CC BY
30
УДК: 636:611.12:636.2
Демус Н.В., асистент ® Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт Iм.С.З. Гжицького
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 РОСТУ I РОЗВИТКУ ТЕЛИЧОК ЗАЛЕЖНО В1Д ТИПУ АВТОНОМНО! РЕГУЛЯЦП СЕРЦЕВОГО РИТМУ
У процес росту I розеитку теличок чорно-рябог породи 2-, 4-, 6- та 8-м1сячного егку еидтено три типи аетономног регуляцИ серцееого ритму: симпатикототки, нормотошки, парасимпатикототки. Найбтьшг показники живой маси, средньодобоег прирости та пром1ри тыа були у парасимпатикотонте, середне гх значения еияеили у нормотон\к\е, найменше у - симпатикотонте.
Ключовi слова: серце, телищ, аетономна нереоеа система, серцееий ритм, жиеа маса, еисота, ширина грудей.
Вступ. Жива маса тша тварин е шформативним показником. Вона характеризуе рют та розвиток оргашзму, що забезпечуеться штенсившстю трофiчних i обмшних процеЫв в органах i тканинах, регулящя яких здшснюеться завдяки автономнш нервовш система
Жива маса та екстер'ер тварин, що включае лшшш промiри !х тiла е одними iз показникiв, якi дають можливiсть прогнозувати м'ясну та молочну продуктившсть тварин. Формування вiдповiдних груп тварин м'ясного чи молочного напрямку в процес росту та розвитку значною мiрою залежить вiд трофiчних впливiв симпатичного i парасимпатичного вщдшв автономно! нервово! системи.
1нтегруючим показником дiяльностi органiзму е частота серцевих скорочень, яка е критерiем оцшки функцiонального стану тварини. Дiяльнiсть серцево-судинно! системи тiсно пов'язана з И морфофункцюнальними показниками. У тварин з рiзними типами автономно! регуляцi!' серцевого ритму дiяльнiсть серця мае сво! певнi особливостi, якi визначають рют i розвиток тварин [1,2,3].
Тому, надзвичайно актуальним завданням е вивчення закономiрностей росту та розвитку теличок чорно-рябо! породи залежно вiд типу автономно! регуляци серцевого ритму.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проводились на теличках чорно-рябо! породи 2-, 4-, 6- та 8-мюячного вжу. За допомогою методу варiацiйно! пульсометрi! [4] у тварин визначали тип автономно! регуляци серцевого ритму. Згщно з одержаними даними, теличок було роздшено на 3 групи: симпатикотошки (СТ), нормотонiки (НТ), парасимпатикотонiки (ПСТ). Промiри тiла теличок (висота в холщ, ширина грудей за лопатками, коса
® Демус Н.В., 2010
54
довжина тулуба, глибина грудей, обхват грудей за лопатками, здшснювали згщно з загально прийнятими методами [5].
Результати дослщження. Жива маса тша, що характеризуе ркт та розвиток органiзму тварин залежить вiд типу автономно! регуляци серцевого ритму. У теличок СПТ 2-мюячного вжу жива маса дорiвнюe 68,5±0,45 кг. У теличок нормотонiкiв та парасимпатикотошюв такi показники вiрогiдно (Р<0,05) зростають. При цьому найбiльшу живу масу (70,4±0,57 кг) мають телички-парасимпатикотошки, а телички-нормотонiки за цим показником (69,9±0,40 кг) займають промiжне мкце.
У теличок 4-мiсячного вiку, незалежно вiд типу автономно! регуляцi!, !х жива маса порiвняно з 2-мюячними тваринами зростае в середньому на 41 кг. Разом з тим, таю показники, залежно вщ типу автономно! регуляци, були рiзними i дорiвнювали у теличок-симпатикотонiкiв 109,5 ±0,44 кг, теличок-нормотонiкiв - 111,1 ±0,50 кг i теличок-парасимпатикотонiкiв - 111,6 ±0,47 кг.
Подiбнi результати виявляли у теличок 6-мюячного вжу. Так !х жива маса, так само як i у телят 2- та 4-мкячного вiку, найбшьшою була у теличок-парасимпатикотонiкiв (151,7±0,57 кг). Найменший показник спостерiгали у теличок-симпатикотоншв, який вiрогiдно (Р < 0,01) був нижчим на 2,3 кг порiвняно з теличками-парасимпатикотошками i дорiвнював 149,4± 0,45 кг. Промiжне значення такого показника виявляли у теличок-нормотоншв.
У теличок 8-мiсячного вжу спостерiгали аналогiчнi результати. При цьому жива маса теличок-парасимпатикотошюв була вiрогiдно (Р < 0,01) вищою порiвняно з теличками-симпатикотонiками на 2,6 кг. Телички-нормотонiки за цим показником займали також промiжне мiсце, !х жива маса була вiрогiдно (Р < 0,05) вищою порiвняно з теличками-симпатикотошками лише на 1,8 кг, що пщтверджуе залежнiсть такого показника вщ онтогенетичних процесiв становлення тонусу автономно! регуляци у дослщних тварин .
