CC BY
4
УДК 352.07
https://doLorg/Ш.35546/kntu2078-4481.202L3Л9
В. Д. Ф1Л1ППОВА
ЗАЛУЧЕННЯ ТА РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ М1СЦЕВИХ ГРОМАД У ВИР1ШЕНН1 ПИТАНЬ ЛОКАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
У сmаmmi проведено теоретичний анал1з прикладних аспектiв залучення та розширення можливостей мiсцевих громад у виршенш питань мiсцевого розвитку. Доведено, що практична реалгза^я конструктивноI громадсько'1' самооргангзацИ залежить вiд ефективно'1' дiяльностi та взаемодП всх елементiв громадянського суспшьства на рiвнi територiальноi громади. Охарактеризовано чинники, що сприяють збшьшенню залучення i розширення можливостей мкцевих громад у виршеннi питань мкцевого розвитку, а саме: юридичнi вимоги (консультацп), ефективнiсть i дieвiсть, пiдвищення прозоростi та пiдзвiтностi. Доведено, що в свiтi сьогоднi iснують реальнi проблеми i виклики з якими стикаеться мкцева влада i громадсьюсть в процесi и залучення до процесiв формування та впровадження ршень з питань локального розвитку. Обтрунтовано, що вiдсутнiсть або недосконалiсть конкретних механiзмiв громадсько'1' участi у вирiшеннi питань мкцевого значення iстотно стримуе формування ефективно'1' демократично'1' системи управлiння i соцiально -економiчного розвитку суспшьства, як можна розглядати як процес побудови вiдносин, збшьшують адаптацшш можливостi мiсцевого населення на загальнш територи. Така здаттсть вiдображаеться в умiннi людей управляти, використовувати i розширювати наявнi у них ресурси для виршення сво'1'х мкцевих проблем. Щоб впливати на вирiшення питань локального розвитку, необхiдно прагнути до розвитку громади як единого механизму, а не просто окремих його елементiв. У такому випадку процес громадських дш може розглядатися як такий, що метить набагато бшьше, тж простi iндивiдуальнi дИ i зусилля. Так дИ проходять через ряд кроюв, спрямованих на виршення конкретних проблем i зближення жителiв. Виходячи з цього, в рамках даного процесу можна видшити п'ять етатв досягнення поставлено'1' мети, включаючи мкцеву iнiцiативу, органгзацт спонсорства, постановку мети, пiдбiр i впровадження змiн на мкцевому рiвнi. При цьому вхiднi дан i активiзацiя мкцевих жителiв дозволяють розвиватися на основi ункальних умов i характеру суспшьства i дозволяють прийняття мкцевих рiшень залишатися на локальному рiвнi, тим самим моделюючи середу, де активнi мiсцевi жителi безпосередньо формують суспшьство i його добробут.
Ключовi слова: територiальна громада, мiсцеве самоврядування, прийняття ршень, ресурси, локальний розвиток.
