CC BY
5
УДК 343.123
Володимир Ортинський
директор Навчально-наукового шституту права та психологи Нащонального ушверситету «Львiвська полггехшка»,
д-р юрид. наук, проф., заслужений юрист Украши OrtynskyyVolodymyr@gmail. com
ПИТАННЯ ПРОТИДН ДОСУДОВОМУ РОЗСЛ1ДУВАННЮ ЗЛОЧИН1В У СФЕР1 СЛУЖБОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ЕТАП1 В1ДКРИТТЯ КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
© Ортинський В., 2018
Розглянуто питання протидн досудовому розслщуванню на eTani його виявлення та вщкриття кримiнaльного провадження. Окреслено способи протидн розслщуванню злочишв у сфер1 службовоТ дiяльностi пiд час пeрeдaчi рeзультaтiв оперативно-розшуковоТ дiяльностi органам досудового слiдствa.
Запропоновано змши й доповнення до чинного кримшально-процесуального законодавства, щодо оперативно-розшукового забезпечення подолання протидн досудовому розслiдувaнню на початковому еташ розслiдувaння.
Ключовi слова: службовi злочини; протидiя розслiдувaнню; початковий етап розслщування; способи заховання злочинiв; оперативно-розшукове забезпечення.
Ортынський Владимир
ВОПРОС ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ ДОСУДЕБНОМУ РАССЛЕДОВАНИЮ ПРЕСТУПЛЕНИЙ В СФЕРЕ СЛУЖЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НА ЭТАПЕ ОТКРЫТИЯ КРИМИНАЛЬНОГО ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ
Рассмотрен вопрос противодействия досудебному расследованию на этапе его выявления и открытия криминального осуществления. Очерчены способы противодействия расследованию преступлений в сфере служебной деятельности во время передачи результатов оперативно-розыскной деятельности органам досудебного следствия.
Предложены изменения и дополнения к действующему криминально-процессуальному законодательству, относительно оперативно-разыскного обеспечения преодоления противодействия досудебному расследованию на начальном этапе расследования.
Ключевые слова: служебные преступления; противодействие расследованию; начальный этап расследования; способы сокрытия преступлений; оперативно-розыскное обеспечение.
Volodymyr Ortinski
director Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University,
Sc. D., Prof.
QUESTION OF COUNTERACTION TO PRE-TRIAL INVESTIGATION OF CRIMES IN THE FIELD OF OFFICIAL ACTIVITY ON THE STAGE OF OPENING OF CRIMINAL REALIZATION
The question of counteraction to pre-trial investigation is considered on the stage of his exposure and opening of criminal realization. The methods of counteraction to investigation of
crimes are outlined in the field of official activity during the transmission of results of operatively-search activity to the organs of pre-trial investigation.
Offered change and adding to the current crime is a process legislation, relatively operative searchproviding of overcoming of counteraction to pre-trial investigation on the initial stage of investigation.
Keywords: official crimes; counteraction to investigation; initial stage of investigation; methods of concealment of crimes; operatively-search providing.
Постановка проблеми. Одне i3 проблемних питань подолання протиди тд час виявлення i вщкриття кримшального провадження злочишв у сферi службово! дiяльностi являеться розтзнання ознак злочинних дiй та способiв !х учинення службовими особами та !х оточення,пiд час передачi результата оперативно-розшуково! дiяльностi до органiв досудового розслщування.
Визначення змiсту поняття тако! протиди необхiдне для безпомилкового застосування !! результатiв на практицi, глибшого та бiльш цiлеспрямованого вивчення кримшогенних умов, що спричиняють поширення тако! злочинносп, розроблення науково обгрунтованих висновюв i рекомендацiй, спрямованих на вдосконалення засобiв подолання протиди пiд час досудового слщства.
Мета статт - визначити засоби подолання протиди тд час розслщування злочишв у сферi службово! дiяльностi на етапi передачi результатiв оперативно-розшуково! дiяльностi до оргашв досудового розслiдування.
