CC BY
20
Таким чином, ми проаншпзували основш теоретичш шдходи до оцшювання навчально! книги з точки зору II оформления та пол ¡граф ¡много виршення; розробили комплексну систему критерив оцшювання дизайну навчально! книги, що охоплюе ппешчш, дидактичш й естетичш иоказники II якостг
Подалыпих дослщжень иотребуе проблема розробки методики аналпу з\псту навчального матер1алу шдручника та способ1в його оргашзацн з точки зору реалпацп мотивацшно! функцн.
Л1ТЕРАТУРА
1. Горпинюк В. П. 1люстративний матер1ал шдручника як складова його структуры / В. П. Горпинюк// Педагопка [ психолопя. — 1995. — № 1. — С. 54-62.
2. Денисенко Л. Про виб1р ¿люстращй для шкшьного шдручника / Л. Денисенко // Шдручник XXI столптя. — 2003. — № 1-4. — С. 52-53.
3. Державш саштарш правила [ норми. Ппешчш вимоги до друковано! продукцп для дпей // Шдручник XXI столптя. — 2003. — № — С. 183-195.
4. Кодлюк Я. П. Теор1я [ практика шдручникотворення в початковш освт: тдруч. для мапстранпв та студ. пед. ф-т1в / Я. П. Кодлюк — К.: 1нформащйно-анал1тична агенщя «Наш час», 2006. — 368 с.
5. Кузнецов Ю. Фшософ1я шдручника / Ю. Кузнецов // Шдручник XXI ст. — 2003. — № — С. 14-21.
6. Попова Н. М. Основные методики гигиенической оценки школьных учебников / Н. М. Попова // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1977. —Вып. 5. — С. 132-142.
7. Проданович Т. Дидактические основы использования иллюстраций в современных учебниках / Т. Проданович // Функции художественно-графического оформления учебников: пер. с серб.-хорв. / под ред. Г. М. Донского. — М.: Просвещение, 1986. — С. 45-50.
УДК 371.471(075.8) Над1яЯЦЕНЮК
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д СТВОРЕННЯ П1ДРУЧНИК1В 3 IH03EMH0I МОВИ ДЛЯ
П0ЧАТК0В01 школи
У cmammi йдетъся про основт вимоги до тдручниюв з тоземно! моей для початковог школи, розроблеш вченими та методистами Шмеччини; здШснено описовий аналгз одного /з тдручниюв, призначених для вивчення тмецьког моей за кордоном у початковш школг.
В статье речь идёт об основных требованиях к учебникам иностранного языка, разработанных учёными и методистами Германии; проведено описательный анализ одного из учебников, предназначенных для изучения немецкого языка в начальной школе за рубежом.
The article deals M'ith the main requirements for foreign language textbooks for primary school, worked up by German scientists and supervisors; descriptive analysis of the textbooks assigned for learning German in primary school abroad has been pursued.
Об'еднання европейських краш в единий Свропейський Союз, створення спшьного ринку, збшыпення комушкацшного середовища, мобшьшсть та багатомовшсть у Сврош спричинили pi3Ke шдвищення штересу населения всього континенту до вивчення шоземних мов.
Саме в наш час особливого значения набувае мовна шдготовка особистосп. оскшьки неможливо бути успшшим фа\1вцем. професюналом, не володшчи мовами мгжнародного спшкування. Цшеспрямоване вивчення одше!, а в перспектив! кшькох шоземних мов мае стати загальним прюритетом розвитку як шкшьно!, так i педагопчно! осв1ти. 1ноземну мову розглядають як ¿нструмент сп1лкування й ознайомлення з культурами ¡нших народ1в Свропи. OaxiBui вважають, що ранне вивчення шоземно! мови сприяе загальному розвитков1
OCOOHCTOCTi [6].
