CC BY
11
4. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Соломец А.И. Современная наука о растительности. -М.: Логос, 2001. - 264 с.
5. Работнов Т.А. Еловый лес как трехстадийная сукцесионная система// Бюллетень Московского общества испытателей природы: Отдел биологии. - 1994, т. 99, вып. 2. - С. 53- 60.
6. Работнов Т.А. Изучение ценотических популяций в целях выяснения стратегии жизни видов// Бюллетень Московского общества испытателей природы: Отдел биологии. - 1975, т. 80, вып. 2. - С. 5-17.
7. Работнов Т.А. О ценотических популяциях видов растений, входящих в состав фитоцено-зов, сменяющих друг друга при сукцесиях// Ботанический журнал. - 1996, т. 80, № 7. - С. 67-72.
8. Словарь понятий и терминов современной фитоценологии/ Б.М. Миркин, Г.С. Ро-зенберг, Л.Г. Наумова. - М.: Наука, 1989. - 223 с.
9. Смирнова О.В. Популяционная организация биогеоценотического покрова лесных ландшафтов// Успехи современной биологии. - 1998, т. 48, вып. 2. - С. 148-165.
10. Ярошенко П.Д. Геоботаника. Основные понятия направления и методы. - М.- Л.: Изд.-во АН СССР. - 1961. - 474 с.
УДК 630*5 Доц. В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗАСТОСУВАННЯ ДИНАМ1ЧНО1 ШКАЛИ КЛАС1В ПРОДУКТИВНОСТ1 ДЛЯ ТАКСАЦ11 НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО (QUERCUS BOREALIS MICHX.)
Проаналiзовано принципи та способи складання загальнобоштетних шкал. Зап-ропоновано динамiчну шкалу для визначення клаав продуктивносп насаджень дуба червоного бореального.
Assist. prof. V.A. Mayboroda - NUFWT of Ukraine, L'viv
Application of dynamic scale classes of productivity for taxation of planting
of red oak (Quercus borealis of Michx.)
Principles and methods of drafting in the forest capacity scales are analyzed. A dynamic scale is offered for determination of classes of the productivity of planting of red oak.
При анал1з1 росту люових насаджень насамперед беруть до уваги !х продуктившсть. Опосередковане уявлення про цей показник i, вщповщно, про стушнь багатства люових грунлв дають тип люорослинних умов i тип ль су та боштет насадження.
Як вщомо, боштет насадження будь-яко! породи визначають за за-гальнобоштетною шкалою, яку розробив. М.М. Орлов початково для насаджень сосни звичайно! i доповнено! у подальшому для шших порщ [1]. Да-ючи опосередковане уявлення про продуктившсть насаджень, загальнобош-тетна шкала не враховуе типи люорослинних умов [2]. Застосовуючи цю шкалу, ми, фактично, проводимо порiвняльну характеристику продуктивнос-т насаджень ^е! чи шшо! породи з насадженнями сосни звичайно!. В^м, за-гальновщомо, що насадження рiзних порщ, залежно вщ рiзних тишв люорос-линних умов, мають сво! особливостi розвитку, що передуЫм стосуеться росту за висотою та продуктивнiстю. Тому впродовж свого перюду розвитку рiст окремих порщ i, зокрема, дуба червоного бореального, може не вклада-тися в рамки загальнобонггетно! шкали (табл. 1). Тому збшьшення чи змен-шення цього показника не може з повною достовiрнiстю вiдображати змши у процесi росту, а лише вказуе на невщповщшсть росту окремо! породи з за-
гальнобонiтетною шкалою, що е цiлком 3aKOHOMipHO. KpiM того, завжди при-сутня певна неточшсть у встaновленнi бонiтету, оскшьки вш визначаеться за середньою висотою, яка своею чергою залежить вщ iнтенсивностi режиму ве-дення люогосподарських зaходiв. Особливо проявляеться невiдповiднiсть за-гальнобоштетно! шкали у зaстосувaннi И до швидкоростучих порiд. Тому з часом, крiм 1а та Ib бонiтетiв, було добавлено 1с, Id, Ie I If бонiтети [1], але i це не виршуе проблеми.