Промiри тiла теличок (висота в холщ, ширина грудей за лопатками, коса довжина тулуба, глибина грудей, обхват грудей за лопатками) залежно вщ типу автономно! регуляци упродовж дослщу були рiзними. Найвищий показник висоти у холщ у вЫх вжових групах спостерiгали у теличок-парасимпатикотоншв: у телят 2-мiсячного вiку - 83,4 ±0,42 см, 4-мкячного -
92.0 ±0,31 см, 6-мкячного - 102,5 ±0,40 см, 8-мкячного - 106,0 ± 0,43 см. У теличок СТ показник висоти у холщ був найменшим, а у нормотоншв мав промiжне значення (рис.1).
Важливим iнформативним тестом росту та розвитку тварин е показник лшшного параметру визначення ширини грудей за лопатками. Вш дае можливiсть бшьш детально зрозумiти вiковi особливостi розвитку оргашзму тварин залежно вiд типу трофiчних впливiв автономно! нервово! системи. Найменшу ширину грудей за лопатками у тварин 2-мкячного вiку, залежно вщ типу автономно! регуляцi!, ми виявили у теличок-симпатикотоншв (20,3±0,19 см). У теличок-нормотоншв i теличок-парасимпатикотонiкiв, порiвняно з теличками - СТ, таю показники достовiрно зростали i дорiвнювали вiдповiдно
21.1 ±0,26 см та 22,0 ±0,19 см.
55
120 100 80 60 40 20
0
101 5 102,5 105 106
81
83 83,4
90
91,5 92
2 мю. 4 мю. 6 мiс.
В1к тварин
8 мю.
□ Телички СТ ШТелички НТ ШТелички ПСТ
Рис. 1. Висота у холщ теличок залежно в1д типу автономно? регуляцн.
Промiри ширини грудей дослiдних тварин за лопатками у вшовш динамiцi постшно зростають та достовiрно змiнюeться залежно вщ типу автономно! регуляцii серцевого ритму. Так, у тварин 4^чячного вжу порiвняно з 2-теличками, ширина грудей за лопатками зростае на 3,7 см (з 20,3 ± 0,19 см до 24,0 ± 0,19 см) у теличок СТ, на 3,8 см (з 21,1 ± 0,26 см до 24,9 ± 0,21 см) у теличок НТ та на 3,1 см (з 22,0 ± 0,19 см до 25,1 ± 0,19 см) у теличок ПСТ. Разом з тим найбшьший показник ширини грудей за лопатками у телят 4-мкячного вжу залежно вщ автономно! регуляцй серцевого ритму, так само як i у тварин попередньо! вжово! групи, був у теличок СПТ i становив 25,1 ± 0,19 см. Найменший показник спостер^али у теличок СТ (24,0 ± 0,19 см), а промiжне значення було у теличок НТ (24,9 ± 0,21 см).
Подiбнi результати щодо показника ширини грудей за лопатками, спостер^али i у теличок 6- та 8-мюячного вiку. Так, у дослщних тварин вiдповiдних вiкових груп цей показник був найбшьшим у тварин з домшуючим тонусом парасимпатичних центрiв АНС, найменший - тварин, у яких переважае тонус симпатичних центрiв i середнi величини промiрiв були у теличок, якi характеризуются зрiвноваженим тонусом автономних центрiв. Разом з тим, тут необхщно вщм^ити, що показник ширини грудей за лопатками у теличок ПСТ 6-ти мюячного вжу був вищим (30,0 ± 0,26 см), нiж такий показник (29,8 ± 0,3 см) у теличок СП 8-мкячного вжу. Це е переконливим свiдченням залежност онтогенетичного росту та розвитку оргашзму тварин вiд трофiчних впливiв з боку симпатичного i парасимпатичного вщдшв АНС.
Аналiз росту та розвитку тварин на основi промiрiв тша косо! довжини тулуба вказуе на загальний характер зв'язку величини такого показника з типом автономно! регуляцй серцевого ритму, що було характерним i для таких лшшних промiрiв, як висота в холщ та ширина грудей за лопатками.
56
Так, коса довжина тулуба була рiзною i залежала, в першу чергу, вщ вжу тварин та типу автономно! регуляци. При цьому найбiльшi значення показника косо! довжини тулуба у вЫх вжових групах тварин належать теличкам з домшуванням тонусу парасимпатичних центрiв АНС, найменшi -тваринам, у яких переважае тонус симпатичних центрiв i середнi величини промiрiв характерш теличкам, для яких наявний зрiвноважений тонус автономних центрiв (рис. 2).
120 100 80
см 60 40 20 0
83 84
—96, 84,4
97,3 98 98 99
99,2
112
2 мгс. 4 мгс. 6 мiс. 8 мгс. Иктварин
□ Телички СТ □ Телички НТ □ Телички ПСТ
Рис. 2. Коса довжина тулуба у теличок залежно вщ типу автономно! регуляци.
Наглядними величинами, що характеризують розвиток грудно! кл^ки тварин, е глибина та обхват грудей за лопатками. Абсолютш значення таких показниюв, на що вказують нашi дослiдження, мають пряму залежшсть та характерний зв'язок з типами автономно! регуляци серцевого ритму.
