CC BY
5
Вкник Нацюнального унiверситету «Льв1вська полггехшка». Серiя: «Юридичш науки» № 4(28), 2020
УДК 340.12
Олена Чорнобай
Нацюнальний ушверситет «Львiвська полтохшка», Навчально-науковий шститут права та психологи,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорп та фшософп права
labau@i.ua
ЗАСАДНИЧ1 ПРИНЦИПИ ЮРИДИЧНО1 АРГУМЕНТАЦП
http://doi.org/10.23939/law2020.28.126 © Чорнобай О., 2020
З'ясовуються особливост засадничих принцишв юридичноТ аргументацп, що впливають на сфери Тх застосування.
Окремий акцент зроблено на походженш рiзних принцип1в юридичноТ аргументацп. Базовi принципи аналогiчнi до загальнонаукових, але видозмшеш задля задоволення потреб юридичноТ аргументацп. Цi принципи мають морально-етичну основу, що спри-чиняе певну свободу ТхньоТ штерпретацп та застосування, але, водночас, кнують крите-рп, якi визначають ступiнь реалiзацil цих принцишв у кожному окремому випадку.
Вузькоспецiалiзованi принципи сформувалися разом iз типами судових процеав, у яких застосовуються i, в1дпов1дно, перейняли Тх специфiку. Цi принципи застосовуються у переважнiй бiльшостi судових процесiв, але рiзною мiрою, що обумовлено особливос-тями сучасного судочинства.
Особливо видшено принцип вшьноТ оцшки доказ1в як такий, що застосовуеться незалежно вщ виду судового процесу i мае складну структуру регулювання. Ця структура мае двi основш складовi - законодавчу та морально-етичну, визнану законом.
Описано взаемодда принцишв та Тхню взаемозалежнiсть. Вказано особливост Тхнього застосування та можливi штерпретацп.
Ключовi слова: юридична аргументащя, принципи правового пiзнання, змагаль-ний принцип, дослщницький принцип, принцип свободи оцшки доказiв.
Постановка проблеми. Юридична аргументащя, як i кожен процес, засновуеться на певних принципах, що визначають його переб^ та юнування. Постiйнi змiни та нововведення, що стосуються судочинства, ставлять перед науковцями завдання розвивати та аналiзувати ус явища, якi впливають на подiбнi процеси. Юридична аргументацiя, а особливо, И засадничi принципи, як невщ'емна складова судового процесу також потребуе систематичного детального вивчення.
Проблема дослщження засадничих принцишв юридично! аргументацп полягае у необхщ-ностi глибинного системного аналiзу таких принципiв задля формування ч^ко! структури, яка б якiсно вщображала функцiонування цього процесу. Це спростить вивчення юридично! аргументацп як явища, а також дозволить ефектившше аналiзувати змiни, що стосуються судових про-цесiв та !х регулювання.
Аналiз дослщження проблеми. Проблема вивчення юридично! аргументаци цiкавила низку втизняних та шоземних науковцiв, серед яких Савенко М. Д., Щербина О. Ю., Фетерю Е., Клетт М., Уолтон Д. та ш.
В !хшх працях проаналiзовано процес юридично! аргументаци, його особливосп i вiдмiнностi в рiзних правових традицiях, змiни в чаш тощо. При цьому досi недостатньо вивченим залишасться питання визначення засадничих принципiв цього явища окремо та у цшснш системi, яка б поясню-вала !х спiввiдношення та взаемозалежнють.
Мета дослiдження полягае у вивченш засадничих принципiв юридично! аргументаци окремо та системно з фшософсько-правового погляду.
Виклад основного матерiалу. Юридична аргументацiя як явище базуеться на низщ низцi принципiв, що водночас формують як !! межi, так i засади. Природа таких принцишв рiзниться - в глибиннiй основi лежать принципи юридичного пiзнання, що, у свою чергу, випкають iз загально-наукових. Наступну категорiю становлять т принципи, якi в тому чи шшому обсязi характернi для рiзних судiв та судових процешв.
