CC BY
91
УДК 372.41 = 111
О. О. КОЛОМ1НОВА
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦП МОАОДШИХ ШКОАЯР1В У ЧИТАНН1 АНГЛШСЪКОЮ МОВОЮ
Стаття присвячена еизначенню шляхгв / передумов устшностг формування компетенцп учтв початково1 школи в читант англшсъкою мовою, яю маютъ бути враховат при створент навчально-методичного комплекту. Дослгджет мехашзми техтки читання та умтня читання як виду мовленнево1 дгяльностг. Розглядаютъся основы функцюнальт типи текстгв для читання англшсъкою мовою. Узагальнено вимоги до читання як до самостшного виду мовленнево'1 дгяльностг випускниюв початково1 школи. Запропоновано вправи для формування мехатзмгв читання англшсъкою мовою. Проаналгзовано основт методичт тдходи до навчання читання. Даютъся практичт рекомендацп щодо ттенсифтаци навчання техтки читання у навчально-методичному комплект/ з англшсъкою моей для початково1 школи.
К:ш>чо(п слова: навчально-методичний комплект, компетенщя, початкова школа, читання, техтка читання, виразне читання, вид мовленнево'1 дгяльноат, транскрипщя, ттенсифтащя навчання.
О. О. КОЛОМИНОВА
УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС КАК СРЕДСТВО ФОРМИРОВАНИЯ КОМПЕТЕНЦИИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ В ЧТЕНИИ АНГЛИЙСКИМ ЯЗЫКОМ
Статья посвящена определению путей и предпосылок успешности формирования компетенции учащихся начальной школы в чтении на английском языке, реализуемых при создании учебно-методического комплекта для начальной школы. Исследуются механизмы техники чтения и умения чтения как вида речевой деятельности. Рассматриваются основные функциональные типы текстов для чтения на английском языке. Изучены требования к чтению как самостоятельному виду речевой деятельности выпускников начальной школы. Предложены упражнения для формирования механизмов чтения на английском языке. Проанализированы основные методические подходы обучения чтению. Даются практические рекомендации по интенсификации обучения технике чтения в учебно-методическом комплекте по английскому языку для начальной школы.
О. О. KOLOMINOVA
THE EDUCATIONALLY METHODICAL COMPLEX AS THE MEAN OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN COMPETENCE FORMATION AT ENGLISH READING
The article deals with the issue of the ways and pre-requisites for the successful formation of the primary school learners' competence in reading in English, implemented in the coursebook for primary school children. The nature of reading and skills of reading as a main skill are analyzed. The functional types of texts for reading are investigated. The requirements for reading as a main skill are specified. The exercises for teaching young learners reading in English are suggested. The main methodological approaches to teaching reading are reviewed. Practical recommendations towards the intensifying teaching reading in the coursebook for primary school learners are outlined.
Key words: coursebook, primary school, reading, reading technique, expressive reading, main skill, phonetic symbols, learning intensification.
Актуальшсть навчання читання у початковш uiKO.ii як опосередковано! форми шшомовного спшкування зумовлена низкою чинниюв. Псрсдуам тим, що читання надае
бпьшс можливостей для свого реального практичного використання, оскшыси друковаш видання залишаються основним засобом збереження i передач! шформацп. вщносно доступним для користування. По-друге, читання цементуе навички усного мовлення. При noTpcoi його можна легше вщновити, вдосконалити, в тому числ1 й у початковш школк шляхом самостшно! роботи з пам'ятками та довщковими джерелами за наявносп таких у навчально-методичному комплект! (НМК) [5]. Адже читання становить найбшып поширений 3aci6 оргашзацн осв1тньо! автономн учня. Його вплив на формування шформацшно! культури молодшого школяра важко переоцшити. Разом з тим, слщ пам'ятати, що читання - це складне мовленневе умшня, яке складаеться з щло! низки бшып елементарних навичок i умшь. Тому вщ того, як в НМК моделюеться початкова робота з формування цих навичок i вмшь, значною Mi рою залежить усшшшсть подалыпого навчання шоземно! мови та II результатившсть на кшець 4-го класу.
Як вщомо, за своею природою читання е рецептивним видом мовленнево! д1яльносп, в якому виокремлюють дв1 сторони: операцшну, тобто техшку читання (шшими словами як прочитати i озвучити текст) i змютову, пов'язану з розумшням шформацп, закодовано! граф1чними знаками [18; 12].
Для першого року вивчення ¿ноземно! мови характерна д1яльшсть, нащлена на оволодшня техшкою читання, що, в свою чергу, сшввщноситься з читанням уголос. Упродовж наступних роюв вщбуваеться вдосконалення техшки читання. Це дае змогу придшяти бшыпе уваги читанню мовчки, шд час якого д^и oвoлoдiвaють прийомами вилучення шформацп з прочитаного з р1зним ступенем точносп i глибини: з повним розумшням або з визначенням i засвоенням основного змюту тексту. Таким чином, читання вголос е засобом навчання, а читання про себе (мовчки) - засобом i метою навчання (М. 3. Б1болетова, 2003; 3. М. Нштенко, 2004; К. I. Ошщенко, 2002; В. Редько, 2007; Г. В. Рогова, I. М. Верещагина, 2000; В. В. Сафонова, 2006; С. Г. Тер-Мшасова, 2006; О. В. Чеснокова, 2004; Т. Hudson, 2007 таш.).
