CC BY
9
УДК 343.123
Володимир Ортинський
директор Навчально-наукового шституту права та психологи Нащонального ушверситету «Львiвська полггехшка»,
д-р юрид. наук, проф., заслужений юрист Украши OrtynskyyVolodymyr@gmail. com
ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ПРОТИДП П1Д ЧАС РОЗСЛ1ДУВАННЯ ЗЛОЧИН1В У СФЕР1 СЛУЖБОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
© Ортинський В., 2018
Розкрито поняття та змкт протидп пщ час розслщування злочинiв у сфер1 службовот дiяльностi. Проаналповано окремi нормативно-правовi акти щодо подолання такот протидп. Визначено основнi правов1 та кримшалктичш засоби подолання протидп, що Тх вчи-няють службовi особи пщ час розслщування злочинiв. Окреслено окремi тактичнi прийоми, якi використовують у подоланш протидп пщ час розслщування зазначених злочишв.
Ключовi слова: службовi особи; протидiя розслiдуванню; способи протидп; нор-мативно-правовi акти; засоби подолання; кримшалктичш засоби; тактичш прийоми.
Ортынський Владимир
СРЕДСТВА ПРЕОДОЛЕНИЯ ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ ПРИ РАССЛЕДОВАНИИ ПРЕСТУПЛЕНИЙ В СФЕРЕ СЛУЖЕБНОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
В статье раскрыто понятие и содержание противодействия при расследовании преступлений в сфере служебной деятельности. Проанализированы отдельные нормативно-правовые акты по преодолению такого противодействия. Определены основные правовые и криминалистические средства преодоления противодействия, совершаемые должностными лицами при расследовании преступлений. Определены отдельные тактические приемы, используемые в преодолении противодействия при расследовании указанных преступлений.
Ключевые слова: должностные лица; противодействие расследованию; способы противодействия; нормативно-правовые акты; способы преодоления; криминалистические средства; тактические приемы.
Volodymyr Ortinski
director Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University,
Sc. D., Prof.
MEASURES OF FIGHTING ANTI-DIPLOMA AT THE TIME OF KNOWLEDGE IN THE FIELD OF BUSINESS
The article deals with the concept and content of counteraction during the investigation of crimes in the sphere of official activity. The analysis of separate normative-legal acts
concerning overcoming of such counteraction is analyzed. The basic legal and forensic means of overcoming the counteraction committed by the officials during the investigation of crimes are determined. Specific tactical techniques used to overcome the counteraction during the investigation of these crimes are outlined.
Key words: officials; opposition to the investigation; methods of counteraction; legal acts; means of overcoming; forensic means; tactical receptions.
Постановка проблеми. За статистичними даними, у 2015 р. зареестровано 15 560 злочишв у сферi службово! дшльносп, отримали повщомлення про шдозру 6883 oci6, до суду було скеровано тшьки 5288 кримшальних проваджень, що становить 30 % вщ виявлених [1]. Зазначене доводить, що щц час розслщування злочишв у сферi службово! дiяльностi виникають труднощi, яю полягають у вчиненш основними фiгурантами протиди досудовому слщству шляхом створення ситуаци безгрун-товного затягування слiдства, або використання наявних корумпованих зв'язкiв, якi руйнують доказову базу з метою недопущення притягнення до кримшально! вiдповiдальностi пiдозрюваних (звинува-чених). Ефективне подолання протиди тд час розслiдування злочинiв у сферi службово! дiяльностi неможлива без удосконалення використання правових i кримiналiстичних засобiв.
Метою статп е визначення правових i кримiналiстичних засобiв подолання протиди пiд час розслiдування злочинiв у сферi службово! дiяльностi.
