CC BY
12УДК: 631.53,04:631.816.1:677Л1 (477.42)
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 РОСТУ Й РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ НОВИХ СОРТ1В ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ ЗАЛЕЖНО В1Д НОРМ ВИС1ВУ ТА УДОБРЕННЯ
В. М Мацшчук, головний агроном Житомирський держекспертцентр
Вступ. В Укра!ш льон-довгунець е головною прядивною культурою, у стеблах яко! утворюеться 25-31% волокна з найцшшшими технологiчними властивостями - гнучшстю, тониною i високою мщшстю, за якою вiн переважае бавовникове удвiчi, а шерстяне -утричг
Ще донедавна в Укра!ш висiвали 230 -240 тис. га льону-довгунця. Поави ще! культури знаходились у швшчних областях та на Прикарпаттi. В останш роки у зв'язку зi змiною економiчних, соцiальних та шших умов посiвнi площi льону-довгунця скоротилися до 20 тис. га., разом з тим в Укра!ш значно зменшилась кшьшсть льонозаводiв, якi простоюють без сировини[1,2].
Нинi льонарство набуло поширення в зарубiжних кра!нах - Англп, Нiмеччинi, Фшляндп, Кита!, 1спанп. Наслiдком цього е те, що, за прогнозами вчених рiзних кра!н свiту, культура льону мае велику перспективу у зв'язку iз оздоровлюючим впливом волокна i насiння на оргашзм людини. Водночас його продукщя знаходить новi нетрадицiйнi сфери застосування [2,3].
У льонарствi бiльше шж в iнших галузях сiльськогосподарського виробництва процес формування врожаю залежить вщ сортових особливостей культури. Застосування сортово! агротехнiки - основа отримання високих врожа!в не тiльки льону-довгунця а й шших альськогосподарських культур.
Агротехшку вирощування льону-довгунця вивчали в рiзних науково-дослiдних установах льоносшчо! зони [4]. Але щ дослiдження проводились на сортах, бшьшють iз яких не використовуеться у виробництва Змiнилася структура поавних площ у льоносiючих господарствах, зокрема розширилися площi пiд зерновими культурами i рiзко зменшилася тд кормовими, внаслiдок рiзкого скорочення поголiв'я худоби. Сiвозмiни стали короткоротацiйними, з меншим набором культур, вiдчувалась недостача в попередниках тд озимi зерновi культури, а льон-довгунець е найкращим попередником для них [1,5].
Враховуючи те, що зменшилися обсяги внесення в грунт органiчних i мшеральних добрив у полях сiвозмiни, доцшьно було вивчити вплив доз мшеральних добрив та норм виаву на продуктившсть нових сортiв льону-довгунця.
Мета дослщжень. Визначення оптимальних доз фосфору i калiю при фоновому забезпеченш азотом, норм висiву культури для одержання високих врожа!в волокна i насiння.
У завдання дослiджень входило вивчення особливостей росту й розвитку рослин льону-довгунця, формування врожаю соломи, насшня, його яшсних показнишв залежно вiд норм висiву й доз мшеральних добрив.
Об'ект дослiджень. Сорти льону-довгунця Каменяр та 1рма.
Методи дослщжень. Польовi дослiди проведеннi на дослщному полi Житомирського обласного державного центру експертизи сорпв рослин з державною шспекщею з охорони прав на сорти рослин
Житомирсько! обласп, аналiзи рослинного матерiалу в лабораторп вказаного закладу, а волокнисто! продукцп - у вiддiлi льону 1нституту сiльського господарства Полiсся.
Вивчалися наступш варiанти вирощування льону довгунця: норми виаву насiння - 20, 25, 30, 35 млн. штук схожих насшин на гектар та рiвнi мшерального живлення: ^0Р45К60, Н30РбоК75, N^75^^ ^0Р90К105.
Грунт дослвдно! дмнки дерново-пiдзолистий супiщаний, тобто характерний для льоносшчо! зони Укра1ни, Вмiст гумусу в орному шарi грунту 1,1-1,4%, легкогiдролiзованого азоту - 6,0-7,2 мг, рухомого фосфору - 12.0 -13.0 мг i обмшного калiю - 9,0 - 10,0 мг на 100 г грунту, рН сольового розчину 6,0-6,5.
