CC BY
7
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (31), 2021
УДК 340.12
Олена Чорнобай
Нащональний ушверситет "Львiвська полтехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно! осв^и, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теори та фшософи права, конституцшного та мiжнародного права,
labau@i.ua
СТАНОВЛЕНИЯ В1ТЧИЗНЯНО1 ЮРИДИЧНО1 АРГУМЕНТАЦП НА ЗАСАДАХ ПРАВОВО1 ТРАДИЦП
http: //doi.org/10.23939/law2021.31.110 © Чорнобай О., 2021
Доcлiджено питання становлення в^чизняноТ юридичноТ аргументацп на засадах правовоТ традицп. Акцент зроблено на проблемi вiдходу вiд радянськоТ правовоТ спадщини. Визначено основш чинники, якi вплинули на вщтермшування становлення юридичноТ аргументацп саме в УкраТш. З'ясовано вплив юридичного позитивiзму на формування ТТ особливостей, формулювання принцишв права. Вивчено позитивнi та негативнi фактори впливу на становлення теорп юридичноТ аргументацп на початку кнування незалежноТ УкраТнськоТ держави. Розглянуто значення св^оглядно-методо-логiчного плюралiзму та людиноцентричноТ парадигми у контекст реформування пiдходу до визначення базових принцишв юридичноТ аргументацп.
Визначено роль загальноТ теорп моделювання та ТТ основних особливостей у формуваннi в^чизняноТ юридичноТ аргументацп як вiдповiдi позитивктськш теорп. З'ясовано ефективнicть логiчних систем та особливост Тх застосування у здшсненш аргументацп. Вказано на зв'язок мiж юридичною логiкою та риторикою i необхiдноcтi Тх використання разом iз дедукцieю. Вивчено значення герменевтичного фактора становлення украТнськоТ юридичноТ аргументацп та правовоТ традицп загалом. У цьому ж контекст розглянуто роль мови права, основаноТ на нащональнш мов1, як cемiотичноТ системи, використання якоТ спрямоване на полегшення трактування та розумiння iнформацiТ в судочинствь
Доcлiджено проблему cпiввiдношення статичност та динамiчноcтi права як науки. З'ясовано необхщшсть поеднання cтабiлiзувальноТ та фжсувальноТ функцiй правових норм, з одного боку, i гнучкоcтi застосування правових принцишв задля створення ефективноТ системи судочинства й оптимальних умов функщонування та розвитку юридичноТ аргументацп в УкраТш - з шшого. Визначено основш виклики, як переш-коджають цьому розвитку.
Ключовi слова: юридична аргументащя; правова традицiя; право; позитивiзм; норми права; принципи права.
Постановка проблеми. Юридична аргументащя е порiвняно молодим явищем, яке почало зароджуватись як альтернатива суто позитивютському розумшню права як науки. Основним фактором функщонування юридично! аргументацп у цьому контекст стало людиноцентричне
трактування права та зорiентовашсть судочинства на забезпечення прав людини, а не ч^ке вико-нання правових норм, за якого аргументащя була явищем радше механiчним. Юриспруденцiю почали сприймати як гнучку науку, яка потребуе постшних змiн вiдповiдно до динамiчного розвитку суспшьства. Через радянську позитивiстську спадщину вiтчизняна юридична аргумента-цiя почала зароджуватись та розвиватись лише шсля проголошення незалежностi Укра!ни, що у чаш зб^аеться iз початком формування укра!нсько! правово! традицп. Необхiднiстю вивчення процесу становлення юридично! аргументаци на засадах правово! традицп зумовлено написання цiе! статтi.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблемою становлення юридично! аргументаци на засадах правово! традицп щкавилися впчизнят науковцi. Серед них необхiдно назвати роботи: М. О. Юркевича та О. Ю. Щербини, якi розглядали вплив лопчного моделювання та герменевтичного чинника на формування укра!нсько! юридично! аргументаци; Л. Рябовол, яка дослщжувала передумови й чин-ники становлення втизняно! загальнотеоретично! юриспруденцi! у питанш вiдходу вiд радянсько! правово! спадщини та формування укра!нсько! правово! традицп тд впливом поширених за кордоном парадигм. Окремо потрiбно вщзначити науковий доробок М. I. Козюбри, який вивчав процес становлення та сучасний стан вiтчизняно! юридично! аргументаци, його проблеми та перспективи.