Зазначеш чинники зумовили мету нашог cmammi - розглянути основш питания навчання читання, яю мають бути враховаш при створенш НМК з англшсько! мови для початково! школи. Розпочнемо дослщження окреслено! проблеми з анал1зу орган1защ! навчання техшки читання.
Ид техшкою читання в методищ розум1ють суму прийом1в, якч забезпечують сприйняття i переробку формально! мовно! ¿нформащ!: букв, буквених комплексов, ел ¡в. словосполучень, знак ¡в пунктуащ!, граматичних ознак i в onopi на них граматичних структур речень.
Оволодшня техшкою читання пов'язано з такими д1ями молодших учшв:
• засвоення ними англшсько го алфавт i заучування дитячих алфав1тних в1ршиюв i л1чилок [10; 22];
• засвоення звуко-буквених (тобто фонемно-графемних) i буквено-звукових (тобто графемно-фонемних) вщпов1дностей;
• набуття навичок озвучения знаклв транскрипц11 i читання ел ¡в у транскрипщ!;
• набуття навичок читання вголос знайомих ел ¡в ¡зольовано. в словосполученнях i речениях;
• набуття навичок читання незнайомих ел ¡в вщповщно до загальних правил читання ел ¡в у вщкритому, закритому тиш складу, за аналог! ею ¡з засвоеними словами, яю читаються не за правилами;
• набуття навичок дотримання правильного словесного i фразового наголосу при читанш вголос;
• набуття навичок ритмн<о-штонаш иного оформления простих фраз (стверджувальних, питальних, спонукальних, окличних,) при читанш вголос тематичних д1алог1в i монолог1чних висловлювань;
• розвиток умшь в и разно!' декламацн малих форм дитячого англшського фольклору i в1д1браних зразклв дитячо! англ1йсько! noe3ii (з опорою на аудютекст).
Навчання читання вголос, а також виразного читання елеменпв дитячого фольклору i зразклв дитячо! noe3ii зд1йснюеться упродовж усього пер ¡оду навчання ¡ноземно!' мови в початковш школ!. Разом з тим, як зазначалось вище, поступово розпочинаеться навчання читання мовчки шшомовних тс кет ¡в з метою виршення конкретного кому н i кат и в но го
завдання. При цьому тексти для читання спочатку мютять вивчений навчальний матер1ал. Посту по во вони можуть мютити й окрем1 hobî слова.
Навчання читання як виду мовленневоХ дгяльностг передбачае розвиток таких умшь:
• розу\пти основний зм1ст навчальних tckctîb i знаходити в них в1дповщ1 на поставлсш запитання;
• розу\пти зм1ст тексту i виконувати вправи на виписування ел ¡в. заповнення прогалин, завершения речень, заповнення пропущених решпк у д1алоз1 тощо, користуючись прийомами вивчаючого читання;
• читати мовчки i розу\пти основний змют нескладних текстов, доступних за змютом учням початково1 школи, знаходити в них необхщну або щкаву для дтоей ¡нформащю (¡мя головного персонажа/ персонажа в. viicuc i час дп. характеристика псрсонажлв тощо), користуючись прийомами ознайомлювального i пошукового читання, в тому числ1 навичками роботи з фоновим словником.
До основних функцгоналъних munie текстге для читання англтеъкою мовою, уели за 3. М. Нштенко, 2008; В. В. Сафоновою, 2007; O.Dunn, 1984; S.Phillips, 1987, а також узагальнюючи власний доевщ створення НМК для початково1 школи, доречно вщносити:
• елементарш тематичш д1алоги (в onopi на шюстрацн/ картинки);
• написи-реплши î3 словами псрсонажлв до cepiï малюнклв / komîrcîb / казок / шюстрацш до мультфиь\пв тощо;
• дитяч1 в1ршики, л1чилки, загадки;
• тексти арифметичних / математичних задач, виркпення яких уже засвоено в рщшй mobî;
• тексти завдань на к\птлив1сть. побудоваш на засвоеному лексико-граматичному Marepiani;
• написи-дороговкази та mini ор1ентири на вулищ, в hobîh viicucbocti. доповнеш вщповщними ¡люстращями:
• прагматичш тексти, шдкршлеш вщповщними ¡люстращями: втоальш лиспвки. листи HOciÏB мови, особливо шшомовних ровссниклв. опитувальш карти, оголошення, афшк запрошення на дитя'п вистави англшською мовою, програми вистав, зразки olictîb на дитя'п вистави, меню, розклад занять, опис шклльного примщення, побутових речей, якими користуються шшомовш ровесники, фрагмента дитячих журнал!в. щоденниюв тощо [11, с. 14];
• текста-описи: людей, казкових псрсонажлв. тварин тощо;
• адаптоваш нескладш казки;
• коротю фабул ьш оповщання з тематики навчального сшлкування.
Слщ зазначити, що у кладам i програм з ¡нозсмно'У мови дещо по-р1зному визначають обсяг умшь до читання як до самоспиного виду мовленнево1 д1яльносто випускниклв початково1 школи.