У теличок 2- та 6-мкячного вжу залежно вщ тонусу автономно! регуляци нами виявлеш вiрогiднi (Р<0,001) змши показника глибини грудей, який беззаперечно був найбшьшим у теличок ПСТ, поим теличок НТ ^ найнижчим у теличок СТ (рис. 3). У тварин - ПСТ, НТ i СТ, 4-х та 8-ми мюячного вжу спостер^али незначнi вщмшност у величинi глибини грудей, а !х вiрогiднiсть (Р<0,05) була мЫмальною (рис. 3).
Обхват грудей за лопатками у теличок з рiзним поеднанням тонусу автономних центрiв впродовж усього дослщного перiоду збiльшуеться майже однаково. Так, даний показник у теличок ПСТ за час експерименту, починаючи з 2- до 8-мiсячного зростае в середньому у 1,36 рази, у тварин -НТ та СТ - у 1,37 рази (рис. 4).
Залежно вгг типу автономно! регуляци серцевого ритму такий показник був найбшьшим у парасимпатикотоншв, найменшим - симпатикотоншв (рис. 4).
57
см 60
50
40
30
20
10
36
Ж9
-37,8
41
42,1 42,2
"467
48,9 50,4 47,9 —4
51
2 мiс. 4 мiс. 6 мiс. 8 мк. В1к тварин
0
□ Телички СТ □ Телички НТ ПТелички ПСТ
Рис. 3. Глибина грудей у теличок залежно в1д типу автономно? регуляцй. см
129 129,3
60 40 20 0
2 мiс. 4 мк. 6 мiс.
В1к тварин
8 мiс.
□ Телички СТ ПТелички НТ ПТелички ПСТ
Рис. 4. Обхват грудей за лопатками у теличок залежно ввд типу автономно? регуляцй'.
Таким чином, основш промiри, таю як ширина грудей за лопатками, глибина грудей, обхват грудей за лопатками мають важливе значення, бо характеризують не тшьки розвиток трудно! кл^ки, але й розмiри серця та органiв дихання. Слщ вiдмiтити, що грудний iндекс при цьому завжди був вищим у теличок-парасимпатикотошюв i нормотонiкiв, тодi як у теличок-симпатикотонiкiв вiн був найменшим i вiдповiдно до вжових перiодiв складав
58
56,2 % у 2-мкячному вщ, 58,5 % у 4-мюячному вщ, 60,2 % у 6-мкячному вщ i 60,8 % у 8-мкячному вiцi.
Висновки
1. Процеси росту та розвитку теличок за показниками вково! динам^ маси тша та екстер'еру, перебувають у тiсному зв'язку з процесами вiкового становлення тонусу автономних цен^в. Найбiльшi значення промiрiв характернi для тварин-парасимпатикотоншв, дещо нижчi - для теличок-нормотоншв та найменшi - тварин-симпатикотоншв. У процесi росту теличок з рiзними типами автономно! регуляцi! серцевого ритму збшьшення живо! маси вщбуваеться майже однаково, в середньому у 2,7 рази. Проте найвищою вона е у тварин ПСТ.
Л1тература
1. Кононенко В.С., Перленбетов М.А. Взаимосвязь морфофункциональных показателей сердца с уровнем тонуса вегетативной нервной системы у коров черно-пестрой породы // Морфоэкологические проблемы в животноводстве и ветеринарии. - К.: Нац. аграр. ун-т, 1991. - С. 103-105.
2.Перленбетов М.А. Морфофункциональная характеристика сердца коров черно-пестрой породы с учетом типа вегетативной регуляции сердечного ритма: Дис. ... канд. биол. наук: 03.00.13. - Львов, 1991. - 149 с.
3.Тибшка А.М. Залежшсть будови серця, артерюл i дрiбних артерш вщ типу автономно! регуляци серцевого ритму свиней: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16. 00. 02. - Ки!в, 2002. - 19 с.
4.Баевский Р.М., Кирилов О.Н. Математический анализ изменения сердечных ритмов при стрессе. М.: Наука, 1989 - 345 с.
5.Павлiв Б.А., Щербатий З.£. Як проводити оцшку розвитку i типу тшоскладу молочних корiв // Сшьський господар. - 1998. - №11. - С. 8-9.
Summary Demus N.V.
Lviv National university State of Veterinary Medicine Biotechnology named
after S.Z.Gzhytskyj
AGE DYNAMICS OF GROWTH OF HEIFERS OF CATTLE DEPENDING ON THE TYPES OF AUTONOMOUS REGULATION
While investigating the growth and development of heifers of black-white cattle (from 2 months to 8 months old) the three types of autonomous regulation of cardiac rhythm - sympaticotonic, normotonic and parasympaticotonic - have been manifested. The parasympaticotonic cattle showed the highest values of body mass, average daily gains in weight and measurements, the normotonic cattle showed the middle values and the sympaticotonic cattle showed the relatively lowest values.
Стаття надшшла до редакцИ 6.04.2010
59