Аналiз дослщження проблеми. Визначення засобiв подолання протиди досудовому розсль дуванню дослiджували вченш радянсько! епохи: О. Я. Баев, Е. В. Баранов, Р. С. Белкш, I. О. Би-ховський, А. М. Васильев, I. Ф. Герасимов, Гуров, Г. Г. Доспулов, Л. Я. Драпкш, А. В. Дулов, Н. Г. 1ва-нов, В. Н. Карагодш, В. П. Колмаков, В. П. Лавров, I. М. Лузгин, Г. Н. Мудьюгш, В. А. Овечкш, О. Р. Ратшов, Л. П. Росказов, М. П. Яблоков, I. М. Якимов та ш.
Дослщження проблем подолання протиди тд час розслщування злочишв у перюд незалеж-носп Укра!ни здiйснили О. В. Александренко, В. М. Антонов, Л. А. Аркуша, В. П. Бахш, I. В. Гри-цюк, М. В. Даньшин, Е. О. Дiдоренко, В. П. Кувалдш, G. Д. Лук'янчиков, К. В. Муравйов,
B. П. Корж, В. I. Попов, Р. Ю. Савонюк, Р. Л. Степанюк, I. В. Тшутша, Л. Д. Удалова, В. Ю. Ше-пiтько, Р. М. Шехавцов, Б. В. Щур та ш.
Виклад основного матерiалу. Одне iз проблемних питань подолання протиди тд час розслiдування злочишв у сферi службово! дiяльностi - це виявлення i розпiзнання ознак злочинних дш та способiв учинення протидi! з боку пiдозрюваних (звинувачених) службових ошб !х оточення та шших осiб.
Спосiб вчинення протиди е одним з елеменив (протиправних дiянь) кримiналiстично! характеристики i сприяе встановленню ознак iнших елеменив характеристики.
На наш погляд, спошб злочину мае комплексну структуру, в якш разом з кримшально-право-вими елементами характеристики дiяння (дi! (тобто прийоми i способи) i бездiяльнiсть) значне мiсце займають аналiз процесуальних форм доказування i методика збирання шформаци крим> налiстичними засобами. Спошб злочину в кримiнальному правi може бути квалiфiкуючою ознакою i мати вплив на вид i розмiр покарання. Пункт 1 ч. 1 ст. 91 КПК Укра!ни зазначено, що обставина-ми, якi тдлягають доказуванню у кримiнальному провадженнi, е подiя кримiнального правопору-шення (час, мюце, спосiб вчинення злочину та ш.).
З погляду кримiналiстики спошб злочину за змiстом набагато об'емне кримшально-правового i кримiнально-процесуального i слугуе джерелом ведомостей, якi необхiднi для розроблення засобiв, прийомiв i методiв виявлення та розслiдуваннi злочинiв [2, с. 54].
Слщчий встановив спошб злочину, може визначити особу, яка його вчинила. Про це писав
C. А. Голунський i Б. М. Шавер: «...розробка питань методики - йде по шляху - вщ способiв вчинення злочинiв до способу !х розкриття» [3, с. 12].
В. Г. Танасеви i В. А. Образцов писали, що «саме через спошб вчинення в першу чергу вщображаеться злочинний акт в конкретному середовищи> [4, с. 94-104].
Складова способу вчинення злочину е приховання його, що i е способом протиди з його виявлення. Р. С. Белкш зi змiстового аспекту способи заховання злочину роздшяють на низку груп:
1) приховування шформацп ^або И носив;
2) знищення шформацп i/або И носив;
3) маскування шформацп ^або И носив;
4) фальсифкацп шформацп i/або И носив;
5) можливi також i змiшанi способи [5, с. 768].
Негативш змiни в структурi i динамiцi злочинностi, прояв i розвиток нових способiв здiйснення i заховання злочишв пред'являють особливi вимоги до кримшалютично! дiяльностi. Суб'ектам оперативно-розшуково! та слщчо! дiяльностi доводиться стикатися з неприкритими погрозами, пщкупом, шантажем свщюв i потерпiлих. Протидiя у формi вiдмови вiд допомоги слiдству, а також у виглядi надання помилкових свщчень стае настiльки поширеним, що особа, що здшснюе розслiдування, нерщко перебувае в тупиковiй ситуаци. У зв'язку з цим вдосконалення прийомiв слщчо1 практики на основi сучасних досягнень кримiналiстики е одним з найперс-пективнiших напрямiв подальшого розвитку теори щодо подолання протиди тд час розслiдування злочинiв.