Так на думку у кладам ¡в втшзняно'У програми з ¡ноземних мов (2005 р.) на юнець 4-го класу учш:
• читають уголос та про себе з повним розумшням коротю просто тексти, що мютять мовний матер1ал, засвоений в усному мовленш;
• розум1ють основний змют р1знопланових тскспв:
• читають i розу\пють нескладш коротю тексти, де значения незнайомих сл1в розкриваеться на ochobî здогадки. Обсяг - не менше 300 друкованих знаюв [17, с.89].
Наводимо витяг з îhiiioï програми початково1 загально'У ocbîth з англшеьюл мови (2006), укладено! росшськими вченими. Автори uid програми так формулюють вимоги щодо умшь читання як самостшного виду мовленнево1 д1яльносто випускниюв початково'У школи.
Випускники початково! школи повинш у\пти:
• прочитати опис предмета, мюця, людини, тварини i знайти його на малюнку, фотографп. в клас1 тощо;
• зрозу\пти змют задач i (на кмтоливють/ арифмстичноУ/ математично1/ лшгвютично1), побудовашл на вивченому мовному Marepiaiii;
• прочитати про себе шетрукцн до виконання саморобок Î3 паперу, пластшпну та шших матер1ал1в для дитячо'У творчосп i шдготувати вштар свое! ручно'У пращ;
• здогадатись про змют пропущених реплпч в д1алоз1/ ел ¡в або словосполучень у зв'язному текст! i вставити ix ¿з числа тих, що пропонуються;
• озиайомитись ¡з запитаинями i прочитати вголос Ti речения з тексту, в яких мютиться вщповщь на них;
• прочитати мовчки текст, який мютить окре Mi нов1 слова, користуючись при noTpcoi двомовним словником шдручника i дати вщповщь на запитання вчителя за текстом.
• прочитати мовчки текст лиспвок i в1тань i вибрати з них Ti, яю можна послати друзям на день народження/ Новий р!к/ Рид во [16, с.25].
Як бачимо, друга програма мютить бшып liiткi ор1ентири для вчител1в i автор1в навчальних матер1ал1в (послбниклв. НМК) в аспект! оргашзацн навчального процесу з англшсько! мови щодо формування навичок i вмшь читання як виду мовленнево! д1яльносп.
Наявшсть у nporpaMi добротного шструментар1ю у цьому напрямку важко переоцшити, оекпьки навчання дней молодшого шкшьного в1ку читання (рщною, другою, шоземною мовою) психологи (В. А. Артем ¡в. Б. В. Беляев, I. О. Зимня), i передуелм Д. Б. Елькошн, завжди вважали одним ¡з найскладшших завдань початково! оевгги. Адже ефектившеть процесу читання залежить не тшьки вщ доступносп мовного матер1алу. Значною Mi рою вона зумовлена р1внем сформованосп i мехашзм1в читання ¡ноземною мовою, як-от: зорове сприймання, осмислення, приговорювання (зовшшне, внутршне), довготривала пам'ять, оперативна пам'ять, в1ропдне прогнозування, здогадка (мовна, контекстуальна). Значну роль у формуванш мехашзм1в читання вщ1грае мовленневий слух шдив1да [8, с. 124].
Зпдно 3i спещальними дослщженнями ефективне формування психолопчних мехашзм1в читання англшською мовою в загальноосв1тн1й школ1 досягаеться використанням графемно-фонемних, структурно-шформацшних та комушкативно-смислових вправ у необх1дному для кожного етапу навчання яюсному i кллькленому сп1вв1дношенш [9].
Для початкового етапу прюритетними е графемно-фонемнi вправи, нащлеш на: встановлення звуко-буквених в1дпов1дностей; розшзнавання груп приголосних i голосних графем; ушзнавання граф ¡много образу слова, сшввщнесення його ¡з звуковим i закарбування його у довготривалш пам'ят1; визначення семантики слова на ochobI зютавляння образ1в; прогнозування на pibhi сл1в; встановлення значения нев1домого слова на ochobI схожост1 з р1дною мовою i створення бази потенц1ального словника; розширення поля читання i поступовий перехщ зовшшн1х мовленневих pyxiB у внутршш.
Для початкового i середнього еташв характерш структурно-¿нформащйш вправи, спрямоваш на поеднання ел ¡в у синтагми, речения; скорочення внутршнього приговорювання при читанш мовчки i зб1льшення швидкоси читання; створення еталошв у довготривалш пам ят1 на ochobI вшзнавання граматичного явища за формою i встановлення його значения; поступове використання прийом1в лог1чного запам'ятовування при робот1 з лексичним i граматичним матер1алом; розширення потенщального словника шляхом мовно! та контекстуально! здогадки; встановлення смислових зв язклв м1ж речениями i розум1ння основного зм1сту та ¡дсУ тексту на ochobI оволод1ння стройова ними елементами мови, конверсию, формальними показниками структури тексту.
Ко му н i кат и в но -с м ие л о в i вправи застосовують в основшй i старш1й школ1. коли учш читають тексти р1зних функщональних стил1в. Але в початковш шит слщ формувати деякл першопочатков1 вм1ння. пов'язаш з вилученням змiстово-смислово!' шформацп. Идеться про вм1ння:
• антиципацн, тобто передбачення зм1сту тексту шляхом вдумливого прочитання заголовку i прогнозування того, який змют може бути за таким заголовком; шляхом швидкого перегляду двох-трьох перших речень або першого абзацу i кшця тексту;
• умшня виокремлювати головне при читанш, знаходити так зван1 topical sentences, чому сприяють таю перед текстов! завдання, як «Read and state...», «Read and find...»;
• умшня скорочувати текст шляхом вилучення надлишково!, дрз'горядно! ¿нформащ!. Цьому сприяють завдання «Передайте зм1ст тексту двома-трьома речениями»;
• умшня штерпретувати текст, тобто розум1ти шдтекст, смисл прочитаного i висловлювати свое ставлення до нього [18, с. 156].