Аналiз дослiдження проблеми. Загальш теоретичнi аспекти визначення мюця й ролi подолання протидi! досудовому розслщуванню дослiджували вченi радянсько! епохи: О. Я. Баев, Е. В. Баранов, Р. С. Белкшз I. О. Биховський, А. М. Васильев, I. Ф. Герасимов, Гуров, Г. Г.Доспулов, Л. Я. Драпкш, А. В. Дулов, Н. Г. 1ванов, В. Н. Карагодш, В. П. Колмаков, В. П. Лавров, I. М. Лузгин, Г. Н. Мудьюгш, В. А. Овечкш, О. Р. Ратшов, Л. П. Росказов, М. П. Яблоков, I. М. Якимов та ш.
Проблеми подолання протиди тд час розслщування злочишв, в перюд незалежносп Укра!ни, дослщжували таю науковщ як: О. В. Александренко, В. М. Антонов, Л. А. Аркуша, В. П. Бахш, I. В. Грицюк, М. В. Даньшин, Е. О. Дщоренко, В. П. Кувалдш, С. Д. Лук'янчиков, К. В. Муравйов, В. П. Корж, В. I. Попов, Р. Ю. Савонюк, Р. Л. Степанюк, I. В. Тшутша, Л. Д. Удалова, В. Ю. Шепiтько, Р. М. Шехавцов, Б. В. Щур та ш.
Виклад основного матерiалу. В структурi окремо! методики як певний елемент мають виокремлюватися засоби щодо подолання протидi! розслiдуванню злочинiв. Саме така постановка проблеми е справедливою, оскшьки розслщування будь-яких видiв злочишв передбачае реагування на супротив пщозрюваних. Важливим е визначення типових методичних рекомендацш, спрямованих на усунення (або нейтралiзацiю) тако! протиди.
Аналiз теоретичних i нормативних джерел дослiджувано! проблеми дае пщстави розумiти протидiю службових ошб пiд час розслiдування злочишв, суспшьно небезпечнi дiяння, передбаченi кримшальним законом, вчиненi з метою уникнення кримшального покарання.
Вказану тезу Н. Г. !ванов визначае у юридичному розумшш протидiю в кримiнальному судочинсга - це спосiб ухилення вщ вiдповiдальностi; це повторюваний у рiзних i у одних i тих самих ошб об'ективно та суб'ективно детермшований комплекс взаемозв'язаних вербальних, поведшкових i матерiальних актiв, якi здшснюються свiдомо пiсля вчинення злочину з метою повного або часткового ухилення вщ вщповщальносп [1, с. 95].
Е. О. Дщоренко пщкреслюе, що зважаючи на те, що злочиннють у XXI столiттi зазнала суттевих якiсних та кiлькiсних змiн, а саме: «...пошук засобiв виживання, задоволення у будь-який спошб нагальних потреб призвели значну масу населення, передуем молодо до нехтування правом i законом, протиправно! поведiнки та злочинних проявiв» [2, с. 5], змшились i пiдходи вчених щодо
визначення змюту поняття «протидiя кримiнальному судочинству». Окрiм того, як стосовно цього зауважив К. В. Муравйов, попередження ухилення громадян, якi притягаються до кримшально! вiдповiдальностi, вiд слiдства, суду, вщбування покарання i виконання певних обов'язюв е одним iз найважливших напрямiв розшуково! роботи пiдроздiлiв МВС [3, с. 68].
С. С. Чернявський визначае протидда розслщуванню, як систему взаемопов'язаних прийомiв протиправного впливу, застосування яких у певнш послщовносп та в рiзних комбiнацiях спрямована на ухилення винних вщ кримшально! вщповщальносп шляхом перешкоджання дiяльностi оргашв досудового розслiдування, прокурора та суду щодо розслiдування злочинiв, а також здшснення правосуддя [4, с. 4].
Росшсью вченi розглядають протидiю розслщуванню як складний комплекс рiзноманiтних злочинних прийомiв, що перешкоджають ефективному запобтанню, виявленню, розкриттю та розслiдуванню вчинених злочишв, спрямованi на уникнення злочинцями кримшально! вщповщальносп [5, с. 12].
В. А. Грабовський i А. Ф. Лубiна вважають, що протидiя розслiдуванню - це система дш (чи бездiяльностi), що мають на метi перешкодити залученню слщв злочину до кримiнального судочинства та подальшому !х використанню як судових доказiв [6, с. 345]. Це визначення також е неповним, оскшьки ототожнюе протидiю лише зi створенням перешкод щодо збирання фактичних даних.