Важливим засобом формування в учшв початково! школи умшь i навичок шшомовного говоршня, читання, слухання та письма е гпдручник. Значупцсть цього виду навчально! л1тератури полягае у тому, що вш визнаний основним Hocievi змюту осв1ти i засобом навчання, а для молодших школяр1в — основним джерелом знань. 3 огляду на
зазначене актуал1зуеться проблема розробки теоретичних основ побудови навчально! книги з шоземно! мови, адресовано! молодшим школярам.
Вважаемо, що важливим джерелом збагачення теори шкшьного шдручника е вивчення Teopii' i практики шдручникотворення в заруб1жних крашах. Як найбшып значупц напрями Lud проблеми виокремимо таю:
- обгрунтування теоретичних основ вивчення ¡ноземних мов (A. Kubanek-German, U. Karbe, R. Freundensteiner, U. Bliesner, M. Pelz, W. Maier, P. Holscher та íh.);
- з'ясування особливостей шшомовно! шдготовки молодших школяр1в (М. Ар1ян, I. Bím, I. Зимня, G. Пасов, О. Першукова, В. Редько та íh.);
- обгрунтування дошльносп раннього вивчення ¡ноземних мов (Б. Беляев, I. Зимня);
- розкриття 3míctobhx та структурно-функцюнальних характеристик шдручниюв з шоземно! мови (Н. Басай, А. Несв1т, В. Плахотник, Т. Полонська, В. Редько, Gerhard Neuner, Hans Hunfeld, Petra Hölscher);
- розробка загальнодидактично! мод ел i шдручника для початково! школи з урахуванням домшуючо! концепцп навчання (Н. Bíoík. Я. Кодлюк, О. Савченко);
- аналгз i оцшювання шкшьних шдручниюв (В. Бейлшсон, Д. Зуев, Ф.-М. Жерар та К. Роеж' ер).
Mema cmammi полягае у розкритп теоретичних основ побудови шдручниюв з шоземно! (шмецько!) мови для початково! школи, розроблених шдручникознавцями Имеччини.
Призначення кожного шдручника полягае не лише в тому, щоб навчити учня конкретного предмета, а й розвинути його як особиспсть, допомогти зрозум1ти цЫсшсть свпу i свое viicue в ньому. Тому навчання ¡ноземно! мови мае постшно спиратися на знания про навколишнш cbít, зв'язки mí>k ргзними явищами.
У наш час п1двищуеться ефективн!сть опанування шоземними мовами через збшьшення TepviiHv i'x вивчення внасл1док уведення друго! мови у початковш школ i. В Укра!ш вивчення !ноземно! мови розпочинаеться Í3 другого класу. Учн1 вивчають в основному англшську. н1мецьку та французьку мови.
У Имеччин! вивчення шоземно! мови теж припадае на другий або ж третш класи (все залежить в1д закон1в, що дшть у конкретн1й земл1). Школяpi nie! краши вивчають як ¡ноземну англшську, французьку та ¿талшську мови. Тут нараховуеться близько 52000 шил, у яких навчаеться 12,7 мшьйошв учшв [2]. Основний закон дае право кожному учнев! за власними зд!бностями i нахилами в!льно вибирати школу для навчання.
Що стосуеться навчально! л!тератури, то вона досить р!зномаштна, але мае одну мету — сприяти опануванню певного навчального предмета та розвитков! творчих зд!бностей конкретно! oco6hctoctí. Петра Гольшер, в!дома шмецька досл!дниця, автор багатьох п!дручниюв, пращвник державного ¡нституту шк!льно! педагопки у Мюнхен!, висувае так! вимоги до навчальних книг з шоземно! мови:
- вщповщшсть матер!алу п!дручника навчальнш програм! та !нтересам школяр!в;
- правильний шдб!р навчальних тем i i'x роль у розвитку учшв;
- автентичшсть мови гпдручника:
- розвиток комушкативних умшь;
- сприяння матер1алу навчально! книги ¡ндив1дуальному режиму роботи школяра (учням даеться можливють контролювати самост1йне виконання завдань за допомогою розв'язюв);
- наявн1сть у шдручнику з 1ноземно! мови навчальних irop та ¡нших 3aco6ÍB, що сприяють активному навчанню i мот и ваш i школяр i в;
- розробка теспв за темами шдручника з метою контролю знань [7].