Проведений А. В. Каледшою анал!з НМК з англшсько! мови щодо кллькосп завдань, спрямованих на розвиток сприймання, осмислення, пам'ят1 (довготривало!, оперативно!),
в1ропднс прогнозування i здогадку (мовну, контекстуальну), дав змогу визначити, формуванню яких мсхашз\пв читання не придшяеться налokhoï уваги.
Об'ектами аналпу для початкового етапу були три НМК провщних учених-методжтв Pociï: 1) M. 3. BiocuCTOBOÏ. H. В. Добриншсл, О. А. Лснсысок 2) 3. М. Нпатенко, О. I. Негневицьюл, К. Е. Безукладникова; 3) I. М. Верещагшо1, Т. А. ПритикшоУ.
Анал1з дов1в, що найбшыпа i<i ль клеть вправ випадае на формування мсхашз\пв осмислення. Завдання таких тишв представлеш в НМК в основному у фор Mi передтекстових i шслятекстових запитань.
Завдання, спрямоваш на становления мсхашз\пв сириймання i мовленневого слуху, представлеш в основному ¡\птативними вправами, а також вправами, пов'язаними з розшзнаванням i диференщюванням звуклв i букв англшсько!' мови.
Формування еталошв у довготривалш памят1 учшв здшснюеться за допомогою завдань вивчити щось напам'ять.
1з збшыпенням обсягу оперативно! пам'ят1 пов'язаш завдання на швидюсть читання, на повторения найбшып суттево1 шформацп зразу ж ni ел я прочитання тексту або переказу тексту.
Становления мехашзму в1ропдного прогнозування вщбуваеться в основному шляхом застосування рпномаштних шдстановчих таблиць i завдань на визначення змюту тексту за його заголовком, заповнення пропусклв у словах, речениях i тс кет i.
Найменшу клльклеть завдань i3 ycix проаналпованих становили завдання, спрямоваш на формування мехашзму mobhoï i контекстуально! здогадки [9, с. 14].
Отже на шдстав1 проведеного анал1зу робиться правом1рний висновок про необхвдшеть збшыпення вправ графемно-фонемного комплексу, пов'язаних Î3 становлениям мехашзм1в смислового сприйняття (встановленням смислових зв язклв \пж семантикою слова i його граф¡чним образом) i mobhoï здогадки. Наводимо приклад одного з таких завдань.
Роздиеисъ уеажно ifi слова. Чи eci слова тдходятъ один одному? Обведи квадратиком у кожному рядку нетдхоже слово, що випадае з цъого ряду Tiger giraffe
Yellow blue
Seven eight
radio statue
crocodile
four
one
television
doll
Методичну цшшеть доводять вправи i на оволодшня учнями структурою
black son
computer
структурно -шформацшного комплексу, спрямоваш на оволодшня учнями структурою речения i формування його цЫсного сприйняття, а також розвиток мсхашз\пв осмислення, в1ропдного прогнозування i mobhoi здогадки на 0CH0Bi схожост1 з рщною мовою. Наприклад:
Ти знаеш, що англШсъкою мовою розмовляютъ не ттъки в Англп, США, Kanadi i Австрали, але i в деяких крашах Африки, 1нди. Ти також знаеш i назви англШсъкою мовою деяких тварин. Спробуй здогадатисъ, ям тварини сховалисъ у цт enpaei. Склади iз сл1в, ям переплуталисъ, правилът речення.
Зразок
1.
lives
kangaroo
in
Australia
A kangaroo lives in Australia.
2.
giraffe
а lives
Africa
in
A giraffe lives in Africa.
Подшяючи в основному позищю А. В. Калсдшо!' щодо формування мсхашз\пв читання англшською мовою, мусимо, однак, констатувати недостатню увагу в концепцн, що розглядалась, до комплексу вправ, спрямованих на вироблення в учшв у npoucci читання opieHTauii й у фонемному склад1 виучувано! мови. Причина цього криеться в тому, що тривалий час навчання д1тсй читання (в тому числ1 i р1дною мовою) в1дбувалась у посл1довност1 вщ букви до звука.
М1ж тим доелiджсннями Д. Б. Елькошна (буквар якого для навчання читання росшською мовою послужив еталоном для розробки буквар1в для нацюнальних меншин Рослйсько!' Федеращ! колишнього СРСР) переконливо доведена необхвдшеть ознайомлення д1тсй ¡з звуковою матср1ею мови як основою навчання грамоти. Саме цей шлях, на переконання Д. Б. Елькошна? е провщним для того, щоб зробити при навчанш читання предметом дш учня
не букви-знаки звукових значень, а безпосередньо звукову матерда мови, власне звуков! значения. I шлях у цьому напрям1 е единим - не вщ букв до звукових значень, а вщ звукових значень та i'x систем до букв. Необхщшсть саме цього шляху визначаеться двома обставинами: по-перше, буква - це узагальнений знак; по-друге - в сучасних алфав1тах букви, як правило, мають не одне, а деюлька звукових значень [13, с. 156].
