CC BY
25
4) у «3bít про рух грошових коотв» рекомендуеться не включати операци прямого обмЫу, осктьки ц статт не за-лучають грошов1 потоки в даному перюд1;
5) надання бтьш розгорнуто' методики заповнення фН нансово' зв1тност1 нового зразка, розкриття найбтьш про-блемних i дискусмних питань щодо д1яльност1 з цЫними паперами, деривативами, заборгованостями тощо, надання установам спе^ального програмно-техычного забез-печення, що значно покращило б яюсть та швидюсть скла-дання звiтностi;
6) запровадити обов'язкове залучення в процеС складання МСФЗ керiвництвом не ттьки облiкових працiвникiв, але й фа-хiвцiв iнших економiчних, аналiтичних та техычних служб;
7) збiльшити юльюсть сертифiкованих курсiв пiдвищення квалiфiкацiï з питань впровадження МСФЗ;
8) забезпечити подання зв^ност на декiлькох мовах, зокрема на англшсьюй. Це значно полегшить аналiз дiяльностi укра'нських пщприемств зарубiжними компа-
нiями та аналiтиками, що можливо пiдвищить потiк Ыо-земних iнвестицiй.
Список використаних джерел
1. Наказ М1н1стерства ф1нанс1в вщ 07.02.2013 №73 «Про за-твердження Нац1онального положения (стандарту) бухгалтерського обл1ку 1 «Загальн вимоги до ф1нансовоТ звппосп».
2. Каменська Т. М1жнародн1 стандарти фмансово' звгтосп в Укра-М сучасний стан, практика й проблеми впровадження / Т. Каменсь-ка // Бухгалтерский облiк i аудит. - 2012. - №12. - С. 39-43.
3. Каменська Т. Нова фЫансова звпглсть vs МСФЗ: точки дотику та вщмлнносй д.е.н., доцент, пофесор НЦОА НАСОА, сертиф^ова-ний аудитор Укра'ни, дипломований фахiвець iз МСФЗ (АССА).
4. Електронний ресурс http://www.ebskiev.com/ukr/di-gest?news_id=732
5. http://uk.wikipedia.org/
6. СеюрЫа Н.В. Аналiз змiии у структурi фшансово' звпгюсп в умовах переходу Укра'ни на МСФЗ / СеюрЫа Н.В.
УДК 338.486(4)
3.0. IBAHOBA
здобувач, Нацюнальна академ1я управл'тня
Заруб1жний досвщ державного регулювання розвитку зеленого туризму
Vстатт викладено результат дослщжень щодо аналi-зу заруб 'жного досвщу управл'тня зеленим туризмом як одн\ею з ефективних складових туристичного потенциалу. Розглянуто стан та перспективи розвитку зеленого туризму в державi, а також досл\джено модел державного регулювання розвитку зеленого туризму.
Ключов! слова: туризм, зелений туризм, державне регулювання, моделi управлiння, зарубiжний досвiд управлння.
В статье изложены результаты исследований по анализу зарубежного опыта управления зеленым туризмом как одного из эффективных составляющих туристического потенциала. Рассмотрены состояние и перспективы развития зеленого туризма в государстве, а также исследованы модели государственного регулирования развития зеленого туризма.
Ключевые слова: туризм, зеленый туризм, государ-ственное регулирование, модели управления, зарубежный опыт управления.
This paper presents the results of research on the analysis of international experience managing green tourism as one of the effective components of tourism potential. The state and prospects of development of eco-tourism in the state, and investigated patterns of state regulation of green tourism.
Keywords: tourism, green tourism, government regulation, management models, foreign management experience.
Постановка проблеми. Завданням дослщження е виз-начення ролi i мюця зеленого туризму в розвитку нацюналь-но''' туристично' галуз^ визначення першочергових норма-тивно-правових та оргаызацмних заходiв щодо забезпе-чення розвитку зеленого туризму в державу а також аналiз зарубiжного досвщу управлЫня розвитку зеленого туризму.
Теоретико-методолопчною базою проведеного дослН дження е прац в^чизняних та зарубiжних науковфв, як роз-глядали туризм як соцiально-економiчну сферу.
