CC BY
11
УДК 636.4.082.4.
Повод М.Г., кандидат с.-г. наук, доцент ([email protected]), Нестеров А.М. студент © Днтропетровський державный аграрный утверситет
ЗАЛЕЖН1СТЬ РЕПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ В1Д СЕЗОНУ РОКУ ТА ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРУ
Розглянуто залежтсть репродуктивних якостей свиноматок в1д сезону опоросу та обслуговуючого персоналу. Встановлено залежтсть ктькостг поросят при вгдлучент в 28 дшв, маси гтзда, тдивгдуально! маси поросят в цей перюд та збереженост1 поросят до вгдлучення в1д сезону опоросу. Кращими показниками репродуктивних якостей вгдргзнялись свиноматки як\ поросились взимку. Пршими вони були в лттх опоросах.
Репродуктивт показники свиноматок суттево залежали в1д роботи обслуговуючих гх свинарок.
Ключовi слова. Технолог1я, опорос, репродуктивш якост1, свиноматка, порося, сезон року.
Вступ. Свинарство е провщною галуззю тваринництва у свт. одержують близько 85 млн. тонн свинини, що становить 40% загального виробництва м'яса. Бшьше половини св^ового виробництва свинини зосереджене в Кита!, 21% - у кра!нах Свропейського Союзу, 10% - у Сполучених Штатах Америки близько 2% у Роси. В Укра!ш цей показник складае близько 0,6%. Якщо в цшому виробництво продукив тваринництва у свт з 1970 р. зросло в рiзних кра!нах в 1,5 - 4,5 рази, то в Роси знизилося вдвiчi а в Укра!ш майже в 2,5 рази [4]. Кшьккть свиней у господарствах населення з 1990 р. виросло всього на 515 тисяч, тодi як у тдприемствах знизилося на 22 мшьйони, при цьому реалiзацiя свинини в господарствах населення скоротилася на 12%, а в сшьгосппщприемствах - на 79% [2]. Важко очжувати значного приросту виробництва свинини вщ господарств населення й надалг Тому тшьки порiвняно велию тдприемства, у тому чи^ приватш, здатш вщродити галузь свинарства. Якщо в 1990 р. в Укра!ш виробляли 122кг м'яса на душу населення, а споживали 74кг, то в останш роки стали виробляти 40кг, а споживати 37кг [3]. Причини катастрофiчного падшня чисельност сшьськогосподарських тварин й 1хньо! продуктивност вам вщомг Це випереджальний ркт щн на продукцш промисловоси, джерела енерги, вщсутшсть швестицш, доступного кредитування й розумного квотування iмпортноl продукци. Укра!на перетворилася в iмпортера м'яса й м'ясно! продукци, м'ясо до нас надходить по штучно занижених щнах, причому часто низько! якостi, що збер^алося тривалий час. Тому вщродження галузi свинарства е з прюритетним напрямком в розвитку тваринництва в Украшг На сьогоднi складаються сприятливi умови для виробництва свинини. В зв'язку зi зниженням свiтових щн на зерно та
© Повод М.Г., Нестеров А.М., 2009
323
пщвищення внутршшх цш на м'ясо, зараз рентабельшсть виробництва свинини в провщних господарствах складае 60 - 80% [1]. Це сприяе притоку швестицш в свинарство. Сьогодш будуються новi та переоснащуються старi потужностi з виробництва свинини, завозяться новi генотипи свиней, вдосконалюеться технологiя виготовлення комбiкормiв, впроваджуються новi технологи утримання свиней. Все це призводить до появи нових взаемозалежностей мiж рiзними факторами якi впливають на виробництво.
Матер1ал та методика роботи. В нашш роботi ми поставили за мету вивчити залежшсть репродуктивних якостей свиней вщ сезону року та людського фактору. Матерiалом для дослiдження була технологiя виробництва свинини в ТОВ «Вщродження» Новомосковського району Дншропетровсько! областi. Об'ектом дослщження були свинi велико! бшо! породи та !х помiсi, а також обслуговуючий персонал, який працюе в цеху репродукци. За загальноприйнятими методиками нами було вивчено репродуктивш якосп свиноматок - багатоплiднiсть, збереженiсть поросят при вщлученш, !х кiлькiсть, масу гшзда та iндивiдуальну масу при вщлученш. Було оброблено 673 опороси. За допомогою персонально! обчислювально! машини за методикою М.О.Плохiнського нами було вивчено залежшсть репродуктивних якостей вщ сезону опоросу та вщ фактору обслуговуючого персоналу. Також нами було розраховано коефщент кореляци мiж основними показниками репродуктивних якостей свиноматок.