Вщповщно до ознак об'екта та суб'екта, В. М. Карагодш пропонуе розглядати протидда як навмисну дда (систему дш), спрямовану на перешкоджання виконанню завдань досудового розслiдування та встановленню об'ективно! iстини в справi [7, с. 18].
Р. С. Белкш розглядае протидда як навмисну дiяльнiсть щодо перешкоджання виконанню завдань розслщування та, зрештою, установленню iстини в кримшальнш справi [8, с. 237].
У подальшому вчений зазначае, що стосовно конкретного злочину слщ розрiзняти «внутршню» та «зовнiшню» протидiю. Пщ «внутрiшньою» розумiють протидiю, яку вчиняють тi або iншi особи, у будь-якш формi причетнi до розслщування: пщозрюваш й обвинуваченi, свiдки та потерпш, спецiалiсти й експерти, випадковi особи, якi опинилися на мющ поди, та iн. Для них ушх характерне володiння якоюсь шформащею про подiю i прагнення приховати, змшити або знищити цю шформацда та (або) !! носi!. «Зовшшня» протидiя - це дiяльнiсть ошб або не пов'язаних iз згаданою подiею та особою, яка проводить розслщування, або пов'язаних зi слщчим процесу-альними, службовими чи шшими владними стосунками або iншими залежностями [9, с. 355].
Результати дослщження професора В. Ю Шепiтька свщчать, що слiдчi прокуратури й МВС протидда розумдать як: дiяльнiсть, спрямовану на перешкоджання розслщуванню (36 % опитаних); протиправну дiяльнiсть защкавлених ошб (24 %); поведiнку певних категорш осiб щодо приховування слiдiв злочину (12 %) [10, с. 446-447].
На погляд автора, протидiя розслщуванню злочишв може бути визначена як дiяльнiсть защкавлених ошб, спрямована на перешкоджання виявленню i розслщуванню злочишв за допомогою створення перешкод на шляху встановлення ютини в кримшальному провадженш. При цьому, протидiя розслщуванню злочишв не е однозначною, вона може виявлятися в рiзних видах та формах.
Злочини в сферi службово! дiяльностi мають здебiльшого латентний характер, що зумовлюе необхщшсть застосування можливостей оперативних пщроздшв i використання шформацп, що становить оперативний iнтерес.
Узагальнення матерiалiв досудового розслiдування свiдчать про те, що бшьшють цiе! категори злочинiв виявляеться внаслiдок отримання оперативно-розшуково! iнформацi! (90 %) та виникнення ситуацп з отримання повiдомлень окремих громадян або контролюючих оргашв (10 %).
Основною формою протиди, на початковому еташ розслщування зазначених злочишв, е його приховання.
Усшшне виявлення злочиш у сферi службово! дiяльностi можливе лише за умов комплексного поеднання ушх складових цього процесу: документальних перевiрок фшансово-
господарсько! дiяльностi; дослiдження документiв облiку та звггносп, а також здiйснення заходiв оперативно-розшуково! дiяльностi.
У дослiдженнi практично! дiяльностi встановлено, що пiд час виявлення злочишв у сферi службово! дiяльностi оперативними пiдроздiлами при здшсненш оперативно-розшукових заходiв, зазвичай, протидi! процесу документування злочинних дiй не здшснюеться, оскiльки дiяльнiсть оперативних пiдроздiлiв е глибоко законспiрованим процесом. Початок протиди досудовому розслiдуванню злочинiв у сферi службово! дiяльностi починаеться з моменту передачi слiдчому матерiалiв зiбраних оперативно-розшуковим пiдроздiлом для внесення до Единого реестру досудових розслiдувань, до якого мають доступ iншi посадовi особи (прокурор, керiвництво слiдчих органiв та ш.).
До основних способiв приховання злочишв у сферi службово! дiяльностi на етапi виявлення належать:
1) Неповщомлення взагалi або затягування повiдомлення даних, що запитуеться у рамках офщшних запита оперативних пiдроздiлiв. У таких запитах зазвичай мютиться iнформацiя про вимогу надання шформаци про коло повноважень, особливосп !хнього здiйснення, фiнансовi документи про рух коштiв при проведенш господарських операцiй тощо.
2) Невиконання дш, що вимагаються оперативними шдроздшами пiд час реалiзацi! оперативних матерiалiв, тощо виставлення охорони мюць зберiгання предметiв та документiв, яю згодом пiдлягають вилученню та перевiрцi.