У дослщженн використано таю загальнонауковi та спе-цальн методи: системний та порiвняльний аналiз, метод лопчного узагальнення, визначення сутностг
Анал13 дослщжень та публмащй з проблеми. Результата дослщження доводять необхщнють розвитку зеленого туризму як складово' туристичного потен^алу Укра'ни та альтернативу розвитку стьських територй а проаналН зований свгговий досвщ доречно застосовувати для розвитку вггчизняних територм.
Зелений туризм як соцiально-економiчну сферу та методики управлЫня ним дослiджували ряд вггчизняних та зару-бiжних науковцiв, таю як: В.К. Федорченко, 1.М. Минич, В.Г. Герасименко, В.А. Зiнченко, М.П. Крачило, О.М. Любав-
© 3.0. IBAHOBA, 2014
Формування ринкових вщносин в ÓKpaÍHÍ № 5 (156)/2014 1 59
ець, O.B. Лyгoвa, C.I. Гpибaнoвa, E.B. Cлoбoденюк, ЮБ. Алек-ceeвa, Г.Ф. Шaпoвaл, I.M. Шгала, B.O. Kвapтaльнoвa та Ы.
Метою стаiri е дocлiдження зapyбiжнoгo дocвiдy деp-жaвнoгo pегyлювaння poзвиткy зеленoгo тypизмy.
У нayкoвiй лiтеpaтypi дocтaтньo шиpoкo виcвiтлюютьcя пи-тання yпpaвлiння та pегyлювaння y cфеpi тypизмy, але недo-cтaтньo yвaги пpидiляють мoделювaнню poзвиткy зеленoгo тypизмy. На cьoгoднi тypизм е cклaднoю екoнoмiчнoю ^cre-мoю i дocить cклaдним oб'eктoм yпpaвлiння нaцioнaльнoгo екoнoмiчнoгo poзвиткy, який мае oпиpaтиcя на певнy деpжaв-ну тypиcтичнy пoлiтикy i тaкi ocнoви фyнкцioнyвaння, як тypи-cтичне зaкoнoдaвcтвo та деpжaвне pегyлювaння.
Виклад основного матеpiалy. На cьoгoднi екoнoмiчний та мфальний cтaн Уфам-ш пoв'язyють з ^ycrpierci тypизмy, зoкpемa з poзвиткoм c^^ranD зеленoгo. Hayкoвi дocлi-дження ^щчать пpo те, щo зелений тypизм здатний забез-печити екoнoмiчнy та демoгpaфiчнy cтaбiльнicть y ciльcькиx мicцевocтяx та екoнoмiкy фаТни в ц^му. Укpaïнa мае над-звичaйнo багатий тypиcтичний пoтенцiaл, щo cтвopюe пеpе-дyмoви для poзвиткy зеленoгo тypизмy. Деpжaвi вaжливo швидкo пoдoлaти вщставання y цiй cфеpi i pеaлiзyвaти наяв-ний багатий тypиcтичний пoтенцiaл шляxoм пpoведення ви-вaженoï пoлiтики деpжaвнoгo pегyлювaння poзвиткy зеле-нoгo тypизмy як на pегioнaльнoмy, так i на деpжaвнoмy piвнi.
^o^^ тypиcтичний бiзнеc шиpoкo oxoплюe ва pегioни Укpaïни i е cклaдoвoю ïxньoï екoнoмiки. Пpoте для oдниx вiн нocить лoкaльний xapaктеp, а для ^ix^x - мае не ттьки на-цioнaльне, а й мiжнapoдне значення. Paзoм iз тим cлiд вщ-мiтити, щo y crpy^ypi yкpaïнcькoгo тypизмy близькo 43% належить вiдпoчинкy та лiкyвaнню на кypopтax i лише 9% -це зелений, ми^ив^кий та Ы|±л cпецiaлiзoвaнi види тypиз-му [4, c. 64].
У cвiтi зелений тypизм poзглядaeтьcя як aльтеpнaтивa ciльcькoмy гocпoдapcтвy за poзмipaми oтpимaниx пpибyт-кiв. Äo тoгo ж poзвитoк iнфpacтpyктypи зеленoгo тypизмy не вимагае тaкиx знaчниx кaпiтaлoвклaдень, як Ы|±л види ту-pизмy, i мoже здiйcнювaтиcя за paxyнoк кoштiв caмиx cелян без дoдaткoвиx iнвеcтицiй. Cкopoчення мiгpaцiï iз ciл дo мют нaдacть змoгy зaoщaдити знaчнi фiнaнcoвi й мaтеpiaльнi pеcypcи, адже, за пiдpaxyнкaми екcпеpтiв 6вpoпейcькoгo банку pекoнcтpyкцiï та poзвиткy, oблaштyвaння в мют виxiд-ця з ciльcькoï мicцевocтi в 20 paзiв дopoжче, ыж cтвopення yмoв для йoгo життя i poбoти в cелi [5].