До основних чинниюв, що впливають на можливють, повноту i вибiр способу приховування злочишв (за ст.191, 210, 366 КК Украши), необхiдно зарахувати: специфшу фшансово-господарсь-ко! дiяльностi пiдприемства, установи, оргашзаци; особливостi системи документообiгу, системи облшу та контролю за прийняттям рiшень та !х виконанням; прогалини законодавчого забезпечення щодо регулювання фшансового-господарсько1 дiяльностi; недосконалiсть оргашзацшно1 дiяльностi державних контролюючих органiв тощо.
Приховання ознак злочину пов'язаних з бюджетними коштами (ст. 210 КК Укра1ни) здшсню-ють через знищення, приховування або фальсифшацп бухгалтерських, банкiвських (казначейських) документа, якi вiдображають операци з бюджетними коштами. Засобами подолання ще1 форми протиди розслiдуванню залежать вiд конкретного И способу. Запобпання спробам злочинщв та iнших осiб знищити, приховати або фальсифшувати документи мае полягати у швидкому та повному виконанш одного з найважливiших тактичних завдань початкового етапу розслщування злочинiв, пов'язаних з порушеннями бюджетного законодавства - забезпечення збереження необ-хiдних документа. Вирiшенню цього завдання сприяе, проведення комплексу слщчих (розшуко-вих) дш, спрямованих на виявлення мiсць знаходження документа, а також ошб, у яких вони можуть знаходитися.
Необхщно зауважити, що заховання злочишв, вчинеш службовими особами у сферi державних закушвель, здiйснюють не у виглядi явних фактiв протиправно1 дiяльностi, а лише як несуттевi вщхилення вiд установленого порядку проведення господарських i iнших операцiй. Отримати шформацда про проведення торпв за бюджетш кошти можна iз:
- глобальное' мережi 1нтернет i засобiв масово1 шформацп;
- з документiв iз обмеженим доступом (накази, шструкци мшстерств, вiдомств i роз-порядження !х керiвникiв);
- актiв перевiрок контролюючих оргашв;
- документiв поставки (договори, доручення, накладнi та iн.);
- даш отриманi в процесi проведення слщчих (розшукових) дш.
Методи подолання ще1 форми протиди розслiдуванню залежать вiд конкретного И способу.
Запобпання спробам злочинцiв та iнших ошб знищити, приховати або фальсифiкувати документи мае полягати у швидкому та повному виконанш одного з найважливших тактичних зав-дань початкового етапу розслщування злочишв, пов'язаних з порушеннями бюджетного законодавства - забезпечення збереження необхщних документа. Виконують це завдання за допомогою невщкладного та грамотного проведення вшмок документа, а також в окремих випадках обшуюв за мюцем роботи та проживання вщповщних ошб. Виршенню цього завдання сприяе водночас
проведення комплексу слщчих (розшукових) дiй, спрямованих на виявлення мюць знаходження документа, а також осiб, у яких вони можуть перебувати, а також певних оргашзацшних заходiв (використання знань обiзнаних осiб, вивчення вщповщно! нормативно! та навчально! лiтератури, ознайомлення з особливостями цього органу, установи тощо).
Вчинення злочину службового пщроблення (ст. 366 КК Укра!ни) нерiдко е способом при-ховування iнших злочишв (складання завiдомо неправдивих документiв, видача завщомо неправ-дивих документiв, внесення до офщшних документiв завiдомо неправдивих ведомостей, iнше пiдроблення офiцiйних документа), наприклад, зловживання владою i службовим становищем (ви-дання неправомiрного наказу), перевищення влади i службових повноважень, одержання неправо-мiрно! вигоди (внесення неюнуючих осiб у наказ на отримання преми та iн.).