3) Знищення iнформацi! про ознаки злочину (в цьому випадку, паперових та цифрових (комп'ютерних) носив шформаци про слщи злочину) або вщмова про надання мюця зберiгання комп'ютерного обладнання.
Найпоширешшими способами приховування службових злочинiв за ознаками ст.ст.191 i 210КК Укра!ни, е знищення (викрадення, приховання) фшансових та iнших важливих документiв, за допомогою яких можна прослiдкувати рух грошей i матерiальних цiнностей. Як правило, це прибутковi та видатковi ордери, платiжнi вимоги, балансовi звгги, накладнi на матерiальнi засоби, знищення яких дуже часто ускладнюе або взагалi унеможливлюе проведення фiнансових перевiрок, i в кiнцевому результатi не сприяе об'ективному встановленню обставин зловживання службовим становищем.
Серед основних чинниюв, яю впливають на можливiсть вчинення способу заховання злочишв (за ст.191, 210, КК Укра!ни), можна видiлити: специфшу фiнансово-господарсько! дiяльностi пщ-приемства, установи, оргашзаци; особливостей системи фiнансового документооб^у та наявнiсть договорiв щодо закупiвлi товарiв та виконання робiт iз використанням приватних комерцiйних структур тощо.
А такий злочин як службове шдроблення (ст.366 КК Укра!ни) зазвичай слугуе способом (складання завщомо неправдивих документiв, видача завщомо неправдивих документiв, внесення до офщшних документа завщомо неправдивих вщомостей, шше пiдроблення офiцiйних документiв) приховування зловживання владою або службовим становищем (видання неправомiрного наказу), перевищення влади i службових повноважень, одержання неправомiрно! вигоди (включення неiснуючих осiб в наказ на отримання преми та ш.).
Необхiдно зазначити, що процес виявлення злочишв у сферi службово! дiяльностi тiсно пов'язаний iз процесом подолання протиди пщозрюваними та !х оточенням. Оперативний працiвник, на еташ документування ознак злочину у сферi службово! дiяльностi, проводячи низку оперативно-розшукових та оперативно-техшчних заходiв автоматично працюе на подолання тако! протидi!.
Необхщно зазначити, що все ж переважну бшьшють службових злочинiв розслiдують в умовах протиди, процес виявлення цих злочишв мае ютотш тактичш особливосп, метою яких е позбавлення суб'екта протидш тактично! наступальностi, недопущення можливостей для протиди, запобтання перешкоджанню слщства.
Водночас iснують окремi законодавчi проблеми, яю надають можливiсть службовим особам здшснити протидiю на етапi передачi результатiв оперативно-розшуково! дiяльностi органам досудового розслщування.
Згщно зi статтею 7 Закону Укра!ни «Про оперативно-розшукову дiяльнiсть», у разi виявлення ознак злочину оперативний шдроздш, який здiйснюе оперативно-розшукову дiяльнiсть, зобов'язаний невщкладно направити зiбранi матерiали, в яких зафшсовано фактичнi данi про протиправш дiяння окремих осiб та груп, вiдповiдальнiсть за якi передбачена Кримшальним кодексом Укра!ни, до вщповщного органу досудового розслiдування для початку та здшснення досудового розслiдування в порядку, передбаченому Кримшальним процесуальним кодексом Укра!ни. Зазначеним законом також передбачено, що у раз^ якщо ознаки злочину виявлеш тд час проведення оперативно-розшукових заходiв, що тривають i припинення яких може негативно вплинути на результати кримшального провадження, шдроздш, який здшснюе оперативно-розшукову дiяльнiсть, повiдомляе вiдповiдний орган досудового розслщування та прокурора про виявлення ознак злочину, закшчуе проведення оперативно-розшукового заходу, тсля чого направляе зiбранi матерiали, в яких зафiксовано фактичнi дат про протиправнi дiяння окремих ошб та груп, вiдповiдальнiсть за яю передбачена Кримiнальним кодексом Укра!ни, до вщповщного органу досудового розслщування.
На згаданому етат вщбуваеться розширення кола суб'екпв, яким вiдомо про внесення в Сдиний реестр досудових розслщувань за матерiалами оперативних пiдроздiлiв. Вiдтодi i починаеться активна протидiя слщству.
