CC BY
20
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 617.713002. 44085 Бажан Т.А., Ряднова В. В.
ЗАСТОСУВАННЯ АНТИБ10ТИК1В В Л1КУВАНН1 ТРАВМАТИЧНИХ I БАКТЕР1АЛЬНИХ УРАЖЕНЬ Р0Г1ВКИ ПРИ КОНТАКТНШ КОРЕКЦИ
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Вивчалася ефективнiсть лiкування механiчних i iнфекцiйних ускладнень, викликаних застосуванням контактноч корекци. З 39 пацieнтiв, що спостер^алися, у 19 (20 очей) виявлеш ерози або поверхневий кератит, у 20 (34 ока) - бактерiальний кератит. Застосовувалися три схеми лiкування: монотерапiя «Окомiстином», моно-тератя «Флоксалом» i комбiнацieю обох препаратiв. Встановлена доцшьнкть використання окомктину у хворих з бактерiальними ускладненнями контактноЧ корекци за наявностi протипоказань до застосування ан-тибютиюв. Найбыьш ефективним виявилося сумкне застосування препаратiв завдяки посиленню антибакте-рiальноi дИ флоксалу пiд впливом окомiстину.
Ключовi слова: контактна корега^я, ропвка, мехашчы, бактерiальнi ураження, лкування, «Окомютин».
Невпинна св^ова тенден^я по збтьшенню галь- мехашчних ушкодженнях ропвки i при шфекцшних кост хворих з аномалiями рефраки, а також стрiмкий ускладненнях подальше застосування контактних розвиток передових наукових технолопй призводять лiнз може призвести до тяжких наслщгав. Лiкування
до значного збшьшення кiлькостi людей, яга постшно користуються контактними лiнзами. В тепершний час постiйно користуються контактними лшзами 100120 млн. людей в усьому свт. Поряд iз збiльшенням кiлькостi хворих зростае i кiлькiсть ускладнень, спричинених застосуванням контактних лшз. Частiше всього ускладнення виникають при користуваннi м'якими контактними лшзами, особливо - тривалого термiну носшя[6, 7, 10].
Усi ускладнення, спричинеш контактними лiнзами, подiляють на чотири групи. Перша група: ускладнення, спричинеш мехашчним пошкодженням рогiвки, до яких вщносяться ерозiя рогiвки i поверхневий кератит. Друга група: ускладнення, пов'язан з токсико-алергiчними реага^ями. До цieí групи належать кон-тактний алергiчний кон'юнктивiт, гiгантський паптярний кон'юнктивiт, токсичний кон'юнктивiт з ураженням ропвки, корнеоцилiарне подразнення (верхнiй лiмбiчний кератокон'юнктивiт) i стерильнi iнфiльтрати в стромi рогiвки з iнтактним епiтелiальним шаром. Третя група: ускладнення, пов'язан з iнфекцiйними захворюваннями — це бактерiальнi, вiруснi або грибковi кон'юнктивiти або кератити, виразка рогiвки i акантамебний кератит. Четверта група: ускладнення, пов'язан з гiпоксичними реакцiями, до яких вщносяться поява мкроцист, корнеальний набряк, корнеальна декомпенса^я i ендотелiальна дисфункцiя, поява новоутворених су-дин. Дуже часто доводиться стикатися з ускладненнями, яга мають в риси рiзних груп [1, 3, 5, 7, 10, 11]. Якщо у бтьшост випадгав при токсико-алергiчних i гiпоксичних ускладненнях контактно'' корекци перехщ до бшьш газопроникних i тонких контактних лшз виршуе проблеми хворих, то при
цих ускладнень вимагае, в першу чергу, вщмови вщ застосування контактних лшз i призначення антибаю^альних засобiв широкого спектру ди [8].
Для лкування i профiлактики запальних захворю-вань очей широко використовують рiзноманiтнi антибактерiальнi препарати: антибiотики, сульфантамщи, похiднi нiтрофурана, антисептики та
iншi [9].
При запальних захворюваннях очей порушуеться мiсцевий iмунiтет, тому одним з стратепчних напрямкiв лiкувально-профiлактичних заходiв е обов'язкове проведення iмунокорекцií [4].
З усього спектру юнуючих в Укра'ш антибактерiальних засобiв для застосування у хворих з ускладненнями контактно'' корекци нашу увагу привернув препарат «Окомютин» (0,01 %-й розчин мiрамiстину), який мае виразну протизапальну актившсть, посилюе регенераторы процеси, стимулюе розсмоктування зон змутншня рогiвки. Експериментальш i клiнiчнi дослiдження показали, що мiромiстин - основа очних крапель - безпечний для оргашзму, не мае подразнюючо' дií на шмру i слизову оболонку, алергiзуючих властивостей, ембрютоксичносл, мутагенних i канцерогенних власти-востей [9].
