CC BY
91
виконують антошми у висловах.
Використання комплексных вправ такого типу у процесс роботи над лексико-граматичними розрядами ел ¡в сприятиме засвоенню й актуалпацп мовних 1 мовленневих знань, виробленню й удосконаленню в учшв умшь 1 навичок користуватися мовними засобами у процесс мовленнево! д1яльносп.
У шдсумку ще раз шдкреслимо, що саме багатогранна лшгвютична природа слова визначае його значущу роль у мовному 1 мовленневому розвитку особистосп. Необхщшсть же лексико-граматичного аспекту вщповщае основнш мет1 початкового шюльного курсу украшсько! мови — розвиток, удосконалення вмшь { навичок усного мовлення (слухання-розумшня, говоршня), читання 1 письма; формування знань про мову 1 мовних умшь; поглиблення уявлень школяр1в про навколишнш евщ розвиток мислення. Подалыпих дослщжень потребуе проблема пошуку ¡нших шлях1в мовного 1 мовленневого розвитку молодших школяр1в як необхщна передумова реал1зацн компетентшеного шдходу в початковш оевт.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондар О. I. Сучасна украшська ттературна мова / О. I. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. — К.: Академш, 2006. — 367 с.
2. Горпинич В. О. Морфолопя украшсько! мови / В. О. Горпинич. — К.: Академ1я, 2004. — 335 с.
3. Программ для середньо! загальнооевгшьо! школи. 1-2 класи. — К.: Початкова школа, 2003. — 292 с.
4. Программ для середньо! загальнооевгшьо! школи. 3^ класи. — К.: Початкова школа, 2003. — 292 с.
5. Реформатский А. А. Введение в языкознание / А. А. Реформатский. — М.: Просвещение, 1967. — 542 с.
6. Сучасна украшська лиературна мова / за ред. А. П. Григценка. — 2-е вид, перероб. [ доп. — К.: Вигца школа, 1997.— 493 с.
7. Украшська мова. Енциклопед1я. —К., 2000. —750 с.
УДК 811.161.2(07) Людмила POGHKO
ТЕХНОЛОГИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В НА УРОКАХ Р1ДН01 МОВИ ТА ЧИТАННЯ
У cmammi розглядаютъея можливостг використання технологш розвитку критичного мислення на ргзних етапахуроюв pidno'i мови та читання в початкових класах.
В статье рассматриваются возможности использования технологий развития критического мышления на разных этапах уроков родной речи и чтения в начальных классах.
The article considers the possibility of using of the technology of critical thinking in the different stages of the lesson of the native speech and reading in the primary school.
Сучасна школа покликана виробити в кожного учня звичку активно брати участь у вир1шенн1 важливих питань життя колективу, вмшня формувати, висловлювати i вщетоювати свою думку, поважати думку ¡нших людей. Готувати молодь до життя в таких умовах неможливо шляхом бездумного засвоення встановлених icraH. Творчих педагопв хвилюе проблема «мовчання школяр1в», 1хня байдужють чи невмшня школи висловитися з приводу аргументування власних суджень, визначення ставлення до них. Одним i3 вар1ант1в виршення ще! проблеми е сформовашсть у школяр1в критичного мислення.
Процеси демократизаци та глобалпацп осв1ти в сучасних умовах передбачають формування критичного мислення в учшв уже з молодшого шюльного вшу. О крем i аспекти зазначено! проблеми розглядались у роботах А. Байрамова, С. Векслера, А. Липкшо!, Л. Рибак, В. Сшелыпкова. Вчеш ставили питания про вироблення вмшня самостшно осмислювати навчальний мат ер ¡ал. виконувати нестандарта! завдання, шдводити шдсумки, помшати як власш помилки, так i помилки cboix ровесниюв.
Однак аншпз педагопчно! практики, спостереження за роботою вчит&гпв початково! школи свщчать про те, що зазначений вид д1яльносп недооцшюеться. Основи критичного мислення досить часто не закладаються в учшв молодшого школьного в1ку. Кр1м цього, значна частина педагопв не готова до розв'язання вказаних завдань. У д1яльносп багатьох ¡з них пануе монолопчна спрямовашсть навчально-виховного процесу, що не забезпечуе розвитку самостшносп, критичности й незалежносп школяр1в.
