CC BY
20
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Мар'енко М.В. Методика використання хмаро ор'ентованих систем в'дкрито)' науки у процеа навчання i профеайного розвитку вчителiв. Ф'вико-математична освта. 2021. Випуск 3(29). С. 99-104.
Marienko M. Methods of using cloud-oriented open science systems in the process of teacher teaching and professional development. Physical and Mathematical Education. 2021. Issue 3(29). Р. 99-104.
DOI 10.31110/2413-1571-2021-029-3-015
УДК 378.046.4:: 373.58/.5.091.2.011.3-051:51]:004
М.В. Мар'енко
1нститут iнформацiйних технологiй i засоб'в навчання НАПН Украши, Украша
[email protected] ORCID: 0000-0002-8087-962X
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОР1€НТОВАНИХ СИСТЕМ В1ДКРИТО1 НАУКИ У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ I ПРОФЕС1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛ1В
АНОТАЦЯ
В статт/' описано методику використання хмаро ор1ентованих систем в'дкрито)' науки у процес1 навчання /' профеайного розвитку вчител1в. Наведено складники методики використання хмаро ор1ентованих систем в/'дкрито/' науки у процеа навчання /' профес1йного розвитку вчител1в.
Формулювання проблеми. Незважаючи на активне використання осв1тянами хмаро ор'ентованих систем ¡снують певт проблеми в орган1зацИ' навчання та профес1йного розвитку вчител1в. Однею з основних проблем постае в'дсутн'сть методик використання хмарних серв1с1в, що не е локал'зованими, але безкоштовними для використання в науков1й та навчальн1й д'яльност/' (хмарт серв1си та хмаро ор1ентован1 системи в'дкрито)'науки).
Матер/'али / методи. Для досягнення поставлено¡' мети застосовано комплекс метод'ю: пор'юняльного та системного анал1зу наукових праць, що охоплюють проблему досл1дження, вивчення втчизняного та заруб1жного досв'ду використання хмаро ор'ентованих систем в/'дкрито/' науки; синтез, узагальнення й концептуал1зац1я для обфунтування теоретичних засад використання хмаро ор1ентованих систем в'дкрито)' науки.
Результати. Описана методика е частиною хмаро орентовано¡' методично¡' системи пдготовки вчител1в природничо-математичних предмет'в до роботи в науковому л'ще)'. Методика використання хмаро ор'ентованих систем в/'дкрито/' науки у процеи навчання /' профес1йного розвитку вчител1в м1стить наступн1 компоненти: ц1льовий, змстовий, технолог1чний та результативний. Визначено, що в якост1 основного засобу навчання виступае европейська хмара в/'дкрито/'науки.
Висновки. Використання вчителями хмаро ор 'ентованих систем в/'дкрито/'науки у процес '1 навчання /' профес1йного розвитку може призвести до впровадження хмаро ор1ентованих систем в/'дкрито/' науки в шкльну практику, використання окремого ¡нструментар1ю в рамках шкльних предмет'ю, що ур'вномаштнить навчальний процес та призведе до п1двищення його науковост ':.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: хмаро ор1ентован1 системи, в1дкрита наука, профес1йний розвиток вчител'т, хмаро ор1ентован1 системи в/'дкрито/'науки, методика використання хмаро ор 'ентованих систем.