«Окомютин» виявляе виразну антимiкробну дто на грампозитивнi i грамнегативнi, аеробн i анаеробнi, спороутворюючi i аспорогенн бактерií, хламiдií, а також на вiруси герпеса, iмунодефiциту людини та шш. Також препарат мае антимкозну дiю на численнi патогены гриби, включаючи флору, стiйку до хiмiотерапевтичних препаратiв. Пiд дiею препарату пщвищуеться чутливiсть мiкроорганiзмiв до антибютигав. Окрiм цього «Окомiстин» мае
протизапальн i iмунотропнi властивостi, посилюе регенеративнi процеси i мiсцевi захисн реакцií органiзму. Дiя препарату полягае у прямш гiдрофобнiй взаемодií з лтщами мембран мiкроорганiзмiв, що призводить до 1х фрагментацií i загибелi [2].
Традицiйним у лiкуваннi запальних ускладнень контактно' корекцп е застосування антибютиюв. Серед останнiх доведена висока ефективнють препарату «Флоксал» (0,3%-й розчин офлаксацину), який здмснюе бактерiостатичну дiю на бiльшiсть грампози-тивних i грамнегативних штамiв.
Мета роботи. Визначення ефективност застосування монотерапп «Окомiстином» i комбiнованого лкування з препаратом «Флоксал» механчних i iнфекцiйних ускладнень контактно' корекцп.
Матерiали i методи досл1дження
До групи дослщження увiйшли 39 пацентв (54 ока), якi мали ускладнення, спричиненi контактною корекцiею. У 19 пацентв (20 очей) виявлено механчне ускладнення у виглядi ерозп або поверхне-вого кератиту, у 20 пацентв (34 ока) спостерiгався бактерiальний кератит.
Усi хворi були розподтеш на три групи. Перша група складалась з 19 хворих (20 очей), з яких 8 (10 очей) були з поверхневими кератитами, а 11 (10 очей) мали бактерiальнi кератити. У лкуванш вияв-лених ускладнень застосовувалась монотерапя препаратом «Окомютин» у виглядi щоденних Ыстиляцм по 2 краплi 6 разiв на день.
Друга група - 10 хворих (19 очей), з яких у 6 пацентв (11 очей) виявлено механчний поверхневий кератит, у 4 пацентв (8 очей) - бактерiальний кератит. ГНкування проводилось монотерапею «Флокса-лом» у виглядi iнстиляцiй по 2 краплi 6 разiв на добу. Третя група складалась з 10 хворих (15 очей). У 5 хворих (8 очей) спостер^ався механчний поверхневий кератит, у 5 хворих (7 очей) виявлено бактерiальний кератит. ГНкування проводили шсталяцями «Окомютину» i «Флоксалу» по 2 краплi 6 разiв на день.
Клiнiчний дiагноз виставлявся на пiдставi даних анамнезу, бiомiкроскопií i результатiв лабораторних дослщжень.
Етiологiя захворювання пiдтверджувалась мiкробiологiчними дослщженнями (посiв на мiкрофлору). У хворих усх груп при лабораторних дослщженнях вмiсту кон'юнктивально' порожнини виявлена лише бактерiальна мiкрофлора. Грибково' i вiрусноí флори не виявлено.
Результата дослвдження та 1х обговорення
В першм групi у хворих з механчним поверхневим кератитом суб'ективнi ознаки ураження у виглядi сльозотечi, свiтлобоязнi, блефароспазму зменшува-лись протягом (2,4±1,1) дiб (р>0,05). При мiкроскопiч-ному обстеженн епiтелiзацiя рогiвки i зменшення перикорнеально! iн'екцií спостерiгались протягом (2,9±1,8) дiб (р>0,05).
При бактерiальному кератитi суб'ективнi ознаки кератиту зменшувались протягом (8,6±2,1) дiб (р>0,05). Резорбця рогiвкових iнфiльтратiв i зменшення перикорнеально1 iн'екцií вiдбувались протягом (10,0±2,6) дiб (р>0,05).
В другiй групi хворих суб'ективнi прояви
механiчного пошкодження рогiвки зменшувались протягом (2,1±0,9) дiб (р>0,05). Повна епiтелiзацiя рогвки i значне зменшення перикорнеальноí ш'екци виявлялись протягом (2,8±1,7) дiб (р>0,05). При бактерiальному кератитi суб'ективнi ознаки запа-лення рогiвки проходили протягом (7,9±2,0) дiб (р>0,05), а резорбця рогiвкових iнфiльтратiв i значне зменшення перикорнеально1 iн'екцií спостерiгались протягом (9,8±2,2) дiб (р>0,05).
