫи навчального процесу та професiйного розвитку вчителГв, що в свою чергу модернiзуе в шкiльнiй прaктицi засоби та методи (Мар'енко, 2021).
Проте ¡снують соцюкультуры, технiчнi та ¡нституцГйн проблеми сприйняття вiдкритоï науки, включаючи прaктичнi пiдходи для подолання цих перешкод у програмах пщготовки та курав пiдвищення квaлiфiкaцiï педaгогiчних пра^внимв (Мар'енко, 2021).
У дослiдженнi (Мар'енко, 2020) наголошено, що розглядаючи рiзнi хмаро орiентовaнi системи з точки зору вщкрито!' науки, не ва вони вiдповiдaють основним принципам вщкрито!' науки. Це мають бути хмарн сервiси, що розмiщенi на одый плaтформi та е загальнодоступними, безкоштовними у використанн i мiстити контент, що е вщкритим для ¡нших користувaчiв. Попри це, попередня реестрацГя в хмаро орiентовaнiй системi не обов'язкова.
Завдяки ширшому залученню у процес наукових дослщжень зaсобiв i сервiсiв нaуково-освiтнiх мереж, зокрема хмаро орiентовaних, а також рiзних титв корпоративних хмарних сервiсiв вдаеться досягти позитивних змiн у здiйсненнi ще!' дiяльностi, полiпшеннi ÏÏ якiсних i ктьккних покaзникiв, зaстосувaннi нових форм i моделей ÏÏ оргaнiзaцiï, що позитивно впливае як на результати навчання, так i на розвиток наукових дослщжень, полтшення рiвня !'х оргаызацп, пiдвищення ефективностi (ШишкГна&Попель, 2019).
Проaнaлiзуемо детaльнiше основнi напрями застосування хмаро орiентовaних технологiй вiдкритоï науки для профеайного розвитку вчителiв. У публтацп (Рябова&бльникова, 2020) визначено чотири блоки навичок устшно!' професiйноï дiяльностi: 1) методи мислення (критичне мислення, креативнсгь, проектний тип мислення, самостйне ухвалення рiшень); 2) засоби прац (вiльне володiння цифровими технологiями); 3) методи роботи (колаборативысть та креативысть); 4) блок навичок, що потрiбнi для успiшноï життедiяльностi (професiйнa дiяльнiсть, громадянська позицiя, особиста й соцГальна вiдповiдaльнiсть). З метою забезпечення розвитку цифрових навичок потребують модерызацп змiстовi складовГ освiтнiх програм закладу освГти на цифровiй проектноорiентовaнiй основi, що сприятиме кращому формуванню у фaхiвцiв м'яких навичок. Саме такий пщхщ забезпечить фaхiвцям, якi завершать вщповщний курс пiдвищення квaлiфiкaцiï, спроможнiсть отримання нових компетенцм з одночасним набуттям необхiдних компетентностей (зокрема, цифрових) для ефективного виконання власних посадових обов'яз^в (Рябова&бльникова, 2020).
Для часткового виршення описаних вище проблем щодо тдвищення квaлiфiкaцiï педaгогiчних прaцiвникiв в умовах цифрово!' трансформацп е створено низку електронних освт-лх курсiв, що спрямован на формування навичок «Hard skills i Soft skills так i Digitalskills». До прикладу, це курс «УправлЫня закладом освгги як проектноорiентовaною оргaнiзaцiею», що спрямований на формування профеайно!' компетентностi упрaвлiнця закладу освгги. «Опановуючи змiст курсу, слухaчi набувають умшня використовувати цифровГ технологи в профеайый дГяльностГ для вирiшення питань надання якГсних освт-лх послуг закладом освГти. Це i проведення заходГв (наприклад, навчальних занять, нарад, консультацм тощо) цифровими засобами, це i створення е-опитування (проведення голосування) визначення результативности навчання або стану виконання ршень за допомогою електронних таблиць та форм та ¡н.» (Рябова&бльникова, 2020).