Перш за все необхiдно розглянути базовi принципи юридично! аргументацi! - всебiчнiсть, повноту та об'ективнiсть дослщження. Доволi часто !х об'еднують в один, оскшьки вони становлять основу будь-якого судового процесу загалом i взаемодоповнюють одне одного. Тим не менш, варто розглянути кожен з них окремо для !х глибшого розумiння.
Всебiчнiсть юридично! аргументаци - це перевiрка всiх можливих версш у справi, пояснень, що виходять вщ обвинуваченого, отримання i перевiрка в повному обсязi необхщних доказiв, вияв-лення обставин, що як викривають, так i виправдовують обвинуваченого, пом'якшують i обтяжу-ють його покарання. Однобiчнiстю називають недостатнш розгляд будь-яко! суттево! обставини справи, !! iгнорування, залишення без уваги одше! чи бiльше версiй.
Повнота - це встановлення всiх обставин, що тдлягають доказуванню у кримшальному впро-вадженнi, серед яких детальне вивчення складу злочину, винностi особи й його скоенш, мотиву, школи заподiяно! злочином, обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання, тощо. Повнота означае також перевiрку даних про вчинення обвинуваченим або iншими особами шших злочинiв i прийняття за цими фактами вщповщних рiшень, констатащю вiдсутностi подi! або складу злочину, або недоведеносп участi обвинуваченого у вчиненш злочину. Неповнота попереднього розслщу-вання - е звуження меж доказування, недостатнiсть доказiв, що ставлять шд сумнiв достовiрнiсть висновкiв у межах конкретно! справи. Варто зауважити, що шд повнотою мають на увазi той обсяг iнформацi! i доказiв, який необхiдний для виршення конкретно! справи. При цьому не обов'язково дослщжувати об'екти в категорiях, якi тако! справи не стосуються.
Об'ектившсть - це неупереджене дослщження обставин справи, збирання як обвинувальних, так i виправдувальних доказiв, а також доказiв, що говорять «за» i «проти», встановлення всiх даних, що характеризують особистють обвинуваченого. Об'ектившсть дослщження передбачае також належне та неупереджене ставлення до скарг та клопотань пщозрюваного i обвинуваченого. Необ'ективне варто вважати розслщування вироблене упереджено, з метою визнати пщозрюваного i обвинуваченого винним, таке, що защкавлене виключно у доведены правоти одше! зi сторiн, а не справедливому виршенш проблеми.
Вказанi вище принципи е загальнонауковими принципами пiзнання, що трансформувалися в межах юридично! практики для задоволення потреб сфери. Враховуючи !х початкову фшософську природу доцшьно зауважити, що дотримання цих принцишв лежить переважно у морально-етичнiй площиш. Виключення становлять лише серйознi викривлення, яю радше наближенi до фальсифша-цi! доказiв, в такому разi часто передбаченi рiзнi мiри вщповщальноси (залежно вiд законодавства,
що дie на територп TÎeï чи iншоï держави або адмшютративно1 одиницi). Цi принципи, як вже вка-зувалось, взаeмопов'язанi, але не можуть замшювати одне-одного. Отже юридична аргументащя повинна розглядати об'ект аргументацiï повною мiрою i об'ективно, максимально абстра-
гуючись вщ суб'ективного досвiду [5, с. 9-10; 10, с. 103].
