CC BY
38
12. Олшник 1.Я. Промисловi плантацп модрини японсько'1 // Лiсовий i мисливський журн. - 1995. - № 1. - С. 20-21.
13. Олейник И.Я. Повышение качественных показателей древесины дугласии зеленой и лиственницы японской / И.Я. Олейник, И.М. Шляхта // Сб.: Лесн. хоз-во, лесн., бум. и дере-вообраб. пром-сть. - К. : Будiвельник, 1982. - Вып. 13. - С. 39-42.
14. Пешко В.С. Лиственница в культурах западных областей Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. с.-х. наук / Харьков. с.-х. ин-т. - Харьков, 1965. - 24 с.
15. Смаглюк К.К. 1нтродуковат хвойт люоутворювачг - Ужгород : Карпати, 1976. - 94 с.
16. Яцик Р.М. Досвщ штродукцп щнних деревних порщ / Р.М. Яцик, Р.1. Бродович // Люовий журн. - 1995. - № 2. - С. 12-13.
17. Paques L.E. Performance of vegetatively propagated Larix decidua, L.kaempferi, and L. laricina hybrids // Ann. Sci. Forest. - 1992. - № 1. - P. 63-74.
18. Schober R. Zur Ertragsleistung der Japanlärche // Allg. Forstz. - 1987. - № 26. -S. 676-677.
19. Zimmermann H. Die Japanlärche in Hessen // Allg. Forstz. - 1987. - № 26. - S. 667-669.
УДК 630.6; 232 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук - Бтоцертвський
державный аграрний умверситет
ЗАЛ1СНЕННЯ МАЛОПРОДУКТИВНА ЗЕМЕЛЬ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ
Розглянуто проблеми використання малопродуктивна земель, виведених Ï3 сшь-ськогосподарського об^. Пропонуемо здшснити ïx залюнення, вказуемо перспективы шляхи i напрями люокультурних роб^ на цих землях.
Assoc. prof. S. VRogovsky - Bila Thserkov state agrarian university
Afforrestation of underproductive earths of agrarian of setting:
problems and prospects
The problems of the use of underproductive earths of shown are examined out of agricultural turn. It is suggested to carry out them, afforrestation perspective ways and directions of afforrestation of these earths are indicated.
В аграрному секторi Украши склалась ситуащя, коли за рiзними оцш-ками вщ 10 до 15 млн га землi впродовж останшх роюв не обробляеться. Значна частка цих земель була вперше невиправдано розорана в роки ра-дянсь^' влади, що сприяло ïx ерози та зниженню показниюв родючость Пи-тання рацюнального використання ^eï землi е нацюнальною проблемою, яка на сьогодш не знаходить практичного вирiшення. У деяких регюнах (Полiсся, Карпати, Галичина, Донецький степ) не обробляються 50, а iнодi й бiльше вщ-соткiв орноï землi. Вiдсутнiсть оргашчних, високi цiни на мiнеральнi добрива, постшне зростання вартостi паливо-мастильних матерiалiв та теxнiки i запас-них частин, вщсутшсть реального власника та достатшх обiговиx коштiв стали головною причиною того, що на низькопродуктивних землях сшьськогос-подарське виробництво виявилось нерентабельним. Хижацька, неконтрольо-вана експлуатащя земельних ресурсiв орендаторами, яю, не дотримуючись сь возмiни, з року в рж вирощують соняшник, рiпак та iншi культури, виснажу-ють землю i катастрофiчно знижують ïï родючiсть в Украïнi, стало буденним явищем. Вiдомо, що найбшьш продуктивними е лiсовi бiоценози, i створення люових насаджень, принаймнi на третиш всix земель, виведених iз сшьсько-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.10
господарського об^у, е оптимальним рiшенням, яке дало б у перспективi мак-симальний економiчний ефект i iстотно полшшило б екологiчну ситуацiю в державi [1]. Те, що подiбний шлях виршення проблеми е оптимальним, розу-мiють не лише науковцi, а й пращвники лiсового та сшьського господарства. Однак реальна загальнодержавна програма залюнення малопродуктивних сiльгоспугiдь вiдсутня. Причин виникнення тако! ситуацп декiлька.