1нший учений, професор Герхард Найнер Í3 Касселя, вважае, що у кожному шдручнику, незважаючи на те, що bíh вщповвдае однш мет!, закладено особливост! певно! методики. Для того, щоб усшшно оволод!ти ¡ноземною мовою, вчений пропонуе звернути увагу на таке:
- що потр1бно вивчати, щоб оволод1ти шоземною мовою (наприклад: граматику. лексику, вимову (фонетику), правопис, крашознавство, л1тературу). У зв'язку п зазначеним р!зш шдручники иобудовано ио-р1зному: в одних — бшыпе уваги звернено на граматику, в шших — на лексику;
- у якш послщовност! мае бути роз хищений матер ¡ал шдручника 1 як \пж собою иов'язаний (граматика з лексикою 1 т. ш.);
- скшьки часу иотр1бно вивчати 1 як вивчати, щоб на достатньому р1вш оволодпп шоземною мовою [4].
Деяю шдручники з шмецько! мови побудоваш як зб1рники навчальних матер1ал1в. 1нпп ж, навиаки, пропонують ироводити навчальне занягтя за чтсо визначеними фазами. Прийнято розр1зняти п'ять фаз: 1) мотивацшна (учням пропонують коротенький в1ршик, скоромовку для вправляння у вимов1 певних фонетичних звуюв або ж невеличку беседу); 2) фаза засвоення навчального мат ер ¡а! у (робота над новим граматичним чи лексичним матер1алом (у шдручнику це може бути текст, д1алог, граматичне завдання)); 3) фаза закршлення (у навчальнш книз1 подають завдання 1 вправи для закршлення матер1алу); 4) шдсумкова фаза (учням пропонуються завдання, при виконанш яких вони змогли б вшьно висловити свою думку, позицш щодо питань, яю розглядали на занята); 5) домашне завдання (у шдручниках з шоземно! мови домашне завдання не позначаеться, учитель вибирае його самостшно) [4].
Професор Герхард Найнер пропонуе аналпувати шдручники з шоземно! мови за певними напрямами:
- тексти;
- граматика;
- завдання! вправи;
- побудова роздшв, лекцш;
- прогрес у навчанш !ноземно! мови (нов! технологи навчання ! т. ш.) [4].
Тексти, як правило, мають спиратися на лексику, яку учш використовують, зазвичай, у повсякденному житт! (так зван! автентичш тексти, наприклад: повщомлення, оголошення, реклама !з газети, журналу тощо).
Граматичний матер!ал у р!зних п!дручниках пропонують по-р!зному: в одних книгах граматищ в!дводять багато мюця, в !нших — граматичш конструкц!! подають лише у таблицях. Чтсо визначених норм, як правильно подавати граматику ! скшьки и мае бути, — немае.
Заслуговуе на увагу точка зору Германа Функа, який радить при анатз! граматичного матер!алу звернути увагу на таке:
- формулювання граматичних правил (рщною чи шоземною мовою);
- шдкршлення граматичних правил прикладами;
- послщовшсть пред'явлення правил ! приклад!в (спочатку правило, а пот!м приклад чи навпаки);
- юльюсть завдань для вивчення одше! граматично! теми;
- шдкршлення граматичного матер!алу в!зуальними засобами (малюнками, шюстрац!ями) [5].
Щодо навчальних завдань ! вправ, то !х юльк!сть ! характер досить р!зномаштш. Переважно це вправи комушкативного спрямування (розшрайте д!алог, в!зьм!ть штерв'ю, впорядкуйте речения, малюнки до тексту! т. !н.).
ГЬдручникознавц! Шмеччини при розробц! структури навчальних книг з шоземно! мови дотримуються певних вимог: розпочинаеться роздш, зазвичай, !з тексту (д!алогу, !нтерв'ю) або прослуховування касети; до цих завдань обов'язково додають малюнок, !люстрац!ю або ж фотографш, яю присвячен! конкретн!й тем!.