Для англшсько! мови шлях навчання читання «Вщ звука до букви» зумовлений об'ективними труднощами орфограф1чно! системи ще! мови, яка склалась ¡сторично i найбшып характерними з яких, за К. I. Ошщенко (2002), е таю:
• юльюсна неадекватшсть м1ж буквами та звуками у слови тобто м1ж граф1чним i
звуковим образом слова, наприклад: father [' fa :5э], daughter [' do :to |. autumn |' о :tom |:
• рпночитання однакових букв та буквосполучень, наприклад: go - do, five - live, game -giraffe, enough - though - through;
• юльюсть букв алфавт та юльюсть графем,яю вони утворюють: 26 букв англшського алфавт дають 104 графеми, при цьому деяю однаков1 графе ми передають pi3Hi звуки, наприклад: heat [i:] - head [е];
• наявшсть «нАмих» букв у словах: nice, rose, climb, know;
• передача одного i того ж звука ргзними буквами: cat - kitten - school [13, с. 192-193].
Складшсть англшського правопису зумовила наявшсть рпних методичних тсорш
навчання грамоти в англомовних крашах. Найбпьш Bi до мим и з них е TaKi 0CH0BHi напрями:
• whole-word approach, тобто читання, засноване на сприйманш слова повшстю, без подшу його на букви i склади;
• phonic approach, звуковий метод, заснований на виокремленш звуюв у слов1 [1; 24].
При реашзацп першого шдходу в npoucci навчання англшсько! мови як шозсмно!
мшмальною одиницею навчання читання англшською мовою служить слово. Працюючи з ним, учш оволод1вають техшкою читання - озвучениям граф ¡ч но го образу слова - за правилами читання i сшввщношенням його ¡з значениям, досягаючи тим самим розумшня прочитаного. Проходячи у такий cnoci6 шлях вщ букви до звука i вщ граф¡чно!' форми слова до його звуково! форми, учш знайомляться з буквами i читають OKpeMi слова, оргашзоваш за правилом читання, яке представлене виокремленою лперою, звуком, ключовим словом. Цей пщхщ рсалповано у шдручнику з англшсько!' мови для 2-го класу загальноосвтпю! школи автора В. М. Плахотника.
Р1зновидом першого шдходу е навчання техшки читання на ¡мил1цитн1й основг Сутшсть його полягае в тому, що учитель читае дтоям уголос тексти (stories) з опорою на малюнки в книжщ (picture book). Ид час читання увага учшв привертаеться до ел ¡в i вщповщних малюнюв, в наел ¡до к чого y4Hi починають асощювати звуки i значения ел ¡в з вщповщними граф ¡ч ни ми символами (written symbols) [25, с. 51].
Зазначений шдхщ у дещо модиф1 кованш форм1 рсал1зовано в НМК з англшсько! мови автора О. Карп'юк [7, с.20]. Упродовж перших десяти уроюв у ньому забезпечуеться звикання ока дитини до граф1чних образ1в ел ¡в. словосполучень i рсчснь-рсил1к. що постшно шдкр1плюеться звуковими образами пщ час ауд1ювання i говор1ння. Такому звиканню, на думку автора, сприяють i деяю вправи у робочому зошип (Find and circle the word; Look and match; Match and say; Search the word), яю, не нащлюючи дитину в1дразу на читання вголос чи евщоме письмо, все ж змушують ii охоплювати i запам'ятовувати граф1чний образ того чи шшого слова. Вже з перших уроюв в1дбуваеться шдключення моторики руки (завдання в робочому зошип Draw; Colour тощо).
РеалАзацАя першого шдходу, як доводить аналп масово! шюльно! практики, ускладнюеться тим, що украшський (рослйський) алфав1т заснований на «кирилищ». Тому yKpaiHOMOBHi (pocificbKOMOBHi) д1ти мусять уевщомлювати р1зницю м1ж р1дномовними i англ1йськими звуками i буквами як щодо i'x написания, так i стосовно i'x вимови. При цьому, не вмдачи озвучувати англ1йськл букви вщповщно до правил, не знаючи транскрипцп, д1ти часто-густо намагаються написати слово украшськими (рослйськими) л1тсрами. наел ¡д ком чого над ал i стае невшзнання сл1в. попередньо засвоених ними на уенш 0ch0bi.
За цих умов бшып прийнятим видаеться методичний шдхщ, згщно з яким застосування звукового письма, тобто транскрипцп'. дещо простше, а головне - на бшып уевщомленш 0CH0Bi
допомагае д1тям долати труд но ил навчання техшки читання англшською мовою i вщповщно труд но засвоення ними англшсько! орфо графи.
Методична цшшсть транскрипцп у цьому acncKTi виерше отримала свое обгрунтування у книз1 «How to Teach a Foreign Language» (1904), написанш О. Есперсеном - видатним представником так званого «руху реформи», одним ¡з засновниклв \пжнародно! фонетично! транскрипцп [2, с. 12]
Практичне значения транскрипщ! для полегшення процесу оволодшня молодшими школярами читання англшською мовою на самому початку II вивчення i шдвищення якосп навичок читання доведено доелiджсннями I. О. Захарченко [6, с. 242]. Воно шдтверджуеться i позитивними результатами навчання читання за НМК, в яких закладена технолопя оргашзацн цього процесу ¿з використанням знаклв транскрипщ! [14; 20].
