ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ СИСТЕМ ВІДКРИТОЇ НАУКИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ І ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Scientific journal ISSN 2413-158X (online)

PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)

Has been issued since 2013.

Науковий журнал

Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Мар'енко М.В. Принципи, методи i тдходи до формування хмаро ор'!ентованих систем в'дкрито)' науки у процеа навчання i профеайного розвитку вчителiв. Ф'зико-математична освта. 2021. Випуск 1(27). С. 62-66.

Marienko M. The principles, methods and approaches to the formation of cloud-based systems of open science in the process of teaching and professional development of teachers. Physical and Mathematical Education. 2021. Issue 1(27). Р. 62-66.

DOI 10.31110/2413-1571-2021-027-1-010

УДК 378.046.4:: 373.58/.5.091.2.011.3-051:51]:004

М.В. Мар'енко

1нститут iнформацiйних технологiй i засоб'ш навчання НАПН Украни, Украна

popelmaya@gmail.com ORCID: 0000-0002-8087-962X

ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ I П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ХМАРО ОР1€НТОВАНИХ СИСТЕМ ВЩКРИТО1 НАУКИ У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ I ПРОФЕС1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛ1В

АНОТАЦ1Я

Формулювання проблеми. Процес навчання та профеайного розвитку вчител'!в можна покращити за допомогою в'дкрито)'науки, використовуючи в1дтворюван1, прозор1 та ефективн1 нструменти, що об'еднають досл'дження та управл1ння осв'тшм процесом. Тому нтеграця в'дкритоÏ науки у педагог'нш системи потр1бна зараз як н1коли.

Матер/'али i методи. Використан1 емтричн: (спостереження та пор'тняння снуючих принцип1в, метод'т i тдход'т до формування хмаро орiентованих систем) методи та загальнонауковi (елементарно-теоретичний аналiз i синтез, екстраполяц'я, дедукця). Також було використано системно-структурний методолог'чний п'дх'д.

Результати. Систематизаця та узагальнення принципiв, метод 'ю та п'дход'в до формування хмаро ор'ентованих систем визначених в працях науковцв призвела до обфунтування принципiв, метод'т та тдход'т до формування хмаро ор'тнтованих систем в'дкритоÏнауки. Новi принципи вiдкритостi в науц - прозорсть, доступнсть, авторизац'я та участь наукових спльнот - формують усталену в/'дкрит/'сть у сферi педагогки.

Висновки. Анал'зуючи досл'дження укранських та зарубiжних досл'дник'т виявилось, що принципи, методи та тдходи до формування хмаро ор'ентованих систем в1'дкритоï науки вже визначенi. Однак, формування хмаро ор'ентованих систем в'дкритоï науки мстить свою специфiку, що полягае в сутностi в'дкритоï науки та практичному використаннi ¡Ï принципiв.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: хмаро ор'1ентован'1 системи, в':дкрита наука, професiйний розвиток вчителiв, хмаро ор'ентованi системи в1'дкритоï науки, формування хмаро ор'ентованих систем.

ВСТУП

Постановка проблеми. Принципи вщкрито, науки допоможуть ефективно подолати розрив /^ж дослщниками та вчителями. Однак хмаро орieнтованi сервки вщкрито, науки ще не набули широкого використання у навчанн та професшному розвитку вчителiв. В основi розумшня вщкрито, науки закладено концепщю того, що дослщження повинно бути вщтворюваним i прозорим, ^м того воно мае довгострокову цЫнкть завдяки ефективному збереженню та обмЫу даними. Використання принцитв вщкрито, науки може бути корисним для навчання та профеайного розвитку вчителiв, для формування хмаро орiентованих систем вщкрито, науки. Ефективне сприйняття принцитв вщкрито, науки через управлЫня даними, вщтворюваы дослщження та залучення зацтавлених сторЫ до мультимедмних додат^в, можливо покращить процес навчання вчителiв. Однак кнують техычы, соцюкультуры та Ыституцмы проблеми сприйняття вщкрито, науки, включаючи практичн тдходи для подолання цих перешкод у програмах тдготовки та курав тдвищення квалiфiкацN, вчт^в.

Участь вчт^в та учыв в процес наукових дослщжень е важливим елементом у встановленн нових зв'язюв мiж наукою та педагопчними пращвниками. Тому, важливим е впровадження вщкрито, науки, що може сприяти шнова^ям з урахуванням потреб педагопв, вести до взаемного навчання та розвивати наукову культуру в усьому сустльств в цтому. Зокрема, впровадження хмаро орiентованих систем вщкрито, науки у процес навчання i профеайного розвитку вчт^в призведе до тдвищення рiвня оргаызацп дистанцмного та змшаного навчання в закладах загально, середньо, освти (ЗЗСО).