Poзвиткy ciльcькoгo зеленoгo тypизмy в Укpaïнi cпpияють тaкi фaктopи [6]:
1) зpocтaючий пoпит мешкaнцiв y^an-i^^x мicт та ^o-земцiв на вiдпoчинoк у ciльcькiй мicцевocтi;
2) ункальна icтopикo-етнoгpaфiчнa cпaдщинa у^а^ь-^x ciл;
3) бaгaтi pекpеaцiйнi pеcypcи;
5) екoлoгiчнa чиcтoтa ciльcькoï мicцевocтi;
6) вiднocнo вiльний ciльcький житлoвий фoнд для пpийo-му тypиcтiв;
7) тpaдицiйнa гocтиннicть гocпoдapiв та дocтyпнa цiнa за вiдпoчинoк;
В) мoжливicть надання кoмплекcy дoдaткoвиx пocлyг з ек-cкypciй, pибoлoвлi, збиpaння ягiд i гpибiв, катання на кoняx тoщo.
Poзвитoк зеленoгo тypизмy в Укpaïнi пiдтpимyeтьcя оте-^альними пpoгpaмaми Miжнapoднoгo фoндy «Biдpoджен-ня», фoндy «6вpaзiя», 6вpoпейcькoï федеpaцiï зеленoгo ту-pизмy «6вpoжiтc» та Ышими. Але цьoгo недocтaтньo, щoб зелений тypизм в Укpaïнi вiдiгpaв poль кaтaлiзaтopa poзвит-ку бaгaтьox галузей екoнoмiки (ciльcьке гocпoдapcтвo, тpaнcпopт, зв'язoк, тopгiвля, бyдiвництвo тoщo), cтaв пpoвiд-ним чинникoм cтaбiльнoгo i динaмiчнoгo збiльшення нaдxo-джень дo бюджету. Hеoбxiднo пеpедyciм здiйcнити зaкoнo-дaвчo-нopмaтивне вpегyлювaння ocнoв йoгo функцюну-вання. ^rn тiльки oкpемi acпекти дiяльнocтi зеленoгo тypиз-му pегyлюютьcя заганами У^аТни «Пpo тypизм» [1], ^po ocoбиcте cелянcьке гocпoдapcтвo» [2]. Paзoм iз тим пpий-нята 19 веpеcня 2007 poкy КабЫе^м Miнicтpiв Уфам-ш Деpжaвнa цiльoвa пpoгpaмa poзвиткy yкpaïнcькoгo cелa на пеpioд дo 2015 poкy [3], на жаль, не пеpедбaчae жoдниx за-xoдiв щoдo poзвиткy зеленoгo тypизмy.
Mеxaнiзм pеaлiзaцiï тypиcтичнoï пoлiтики деpжaви вклю-чае [В, c. 65]:
- ^ладання цiльoвиx пpoгpaм з poзвиткy тypизмy на piв-ы деpжaви i pегioнiв;
- poзpoбкy кoнкpетниx зaxoдiв, cпpямoвaниx на дocя-гнення пocтaвленoï cтpaтегiчнoï мети;
- деpжaвне pегyлювaння poзвиткy тypиcтичнoï галузк
Oтже, деpжaвне pегyлювaння poзвиткy тypиcтичнoï гaлyзi е
oдним з меxaнiзмiв pеaлiзaцiï пoлiтики деpжaви в гaлyзi тypизмy.
Cвiтoвий дocвiд poзвиткy зеленoгo тypизмy cвiдчить пpo те, |щэ в cyчacнoмy cвiтi не юнуе якoï-небyдь дoмiнyючoï мo-делi деpжaвнoгo pегyлювaння poзвиткy тypизмy. Бiльше то-гo, caме в цiй cфеpi poзxoдження мiж кpaïнaми ocoбливo ве-ликi, щo е пpямим нacлiдкoм pегioнaльнoгo piзнoмaнiття. B opгaнiзaцiï й poзвиткy тypиcтичнoï дiяльнocтi в piзниx кpa-ïнax cвiтy видiляють тpи типи мoделей деpжaвнoï yчacтi в pе-гyлювaннi цieï вaжливoï cклaдoвoï нaцioнaльнoï екoнoмiки.