В статье проведен теоретический анализ прикладных аспектов привлечения и расширения возможностей местных общин в решении вопросов локального развития. Доказано, что практическая реализация конструктивной общественной самоорганизации зависит от эффективной деятельности и взаимодействия всех элементов гражданского общества на уровне территориальной общины. Охарактеризованы факторы, способствующие увеличению привлечения и расширения возможностей местных общин в решении вопросов локального развития, а именно: юридические требования (консультации), эффективность и действенность, повышение прозрачности и подотчетности. Доказано, что в мире сегодня существуют реальные проблемы и вызовы, с которыми сталкивается местная власть и общественность в процессе ее вовлечения в процессы формирования и внедрения решений по вопросам локального развития. Обосновано, что отсутствие или несовершенство конкретных механизмов общественного участия в решении вопросов местного значения существенно
В. Д. ФИЛИППОВА,
ВОВЛЕЧЕНИЕ И РАСШИРЕНИЕ МЕСТНЫХ СООБЩЕСТВ В РЕШЕНИИ ВОПРОСОВ МЕСТНОГО РАЗВИТИЯ
сдерживает формирование эффективной демократической системы управления и социально-экономического развития общества, которые можно рассматривать как процесс построения отношений, увеличивают адаптационные возможности местного населения на общей территории. Эта способность отображается в умении людей управлять, использовать и расширять имеющиеся у них ресурсы для решения своих местных проблем. Чтобы влиять на решение вопросов локального развития, необходимо стремиться к развитию общества как единого механизма, а не просто отдельных его элементов. В таком случае процесс общественных действий может рассматриваться как содержащий гораздо больше, чем простые индивидуальные действия и усилия. Такие действия проходят через ряд шагов, направленных на решение конкретных проблем и сближения жителей. Исходя из этого, в рамках данного процесса можно выделить пять этапов достижения поставленной цели, включая местную инициативу, организацию спонсорства, постановку цели, подбор и внедрение изменений на местном уровне. При этом входные данные и активизация местных жителей позволяют развиваться на основе уникальных условий и характера общества и позволяют принятию местных решений оставаться на локальном уровне, тем самым моделируя среду, где активные местные жители непосредственно формируют общество и его благосостояние.
Ключевые слова: территориальная община, местное самоуправление, принятия решений, ресурсы, локальный развитие.
V. D. FILIPPOVA,
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-8476-3341 G. M. BUKANOV,
National University "Zaporizka Politechnika"
ORCID: 0000-0002-5398-5953
INVOLVEMENT AND EXPANDING LOCAL COMMUNITIES IN SOLVING ISSUES OF LOCAL DEVELOPMENT
The article provides a theoretical analysis of the applied aspects of attracting and empowering local communities in addressing issues of local development. It is proved that the practical implementation of constructive social self-organization depends on the effective activity and interaction of all elements of civil society at the level of the territorial community. The factors that contribute to increasing the involvement and empowerment of local communities in addressing local development issues are characterized, namely: legal requirements (advice), efficiency and effectiveness, increased transparency and accountability. It has been proved that in the world today there are real problems and challenges that local authorities and the public face in the process of their involvement in the formation and implementation of solutions for local development. It has been substantiated that the absence or imperfection of specific mechanisms of public participation in solving local issues significantly hinders the formation of an effective democratic system of governance and socioeconomic development of society, which can be considered as a process of building relationships, and increase the adaptive capabilities of the local population in the common territory. This ability is reflected in the ability of people to manage, use and expand their available resources to solve their local problems. In order to influence the solution of issues of local development, it is necessary to strive for the development of society as a single mechanism, and not just its individual elements. In such a case, the process of social action can be seen as containing much more than simple individual actions and efforts. Such actions go through a series of steps aimed at solving specific problems and bringing residents closer together. Based on this, within the framework of this process, five stages of achieving the set goal can be distinguished, including local initiative, organizing sponsorship, goal setting, selection and implementation of changes at the local level. At the same time, the input data and the activation of local residents allow development based on the unique conditions and nature of society and allow local decision-making to remain at the local level, thereby simulating an environment where active local residents directly shape society and its well-being.
Key words: territorial community, local government, decision making, resources, local development.
Постановка проблеми
Мюцеве самоврядування е найбшьш наближеним до громадян piBHeM здшснення публiчноl влади. £вропейський досвщ показуе, що розширення прав громадян на прийняття ршень через piзноманiтнi мехашзми учасп дозволяе враховувати думку та штереси громадян в процес формування политики на локальному piвнi та наближае громадян до демократичного процесу. Право мешканщв брати участь у прийнятп ршень, що стосуються 1х власного розвитку та розвитку мюцевого самоврядування, закршлено на мiжнаpодному та нацюнальному piвнях.