Результати дослщжень наведенi в таблицi 1, 2, 3. Як видно з таблиц 1 сезон року не вплинув на кшьккть поросят при народженш. Дещо вища була мiнливiсть влiтку. Суттевi розбiжностi викликанi сезоном року вiдмiчались в кiлькостi поросят при вщлученш. Так в зимових опоросах збереглося до вщлучення - 9,5 голови, що достовiрно бiльше нiж в опоросах отриманих навесш та вл^ку. Свиноматки, якi поросилися восени мали показник кiлькостi поросят при вщлученш близью до рiвня зимових опороЫв. До вiдлучення вони мали масу 8,28кг, що на 0,48кг бшьше шж у весняних i на 0,65кг бшьше нiжу в л^шх, та на 0,56 кг шж в осiннiх опоросах вiдповiдно. Найнижча жива маса поросят при вщлученш спостер^алась в л^шх опоросах. Це на наш погляд пов'язано з тим, що вл^ку при високш температурi у свиноматок погiршуеться апетит i як наслiдок зменшуеться кшьккть виробленого молока. Показники мiнливостi середньо! маси поросят при вiдлученнi знаходились в межах 14,116,6%, i найвищими були влiтку.
Маса гшзда при вщлученш залежить вiд кшькост поросят в цей перiод та !х маси, тому закономiрно, у свиноматок що поросилися взимку - маса гшзда була вищою в порiвняннi з опоросами в iншi пори року. Найвища вiрогiдна рiзниця була мiж масою гнiзда в зимовий та л^нш перiод, яка склала 10,9кг (Р>0,999). Рiзниця в 8,5кг при такш же вiрогiдностii була мiж масою гнiзда в зимовий та весняний перюди на користь першого. Дещо менша рiзниця - 5,6кг при вiрогiдностi (Р>0,99) була мiж масою гнiзда в зимовий та осшнш перiоди. Мшливкть цiе! ознаки була значно вищою в весняно-л^нш перiод в порiвняннi з осiнньо-зимовим перiодом.
324
Таблиця 1.
Репродуктивш якосп свиноматок залежно вщ сезону 1х опоросу
№ 1 2 3 4
Сезон року Зима Весна Лгго Осшь
п 140 205 207 16
Кшьшсть поросят при народженш, гол1в всього М±т 10,1±0,06 10,1±0,06 10,2±0,05 10,2±0,23
Су 7,49 7,83 7,11 8,94
в т. ч. живих М±т 10,0±0,08 9,9±0,07 10,0±0,07 9,9±0,22
Су 9,99 9,9 10,32 8,96
Кшьшсть поросят при в1длученн1, гол1в М±т 9,5±0,10 9,0±0,11 8,9±0,13 9,4±0,13
Су 12,22 17,19 20,63 5,43
Середня маса 1го поросяти при вщлученш, кг М±т 8,3±0,10 7,8±0,08 7,6±0,09 7,7±0,31
Су 14,12 14,87 16,55 15,99
Маса гшзда при в1длученн1, кг М±т 78,5±1,15 69,9±1,04 67,6±1,17 72,9±3,19
Су 17,35 21,27 24,79 17,52
Збережешсть, % М±т 94,93±1,34 91,71±1,28 89,51±1,45 96,09±1,92
Су 16,67 20,05 23,35 8,01
Сезон року суттево вплинув на збереженiсть поросят. В осшньо-зимовий перiод вона була на 6,6-3,2% вища нiж в весняно-лггаш перiод. Найгiршою збереженiсть була в л^нш перiод. Мiнливiсть цього показника була значно вищою в л^нш та весняний перiод. Зовам незначною вона була восени. 1з аналiзу таблицi 1 видно, що кращими показниками репродуктивних якостей вiдрiзнялись свиноматки якi поросились взимку. Пршими вони були в лiтнiх опоросах. Весняш i осiннi опороси за показниками репродукци займали промiжне мюце мiж зимовими та лiтнiми.
Не дивлячись на все бшьш зростаючу механiзацiю та автоматизацiю виробничих процеав та зменшення частки людсько! пращ при виробництвi свинини вплив людського фактору на И виробництво залишаеться досить високим. Вивченiсть його знаходиться на незначному рiвнi. Вiдповiдно до методики з 15 свинарок котрi працювали в цеху репродукци нами було вдабраш 8, якi отримували опороси в рiзнi пори року. Як видно з таблиц 2 за багатоплщшстю коливання по групам свиноматок, яю обслуговувались рiзними операторами знаходились в межах 0,5 голови, але ця рiзниця була невiрогiдною. А за кiлькiстю поросят при вщлученш рiзниця вже зросла до 0,85 поросяти на опорос i мiж деякими операторами була високовiрогiдною.