НаразГ, щоб переорГентувати акцент вщ загальноприйнятого пщходу до подальшого вдосконалення освГти, результати навчання можуть виступати засобом для вимГрювання навчально!' здатност учыв. ВчителГ природничо-математичних предметв, що в подальшому будуть працювати в наукових лщеях, мають орГентуватись на самостйно-тзнавальну дГяльысть лще!'ств, оскгльки ця дГяльысть вщмЫна вщ самостйно!' роботи. Самоспйно-тзнавальна дГяльысть можлива не лише на занятп, але й дистанцГйно та може бути зорГентована на самостйну пщготовку до наступного заняття. Тому, в хмаро орГентоваый систем слщ передбачити використання як окремих форм роботи: групових, ¡ндивщуальних, фронтальних, так i !'х поеднання. Зрозумгло, що використання подГбно!' системи призведе до змЫи мети та змГсту традицГйного навчання (Мар'енко, 2020).
Пщ час створення хмаро орГентовано!' системи пщготовки вчителГв природничо-математичних предметв до роботи в науковому лще!' варто враховувати там ÏÏ складники: по-перше - основу для застосувань знань з математики, технти, ¡нформатичних та гумаытарних наук, сучасних ¡нструментв для устшного проектування, розробки та обслуговування комп'ютерних систем та динамГчних процеав для досягнення педагопчних завдань вчителГв та навчальних для учыв; подруге - спецГальний ¡нструментарГй як результат впливу технолопй на сусптьство, що допоможе з пошуком розв'язку сучасних, педагопчних проблем вчителГв природничо-математичних предметв. Даний ¡нструментарм мае задовольняти потребу вчителГв у навчанн протягом усього життя; по-трете - застосування хмарних сервГав допоможе вчителям брати дистанцГйну участь у командно-орГентованих, вщкритих заходах, як готують !'х до роботи в ¡нтегрованому цифровому середовища по-четверте - сприяння у розвитку педагопчно!' кар'ери вчителГв, науково-дослщних розробках та привнесення практично!' цЫност наукових дослщжень (як вчителГв так i лще!'ств). Тому, вчителям варто навчитися використанню розподглених обчислень та хмарних сервГав, щоб устшно тдготуватись до роботи в наукових лщеях (Мар'енко, 2020).
У робот (Вакалюк&Мар'енко, 2021) описано структуру дистанцмного курсу «Хмарн сервГси вщкрито!' науки для освтчн», визначено його завдання, знання i вмЫня, як опановуе учасник курсу по його устшному завершенню. У результат вивчення даного дистанцмного курсу учасник повинен: 1) знати (означення понять: вщкрита наука, сервк, хмарний сервГс, система; основы переваги використання хмарних сервГав; етапи наукового дослщження; спецГалГзован хмарн сервГси (як зааб впровадження вщкрито!' науки) та !'х рГзновиди; сервки спгльного опрацювання даних; сервГси сптьно!' роботи над навчальними проектами; сервки вщеоконференцм як сервГси органГзацй' сптьно!' роботи; структуру хмари вщкрито!' науки та класифГкацГю !"i сервГав; етапи створення проекту в хмарГ вщкрито!' науки; 2) умГти: аналГзувати, оцЫювати та обирати 1КТ
для кожного етапу дослщження; використовувати сервки вщкритого доступу до наукових матерiалiв та здiйснювати пошук наукових публiкацiй; володiти основами роботи зi спецiалiзованим хмарним сервiсом; застосовувати сервiси вiдеоконференцiй для орган^зацГ|' сптьно''' роботи; розробляти власний проект з використанням Ыструментар^ хмари вiдкритоí науки; додавати окремi сервiси до проекту хмари вщкрито''' науки. Також, у публтацп [8] представлено процентний розподт використання спецiалiзованих хмарних серв^с^в учителями в залежносп в^д типу уроюв. З метою з'ясування стану сформованост компетентностей вiдкритоí науки та оцЫювання ефективностi використання хмаро орiентованоí методично'' системи пщготовки вчителiв природничо-математичних предметв до роботи в науковому лще'(, виконувались констатувальнi зрiзи наступних складни^в: навички та досвiд роботи у власый дисциплiнарнiй спiльнотi та поза нею; навички та досвщ щодо даних дослiджень управлiння, аналiзу/використання/повторного використання, розповсюдження. Зроблено висновок, що застосування хмаро орiентованоí методично'' системи тдготовки вчот^в природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лще'( сприяло пщвищенню окремих компонентiв компетентностей вiдкритоí науки в освгтян [8]. Для проходження даного курсу i отримання вщповщного сертифiкату можливо звернутися до його розробни^в i реалiзаторiв, а саме це 1нститут iнформацiйних технологiй i засобiв навчання НАПН Укра'ни та Державний уыверситет «Житомирська полгтехнта».
