Органометрия сердца телочек в зависимости от типа автономной регуляции сердечного ритма Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Лггература

1. Маланин Л. П., Морозов А. П., Селиванова А. С. Методические указания по определению токсических свойств препаратов, применяемых в ветеринарии и животноводстве // Ветеринарные препараты: Справочник / Под ред. А. Д. Третьякова. - М.: Агропромиздат, 1988. - С. 239-289.

2. Доклшчш дослщження лшарських засоб1в: Методичш рекомендацп / Штвшова Н.В., Фшоненко-Патрушева М. А., Французова С. Б., Храпак В. В. / Пщ ред.О. В. Стефанова. - К.: Авщенна, 2001. - 527 с.

3. Гутий Б. В., Гуфрш Д. Ф., XapiB 1.1. i ствавт. Техшчш умови Украши: ТУ У 21.2-00492990-003:2013 Препарат «Мевесел-ш'екцшний»; Затв. Державною ветеринарною та ф1тосаштарною службою Украши вщ 21.10.2013. - Льв1в, 2013. -35 с.

4. Гутий Б. В. Дослщження токсичносп препарату «Мевесел-ш'екцшний» в хрошчному дослщ1 / Б. В. Гутий // Наук. вюник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С. 3. Гжицького. -Льв1в, 2014. - Т. 16, № 2 (59), Ч. 1. - С. 42-47.

Стаття надшшла до редакци 20.03.2015

УДК 645.51.092.55:615.36

Демус Н. В., к.вет.н., доцент © E-mail: dnv20.14@mail.ru

Льв1вський нацооналънийуноверситет ветеринарно!медицины та бютехнологт омено С. 3. Гжицького, м. Львов, Украо'на

ОРГАНОМЕТР1Я СЕРЦЯ ТЕЛИЧОК ЗАЛЕЖНО В1Д ТИПУ АВТОНОМНО! РЕГУЛЯЦН СЕРЦЕВОГО РИТМУ

У po6omi з'ясоеано, що телички 2-, 4-, 6- та 8-м1сячного в1ку з р1зними типами автономно! регуляцН серцевого ритму (симпатикотошчний, нормототчний, парасимпатикотошчний) характеризуются eidnoeidHUMU показниками маси серця та його окремих частин. Таким чином, наведет нами дат е св1дченням залежност1 м1ж чистою та абсолютною масами серця у теличок 2-, 4-, 6- та 8-м1сячного ежу оз pi3HUM типом автономно! регуляцН серцевого ритму. Так, абсолютна маса серця у симпатикотоноков зростае з 376,7±1,18 гу теличок 2-м1сячного ежу до 770,8±3,67 г у теличок 8- м1сячного ежу, у нормототюв eidnoeidno з 370,5±1,99 г до 740,2±4,21 г та парасимпатикотонМв з 366,1±1,65 г до 724,3±4,67 г. Причому, перевагу в абсолютной та чистой масо серця маютъ тварини-симпатикототки (СТ). Дещо менш1 показники характерм для нормотонтв (ИТ) та парасимпатикотоноков (ПСТ), що пов'язано з ф1з1олог1чними особливостями роботи серця у досл1дних тварин. Найбыъша кшъюстъ еткард1алъного жиру виявляетъся у теличок - СТ, найменша - у теличок - ПСТ. У телят-НТ такий показник мае пром1жне значения. Цим доведено, що ттегруючий вплив симпатичного та парасимпатичного eiddme автономно! нервово! системи завдяки eidnoeidnuM типам автономно! регуляцН серцевого ритму зумовлюе морфофункщоналъм особливост1 серця, що, epernmi, впливае на picm та розвиток тварин, отже - на !х продуктивмстъ.

©Демус Н. В., 2015

24

Ключов1 слова: телички, морфолог!чна будова, морфометричт до^дження, органометричт досл1дження, симпатикототки, парасимпатикототки, нормототки, серце, серцевий м'яз, еткард1алъний жир.