Табл. 1. Picm насаджень дуба червоного бореального за загальноботтетною шкалою
BiR, рок1в Типи лшорослинних умов та стутнь густоти насаджень
д!брови D3-D4 суд!брови C3-C4 субори B3-B4
нормально!" густоти зрщжет нормально!" густоти зрiдженi занижено!" густоти нормально! густоти зр!джет
10 If Ie If Id Ic Ib Ia
20 Ie Id Id Ic Ib Ia Ia
30 Id Ic Ic Ib Ib Ia Ia
40 Ic Ib Ic Ib Ia Ia I
50 Ic Ib Ib Ib Ia Ia I
60 Ic Ib Ib Ia Ia I I
70 Ib Ib Ib Ia Ia I I
80 Ib Ia Ib Ia I I II
90 Ib Ia Ib Ia I II II
100 Ib Ia Ia I I II II
Бшьш точшше вiдобрaжaють продуктивност лiсових грунпв так по-казники, як тип люорослинних умов i тип лiсу [2]. Тому складеш, чи змодельо-вaнi на цш основi тaблицi ходу росту бшьш точно вщображають рiст порщ, нiж за зaгaльнобонiтетною шкалою. Але велика рiзномaнiтнiсть типiв люорос-линних умов, вже не кажучи про типи люу, роблять практично неможливим та й недоцiльним моделювання всього спектру таблиць ^е! чи шшо! породи на цiй основi. А розроблеш тaблицi для певного, найбшьш поширеного типу лiсу, звужують можливост ix застосування. Тому для практичного використання таблиць ходу росту знову повертаються до загальнобоштетно! шкали, тобто застосовують поеднання цих двох показниюв [1]. Таке поеднання дещо бшьш конкретизуе так тaблицi, проте, з викладених вище причин все ж не е дос-татньо зручними i точними, а змодельовaнi на цш основi тaблицi не можуть слугувати нaдiйним iнструментом при таксаци насаджень.
Стосовно дуба червоного бореального, варто вщзначити, що в межах одного типу люорослинних умов i нaвiть типу лiсу, залежно вщ режиму ве-дення лiсового господарства, вш формуе рiзнi за продуктившстю насаджен-ня, якi, однак, часто можуть належати до одного класу бонiтету за загально-бонiтетною шкалою.
Kрiм того, як порiвняно невибаглива до багатства грунлв порода, дуб червоний бореальний нaвiть у суборах рщко формуе насадження, нижчi 1-го класу боштету (табл. 1).
Свого часу проф. Н.Н. Свалов [3] розробив нову боштетну шкалу або динaмiчну шкалу клашв продуктивностi для насаджень сосни звичайно!" Свро-пейсько!" частини Росп. Як i в боштетнш шкaлi М.М. Орлова, подш на класи
здшснено у вiцi 100 роюв, а найменування клаЫв дано за середньою максимальною висотою класу у цьому вщ1. Перевага запропоновано! динамiчноi шка-ли в тому, що на основi проведених дослiджень було змодельовано picT наса-джень сосни звичайно! за основними таксацiйними показниками у запропо-нованих класах. Тобто, запропонована Н.Н. Сваловим динамiчна шкала кла-сiв продуктивностi наповнена конкретним кшьюсним змiстом. Взята для по-будови i застосування ще! шкали верхня або максимальна висота насаджень як таксацшний показник е набагато стабшьшшим за середню висоту i, крiм того, визначати li простше.
Розроблену Н.Н. Сваловим методику подшу насадження на класи про-дуктивност було застосовано автором при дослщженш росту насаджень дуба червоного бореального i подiлу !х на класи продуктивность
При пiдборi насаджень для дослщження ходу росту цiеi породи шр1ж-ним каменем послужила типолопчна основа. Водночас автор застосував зга-даний вище метод побудови для ще!" породи динамiчноi шкали i подiлу насаджень на класи продуктивности що дало змогу повшстю врахувати особли-востi росту насаджень дуба червоного бореального рiзноi густоти в рiзних типах люорослинних умов.