Так, Вщенська декларащя ООН «Декларащя про право на розвиток» визнае, що людина е основним суб'ектом процесу розвитку i повинна бути активним учасником та вигодонабувачем права на розвиток [1]. У £вропейськш деклараци прав мют декларуеться, що мешканщ европейських мют,
усвщомлюючи свою вщповщальшсть за стан мют, виявляють солщаршсть i беруть на себе зобов'язання домагатися забезпечення усiм мешканцям мiст рiвних прав на правову безпеку, екологiчну безпеку, можливiсть знайти роботу i цим забезпечити свою особисту фшансову самостiйнiсть, житло, безпечний рух транспорту, охорону здоров'я, спорт i дозвiлля, можливiсть займатися рiзноманiтними культурними i творчими видами дiяльностi, мирне спiвiснування рiзноманiтних культурних, етшчних i релiгiйних громад, як1сну архитектуру, гармонiйне життя, власне полiтичне життя, економiчний розвиток, гармонiйний розвиток (коли мюцева влада прагне досягти рiвноваги м1ж економiчним розвитком i охороною навколишнього середовища), широкий асортимент товарiв i послуг, рацiональне використання природних ресурсiв, спiвробiтництво мiж мiстами, фшансову забезпечешсть, рiвноправнiсть усiх мешканцiв незалежно вiд статi, вiку, релт!, матерiального i полiтичного становища, фiзичних або психiчних недолiкiв [2].
У вичизняному правовому полi необхiднiсть заохочення учасп громадського сектору в прийняттi ршень на локальному рiвнi знайшла свое воображения у численних законодавчих та тдзаконних нормативно-правових актах, стратегiчних документах та планах реформи мюцевого самоврядування. Отже сьогодш вдалося закрiпити на нацюнальному рiвнi необхiдну законодавчу i фiнансову основу для вiдроджения справжнього европейського мiсцевого самоврядування. Тепер головним завданням у досягненнi ефективного мюцевого самоврядування е трансформацiя мислення жителiв громад та розумiния того, що при наявнш як1сно оновленiй законодавчш та фiнансовiй базi, нiхто ^м них самих не займатиметься забезпеченням добробуту у громадi i виршенням питань И розвитку [3, с.5]
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш
Питанням участi членiв територiальноl громади у вирiшеннi питань локального розвитку присвячено чимало праць вiтчизияних та зарубгжних науковцiв. Зокрема, важливе значення для дослiджения ще! проблематики мали роботи таких вгтчизняних учених, як: В. Борденюк, А. Колодш, В. Куйбща, Ю. Куц, I. Лопушинський, М. Орзiх, I. Письменний, В. Погоршко, С. Саханенко, А. Ткачук та iн. Уйм, не применшуючи науковий внесок цих дослiдникiв, слщ зазначити, що теоретичнi та прикладш аспекти забезпечення активно! участi члешв територiальноl громади у вирiшеннi питань мюцевого значення потребують подальшого дослщження.
Формулювання мети дослiдження
Виходячи з вищесказаного, метою статтi е теоретичний аналiз прикладних аспектiв залучення та розширення можливостей мiсцевих громад у виршенш питань локального розвитку.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Громади - це самоврядна спiльнота людей, своерщний простiр, у межах якого вщбуваються об'еднання iнтересiв мешканцiв з метою задоволення власних економiчних, соцiальних, культурних, побутових потреб тощо. Громади е первинними, або головними суб'ектами публiчноl мюцево! влади. Без них неможливо уявити громадянське суспiльство i неможливо розбудувати дiездатне, спроможне самоврядування [4, с. 170].
Потреба сшвучасп якнайширшого представництва мешкаицiв у вирiшеннi питань локального розвитку грунтуеться на кшькох логiчних пiдставах, як1 сформулював А. Калета. По-перше, мюцева влада повинна використовувати населення як найкращих експерпв у справах, що його стосуються. Подруге, ствучасть населення сприяе посиленню почуття приналежиостi до певного мюця проживання чи дiяльностi мюцево! влади. По-трете, така спiвучасть базуеться на факп, що покращення умов життя людей залежить вiд активносп цих самих людей. оск1льки якщо дiяльностi органiв влади пiдкрiплюеться актившстю самих громадян, !х iнiцiативою та самостшшстю значно пiдвищуеться И ефектившсть. Тому пiдвищения сощально! активностi громадян у виршенш мiсцевих проблем, прийняття жителями вiдповiдальностi за життя у своему мюп чи селищi е найважлившим завданням [5, с.28-29; 6, с. 10].