Наступний пункт стосуеться нових технолопй навчання !ноземно! мови, репрезентованих у сучасних шдручниках. Це насамперед завдання для самоконтролю, ввдео-та аудюматер!али до певних тем тощо.
Для вивчення шмецько! мови icHye чимало заруб1жних шдручниюв, поабниюв, навчально-методичних комплексов. Найбшып поширеними на початковому еташ опанування ¡неземною мовою в1до\п таю книги: «Sowieso», «Deutschmobil», «Themen neu», «Wer, Wie, Was» та ¿и. (авт. Юта Мюлер, Герман Функ, Скш Келер, Томас Bi3).
Для того, щоб ввдслщкувати вище назван! вимоги до структури шдручниюв з шоземно! мови, проанал1зуемо описово шдручник «Wer? Wie? Was?», розроблений шмецьким автором Томасом Bi30M для навчання шмецько! мови за кордоном [8]. Ця книга входить у навчально-методичний комплекс, який охоплюе, OKpiM шдручника, два робочих зошити (перший зошит— 1-6 лекщя, другий — 7-11), книгу для вчителя, дв1 касети та д1афшьм.
У робочих зошитах мютяться не лише граматичш вправи, а й irpn. текста для слухання, стор1нки «умЫ руки» (учням пропонуеться змайструвати за вказ1вками автора i3 клею i паперу певний предмет), сторшки i3 новими словами в алфавппому порядку.
Книга для вчителя \пстить поради (як правильно i яким чином виконати те чи шше завдання), pi3Hi ¡шшативи щодо проведения комушкативних irop, ксерокопй' текст ¡в для слухання, граматичних завдань i т. iH.
Навчальна книга «Wer? Wie? Was?» призначена для учшв 8-12 роюв. Вона складаеться i3 11 лекшй: граматичного довщника, що знаходиться в юнш шдручника i м1стить грамати4Hi таблиш. схеми, пояснения до кожно! лекцп; роздшу i3 шсеньками та алфав1тного покажчика ел ¡в. де ¡менники написано з артиклем i вказана форма множини, а д1еслова — в ¡нфш1тивг Навпроти кожного слова позначено номер лекцп шдручника чи робочого зошита, де розмпцено це слово.
Граматичний додаток в юнщ шдручника е не лише зб1рником схем i таблиць, а й слугуе джерелом для повторения, осюльки \пстить велику кпыасть граматичних вправ. Теми u,iei навчально! книги звучать так: «Der Neue», «Unsere Schule», «Jeden Tag aufstehen», «Unsere Hobbys», «Unsere Tiere», «Wir wohnen in Köln», «Geburtstag», «So wohnen wir», «Von Haus zu Haus», «Abenteuer», «Clowns, Räuber, Musikanten». Деяю з них збшаються ¿з темами шдручниюв вп-чизняних автор1в 3. Павлюк та Н. Басай (наприклад: «Unsere Schule», «Unsere Hobbys»),
Як позитивне у шдручнику «Wer? Wie? Was?» вщзначимо й те, що вш мютить чимало вдало п1д1браних ¡люстрац1й. малюнюв, фотограф1й. Приблизно 70 % обсягу nie! навчально! книги выведено на ¡люстративний мат ер ¡ал. В. Артемов зазначав, що завдяки наявносп ¡люстрац1й у школяр1в шдвищуеться ¡нтерес до вивчення ¿ноземно! мови, знижуеться втомлювашеть, розвиваеться творче мислення, загалом полегшуеться процес навчання [1].
В аналповашй книз1 переважае д1алопчне мовлення (р1зноман1тн1 ситуацй. д1алоги, штерв'ю). У д1алогах домшуе жива розмовна мова, що шдвищуе штерес учшв до ii вивчення. Автор спираеться на життевий доевщ молодших школяр1в, в1дштовхуеться в1д того значения слова, яке вони використовують у побутовому мовленш. Найпоширешшою формою д1алог1чного епшкування е форма запитання-в1дпов1дь. В1домий педагог Я. Коменський зазначав, що велика частина нашого життя складаеться i3 д1алогу та р1зноман1тних розмов. BiH вважав, що немае н1чого бшып природного, н1ж беседа [3]. Домшування у п1дручнику «Wer? Wie? Was?» д1алопчного мовлення робить його доступним для д1тей цього в1ку.
