CC BY
20
тивностi. Приналежшсть насаджень до того чи шшого класу визначаеться за вiком i верхньою висотою, якi тiсно пов'язанi з певним типом лiсорослинних умов i густотою. У межах кожного класу можливi коливання густоти насаджень, тобто вщхилення вiд наведено! в таблицях кшькост стовбурiв на 1 га. Таке коливання густоти цшком природне, враховуючи рiзну штенсившсть доглядових рубань. Вiдповiдно, запас у цих випадках також зазнаватиме змш, вщповщаючи цiй густотi.
Цiлком очевидно, що запропонована динамiчна шкала клашв продук-тивностi i проведення на и основi з урахуванням люово! типологп дослщжен-ня росту насаджень дуба червоного бореального та змодельоваш на цiй осно-вi таблиц ходу росту не тiльки дають бiльш повне уявлення про рют наса-дження ще!" породи, але й наповнюють типологiчну класифiкацiю конкрет-ним кiлькiсним змiстом. Тому розробка подiбних шкал для iнших порщ i, вщ-повiдно, моделювання на цш основi !х росту е доцшьним i бiльш практичним при таксаци насаджень.
Лiтература
1. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 560 с.
2. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос, 1968. - 440 с.
3. Свалов Н.Н. Моделирование производительности древостоев и теория лесопользования. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 216 с.
УДК 634.54:57:581.95(447) Наук. ствроб. В.П. Масальський - Державный
deHÖp0R0zi4Huü парк "Олександрiя" НАН Украти
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ
ВИД1В РОДУ TILIA L.
Розглянуто чотири способи вегетативного розмноження видiв роду Tilia: жив-цювання зеленими живцями, живцювання здерев'яншими живцями, щеплення покра-щеним копулiруванням та окулiруванням. Наведеш результати дослiдiв.
Research officer V.P. Masalsky - Stat Dendrological Park "Alexandria"of NAS Ukraine
The peculiarities of vegetative propagation of Tilia L. species
The article deals with the following four ways of vegetative reproduction of species of Tilia genus: green cuttings grafting, hardened cuttings grafting, improved copulation and budding. There have been given the results of experiments.
Швидке розмноження рщких вид1в деревних рослин при недостатнш кшькост або вщсутност насшня, розмноження форм, як не успадковуються, нових селекцшних сорт1в декоративних, техшчних, плодових та шших дерев i кушдв до переходу ix у репродуктивний перюд може бути досягнуто вегета-тивним шляхом. У л^ературних джерелах дуже рщко i мало трапляеться ш-формацп з вегетативного розмноження видiв роду Tilia L. У 1961 р. Р.Х. Ту-рецька проводила дослщи з зеленого живцювання з використанням шдолш-масляно'' кислоти (1МК), гетероауксину, НУК та вiдповiдного контролю (вода). Кращий результат спостер^ався при використанш гетероауксину [1]. У
86
Збiрник науково-технiчних праць
1974 у Фрейбурзi (Нiмеччина) роцi було проведено дослщ з вегетативного розмноження липи. Там росте ушкальна липа, яку посадили у 1470 р. Для розмноження ще!" липи, вбачалося 3 шляхи, - насшням, частинами коренево!" системи i живцями. Розмноження насшням задача не проста: насшня визрь вае, але його спадковi властивостi не рiвноцiннi батькiвським. У березш зi старого дерева вiдрiзали 3 крупних гiлки, якi по^м роздiлили на вiдрiзки дов-жиною вiд 5 до 20 см i залучили ïx у розчин гетероауксину. Шсля 1-4 днiв вiдрiзки були висадженi у пiщаний грунт. Через мюяць на гiлкаx з'явились корiнцi [2].
Ми провели дослщи з вегетативного розмноження видiв роду липа: живцювання здерев,янiлими живцями, живцювання зеленими живцями, оку-лiрування та щеплення покращеною копулiруванням. Живцювання проводили в чотирикратному повторюванш з використанням: корневшу (1МК), "Чар-кору", гетероауксину та контроль (вода). У березш провели заго^влю зде-рев'янших живцiв у НБС iм. М.М. Гришка 8 видiв роду Tilia: T. amurensis Rupr., T. caucasica Rupr., T. dasystyla Stev., T. mongolica Maxim., T. monticola Sarg., T. neglecta Spach., T. oliveri Szysz., T. petiolaris DC. по 20 живщв кожного виду. Живщ замочили у вщповщних розчинах на добу, на другий день заклали в неопалювальнш теплищ дослщи. Як субстрат використовували круп-нозернистий рiчковий пiсок, який мав шар 5-6 см. Шд шском був шар чорно-зему 5 см. У другш декадi квггня вiдбулося 100 %-ве набухання бруньок i розпускання листя, але вже на початку травня почалося всихання живщв, яке склало близько 10 %. Далi iнтенсивнiсть всихання збшьшилась i до кiнця травня складала 65 %, при цьому ми продовжували догляд i вибраковку. Уко-рiнення вiдбулося лише у вересш. Таким чином, iнформацiя, подана в [2] джерел^ не знайшла шдтвердження в наших умовах. Результати укоршення представленi у табл. 1.