© М.В. Мар'енко, 2021.

Аналiз актуальних дослiджень. В. Ю. Биков та М. П. Шишкша в своему дослiдженнi (Биков&Шишкша, 2016) обГрунтували двi категорп принципiв, зпдно яких вiдбуваеться формування хмаро opieHTOBaHoro середовища: принципи вiдкpитoí oсвiти та специфiчнi принципи (хapaктеpнi виключно для хмаро opieнтoвaних середовищ). Хоча, в даному дослщжены постае проблема обГрунтування пpинципiв до формування хмаро opieнтoвaних систем вiдкpитoí науки, однак результати укра'нських нaукoвцiв В. Ю. Бикова та М. П. Шишкшо''' (Биков&Шишкша, 2016) можна взяти за основу. При цьому, частина пpинципiв трансформуеться в принципи вiдкpитoí науки, а частина залишиться без змiн (специфiчнi принципи).

У пpaцi С. Г. Литвиново'' (Литвинова, 2014) poзглянутi пiдхoди, на яких базуеться розвиток хмаро opieнтoвaнoгo навчального середовища (як класи): зaгaльнoнaукoвi та специфiчнi. Як узагальнення проведеного дослщження С. Г. Литвинова визначае авторськ принципи побудови хмаро opieнтoвaнoгo навчального середовища та розкривае 'х змiст (Литвинова, 2014). У змют пpинципiв представлених С. Г. Литвиновою та пpинципiв характерних для хмаро opieнтoвaних середовищ В. Ю. Бикова та М. П. Шишкшо''' (Биков&Шишкша, 2016) прослщковуються певнi аналоги. Для дано' роботи важливо виокремити найбтьш сптьы принципи у працях науков^в та взяти 'х за основу. З дослщження С. Г. Литвиново'' стае зpoзумiлим той факт, що дoслiдниця пов'язуе метoдoлoгiчнi пiдхoди та принципи розвитку хмаро opieнтoвaнoгo навчального середовища з основними етапами розвитку теорш: теopiя розвитку навчання, теopiя розвитку oсoбистoстi, теopiя розвитку навчального середовища та теopiя розвитку хмарних обчислень (Литвинова, 2014).

Методи формування хмаро opieнтoвaних систем розглянула О. Д. Коротун у своему дослщжены (Коротун, 2018). Щоправда, дослщниця 'х називае характеристиками, згiднo яких слщ проводити формування та використання хмаро opieнтoвaних систем. Однак, визнaченi характеристики е певними способами цтеспрямованого формування хмаро opieнтoвaнoí системи.

А. М. Стрюк та М. В. Рассовицька в сво'й пpaцi (Стрюк&Рассовицька, 2014) aнaлiзують пiдхoди до використання хмаро opieнтoвaних зaсoбiв навчання та спираючись на проведений aнaлiз описують структуру хмаро opieнтoвaних зaсoбiв навчання в oсвiтньoму сеpедoвищi ЗВО. Сеpвiснi мoделi хмаро opieнтoвaних систем були покладен в основу розглянутих пiдхoдiв (Стрюк&Рассовицька, 2014).

У робот О. Г. Глазуново' та М. П. Шишкшо''' (Glazunova&Shyshkina, 2018) визначено принципи формування хмаро opieнтoвaнoгo навчально-наукового середовища, зокрема: принципи вщкрито''' oсвiти, принципи вщкрито''' науки та специфiчнi принципи (характеры для хмаро opieнтoвaних систем). Дан принципи описано та пpoaнaлiзoвaнo 'х спiввiднoшення. В рамках даного дослщження важливим е спiввiднoшення пpинципiв вщкрито''' науки та пpинципiв характерних для хмаро opieнтoвaних систем.