Aнaлiзyючи poль деpжaви в opгaнiзaцiï й poзвиткy тypи-cтичнoï дiяльнocтi в piзниx ^ai^ax cвiтy, M.A. Жyкoвa виo-кpемлюe тpи типи мoделей деpжaвнoï yчacтi в pегyлювaннi цieï вaжливoï cклaдoвoï нaцioнaльнoï екoнoмiки [6, с. 86].
^pixia мoдель пеpедбaчae вiдcyтнicть центpaльнoï деp-жaвнoï тypиcтичнoï aдмiнicтpaцiï, виpiшення вcix питань на мicцяx на зacaдax i пpинципax pинкoвoï «caмoopгaнiзaцiï». Уpядoвi opгaни викopиcтoвyють таку мoдель тoдi, кoли тypизм нaцioнaльнiй екoнoмiцi взaгaлi не дуже пoтpiбний aбo кoли пo-зицГГ cyб'eктiв тypиcтичнoгo pинкy е дocить мiцними, тобто кo-ли вoни здaтнi виpiшyвaти cвoï пpoблеми без деpжaвнoï уча-cтi. Пoдiбнa мoдель yпpaвлiння ^ycrpierci тypизмy викopиcтo-вyeтьcя в C0A пicля тoгo, як 1997 po^ була лiквiдoвaнa деp-жавна crpy^ypa U.S. Travel and Tourism Administration (UST-TA), щo вiдпoвiдaлa за poзвитoк тypизмy в кpaïнi [6, c. 87].
160 Формування ринкових вiднocин в УкpaÏнi № 5 (156)/2014
flpyra Moflenb nepefl6aHae ¡CHyBaHHn cinbHoro i aBTopi-TeTHoro ueHTpanbHoro opraHy - м¡н¡cтepcтвa, i|o KoHTponrae flinnbHicTb yc¡x □¡flnpweMCTB TypucTi/iHHoi ranyз¡ B кpaíн¡. flnn i'i pean¡зaц¡í пoтp¡6н¡ B^oBiflHi yMoBi, a caMe: знaнн¡ ^¡HaHcoBi BKnafleHHn B TypicTiHHy ¡HflycTpira, 3oKpeMa B peKnaMHy i MapKeTiHroBy flinnbHicTb, ¡HBecTyBaHHA B TypicTiHHy ¡H$pa-cTpyKTypy to|o. l~lofli6Ha Moflenb opraн¡зaц¡í yпpaвn¡ннn Typi-cTiHHora ¡HflycTpiera flie B Gr^Ti, Meici^, Tyн¡c¡, TypeHHiHi Ta ¡hixiix KpaiHax, flnn akix Typi3M e oflHiM 3 ochobhix flxepen BanraTHix HaflxoflxeHb y 6raflxeT [6, c. 88].
TpeTfl Moflenb nepeBaxae b po3BiHeHix EBponeWcbKix flepxaBax. y KpaiHax, fle BiiopicToByeTbcn TaKa Moflenb, ni-TaHHfl po3BiTKy TypicTiHHoi' flinnbHocTi b KpaiHi BipirnyraTbcn b «Haflpax» neBHoro 6araTorany3eBoro м¡н¡cтepcтвa Ha p¡вн¡ b^ob^o^ rany3eBoro п¡flpoзfl¡ny. ripi цboмy п¡flpoзfl¡n Mi-н¡cтepcтвa, |o в¡flпoв¡flae 3a po3BiToi Typi3My b кpaíн¡, пpo-BafliTb flinnbHicTb 3a flBoMa нaпpnмaмм: Bipirnye a6o perna-MeHTye зaranbн¡ пмтaннn flepxaBHoro perynraBaHHA (po3po6-Ka нopмaтlвнo-пpaвoвoí 6a3i, KoopfliHa^n flinnbHocTi pe-noHanbHoi' пpeflcтaвнlЦbкoí i BiioHaBHoi' Bnafli, мixнapoflнe cп¡вpo6¡тнlцтвo Ha м¡xflepxaвнoмy p¡вн¡, 36ipaHHA i o6po6-Ka cTaTicTiHHoi' ¡H^opMa^i' to|o) Ta rnpaMoBye i KoopfliHye MapKeTiHroBy flinnbHicTb (ynacTb y BicTaBKax ¡ MixHapoflHix o6'eflHaHHnx y TypicTiHHii c^epi, yпpaвn¡ннn TypicTiHHiMi пpeflcтaвнlцтвaмl cBoei' Kpai'Hi 3a KopfloHoM Toi|o) [6, c. 88].