ВСТУП
Постановка проблеми. У вистут Л. С. Мандзш (Мандзш, 2020), заступницу Мшктра освiти i науки Украши, було розкрито основы можливост тдвищення квалiфiкацií педагопчних пра^вниюв. До основних змш профеайного розвитку педагога вщнесено втьний вибiр педагопчними пра^вниками семiнарiв, треншпв, практику/^в, вебiнарiв в межах програми тдвищення квалiфiкацií. Вщтак, серед напрямiв тдвищення квалiфiкацií було вказано: використання шформацшно-комушкацшних та цифрових технолопй; формування та тдвищення професшних компетентностей, опанування новiтнiх технолопй. В зв'язку зi змшами тдвищення квалiфiкацií освтчн, зокрема вчт^в, постае проблема в розробц нових методик, ям б змогли охопити принаймш вказан два напрями тдвищення квалiфiкацií. О. В. Коротун в своему дослщжены (Коротун, 2018) зробила висновок, що використання хмаро орiентованих систем мае величезний потен^ал у навчаны, зокрема у навчанн майбутых вчтешв шформатики. Однак, методик використання хмаро орiентованих систем недостатньо. Якщо за 2018-2021 рр. ситуащя з впровадження та використання хмаро орiентованих систем покращилась (Волошина, 2018; Вакалюк, 2019; Кузьмшська, 2020), то використання хмаро орiентованих систем вщкрито'( науки потребують подальшого розроблення, зокрема у процеа навчання i профеайного розвитку вчт^в.
© М.В. Мар'енко, 2021.
В зв'язку i3 запровадженням карантинних заходiв спричинених розповсюдженням COVID-19 в 2020-2021 рр. в бшьшост шкiл УкраУни було впроваджено дистанцшну форму навчання. Органiзацiя дистанцiйноí форми навчання можлива за рахунок використання шструмен^в хмаро орieнтованих систем вщкрито'( науки. Незважаючи на активне використання освп^янами хмаро орieнтованих систем кнують певнi проблеми в органiзацií навчання та профеайного розвитку вчителiв. Одыею з основних проблем постае вщсутысть методик використання хмарних сервiсiв, що не е локалiзованими, але безкоштовними для використання в науковiй та навчальый дiяльностi (хмарнi сервiси та хмаро орiентованi системи вiдкритоí науки). 1снуе припущення, що використання хмаро орiентованих систем вiдкритоí науки дозволить зробити навчальний процес бтьш науковим та академiчним, призведе до виршення окремих проблем академiчноí доброчесностi серед вчителiв та учнiв.
Аналiз актуальних дослiджень. О. Г. Кузьмiнська в своему дослщжены (Кузьмiнська, 2020) аналiзуе змiст понять «методика використання 1КТ в осв^т^» та надае авторське визначення термшу «методика застосування цифрового освтнього середовища науковоí комунiкацií мапс^в-дослщнимв». Описана методика включае: суб'екти, об'екти, мету, умови, засоби, форми оргаызацп, методи освiтньо-науковоí комунiкацií та результат.
Т. А. Вакалюк визначила основы компоненти методичноí системи використання хмаро орiентованого навчального середовища пiдготовки бакалаврiв iнформатики включае такi методики (Вакалюк, 2019): методика використання хмаро орiентованоí системи пщтримки навчання як складника ХОНС у пщготовц бакалаврiв шформатики, методика використання хмаро орiентованих засобiв навчання у пiдготовцi бакалаврiв шформатики, методика використання Web-орiентованих засобiв навчання бакалаврiв iнформатики.
В дослщжены С. Г. Литвиновоí (Литвинова, 2016) розроблена методична система проектування хмаро орiентованого навчального середовища закладу загальноí середньоí освiти, тому основний акцент полягае в опиа методики проектування хмаро орiентованого навчального середовища закладу загальноí середньоí освiти. При цьому розглянуто проектування на рiвнi керiвника, проектування на рiвнi адмiнiстратора навчального середовища, проектування на рiвнi вчителя-предметника, проектування ХОНС на рiвнi учня. Хоча в робот (Литвинова, 2016) вщсутня методика використання хмаро орiентованого навчального середовища закладу загальноí середньоí освiти, але для проведення поточного дослщження важливим був аналiз методичних основ використання спроектованого хмаро орiентованого навчального середовища у закладi загальноí середньоí освiти.
Т. В. Волошина (Волошина, 2018) описала методику використання пбридного хмаро орiентованого навчального середовища для формування самоосвiтньоí компетентностi майбут-лх фахiвцiв з iнформацiйних технологiй. Подано структуру методики. Додатково наведено опис методики штеграцп ресурав i сервiсiв гiбридного хмаро орiентованого навчального середовища у електронн навчальнi курси для пщтримки самоосвiтньоí дiяльностi студентiв 1Т-фаху.