Дос недослщженим залишаеться питання становлення та розвитку втизняно! юридично! аргументацi! на основi правово! традицi! з урахуванням специфiки розвитку права в Укра!ш. Необхiдно також виокремити основнi проблеми цього процесу та !х причини.
Мета статт полягае у вивченш становлення вiтчизняно! юридично! аргументацi! на засадах правово! традицп.
Виклад основного матерiалу. Поняття "становлення" мае багато визначень, проте бшьшють iз них описують це явище як процес формування певного об'екта чи !х сукупносп, часто вказуючи, що становлення передбачае перехщ можливостi у дшсшсть. Отже, процес становлення мае свою лопчну мету, яка полягае у появi об'екта чи досягненнi конкретно! мети, наприклад певного рiвня правово! культури. Застосовуючи щ поняття в контекст дослiдження формування укра!нсько! правово! традицп, потрiбно зазначити, що цей процес вщбуваеться паралельно до становлення Укра!ни як незалежно! держави [3, с. 183].
Укра!нська правова традищя формувалась на основi радянсько!, а тому успадкувала певнi суперечливi особливость Передусiм необхiдно згадати вплив позитивiзму, характерного для права в СРСР. Основною його характеристикою було формування ч^ко! системи норм та правил поведшки, закршлених у законодавствi й забезпечених жорстким контролем влади. Тому правовi норми, яю з певних причин вже не вiдповiдали суспшьним потребам чи реалiям, продовжували дiяти до моменту, поки !х не вщмшили уповноваженi органи. До того ж позитивiзм у радянськiй юриспруденцп був пiдкрiплений тоталiтаризмом, що швелювало гнучкiсть права у контекстi його трактування [4, с. 35]. Сутшсть юридично! аргументаци полягае у наведенш аргумешгв щодо доцiльностi вибору певного шляху виршення суперечки, розумiння сутност конкретно! норми тощо. Тому теорiя юридично! аргументацi! в радянський перюд у !! першочерговому розумiннi була доволi обмеженою.
Власне, авторитетнi радянсью правознавцi ототожнювали юридичну аргументацiю iз практикою доказування та поданням сторонами процесуальних докумешгв у судовому процесс Так, А. Ф. Клейнман розглядав доказування як процесуальну дiяльнiсть лише сторiн, яка полягала у поданш доказiв, спростуваннi доказiв опонешгв, заявленнi клопотань, участi в дослщженш доказiв. На його науковця, метою доказування для сторш було переконати суд у правомiрностi сво!х вимог i заперечень [1, с. 67].
К. С. Юдельсон визначав судове доказування як дiяльнiсть суб'екпв процесу зi встановлення за допомогою вказаних законом процесуальних засобiв i способiв об'ективно1 iстинностi, наявностi або вщсутносп фактiв, необхiдних для виршення спору мiж сторонами. Суб'ектами доказування науковщ визначали суд та ошб, якi брали участь у справi [6, с. 114].
Характеризуючи радянський перiод розвитку юридично! аргументацп, М. I. Козюбра зазна-чае, що свiтовi тенденцп юриспруденцп друго! половини ХХ ст. були тюно пов'язаш з розвитком теорп аргументацп, проте радянськi юристи, з певних причин, не могли ознайомитись з нею та не використовували И у практищ, це ж стосуеться i юридично1 лопки. Тому радянська спадщина створила порiвняно слабку базу для розвитку власне украшсько1 юридично1 аргументацп, попри достатньо розвинену традицiю дискусш у дорадянський перiод [2, с. 4].