По-перше, у державi, як i у бшьшосп регiонiв, немае единого реестру власниюв земель сiльськогосподарського призначення та вщповщних карт i планiв земельних дшянок, прив'язаних до наявних державних геодезичних знаюв. Немае ч^ко1 картини, яка частка землi використовуеться у сшьському господарствi, а яка лише вважаеться сшьськогосподарською.
По-друге, при розпаювант сiльськогосподарських земель у рядi реп-ошв були розпайоваш i вщповщно переданi приватним власникам малопро-дуктивш землi на схилах, бiля ярiв, на берегах водойм, якi необхщно було б завчасно вивести з сшьськогосподарського обiгу та передати шд залiснення. Нерiдко подiл надiлiв вщбувався вздовж схилiв, що ще бшьше посилило еро-зiйнi процеси. Здебшьшого власники па!в або 1хт нащадки, особливо у схщ-них i центральних областях, гадки не мають, де знаходиться земельна дшян-ка, що закршлена за ними державним актом.
По-трете, до цього часу не проведена кадастрова оцiнка земель, яка давала б уявлення про потенщальну родючють земельних дiлянок, !х еро-зiйну безпечнiсть i служила б основою для прийняття ршення щодо !х по-дальшо! експлуатаци.
По-четверте, досi не розроблений чггкий механiзм та не визначенi об'ективш критерп для переведення низькопродуктиних ерозшно небезпеч-них земель iз сшьськогосподарських у землi, що пiдлягають залюненню.
По-п'яте, на мiсцях досi не визначено служби, яю повиннi откуватися створенням лiсонасаджень на малопродуктивних землях та доглядом за ними, не визначено джерела фшансування люомелюративних та люогоспо-дарських робiт як у мюцевих, так i в загальнодержавному бюджетах.
По-шосте, немае чггких науково-обгрунтованих рекомендацiй щодо створення люових насаджень на малопродуктивних еродованих землях рiз-них регiонiв Украши, яю враховували б практичний досвiд набутий у рiзних регiонах за останш 50-80 рокiв.
По-сьоме, iснуюча мережа люокультурних i лiсомелiоративних роз-садниюв на сьогоднi не в змозi забезпечити достатню кiлькiсть якiсного по-садкового матерiалу для масового залюнення великих площ.
По-восьме, потребуе удосконалення законодавча база, яка регулюе правовi вiдносини у цiй сферi. Земельний i Лiсовий кодекс та шдзаконш акти повиннi чiтко регламентувати порядок передачi малопродуктиних земель сiльськогосподарського призначення тд залiснення, юридичну вщповщаль-шсть власникiв земель за !х експлуатащю, аж до конфюкаци у випадку неп-ротиди ерози, забрудненню, використанню не за призначенням.
Чи означае наявшсть перерахованих проблем, що залюнення малопродуктивних сiльськогосподарських угiдь в Укрш'ш е неможливим, або недо-цiльним? Навпаки, розкриття причин, яю гальмують i неуможливлюють нинi
залiснення низькопродуктивних та ерозшно небезпечних земель дае змогу намггити шляхи вирiшення ще1 проблеми.
Очевидно, доцiльно iз компетентних фахiвцiв створити робочу групу, яка б тдготувала доповiдну записку для Кабшету мiнiстрiв, де було б аргу-ментовано розкрито суть наявно1 проблеми i вказано шляхи И виршення. До-речно було б розглянути це питання на Президи УААН та ЛАН, а, можливо, i Нацюнально1 академи наук Украши та розробити i затвердити державну Прог-раму залiснення малопродуктивних ерозшно небезпечних земель. Проблема складна, клоштка, носить мiжвiдомчий характер i вимагае для реалiзацil до-сить тривалого часу i значних коштiв, але вiдволiкання з вирiшення ще бшьше И ускладнюе, а економiчнi втрати при цьому лише зростають. Тому заочне об-говорення у прес е актуальним i може стати першим кроком до И виршення.
Найбшьш актуальними в контекстi виршення ще1 проблеми, на нашу думку, е наступш завдання.