y Bcix cinbHix TypicTcbKix flepxaBax e тaк¡ opraHi3a^i, п¡flnern¡, ak пpaвlno, MiHicTepcTBaM, AKi 3aiMaraTbca po3po6-Kora Ha^oHanbHix пporpaм po3BiTKy Typi3My, нaпplкnafl: y BeniKo6piTaHii' - BTA (British Tourist Authority), b lpnaнfl¡í -Irish Board, b lcпaн¡í - Turespana, b iTanii - ENIT, y HopBerii' -NORTRA. CaMe bohi po3Mi|yraTb пpeflcтaвнlцтвa пo Typi3-My b ¡hixiix KpaiHax, bohi po3po6nnraTb пporpaмl 3anyHeHHA TypicTiB i зa6eзпeнyraтb пoтiк TypicTcbKoi' ¡H^opMa^i'. 3a i'x-Hboi floпoмorl b Hi3^ KpaiH po3po6nnraTbcn flepxaBHi пpo-rpaMi cTiMynraBaHHA Bii'3Horo Typi3My, AKi пepefl6aнaraтb п¡nbrl b oпoflaткoвyвaннi, ^poieim пplкopfloннo-мlтнoro pexiMy, cTBopeHHA ^pi^mBix yMoB flnn ¡HBecTi^i, 36inb-rneHHA 6raflxeTHix acirHyBaHb Ha po3BiToi ¡H^pacTpyKTypi, peinaMy Ha 3aiopfloHHix piHKax, п¡flroтoвкy KaflpiB.
TaKa Moflenb yHacTi flepxaBi b po3BiTKy ¡HflycTpii' Typi3My ot-piMana yMoBHy Ha3By «eвpoпeicbкoi'». flo^nbHo po3rnaHyTi eвpoпeicbкy Moflenb floinaflHiixie, ociinbKi BoHa ynBnneTbcn Hai6inbi±i пpliнflтнora flnn yipaiHi. UeHTpanbHa flepxaBHa Ty-picTiHHa aflMiHicrpa^a b po3BiHeHix eвpoпeicbKlx KpaiHax пpaцrae b TicHii B3aeMoflii' 3 Mi^eBora Bnaflora i пplвaтнlм 6i3-HecoM. Taia cxeMa po6oTi BinBinacn flociTb пpoflyктlвнora 3 пornnfly 3HaxoflxeHHA ^opM KoHcTpyKTiBHoro cп¡вpo6¡тнlцтвa i B3aeMoflii' aflMiiicTpaTiBHix opraHiB pi3Hix piBHiB flepxaBHoro Ta perioHanbHoro yпpaвn¡ннn, a Taiox flnn 3anyHeHHA ^¡HaH-coBix KornTiB пplвaтнoro ceiTopa 3 MeTora BiioHaHHA в¡flпo-BiflHix flepxaBHix 3aBflaHb. HacniflioM Taioi' пon¡тlKl cTana пo-ABa 3MirnaHix 3a ^opMora BnacHocTi (flepxaвнo-пplвaтнlx) ¡HcTiTyTiB y c^epi perynraBaHHA TypicTiHHoi' flinnbHocTi.
KnacHHHi европейсью традицИ' й uíhhoctí зеленого туризму сповщуе Bеликобритaнiя. Ставлення нац^' до свое' стьсько''' спадщини задекларовано в Midi юнування британсько' На-цюнально''' оргaнiзaцii зеленого туризму та агротуризму. На-цiонaльною туристичною оргaнiзaцieю акредитовано 1100 агроосель. Зелений туризм забезпечую понад 380 тис. ро-бочих мюць i е пiдвaлиною юнування 25 тис. малих бiзнеciв лише в одый ciльcькiй Англ^ (не враховуючи Уельсу, Шот-ландГ' i ГЛвычно'' 1рландГ') [7, с. 53].