Якщо сфальсифiковано документи, потрiбно провести комплекс слщчих (розшукових) дiй, основними завданнями яких е: а) виявлення i вилучення iнших екземплярiв цього документа;
б) встановлення i допит ушх осiб, якi брали участь у складанш справжнiх або фальсифiкацi! наяв-них документiв; в) встановлення i допит усiх осiб, пiдписи, посади, прiзвища яких е на сфальсифшованому документi; г) допит осiб, вщповщальних за ведення в установi бухгалтерського облiку, дiловодства; д) встановлення i допит осiб, якi брали або повинш були брати участь у фшан-сових, господарських, правотворчих та шших операцiях, з приводу яких складено фальсифшований документ.
Окремо слiд зазначити випадки, коли службовi особи, в розпорядженш яких суттевi для справи документи, вщмовляються видати !х слщчому, мотивуючи сво! дi! вiдсутнiстю, знищенням, неможливiстю знаходження потрiбних об'ектiв. Засоби подолання ще! форми протидi! розсл> дуванню досить докладно описав В. Н. Карагодш. Вiн вказуе, що в ситуацi!, коли службовi особи заявляють про вiдсутнiсть необхiдних слщчому об'екта (зокрема i документiв), рекомендуеться: а) перевiрити достовiрнiсть цих стверджень (шляхом слщчих (розшукових) дш або негласних шляхом слщчих (розшукових) дш встановлюеться, коли останнiй раз використовували об'ект, хто його бачив та застосовував); б) вжити заходiв для розшуку необхщних органам розслiдування об'екта;
в) спробувати вплинути на суб'екта протиди, щоб вони вiдмовились вщ свое! дiяльностi (пере-конання, пред'явлення доказiв !хньо! участi в протиди попередньому розслщуванню, роз'яснення !м неминучосп несприятливих наслiдкiв у разi продовження протиди тощо) [6, с. 143-147].
Зазначимо, що дослщжуваний нами вид кримшально! дiяльностi службових осiб пов'язаний з учиненням безлiчi рiзних злочишв. Ус цi злочини переважно штегруються в органiзованiй злочин-нiй дiяльностi, яка характеризуеться еднiстю умислу !! учасникiв, погодженiстю способiв, методiв i засобiв !хньо! пiдготовки, учинення та приховання, яю в основi оргашзують службовi особи. Особливiсть вчинення протиди розслщуванню службовими особами i визначають застосування засобiв щодо подолання тако! протидi!.
До засобiв подолання протиди розслщуванню злочишв у сферi службово! дiяльностi за дже-релом походження злочишв можна подшити на правовi та кримiналiстичнi.
До правових засобiв подолання протидi! пiд час розслщування злочинiв зараховують норми кримiнального права (конкретш статтi КК Укра!ни), яю встановлюють вiдповiдальнiсть за дiяння, що перешкоджають розслiдуванню злочинiв, а також норми кримшально-процесуального права, якi передбачають застосування слщчих (розшукових) дш та негласних слщчих (розшукових) дш з виявлення та документування протиди, яю здшснюють посадовi особи та !х оточення.
Застосування правових засобiв щодо подолання протиди пщ час розслщування злочишв у сферi службово! дiяльностi спрямована на отримання та фшсацш iнформацi! про таку протидiю або створення умов щодо неможливосп злочинцями здшснювати такi дi!.
Норми, яю передбачають кримiнальну вiдповiдальнiсть за конкретш способи протиди (погроза вбивством, погроза знищення майна, отримання неправомiрно! вигоди та ш.). На необхiд-нють попередження i викриття протидi! з боку посадових ошб, що беруть участь у кримшальному провадженнi законодавець вщреагував, зокрема, встановленням кримiнально! вщповщальносп за постанову свiдомо неправосудного вироку, ршення, ухвали чи постанови (ст. 375); розголошення вiдомостей про заходи безпеки у вщношенш особи, яку взято пщ захист (ст. 381).