Узагальнення даних Teopii' i практики щодо оргашзацн початку вивчення шоземно! мови дозволяе сформулювати певш положения штснсифпчацп навчання техшки читання англшською мовою на основ1 оволодшня д1тьми транскрипцию як зоровою опорою для засвоення алфав1ту i правил читання.
При навчанш читання англшською мовою засобом звукового письма (застосуванням знаклв транскрипщ!) увага учшв не розпорошуеться \пж точшетю вимови i труднощами орфографн. Тому засвоення транскрипцп привчае учшв до точносп сприймання i вщтворення вголос конкретного звука, слова, словосполучення тощо.
Для уевщомлення учнями поняття «транскрипщя» доцшьно запропонувати погляд на транскрипщю як на мовленнев1 нотки, тобто як на своерщний граф1чний код усно мовленневого сшлкування i забезпечити комушкативну ор!ентовашсть процесу читання шляхом спещальних завдань ¿грового характеру.
Застосування транскрипщ! як граф1чного шетрументарда навчально! д1яльност1 молодших школяр1в активгзуе роботу Bcix анал1затор1в: слухового, зорового, мовленнево-моторного, рухо-моторного. 1х взаемод1я позитивно впливае на м1цшсть та я клеть навичок вимови i забезпечуе мщнють навичок i вм1нь усно мовленневого сшлкування.
Транскрипщя як найбшып точне граф1чне вщображення фонетичного явшца створюе в пам ят1 учшв однозначний слуховий i зоровий образ вщповщного фонетичного зразка (звука, ¿нтонащйно! модсл1 тощо), який можна передати на письм1, не вдаючись до його неадекватно! граф1чно! передач! л!терами рщно! мови, що миттево руйнуе щойно набуи навички коректно! вимови.
Опора на знаки транскрипцп шдсилюе питому вагу евщомих д!й д!тей над вимовним аспектом сшлкування (у даному раз! над читанням як опосередкованою формою сшлкування). Вони набувають необхщно! ор!ентащ! у звуковш д!йсност! мови, в термшологп Д.Б Елькошна, яка становить змют i'xHix д!й при читанш i е обов'язковою передумовою штенсифшацн процесу навчання техн!ки читання будь-якою мовою, в тому числ! i англ!йською. В учн!в, зокрема, формуються i розвиваються д!! фонемного анал!зу сл!в. Вони набувають здатносп в!дтворювати граф!чними знаками звукову форму слова. В учшв формуються навички подшу речень на синтагми з позначенням вщповщного тону. 1ншими словами, навички фшеацн синтаксичних зв язклв. Отже, завдяки транскрипщ! у д!тей формулюються д!! читання, характерн! для мов з граф!чною системою, побудованою за фонетичним принципом (наприклад, грузинською).
У такий cnoci6 упродовж пропедевтичного перюду вони оволод!вають практично вс!ма головними д!ями, що становлять зм!ст техшки читання, окр!м д!й встановлювати звуко-буквен! та буквено-звуков! в!дпов!дност!.
Для набуття д1тьми ум!нь читання сл!в, речень, тскспв у традищйшй орфограф!! слщ забезпечити плавний перех1д до озвучения у швидкому темш л!тер англшського алфав!ту, буквосполучень, сл!в, словосполучень, речень, м!кротекспв. Задля цього у шдручнику (Pupil's Book) слщ передбачити таблицю правил читання сл!в у чотирьох типах склад!в; кольорове вид!лення вщповщних буквосполучень, широке використання зображально! наочносп [3; 4]; подання зразклв граф!чно! розм!тки тс кет ¡в i3 застосуванням символ!ки, знайомо! учням завдяки звуковому письму (знаки для позначення словесного i фразового наголосу, пауз, висх1дного i спадного тону). Дом!нуючою при цьому мае бути irpoBa мотивац!я, стимульована !гровим компонентом у навчанш техшки читання англшською мовою, закладеним в irpoBHx вправах
(¿ндивщуальних, парних, ¡грових). запам'ятовування конф1гурацп букв та i'x звуково! с п i в в i д не ее ноет i: читання вголос ¡зольованих ел ¡в. оргашзованих за певною граф1чною ознакою (з голосною у закрытому с клад i або з голосною у вщкритому склад^ читання буквосполучень голоеннх чн приголоеннх, читання ел ¡в з ¡нтерферуючими буквами та буквосполученнями: b, d, g, m, t, с, s, sh, ch та ¡н.). У робочому зошип НМК (Activity Book) мають бути передбачеш вправи ¡нтегративного характеру, якл активпують мислення дитини, а також pi3Hi види творчо! д1яльностк характерш для д1тсй молодшого шильного вп<у. передуелм образотворчу та трудову (подготовка карток po3pi3Hoi азбуки, карток-iлюстращ й ¡з вщповщними словами та речениями, карток ¡з словами-анаграмами, малюнклв до в1ршованих текспв тощо) [15, с. 15]. Окрiм того, у робочому зошил мають бути передбачеш вправи з щкавими для молодших школяр1в завданнями. Наприклад: «Обведи кольоровим ол1вцсм букву е в тих мюцях, де вона не вимовляеться», «Прочитай слова, де буква Аа стоггь у вщкритому складЬ>, «Прочитай слова, де буква Аа стоггь у закритому склад i», «Я ко!' букви бракуе у цих словах?», «Знайди i розфарбуй л1тсри на малюнках», «З'еднай л1тсри у такий cnoci6, щоб вийшов малюнок», «Обведи ол1вцсм л1тсру в правш колонщ, яка вщповщае nhepi в л\в\й>>. «Знайди i обведи слова в головоломщ», «Розфарбуй лпери i малюнки. Роз1вчи BipniHKH з учителем.», «Розмалюй малюнок i заинчи речения» тощо. Виконуючи щ вправи, дни вчаться писати i читати букви, слова, речения i поступово текста [10, с. 45].