Л. Рябовол зазначае, що сучасна украшська правова система формувалася в ходi складних процесiв демократизаций яка вiдбувалась пiсля розпаду тотаттарно1 системи. Особливiстю перiоду були також непослщовш реформи та вiдсутнiсть досвщу проведення активних та ефективних демократичних змiн в укра1нського полiтикуму, що сприяло збереженню легiстського пiдходу до трактування права та державоцентризму [3, с. 183-184].
Водночас е низка чинниюв, яю позитивно вплинули на формування украшсько1 правово1 традицн. Як зазначае Л. Рябовол, цей процес тюно пов'язаний зi становленням незалежност Укра1ни та змiнами в ушх сферах суспiльного життя. Деполiтизацiя та дещеолопзащя призвели до послаблення контролю держави над наукою ^ вщповщно, вiдкрили вiтчизняним науковцям доступ до св^оглядно-методолопчного плюралiзму. Науковцi змогли ширше розглядати людиноцент-ричну парадигму юриспруденции а саме у питаннi визначення права не як основного засобу примусу, а як засобу забезпечення прав людини [3, с. 185]. Такий шдхщ сприяе розвитку юридично1 аргументацп, оскшьки радянська правова система проголошувала монополда держави на право i судочинство. Водночас людиноцентрична парадигма розглядае зв'язки "людина - держава - право" як систему iз гнучкими складовими, а саме така еластичнють пiдходу е основною умовою функцюнування та розвитку юридично1 аргументацп.
Важливим результатом цього процесу можна назвати змiну тдходу вiтчизняних науковщв до розумiння ролi держави у правь У радянський перюд державу визначали як сощальний iнститут, який здшснював вплив на рiзнi сфери суспшьного життя. Сучасна ж украшська правова традищя визнае державу як правову форму оргашзацп суспiльства, у якш влада обмежена тими правами та обов'язками, як !й делегував сощум. Це розумiння важливе у питанш подальшого розвитку правово1 традици, оскiльки е пiдrрунтям для загального бачення напрямiв розвитку права.
Проте поява в сучаснш украшськш юриспруденцп свiтоглядного плюралiзму спричинила i деяю негативнi явища. Попри позитивнi результати цього явища, якi виявляють себе у кристатзацп iдей завдяки дискурсу та аналiзу рiзних парадигм, цей процес часто спричиняе невизначенiсть. Оскшьки доступ до рiзноманiтних теорiй украшсью науковцi отримали одномоментно, опрацю-вання свiтоглядних iдей вiдбувалося паралельно, що призводило до поеднання iнколи дiаметрально протилежних думок. Це призводило до появи виклиюв у науковiй площиш, якi не узгоджувались iз вимогами науковост [3, с. 185].
Певну гнучкють у формування втизняно1 юридично1 аргументацп привнесла загальна теорiя моделювання та поява логiчних систем у правь Як зазначае О. Щербина, у правi лопчш системи, яю постiйно змiнюються, е природною вщповщдю позитивiзму. Вона вказуе, що щ системи е одним iз найефектившших засобiв здiйснення юридично1 аргументацп, оскшьки И застосування зумовлено конфлштом штерешв сторiн судового процесу, неповнотою шформацп та розмитiстю формулю-вань. Дослщниця стверджуе, що застосування логiчних теорш та моделей е одним iз ключових засобiв побудови моделей аргументативних мiркувань, необхiдних для аналiзу юридично1 аргументацп [5, с. 52].
Значення юридично1 логiки пiдкреслюе також М. I. Козюбра. Зокрема, вш наголошуе на визначнiй ролi концепцп "ново1 риторики" Х. Перельмана, яка доповнила теорда демонстративного
доведення власне "новою риторикою", що базуеться на переконанш за допомогою дискурсу. II особли-вютю е яскравий гуманiтарний напрям, який протиставляеться теорп математичного доведення. Х. Перельман зазначав, що юридична лопка та риторика не можуть основуватись винятково на дедукци, оскшьки часто право не пiдпорядковуеться лопчним висновкам, отриманим дедуктивно. Тому важливим е розгляд аргументв, одержаних у результат дискурсу, оскiльки вони дають можливють гнучкiше пiдiйти до формулювання висновюв [2, с. 4-5].