Ефективнють застосування негласних слщчих (розшукових) дш, враховуючи аналiз кримь нальних проваджень за злочинами у сферi службово1 дiяльностi, пiд час подолання протиди най-ефективнiшим е проведення таких: зняття шформаци з транспортних телекомушкацшних мереж (ст. 263 КПК Украши); аудiо- та вiдеоконтроль особи (ст. 260); спостереження за особою, рiччю або мюцем (ст. 269); аудю- та вiдеоконтроль мiсця (ст. 270); зняття шформаци з електронних шформацшних систем (ст. 264).
До кримшалютичних засобiв щодо подолання протиди розслщуванню е розроблюванi або пристосованi у кримшалютищ для потреб розслiдування злочишв методи, тактичнi операци, прийо-ми й техшчш засоби, що сприяють тзнанню обставин поди злочину та пов'язаних з ним конкрет-них супутшх йому явищ у виглядi негативних обставин, характерних для протиди розслщуванню. Функцюнування призначення кримiналiстичних засобiв подолання протиди полягае у забезпеченш: найповнiшого пiзнання поди злочину через сприяння формуванню сприятливо1 слщчо1 ситуаци для виявлення, фшсаци, вилучення i дослiд, доказiв: пiзнання супутнiх вчиненню i розслiдуванню конкретного злочину явищ протиди розслщуванню, вщображення яких у матерiалах кримiнального провадження дае можливють розкрити 1хнш вплив на формування доказiв, ступiнь суспшьно1 небезпечностi ошб, якi вчинили злочин, а також зiбрати данi для прийняття ршення про притяг-нення до вщповщальносп осiб за протидiю розслiдуванню за наявносп передбачених законодавст-вом пщстав.
Так, наприклад, тактичнi прийоми i рекомендаци покликанi забезпечити якнайповнiше i ефективнiше застосування в процесi розслщування кримiнальних проваджень прийомiв i засобiв кримшалютично1 технiки.
Водночас Р. С. Белкш, тактичний прийом розглядував як «...найбшьш рацiональний i ефектив-ний спошб ди або найбiльш доцшьну в цих умовах лiнiю поведшки слщчого». Як «лiнiю поведiнки слщчого» трактуе тактичний прийом i деяю iншi кримiналiсти [7, с. 9].
Професор В. Ю. Шепiтько надав сучасне визначення тактичного прийому, що це спошб здiйс-нення процесуальних дш, спрямований на досягнення и конкретно1 мети, заснований на психоло-гiчному механiзмi його реалiзацil i найбiльш рацiональний, ефективний у певних ситуащях. Надалi вчений зазначае, що тактичш прийоми за своею сутнютю мають сприяти пiзнанню, переслiдувати мету ефективного проведення слщчих (розшукових) дш. Изнавальна функцiя полягае у розроб-леннi таких прийомiв, якi вщповщно до мети дй сприяють виявленню шформацшного матерiалу та встановлення ютини у справi [8, с. 82].
Стосовно проведення допиту звинувачуваного Л. Б. Фшонов i В. I. Давидов тактичш прийоми характеризують як «способи ди на людину, що викликають певш психологiчнi змiни, за допомогою яких досягаеться бажаний результат» [9, с. 144].
Наприклад, Р. С. Белкш зазначае, що черговють слщчого огляду об'екпв на мющ поди повинна забезпечувати застосування техшчних засобiв фшсаци обстановки i сладв; такий тактичний прийом слiдчого експерименту, як розчленовування здшснюваних дослiдiв на етапи, яю покликанi забезпечити якнайповшше використання можливостей фото-, кiно- i вiдеозйомки пiд час цiеl слщчо1 дй. Окремi тактичнi прийоми i вся тактика проведення тiеl або шшо1 процесуально1 дй змiнюються залежно вщ виду використовуваних пiд час И проведення засобiв i прийомiв кримi-налiстичноl технiки. Окремi тактичш прийоми i вся тактика проведення або iншоl процесуаль-но! дй змiнюються залежно вiд характеру використовуваних при и застосуваннi засобiв i прийомiв кримiналiстичноl технiки. Прикладом тому може слугувати тактика обшуку, на яку ютотно впливають використання пошукових приладiв i сам характер цих приладiв i правил поводження з ними [5, с. 198].