У хoдi дoслiдження нaукoвцi R. Vicente-Saez, R. Gustafsson та L. Van den Brande (Vicente-Saez, Gustafsson&Van den Brande, 2020) виявили, що вiдкpитiсть у науц е бaгaтoвимipнoю змiннoю, яка вар^еться щодо чотирьох вимipiв або принцитв: пpoзopiсть наукових pезультaтiв, доступысть наукових pезультaтiв, збереження авторських прав та участь у науковому дослщжены. Кожен iз пpинципiв вiдкpитoстi в науц вiдпoвiдae на окреме питання стосовно вщкрито''' науки. Нapештi, важливо зазначити, що будь-яка вщкрита наукова практика охоплюе чотири принципи i змшюеться залежно вiд piвня вщкритосп. Цi принципи будуть покладен в основу пщ час формування хмаро opieнтoвaних систем вiдкpитoí науки у процес навчання i пpoфесiйнoгo розвитку вчт^в.

Анaлiзуючи oстaннi дoслiдження та публтацп можна зробити висновок, що принципи, методи i пщходи до формування хмаро opieнтoвaних систем вщкрито''' науки потребують окремого дoслiдження та визначення. Наявн нaукoвi напрацювання е лише дотичними до дано' проблематики. Окpемi нaукoвi здобутки можна взяти як основу для подальших наукових дослщжень.

Мета CTaTTi. ОбГрунтувати принципи, методи i пщходи до формування хмаро opieнтoвaних систем вiдкpитoí науки у процеа навчання i професшного розвитку вчт^в.

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

В процеа дослщження були викopистaнi там методи: емтричы (спостереження та пopiвняння iснуючих пpинципiв, метoдiв i пiдхoдiв до формування хмаро opieнтoвaних систем); зaгaльнoнaукoвi (елементарно-теоретичний aнaлiз i синтез, екстраполящя, дедукцiя). Також було використано наступш метoдoлoгiчнi пiдхoди: системно-структурний пщхщ.

В стaттi пpедстaвленi результати другого етапу (Дослщницький) виконання проекту Нацюнального фонду дoслiджень Укра'ни «Хмаро opieнтoвaнi системи вiдкpитoí науки у навчанн i пpoфесiйнoму розвитку вчт^в» (2020.02/0310) конкурсу «Пщтримка дoслiджень пpoвiдних та молодих вчених» за 2020 р. Автор статт е вiдпoвiдaльним виконавцем даного проекту.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Для того, щоб обГрунтувати принципи формування хмаро opieнтoвaних систем вiдкpитoí науки у процеа навчання i професшного розвитку вчителiв в першу чергу слщ розглянути зaгaльнi принципи вщкрито''' науки.

Згiднo (Beck et al, 2020) термш «вiдкpитiсть» в даному контексп означае, що будь-хто може втьно отримувати доступ, використовувати, змшювати та дiлитися з будь-якою метою даними. Тoдi трактуючи теpмiн «вщкрита наука» poзумieмo «виконання дoслiджень таким чином, щоб шшм дoслiдники (викладач^ вчителi) могли спiвпpaцювaти один з одним та робити свш внесок, де даы дoслiджень, лaбopaтopнi висновки та шшл дoслiдницькi процеси е у втьному дoступi, що допоможе повторно використовувати, перерозподтяти та вщтворювати дoслiдження та його oснoвнi даы та методи» (Beck et al, 2020).

В «Дорожнш кapтi вщкрито''' науки LIBER» (Ayris et al, 2018) основними принципами вщкрито''' науки, вважаеться вiдкpитiсть, пpoзopiсть та пiдзвiтнiсть у всiх аспектах дoслiджень.

Вщкрита наука означае кардинальну змiну процеав трансформацГ'' природи, науки та шновацш шляхом iнтегpaцií 1КТ у процес дослщжень та розвитку 1нтернет-культури вщкритосп та oбмiну (Glazunova&Shyshkina, 2018). Вш е бiльш

вщкритим, бтьш глобальним i загальним, бiльш креативним i наближеним до суспiльства. BiH спираеться на використання електронно''' iнфраструктури, тобто на послуги, заснован на 1КТ, та засоби для обробки даних та дослщжень у вiртуальних та сптьних середовищах. Тому О. Г. Глазунова та М. П. Шишкша окреслюють наступнi принципи вiдкритоï науки (Glazunova&Shyshkina, 2018): принцип технологiчного розвитку, принцип вщкритого доступу до результатiв дослщжень та процесiв, принцип дослiдницькоï сшвпращ, що передбачае використання платформ та шфраструктур, принцип взаемодп з сусптьством, принцип iнновацiйного характеру вiдкритоï науки.

В прац (Beck et al, 2020) зазначено, що до принцитв вщкрито''' науки вщносять: вiдтворюванiсть; прозоркть експериментальних методiв, спостережень та збору даних; доступысть та повторне використання наукових даних; доступ громадськост та прозоркть науково'' роботи спiлкування; використання веб-шструментв для полегшення науково'' ствпрац та вiдтворюваностi.