Автор дослiдив цiлу низку насаджень у межах Украши i заклав 161 пробну площу для побудови динамiчноi шкали класiв продуктивност i дослiдження ходу росту ще! породи. Цi пробнi площi було закладено в 1вано-Франкiвськiй, Львiвськiй, Житомирськiй та Сумськiй обл., i ними охоплено типи лiсорослинних умов вщ суборiв до дiброви, в основному свiжих i воло-гих пгротошв, тобто там, де дуб червоний бореальний створюе повноцiннi насадження. У результат було розроблено динамiчну шкалу класiв продук-тивностi для ще! породи, яка охоплюе майже вс1 його iснуючi чистi насадження (табл. 2). Для позначення кожного класу продуктивност вибрано се-редне значення верхньох висоти у вщ1 80 рокiв, де рiзниця мiж класами стано-вить 2 м. У табл. 2 наведено нижш межi класiв. Верхньою межею кожного класу е нижня межа наступного вищого класу.
Табл. 2. Динамiчна шкала клаЫв npodyKmueHocmi насаджень _дуба червоного бореального_
Вк, рок1в Нижт границ клашв продуктивности, м
23 25 27 29 31 33 35
10 4,4- 5,4- 6,5- 7,9- 8,7 9,7- 10,8-
20 9,6- 10,8- 12,0- 13,3- 14,6- 15,9- 17,1-
30 13,6- 14,9- 16,3- 17,7- 19,1- 20,5- 21,8-
40 16,7- 18,1- 19,5 21,0- 22,5- 24,0- 25,4-
50 18,8 20,4- 22,0- 23,6- 25,5- 26,8- 28,3-
60 20,3- 22,0- 23,7- 25,4- 27,2- 29,0- 30,7-
70 21,4- 23,2- 25,0- 26,9 28,8- 30,7- 32,5-
80 22,0- 24,0- 26,0- 28,0- 30,3- 32,0- 34,0-
90 22,5- 24,5- 26,6- 28,8- 31,0- 33,2- 35,3-
100 22,7- 24,9- 27,1- 29,4- 31,7- 34,0- 36,2-
Треба вщзначити, що через сво!" бюеколопчш особливост дуб червоний бореальний переважно росте у значнш густой i, переважно, без супутшх
порiд. Виняток становить модрина европейська i ясен звичайний. Все ж таки чист нормальш насадження, де доглядовi рубання проводяться мiнiмальноï ш-тенсивностi, е найбшьш продуктивними. Проте, при висадженш культур дуба червоного бореального запозичувався спошб створення аналогiчно до культур дуба черешкового. Тобто не враховувалися швидкоростучють цiеï породи, ïï висока конкурентоспроможшсть i здатнiсть рости у високш густотi.
Тому створенi чистою посадкою культури за вказаною вище причиною були рiзноï початковоï густоти, що з часом знаходило свое вщображення в ïx продуктивностi. Якщо ж це були змiшанi культури без участ згаданих вище порщ, то внаслiдок свое!" високо!" конкурентно!" здатностi дуб червоний бореаль-ний вже в молодому вщ витюняв супутнi породи, формуючи таким чином чис-тi зрiдженi насадження. К^м того, проведення доглядових рубань рiзноï штен-сивностi без врахування згаданих вище особливостей ще1' породи також приз-вели до утворення насаджень значно1' густоти. Тому, з наведених вище причин, а також рiзноманiтниx лiсорослинниx умов сформувалися чистi насадження рiзноï густоти i продуктивности, як описуються запропонованою динамiчною шкалою, де видшено сiм класiв продуктивностi - 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35.
У дiброваx i судiброваx видшено по два класи продуктивности а у су-дiброваx - три. Такий подiл зумовлений цшою низкою причин. Так, насадження створюваш як чистi, де проводилися доглядовi рубання низько1' ш-тенсивностi у кожному типi люорослинних умов, належать до вищого класу продуктивность У дiброваx - це клас продуктивностi 35, у судiброваx - 33, а у судiброваx - 25. Якщо доглядовi рубання були вищо!' iнтенсивностi або зi складу культур випали супутнi породи (здебшьшого, це граб, смерека, клен-явiр), то насадження перейшли в чист нижчо1' густоти i, вщповщно, нижчо1' продуктивностi. Такi насадження характеризуются нижчою верхньою висо-тою i, вщповщно, належать до нижчих клаЫв продуктивностi. У дiброваx -це клас продуктивност 31, у судiброваx - 29 i 27, а у судiброваx - 23.