Тактика побудови прийомiв слщчих (розшукових) дш як пошуково1 iнформацiйноl моделi активного злочинця, насамперед, повинна охоплювати з'ясування таких елеменпв:
- даних особистого кримшального досвiду злочинця;
- вщомостей, що мiстяться в матерiалах кримiнальних проваджень, де фiгурувала ця особа, але залишилася без покарання;
- ведомостей, що мiстяться в матерiалах нерозслiдуваних кримiнальних проваджень про аналопчш злочини.
Тому напрями пiзнавально! дiяльностi визначають, як правило, конкретною слщчою ситуа-цiею, а також низкою чинниюв, до яких належать: наявнють iнформацi! про вчинення протидi! тдозрюваним; наявнiсть джерела невiдомо! iнформацi! про протидда; виявленi взаемозв'язки особи злочинця (посадово! особи) з вчиненням протиди слiдству.
Одним iз способiв протиди слiдству е психологiчний тиск службово! особи на свiдка. Вка-заний спошб протидi! досить часто використовують шдозрюваш (обвинуваченi) за цiею категорiею справ. Пояснюеться така ситуацiя тим, що злочинець, як правило, займае керiвну посаду в державному оргаш, установи пiдприемствi чи оргашзаци, а основнi свiдки злочину часто е його тдлегли-ми. Це надае злочинцям змогу здшснювати тиск на свщюв шляхом погроз звшьненням з роботи, дисциплiнарними стягненнями та шшими службовими неприемностями. Також можуть використо-вувати пiдкуп, обiцянки службового зростання. У деяких випадках злочинщ вдаються i до вщвер-тих загроз i протиправних дiй щодо життя та здоров'я свiдкiв та члешв !хнiх сiмей.
Тактичнi прийоми подолання протидп у виглядi тиску на свщюв злочинiв вчинених службовими особами здшснюють через застосування спещальних технiчних засобiв з метою виявлення i фiксування дiй службово! особи щодо заставляння свщюв дати неправдивi показання вiдносно фактiв порушень законодавства службовою особою.
Тактика допиту шдозрюваних (обвинувачених) у розслiдуваннi злочишв, що вчиняють службовими особами, в^^зняеться i особливостями, i використанням специфiчних тактичних прийомiв. Важливим тактичним прийомом е пошук у ланцкга обвинувачених (шдозрюваних) «слабко! ланки».
Необхщно зазначити, що окрема група тактичних прийомiв допиту належить до слщчих хитрощiв. Тут наявний тактичний прийом допиту, в яких домшуе психолопчний аспект. Найчас-тiше до таких прийомiв зараховують «використання чинника несподiваностi», «непрямий допит», «створення у допитуваного перебшьшеного представлення про обiзнанiсть слщчого».
Висновки. Органiзацiя подолання протидi! тд час розслiдування злочинiв у сферi службово! дiяльностi грунтуеться на характерних сучасних тенденцi! злочинностi, узагальнено! практики боротьби з нею, й на основi чинного законодавства та застосування тактичним прийомiв i методiв розроблених кримшалютичною наукою.