Науковцi R. Vicente-Saez, R. Gustafsson та L. Van den Brande (Vicente-Saez, Gustafsson&Van den Brande, 2020) спроектували концептуальну модель управлшня вiдкритою наукою та шнова^ями в унiверситетах у цифровому середовищк Модель видiляе чотири ключовi принципи вщкрито''' науки в епоху цифрових технологш, на яких базуеться робота науково-дослщних груп в унiверситетах: прозоркть та доступнiсть наукових результатiв, авторизащя та участь у науковому виробництвк Цi принципи лежать в основi вiдкритого обмiну даними.

Тому зпдно проведених дослщжень, принципи формування хмаро орiентованих систем вiдкритоï науки у процеа навчання i профеайного розвитку вчт^в будуть розподiленi як: принципи вщкрито''' науки та загальнi принципи, що стосуються усiх хмаро орiентованих систем.

До принципiв вiдкритоï науки вщнесемо:

- принцип вiдкритостi (вщкрит науковi данi, вiдкритий доступ до наукових дослщжень та 'х результатв);

- принцип прозоростi (способи та методи використан в межах певного дослщження мають бути прозорими та зрозумтими, прозорими проведенi всi експериментальн дослiдження та зiбранi данi);

- принцип доступност (всi промiжнi даы, науковi здобутки мають бути доступними для подальшого використання iншими науковцями, викладачами, вчителями);

- принцип ствпрац з науковими товариствами (використання сптьних платформ чи хмарного шструментар^ для досягнення сптьних цтей, обмiну досвщом мiж рiзними групами суспiльства).

Аналiзуючи дослiдження (Биков&Шишкша, 2016) та (Glazunova&Shyshkina, 2018) до загальних принцитв формування хмаро орiентованих систем вщнесемо:

- принцип варiативностi (наявнiсть рiзноманiтного шструментарю що задовiльнить потреби рiзних сптьнот користувачiв з рiзним рiвнем знань);

- принцип iндивiдуалiзацiï (забезпечення особистiсно-орiентованого пiдходу, налаштування iнтерфейсу користувача в залежност вiд поставлених задач);

- принцип штерактивносп (забезпечення зворотного зв'язку та пристосування до пристро'в користувача);

- принцип надшносп (забезпечення тривалого та стабтьного постачання ресурсiв у вщповщносп до запитiв користувачiв);

- принцип штеграцп (хмаро орiентованi сервки, що включенi до хмаро орiентованоï системи iнтегруються з iншим iнструментарiем, наявнiсть подальшо' iнтеграцiï стороннiх сервiсiв чи систем).

Враховуючи досвiд С. Г. Литвиново'' (Литвинова, 2014) та специфту хмаро орiентованих систем вщкрито''' науки формування подiбних систем вщбуватиметься згiдно наступних пiдходiв (виключно специфiчнi пiдходи):

- часовий пiдхiд (передбачае прогнозування результатв навчання та професшного розвитку вчт^в);

- iнтеграцiйний пщхщ (методично виважене використання традицшних методiв i форм навчання з комп'ютерно орiентованими, використання результатiв наукових дослщжень в навчальних цiлях);

- проектувальний пщхщ (прогнозування дш та оргашзащю навчального процесу в межах хмаро орiентованоï системи);

- науковий пiдхiд (використання результат наукових проектiв та взаемозв'язок зi спiльнотами науковцiв призведе до ширшого використання академiчного навчання);

- особистiсно-орiентований пiдхiд (врахування iндивiдуальних особливостей уах учaсникiв навчального процесу).

Вивчаючи досвiд О. Д. Коротун (Коротун, 2018) окреслимо там методи для формування хмаро орiентовaних систем

вщкрито''' науки у процеа навчання i профеайного розвитку вчителiв:

- метод оптимiзaцiï навчання (добiр мiнiмaльного шструментарю що забезпечить розв'язання поставлених

задач);

- метод використання авторських розробок (навчального мaтерiaлу, добiр рiзнорiвневих завдань);

- метод самооцшювання (учасники навчального процесу оцшюють виконання робiт один одного);

- метод групових дослщжень ^з залученням сптьноти нaуковцiв та 'х результaтiв дослiджень в рамках навчального процесу);

- метод змшаного навчання (поеднання та комбшування рiзних форм оргаызацп навчального процесу).