В третiй групi хворих суб'ективнi ознаки поверхне-вого кератиту зменшувались протягом (1,7±1,0) дiб (р>0,05), а повна епiтелiзацiя рогiвки i значне зменшення перикорнеально1 iн'екцií мали мюце через (1,9±1,2) дiб (р>0,05) псля початку лiкування. У хворих з баю^альними кератитами суб'ективнi ознаки ураження ропвки проходили через (6,2±1,6) дiб (р>0,05) пiсля розпочатого лкування. Об'ективно повна резорбцiя рогiвкових шфтьтратв i вiдсутнiсть перикорнеальноí iн'екцií спостер^ались через (7,7±,1,8) дiб (р>0,05) пюля розпочатого лiкування.
Отриманi нами дан свiдчать про позитивний вплив монотерапп препаратами "Окомютин" i "Флоксал" на переб^ механiчних i Ыфекцмних ускладнень контактноí корекцií. Виявленi дан свiдчать, що реабiлiтацiя хворих, як отримували препарат "Флоксал", е дещо кращою, нiж у хворих, як отримували лише "Окомiстин", але у випадках неперенесення антибютикотерапп, для лкування ускладнень контактноí корекцп застосування монотерапп "Окомютином" е патогенетично обгрунтованим i ефективним. У той же час, найбтьшу ефективнiсть при лкуванж ускладнень контактноí корекцп ми вия-вили у хворих, якi отримували препарати "Окомютин" i "Флоксал" у комбшацп. Це, найбiльш iмовiрно, пов'язано з антибаю^альним впливом препаратiв на рiзнi штами мiкроорганiзмiв, а також з посиленням антибаю^ально1 д1Т "Флоксалу" завдяки застосуванню "Окомiстину".
Висновок
Монотерапя ускладнень контактноí корекцií препаратами «Окомютин» i «Флоксал» е ефективною i патогенетично обгрунтованою при механiчних i бактерiальних ураженнях рогiвки. При наявност протипоказань до застосування антибiотикiв у хворих з бактерiальними ускладненнями контактно! корекцп використання «Окомiстину» е ефективним альтерна-тивним методом лiкування. ГНкування механiчних i бактерiальних ускладнень контактно! корекцií комбiнацiею «Окомiстину» i «Флоксалу» е найбтьш ефективним iз запропонованих методiв лiкування.
Лiтература
1. Аветисов С. Э. Контактные линзы в офтальмологии / С. Э.
Аветисов, Е. Г.Рыбакова // Глаз. -1998. - № 2. - С. 38-41.
2. Бездетко П. А. Применение окомистина в лечении керато-
увеитов и язв роговицы / П. А.Бездетко, Н. В.Панченко, А. Ю. Савельева, И. Г. Дурас // Офтальмол. журн. -2006. - № 4. - С. 44-45.
3. Бржесский В. В. Синдром «сухого глаза»/ В. В.Бржесский,
Е. Е.Сомов. - С-П. : Аполлон, 1998. - С. 95.
4. Гречаний М. П. Этиология, патогенез и перспективы лече-
ния аутоиммунных заболеваний глаз / М. П.Гречаний, Ч О. Б.енцова, А. В.Кильдюшевский // Вестник офтальмологии. - 2002. - № 5. - С. 47. 5.Зеленская М. В. Лечебные контактные линзы / М. В. Зеленская // Глаз. -1998. -№ 3.-С.36-37.
Том 11, Выпуск 3
55
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
6. Киваев А. А. Россия: контактная коррекция зрения на сов- 11
ременном этапе / А. А. Киваев // Глаз. - 1998. - № 4. - С.
6-7.
7. Киваев А. А. Осложнения и их предупреждение при при-
менении мягких контактных линз / А. А.Киваев, Л. 12 А.Лапина // Глаз.- 1998.-№ 2.- С. 12-14.
8. Киваев А. А. Контактная коррекция зрения / А. А.Киваев,
Е. И.Шапиро. - М. : ЛДМ Сервис, 2000. - 224 с. 13.
9. Майчук Ю.Ф. Антибиотики в офтальмологии / Ю.Ф.Майчук, В.Е.Формазюк, В.И.Сергиенко // Вестн. оф-тальмол. - 1997. - №6. - С. 27-31. 14.
10. Морозов В. И. Фармакотерапия глазных болезней / В. И. Морозов, А. А.Яковлев. - Справочник. - М. : Медицина, 2001.
Сакович В.Н. Характер микрофлоры коньюнктивальной полости глаза и ее чувствительность к антибиотикам. / В.Н. Сакович // Офтальмологический журнал - 1991. - № 3. - С. 189-191.
Майчук Ю.Ф. Терапевтические алгоритмы при инфекционных язвах роговицы / Ю.Ф. Майчук // Весник офтальмологии. - 2000.- №3. - С.35-37.