Принципи всебiчностi, повноти та об'ективносп юридичноï аргументацп ддать в судах усiх тишв однаково. Незмiнною залишаеться i ïx дiя в рiзних законодавствах, що мають рiзну природу та засади. Отже застосування цих принципiв стале, але може призводити до рiзниx результат вiдповiдно до чинного законодавства у конкретному судь
До засадничих принцишв юридично1' аргументацiï зараховують також змагальний i дослщниць-кий (ш^зицшний). Вони, на вiдмiну вiд принцишв всебiчностi, повноти та об'ективностi рiзною мiрою присутнi в рiзниx судах, але в той же час, не можуть бути вщсутшми повшстю. Ц принципи сформувалися разом iз вiдповiдними типами судових процесiв - ш^зицшним (дослiдницьким) та змагальним. Принцип змагальносп переважно присутнiй в судах загально1' юрисдикцiï [3, с. 7]. Його основною ознакою е розподш функцiй мiж судом, захистом та обвинуваченням, а також рiв-шсть сторiн судового процесу. Цей принцип з'явився разом iз появою змагального судового процесу в перюд зародження капiталiзму. Його основною ознакою е спрямовашсть на «перемогу над опонентом» за посередництва та регулювання суду шляхом аргументацп сторш [2, с. 56; 11, 46-55].
На принцип змагальносп також впливае чинник сили державно1' влади, зокрема й судовой Сощальна та економiчна диференщащя населення часто призводить до порушення принципу формально!' рiвностi. Внаслщок цього доцiльно говорити про вплив такоï диференцiацiï на ефективнiсть юридичноï аргументацiï та змагального принципу, як е прямо пропорцiйним силi суду чи держав-ноï влади. Отже, в щеальних умовах суду необхщно не тiльки контролювати виконання сторонами судового процесу сво1х обов'язкiв та реалiзацiю ïx прав забезпечити реалiзацiю принципу змагаль-ностi через принцип формальноï рiвностi, незалежно вiд сощального статусу чи економiчного становища сторш судового процесу або ïxmx представниюв [7, с. 16-19; 6. с. 202-204].
Дослщницький або, як його ще називають, iнквiзицiйний, принцип юридичноï аргументацiï проявляеться яскравiше у адмшютративних та конституцiйниx судах. В цих органах суд виконуе не тшьки своï прямi функцiï, але i функцп обвинувачення, засновуючись на доказах, що були отримаш в результат проведеного дослiдження. Як правило, реалiзацiя цього принципу характеризуеться бiльш ращональним пiдxодом, нiж змагального, для якого властива важлива роль псиxологiчного фактору. Цей принцип використовуеться частше в адмшютративних та конституцшних судах через обмеженють як кiлькостi сторiн судового процесу, так i спектру об'екпв юридичноï аргументацiï, якi у сторони обвинувачення ч^ко зафiксованi в законодавчих актах. Дослщницький принцип майже не застосовуеться в судах загальноï юрисдикцп в демократичних державах як прюритетний, оскiльки це обмежуе можливостi сторш у застосуванш юридичноï аргументацiï в питаннях, що потребують додаткового висв^лення з усix сторiн судового процесу. Його альтернативна назва «ш^зицшний» не тшьки мае негативний характер, але часто видшяеться як окремий шдвид принципу та судового процесу. 1сторично дослщницький принцип виник в процес еволюцiï ш^зицш-ного, тому повшстю ототожнювати щ двi назви не рекомендуеться.
Важливо розумiти, що змагальний та дослщницький принципи не виключають одне одного, а застосовуються у рiзному обсязi в судах рiзниx типiв. Саме через таке поеднання розглядають змiшаний тип судового процесу i, вщповщно, змiшаний принцип юридичноï аргументацiï, як окремий (при цьому юнуе декiлька теорш походження судового процесу змiшаного типу, але вс вони грунтуються на поеднанш змагального та дослiдницького). Як засадничi варто розглядати саме змагальний та дослщницький принципи, оскiльки саме вони е базою для формування змшаного, який е похщним, тому що вш стосуеться бiльшою мiрою самого судового процесу, анiж юридичноï аргументацiï [1, с. 57-58].
Ще одним важливим принципом юридично! аргументаци е принцип вшьно! оцiнки доказiв. Вш засновуеться на тому, що слщчий, прокурор, слiдчий суддя, суд оцшюють докази за сво!м внутрiшнiм переконанням, яке грунтуеться на всебiчному, повному й неупередженому дослщженш Bcix обставин кримшального провадження, керуючись законом (ст. 94 КПК Украши).