Отже, на пщстэд аналiзу науково'' лгтератури (Вакалюк&Мар'енко, 2021; Литвинова, 2021; Мар'енко,2020; Носенко&Сухiх, 2020; ШишкЫа&Попель, 2019) та власного досвщу (Коваленко&Литвинова&Мар'енко&ШишкЫа, 2020) розглянуто особливостi застосування хмаро орiентованих серв^с^в вiдкритоí науки i зроблено вiзуалiзацiю основних напрямiв застосування даних серв^с^в педагогiчними працiвниками (рис.1).
S
Напрями застосування хмаро ор1ентованих cepBiciB вщкрито!'науки педагопчними лращвниками
I
т
т
т
CaMoocBiTa i саморозвиток
ГПдготовка
нових навчальних MaTepianiB i дослщницьких завдань для yHHiB
Роботи з обдарованими учнями i доб]р для них додаткових
навчальнихi дослщницьких завдань
Демонстрация i □¡зуалЬацт р!зноманггних природних j экспериментальних процеЫв гпд час навчання
Перев1рка на
ппапат учжвських дослщницьких проекпв
Рис. 1. Напрями застосування хмаро орieнтованих cepBiciB вiдкритоï науки педагогiчними працiвниками
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Проведене дослiдження дае пiдстави зробити висновок, щодо важливост застосування принципiв та Ыструментв вiдкритоï освiти i науки для пщвищення квалiфiкацiï педагогiчних пра^внимв, адже в умовах глобально' цифровiзацiï та карантинних обмежень викликаних хворобою COVID-19 саме на них покладена важливе суспiльне завдання - не переривати освгп-лй процес у закладах загально' середньо' освiти, адже дгти мають отримувати знання i здобувати освгту не зважаючи на сусптьы обставини. Здiйснивши аналiз наукових джерел та практичного досвщу було зроблено ктька узагальнень та пiдготовлено рекомендацп щодо напрямiв застосування хмаро орiентованих сервiсiв вiдкритоï науки педагогiчними пра^вниками:
1. Для самоосвiти i саморозвитку педагопчних працiвникiв (оскiльки |'х застосування забезпечуе вщкритий доступ до результат наукових дослщжень, сприяють пришвидшенню виконання дослщжень та обмiну досвiдом, допомагають в реалiзацiï спiльних iнiцiатив, науково' комунiкацiï i мiжнароднiй спiвпрацi та Ы.)
2. Для пiдготовки нових навчальних матерiалiв i дослiдницьких завдань для учнiв (х застосування забезпечуе осучаснення навчальних матерiалiв i дослщницьких завдань та ознайомлення i актуальними науковими дослщженнями та |'х результатами, що проводяться в усьому свт).
3. Для роботи з обдарованими дiтьми i добiр для них додаткових навчальних i дослщницьких завдань. З метою пщготовки учыв для участ в рiзних олiмпiадах i змаганнях.
4. Для демонстрацп i вiзуалiзацiï рiзноманiтних природнiх i експериментальних процеав пiд час освiтнього процесу (показ таких вщео i фото сприяе актуалiзацiï та кращому засвоенню навчального матерiалу).
5. Для перевiрки на плагiат учнiвських дослiдницьких проектв.
Подальшого дослiдження потребуе детальний аналiз сервiсiв та iнструментiв вiдкритоï освти з метою застосування |'х для самоосвти педагогiчних працiвникiв.
Список використаних джерел
1. Beck M. W.et al. 2020. The importance of open science for biological assessment of aquatic environments. PeerJ. 2020. 8:e9539. DOI : 10.7717/peerj.9539.
2. Budroni P., Claude-Burgelman J., Schouppe M. Architectures of Knowledge: The European Open Science Cloud. ABI Technik, 2019. 39, 130-141.