За кожним класом продуктивностi було проведено таксацшш досль дження насаджень i змодельовано ïx хщ росту за вшма таксацiйними показ-никами. У цш статтi не ставиться за завдання ïx повшстю проаналiзувати. У табл. 3 наведено тшьки запас ростучоï частини та кiлькiсть стовбурiв на 1 га у розрiзi як запропонованих класiв продуктивностi, так i люорослинних умов. Вибранi для аналiзу згаданi вище таксацiйнi показники та верхня висота дос-татш для того, щоб оцiнити переваги такого методу при таксаци насаджень дуба червоного бореального.
3i сказаного вище i прошюстрованого в табл. 3 видно, що найбшьшу продуктившсть мають насадження нормальноï густоти у дiбровниx умовах мiсцезнаxодження: клас продуктивност - 35. За ними йдуть чистi нормальноï густоти у судiброваx: клас продуктивностi - 33, яю за рахунок вищоï густоти формують бшьш продуктивш насадження, нiж зрщжеш у дiброваx: клас про-дуктивност - 31. Але створюванi чистою посадкою у суборах: клас продук-тивност - 25, все ж не можуть конкурувати зi зрщженими насадженнями у судiброваx: клас продуктивност - 29 i 27, i тим бшьше у дiброваx - 31. I за-микають цю шкалу насадження у суборах класу продуктивност - 23. Ще раз
повертаючись до загальнобоштетно! шкали у плат застосування и для ощн-ки продуктивност насаджень i порiвнюючи 11 зi запропонованою динамiч-ною шкалою, варто вщзначити таке: та рiзниця за продуктивнiстю мiж дiб-ровними i судiбровними типами лiсорослинних умов, яка описуеться чотирма класами продуктивность 35, 33, 31 i 29 порiвняно зi загальнобонiтетною шкалою, практично вщсутня. Переважаючий тут 1Ь бонiтет не дае жодного уяв-лення щодо рiзницi у продуктивност насаджень цих рiзних лiсорослинних умов. Це ще раз пiдтверджуе те, що тип лiсорослинних умов краще за бонiтет дае оцiнку багатству умов мюцезростання. Що ж стосуеться суборiв, то вщ-повiдно до попршення умов мiсцезростання тут хоча i помiтне зменшення бонiтету, але це знову ж таки недостатньо чггко виражено. Водночас, тут та-кож видiлено два класи продуктивност - 25 i 23.
Табл. 3. Р^т насаджень дуба червоного бореального _за запасом '1 к1льк1стю стовбурiв_
и •а о а « • ^ и Класи п юдуктивносп 1 типи лшорослинних умов
35 Б3-Б4 (нормаль-ш) 33 С3-С4 (нормаль- н) 31 В3-Б4 (зр1джет, занижено! густоти) 29 Сэ-С4 (зрщжет) 27 С3-С4 (занижено! густо-ти) 25 Вэ-В4 (нормаль-т) 23 Вэ-В4 (зрщжет)
запас, 3 м К*, шт./га запас, 3 м К*, шт./га запас, 3 м К*, шт./га запас, 3 м К*, шт./га запас, 3 м К*, шт./га запас, 3 м К*, шт./га запас, 3 м К*, шт./га
10 110 5044 81 7470 62 2263 54 4561 43 4061 37 5678 32 3275
20 188 2189 143 3006 114 1078 104 1783 87 1511 72 2323 53 1305
30 283 1087 222 1560 182 540 168 954 139 880 115 1368 85 761
40 379 768 306 1126 259 396 238 733 195 668 163 1032 123 569
50 479 637 395 950 337 338 307 626 253 566 212 858 165 474
60 575 563 477 858 410 310 367 561 309 510 261 760 209 422
70 662 526 554 802 474 296 421 516 360 471 306 704 249 390
80 743 501 621 763 532 289 469 485 404 448 343 663 285 371
90 815 485 684 742 586 284 507 457 437 435 371 634 311 362
100 874 471 735 722 629 280 539 436 457 405 385 612 326 357
Примггка: К* - кшьюсть стовбур1в.