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Багато вщкритих наукових iнструментiв можуть покращити взаемозв'язки мiж дослiдникaми та вчителями, щоб викрити ва аспекти дослiдницького процесу та полегшити впровадження практичних розробок в гaлузi освiти та педагопки. Спiвпрaця, можливо призведе до того, що новий програмний продукт створюватиметься шляхом обмшу iдеями, щоб збалансувати потреби рiзних секторiв та установ (навчальних та наукових). Поступове вдосконалення кнуючих методик та методичних систем призведе до яюсно''' змiни навчального процесу та професшного розвитку вчот^в, що в свою чергу модерызуе в шктьнш прaктицi засоби та методи. Для вдосконалення та стандартизацп педагопчних наук потрiбнi системaтичнi пщходи до документування, кaтaлогiзaцiï та обмшу шформащею. Новi пiдходи

також залежать вщ iснуючих довщкових бiблiотек та хмарних cepBiciB вщкрито'| науки. Цiлiснiсть довiдкових бiблiотек значною мiрою залежить в^д якостi метаданих та документацп для наданих зраз^в. Тому слiд використовувати принципи вщкрито'| науки для забезпечення того, щоб новi методи впроваджувались на уах ланках освiти.

Хмаро орieнтованi системи вщкрито'| науки спираються на вщкрит науковi результати для створення Ыновацм у сферi педагогiки. Вiдкрита Ыновацмна практика, що базуеться на використанн вiдкритих наукових результатiв для впровадження шновацм у сферi освiти за межами закладiв освiти. Використання принцитв вiдкритоï науки - це великий потен^ал для прискорення як внутршньо академiчних, так i зовнiшнiх сусптьних процесiв навчання та створення нових знань, пришвидшення дослiдницьких та шновацмних процесiв для пошуку рiшень для досягнення цтей сталого розвитку та головних викли^в суспiльства, а також вдосконалення процесу навчання i професшного розвитку вчт^в.

Аналiзуючи дослiдження украшських та зарубiжних дослiдникiв виявилось, що принципи, методи та пщходи до формування хмаро орiентованих систем вщкрито'| науки вже визначенi. Однак, формування хмаро орiентованих систем вiдкритоï науки мктить свою специфiку, що полягае в сутност вiдкритоï науки та практичному використанн ÏÏ принципiв (принцип вщкритосп, принцип прозоростi, принцип доступносп, принцип спiвпрацi з науковими товариствами).

Було визначено загальн принципи формування хмаро орiентованих систем: принцип варiативностi, принцип iндивiдуалiзацiï, принцип iнтерактивностi, принцип надмносп, принцип iнтеграцiï.

Обфунтовано специфiчнi пiдходи до формування хмаро орiентованих систем вiдкритоï науки: часовий пщхщ, iнтеграцiйний пiдхiд, проектувальний пiдхiд, науковий пщхщ, особистiсно-орiентований пiдхiд.

Уточнено методи для формування хмаро орiентованих систем вщкрито'| науки у процесi навчання i професшного розвитку вчот^в: метод от^^заци навчання, метод використання авторських розробок, метод самооцшювання, метод групових дослщжень, метод змiшаного навчання.

Список використаних джерел

1. Beck M. W.et al. 2020. The importance of open science for biological assessment of aquatic environments. PeerJ. 2020. 8:e9539. DOI : 10.7717/peerj.9539.

2. Glazunova O., Shyshkina M. The Concept, Principles of Design and Implementation of the University Cloud - based Learning and Research Environment. Proceedings of the 14th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer. Volume II: Workshops (2104), 2018. Pp. 332-347. URL : http://ceur-ws.org/Vol-2104/paper_158.pdf (Last accessed : 28.02.2020).

3. LIBER Open Science Roadmap / Ayris P. et al. Ligue des bibliothèques européennes de recherche, 2018. 29 p.

4. Vicente-Saez R., Gustafsson R., Brande L. V. (2020). The dawn of an open exploration era : Emergent principles and practices of open science and innovation of university research teams in a digital world. Technological Forecasting and Social Change. 2020. 156, 120037. DOI : 10.1016/j.techfore.2020.120037.

5. Биков В. Ю., Шишкша М. П. Теоретико-методолопчы засади формування хмаро орiентованого середовища вищого навчального закладу. Теорiя i практика управлiння со^альними системами. 2016. № 2. С. 30-52.