За середньою масою гнiзда рiзниця мiж групами деяких операторiв склала 10,2 кг або 14,6% i була в деяких випадках досить високоймовiрною.
Iндивiдуальна маса поросят при вщлученш коливалась в групах в межах - 9,8%.
Обслуговуючий персонал також впливав на збережешсть поросят яка рiзнилась по групах свинарок в межах 0,4-4,4%.
325
Таблиця 2.
Репродуктивш якост свиноматок залежно вщ впливу людського фактору
№ п/п 1 2 3 4 5 6 7 8
Пр1звище Бонда ренко Будим Горку нова Кирис Логачо ва Матв1ен ко Мороз Татар чук
п 87 63 99 72 115 59 132 46
Кшь к1сть поросят при народ женш всьо го М±т 10,3 ± 0,13 10,5 ± 0,15 10,4±0, 12 10,3 ± 0,15 10,2 ± 0,12 10,3 ± 0,12 10,5 ± 0,11 10,4 ± 0,21
СУ 12,22 11,19 11,89 12,47 12,67 9,01 11,72 13,55
в т.ч жи вих М±т 10,1 ± 0,14 10,1 ± 0,19 10,3±0, 13 10,2 ± 0,15 9,9 ± 0,14 10,0 ± 0,16 10,2 ± 0,12 9,8 ± 0,24
Cv 12,7 15,17 12,27 12,71 14,97 12,35 13,67 16,61
Кшьшсть поросят при вщлученш М±т 9,2 ± 0,13 9,1 ± 0,17 9,5±0,1 3 9,1 ± 0,21 8,7 ± 0,17 9,3 ± 0,19 9,4 ± 0,11 8,7 ± 0,39
Cv 13,06 14,42 13,95 20,04 21,1 15,75 13,86 30,08
Середня маса при вщлученш М±т 7,7 ± 0,13 7,6 ± 0,12 8,1±0,1 1 8,0 ± 0,17 7,9 ± 0,12 7,4 ± 0,16 8,2 ± 0,09 7,6 ± 0,16
Cv 15,83 12,99 14,08 12,71 16,49 16,57 13,18 14,28
Маса гшзда при вщлученш М±т 71,0 ± 1,53 69,6 ± 1,54 76,5 ± 1,22 71,7 ± 1,99 68,3 ± 1,58 68,2 ± 2,11 76,1 ± 1,16 66,3 ± 3,25
СУ 20,04 17,56 15,87 23,61 24,84 23,68 17,56 33,18
Збережешсть М±т 92,4 ± 1,61 92,9 ± 2,68 93,5 ± 1,49 89,7 ± 2,24 89,3 ± 2,08 94,1 ± 2,39 93,6 ± 1,66 91,0 ± 4,91
Cv 16,26 22,92 15,87 21,15 25,01 19,52 20,41 36,57
Нами були розраховаш кореляцiйнi зв'язки мiж основними репродуктивними показниками. Як видно з таблиц 3 загальна кiлькiсть народжених поросят ткно позитивно корелюе з кшькютю живих поросят при народженнi. С досить незначний позитивний зв'язок з !х кiлькiстю при вiдлученнi, та такий же, але негативний зв'язок зi збереженiстю. З середньою масою гнiзда, з масою одного поросяти при вщлученш, i масою гшзда в 60 днiв зв'язку ще! ознаки не виявлено. Позитивна незначна корелящя багатоплiдностi вiдмiчена з кшькютю поросят при вiдлученнi, та середнш негативний зв'язок спостерiгався багатоплiдностi зi збереженiстю.
Кiлькiсть поросят при вщлученш досить сильно позитивно корелюе з масою гшзда в цей перюд i збережешстю поросят, та масою гшзда в 60-денному вщг Досить незначна кореляцiя вiдмiчена мiж кiлькiстю поросят при народженнi та !х кiлькiстю при вiдлученнi. Не встановлено зв'язку мiж кiлькiстю поросят при вщлученш i !х шдивщуальною масою. Остання мала досить ткний позитивний зв'язок з масою гшзда при вщлученш та масою гшзда
326
поросят в 60 дшв. Вщсутнш зв'язок мiж шдивщуальною масою при вщлученш та багатоплщшстю, кiлькiстю поросят при вiдлученнi та !х збереженiстю.