УДК 645.51.092.55:615.36

Демус Н. В., к.вет.н., доцент

Львовский националъныйуниеерситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина

ОРГАНОМЕТРИЯ СЕРДЦА ТЕЛОЧЕК В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТИПА АВТОНОМНОЙ РЕГУЛЯЦИИ СЕРДЕЧНОГО РИТМА

В работе установлено, что телочки 2-, 4-, 6- и 8-месячного возраста с различными типами автономной регуляции сердечного ритма (симпатикотоническим, нормотоническим, парасимпатикотоническим) характеризуются соответствующими показателями массы сердца и его отдельных частей. Таким образом, приведенные нами данные являются свидетельством зависимости между чистой и абсолютной массами сердца у телочек 2-, 4-, 6- и 8-месячного возраста с разным типом автономной регуляции сердечного ритма. Так, абсолютная масса сердца у симпатикотоников увеличивается с 376,7±1,18 г в телок 2-месячного возраста до 770,8±3,67 г у телок 8- месячного возраста, у нормотоников соответственно с 370,5 ± 1,99 г до 740,2±4,21 г и парасимпатикотоников с 366,1±1,65 г до 724,3±4,67 г. Причем преимущество в абсолютной и чистой массе сердца имеют животные-симпатикотоники (СТ). Меньшие показатели характерны для нормотоников (ИТ) и парасимпатикотоников (ПСТ), что связано с физиологическими особенностями работы сердца у подопытных животных. Наибольшее количество эпикардиального жира есть у телочек - СТ, наименьшее - у телочек - ПСТ. У телок-НТ такой показатель имеет промежуточное значение. Этим доказано, что интегрирующее влияние симпатического и парасимпатического отделов автономной нервной системы благодаря соответствующим типам автономной регуляции сердечного ритма вызывает морфофункциональные особенности сердца, что, наконец, влияет на рост иразвитие животных, следовательно - на их производительность.

Ключевые слова: телочки, морфологическое строение, морфометрические исследования, органометрические исследования, симпатикотоники, парасимпатикотоники, нормотоники, сердце, сердечная мышца, эпикардиальный жир.

UDC 645.51.092.55:615.36

Demus N. V. PhD, docent Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyi, Lviv, Ukraine

ORGANOMETRY HEART HEIFERS DEPENDING ON AUTONOMUS REGULATION OF HEART RATE

The paper found that heifers 2-, 4-, 6- and 8-months of age with different types of autonomic regulation of heart rate (sympathetonics, normotonics, parasympathetonics) are characterized by these indicators of weight of the heart and its individual parts. Thus, the given findings are the evidence of relationship between pure and absolute heart

25

weights in heifers 2-, 4-, 6- and 8-months of age with different types of autonomic regulation of the heart rate. Thus, the absolute weight of the heart in sympathetonics increases from 376,7±1,18 g heifers 2 months of age to 770,8±3,67 g 8- month old heifers, in accordance with normotonics 370,5±1,99 g to 740,2±4,21 g and parasympathetonics of366,1±1,65 g to 724,3±4,67 g and preference in absolute and pure heart with mass animal sympathetonics (ST). Lower performance characteristics of normotonics (NT) and parasympathetonics (PST), due to the physiological characteristics of the heart in experimental animals. Most epicardial fat is found in heifers - ST lowest -in heifers - PST. Calves-NT is an indicator of intermediate value. This proved that the integrating effect of sympathetic and parasympathetic divisions of the autonomic nervous system through appropriate types of autonomic regulation of heart rate causes morphological features of the heart, which eventually affects the growth and development of animals and thus on their performance.

Key words: heifers, morphological structure, morphometric study orhanometry study, sympathetonics, normotonics, parasympathetonics, heart, heart muscle, fat epicardial.