Зелений туризм у Франци представлений Нацюнальною оргaнiзaцieю будинкiв вiдпочинку i зеленого туризму (Maison des Gites de France et du Tourism Vert). Ця оргaнiзaцiя пропонуе aгрооcелi на будь-який смак i вид вщпочинку, cертифiковaнi за високими нацюнальними стандартами cервicу.
B 1спанп питання туризму координуе дерхавний секрета-рiaт з питань торгiвлi, туризму та малого бiзнеcу, пiдлеглий мУстерству економiки. Kрiм дерхcекретaрiaту мiнicтерcтву пщпорядковуються: центральна дирекцiя з туризму (адмУ-cтрaтивнi питання, розробка загальних нaпрямiв дерхавно' полiтики у cферi туризму); готельна мереха Paradores (83 готел^ розм^еы в будинках, що становлять юторичну цiн-нicть); два виставково-конгресних центри (в Maдридi й Ма-лайзГ') та icпaнcький iнcтитут туризму Turespaca [6, с. 85].
B 1тали департамент з туризму входить до складу мУстер-ства виробничо''' дiяльноcтi. Ocновнi його функц^ зводяться до координаци дiяльноcтi регiонaльних турадмУстрацм, розробки нормативно-правових документiв зaгaльнонaцiо-нального характеру, дослщхень та обробки статистично' íh-формац^, а такох мiхнaродноi' дiяльноcтi (мiхурядовi угоди, взaeмовiдноcини з мiхнaродними оргaнiзaцiями та GC). Од-нак провiднa роль у представлены 1тали на мiхнaродному туристичному ринку налехить нацюнальному упрaвлiнню з туризму (Ente Nazionale Italiano per il Turismo - ENIT), основ-ними функцiями якого e реклaмно-iнформaцiйнa робота, мaркетинговi доcлiдхення, координaцiя мiхнaродноi дiяль-hoctí мicцевих тур aдмiнicтрaцiй [6, с. 82].
Цкавою для Укра'ни е aвcтрiйcькa «формула уcпiху» зеленого туризму. B Австрп, що за площею cпiвмiрнa з Кар-патським туррегiоном Укра'ни, нараховуеться понад 15 тис. зареестрованих агротуристичних господарств сумарною мютюстю 170 тис. лiхко-мicць. Biдпочинок в aвcтрiйcьких Альпах - це ще й безпосередня здатнють гостей ознайоми-тися з тради^ями кра'ни [7, с. 66].
Такох варто зазначити досвщ европейських сусрв Укра-''ни: Угорщини, Румун^', Гольщк
Законодавством Угорщини зелений туризм вщнесено до сфери ведення особистого селянського господарства, фор-муються вiдповiднi пiльговi подaтковi iнcтрументи. У цьому видi туризму в Угорщинi зaдiяно 7 тис. стьських хителiв. До числа найпопуляршших мicцевоcтей вiдноcять пiвден-но-захщну область Ba0, cхiдну область Сольнок i славноз-вicний Хортобадський степ.
Формування ринкових в1дносин в Укра1Ш № 5 (156)/2014 1 61
У Румунп ¡нтереси власниюв агроосель представляв AN-TREC - Нацюнальна асоцГацГя зеленого, еколопчного Г культурного туризму. Зелений туризм у цГй краУнГ розвиваеться в ПГвденних Карпатах Г орГентуеться на такГ ж переваги, що й УкраУна, - на збереження природного середовища й етно-культурних традицГй.
З усГх закордонних краУн для УкраУни найбтьше значення мае досвщ, набутий безпосередшм захщним сусщом -Польщею.
Польське законодавство чГтко розмежовуе основы по-няття та принципи ведення зеленого туризму вщ Гнших видГв туристичних послуг, що надаються у сГльськГй мГсцевостГ, проте законодавчо вщнесеы до пщприемницькоУ дтльностг Прибутки селянських господарств за послуги не пщлягають обкладанню податком на додану вартГсть. КрГм того, законодавство передбачае також звГльнення доходГв вщ оподат-кування, що отриман завдяки наданню послуг агротури-стам. З 1997 року Польська федерацт зеленого туризму «Гостинн господарства» запровадила новГ засади класифГ-кацГУ та категоризацГУ об'ектГв. Завдяки цГй категоризацГУ власники почали пристосовуватись до поставлених вимог \ зросла якГсть запропонованих послуг [7, с. 69].