Серед основоположних факторiв у становленнi укра!нсько! юридично! аргументацi! вагоме мiсце займае герменевтичний. Наприклад, О. Юркевич дослщжував проблему мови права як системи символiв, на якiй грунтуеться втизняна юридична аргументацiя. Науковець зазначав, що мова права, розроблена на основi нащонально!, е унiкальною семiотичною системою. I! основне призначення - фшсувати, зберiгати та передавати iнформацiю, а тому застосування нацiонально! мови для цих цiлей у правi, тдкоряючись загальним правилам розумiння, сприяе формуванню i нацiональних особливостей юридично! аргументаци [7, с. 8]. Розглядаючи це питання у контекстi становлення в^чизняно! юридично! аргументацi! в межах правово! традицi!, доцiльно наголосити на важливост чинника мови. У цьому процес особливостi укра!нсько! мови формують ушкальну семiотичну систему мови права ^ вiдповiдно, створюють пiдгрунтя для розвитку юридично! аргументаци, вiдмiнно! вiд шших, оскiльки iншими е трактування символiв, !х значення тощо. Враховуючи специфшу теорi! юридично! аргументацi!, чинник мови е одним iз визначальних, оскшьки неч^юсть формулювань та дефiцит шформаци пiдсилюють важливiсть правильного !! подання та розумшня.
Ще одним важливим чинником, який формуеться iз правово! традицп, е теоретична загаль-ноправова основа, на якш розвиваеться юридична аргументащя. Це питання також пов'язане iз позитивiстським радянським минулим, проте впливае безпосередньо на сучасний етап розвитку в^чизняно! теорi! юридично! аргументаци. Розумшня права як явища, в якому центральними е правовi норми, спричиняе його статичшсть. З одного боку, це сприяе стабшзацп регулювання суспiльних вiдносин, а з шшого - може гальмувати розвиток самого права. М. I. Козюбра пояснюе це тим, що сам факт закршлення норми у законодавсти фшсуе !! у певному моментi, водночас розвиток суспшьних вiдносин е явищем динамiчним, а тому кожна юридично закршлена норма починае застарiвати ще з моменту !! фiксацi!.
Автор вказуе, що втизняна юридична аргументащя все ще вщчувае iстотний вплив пози-тивiзму. Вiтчизнянi юристи та правознавщ у контекстi правового обгрунтування керуються формально-логiчними нормами та дедуктивними мiркуваннями. Важливим у цьому контекст е формулювання принцитв права. Укра!нська юриспруденцiя передбачае, що принципи права повинш бути закрiпленi у нормативно-правових актах або виведеш зi змюту законiв. Це виявляе проблему несумюност такого пiдходу iз сучасними реалiями, а саме динамiзмом i гнучюстю права як явища [2, с. 4-7].
Альтернатива у цш ситуаци - грунтуватись на принципах права, специфша яких полягае у гнучкосп та високiй адаптивностi до нових реалш, що постiйно змiнюються. М. I. Козюбра наводить приклад захщно! фшософп та теорi! права, у якш визнано, що законодавство не е довершеною замкненою системою, а тому роль судщ не може зводитись до силопстично! модел^ у якш прийняття рiшень обмежуеться !х виведенням iз Конституцi! чи закошв. Автор також зазначае, що роль законодавства у цьому питанш не потрiбно недооцiнювати, оскiльки воно виконуе функцiю обмеження суб'ективностi у правовш системi [2, с. 8]. Пщсумовуючи, потрiбно зазначити, що розвиток юридично! аргументаци вщбуваеться активнiше саме у правовш систем^ яка базуеться на принципах права. Враховуючи все ще вщчутний вплив позитивiзму, вiтчизняна юридична аргументащя залишаеться в межах, притаманних правовому формалiзму. Ситуацiя часто ускладнюеться непослiдовнiстю прийняття нормативно-правових акпв та нечiткiстю !х норм, що лише загострюе проблему. Тому сучасний етап розвитку укра!нсько! юридично! аргументаци залежить вщ змiн у нащональнш правовiй традицi! та !! модершзацп, вiдходi вiд радянського минулого.