Аналiз останнiх дослiджень та публтацм було в першу чергу спрямовано на вивчення наявних методик використання, осктьки методики навчання та методики використання мають суп^ вiдмiнностi. За своею структурою методика використання хмаро орiентованих систем вiдкритоí науки у процеа навчання i професiйного розвитку вчт^в буде мати схожу, класичну структуру, подiбну до наявних методик використання того чи шшого сервку чи програмного продукту.
Мета CTaTTi - розробити методику використання хмаро орiентованих систем вщкрито( науки у процеа навчання i професiйного розвитку вчителiв.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для досягнення поставленоí мети застосовано комплекс методiв: порiвняльного та системного аналiзу наукових праць, що охоплюють проблему дослiдження, вивчення втизняного та зарубiжного досвiду використання хмаро орiентованих систем вiдкритоí науки; синтез, узагальнення й концептуалiзацiя для обфунтування теоретичних засад використання хмаро орiентованих систем вiдкритоí науки.
В статт наведенi результати виконання другого етапу (Дослщницький) проекту «Хмаро орiентованi системи вiдкритоí науки у навчанн i професiйному розвитку вчителiв» (2020.02/0310) переможця конкурсу «Пщтримка дослiджень провщних та молодих вчених» за 2020 р, що фшансуеться Нацiональним фондом дослщжень Укра(ни. Автор статтi е вщповщальним виконавцем проекту «Хмаро орiентованi системи вiдкритоí науки у навчанн i професiйному розвитку вчителiв».
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Сфера вищоí освiти е середовищем, де вщкрита наука та вщкрита освiта можуть мати взаемозв'язки в межах спiльноí концепцп вщкритосп. Бiльш того, вiдкрита наука та вщкрита освiта пов'язанi мiж собою такими суб'ектами, як викладачi закладiв вищоí освiти, якi задiянi в науково-дослщному процесi. 1снують деякi ключовi компоненти вiдкритостi у вiдкритiй наущ, якi мають зв'язки з вщкритою освiтою. Бiльше того, цi аспекти також можуть бути пов'язан з науково-дослiдною та освiтньою дiяльнiстю. Одним iз компонентiв е шструменти, тобто системи та послуги - переважно цифровi - якi пщтримують спiлкування та спiвпрацю в науковм спiльнотi. Вiдкритiсть у цьому сена може стосуватися доступностi iнструменту, його вартост або сумiсностi з шшими послугами. Багато дослiдникiв називають шструменти та програмне забезпечення з вщкритим кодом послугами, якi е доступними, модифтуються та мають вiльний (повторно) використаний код. Таким чином, вщкрит джерела дослщницьких iнструментiв легко та доступно використовувати для навчання та викладання та можуть полегшити доступ до даних дослщжень та джерел для студенев чи учшв. Другий компонент - це дiяльнiсть, така як особиста поведшка та взаемодiя науковцiв, як спiлкування та ствпраця в наукових спiльнотах. Дiяльнiсть може бути видимою для вах, обмеженою для певних груп або закритою, як наприклад, процеси слтого рецензування. Пристосовуючи (х до навчального процесу, наукова дiяльнiсть може стосуватися або поведЫки вчителiв, або поведiнки учыв. Актуальними аспектами для учнiв е варiанти створення та обмiну власними матерiалами та обговорення 1х з однолп^ками. Третiм компонентом е таю ресурси, як даш, книги чи науковi статтi (Heck et al, 2020).
Аналiзуючи опис методики використання науково-навчально'1' хмари науково'1' (ocBiTHboï) установи та методики використання компонентв навчального призначення на базi гiбридноï хмари AWS наведен в дослiдженнi М. П. Шишкшо'| (Шишкiна, 2016) було виконано опис методики використання хмаро орieнтованих систем вщкрито'| науки у процеа навчання i профеайного розвитку вчителiв.
Структура методики використання хмаро орieнтованих систем вщкрито'| науки у процеа навчання i профеайного розвитку вчт^в.
Цльовий компонент.