Принцип вшьно! оцiнки доказiв мае на мет надання необхiдноï незалежностi уповноваженим особам, створити умови для ïx самостшност в межах наданих 1'м законом прав. Внутршне переко-нання за своею суттю е одночасно засобом встановлення достовiрностi, належностi, допустимостi доказiв i ïx достатностi та станом впевненост в правильностi зроблених висновюв. Так принцип вiльноï оцiнки доказiв забезпечуе необxiдну для проведення судового процесу гнучюсть. Варто зауважити, що свобода оцшки доказiв як принцип кримшального процесу серед основних компо-ненпв мiстить правило про те, що жоден доказ не мае наперед встановленоï сили (ст. 94 КПК Украши) [8, с. 140-142].
Законодавче регулювання процесу оцшки доказiв полягае у регламентацн правил i процедури збирання та перевiрки доказiв, усунення неприпустимих доказiв, тощо, що спрямоваш на форму-вання бездоганного доказового матерiалу. Задля виключення можливост неоднозначного тракту-вання доказiв у процес оцiнки необxiдно уникати об'екпв та iнформацiï, що викликають сумшви. Так мiнiмiзуеться людський фактор у оцшщ доказiв уповноваженими особами [11, с. 13-14; 12].
Базовi принципи юридично1' аргументацiï слугують основою для ïï функцiонування як явища загалом та регулюють процес формування аргуменпв. Змагальний та дослiдницький принципи допомагають визначити вирiшенню яких саме завдань мае шдпорядковуватись аргументацiя в кожнш окремiй справi. Принцип вiльноï оцшки доказiв надае простiр для гнучкого вiдбору об'ектiв та iнформацiï i 1'х визнання доказами в конкретному судовому процесi. Так формуеться цшсна, але гнучка система засадничих принцишв юридично1' аргументацiï, що слугуе як шдставою для ïï функ-цюнування, так i обмежуе ïï.
Висновки. Юридична аргументацiя за своею суттю базуеться на низцi принципiв, що мають загальнонауковий характер або ж стосуються судових процешв, у яких застосовуються. В глибин-нiй основi юридичноï аргументацiï лежать принципи, властивi усiм наукам, але при цьому видозмь ненi задля задоволення потреб цього правового явища: всебiчнiсть, повнота та об'ектившсть. Ц принципи тюно взаемопов'язанi, а тому часто сприймаються як один складний. Незважаючи на 1'х загальнiсть та морально-етичне походження, вони складають пiдгрунтя для бшьш спецiалiзованиx та вузьких за своею суттю та сферою використання.
Змагальний принцип лежить в основi будь-якого судового процесу. Його основою е змагальний характер сторш в судовому процесс Змагальний принцип по^зному штерпретуеться в право-вих традищях рiзниx регiонiв, але спiльним е його визначення як основи юридичноï аргументаци в сучаснш судовiй практищ, що стало наслiдком еволюцiï судового процесу. Змагальний принцип ширше використовуеться у юридичнш аргументацiï в судах загальноï юрисдикцiï, оскiльки дозво-ляе розглядати справу ширше i гнучюше шдходити до винесення вироку.
Дослщницький принцип юридичноï аргументацiï застосовуеться переважно в адмшютратив-них та конституцшних судах, тобто тодi, коли суд виконуе роль сторони обвинувачення. У його суп лежить чiтке слщування формальним нормам, зафiксованим в законодавчих актах. Цей принцип дозволяе ч^юше реалiзувати юридичну аргументацiю, але при цьому шдходить для виршення питань чiтко визначених в законодавств^ а тому в судах загальноï юрисдикцiï застосовуеться меншою мiрою, шж змагальний.