Вступ. Важливим показником морфофункцюнального стану серця у тварин е його маса, вщ яко! залежить стан циркуляцп кров1 в судинах. Pi3Hi типи автономно! регуляци серцевого ритму забезпечують серцю вщповщш умови його функцюнування, отже й pi3Hi пдродинам1чш навантаження. Саме таю умови зумовлюють у тварин з р1зною типолопею автономних вплив1в як певш особливосп будови серця в цшому, так i його окремих структур зокрема [3]. Це призводить до змши маси, po3MipiB серця, його окремих вщдшв залежно вщ типу автономно! регуляци.

У процес1 росту та розвитку тварин описано й експериментально доведено юнування у с.-г. тварин трьох основних тишв автономно! регуляци серцевого ритму: симпатикотошчного (СТ), нормотошчного (НТ), парасимпатикотошчного (ПСТ) [3].

За даними л1тературних джерел [4, 5] юнуе пряма залежшсть м1ж розвитком серця i становлениям функцп нервово! системи, особливо !! автономного вщщлу. Ця залежшсть, перш за все, проявляеться у забезпеченш штенсивносп обмшних процес1в орган1зму, який розвиваеться, що, врешт1, знаходить свое вщображення у продуктивних якостяхтварин [1].

Тому актуальним завданням е вивчення органометр1! серця теличок залежно в1д типу автономно! регуляци серцевого ритму з метою вщбору ел1тних груп тварин, з яких формуватиметься високопродуктивне стадо.

Матер1ал i методи. Досл1дження проводили на кафедр1 анатом1! Льв1вського нац1онального ушверситету ветеринарно! медицини та б!отехнолог1!й ¿меш С. 3. Гжицького та в Кам'янка-Бузькому район! Льв1всько! облает! в умовах агроф1рми «Св1танок».

Для дослщу були Bifli6paHi телички чорно-рябо! породи - 2-, 4-, 6- та 8-мюячного в1ку, розд1лен1 за принципом аналопв на три групи (по 20 гол. у кожнш) зпдно з типом автономно! регуляц1! серцевого ритму. Перша шдгрупа була сформована i3 теличок - СТ, друга - НТ i третя - ПСТ [7].

Матер1алом для дослщження було серце досл1дних тварин. У робот! використовувались анатом1чш та органометричн1 методи досл1джень [2, 6].

Результаты досл1дження. Телички дослщних груп з р1зними типами автономно! регуляци серцевого ритму, незалежно вщ в1ку, характеризуються

26

в1дпов1дними показниками маси серця, иого окремих частин та лшшними пром1рами.

При дослщженнях абсолютно! \ чисто! маси серця у 2-мюячних теличок спостер1гаеться залежшсть. Встановлено, що чиста маса серця, так само як \ абсолютна, найбшьшою е у теличок-симпатикотонтв, дещо меншою - у нормотонтв та парасимпатикотонтв (рис. 1). Найбшьша кшьюсть еткард1ального жиру виявляеться у теличок - СТ (32,6±1,21г), найменша - у теличок - ПСТ (28,9±1,09 г). У теличок-НТ такий показник мае пром1жне значения I дор1внюе вщповщно 30,3±1,23 г (рис. 1).

На основ! результата органометричних дослщжень телички-симпатикотошки 2-мюячного в1ку мають бшьшу абсолютну масу (376,7± 1,18 г) серця. У теличок-НТ та ПСТ, пор1вняно з тваринами-СТ, вона вщповщно зменшилась на 6,2 г (Р<0,05) та 10,6 г (Р<0,001).