1. Термшовим i невiдкладним завданням е швентаризащя наявних сiльськогосподарських земель та !х кадастрова оцiнка. За 15 рокiв незалеж-ностi Украши для практичного виршення цього питання майже тчого не зроблено. Мiнагрополiтики, Держкомзем, Держкомстат защкавлеш в отри-маннi об'ективних даних, але на мiсцях тако1 зацiкавленостi, на жаль, немае. 1снують реальнi шляхи швидко i ефективно навести лад у цьому питанш шляхом космiчного зондування та аерофотозйомки за допомогою цифрових камер та комп'ютерного аналiзу отримано1 шформаци i зiставлення И зi звгг-тстю, отриманою з мiсць. Що стосуеться кадастрово1 оцiнки земель, та за основу можна було б узяти карти агрохiмiчного обстеження, отримат ще в 90-тi роки минулого сташття i термiново, протягом року, за единою методикою провести експедицшне обстеження вшх земель силами науково-дослщних та вищих навчальних закладiв на всiй територи Украши. При цьому агрохiмiч-ний аналiз зразюв грунту слiд було б провести у сертифжованих лабораторь ях за однаковою методикою. Кошти на проведення цих робгг потрачен з бюджету, можна було б з часом вщшкодувати, запропонувавши вЫм власникам заплатити за кадастрову оцшку земл^ без яко! И купiвля i продаж, застава та оренда були б неможливь Кожний власник паю може i повинен знати мюце розташування його дiлянки та показники родючост грунту.
2. Необхiдно виршити питання за якими критерiями для кожного конкретного регюну земля сшьськогосподарського призначення виводиться з обшу i пiдлягае залiсненню. Очевидно, що за основу слiд брати родючють ще1 землi, крутизну схилу, еродовашсть, тривалiсть перелогового стану, близь-юсть до природних i штучних водойм, примикання до люових дiлянок, ан-тропогенне забруднення та можливiсть рекультиваци тощо. Власник тако1 земельно: дшянки, яка за об'ективними критерiями пiдлягае залiсненню мае бути защкавлений у цьому процесi. Сшд передбачити вiдшкодування, якщо земельна д^нка передаеться у держлiсфонд, або для громадського рекреацшно-го використання, при цьому сума компенсаци не повинна бути меншою, шж середня вартють цiни за одиницю землi у певному регiонi. Напевно слщ дозво-лити власникам лiсiв, зокрема й держшсгоспам, придбати так земль Якщо власник земельно1 дiлянки, яка шдлягае залiсненню, не захоче передати И ш-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.10
шим юридичним особам, то вш зобов'язуеться у 4Ïtko визначенi строки провести зашснення ще'' дiлянки згiдно з проектною документащею i створити на-садження, якi вiдповiдали б вимогам для ще'' зони. Держава при цьому зобов'язуеться компенсувати витрати на створення насаджень та виплачувати певш суми на утримання цих насаджень. Досвщ Евросоюзу довiв ефектив-нiсть тако'' практики. Ратифiкацiя Укра'ною Кiотського протоколу вiдкривае шлях до використання механiзмiв торгiвлi вуглецевими кредитами i отримува-ти кошти вщ мiжнародних органiзацiй на вiдшкодування посадок люу уже через 10-20 роюв його вирощування. Це деякою мiрою сприятиме зайнятостi i поповненню джерел iснування для мiсцевого населення, особливо на Полюс i в Карпатах, осюльки пiсля розпаду сшьськогосподарських пiдприемств i зане-паду виробництва воно виживае за рахунок шдсобного господарства, заробгг-чанства на чужих теренах, а iнодi й браконьерських рубок у лiсах.
3. Слщ у кожному районi вiдродити державну службу, яка б ошкува-лась, люомелюративними, рекреацiйними та лiсогосподарськими насаджен-нями на землях, виведених з сшьськогосподарського обiгу; укомплектувати цю службу квалiфiкованими фахiвцями i покласти на них не лише контролю-юч^ а й дорадницькi функци. Ця служба повинна готувати документи на роз-гляд мюцевих органiв влади про передачу державних земельних дшянок шд залiснення, визначати виконавцiв робгг, затверджувати проекти залiснення територiй уЫх категорiй власностi, контролювати якiсть ix проведення та визначати об'еми державного вiдшкодування за виконанi роботи. Проекти залюнення територш доречно було б погоджувати з обласними управлшнями люового господарства, або ïx представництвами на мюцях. Це дало б змогу здшснювати професiйний контроль за яюстю проектiв та забезпечити дер-жавний контроль за якiстю люокультурних робiт.