Таблиця 3.
Коефщ^нти кореляцп основних показникт репродуктивних якостей
Показники продуктивносп Народилося поросят Кшьшсть поросят при вщлу ченш в 28 дшв,гол1в Середня маса при вщлучен ш в 28 дшв, кг Маса гшзда при вщлу ченш в 28 дшв, кг Маса гшз да в 60 дшв, кг Збере же шсть, %
всьо го, гол1в в т.ч. жи вих, гол1в
Народи лося поросят всього, гол1в 0,754 0,205 -0,087 0,102 0,103 0,230
в т.ч. живих,го л1в 0,754 0,290 -0,081 0,169 0,180 0,359
Кшьшсть поросят при вщлученш в 28 дшв,гол1в 0,205 0,290 -0,099 0,724 0,668 0,761
Середня маса при вщлученш в 28 дшв, кг 0,087 0,081 -0,099 0,601 0,438 0,049
Маса гшзда при вщлученш в 28 дшв, кг 0,102 0,169 0,724 0,601 0,842 0,569
Маса гшзда в 60 дшв,кг 0,103 0,180 0,668 0,438 0,842 0,504
Збережешсть,% 0,230 0,359 0,761 -0,049 0,569 0,504
Маса гнiзда при вiдлученнi мае досить тiсний позитивний зв'язок з кшькктю поросят при вiдлученнi та !х iндивiдуальною масою. Також високий позитивний зв'язок мае ця ознака мае iз збереженням цих поросят при вщлученш та масою гшзда в 60 дшв.
Збережешсть поросят мае середню негативну кореляцiю з багатоплщшстю та масою гшзда в 60 дшв. Бшьш ткна позитивна корелящя спостерiгаеться з масою гшзда при вщлученш та кшькютю поросят при вщлученш. Вщсутнш зв'язок збереженост та шдивщуально! маси поросят при вщлученш.
Висновки:
1. Кращими показниками репродуктивних якостей вiдрiзнялись свиноматки яю поросились взимку. Гiршими вони були в л^шх опоросах. Веснянi i осшш опороси за показниками репродукци займали промiжне мiсце мiж зимовими та л^шми.
2. В групах свиноматок, яю обслуговувались рiзними операторами, рiзниця за багатоплiднiстю складала - 0,5 поросяти, за кшькктю поросят при вщлученш - 0,85 поросяти , за масою гшзда при вщлученш - 3,2-10,5 кг.
327
3. Встановлено тюш позитивш корелятивш зв'язки мiж кшькктю поросят при вщлученш, збережешстю, та масою гшзда при вщлученш,. Негативна середня корелящя спостеркалась мiж багатоплщшстю та збережешстю. Вщсутня кореляцiя мiж багатоплiднiстю, iндивiдуальною масою, масою гшзда при вщлученш, та масою гшзда в 60 дшв.
Л1тература
1. Волощук В.М. Сучасна технологiя виробництва свинини та перспективи И вдосконалення./ В.М. Волощук, В.О. 1ванов // Тавршський науковий вiсник. - Випуск 43. - 2006. - С. 75-79.
2. Герасимов В.И., Проблемы стабилизации, дальнейшего развития и интенсификации свиноводства / В.И. Герасимов, Д.И. Барановский, Е.В. Пронь // Збiрник наукових праць ХДЗВА «Пщвищення продуктивносп сшьськогосподарських тварин» Т. 16.- Харюв - 2006. - С. 272-284.
3. Лоза А.А. Тенденции развития свиноводства в Украине //Сборник докладов. Международная конференция «Золоте порося-2005» 7-10 декабря 2005 года. Возможности и перспективы альтернативного свиноводства. Днепропетровск, корпорация «Агро-союз», Украина. - С.24-29., С.111
4. Шпак А.П. Пути повышения эффективности производства свинины. известия Национальной академии наук Беларуси. / А.П. Шпак, М.В Петис// Серия аграрних наук. - №3. - 2004. - С.54 -58.
Summary
Dependence the reproductive qualities of sows on season of confinement and the staff is studied. The dependence is settled of piglets quantity during separation at 28 days, their mass, individual mass of piglets at this period and their safety till separation on the season of confinement.
The best proofs of reproductive qualities were in sows which had confinements in winter. The worst proofs after summer confinements.
The reproductive proofs of sows were greatly dependent on the work of operating pig-tender.
Стаття надшшла до редакцИ 7.09.2009
328