600 500 400 300 200 100 0

ОО оо М о

tN со to

=t г-"

0

1 -О

¡5

га

■ ТрличкиСТ иТрличкиНТ иТрличкиПСТ ИТрличкиГТ ИТрлички НТ I ТрличкиПГТ

Рис. 1. Морфометр1я серця Рис. 2. Морфометр1я серця 4-мкячних 2-мкячиих теличок залежио вщ теличок залежио вщ типу автономно!' типу автономно!' регуляци регуляцп

У дослщних теличок 4-мюячного BÍKy, жива маса яких у симпатикотонтв 109,5±0,44 кг, у hopmotohíkíb - 111,1 ±0,50 кг та у парасимпатикотонтв -111,6+0,47 кг, абсолютна маса серця дор1внюе вщповщно 536,5±2,32, 522,2±3,16 та 513,4±2,88 г (рис. 2). До того ж слщ зауважити, що жива маса теличок 4-мюячного BÍKy, як i в телят 2-мюячного, залежить вщ типу регуляцп серцевого ритму i найбшьшою е у парасимпатикотонтв, найменшою - у симпатикотонтв. Пром1жне значения - у теличок-НТ. Абсолютна маса серця, навпаки, найменша у теличок - парасимпатикотонтв, бшьша - у hopmotohíkíb та симпатикотонтв (рис. 2).

Маса еткард1ального жиру у тварин з р1зними типами регуляцп серцевого ритму також зазнае 3míh. У теличок í3 симпатикотошчним типом регуляци ритму серця вона бшьша i становила 84,2±1,32 г. У теличок-НТ, пор1вняно з теличками-симпатикотошками, маса ешкард1ального жиру мала тенденщю до зменшення, а в napacHMnaTHKOTOHÍKÍB в1рогщно зменшувалась (Р<0,05) на 6,6 г (рис. 2).

Абсолютна маса серця у теличок 6-мюячного BÍKy - симпатикотонтв становить 705,7±1,80 г, у тварин-hopmotohíkíb - (687,3±4,68 г) достов1рно

27

(Р<0,01) зменшуеться на 18,4 г, а в тварин-парасимпатикотонЫв (678,2±3,60 г) (P<0,001) на 27,5 г.

Наведеш даш чисто! маси серця теличок е св1дченням законом1рносп 3míh величин абсолютно! та чисто! маси серця. Причому !х значения в1ропдно вщр1зняються як м1ж тваринами симпатикотошками i нормотошками, так м1ж симпатикотошками i парасимпатикотошками. Так, чиста маса серця у теличок-СТ становить 592,2±5,20 г, що е в1ропдно (Р<0,05) на 15,1 г бшьше пор1вняно з нормотошками i на 22,4 г (Р<0,01) - з тваринами-парасимпатикотошками (рис. 3).

Maca ешкард1ального жиру 113,5±1,48 г у теличок Í3 симпатикотошчним типом регуляци ритму серця найбшьша. У теличок-парасимпатикотоншв маса еткард1ального жиру стввщносно з тваринами-симпатикотошками в1рогщно зменшилась (Р<0,05) на 5,1 г i становить 108,4±1,34 г (рис. 3).

IТрлички СТ

IТрлички НТ

Трлички ПСТ

1Телички СТ ■ Телички НТ Телички ПСТ

Рис. 3. Морфометр1я серця 6- Рис. 4. Морфометр1я серця 8-мкячних мкячних теличок залежно вщ типу теличок залежно вщ типу автономно!' автономно!' регуляцн регуляцн

У теличок 8-мюячного вшу також спостер1гаються статистично в1ропдш (залежно вщ типу автономно! регуляци серцевого ритму) вщмшносп у показниках абсолютно! та чисто! маси серця, яю значною м1рою визначають р1вень o6míhhhx процес1в безпосередньо у мюкард1 та працездатшсть серцевого м'яза. Встановлено, що абсолютна маса серця у теличок-СТ е бшьшою i становить 770,8±3,67 г. BiporiflHO (P<0,001) на 46,5 г вона менша у парасимпатикотонтв (рис. 4).

Под1бш законomíphoctí виявлеш у чистш maci серця: бшьш1 значения 640,6±5,80 г мають телички-СТ. В1рог1дно (P<0,01) менше на 28,1 г у нормотоншв та на 37,1 г (P<0,001) - у симпатикотонтв (рис. 4).