Уроки украшсько! мови та читання в початкових класах займають особливе \псце серед ¡нших навчальних дисциплш. Читання — один ¡з тих предмепв, у процеа якого здшснюеться мовленневий, штелектуальний розвиток школяр1в, виховуеться дитяча особиспсть. Украшська мова виступае основним засобом опанування ¡нших шкшьних дисциплш. Основна мета цих уроюв — забезпечити розвиток, удосконалити вмшня { навички усного мовлення, навчити учшв писати, сформувати певне коло знань про мову, забезпечити мотивацш навчання радно! мови.
Мета ститпи — розкрити можливосп використання технолопй розвитку критичного мислення молодших школяр1в на рпних етапах уроку.
На етап1 актуал1зац11 опорних знань учн1 пригадують, що вони знають п теми; вчитель визначае мету д1яльносп 1 сприяе формуванню у школяр1в самоспрямованосп на вивчення нового матер1алу. На цьому еташ можна використовувати кшька технолопй: «Асоц1ативний кущ», «Знаемо — Хочемо дпнатися — Д1зналися».
Основою технолоп! «Асощативний кущ» е схема, яку креслить на класнш дошщ або на великому аркуш1 паперу вчитель разом з учнями [1].
Розглянемо цю технолопю на приклад1 теми «Текст» у 4 класг Учитель пропонуе учням висловити те, що в них асощюеться з поняттям тексту (усе, що учш пропонують, учитель записуе на дошщ).
З'являеться запис:
Цю ж технолопю можна використати \ на еташ рефлексн, наприкшщ уроку. Маркером шшого кольору можна доповнити або змшити щось у «кущ1». Тод1 наочно видно, яю нов1 знания отримали на уроц1.
В основу технолоп! «Знаемо —Хочемо дгзнатися —Дгзналися» покладено таблицю, що заповнюеться на класнш дошщ або на великому ар куш 1 паперу вчителем разом з учнями [2]. Наприклад, вивчаючи тему «Прикметник» у 4 класк складаемо таблицю:
Знаемо Хочемо д1знатися Д1зналися
Прикметник: - називае ознаки предмета; - ввдповщае на питания Який? Яка? Яке?, Яю?; - пов'язаний з ¡менником: - змшюеться за числами; - змшюеться за родами; - у реченш виступае другорядним членом.
Першу колонку таблиц! можна заповнювати як колективно, так [ попередньо обговоривши в парах (або ж учш самостшно записують те, що знають п теми).
Пот1м учитель просить учшв сформулювати запитання, що асошюються з виучуваною темою, на яю б вони хотши знайти ввдповщь. Яюцо потр1бно, педагог може стимулювати д1ялыпсть школяр1в власним прикладом 1 поставити сво! запитання. Ддти записують запитання у другий стовпчик таблиц!:
Знаемо Хочемо д1знатися Дпналися
Прикметник: - називае ознаки предмета; - вщповвдае на питания Я кии7 Яка? Яке?, Яю?; - пов'язаний з ¿менником; - змшюеться за числами; - змшюеться за родами; - у реченш виступае другорядним членом. Як ще зхпнюються прикметники? Як пов'язуються 3 ¿менниками? В1д чого залежить рщ 1 число прикметниюв?
Впродовж уроку важливо, щоб молодил школяр 1 знайшли вщповщ на сво! запитання. Пщсумовуючи результата уроку, учш спочатку повщомляють про те, на яю запитання вони знайшли ввдповщ, 1 записують це у стовпчик «Дпналися». Пот1м д1ти вшпчають т1 нов1 думки (ще1, знания, результати), яких вони не очжували 1 на яю не поставили запитання. Все це записуеться у третш стовпчик.
Описану технолопю можна також використовувати на шдсумкових уроках п теми.
На еташ вивчення нового матер1алу важливою для розвитку критичного мислення е технолопя «Дошка запитанъ». Суть II в тому, що на спш класу вившуеться великий аркуш паперу, на якому вчитель просить учшв записувати будь-яю запитання, що виникають у них шд час сприймання й усвщомлення та осмислення нових знань. Ця технолопя стимулюе природну допитливють школяр ¡в. розвивае вмшня ставити запитання, привчае не вщволжатися в1д теми уроку, а вчитель мае можливють побачити, що з вивченого залишилося незрозумшим.
На шдсумковому еташ уроку р1дно! мови дошльною буде (Погрома Ейлера-Вена. Ця технолопя передбачае створення граф1чно! схеми з двох чи трьох кш, яю частково накладаються одне на одне.