Проведене нами в рамках дослщження опитування показуе, що лише 21 % опитаних вважають важливим для себе брати участь у прийнятп рiшень на локальному рiвнi (рис. 1 )
Рис. 1 Участь громадян у luipiiiicniii мкцевого розвитку
Джерело: складено авторами за результатом опитування
Ми бачимо, що здебшьшого мiсцевi мешканцi не беруть участь у виршенш питань мiсцевого розвитку i не вважають для себе це актуальним Це сввдчить про низьку активнiсть члешв територiальноl громади у вирiшеннi питань мкцевого значения.
I. Письменний зазначае, що одним Í3 чинник1в, який сприяе активiзацil дiяльностi членiв територiальноl громади, е органiзацiйне забезпечення широкого залучення громадян до управлiння за допомогою рiзних демократичних форм самооргашзацп. Практична реалiзацiя конструктивно! суспшьно! самооргашзацп залежить вiд ефективно! дiяльностi та взаемодп всiх елементiв громадянського суспшьства на рiвнi терш^ально! громади [7].
Незалежно вiд того, яко! точки зору ми притримуемось, загальна тенденщя, очевидно, полягае у наданнi громадськосп бiльш розширених можливостей брати участь у прийнятл рiшень на локальному рiвнi. Розглянемо окремi чинники, що сприяють збiльшенню залучення та розширення можливостей мiсцевих громад у виршенш питань локального розвитку.
Чинник 1. Юридичш вимоги (консультацп)
Дотримання консультацш е одним iз ключових чиннишв взаемодп' з громадськ1стю. Це е активним компонентом як з точки зору характеру залучення, так i з точки зору його значущосп, а також з точки зору сприйняття посиленого штересу громадськосп, що продемонстровано через активну участь у громадських слуханнях.
Чинник 2. Ефективнкть та дiевiсть.
Надання як1сних послуг ефективним та дiевим способом е центральним аспектом реформи мiсцевого самоврядування. I тут можна зазначити так чинники залучення громадян, серед яких покращення якостi полiтики та досягнення кращого надання послуг шляхом залучення громадян та використання ширших джерел шформацп, перспектив та потенцiйних ршень. Реорганiзувавшись, щоб включити бiльшу участь громадян, державш установи можуть тдвищити свою ефективнiсть, залучаючи бiльше шформацп та особливi можливостi та ресурси громадян [8]. Спiльне виробництво, активна участь, стають все бiльш популярним у багатьох крашах свiту, особливо в крашах, як1 зазнали тривало! економп та скорочення державних послуг.
Чинник 3. Шдвищення прозоростi та шдзвгтносп
Самi громадяни вимагають посилення прозоростi, пiдзвiтностi та участi для виршення виклик1в, що з'являються на рiвнi мiсцевого самоврядування. Основною мотивашею тут е пiдвищення рiвня довiри мiж громадянами та мiсцевою владою, яка погiршилася, але останнiм часом демонструе ознаки покращення.
Утiм слiд зазначити, що причин, чому органи мкцевого самоврядування залучають громадян до прийняття рiшень, може бути безлiч, i кнуе багато наукових дослiджень, яш це пiдтверджують. Поряд з цим, вимоги щодо збiльшення участi громадян можна розглядати як вiдповiдь на метод прийняття ршень «закритого типу», який просуваеться за моделлю Нового державного управлшня (New Public Management (NPM)). Однак ефективнiсть пiдходу, який шбито е бiльш активним у боротьбi з недолiками NPM, викликае сумнiви. Cтруктурнi змiни в моделi державного управлiння, а саме децентралiзацiя, дорадчi процеси та мереж1, не змогли поглибити спосiб участi мкцевих громад у вирiшеннi питань мкцевого розвитку. Знову ж таки, спроби включити участь в офiцiйне прийняття ршень шляхом таких реформ виглядають дещо поодинокими.