Висновки. Становлення втгоняно1 юридично1' аргументацiï на ochobî правово1' традицп е складним процесом, який залежить вiд низки факторiв рiзного походження. Одним i3 головних е спадщина радянськоï юриспруденцiï, основаноï на юридичному позитивiзмi. Оскiльки особливiстю цiеï парадигми е заснування права як явища навколо правовоï норми, теорiя юридичноï аргу-ментацiï не могла повнощнно розвиватись у СРСР, тому що гнучкiсть, що необидна для ïï фун-кцiонування, заперечувала держава.
Позитивний вплив на становлення та розвиток юридично1' аргументаци в Украïнi справив перехщ вiд державоцентрично1' до людиноцентрично1' моделi права, яка передбачае еластичшсть правово1' системи, необхiдну для забезпечення прав людини в умовах динамiчного розвитку сус-пiльства. Ще одним чинником у цьому контекст став доступ до напрацювань шоземних науковщв, якi грунтувались на свiтоглядно-методологiчному плюратзм^ що передбачае застосування дискурсу як основного засобу досягнення ютини. Сприятливим стало те, що украшська правова традицiя розвиваеться разом iз державою з моменту здобуття незалежност, а тому набувае нацiональних рис. Одним iз ключових факторiв у цьому контексп е поглиблення застосування украшсько1' мови як семютично1' бази формування мови права. Ефективнiсть цього чинника пояснюеться специфiкою юридично1' аргументаци, яка переважно залежить вiд доцшьного тракту-вання понять, норм та шформаци загалом, тобто, як наслщок, вiд семiотичноï системи.
Що стосуеться основних проблем, то варто вщзначити насамперед порiвняно повiльний вiдхiд вщ формалiзацiï права, притаманно1' позитивiстському типу праворозумшня. Це спричинено: доволi сильним впливом радянського минулого на суспшьну правосвiдомiсть; непослiдовнiстю або вiдсутнiстю реформ, орiентованих на активне введення у нащональну правову систему загально-людських цiнностей; певну "загрубшсть" доктринального мислення науковщв тощо. Саме вир> шення проблем формування украшсько1' правово1' традицп е одшею iз основних умов активного розвитку втизняно1' юридично1' аргументаци.
Результати цього дослщження можуть слугувати основою для подальшого вивчення проблематики втизняно1' юридично1' аргументацiï; ними можна скористатись для напрацювання способiв вирiшення проблем, як вже юнують у науковiй площинi, а також для тдвищення ефективностi юридично1' аргументаци в процес судочинства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Клейнман А. Ф. (1950). Основные вопросы теории доказательств в советском гражданском процессе. Москва; Ленинград: Издательство Академии наук СССР. 72 с.
2. Козюбра М. I. (2012). Теоргя юридично1 аргументаци: становлення, стан та перспективи у вичизнянш юриспруденци. Пауков! записки НаУКМА. Юридичш науки. Т. 129. С. 3-11.
3. Рябовол Л. (2019). Передумови й чинники становлення вичизняно1 загальнотеоретично1 юриспруденци. Теор1я держави i права. № 2. С. 182-187.
4. Чорнобай О. Л. (2019). Становлення та перспективи вичизняно1 юридично1 аргументаци. Jurnalul juridic national: teorie sipractica. No. 2 (36). С. 33-36.
5. Щербина О. Ю. (2014). Лопчне моделювання та юридична аргументащя. Вiсник Кшвського нац. ун-ту iM. Тараса Шевченка. Фiлософiя. Полiтологiя. № 1. С. 50-53.