Без сумшву, використання типу лiсорослинних умов i типу лiсу для характеристики продуктивност насаджень хоча е кращим за загальнобоштет-ну шкалу, але все ж таки не може достатньою мiрою чiтко подiляти наса-дження за !х продуктивнiстю. Як бачимо з наведених вище таблиць, в межах одного типу люорослинних умов i навiть типу лiсу, можуть iснувати наса-дження рiзноl продуктивности якi, вiдповiдно, i видiленi в рiзнi класи. I як видно з табл. 3, рiзниця мiж цими класами за запасом ростучо! частини, густотою та за верхньою висотою е настiльки ютотною, що пiдтверджуе доцшь-нiсть такого подшу. Це ж саме стосуеться i решти таксацiйних показникiв.
Таким чином бачимо, що в межах трьох тишв лiсорослинних умов -вщ суборiв до дiбров, насадження дуба червоного бореального формують рiз-нi за продуктивнiстю насадження, як залежно вiд багатства умов i густоти описуються запропонованою динамiчною шкалою з Ымома класами продук-
тивностi. Приналежшсть насаджень до того чи шшого класу визначаеться за вжом i верхньою висотою, якi tïcho пов'язаш з певним типом лiсорослинних умов i густотою. У межах кожного класу можливi коливання густоти насаджень, тобто вщхилення вщ наведено1 в таблицях кiлькостi стовбурiв на 1 га. Таке коливання густоти цшком природне, враховуючи рiзну штенсившсть доглядових рубань. Вiдповiдно, запас у цих випадках також зазнаватиме змш, вщповщаючи цiй густотi.
Цiлком очевидно, що запропонована динамiчна шкала клашв продук-тивностi i проведення на ïï основi з урахуванням люово1 типологiï дослщжен-ня росту насаджень дуба червоного бореального та змодельоваш на цш осно-вi таблиц ходу росту не тiльки дають бiльш повне уявлення про рют насадження цiеï породи, але й наповнюють типологiчну класифiкацiю конкрет-ним кiлькiсним змiстом. Тому розробка подiбних шкал для iнших порщ i, вщ-повiдно, моделювання на цш основi ïx росту е доцшьним i бiльш практичним при таксаци насаджень.
Лiтература
1. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 560 с.
2. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос, 1968. - 440 с.
3. Свалов Н.Н. Моделирование производительности древостоев и теория лесопользования. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 216 с.
УДК 634.54:57:581.95(447) Наук. ствроб. В.П. Масальський - Державный
deHÖp0R0zi4Huü парк "Олександрiя" НАН Украти
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ
ВИД1В РОДУ TILIA L.
Розглянуто чотири способи вегетативного розмноження видiв роду Tilia: жив-цювання зеленими живцями, живцювання здерев'яншими живцями, щеплення покра-щеним копулiруванням та окулiруванням. Наведеш результати дослiдiв.
Research officer V.P. Masalsky - Stat Dendrological Park "Alexandria"of NAS Ukraine
The peculiarities of vegetative propagation of Tilia L. species
The article deals with the following four ways of vegetative reproduction of species of Tilia genus: green cuttings grafting, hardened cuttings grafting, improved copulation and budding. There have been given the results of experiments.
Швидке розмноження рщких вид1в деревних рослин при недостатнш кшькосп або вщсутност насшня, розмноження форм, як не успадковуються, нових селекцшних сорт1в декоративних, техшчних, плодових та шших дерев i кушдв до переходу ix у репродуктивний перюд може бути досягнуто вегета-тивним шляхом. У л^ературних джерелах дуже рщко i мало трапляеться ш-формацп з вегетативного розмноження видiв роду Tilia L. У 1961 р. Р.Х. Ту-рецька проводила дослщи з зеленого живцювання з використанням шдолш-масляно'' кислоти (1МК), гетероауксину, НУК та вiдповiдного контролю (вода). Кращий результат спостершався при використанш гетероауксину [1]. У