На приклад! теми «Вщмшювання прикметниюв чолов1чого \ середнього роду» розглянемо побудову д1аграми. Малюемо два кола, яю накладаються одне на одного. У перетиш юл записуемо спшьне у в1д\пнюванн1 прикметниюв обох род1в; у л1в1й — зак1нчення. характерн1 лише для прикметниюв чоловшого роду; у частин1. обмежен1й правим колом, записуемо зак1нчення. характерн1 лише для прикметниюв середнього роду.
Заинчення у Н. в. -им, ш Заинчення у 3. в — як Н. в. чи Р. в.
Заинчення у Р. в. -ого Заинчення у Д. в. -ому Заинчення у О. в. -им Заинчення у М. в. -ому,-ш
Заинчення у Н. в.
-е, -е
Заинчення у 3. в — як Н. в.
Важливим е шдсумковий етап уроку, на якому вчителю необхвдно оргашзувати зворотнш зв'язок и школярами для того, щоб дпнатися. як кожен учень засво1в матер ¡ал. Це можна зробити за допомогою теору-п 'ятихеилинки (есе) — вшьного, особистого трактування певно! теми.
Яюцо е час, варто переглянути твори, вибрати з них щкав1 запитання, вщповщ. Можна почати наступний урок посиланням на ш есе, сказавши: «На попередньому урощ
залишилося незрозумшим...». Таким чином педагог демонструе повагу до думок учшв, а школяр! не будуть боятися чогось не зрозумгги.
Вважаемо, що використання на шдсумковому еташ твору-п'ятихвилинки бшып доцшьне, шж усне опитування, оскшьки дае змогу визначити р1вень засвоення теми кожним учнем.
Значш можливосп для розвитку критичного мислення мають уроки читання. У працях педагопв щодо розвитку критичного мислення учшв часто вживаеться термш «критичне читання», який трактують як способ опрацювання текспв, коли учш не читають тв1р мехашчно, а застосовують шд час читання розумов! операцм високого р1вня, що дозволяе сформулювати власну думку щодо шформаци. Фах!вщ вважають, що навчити школяра критичного читання — одна и складових формування компетентного учня.
Пщручники з читання, зокрема навчальш текста як важлив1 структурш компоненти цих навчальних книг, е для учшв основним джерелом знань. Тому так важливо навчити школяр1в працювати з текстами шдручниюв. Розглянемо технологи, за допомогою яких молодил школ яр 1 оволод1вають зазначеним умшням, що сприятиме 1х подальшому навчанню.
У читанках для початково! школи е достатня кшыасть науково-шзнавальних статей, для робота з якими можна використати зазначену вище технолопю «Знаемо — Хочемо дгзнатися —Дгзналися». Кр1м цього, можна застосовувати описану технолопю 1 при читанш шших друкованих матер1ал1в — навчальних поабншав. енциклопедш, газетних 1 журнальних статей.
При опрацюванш науково-шзнавальних статей доречною е технология «Читання тексту з позначками», в основу яко! покладено читання матер1алу з одночасним маркуванням окремих його частин спещальними позначками на полях 1 заповненням таблиц! [2].
Ця стратепя потребуе певного часу, однак учш бшып глибоко вивчають текст шдручника, навчаються класифшувати ¡нформац1ю. Критер1ями диференц1ац11 навчально! ¡нформацЛ е са\п позначки. П1д час обговорення школ яр 1 формулюють висновки щодо прочитаного. Стратепю «Читання тексту з позначками» на перших порах слщ використовувати у процесс колективно! д1яльност1, але з часом II можна давати як домашне читання. У початкових класах за такою технолопею доцшьно опрацьовувати навчально-шзнавальш тексти, нариси, статт1 тощо.
Технолопя «Читання в парг — узагалънення в парг» розрахована на читання тексту в парах { е ефективною, коли тв1р складний для розумшня або перевантажений фактичним матер ¡ал ом [2]. Щоб оргашзувати д1яльн1сть. варто обрати текст, розбити його на логшш частини; об'еднати учн1в у пари, дата чпта пояснения, що вони мають робити. Наприклад, перед читанням опов1дання Тамари Колохпець «Хгпб» (2 клас) учитель дае таку шструкшю: «Спочатку один учень з пари ¡ншому уголос читае перший абзац тексту (1х у цьому текст! — чотири), а поим коротко переказуе змют прочитаного, починаючи речения словами: «У цьому абзац! йдеться про те, що...». Гктм другий учень ставить першому запитання щодо цього фрагменту, а той ввдповщае».
Перша пара (для зразка) виконуе завдання вголос. Дал! учш читають самостшно. нашвголосно, хпняючись ролями на кожен абзац. Учитель контролюе та коректуе порядок роботи. Поим педагог пропонуе озвучити для вах сформульован1 запитання.