На наш погляд, з метою уникнення протиди зi сторони службових ошб необхiдно використовувати вимоги Наказу МВС Укра!ни №700 вiд 14.08. 2012 р. «Про оргашзащю взаемоди органiв досудового розслiдування з шшими органами та пiдроздiлами внутрiшнiх справ у попередженш, виявленнi та розслщуваш кримiнальних правопорушень», про закрiплення за оперативно-розшуковою справою слщчого для забезпечення методичного супроводження !! реалiзацi! та надання практично! допомоги оперативному пщроздшу.
На наше переконання, оперативний пращвник з дотриманням режиму таемносп може надати слщчому необхiднi матерiали оперативно-розшуково! справи (ОРС) для вивчення та надання у разi потреби рекомендацш щодо фiксацi! додаткових фактичних даних про протиправш дiяння окремих ошб та груп, якi засвiдчують наявнють в !хнiх дiях ознак злочину. У подальшому матерiали ОРС розглядають керiвники оперативного, слiдчого пiдроздiлiв та пращвники, якi брали участь у !хнш пiдготовцi, для визначення повноти зiбраних матерiалiв i внесенням в СРДР з обов'язковим плануванням та проведенням невщкладних слщчих (розшукових) дш.
З метою недопущення протидi! розслщуванню, в процесi передачi результатiв оперативно-розшукових пщроздшв до органiв слщства, оперативний працiвник повинен надати не тшьки вiдповiднi матерiали слiдчому, але пояснити, яким чином вш зможе !х використати у процесi кримшального провадження як докази. Для цього необхщно дотримуватися таких вимог:
1) проведення обов'язково! попередньо! консультацi! зi слiдчим щодо напрямкiв та змюту щодо документування обставин конкретного злочину (без розшифрування джерел шформацп);
2) своечасне передавання слщчому матерiалiв документування з метою термшового вiдкриття кримшального провадження та здшснення запобiжних заходiв (арешт, обшук, вилучення документiв, перекриття банкiвських рахункiв тощо);
3) обов'язкове дотримування вимог режиму таемносп тд час тако! взаемодi!;
4) конфщенцшне залучення спецiалiстiв для надання консультацш щодо проведення в подальшому ревiзiй, iнвентаризацiй та експертних дослiджень [89, с. 195].
Необхщно зазначити, що до прийняття нового КПК Укра!ни 2012 р. з метою подолання протиди тд час розслщування злочишв, в 1999 р. МВС Укра!ни видав Розпорядження «Про опера-тивне супроводження кримiнальних справ, порушених за матерiалами оперативних пiдроздiлiв, що знаходяться на розглядi в судах». На постшнш основi проводилося супроводження кримшальних справ вiдносно тяжких злочинiв та злочишв, вчинених оргашзованими групами. Одними iз напрямкiв оперативного супроводження було виявлення факпв та джерел витоку шформацп про результати та хщ досудового слщства й судового розгляду, а також документування факпв незаконного впливу на учасниюв кримшального процесу з боку члешв оргашзованих злочинних груп, корумпованих посадових ошб та прийняття заходiв, щодо нейтралiзацi! таких дш [11, с. 257].
Згщно 3i ст. 101 Кримiнально-процесуального кодексу Укра!ни (1961 р.) оперативно-розшукова дiяльнiсть поеднувалася з досудовим слщством. Завдяки вжиттю оперативно-розшукових заходiв могли бути одержанi предмети й документи, вщомосп, якi мають важливе шформацшне значення i допомагають визначити rai^i верси, виявити свiдкiв i потерпiлих, причетних до вчинення злочину ошб, встановити мiсця зберiгання предмета i документiв, важливих для слщства i суду [12, с. 167]. Таким чином здшснювалося оперативно-розшукове подолання протидп пiд час здiйснення досудового розслщування.
З прийняттям нового Кримшального процесуального кодексу (2012 р.) оперативне супроводження кримшальних проваджень оперативними пщроздшами самостiйно не здiйснюеться (оперативно-розшуковi заходи тд час ведення прав кримшального провадження використовувати забороно), а слщчий сам органiзовуе подолання протидп тд час досудового розслiдування.