Мета: пщвищення рiвня навчання i професiйного розвитку вчителiв за рахунок використання хмаро орieнтованих систем вiдкритоï науки, пiдвищення рiвня компетентностей вiдкритоï науки.
Цiльова група: вчот^ природничо-математичних предметiв.
Зм'стовий компонент.
Елементи змкту перепiдготовки, пiдвищення квалiфiкацiï вчителiв природничо-математичних предметiв.
Технологiчний компонент.
Методи навчання: спостереження, демонстра^я, тюстра^я, репродуктивний, пошуковий, дослiдницький, навчальна дискуая; ситуaцiя пiзнавальноï новизни; ситуацiя зацтавленосп, проблемно-евристичний.
Форми навчання: тренiнги, навчальн курси, дистaнцiйнi нaвчaльнi курси, семшари, вебiнaри, iндивiдуaльнi консультаций лекцiя (традицшна, проблемна) iз застосуванням хмарних сервiсiв та систем вiдкритоï науки.
Засоби навчання: хмаро орieнтовaнi системи вщкрито'| науки (хмaрнi сервiси хмари вщкрито'| науки EOSC, Google Classroom Skype).
Результативний компонент: пщвищення рiвня навчання i профеайного розвитку вчт^в за рахунок використання хмаро орieнтовaних систем вщкрито'| науки, пiдвищення рiвня компетентностей вщкрито'| науки.
Мiнiмaльнi вимоги до апаратно-програмного забезпечення на пристроУ користувача: нaявнiсть браузера та пiдключення до мережi 1нтернет (дротове чи Wi-Fi).
Ор'!ентовний план трешнгових занять.
Тема 1. Реестращя в EOSC та створення проекту (4 год.).
Тема 2. Добiр та додавання окремих хмарних сервiсiв (4 год.).
Тема 3. Використання загальногалузевих хмарних сервiсiв (2 год.).
Тема 4. Використання спецiaлiзовaних хмарних сервiсiв (2 год.).
Всього: 12 год.
Запровадження дано'|' методики рекомендуеться на вищому рiвнi хмаро орiентовaноï методично'!' системи пщготовки вчителiв природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лще'|. Рекомендовано проведення окремого курсу (очного чи дистанцшного ) пщвищення квaлiфiкaцiï вчителiв природничо-математичних предмет. При цьому його специфта полягае у виключному використaннi шструментар^ EOSC. Курс пiдвищення квaлiфiкaцiï з використання шструментар^ EOSC вчителями бажано проводити тривалктю бiльше нiж тиждень, осктьки окремi хмaрнi сервiси, як користувач додае до свого проекту потребують перевiрки та лiцензiйноï згоди. Цей процес може тривати вщ одного дня до трьох.
Попередньо треба провести пщготовчу роботу, пояснивши, що робота буде вщбуватись в англомовному середовиш^, тому можливо, знадобиться залучення стороных програмних зaсобiв (автоматичних та натвавтоматичних переклaдaчiв). Тому, основы моменти використання краще подати, як зразок покроковоУ роботи з EOSC у виглядi довiдкових чи навчально-довщкових мaтерiaлiв. Як вaрiaнт розробити спе^альш зошити з нотатками де кожен слухач курав зможе записати шдивщуальы спостереження роботи з iнструментaрiем EOSC. Велику увагу слщ придiлити демонстрацмному мaтерiaлу, що буде використаний пщ час лекцiй. Це може бути як презентащя з aудiо супроводом, так i попередньо записане вщео (короткий довщковий мaтерiaл).
Також вчителi мають бути ознaйомленi з подробицями створення проекту та спланувати його наповнення. Ц моменти е бтьш оргаызацшного характеру, однак потребують додаткових роз'яснень та консультацй Слухaчi курсу попередньо визначають структуру майбутнього проекту, його цЫ, зaдaчi та проблеми як будуть вирiшенi пiсля його створення.