Маса ешкард1ального жиру у теличок ще! bíkobo! групи í3 симпатикотошчним типом регуляци ритму серця була найвищою (130,2±1,68 г). Менше значения цього показника (P<0,01), щодо симпатикотоншв виявили у нормотонтв (127,7±1,72 г) i найменшим (P<0,001) воно е у парасимпатикотонтв (рис. 4).

Висновки.

1. Телички з pÍ3HHMH типами автономно! регуляци серцевого ритму (симпатикотошчний, нормотошчний, парасимпатикотошчний) характеризуются вщповщними показниками маси серця в цшому та його окремих частин: -абсолютна маса серця з bíkom у тварин зростае у симпатикотоншв з 376,7±1,18 г у

28

теличок 2-мюячного вшу до 770,8±3,67 г у теличок 8- мюячного вшу, у нормотонтв вщповщно з 370,5±1,99 мм до 740,2±4,21 мм та парасимпатикотоншв з 366,1±1,65 мм до 724,3±4,67 мм.

Причому, перевагу в абсолютнш та чистш мас1 серця мають тварини-симпатикотошки. Менш1 показники характерш для нормотонЫв та симпатикотонтв, що пов'язано з ф1зюлопчними особливостями роботи серця у дослщних тварин.

Перспективы подальших дослщжень. Вважаемо, що подальший напрямок дослщжень повинен бути направлений на проведения ультраструктурно! будови мюкарда шлуночюв у теличок р1знов1кових груп.

Лггература

1. Гнатюк М. С. Количественная оценка разных отделов сердца молодых и старых белых крыс / М. С. Гнатюк // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. -1983. - Вып. 5. - С. 105-112.

2. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! техшки \ морфофункцюнальш методи дослщження у норм1 та при патологи / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський. - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с.

3. Кононенко В. С. Взаимосвязь морфофункциональных показателей сердца с уровнем тонуса вегетативной нервной системы у коров черно-пестрой породы / В. С. Кононенко, М. А. Перленбетов // Морфо-екологические проблемы в животноводстве и ветеринарии. - К.: Нац. аграр. ун-т, 1991. - С.103-105.

4. Тибшка А. М. Особливост1 будови серця та др1бних артер1альних судин у свиней р1зних тип1в автономно! регуляц1! серцевого ритму / А. М. Тибшка // Наук. вюн. Льв1в. держ. акад. вет. медицини ¿м. С. 3. Гжицького. - 2003. - Т. 5, № 2, Ч. 3. - С. 176-180.

5. Войналович А. С. Макро-, микроморфология сердца неонатальных телочек / А. С. Войналович // Вестн. проблем биологии и медицины. - Полтава-Харьков, 1998. - С. 55-60.

6. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Г. Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1990. - 384 с.

7. Баевский Р. М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р. М. Баевский, О. И. Кирилов, С. 3. Клецкин. - М.: Наука, 1984. - 222 с.

Стаття надшшла до редакци 6.03.2015

УДК 619:612.6:611.32/.33:636.5

Дишлюк Н. В., к. вет. н., доцент ©

Нацооналънийутверситет б1оресурав / природокористуеання Украгни,

м. Кигв, Украгна

МОРФОГЕНЕЗ М'ЯЗОВО! ЧАСТИНИ ШЛУНКА КУРЕЙ У ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРЮД1 ОНТОГЕНЕЗУ

Досл1джували морфогенез м'язоео! частини шлунка курей у пренаталъному пер1од1 онтогенезу. Матер1ал в1д1брали е/д ембр1омв, передплод1в та плоЫв курей кросу Шееер 579 на 5, 10, 15 / 20 добу ткубацп (п = 10 у кожшй в1ковт грут). При виконанш роботи еикористоеуеали класичм методи г1столог1чних досл1джень. Встаноелено, щоу 5-добоеих ембрюте курей передня кишка не диференцтована на стравох1д / шлунок. Бона мае еигляд порожнисто! еузъко! трубки неоднакоео!

© Дишлюк Н. В., 2015

29