Принцип свободи оцiнки доказiв полягае у тому, що уповноважеш особи оцiнюють докази на основi внутрiшнього переконання з урахуванням законодавства та совють Враховуючи ризик суб'ективноï оцiнки доказiв як наслiдку впливу людського фактору на процес шзнання (що лежить
в 0CH0Bi ще! оцшки), ютотним чинником е необхiднiсть якомога ч^юшого законодавчого регулювання процесу визнання об'екпв та шформаци доказами. При цьому досить важливим, але законо-давчо визнаним, фактором залишаеться совiсть, яка дозволяе зберiгати принцип вшьно! оцiнки доказiв у припустимих межах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Васильев С. (2017) Формування сучасних вид1в цив1льного судочинства. Пор1вняльно-анал1тичне право. Ужгород. : «ДВНЗ Ужгородський нащональний ушверситет». № 2. С. 56-59. URL: http:// www.pap.in.ua/2_2017/15.pdf. 2. Юстяник В. (2015) Особливосп аргументацй' в судах загально! юрисдикцп. Науков1 записки. Т. 168. С. 52-56. 3. Козюбра М. (2013) Модел (типи) юридично! аргументацп. Науков1 записки. НаУКМА. Т. 144-145. С. 4-7. 4. (2020) Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни. Ред. 11.06. URL: https: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17. 5. Кучук А. (2016) Принципи тзнання правових явищ як елемент методологи. Актуальш проблеми впчизняно! юриспруденции № 4. URL: http://apnl.dnu.in.ua/4_2016/
4.pdf. 6. Мамницький В. (2014) Поняття та змют принципу змагальносп у цив1льному судочинствг Форум права. № 3. С. 201-206. URL: http: // surl.li/disb. 7. Маркуш М. (2007) Принцип змагальносп в кримшальному процеа Укра!ни. Харк1в : Видавець СПД ФО Вапнярчук Н. М. 208 с. URL: http://library.nlu.edu.ua/ POLN_TEXT / UP / MARKUSH_2007.pdf. 8. Мирошниченко Ю. (2016) Принцип в1льно! ощнки доказ1в в аспект! незалежност! суду та самост!йност! судд! у вир!шенн! крим!нальних справ. Мар!уполь : № 5. С. 140143. URL: http://lsej.org.ua/5_2016/42.pdf. 9. Рогальська В. (2012) Змагальн!сть у досудовому провадженн!. Дн!пропетровськ : Дн!проп. держ. ун-т внутр. справ. 172 с. URL: https: // dduvs.in.ua/wp-content/uploads/ files/Structure/library/student/mrvv.pdf. 10. Юркевич М. (2012) Юридична аргументащя. О. М. Юркевич, В. Д. Титов, С. В. Куцепал та ш. Х. : URL: http: // dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/1493/1/Jr_Argum_2012.pdf. 11. Савенко М. Юридична аргументащя в конституцшному судовому процесс методолог!чний аспект. Науков! записки. К. : НаУКМА. URL: http: // ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/2210/Savenko_ Yurydychna_arhumentatsiia_v_konstytutsiinomu.pdf?sequence=1&isAllowed=y. 12. Яновська О. Ддалектика роз-витку змагального крим!нального судочинства: !стор!я та сучаснють. Юридична Укра!на. URL: http: // www.pravnuk.info/urukrain/1219-dialektika-rozvitku-zmagalnogo-kriminalnogo-sudochinstva-istoriya-ta-suchasnist.html.