Пiд час дослщження, яке проводили А. £тано, С. Ройо та Б. Асерете, мкцеву владу запитали про труднощ^ з якими вони стикаються тд час залучення громадян до виршення локальних питань. Серед
BapiarnÎB були запропоновано питання, пов'язаш з вшсутшстю iHTepecy громадян, фiнансових та людських ресурав, полiтичноï волi та прикладiв для навчання, i, нарештi, опору змшам. Основним бар'ером у Bcix групах було визначено «вшсутшсть штересу громадян» (теж саме свщчать результати опитування, проведеного нами). Як зазначили вчеш, «[вшсутшсть iнтересy] можна вважати парадоксом: ri, що найбiльше виграють, е головною перешкодою на шляху розвитку шщатив учасп» [9, с.15]. Схоже дослiдження провели Й. Крютенсен та Д. МакКвестiн. Ученi з'ясували, що великий вплив також мають зовшшш чинники, що перешкоджають учасп громадян у вирiшеннi питань локального значения: географiчний розподiл громад, погана телекомушкацшна iнфрастрyктyра, втома вiд консультацш, вiдсyтнiсть прихильностi або серйозностi з боку мюцево1 влади тощо [10].
Як бачимо, в свт сьогодш юнують реальнi проблеми та виклики з якими стикаеться мiсцева влада i громадсьшсть в процесi ïï залучення до процесiв формування та впровадження рiшень з питань локального розвитку. Вшсутшсть або недосконалiсть конкретних механiзмiв громадськоï yчастi у виршенш питань мiсцевого значення суттево стримуе формування ефективноï демократичноï системи управлшня та соцiально-економiчний розвиток сyспiльства.
У процеа розвитку громади мiсцевi ди спрямоваиi здебiльше на полiпшения сощального благополуччя та залучають людей до стльно1' роботи для досягнення сво1'х загальних iнтересiв. Ця сила проявляеться у здатностi окремих людей об'еднуватись та працювати над досягненням сшлъних цiлей. Коли рiзноманiтнi особи та 1'х органiзацiï взаемодiють мiж собою, вони починають взаеморозyмiти потреби та бажання, як1 е спiльними для вах мешканцiв. Така дiя надае мiсцевим жителям можливiсть формувати шентичшсть громади, зберiгати мiсцевий контроль за прийняттям рiшень та задовольняти власш потреби розвитку. Наявнiсть дiй громади звертае увагу на той факт, що мiсцевi жител^ як1 дшть разом, часто мають право трансформувати та змiнювати свою спiльнотy. Дп громади та вiдповiдний розвиток можна розглядати як процес побудови вшносин, як1 збiльшyють адаптацiйнi можливостi мюцевого населення на спiльнiй територiï. Ця адаитацшна здатнiсть вiдображаеться у здатносп людей керувати, використовувати та розширювати наявнi у них ресурси для виршення сво1'х мiсцевих проблем.
Щоб впливати на вирiшения питань локального розвитку, громада мае прагнути до розвитку територiальноï громади як единого мехашзму, а не просто окремих його елеменпв. У такому випадку процес громадських дiй може розглядатися як такий, що мiстить набагато б№ше, нiж простi iндивiдyальнi дп та зусилля. Найефективнiшi дiï проходять через ряд крок1в, спрямованих на виршення конкретних проблем та зближення мешканцiв. Виходячи з цього, в межах такого процесу можна видшити п'ять етатв досягнення поставлено1' мети, включаючи мiсцевy iнiцiативy, органiзацiю спонсорства, постановку мети, пiдбiр та впровадження змш на мiсцевомy рiвнi:
Перший етап, шщащя, зосереджений на шдвищенш обiзнаностi щодо проблеми, пов'язано1' з розвитком територiальноï громади. Початок та поширення iнтересy вiдбyваеться тодi, коли члени спшьноти визнають та визначають проблему як проблему чи потребу, i починають обговорювати ïï як потенцшний фокус для групових дш.