3. EOSC Portal - A gateway to information and resources in EOSC. URL: https://eosc-portal.eu/.
4. European Commission / Shaping Europe's digital future. Open Science. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/open-innovation-open-science-open-world-vision-europe.
5. Heck T., Peters I., Mazarakis A., Scherpc A., Blumel I. Open Science Practices in Higher Education : Discussion of Survey Results from Research and Teaching Staff in Germany. Education for Information. 2020. No. 36. P. 301-323. DOI: 10.3233/EFI-190272.
6. Shaping Europe's digital future. Open Science. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/open-innovation-open-science-open-world-vision-europe.
7. Биков В.Ю. Цифрова трансформацГя сусптьства i розвиток комп'ютерно-технолопчно!' платформи освГти i науки Укра!'ни. Матер'али метод сем'шару НАПН Украни "1нформа^йно-цифровий oceimHiü npocmip Украни: трансформацiйнi процеси i перспективи розвитку». 4 квГтня 2019 р. К., 2019. С. 20-26.
8. Вакалюк Т.А., Мар'енко М.В. ДосвГд використання хмаро орГентованих систем вщкрито!' науки в процес навчання i профеайного розвитку вчителГв природничо-математичних предметв. Ыформацмы технологи i засоби навчання, 2021, №1(81). С.340-355. DOI: 10.33407/itlt.v81i1.4225.
9. Василенко А.Ю. Розвиток та реалГзацГя полГтики вщкрито!' науки в державах бС: приклад Франци. Державне управлiння: теорiя та практика. №1. 2019. С. 71-77.
10. Коваленко В., Литвинова С., Мар'енко М., ШишкГна М. Хмаро орГентован системи вщкрито!' науки у навчанн i профеайному розвитку вчителГв: змГст основних понять дослщження. Ф'вико-математична освта. 2020. Вип. 3(25). Частина 2. С. 67-74.
11. Коракова К.Г. Самоосвта сучасного вчителя як безперервний процес удосконалення педагопчно!' майстерност. Технологи, 'шструменти та стратеги реал'вацй' наукових досл'джень. 20 березня 2020 р. С. 97-99.
12. Крива М., Пилипець С. РеалГзацГя профеайно!' самоосвГти вчителя початкових клаав у сучасному освгтньому ¡нформацмно-комуыкацГйному просторк Молодь i ринок. 2018. №10(165). DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2018.142322.
13. Литвинова С.Г. Засоби i сервки хмаро орГентованих систем вщкрито!' науки для профеайного розвитку вчителГв лще!'в. Науковий вкник ужгородського унiверситету. серiя: «Педагогка. Со^альнаробота». 2021. Вип. 1 (48). С. 225-230.
14. Лупаренко Л.А., Мар'енко М.В. Носенко Ю.Г., СухГх А.С., ШишкГна М.П. Концептуальний апарат дослщження: хмаро орГентован системи вщкрито!' науки в навчанн i профеайному розвитку вчителГв. Вип. 29. Т. 2. 2020. C. 179-182.
15. Мар'енко М. В. Хмаро орГентован системи вщкрито!' науки у навчанн i профеайному розвитку вчителГв як наукова проблема. Житомирська полгтехнта. 2020. С. 138-139.
16. Мар'енко М.В. Методика використання хмаро орГентованих систем вщкрито!' науки у процеа навчання i профеайного розвитку вчителГв. Ф'вико-математична освта. 2021. Випуск 3(29). С. 99-104.
17. Мар'енко М.В. Принципи, методи i пщходи до формування хмаро орГентованих систем вщкрито!' науки у процеа навчання i профеайного розвитку вчителГв. Ф'вико-математична освта. 2021. Випуск 1(27). С. 62-66.
18. Мар'енко М.В. Психолого-педагопчы особливост формування хмаро орГентовано!' системи пщготовки вчителГв природничо-математичних предметв до роботи в науковому лще!'. Тези допов'дей XI Мiжнар. конф. «форма^йно-комп'ютерш технологи'- 2020 (1КТ-2020)», Житомир, 2020. С. 208-209.
19. Мар'енко М.В., Носенко Ю.Г., СухГх А.С. Розроблення проблеми використання хмаро орГентованих систем вщкрито!' науки у вгтчизняному освтньому просторк Освiтнiй дискурс. 2020. № 10(27). DOI: 10.33930/ed.2019.5007.27(10)-7.