Efron N. Clinical application of grading scales for contact lens complications / N.Efron // Optician. - 1997. - June 6. - V.213. - P. 5604.
Efron N. Contact lens-associated eyelash disorders / N. Efron // Optician. -1998. - September 4. - V. 216. - P. 5667.
Реферат
ПРИМЕНЕНИЕ АНТИБИОТИКОВ В ЛЕЧЕНИИ ТРАВМАТИЧЕСКИХ И БАКТЕРИАЛЬНЫХ ПОРАЖЕНИЙ РОГОВИЦЫ ПРИ КОНТАКТНОЙ КОРРЕКЦИИ Бажан Т. А., Ряднова В. В.
Изучалась эффективность лечения механических и инфекционных осложнений, вызванных применением контактной коррекции. Из 39 наблюдавшихся пациентов у 19 (20 глаз) выявлены эрозии либо поверхностный кератит, у 20 (34 глаза) - бактериальный кератит. Применялись три схемы лечения: монотерапия «Окомистином», монотерапия «Флоксалом» и комбинацией обоих препаратов. Установлена целесообразность использования окомистина у больных с бактериальными осложнениями контактной коррекции при наличии противопоказаний к применению антибиотиков. Наиболее эффективным оказалось совместное применение препаратов благодаря усилению антибактериального действия флоксала под влиянием окомистина.
Ключевые слова: контактная коррекция, роговица, механические, бактериальные поражения, лечение, «Окоми-стин».
Summary
APPLICATION OF ANTIBIOTICS IN TREATMENT OF TRAUMATIC AND BACTERIAL INJURIES OF CORNEA IN CONTACT CORRECTION Bazhan T.A., Ryadnova V.V.
Key words: contact correction, cornea, mechanical injuries, bacterial affection, treatment, «Ocomistin». This research was aimed to study the efficacy in treating mechanical and bacterial complications caused by using contact correction. Among 39 patients who were under the observation 19 persons (20 eyes) were revealed to have erosions or superficial keratitis, and 20 (34 eyes) - bacterial keratitis. Three treatment regimens were applied such as monotherapy with Ocomistin, monotherapy with Floxal and combination of these drugs. It seemed to be appropriate to apply Ocomistin in patients with bacterial complications caused by contact correction when there were some contraindications to antibiotics. Combination of both drugs proved to be the most effective due to the reinforcement of antibacterial effect produced by Floxal and Ocomistin.
УДК: 614.2 004.852 Белшова 1.В., Руденко Л.А.
РОЛЬ СТАТИСТИЧН01 1НФ0РМАЦП В ПР0ЦЕС1 УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗ1 0Х0Р0НИ ЗДОРОВ'Я
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Укра'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Ефективне управлтня в охоронi здоров 'я неможливе без побудови сучасноЧ статистичноЧ системи, яка здатна оперативно i об'ективно в(дображати тенденци в ресурсному забезпеченнi системи охорони здоров'я i стану здоров'я населення. Беручи до уваги сучаснi тенденцИ, ят склалися в свiтi, необхiдно використовувати спецiальнi iнформацiйнi служби, як мають можливкть створювати i пiдтримувати взаемини мiж тими, хто проводить дослiдження, i тими, хто використовуе результати Чх роботи. Також необхiдна оргатзащя цшеспрямованого розповсюдження iнформацii. Теза «знання необхiднi для полтшення стану здоров'я» необхiдно виводити за рамки пасивноЧ iнформатизацii. Важливою умовою ефективного розповсюдження iнформацii е зворотний зв'язок з тими, хто використовуе дану iнформацiю. ТЫьки на цш основi можливе вив-чення i адекватна корекцiя тформацшних потреб i розробка наукових пiдходiв до полтшення якост1 iнформацiйноi дiяльностi. Приведення даних до европейських стандартiв, створення спецiальноi тфраструк-тури для збору, збер^ання i обробки результатiв наукових до^джень iстотно змiнить стан iнформацiйноЧ бази. Таким чином, створення умов для збору, обробки i зберiгання статистично'1' тформаци, а також отри-мання керiвником достовiрноi iнформацii дозволить ефективно управляти ресурсами охорони здоров'я I здоров'ям населення Украши.
Ключовi слова: статистична Ыформа^я, управлшня охороною здоров'я.
Збереження та змщнення здоров'я населення е життя, а продовження якюного та здорового життя. основним завданням держави. Сьогодн головною Ршення цього завдання вимагае якюно''' шформаци й задачею закладiв, що займаються оргашза^ею своечасно' модершзацп системи статистичного охорони здоров'я, е не тшьки продовження людського спостереження за станом здоров'я населення й