Табл. 1. Результати живцювання eudie роду Tilia здерев'янтими живцями (у %
Вид "Корневш" "Чаркор" Гетероауксин Контроль
T. amurensis 15 5 20 15
T. caucasica 10 10 25 15
T. dasystyla 10 0 25 10
T. mongolica 15 5 20 20
T. monticola 15 5 15 15
T. neglecta 15 10 10 10
T. oliveri 10 5 15 10
T. petiolaris 20 0 20 15
Також ми провели дослщи з зеленого живцювання видiв роду Tilia. 15 липня 2006 р. провели заготовку зелених живщв у НБС iм. М.М. Гришка. Було заготовлено 8 видiв роду Tilia: T. amurensis Rupr., T. caucasica Rupr., T. dasystyla Stev., T. mongolica Maxim., T. monticola Sarg., T. neglecta Spach., T. oliveri Szysz., T. petiolaris DC. по 20 живщв кожного виду. Живщ замочили у вщповщних розчинах на добу, на другий день заклали дослщи в неопалювальнш теплищ. Шсля посадки бшьшють живщв, протягом 2-3 тижшв, скинули листя, але бруньки залишилися живими. Приблизно через 40 дшв шсля
посадки тгльки почалося укорiнення, яке скiнчилось до кгнця жовтня. Резуль-тати укоргнення представленi у табл. 2.
_Табл. 2. Результати живцювання eudie роду Tilia зеленими живцями_
Вид "Корневш" "Чаркор" Гетероауксин Контроль
T. amurensis 20 10 30 20
T. caucasica 25 5 30 20
T. dasystyla 15 0 30 15
T. mongolica 20 0 35 15
T. monticola 20 15 30 15
T. neglecta 20 10 35 20
T. oliveri 15 5 25 15
T. petiolaris 25 0 35 20
На пгдготовку стандартно! пгдщепи 3Í зiбраного насiння необхiдно ви-тратити 3-5 рокгв. Тому ми використали самосiйнi липки вiком 2-4 роки. Для цього восени 2005 р. було проведено пошукову роботу у дендропарку "Олек-сандрiя". Виявлено рясний самосгв липи серцелисто! вiком 1-3 роки у кв. № 39. 100 сгянцгв вгком 2-4 роки, висотою 10-30 см, дiаметром 0.5-1.5 см було викопано з-пгд пологу лгсу i пересаджено на дослгдну дiлянку.
13 березня 2006 р. заготовили здерев'янглих живцiв у НБС iм. М.М. Гришка. Заготовлено 5 видiв роду Tilia: T. amurensis, T. dasystyla, T. mongolica, T. oliveri, T. petiolaris. 20 березня 2006 р. розпочали щеплення. Щеплення проводили в рашшнш час до 11 годин. Використовували покращену копулгру-вання. Щеплено 50 рослин - 10 кожного виду. Через мгсяць, з початком веге-таци видiв роду Tilia, бруньки на щепах понабухали, а через 2-3 днг листочки вгдособилися. У кiнцi травня ми видалили пагони, якi виросли з бруньок шдщепи. Мгсця зрiзу замастили садовим варом. У червнг розмотали плiвку, якою замотували мiсце щепи, переконалися в тому, що вгдбулося зростання i утворення калюсу. За результатами дослгду вiдбулося зростання у 80 % щеп.
Того ж року провели щеплення окулiруванням. 20-го серпня рясно полили пгдщепу липи та шдгорнули !! на висоту 7-10 см. Через 2 тижнг роз-горнули землю до рiвня прикоренево! шийки. Окулiрувальним ножем перевг-рили чи достатньо вiльно вгдстае кора. Наступного дня розпочали окулгру-вання. Було заокульовано 5 видiв роду Tilia: T. amurensis, T. dasystyla, T. mongolica, T. oliveri, T. petiolaris по 10 штук кожного виду. Через 2 тижш перевг-рили щепи легким торканням до черешкгв, як залишилися вгд листкгв. Черешки вгдпали, - це е ознакою того, що первинне зростання вгдбулося. 22 жовтня укрили щепи листям на висоту 15-20 см, а зверху прикидали землею, щоб вгтром не рознесло листя. На початку квгтня 2007 р. щепи розгорну-ли i провели обстеження. Бруньки були живг. З 13 квггня розпочався пергод вегетаци; щепленг бруньки почали набухати з 2-4 денним запгзненням щодо бруньок, що росли на шдщеш.
Таким чином, на шдставг проведених дослгдгв, можемо зробити вис-новок, що оптимальний спосгб розмноження видгв роду Tilia - це щеплення окулгруванням та покращеною копулгруванням. Цг способи дають найвищгй результат приживлюванностг. Але липа мае здатнгсть давати рясну прикоре-
88
Збiрник науково-техшчних праць
неву порость. Тому щепленi липи будуть давати порость TÎeï породи, яка ви-користовувалась як пiдщепа i як наслiдок порость може забити щепу. При не-обхiдностi отримати кореневласш рослини можливо проводити зелене жив-цювання з використанням гетероауксину. При такому способi вiдсоток при-живлюваностi буде 30-35 %.
Лггература
1. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста. - М.: Изд.-во АН СССР, 1961. - С. 86-87.
2. Schmid A. Die Fortpflanzug der Mudtenlinde. "Bull. Soc. fribourg. Sci. nature.". - 1975. 64, № 1. - С. 41-45. Р.Ж. Лесоведение и лесоводство. - 1976. - С. 20.