При po6oTi над текстом у початковш школ1 слщ домагатись нормативно-виразного читання [18; 21].
Практичне значения цього завдання зумовлено там, що читання вголос i усне мовлення TicHO мiж собою взаемопов'язаш. Псрсдуслм тому, що з позицп механтпв мовлення виразне читання становить зовшшню форму мовлення при найближчш участ1 внутр1шнього мовлення. Ось чому, як зазначалось в спещальнш niTeparypi ще на початку 20-го стол1ття: «Той, хто погано читае, не може добре говорити. Те, чого йому бракуе при читанш, стане й недолпчом в його мовленш». (Переклад наш) [23, с. 20].
Ид термшом «виразне читання» щодо навчання молодших школяр1в (дещо модифп<уючи тлумачення цього поняття [23, с. 15]), правом1рно розум1ти уевщомлене, ясне, докладне читання, при здшененш якого д1ти передають голосом щейно-образний зм1ст тексту ¡з збереженням норм сучасно! вимови (р1дномовно1. ¿ншомовно!). При цьому виразне читання розглядаеться як наслщок i як показник уевщомленого читання. Воно покликане вщпов1дати таким вимогам: 1) достатня гучшеть голосу; 2) чтчлеть вимови (дикц1я); 3) правильний ритм читання; 4) врахування роздшових знаклв. яю шдказують розповщну, спонукальну, питальну ¡нтонац1ю з диференщюванням висхщного i спадного тону; 5) виокремлення лопчним наголосом ел ¡в. яю передають головну думку, суттев1 ознаки i характеристики д1йових oci6, предмет!в мовлення тощо; 6) дотримання пауз, необхщних при читанш. Таким чином, умови виразного читання мають подвшний характер: фпичний i психолог1чний.
До ф1зичних умов виразного читання можна, услщ за Н. I. Сентюриною, вщнести вм1ння дотримуватись правильно! пози шд час читання, глибокого дихання, волод1ння правильно поставленим голосом. Псих1чною основою виразного читання е розвиток почуття слуху.
Зм1ст д1алог1чних текст1в дозволяе вправляти молодших учшв в умшш читати в особах, шецешзувати прочитане, зм1нювати голос, вт1лювати сво! почуття.
Загалом узагальнена технолог1я навчання виразного читання ¡ноземною мовою д1тей молодшого шклльного в1ку. разом з С. В. Роман [19], може бути представлена у такий cnoci6:
Модель оргатзацп виразного читання тексту у початковт школ1:
1. Постановка задачi. стимулювання потреби та штересу до читання конкретного тексту з к о м у н i кат и в н и м або ¡гровим завданням. Наприклад: а) шдготувати звукового листа cboim британським ровесникам про ..., для чого озвучити текст (змют якого використовуеться як зразок листа) i провести конкурс на краще озвучування; б) прочитати текст i п1дготуватися до конкурсу на кращого читця; в) провести конкурс мгж малими трупами на кращого диктора для озвучування кадр1в в1деоф1льм1в тощо.
2. Контроль розумшня тексту: а) за допомогою гри в перекладача, б) в ход1 в1дпов1дей на запитання вчителя.
3. Первинне слухання зразкового читання вчителя/ фонограми тексту з вщкритими книгами.
4. Пояснения ¡нтонацшних особливостей тексту. Складання фонетично! розм1тки частини текст}' (роз\птка пауз, наголосу. мелодп).
5. Повторне слухання зразкового читання (в звукозапису або пред'явленш вчителя) з опорою на його граф i ч ну розмтсу. Читання за диктором/ вчителем Í3 збереженням правил синтагматичного членування речень, лопчного наголосу, пауз, штонацп з вщбиванням ритму фраз, що промовляються.
6. Оргашзащя виразного читання в парах або малих трупах з к о м у н i кат и в н и м або ¿гровим завданням.
7. Контроль виразного читання у фор mí звтвання окремих пар (груп) при виконанш шшими учнями функцп асистенпв учителя, якл допомагають йому виявити кращих читщв.
8. Пщбивання шдсумюв роботи. Оцшка д1яльност1 учшв. Ознайомлення з комушкативною перспективою проведено! роботи.