Шд час вивчення тем 3 та 4 ознайомити слухaчiв з кaтегорiями сервiсiв, що нaявнi в структурi EOSC та пояснити, що в першу чергу вони орiентовaнi на науковщв. Однак бiльшiсть з них можуть бути використан для оргаызацп спiльноï роботи учнiв на уроках, для налагодження комунтацп. Окремою кaтегорiею постають сервiси, якi скорше нагадують репозитарп наукових дослiджень. Дан сервiси вiдкритого доступу будуть також корисн педагогам, оскiльки представляють собою останн новинки провiдних дослiджень бвропи, вчителi зможуть ознайомитись з зaрубiжними аналогами безкоштовних хмарних сервiсiв вщкрито'| науки.
Як приклад можна навести короткий опис та використання одного з хмарних сервiсiв, що представлений в EOSC -3DBionotes-WS. Веб-платформа 3DBionotes-WS Ытегруе кiлькa веб-служб та штерактивний веб-переглядач, щоб забезпечити едине середовище, в якому бiологiчнi анотацм можна aнaлiзувaти в |'х структурному контекстi. Пiсля спалаху COVID-19 новi структурнi дaнi багатьох вiрусних бшмв були включенi в новий роздт 3DBionotes-COVID-19 (рис. 1).
Модель е динaмiчною. За допомогою кнопок навкацп користувач може додавати окремi елементи, переглядати пщписи. Наводячи мишкою на окремi елементи моделi з'являеться пщпис з поясненням. Хмарний сервiс надае можлив^ь сaмостiйно створювати структурнi модел^ завантажувати вже готовi чи переглядати наявы.
Слухaчiв слiд орiентувaти на те, що ва сервiси £вропейсько'|' хмари вiдкритоï науки не можна опанувати в рамках курав пщвищення квaлiфiкaцiï. Головне, щоб вчителi запам'ятали основи роботи з EOSC, етапи створення власного проекту та додавання до нього хмаро орiентовaних сервiсiв, що представлен в перелту за кaтегорiями.
Рис. 1. Приклад структурно'! модел1
Шд час проведення треншгових занять можуть виникати певнi труднощк
1. Попередньо треба попереджати техычну пiдтримку того чи iншого хмарного сервку, адже одночасне використання великоí кiлькостi користувачiв з Украíни (близько 1000), може бути розцшене як DoS-атака. Це призводить до тимчасового вщключення акаунтiв користувачiв чи повного блокування послуг за локалiзацiею.
2. Якщо все ж хмарний сервк тимчасово заблоковано йому мае бути надана альтернатива (можливо гнучкий график виконання завдань з використанням того чи шшого сервку).
3. Можливий варiант, коли в окремiй мкцевосп вiдсутне повне чи часткове штернет-з'еднання, а учасники тренiнгових занять обмежен часовими рамками.
4. Треба бути готовими, що той чи шший акаунт користувача може бути заблоковано чи видалено. Ця проблема особливо актуальна тд час оргаызацп груповоí роботи.
5. Слiд врахувати той момент, що за певних техычних причин акаунт того чи шшого користувача не буде одразу доступним для роботи (тдключення шшими учасниками треншгових занять).
6. Учасникам треншгових занять слщ попередньо пояснити, чому обрано саме т чи шшл хмарн сервiси, чим вони вiдрiзняються, в чому íх особливiсть та чому (х слiд вважати вщкритими. Хоча попередньо вчителi вивчають парадигму вiдкритоí науки, але не одразу стае зрозумтим як це використати на приктицк
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
В процесi дослщження було встановлено, що icHye взаемозв'язок мiж вiдкритою наукою та вщкритою освiтою, що ц^л^ та принципи вщкрито'|' науки можна впровадити в закладах виш,о'|' оcвiти. Хмаро орieнтованi системи вiдкритоï науки майже не використовуються в закладах виш,о'|' освти та на курсах пiдвищення квалiфiкацiï вчителiв. Тобто icнyють проблеми з використання хмаро орieнтованих систем вщкрито'|' науки через недостатню розробленicть методик ïx використання. Методика використання хмаро орieнтованиx систем вiдкритоï науки у процеа навчання i профеайного розвитку вчт^в мае включати такi засоби навчання, щоб охопити рiзнi потреби вчителiв залежно вiд форми та предме^в викладання.