У той же час на основi ст. 40 УПК Украши слщчий тд час розслщування тяжких злочишв з метою документування протидп слщству мае право залучати оперативнi пiдроздiли для проведення негласних слщчих (розшукових) дш. Доручення слiдчого вiдповiдним оперативним пщроздшам (ст. 41 КПК) щодо проведення ними слщчих (розшукових) i негласних слщчих (розшукових) дш мае на меп, з одного боку, прискорення розслщування у справi та документування протидп: слщчий не вщволшаеться на проведення нескладних слщчих дш, а з другого - залучення до проведення негласних слщчих (розшукових) дш фахiвцiв з оперативних пщроздшв, якi мають певний досвiд i спецiальну технiку для !х проведення тому, що вони за змютом i тактикою являються оперативно-розшуковими заходами.
З погляду практики, доцшьно доповнити кримшально-процесуальне законодавство (ст. 41 КПК Украши «виключне право прокурора доручати пщроздшам яю здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть забезпечувати супроводження кримiнального провадження за тяжкими, особливо тяжкими злочинами або за злочинами вчиненш оргашзованими злочинними групами, злочинними оргашзащями»), яка би передбачала самостшне оперативно-розшукове забезпечення досудового слщства починаючи з моменту внесення даних в СРДР.
Висновки. Отже, поняття протидп' пiд час вщкриття кримiнального провадження щодо злочинiв у сферi службово! дiяльностi, як своерщний вид протиправно! дiяльностi, який являе собою створену систему способiв заховання шформацп про злочини та розроблення пщозрюваними чи iншими зацiкавленими особами, тактичних прийомiв з впливу на слщчого щодо невнесення даних в СРДР, та неприйняття запобiжних заходiв.
З метою подолання протидп' тд час розслiдування злочинiв у сферi службово! дiяльностi виникла необхiднiсть створення шституту супроводження кримiнальних проваджень оперативними пщроздшами як самостiйного процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Иванов Н. Г. Понятие и формы соучастия в советском уголовном праве. Саратов: Юрист, 1991. 176 с. 2. Дщоренко Е. О. Методолопчш проблеми оперативно-розшуково! дiяльностi як окремо! галузi наукового знання / Е. О. Дщоренко, В. I. Бараненко. BicnuK Луган. акад. внутр. справ МВС iM. 10^ччя nезалежnостi Украгни. Луганськ : ЛАВС, 2004. С. 3-28. 3. Муравйов К. В. Деяю правовi аспекти попередження ухилення злочинщв вщ дiзнання, слiдства, суду та вщбування покарання. Проблеми пемтен^арног теорИ' i практики: бюлетень. К.: Ки!вський iнститут внутрiшнiх справ, 2001. № 6. С. 68-72. 4. Чернявський С. С. Питання протидп досудовому розслщуванню на етат його завершення. Науковий eirnrn Нащональног академИ внутрштх справ. URL: http://www.naiau.kiev.ua/naukova-diyalnist/ 5. Антонов В. М. Противодействие преступных структур органам внутренних дел и меры по их нейтрализации / Антонов В. М., Астахов Ю. С., Кувалдин В. П. М., 1994.- 345 с. 6. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики : [учеб.] / под ред. В. А. Грабовского, А. Ф. Лубина. Н. Новгород, 1995. 567 с. 7. Карагодин В. Н. Преодоление противодействия предварительному расследованию. Свердловск,1992. 236 с. 8. Белкин Р. С. Противодействие расследованию и пути его преодоления.
Криминалистика : [учеб.]/ под ред. А. Ф. Волынского. М., 1999. 446 с. 9. Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3 т. / Рафаил Самуилович Белкин-М.: Юрист, 1997. Т.З. 420 с. 10. Шепитько В. Ю. Проблемы формирования тактики преодоления противодействия расследованию. Расследование и противодействие ему в состязательному головном судопроизводстве: процессуальные и криминалистические вопросы : сб. науч. тр. М., 2007. С. 446480. 11. Супроводження в судах кримшальних справ вщносно оргашзованих злочинних груп та !х лiдерiв. Зб1рник методичних рекомендащй з питань розкриття та розсл1дування злочимв сл1дчими та оперативними пращвниками ОВС Украгни. /тд заг. ред. П. В. Коляди. К.: «Друкарня МВС Украши». 2002. С.256-265. 12. Мiхеeнко М. М., Шибко В. П., Дубшський А. Я. Науково практичний коментар Кримшально-процесуального кодексу Украши / вщп. редактори В. Ф. Бойко, В. Г. Гончаренко. К.; Юршком 1нтер, 1997. 624 с.