REFERENCES
1. Vasyliev S. (2017) Formuvannia suchasnykh vydiv tsyvilnoho sudochynstva. [Formation of modern types of civil proceedings]. Porivnialno-analitychne pravo. Uzhhorod. : «DVNZ Uzhhorodskyi natsionalnyi universytet». No. 2. S. 56-59. URL: http://www.pap.in.ua/2_2017/15.pdf. 2. Kistianyk V. Osoblyvosti arhumentatsii v sudakh zahalnoi yurysdyktsii. [Features of argumentation in courts of General jurisdiction]. Naukovi zapysky. Tom 168. 3. Koziubra M. I. (2013) Modeli (typy) yurydychnoi arhumentatsii. [Models (types) of legal argumentation].Naukovi zapysky NaUKMA. T. P 144-145. 4. (2020) Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy. [Criminal procedural code of Ukraine]. Red. 11.06. URL: https: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
5. Kuchuk A. (2016) Pryntsypy piznannia pravovykh yavyshch yak element metodolohii. [Principles of knowledge of legal phenomena as an element of methodolog]. Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii. No. 4. URL: http: // apnl.dnu.in.ua/4_2016/4.pdf. 6. Mamnytskyi V. (2014) Poniattia ta zmist pryntsypu zmahalnosti u tsyvilnomu sudochynstvi. [Concept and content of the adversarial principle in civil proceedings]. Forum prava. No. 3. P. 201-206. URL: http: // surl.li/disb. 7. Markush M. (2007) Pryntsyp zmahalnosti v kryminalnomu protsesi Ukrainy. [The principle of competition in the criminal process of Ukraine. Kharkov]. Kharkiv. Vydavets SPD FO Vapniarchuk N. M. 208 p. URL: http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/UP/ MARKUSH_2007.pdf. 8. Myroshnychenko Yu. (2016) Pryntsyp vilnoi otsinky dokaziv v aspekti nezalezhnosti sudu ta samostiinosti suddi u vyrishenni kryminalnykh sprav. [The principle of free evaluation of evidence in terms of court independence and autonomy of judges in criminal matters]. Mariupol. No. 5. URL: http:// lsej.org.ua/5_2016/42.pdf. 9. Rohalska V. (2012) Zmahalnist u doudovomu provadzhenni. [Adversarial proceedings in pre-trial proceedings]. Dnipropetrovsk. Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav. 172 p. URL: https:// dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/Structure/library/student/mrvv.pdf. 10. Yurkevych M. (2012) Yurydychna arhumentatsiia. [Legal reasoning]. O. M. Yurkevych, V. D. Tytov, S. V. Kutsepal ta in. Kh. URL: http:// dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/1493/1/Jr_Argum_2012.pdf. 11. Savenko M. Yurydychna arhumentatsiia v konstytutsiinomu sudovomu protsesi: metodolohichnyi aspekt. [Legal argumentation in the constitutional court
process: methodological aspect]. K. NaUKMA. URL: http: // ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/ 2210/Savenko_Yurydychna_arhumentatsiia_v_konstytutsiinomu.pdf?sequence=1&isAllowed=y. 12. Yanovska O. Dialektyka rozvytku zmahalnoho kryminalnoho sudochynstva: istoriia ta suchasnist. [Dialectics of the development of adversarial criminal proceedings: history and modernity]. Yurydychna Ukraina. URL: http: // www.pravnuk.info/urukrain/1219-dialektika-rozvitku-zmagalnogo-kriminalnogo-sudochinstva-istoriya-ta-suchasnist.html.
Дата надходження: 19.08.2020р.
Olena Chornobai
Educational-scientific institute of law and psychology of Lviv Polytechnic National University, candidate of legal sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Philosophy of Law
labau@i.ua
FUNDAMENTAL PRINCIPLES OF LEGAL ARGUMENTATION
The article explores the features of the fundamental principles of legal argumentation that affect their application and interpretation.
Separate emphasis is placed on the origin of various principles. The basic principles of legal argumentation are similar to general scientific ones, but modified to meet the needs of legal argumentation. These principles have a moral and ethical basis, which entails a certain freedom of interpretation and application, but at the same time there are criteria that determine the degree of implementation of these principles in each individual case.
Highly specialized principles were formed together with the types of trial processes in which they are applied and, accordingly, adopted their specifics. These principles are applied in the vast majority of trials, but to varying degrees, due to the peculiarities of modern legal proceedings.
The principle of freedom of evaluation of evidence is highlighted as it applies regardless of the type of trial and has a complex regulatory structure. This structure has two main components -legislative and moral recognized by law.
The interaction of principles and their interdependence is described. The features of their application and possible interpretations are indicated.
Key words: legal argumentation, principles of legal knowledge, adversarial principle, inquisitive principle, the principle of free evaluation of evidence.