Другий етап зосереджений на оргашзацп спонсорства. Цей крок стосуеться структур, оргашзацш та ресyрсiв, доступних у межах територiальноï громади та поза ïï межами. Так фактори е важливими стосовно оцiнки потреб громади та розвитку зусиль щодо виршення проблем, що сприймаються як проблема порядку денного мюцевого розвитку.
Третш етап зосереджений на визначенш цшей та розробцi стратегiï' локального розвитку. На цьому етат розробляються цш дiй та визначаються стратегiï досягнення цшей, визначених спшьнотою.
Четвертий етап е набором та мобшзащею необхщних ресyрсiв, включаючи людей, грошi та iншi активи. Члени спiльноти мають рiзноманiтний досвiд, навички, фiнансyвания, матерiали, мереж1 та iншi ресурси, необхщш для досягнення бажаних цiлей мюцевого розвитку. Органiзацiя та максимiзацiя цих ресурав iстотно впливають на устх зусиль громади у вирiшеннi питань мюцевого розвитку.
П'ятий етап передбачае застосування вах зазначених ресyрсiв у реалiзацiï планiв для досягнення бажаних цшей виршення питань локального розвитку. На цьому етат вживаються, ощнюються, коригуються та знову реалiзyються конкретш дiï.
При цьому вхiднi даш та активiзацiя мiсцевих жителiв дозволяють розвиватись на основi yнiкальних умов та характеру громади та дозволяють ухваленню мюцевих рiшень залишатися на локальному рiвнi. Все це створюе середовище, де активнi мiсцевi жителi безпосередньо формують громаду та ïï добробут.
Висновки
Отже, залучення та розширення можливостей мiсцевих громад у виршенш питань локального розвитку можливе за умови виконання певних рекомендацш, як1 не е вичерпними, але пiдтримyють будь-як1 мiркyвання щодо встановлення керiвних принципiв найкращоï практики або принципiв взаемодiï. По-перше, необхiдно встановити чiткi цш iнiцiативи, яка стосуеться питання мюцевого розвитку та переконатися, що вони донесеш до громадян. Це допоможе встановити параметри та керувати очжуваннями громадян. По-друге, варто уважно планувати та обрати вiдповiдний рiвень та метод
залучення громадян, причому використання спектра залучення або наявних ресурав та BKa3iBOK може явно допомогти у цьому. По-трете, варто використовувати зовшшш ресурси та посереднишв, де це доречно та/або можливо (пiд час розбудови внутршнього потенцiалу, пiдтримки, залучення iнновацiй тощо). По-четверте, варто обмiнюватись досвiдом м1ж мiсцевими органами влади та по можливосп спiвпрацювати, i, по-п'яте, впровадити монiторинг та оцiнку iнiцiатив залучення, осшльки можливiсть продемонструвати посилену залученкть, кращi результати чи вплив допоможе покращити майбутнi iнiцiативи.
Участь громадян в управлшш мiсцевими справами е одшею з ключових складових мкцевого самоврядування, на основi чого грунтуеться iснування багатьох форм впливу на процес ухвалення управлiнських рiшень на мкцевому рiвнi. Тому, надзвичайно важливим та необхiдним сьогоднi е поглиблення взаемодп оргашв мiсцевого самоврядування з шститутами громадянського суспiльства, мобiлiзацiя потенщалу громадян та 1х об'еднань на основi розвитку громадських iнiцiатив та впровадження нових форм мкцево! самооргашзацп населення, трансформацiя свiдомостi жителiв громади вщ споживачiв суспiльних благ до активних члешв громади.
Подальшi розвщки доцiльно спрямувати на дослiдження процесу розвитку локальних iнiцiатив для терш^альних громад.