Описана методика е частиною хмаро орieнтованоï методично!' системи тдготовки вчителiв природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лще'|. Методика використання хмаро орieнтованиx систем вщкрито'|' науки у процеci навчання i профеайного розвитку вчителiв мicтить наступи компоненти: цiльовий, змicтовий, теxнологiчний та результативний.
Використання вчителями хмаро орieнтованиx систем вщкрито'|' науки у процеа навчання i профеайного розвитку може призвести до впровадження хмаро орieнтованиx систем вщкрито'|' науки в шктьну практику, використання окремого шструментар^ в рамках шктьних предметiв, що yрiзноманiтнить навчальний процес та призведе до тдвищення його науковосп.
В якосп перспективи подальших доcлiджень постае обГрунтування методичних рекомендацiй щодо використання cервiciв хмаро орieнтованоï методично)' системи у процеа дiяльноcтi вчителя наукового лщею, що е одним iз запланованих завдань Шдсумкового етапу виконання проекту «Хмаро орieнтованi системи вiдкритоï науки у навчанн i профеciйномy розвитку вчт^в» (2020.02/0310).
Список використаних джерел
1. Вакалюк Т. А. Теоретико-методичн засади проектування i використання хмаро орieнтованого навчального середовища у тдготовц бакалаврiв iнформатики : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних теxнологiй i заcобiв навчання НАПН Украши. Кж'в, 2019. 614 с.
2. Волошина Т. В. Використання пбридного хмаро орieнтованого навчального середовища для формування самоосвншьо!' компетентноcтi майбyтнix фаxiвцiв з шформацшних технолопй : дис. ... канд. пед. Наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технолопй i заcобiв навчання НАПН Украши. Ки'|'в, 2018. 293 с.
3. Коротун О. В. Використання хмаро opieHTOBaHoro середовища у навчанн баз даних майбутнiх учителiв iнформатики : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.10 / Житомирський державний уыверситет iMe^ 1вана Франка, 1нститут iнфopмaцiйних технoлoгiй та зaсoбiв навчання НАПН Укра'ни. Ки'в, 2018. 356 с.
4. КузьмЫська О. Г. Теоретико-методичн засади проектування i застосування цифрового oсвiтньoгo середовища науково''' кoмунiкaцií мaгiстpiв-дoслiдникiв : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10 / Нацюнальний уыверситет бiopесуpсiв i природокористування Укра'ни, Державний заклад «Луганський нaцioнaльний унiвеpситет iменi Тараса Шевченка». Стapoбiльськ, 2020. 684 с.
5. Литвинова С. Г. Теоретико-методичн основи проектування хмаро opieнтoвaнoгo навчального середовища зaгaльнooсвiтньoгo навчального закладу : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10 / 1нститут шформацмних технологш i зaсoбiв навчання НАПН Укра'ни. Ки'в, 2016. 602 с.
6. Мандзш Л. С. Пpoфесiйний розвиток педагога : нoвi мoжливoстi у 2020. URL :https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/Prezentatsiya-MON-Pidvyshhennya-kvalifikatsiyi-pedagogiv-ZZSO.pdf (Дата звернення 31.05.2021).
7. Шишкша М. П. Теоретико-методичн засади формування i розвитку хмаро opieнтoвaнoгo oсвiтньo-нaукoвoгo середовища вищого навчального закладу : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технолопй i зaсoбiв навчання НАПН Укра'ни. Ки'в, 2016. 441 с.
8. Heck T., Peters I., Mazarakis A., Scherpc A., Blumel I. Open Science Practices in Higher Education : Discussion of Survey Results from Research and Teaching Staff in Germany. Education for Information. 2020. No. 36. P. 301-323. DOI: 10.3233/EFI-190272.