4. Окремого вивчення вимагае питання - яю i як слщ створювати наса-дження на землях, виведених iз сiльськогосподарського користування. Зрозу-мiло, що у рiзниx грунтово-кшматичних умовах створюватимуться властивi 'м насадження, до того ж буде враховано як позитивний, так i негативний досвщ, отриманий за останш 50-100 роюв створення люових насаджень у рiз-них регiонаx Украши. Ефектившсть залiснення значною мiрою залежатиме вiд родючостi й вологостi грунту, його мехашчного складу, тривалостi й ш-тенсивностi попереднього використання, шдбору деревних порiд для залю-нення, своечасност i якостi виконання уЫх лiсокультурниx робiт, включаючи захист вщ хвороб та шкiдникiв.
5. Важливо при плануваннi лiсонасаджень враховувати його майбутне призначення. При створенш люопарюв рекреацiйного призначення слiд широко використовувати штродуковаш види рослин та декоративш форми або-ригенних видiв для iнтродукцiйноï оптимiзацiï та шдвищення декоративних якостей рекреацiйниx ландшафтiв. Створення лiсiв господарського призначення вимагае сформувати довговiчнi складнi саморегульованi бюценози, де головна роль вiдводиться аборигенним породам, пщбраним вiдповiдно до типолопчних умов мiсць зростання. Використання штродукованих видiв у таких лiсаx повинно бути виваженим i обгрунтованим. Лiсовi насадження за участю модрини европейсько'' та японськоï, дуба червоного, горixа чорного,
сосни кримсько1 у деяких perioHax, де вони довели свою ефектившсть, мо-жуть бути розширеш.
6. Реалiзацiя програми залюнення малопродуктивних земель, виведе-них Ï3 сiльськогосподарського використання, повинна включати створення насаджень для збору лжарсько1 сировини з деревних порiд таких цшющих видiв, як гiнкго дволопатевий, аралiя манчжурська, елiутеракок колючий, лимонник китайський та ш.
У 2006 р. держава вперше видшила 25 млн грн на залюнення земель, вилучених iз сiльськогосподарського користування. Сума надто мала, щоб виршити проблему, але i ïï використання потребуе прозорого механiзму роз-подшення i контролю за використанням кош^в. Очевидно, що частину ^eï суми слщ було б використати на розробку вiдповiдноï державноï програми та шдготовку нормативних документiв, без яких ефективного використання державних кош^в очжувати нереально.
Лiтература
1. Ведм1дь М.М. Iсторiя, сучасний стан та перспективи розвитку люокультурно1 справи в Укра1'т / М.М. Ведмiдь, В.М. Мауер, Ф.М. Бровко та ш. // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : НАУ. - 2004. - Вип. 70. - С. 9-19.
2. З1бцев С.В. Досвщ реабштацп радiацiйно забруднених земель шляхом ïx зашснення для цiлей нагромадження вуглецю / С.В. Зiбцев, М.Ю. Попков, М.П. Савущик // Лювництво Украши в контексп св^ових тенденцiй розвитку люового господарства : матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, 2006. - С. 155-158.
УДК 504.54.062 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОРУШЕН1 ТЕРИТОР11 ЛЬВ1ВЩИНИ ТА ШЛЯХИ IX ФГГОМЕЛЮРАЦП ТА РЕКУЛЬТИВАЦИ
Наведено площу порушених територiй Львiвщини та класифшащю адмшютра-тивних районiв Львiвськоi областi за площею порушень грунтового покриву. Подано найбшьш проблемш територи у планi фiтомелiоративних та рекультивацшних робiт. Охарактеризовано технологiчний процес ф^омелюраци i рекультиваци порушених земель та вимоги до створення рослинного покриву на вщновлених територiях.
Ключов1 слова: порушеш територи, фiтомелiорацiя, рекультивацiя, техноло-гiчний процес, рослиннiсть.
Assoc. prof. Ya. V. Henyk - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Damaged territories in Lviv region and ways of their fitomelioration
and recultivation
Provided area of damaged territories in Lviv Region and classification of administrative districts in Lviv Region by the area of soil coverage damages. The most problematic territories in aspect of fitomelioration and recultivation work are provided. Technological process of fitomelioration and recultivation of damaged soils and requirements for creation of vegetation on repaired territories.
Keywords: damaged territories, fitomelioration, recultivation, technological process, vegetation.
Розвиток гiрничо-видобувноi промисловост1, ведения штенсивних ге-ологорозвщувальних робгг та спорудження промислових об'екпв на територи