Висновки
Наукова новизна отриманих результата полягае у визна-чен комплексу проблем, властивих зеленому туризму, що е досить специфГчною та мало дослщжуваною в цГй галузг
У статл показано, що, аналГзуючи проблеми зеленого туризму в державГ, можна внести рекомендаци щодо створен-ня правових, органГзацГйно-економГчних передумов з метою ефективного розвитку туристичноУ галузг
Для забезпечення розвитку зеленого туризму в УкраУнГ \ наближення його до стандарта GC вбачаеться доцтьним:
- упорядкувати нормативно-правову базу прийняттям Верховною Радою закону прямоУ ди «Про стьський зелений туризм» та постанови КабГнету МУстрв з питань стандар-тизацГУ його дГяльностГ;
- розробити репональн програми та проекти розвитку сГльсь-кого, зеленого та еколопчного туризму на територи краУни;
- створити Гнфраструктури державноУ фГнансово-кредит-ноУ пщтримки розвитку зеленого туризму;
- фГнансувати та створювати проекти розвитку зеленого туризму, як пщтримують принципи збереження бютичного, ландшафтного, етнокультурного та еколопчного рГзнома-нГття та сприяють росту зайнятостГ сГльських громад.
Теоретичне та практичне значення дослщницько'У роботи полягае в дослГдження ролГ Г мГсця зеленого туризму в розвитку нацюнальноУ туристичноУ галузГ, визначення першо-чергових нормативно-правових та органГзацГйних заходГв щодо забезпечення розвитку зеленого туризму, а також проаналГзовано зарубГжний досвщу управлГння розвитком зеленого туризму.
ПодальшГ дослщження доцтьно спрямувати на удоскона-лення механГзму державного регулювання розвитку зеленого туризму.
Список використаних джерел
1. Про туризм: Закон УкраУни вщ 15.09.95 №324/95-ВР // Вг домост ВерховноУ Ради УкраУни. - 1995. - №31. - C. 241.
2. Про особисте селянське господарство: Закон УкраУни вщ 15.05.2003 №742-IV // Вщомост ВерховноУ Ради УкраУни. -2003. - №29. - C. 232.
3. Про затвердження державноУ цльовоУ програми розвитку украУнсь-кого села на перюд до 2015 року: Постанова КабГнету Мнстрв УкраУни вщ 19.09.2007 №1158 // Офщйний вюник УкраУни. - 2007. - №73.
4. Дишлюк Н.1. Туризм як складова управляя комплексним розвитком стьських територГй // Проблеми удосконалення управлГн-ня в сучасних умовах: 3б. наук. пр. ПДАТУ - Вип. 16 (т. 3). - 2008. -C. 63-67., с. 64.
5. бвропейський банк реконструкци та розвитку [Електрон. ресурс]. - http://www.ebrd.com/
6. Папирян Г.А. Экономика туризма [Учебное пособые] / Г.А. Па-пирян - М: Финансы и статистика, 2000. - 208 с.
7. Рутинський М.Й., Згнько Ю.В. Стьський туризм [Навч. посВник] / М.Й. Рутинський - К.: Знання, 2006. - 271 с.
8. Социльно-економтнГ проблеми управляя розвитком регюнв в умовах трансформаци економГки: [Зб. наукових праць] НАН УкраУни / 1н-т регюнальних дослщжень. - Львгв, 2007. - С. 64-72.
Т.М. СЕМЕНЕНКО,
acnipaHTKa, Кивський нацюнальний економ\чний унверситет iм. Вадима Гетьмана
Транснацюнальш корпорацп в конкурентному б1знес-середовищ1
У статт розглянута сутн 'ють транснаи/ональних корпораций, особливост ¡хньо! дяльност в сучасних умовах господарювання. Охарактеризовано оcновнi переваги, як мають тpaнcнauiонaльнi корпорацй порвняно з нши-ми формами економiчного господарювання.
Ключов1 слова: транснацональна корпорацт, фнан-сова стабльнсть, банкрутство, конкуренты! переваги.
В статье рассмотрена суть транснациональных корпораций, особенности их деятельности в современных условиях хозяйствования. Охарактеризованы основные
162 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (156)/2014
© Т.М. СЕМЕНЕНКО, 2014