Ефективним у робот! з текстом е «Спрямоване читання», яке передбачае самостшне читання, постановку запитання та обговорення змюту [2]. Перш шж виконувати цю вправу, вчителю необхвдно розбити текст на частини, яю учш будуть читати мовчки. До кожно! частини тексту педагог готуе одне або два запитання, на яю немае у змют! готово! вщповщ!.
Деталыпше розглянемо технолопю на приклад! легенди «Вавилонська вежа» (4 клас):
Учитель. Зараз ви будете мовчки читати легенду «Вавилонська вежа», роблячи час вщ часу зупинки. Перед кожною частиною твору я ставитиму вам запитання, а ви будете читати
тв1р та знаходити на нього ввдповвдь. Слухайте уважно, у яких \псця\ тексту треба переривати читання.
Учитель. Прочитайте, будь ласка, перил чотири абзаци та знайдпъ ввдповвдь на запитання: Що доиомогло людям домовитися про буд1вництво веж1? 3 яким настроем вони почали працювати?
(Учш мовчки читають перли чотири абзаци легенди. Через кшька хвилин учитель повторюе сво! запитання, а д1ти дають на них ввдповвдг)
Учитель. Прочитайте вголос речения, де про все це говориться. (Учш читають слова на шдтвердження свое! думки.)
Учитель. А зараз ми прочитаемо наступи 1 два абзаци та дпнаемось яким ви уявляете \1 ¡сто Вавилон, що виросло навколо гори. Будьте готов1 шдтвердити сво! уявлення речениями з тексту.
(Школяр1 мовчки читають наступи! два абзаци легенди. Педагог повторюе запитання, а учш дають на нього ввдповвдг)
Учитель. А тепер прочитайте наступний уривок тексту до ел ¡в «маляр1 пенхп занурюють у ввдра п синьою фарбою» та з'ясуйте, чому для верхньо! частини вежч буд1вельники використали сишй \ золотавий кольори?
(Учш мовчки читають наступний уривок легенди \ дають ввдповвдь на запитання.) Учитель. Прочитайте наступи! два абзаци \ з'ясуйте, чому Бог Ягве наслав на землю страшенну бурю?
(Педагог повторюе запитання, а учш дають на нього ввдповщ та читають слова на шдтвердження свое! думки.)
Учитель. Прочитайте, будь ласка, наступний уривок до ел ¡в «...хто б \пг 1х зрозумпп?» { дайте ввдповвдь на таке запитання: Чому теля бур1 люди перестали розум1ти один одного?
(Учш мовчки читають наступний уривок легенди \ дають вщповвдь на запитання.) Учитель. Давайте дочитаемо оповвдання \ з'ясуемо, яку думку передають видшеш
слова.
Учш мовчки читають наступи! два абзаци легенди, шел я чого педагог повторюе запитання, а школ яр 1 дають на нього ввдповвд1 та читають слова на шдтвердження свое! думки.
Учитель. Яю людсыа риси примусили бога Ягве роз'еднати людей? ГПсля «Спрямованого читання» учитель пропонуе д1тям дискусшне запитання: Це добре чи погано, що юнуе багато мов?.
Зазначена технология вчить учшв розум1ти текст, вид1ляти в ньому основш поняття, аргументувати власн1 думки, \пркувати над прочитаним.
Отже, використання технологий формування критичного мислення на уроках рвдно1 мови { читання в початкових класах цшком можливе \ сприяе кращому запам'ятовуванню вивченого, активпуе д1яльн1сть учн1в на уроц1, розвивае 1хню п1знавальну активн1сть, дае можлршеть проявити себе в колектив1 (дитина почуваеться в1льно, споюйно, впевнено). Подалыпих досл1джень потребуе проблема з'ясування дидактичних умов використання технолоп! розвитку критичного мислення молодших школяр1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вук1на Н. В. Критичне мислення: як його навчиги / Н. В. Вуюна, Н. П. Деменпевська. — Харив: вид. група «Основа»: «Тр1ада+», 2007. — 112 с.
2. Кроу форд А. Технолоп! розвитку критичного мислення учшв/ А. Кроуфорд, В.Саул, С. Метью, Д. Макшстер. — К.: вид-во «Плеяди», 2006. — 217 с.
3. Тягло О. В. Критичне мислення: навчальний поабник / О. В. Тягло. — Харюв: вид. група «Основа», 2008. — 189 с.