20. Мар'енко М.В., ШишкГна М.П. Платформа вщкрито!' науки та застосування ÏÏ компонентв в освгтньому процеа. Iнформацiйнiтехнологи'в осв'т'!. 2020. 4(45).
21. Носенко Ю.Г., СухГх A.C. Вщкрита наука в контекст побудови сусптьства знань i цифрових перетворень европейського простору. ФГзико-математична освпа 2020. Випуск 4(26). С. 85-92.
22. Рябова З.В., бльникова Г.В. Профеайне зростання педагопв в умовах цифрово!' освГти. Iнформацiйнi технологи'i засоби навчання. 2020, Том 80, №6. С.369-385. DOI: 10.33407/itlt.v80i6.4202.
23. ШишкГна М., Попель М. Хмарн сервки вщкрито!' науки в освтньо-науковому середовищГ уыверситету / VII МГжнар. наук.-практ. конф. "Глобальн та регюнальы проблеми ¡нформатизаци в сусптьств i природокористуванн '2019", 15-16 травня 2019 р., НУБГП Укра!'ни, Ки!'в. С. 232-234.
24. ШишкГна М.П. ОргашзацГя навчального й наукового ствробтництва у вГртуальних системах вщкрито!' науки у закладах вищо!' освГти. Освта дорослих: теорiя, досв'д, перспективи. 2020. Вип. 2 (18). С. 122-130.
25. Яцишин А.В. Теоретико-методичн основи використання цифрових вщкритих систем у тдготовц астрантв i докторантв з наук про освпу: дисертацГя ... д.пед.н.; 13.00.10 - 1нформац1йно-комуыкац1йы технологи в освт / 1нститут ¡нформацГйних технолопй i засобГв навчання НАПН Укра!'ни. К., 2021. 636 с.
References
1. Beck M. W.et al. (2020). The importance of open science for biological assessment of aquatic environments. PeerJ. 2020. 8:e9539. DOI : 10.7717/peerj.9539. [in English]
2. Budroni P., Claude-Burgelman J. & Schouppe M. (2019) Architectures of Knowledge: The European Open Science Cloud. ABI Technik,. 39, 130-141. [in English]
3. EOSC Portal - A gateway to information and resources in EOSC. URL: https://eosc-portal.eu/. [in English]
4. European Commission / Shaping Europe's digital future. Open Science. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/open-innovation-open-science-open-world-vision-europe. [in English]
5. Heck T., Peters I., Mazarakis A., Scherpc A. & Blümel I. (2020) Open Science Practices in Higher Education : Discussion of Survey Results from Research and Teaching Staff in Germany. Education for Information. No. 36. P. 301-323. DOI: 10.3233/EFI-190272. [in English]
6. Shaping Europe's digital future. Open Science. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/open-innovation-open-science-open-world-vision-europe. [in English]
7. Bykov, V. Yu. (2019) Tsyfrova transformatsiia suspilstva i rozvytok kompiuterno-tekhnolohichnoi platformy osvity i nauky Ukrainy [Digital transformation of society and development of computer-technological platform of education and science of Ukraine]. Materials of the method of the seminar of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine "Information and digital educational space of Ukraine: transformation processes and prospects of development". April 4, 2019 - К., p.20-26. [in Ukrainian]
8. Vakalyuk TA., Marienko M. (2021) Dosvid vykorystannia khmaro oriientovanykh system vidkrytoi nauky v protsesi navchannia i profesiinoho rozvytku vchyteliv pryrodnycho-matematychnykh predmetiv [Experience of using cloud-oriented systems of open
science in the process of teaching and professional development of teachers of natural sciences and mathematics]. Information Technologies and Learning Tools, №1(81). p.340-355. DOI: 10.33407/itlt.v81i1.4225. [in Ukrainian]