6. Юдельсон С. (1951). Проблема доказывания в советском гражданском процессе. Москва: Госюриздат. 296 с.
7. Юркевич М. О. (2015). Юридична аргументащя. Лопчш дослщження: монограф1я. Харшв: Право.
336 с.
REFERENCES
1. Klejnman A. F. (1950). Osnovnye voprosy teorii dokazatel'stv v sovetskom grazhdanskom processe [The main questions of the theory of evidence in the Soviet civil process]. Moskva; Leningrad: Izdatel'stvo Akademii nauk SSSR, 72 p.
2. Koziubra M. I. (2012). Teoriia yurydychnoi arhumentatsii: stanovlennia, stan ta perspektyvy u vitchyznianii yurysprudentsii [Theory of legal argumentation: formation, state and prospects in Russian jurisprudence]. Naukovi zapysky NaUKMA. Yurydychni nauky, T. 129, рр. 3-11.
3. Riabovol L. (2019). Peredumovy y chynnyky stanovlennia vitchyznianoi zahalnoteoretychnoi yurysprudentsii [Prerequisites and factors of formation of Russian general theoretical jurisprudence]. Teoriia derzhavy i prava, No. 2, рр. 182-187.
4. Chornobai O. L. (2019). Stanovlennia ta perspektyvy vitchyznianoi yurydychnoi arhumentatsii [Formation and prospects of domestic legal argumentation]. Jurnalul juridic national: teorie si practica, No. 2 (36), рр. 33-36.
5. Shcherbyna O. Yu. (2014). Lohichne modeliuvannia ta yurydychna arhumentatsiia [Logical modeling and legal argumentation]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Filosofiia. Politolohiia, No. 1, рр. 50-53.
6. Iurkevych M. O. (2015). Yurydychna arhumentatsiia. Lohichni doslidzhennia: monohrafiia [Legal reasoning. Logical research: monograph]. Kharkiv: Pravo. 336 p.
7. Judel'son S. (1951). Problema dokazyvanija v sovetskom grazhdanskomprocesse [The Problem of Proof in the Soviet Civil Process]. Moskva: Gosjurizdat, 296 p.
Дата надходження: 24.06.2021 р.
Olena Chornobay
Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and of Innovative Education of Lviv Polytechnic National University, Associate Professor of the Department of Theory and Philosophy of Law, Constitutional and International Law, Candidate of Law
FORMATION OF RUSSIAN LEGAL ARGUMENTATION BASED ON THE PRINCIPLES OF LEGAL TRADITION
The article examines the formation of domestic legal argumentation based on the legal tradition. The emphasis is placed on the problem of moving away from the Soviet legal heritage. The main factors that influenced the postponement of the process of formation of legal argumentation in Ukraine are identified. The influence of legal positivism on the formation of its features, the formulation of legal principles is clarified. Positive and negative factors influencing the formation of legal argumentation at the beginning of the existence of an independent Ukrainian state are studied. The significance of ideological and methodological pluralism and the human-centered paradigm in the context of reforming the approach to determining the basic principles of functioning of legal argumentation is considered
The role of the general theory of modeling and its main features in the formation of domestic legal argumentation as a response to positivist theory is determined. The effectiveness of logical systems and features of their application in the implementation of legal argumentation are clarified. The connection between legal logic and rhetoric and the need to apply them together with deduction is pointed out. The significance of the hermeneutical factor in the formation of Ukrainian legal argumentation and legal tradition in general is studied. In the same context, the role of the language of law based on the national language is considered as a semiotic system, the use of which is aimed at facilitating the interpretation and understanding of information in legal proceedings.
The problem of correlation between static and dynamic law as a science is investigated. The necessity of combining the stabilizing and fixing functions of legal norms on the one hand and the flexibility of applying legal principles to create an effective system of legal proceedings and optimal conditions for the functioning and development of legal argumentation in Ukraine is clarified. The main challenges that hinder this development are identified.
Key words: legal argumentation; legal tradition; law; positivism; legal norms; principles of law.