REFERENCES
1. Yvanov N. H. Poniatye y formbi souchastyia v sovetskom uholovnom prave [The concept and forms of complicity in the Soviet criminal law] Saratov: Yuryst, 1991. 176 p. 2. Didorenko E. O. Metodolohichni problemy operatyvno-rozshukovoi diialnosti yak okremoi haluzi naukovoho znannia [Methodological problems of operational and investigative activity as a separate branch of scientific knowledge] E. O. Didorenko, V. I. Baranenko. Visnyk Luhan. akad. vnutr. sprav MVS im. 10-richchia nezalezhnosti Ukrainy. Luhansk : LAVS, 2004. P. 3-28. 3. Muraviov K. V. Deiaki pravovi aspekty poperedzhennia ukhylennia zlochyntsiv vid diznannia, slidstva, sudu ta vidbuvannia pokarannia [Some legal aspects of preventing evictions from inquiring, investigating, prosecuting and serving sentences] Problemy penitentsiarnoi teorii i praktyky: biuleten. K.: Kyivskyi instytut vnutrishnikh sprav, 2001. No. 6. P. 68-72. 4. Cherniavskyi S. S. Pytannia protydii dosudovomu rozsliduvanniu na etapi yoho zavershennia. [Question of counteraction to pre-trial investigation at the stage of its completion] Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav. URL: http://www.naiau.kiev.ua/naukova-diyalnist/ 5. Antonov V. M. Protyvodeistvye prestupnukh struktur orhanam vnutrennykh del y meru po ykh neitralyzatsyy [Counteraction of criminal structures to the bodies of internal affairs and measures for their neutralization] Antonov V. M., Astakhov Yu. S., Kuvaldyn V. P. M., 1994. - 345 p. 6. Krymynalystyka: Rassledovanye prestuplenyi v sfere эkonomyky : [ucheb.] [Criminalistics: Investigation of Crimes in the Sphere of Economics] / pod red. V. A.Hrabovskoho, A.F. Lubyna. N. Novhorod, 1995. 567 p. 7. Karahodyn V. N. Preodolenye protyvodeistvyia predvarytelnomu rassledovanyiu. [Overcoming the counteraction to the preliminary investigation] Sverdlovsk,1992. 236 p. 8. Belkyn R. S. Protyvodeistvye rassledovanyiu y puty eho preodolenyia. Krymynalystyka : [ucheb.] [Opposition to the investigation and the way to overcome it. Forensic science] pod red. A. F. Volbinskoho. M., 1999. 446 p. 9. Belkyn R. S. Kurs krymynalystyky.[ Criminalistics course] V 3 t. / Rafayl Samuylovych Belkyn-M.: Yuryst», 1997. T.Z. 420 p. 10. Shepytko V. Yu. Problemu formyrovanyia taktyky preodolenyia protyvodeistvyia rassledovanyiu.[Problems of forming a tactic to overcome the counteraction to the investigation]. Rassledovanye y protyvodeistvye emu v sostiazatelnomu holovnom sudoproyzvodstve: protsessualnbie y krymynalystycheskye voprosb : sb. nauch. tr. M., 2007. P. 446-480. 11. Suprovodzhennia v sudakh kryminalnykh sprav vidnosno orhanizovanykh zlochynnykh hrup ta yikh lideriv. [Accompanying criminal cases in criminal cases against organized criminal groups and their leaders] Zbirnyk metodychnykh rekomendatsii z pytan rozkryttia -a rozsliduvannia zlochyniv slidchymy ta operatyvnymy pratsivnykamy OVS Ukrainy. Pid zah. red. P. V. Koliady. K.: «Drukarnia MVS Ukrainy». 2002. P. 256265. 12. Mikheienko M. M., Shybiko V. P., Dubinskyi A. Ia. Naukovo praktychnyi komentar Kryminalno-protsesualnoho kodeksu Ukrainy [Scientific practical commentary on the Code of Criminal Procedure of Ukraine] Vidp. redaktory V. F. Boiko,V. H. Honcharenko.K.; Yurinkom Inter, 1997. 624 p.
Дата надходження:11.06.2018р.