9. Vasilenko A.Yu. (2019) Rozvytok ta realizatsiia polityky vidkrytoi nauky v derzhavakh YeS: pryklad Frantsii [Development and implementation of open science policy in the EU: the example of France] Public administration: theory and practice. №1. p.71-77. [in Ukrainian]
10. Kovalenko V., Litvinova S., Marienko M. & Shishkina M. (2020) Khmaro oriientovani systemy vidkrytoi nauky u navchanni i profesiinomu rozvytku vchyteliv: zmist osnovnykh poniat doslidzhennia [Cloud-oriented systems of open science in teaching and professional development of teachers: the content of the basic concepts of the study]. Physical and Mathematical Education. Issue. 3(25). p. 67-74. [in Ukrainian]
11. Korsikova KG (2020) Samoosvita suchasnoho vchytelia yak bezperervnyi protses udoskonalennia pedahohichnoi maisternosti. [Self-education of a modern teacher as a continuous process of improving pedagogical skills]. Technologies, tools and strategies for research. March 20, 2020. p.97-99. [in Ukrainian]
12. Kryva M. & Pylypets S. (2018) Realizatsiia profesiinoi samoosvity vchytelia pochatkovykh klasiv u suchasnomu osvitnomu informatsiino-komunikatsiinomu prostori [Implementation of professional self-education of primary school teachers in the modern educational information and communication space]. Youth and the market. №10(165). DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2018.142322. [in Ukrainian]
13. Litvinova S. (2021) Zasoby i servisy khmaro oriientovanykh system vidkrytoi nauky dlia profesiinoho rozvytku vchyteliv litseiv [Tools and services of cloud-based open science systems for professional development of lyceum teachers]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. series: "Pedagogy. Social work". Issue. 1 (48). p. 225-230. [in Ukrainian]
14. Luparenko L.A., Marienko M., Nosenko Yu.G., Sukhikh A.S. & Shishkina M.P. (2020) Kontseptualnyi aparat doslidzhennia: khmaro oriientovani systemy vidkrytoi nauky v navchanni i profesiinomu rozvytku vchyteliv [Conceptual apparatus of research: cloud-oriented systems of open science in teaching and professional development of teachers]. Issue. 29. T.2. p.179-182.
15. Marienko M. (2020) Khmaro oriientovani systemy vidkrytoi nauky u navchanni i profesiinomu rozvytku vchyteliv yak naukova problema [Cloud-oriented systems of open science in teaching and professional development of teachers as a scientific problem]. Zhytomyr Polytechnic. p. 138-139. [in Ukrainian]
16. Marienko M. (2021) Metodyka vykorystannia khmaro oriientovanykh system vidkrytoi nauky u protsesi navchannia i profesiinoho rozvytku vchyteliv [Methods of using cloud-based systems of open science in the process of teaching and professional development of teachers]. Physical and Mathematical Education. Issue 3(29). p. 99-104. [in Ukrainian]
17. Marienko M. (2021) Pryntsypy, metody i pidkhody do formuvannia khmaro oriientovanykh system vidkrytoi nauky u protsesi navchannia i profesiinoho rozvytku vchyteliv [The principles, methods and approaches to the formation of cloud-based systems of open science in the process of teaching and professional development of teachers]. Physical and Mathematical Education. Issue 1(27). p. 62-66. [in Ukrainian].