Список використаноТ лiтератури
1. Декларашя про право на розвиток. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_301#Text
2. Свропейська декларацiя прав мiст. URL : http://www.eru.org.ua/index.php?page=1206.
3. Сергiенко О. Ватаманюк О. Громадська участь/залучення громадян. Депутатська дiяльнiсть в округах (навчальний модуль). К. : 1КЦ «Легальний статус», 2016. 92 с.
4. Мкцеве самоврядування в умовах децентралiзацil влади в Укрш'ш : колект. монографiя Ж. А. Белец, С. Г. Бшорусов, О. Д. Бiлоус та ш.]; за заг. ред. Р. М. Плюща. Кив : Рщна мова, 2016. 742 с.
5. Kaleta A. Aktywizacja spolecznosci lokalnych (na przykladzie gmin wojewodztwa torunskiego). Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich - Wydawnictwo, 1998. 135 s.
6. Карий О.1., Панас Я.В. Мiсцевi iнiцiативи та залучення громадськосп до здшснення мiсцевого самоврядування: навчальний поабник для посадових осiб мкцевого самоврядування. Асошащя мiст Укра1ни. К., ТОВ «ШДПРИеМСТВО «В1 ЕН ЕЙ», 2015. 176 с.
7. Письменний I. В. Територiальнi громади як суб'екти активного розвитку громадянського суспшьства в Укрш'ш Державне управлгння та мкцеве самоврядування, 2019. Вип. 1(40). С.144-149.
8. Fung A. Putting the Public Back into Governance: The Challenges of Citizen Participation and Its Future. Public Administration Review, 2015. 75(4), pp.513-522.
9. Yetano, A., Royo, S. and Acerete, B. (2010). What is driving the increasing presence of citizen participation initiatives? Environment and Planning C: Government and Policy, 28(5), pp.783-802.
10. Christensen, H.E. and McQuestin, D. Community engagement in Australian local governments: a closer look and strategic implications. Local Government Studies, 2019. №45 (4), pp.453-480.
References
1. Deklaratsiia pro pravo na rozvytok. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_301#Text
2. Yevropeiska deklaratsiia prav mist. URL : http://www.eru.org.ua/index.php?page=1206.
3. Serhiienko O. Vatamaniuk O. (2016) Hromadska uchast/zaluchennia hromadian. Deputatska diialnist v okruhakh (navchalnyi modul). Kyiv : IKTs «Lehalnyi status». 92 р.
4. Mistseve samovriaduvannia v umovakh detsentralizatsii vlady v Ukraini : kolekt. monohrafiia [Zh. A. Belets, S. H. Bilorusov, O. D. Bilous ta in.]; za zah. red. R. M. Pliushcha (2016). Kyiv : Ridna mova. 742 p.
5. Kaleta A. (1998) Aktywizacja spolecznosci lokalnych (na przykladzie gmin wojewodztwa torunskiego). Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich - Wydawnictwo. 135 p.
6. Karyi O.I., Panas Ya.V. (2015) Mistsevi initsiatyvy ta zaluchennia hromadskosti do zdiisnennia mistsevoho samovriaduvannia: navchalnyi posibnyk dlia posadovykh osib mistsevoho samovriaduvannia. Asotsiatsiia mist Ukrainy. K., TOV «PIDPRYIeMSTVO «VI EN EI». 176 p.
7. Pysmennyi I. V. (2019) Terytorialni hromady yak subiekty aktyvnoho rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia. No. 1(40). pp. 144-149.
8. Fung, A. (2015). Putting the Public Back into Governance: The Challenges of Citizen Participation and Its Future. Public Administration Review, 75(4), pp.513-522.
9. Yetano, A., Royo, S. and Acerete, B. (2010). What is driving the increasing presence of citizen participation initiatives? Environment and Planning C: Government and Policy, 28(5), pp.783-802.
10. Christensen, H.E. and McQuestin, D. (2019). Community engagement in Australian local governments: a closer look and strategic implications. Local Government Studies, 45 (4), pp.453-480.