6. Коротун О. В. Використання хмаро орiентованого середовища у навчанн баз даних майбутых учт^в Ыформатики : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.10 / Житомирський державний уыверситет iменi 1вана Франка, 1нститут Ыформацшних технологш та засобiв навчання НАПН Украши. Кжв, 2018. 356 с.

7. Литвинова С. Г. Етапи, методолопчы пщходи та принципи розвитку хмаро орiентованого навчального середовища загальноосвiтнього навчального закладу. Комп'ютер у школ'1 та а'м7. 2014. № 4. С. 5-11.

References

1. Beck, M. W et al. (2020). The importance of open science for biological assessment of aquatic environments. PeerJ, 8:e9539. DOI : 10.7717/peerj.9539 [in English].

2. Glazunova, O. & Shyshkina, M. (2018) The Concept, Principles of Design and Implementation of the University Cloud - based Learning and Research Environment. Proceedings of the 14th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer. Volume II : Workshops (2104). (pp. 332-347). URL : http://ceur-ws.org/Vol-2104/paper_158.pdf (Last accessed : 28.02.2020) [in English].

3. Ayris, P. et al. (2018). LIBER Open Science Roadmap. Ligue des bibliothèques européennes de recherche [in English].

4. Vicente-Saez, R., Gustafsson, R., & Brande, L. V. (2020). The dawn of an open exploration era : Emergent principles and practices of open science and innovation of university research teams in a digital world. Technological Forecasting and Social Change, 156, 120037. DOI : 10.1016/j.techfore.2020.120037 [in English].

5. Bykov, V. Yu. & Shyshkina, M. P. (2016). Teoretyko-metodolohichni zasady formuvannia khmaro oriientovanoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [Theoretical and methodological principles of forming a cloud-oriented environment of a higher educational institution]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy - Theory and practice of social systems management, 2, 30-52. [in Ukraine].

6. Korotun O. V. (2018). Vykorystannia khmaro oriientovanoho seredovyshcha u navchanni baz danykh maibutnikh uchyteliv informatyky [Use of the cloud-oriented environment in training of databases of future teachers of computer science]. Candidate's thesis. Kyiv : Zhytomyr State University named after Ivan Franko, Institute of Information Technologies and Learning Tools of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine [in Ukraine].

7. Lytvynova S. H. (2014). Etapy, metodolohichni pidkhody ta pryntsypy rozvytku khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Stages, methodological approaches and principles of development of cloud-oriented educational environment of general educational institution]. Kompiuter u shkoli ta simi - Computer at school and family, 4, 5-11. [in Ukraine].

THE PRINCIPLES, METHODS AND APPROACHES TO THE FORMATION OF CLOUD-BASED SYSTEMS OF OPEN SCIENCE IN THE PROCESS OF TEACHING AND PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF TEACHERS

Maiia Marienko

Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Ukraine

Abstract. The article identifies the principles, methods and approaches to the formation of cloud-based systems of open science, in particular in the process of teaching and professional development of teachers. The principles of formation of cloud-oriented systems of open science are classified as the principles of open science and general principles that are put forward to the formation of cloud-oriented systems. Documenting and archiving the data used to create cloud-based systems also ensures that other researchers (teachers, lecturers) will be able to discover new patterns, principles and methods.

Formulation of the problem. The teaching and professional development of teachers can be improved through open science, using reproducible, transparent and effective tools that combine research and management of the learning process. Therefore, the integration of open science into pedagogical systems is needed now more than ever.

Materials and methods. Empirical (observation and comparison of existing principles, methods and approaches to the formation of cloud-oriented systems) methods and general scientific (elementary-theoretical analysis and synthesis, extrapolation, deduction) are used. The following methodological approaches were also used: system-structural approach.

Results. Systematization and generalization of principles, methods and approaches to the formation of cloud-oriented systems defined in the works of scientists has led to the substantiation of principles, methods and approaches to the formation of cloud-oriented systems of open science. New principles of openness in science - transparency, accessibility, authorization and participation of scientific communities - form an established openness in the field of pedagogy.

Conclusions. Analyzing the research of Ukrainian and foreign researchers, it turned out that the principles, methods and approaches to the formation of cloud-based systems of open science have already been defined. However, the formation of cloud-based systems of open science has its own specifics, which lies in the essence of open science and the practical application of its principles.

Key words: cloud-oriented systems, open science, professional development of teachers, cloud-oriented systems of open science, formation of cloud-oriented systems.

This work is licensed under Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.