18. Marienko M. (2020) Psykholoho-pedahohichni osoblyvosti formuvannia khmaro oriientovanoi systemy pidhotovky vchyteliv pryrodnycho-matematychnykh predmetiv do roboty v naukovomu litsei [Psychological and pedagogical features of the formation of a cloud-based system of training teachers of natural and mathematical subjects to work in a scientific lyceum]. Abstracts of the XI International. conf. "Information and Computer Technologies - 2020 (ICT-2020)", Zhytomyr, 2020. p. 208-209. [in Ukrainian]
19. Marienko M., Nosenko Yu.G. & Sukhikh A.S. (2020) Rozroblennia problemy vykorystannia khmaro oriientovanykh system vidkrytoi nauky u vitchyznianomu osvitnomu prostori [Development of the problem of using cloud-oriented systems of open science in the domestic educational space]. Educational discourse. № 10(27). DOI: 10.33930/ed.2019.5007.27(10)-7. [in Ukrainian]
20. Marienko M. & Shishkina M.P. (2020) Platforma vidkrytoi nauky ta zastosuvannia yii komponentiv v osvitnomu protsesi [Open science platform and application of its components in the educational process]. Information technology in education. 2020. 4(45). [in Ukrainian]
21. Nosenko Yu.G. & Sukhikh A.S. (2020) Vidkryta nauka v konteksti pobudovy suspilstva znan i tsyfrovykh peretvoren yevropeiskoho prostoru [Open science in the context of building a knowledge society and digital transformations of the European space]. Physical and Mathematical Education. Issue 4(26). p. 85-92. [in Ukrainian]
22. Ryabova ZV & Yelnikov GV. (2020) Profesiine zrostannia pedahohiv v umovakh tsyfrovoi osvity [Professional growth of teachers in digital education]. Information Technologies and Learning Tools. Issue №6(80). C.369-385. DOI: 10.33407/itlt.v80i6.4202. [in Ukrainian]
23. Shishkina M.P. & Popel M. (2019) Khmarni servisy vidkrytoi nauky v osvitno-naukovomu seredovyshchi universytetu [Cloud services of open science in the educational and scientific environment of the university] VII International. scientific-practical conf. "Global and regional problems of informatization in society and nature management '2019", May 15-16, 2019, NULES of Ukraine, Kyiv. p. 232-234. [in Ukrainian]
24. Shishkina M.P. (2020) Orhanizatsiia navchalnoho y naukovoho spivrobitnytstva u virtualnykh systemakh vidkrytoi nauky u zakladakh vyshchoi osvity [Organization of educational and scientific cooperation in virtual systems of open science in higher education institutions]. Adult education: theory, experience, prospects. Issue. 2 (18). p. 122-130. [in Ukrainian]
25. Iatsyshyn A. (2021) Teoretyko-metodychni osnovy vykorystannia tsyfrovykh vidkrytykh system u pidhotovtsi aspirantiv i doktorantiv z nauk pro osvitu [Theoretical and methodical bases of digital open systems use in preparation of postgraduate and doctoral students in educational sciences] dissertation... doctor of pedagogical sciences; 13.00.10 - Information and communication technologies in education / Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Kyiv, 2021. 636 p. [in Ukrainian]
APPLICATION OF CLOUD ORIENTED OPEN SCIENCE SERVICES FOR PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF TEACHERS
Valentyna Kovalenko
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Ukraine
Abstract. The article analyzes the features of the use of cloud-based open science services for the professional development of teachers. The importance of applying the principles and tools of open education and science to improve the skills of teachers, especially in the context of global digitalization. Recommendations on the areas of application of cloud-based open science services by teachers have been prepared: for self-education and self-development of teachers; to prepare new teaching materials and research tasks for students; to work with gifted children and select additional educational and research tasks for them; to demonstrate and visualize various natural and experimental processes during the educational process; to check for plagiarism of student research projects.
Formulation of the problem. For this study, it is important to analyze the features of the use of cloud-based open science services for professional development of teachers. Therefore, we will analyze the process of training future teachers, examples of the use of cloud-based open science services in the practice of ZSSO and professional development of teachers with the use of open science services.
Materials and methods. To achieve the goal of the study, theoretical methods were used: analysis, systematization, generalization of scientific sources, analysis of scientific publications of domestic and foreign scientists. The research was performed within the project "Cloud-oriented systems of open science in teaching and professional development of teachers" (registration number 2020.02/0310), which is implemented with grant support from the National Research Foundation of Ukraine.
Results. The study analyzes the features of the use of cloud-based open science services for professional development of teachers. The conclusion is made about the importance of applying the principles and tools of open education and science to improve the skills of teachers, especially in the context of global digitalization. Recommendations on the areas of application of cloud-based open science services by teachers have been prepared: for self-education and self-development of teachers; to prepare new teaching materials and research tasks for students; to work with gifted children and select additional educational and research tasks for them; to demonstrate and visualize various natural and experimental processes during the educational process; to check for plagiarism of student research projects.
Conclusions. The study gives grounds to conclude that the importance of applying the principles and tools of open education and science to improve the skills of teachers, because in the context of global digitalization and quarantine restrictions caused by COVID-19 they have an important social task - not to interrupt the educational process in institutions general secondary education, because children must receive knowledge and receive education regardless of social circumstances.
Key words: open science, tools of open science, digital technologies, teachers, professional development.
This work is licensed under Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