Вибiр тактичних прийомiв з проведення окремих слiдчих (розшукових) дш у подоланнi протидi! розслщування злочинiв у сферi службово! дiяльностi залежить вiд протиправних дiй особи (за яку вщповщальнють передбачена статтями КК Укра!ни) i здiйснюеться шляхом виявлення i документування способiв протиди.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Дов1дка про стан злочинност1 в Украгт за 2015 р. К. : Генеральна прокуратура Украгни, 2016. 136 с. 2. Зуйков Г. Г. Использование данных о способах совершения преступлений в деятельности органов охраны общественного порядка по предотвращению преступлений. Труды ВШМООП СССР, 1968. Вып. 21. С. 54-67. 3. Голунский С. А., Шавер Б. М. Криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений. М., 1939. С. 12. 4. Танасевич В. Г., Образцов В. А. О криминалистической характеристике преступлений. Вопросы борьбы с преступностью, 1976. Вып. 25. С. 94-104. 5. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики. Учеб. Пособие для вузов. 3-е изд., дополненное. М.: ЮНИТИ-ДАНА. Закон и право, 2001. 837 с. 6. Карагодин В. Н. Преодоление противодействия предварительному расследованию.Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1992. 327 с. 7. Белкин Р. С. Предмет, система, задачи и методы советской криминалистики. В сб. : Криминалистическая экспертиза. М. : ВШ МООП РСФСР, вып. 1, 1966. 168 с. 8.Настыьна книга сл1дчого /М. П. Панов, В. М. Шеттько, В. О. Коновалова [та т.]. 3-ге вид., перероб. 7 доп. К.: Вид. д1м. «1н Юре», 2011. 736 с. 9. Давыдов В. И. Психологические приемы допроса обвиняемого / В. I. Давидов, Л. Б. Фыонов. М. : Вопросы психологии, 1966. № 6. С. 112.
REFERENCES
1. Dovidka pro stan zlochinnosti v Ukraini za 2015 r. [Statement of Crime in Ukraine for 2015]. Kyiv. General'na prokuratura Ukraini Publ, 2016. 136 p. 2. Zuykov G. G. Ispolzovanie dannykh o sposobakh soversheniya prestupleniy v deyatelnosti organov okhrany obshchestvennogo poryadka po predotvrashcheniyu prestupleniy. [Use of data on methods of committing crimes in the activities of public order protection bodies to prevent accidents]. Trudy VSh MOOP SSSR Publ, 1968. Vol. 21. pp. 54-67. 3. Golunskiy S. A., Shaver B. M. Kriminalistika. Metodika rassledovaniya otdelnykh vidov prestupleniy. [The method of investigation of certain types of crimes]. Moskva, 1939. P. 12. 4. Tanasevich V. G., Obraztsov V. A. O kriminalisticheskoy kharakteristike prestupleniy.Voprosy borby sprestupnostyu. [On the Criminalistic Characteristics of Crimes], 1976. Vol. 25. pp. 94-104. 5. Belkin R. S. Kurs sovetskoy kriminalistiki. Ucheb. Posobie dlya vuzov. 3-e izd. Dopolnennoe. [Course of Soviet Forensic Science]. Moskva. YuNITI-DANA Zakon i pravo Publ, 2001. 837 p. 6. Karagodin V. N. Preodolenie protivodeystviya predvaritelnomu rassledovaniyu. [Overcoming counteraction to preliminary investigation]. Sverdlovsk. Izd-vo Uralskogo un-ta Pub, 1992. 327 p. 7. Belkin R. S. Predmet. Sistema. Zadachi i metody sovetskoy kriminalistiki. V sb. Kriminalisticheskaya ekspertiza. [The subject, system, tasks and methods of Soviet criminology]. Moskva. VSh MOOP RSFSR Publ. Vol. 1, 1966. 168 p. 8. Nastilna kniga slidchogo. M. P. Panov, V. M. Shepitko. V. O. Konovalova [ta in.] 3-ge vid. pererob. i dop. [The investigator's desk book]. Kyiv. Vid. dim. In Yure Publ., 2011. 736 p. 9. Davydov V. I. Psikhologicheskie priemy doprosa obvinyaemogo / V. I. Davidov, L. B. Filonov. [Psychological methods of interrogation of the accused]. Moskva. Voprosy psikhologii Publ., 1966. Vol. 6. P. 112.
Дата надходження: 5.04.2018р.