Такими е ochobhí шляхи i передумови ycniniHOCTi формування компетенцп учшв початково! школи у читанш англшською мовою. Як бачимо, цей процес е до вол i трудомютким. Його оргашзащя в НМК для початково! школи мае бути системною, цшеспрямованою, диференцшованою та шдив1дуалпованою. Бона повинна враховувати bíkobí особливосп й можливосп дней i становити невщ'емний компонент загального процесу формування яклсних навичок i BMÍHb сшлкування англшською мовою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Английский язык. 2-4 классы: материалы для коррекционно-развивающих занятий с учащимися. I Start to Love English / Авт.-сост. E. H. Попова. - Волгоград: Учитель, 2007.
2. Аракин А. Д. Отто Есперсон и его методические взгляды / А. Д. Аракин // Иностранные языки в школе. - 1964. - № 6. - С. 10-15.
3. Денисенко М. В. Навчання учшв початково! школи техшки читання англшською мовою: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. 13.00.02 / М. В. Денисенко. - К., 2005. - 26 с.
4. Денисенко М. В. Побачив - запам'ятав - навчився! (Як правильно використовувати наочнють при навчанш читання англшською мовою учшв початково! школи / В. Н. Жуковський // 1ноземш мови в навчальних закладах. - 2007. - №3. - С. 112-116.
5. Жуковский В. Н. Индивидуализация обучения технике чтения на начальном этапе средней школы (английский язык, VI класс): автореф. ... канд. пед. наук. 13.00.02 / В. Н. Жуковський. - К., 1992. - 18 с.
6. Захарченко И. А. Дидактические основы построения системы личностного развития младшего школьника средствами иностранного языка: дис. ... канд. пед. наук.: 13.00.01 / И. А. Захарченко. -Ростов-на-Дону, 1998. - 242 с.
7. Карп'юк О. Особливосп к о му н i кати в но -о р i с нто ва но го навчання англшсько! мови у початковш школ! за cepieio навчально-методичних комплектов для 2-4 клаав загальнооевтпх навчальних заклад1в: Метод, поабник для вчител1в / О. Карп'юк. - К.: Навч. книга, 2004. - 120 с.
8. Клычникова 3. И. Психологические особенности обучения чтению на иностранном языке: пособие для учителей / 3. И. Клычникова. - М.: Просвещение, 1973. - 223 с.
9. Колединова А. В. Формирование механизмов чтения на английском языке в школе: автореф. дис. ... канд. пед. наук, 13.00.02 / А. В. Колединова. - М., 1999. - 16 с.
10. Коломшова О. О. Mother Goose ABC: Навч.-метод. Поабник / О. О. Коломшова. - К.: Ленвгг, 2000. - 64 с.
11. Кричевская К. С. Прагматические материалы, знакомящие учеников с культурой и средой обитания жителей страны изучаемого язика / О. О. Коломшова // Иностранные языки в школе. -1996.-№ 1.-С. 13-17.
12. Ляудис В. Я. Психологические основы формирования письменной речи у младших школьников / Ляудис В. Я., Негурэ И. П.. - М.: Междунар. пед.. академия, 1994. - 148 с.
13. Методика викладання шоземних мов у середшх навчальних закладах: Шдручник. - Вид. 2-е, випр. i перероб. // Кол. автор1в шд кер. С. Ю. Школаево!. - К.: JIchbít. - 2002. - 328 с.
14. Никитенко 3. Н. Методика обучения технике чтения в УМК по английскому языку для начальной школы «English for Primary School» (1-4 классы) / 3. H. Никитенко // Иностранные языки в школе. -2007.-№ 5.-С. 23-29.
15.0нищенко К. I. 1гровий компонент у навчанш техшки читання англшською мовою /
К. I. Онищенко // 1ноземш мови. - 1995. - № 1. - С. 15-16. 16. Программа начального общего образования английскому языки / В. В. Сафонова, Е. Н. Соловова. - М.: ACT: «Астрель», 2006. - 47 с.
17. Редько В. Лшгводидактичш засади навчання шоземно! мови учшв початково! школи / В. Редько -К: Генеза, 2007. -136 с.
18. Рогова Г. В. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе / Г. В. Рогова, И. Н. Верещагина. - М.: Просвещение, 1988. - 230 с.
19. Роман С. В. Методика навчання англшсько! мови у початковш школг Навч. поабник. - К.: Леней; 2005. - 208с.
20. Роман С. В., Коломшова О. О., Чекаль Г. С. Навчально-методичний комплекс «Wonderland»: Книжка для вчителя. - 3-е вид., доп. / С. В. Роман, О. О. Коло\пнова. Г. С. Чекаль. - К.: Леней; 2000. - 2008 с.
21. Савченко О. Методичш настанови щодо роботи за новим шдручником «Читанка», 3 клас (Частина перша) / О. Савченко // Початкова школа. - 2003. - № 8. - С. 23-30.
22. Сафонова В. В. Английский язык. Школа с углубленным изучением иностранных языков. 2-11 кл. / В. В. Сафонова. - М.: ACT «Астрель»: Хранитель, 2007. - 236 с.
23.Сентюрина Н. И. Живое слово ребенка в выразительном чтении и устной речи (теория и практика). / Н. И. Сентюрина. - Харьков: Основа ИМП «Рубикон», 1992. - 288 с.
24. Lloyd S. Jolly Phonics. The Phonics Handbook. A handbook for teaching Reading, Writing, and Spelling. - Essex: Jolly Learning Ltd. - 1998. - 218 p.
25. Phillips S. Young Learners. - Oxford: Oxford University Press. - 1997. - 184 p.