References
1. Vakaliuk, T. A. (2019). Teoretyko-metodychni zasady proektuvannia i vykorystannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha u pidhotovtsi bakalavriv informatyky [Theoretical and methodical principles of the cloud-based learning environment design and use in the training of bachelors in computer science]. Doctor's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
2. Voloshyna T. V. (2018) Vykorystannia hibrydnoho khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha dlia formuvannia samoosvitnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z informatsiinykh tekhnolohii [The use of a hybrid cloud-based learning environment for the formation of self-educational competence of future information technology professionals]. Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
3. Korotun O. V. (2018). Vykorystannia khmaro oriientovanoho seredovyshcha u navchanni baz danykh maibutnikh uchyteliv informatyky [Use of the cloud-oriented environment in training of databases of future teachers of computer science]. Candidate's thesis. Kyiv : Zhytomyr State University named after Ivan Franko, Institute of Information Technologies and Learning Tools of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine [in Ukraine].
4. Kuzminska O. G. (2020). Teoretyko-metodychni zasady proiektuvannia i zastosuvannia tsyfrovoho osvitnoho seredovyshcha naukovoi komunikatsii mahistriv-doslidnykiv [Theoretical and methodical principles of design and application of digital educational environment of scholarly communication of masters of research]. Doctor's thesis. Starobilsk: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Institution «Taras Shevchenko National University of Luhansk» [in Ukraine].
5. Lytvynova S. H. (2016) Teoretyko-metodychni osnovy proektuvannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Theoretical and methodological bases of designing a cloud-based educational environment of a secondary school]. Doctor's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
6. Mandzii L. S. Profesiinyi rozvytok pedahoha : novi mozhlyvosti u 2020 [Professional development of a teacher: new opportunities in 2020]. Retrieved from https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/Prezentatsiya-MON-Pidvyshhennya-kvalifikatsiyi-pedagogiv-ZZSO.pdf [in Ukrainian].
7. Shyshkina M. P. (2016) Teoretyko-metodychni zasady formuvannia i rozvytku khmaro oriientovanoho osvitno-naukovoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [Theoretical and methodological principles of formation and development of cloud-oriented educational and scientific environment of higher education]. Doctor's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
8. Heck, T., Peters, I., Mazarakis, A., Scherpc, A. & Blumel I. (2020). Open Science Practices in Higher Education : Discussion of Survey Results from Research and Teaching Staff in Germany. Education for Information, 36, 301-323. DOI: 10.3233/EFI-190272 [in English].
METHODS OF USING CLOUD-ORIENTED OPEN SCIENCE SYSTEMS IN THE PROCESS OF TEACHER TEACHING AND
PROFESSIONAL DEVELOPMENT Maiia Marienko
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Ukraine
Abstract. The article describes the method of using cloud-based systems of open science in the process of teaching and professional development of teachers. The components of the methodology of using cloud-oriented systems of open science in the process of teaching and professional development of teachers are given.
Formulation of the problem. Despite the active use of cloud-based systems by educators, there are some problems in the organization of teaching and professional development of teachers. One of the main problems is the lack of methods for using cloud services, which are not localized, but free for use in research and educational activities (cloud services and cloud-based open science systems).
Materials and methods. To achieve this goal, a set of methods is used: comparative and systematic analysis of scientific papers, covering the problem of research, study of domestic and foreign experience in the use of cloud-based systems of open science; synthesis, generalization and conceptualization to substantiate the theoretical foundations of the use of cloud-based systems of open science.
Results. The described technique is a part of a cloud-oriented methodical system of preparation of teachers of natural and mathematical subjects
for work in a scientific lyceum. The method of using cloud-based systems of open science in the process of teaching and professional development of teachers contains the following components: target, content, technology and effectiveness. It is determined that the main cloud of learning is the European cloud of open science.
Conclusions. Teachers' use of cloud-based open science systems in the process of teaching and professional development can lead to the introduction of cloud-based open science systems in school practice, the use of separate tools in school subjects, which will diversify the educational process and increase its scientificity.
Key words: cloud-oriented systems, open science, professional development of teachers, cloud-oriented systems of open science, methods of using cloud-oriented systems.
It")
This work is licensed under Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