Автор зосереджуе свою увагу переважно на таких видах мовленнево! д1яльност1 як слухання, читання та говоршня. 1м в1дведено у цiй книз1 в1дпов1дно 32 %, 28 % та 35 % вщ загального обсягу. На письмов1 завдання припадае лише 3 %.
Кожному завданню на розвиток навички говор1ння в1дпов1дае умовне позначення. Учш слухають, читають i спшкуються на р1зну тематику: «Знайомство», «ДрузЬ>, «Школа», «В1дпочинок».
Чимало завдань у цш книз1 передбачае складання розповщей (переважно за малюнками), ¡нтерв'ю. Велику увагу придшено правильному оформлению та написанию лиспв. Таю завдання сприяють розвитку мислення, уяви, фантазп.
Книга мютить чимало творчих завдань, яю спонукають учн1в анал1зувати, вигадувати,
зктавляти, робити висновки.
Захоплюе й те, що автор подав у шдручнику завдання крашознавчого характеру. Це тексти про визначш \псця. листи, легенди, яю обов'язково шдкршлюються ¡люстрашями. картами vi ¡ст. фотографиями i т. iH.
Гкшграф1чне оформления, кольорова гама, р!зномаштш прийоми навчання розвивають бажання вивчати шоземну мову та посилюють iHTepec до предмета.
Таким чином, проанагпзувавши теоретичш основи побудови шдручниюв з шоземно! (шмецько!) мови для початково! школи, що !х розробили шдручникознавщ ЬПмеччини. зазначимо, що особливого значения у них надаеться аудшванню та говоршню, а irpoei й музичш елементи служать справжшми ноаями мотивацп. 3 метою вдосконалення впчизняного шдручникотворення доцшьно було б використати таю рекомендаци: систематизувати граматичний матер ¡ал. пройдений за навчальний piK, у кшщ книги; розробити тести за темами шдручника; збшыпити кшьюсть ¡люстрашй: подати у книз1 фотограф^' визначних \псць краши.
В умовах ocoOHCTicHO ор1ентованого навчання подалыпих досл1джень потребуе проблема технолопчносп заруб1жних п1дручниюв з ¡ноземно! мови для початково! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Артемов В. А. Психология обучения инностранным язикам / В. А. Артемов. — М.: Просвещение, 1969. — 280 с.
2. Жовювський А. М. Methodische Grundlagen für den Deutschunterricht in der Mittelschule / А. M. Жовювський, В. I. Кушнерик. — Чершвщ: Книги - XXI, 2007. — 167 с.
3. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения / Я. А. Коменский: в двух томах. — М., 1977. — Т. 2. — С. 374-375.
4. Gerhard Neuner und Hans Hunfeld Methoden des fremdsprachlichen Deutschunterrichts. — Berlin: Langenscheidt, 1997.— 184 s.
5. Hermann Funk und Michael Koenig Grammatik lehren und lernen. —München: Langenscheidt, 1996. — 160 s.
a. Karbe U. Grundpositionen der Rahmenrichtlinien für Fremdsprachenlernen in der Klasse 2 und 4 der Grundschule im Bundesland Sachsen // Fremdsprachenbeginn ab Klasse 2 Lernen in Europa. — Berlin: Cornelsen Verlag, 1992. — S. 61-62.
6. Petra Hölscher und Erich Rabitsch Methoden-Baukasten Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. — Frankfürt am Main: Cornelsen Verlag Scriptor GmbH & Co., 1993. — 256 s.
7. Thomas Vieth Wer? Wie? Was?. — Schülerbuch. — Warszawa: Warszawski Dom Wydawniczy, 1994. — 176 s.