Мшеральш добрива вносились подмночно, фосфорнi i калiйнi -восени, азотш навеснi.
Спостереження за ростом i розвитком рослин у поавах, морфологiчнi показники та аналiзи проводили за загальноприйнятою методикою.
Результати дослвджень. Серед агротехнiчних заходiв, спрямованих на тдвищення врожайностi льону-довгунця, провщне мiсце займають норми висiву та удобрення, з допомогою яких створюються оптимальш умови для живлення рослин.
Норми висiву насiння льону-довгунця забезпечували задану кiлькiсть рослин на одиницю площг Збiльшення норми виаву насiння призводило до пiдвищення в стеблосто! недорозвинених та випавших рослин. На рют рослин у висоту та прирют бiомаси крiм норм виаву також вплинув рiвень мшерального живлення льону-довгунця.
Таблиця 1
Урожайшсть насшня та соломи льону-довгунця в залежносп вiд норм висiву та удобрення, т/га (у середньому за 2004-2006 рр.)
Норма вийву, млн. схожих насшин Удобрен ня Сорт
Каменяр 1рма
Насшня Солома Насшня Солома
1 2 3 4 5 6
20 без 0.71 3.51 0.56 3.04
^0Р45Кё0 0.75 3,83 0.60 3.25
Н30Р60К75 0,79 3,90 0,64 3,30
NзoP75K90 0,83 3.99 0.57 3.58
NзoР9oКl05 0,85 4,07 0,70 3.73
Продовження таблиц 1
1 2 3 4 5 6
без 0,84 3,92 0,74 3,30
^оР45Кб0 0,88 4,40 0,76 3,58
25 Н30Р60К75 0,90 4,50 0,79 3,71
^0Р75К90 0,91 4,52 0,85 3.71
^0Р90Кю5 0,96 4,63 0,88 3,71
без 0,77 4,22 0,75 3.48
Кз0Р45Кб0 0,81 4,69 0,79 3,76
30 Н30Р60К75 0,83 4,75 0,82 3,79
Кз0Р75К90 0,84 4,79 0,84 3,86
^0Р90Кю5 0,86 4,81 0,85 3,87
без 0,51 4.41 0.54 3,79
К30Р45Кб0 0,55 4,92 0,60 4,12
35 Н30Р60К75 0,56 4,87 0,61 4,16
К30Р75К90 0,57 4,83 0,61 4,21
^0Р90Кю5 0,58 4,80 0,61 4,24
Проте, слщ вадмиити, що рiст та розвиток рослин льону-довгунця вiдрiзнявся мiж сортами, що вiдповiдаe бiологiчним особливостям сорпв.
Польовi спостереження свiдчать, що льон-довгунець, а саме сорти Каменяр та 1рма стiйкi до посушливих умов вирощування, що пвдтверджуе даш сортовипробування проведенi на базi Житомирського Держекспертцентру, але нестача вологи в перюд бутошзацп та цвiтiння вплинула на рiст та розвиток рослин льону.
Рiзнi умови росту i розвитку рослин у варiантах дослщу забезпечували формування стеблостою урожайнiсть якого коливалась i залежала вiд ди та взаемодп факторiв. Так, при збшьшенш норми висiву насiння, шдвищення врожайностi насiння спостерiгалось тiльки до норми виаву 25 млн. схожих насшин на гектар для сорту Каменяр - 0,96 т/га, для сорту 1рма при такш же нормi висiву досягнуто найвищу врожайшсть насiння 0,88 т/га. Подальше шдвищення норми виаву знижувало врожайнiсть насшня.
Позитивно вплинуло на врожайнiсть соломи шдвищення норм виаву насiння. Найвищу врожайшсть соломи з гектара отримано при нормi висiву насiння 35 млн. схожих насшин на гектар: Каменяр - 4,92 т/га; 1рма - 4,24 т/га.
Встановлено, що внесення добрив в дослщ сприяе шдвищенню врожайносп насiння для сорту Каменяр, мшмальна прибавка врожаю 0,07 т/га при нормi висiву 35 млн. насшин, а максимальна 0,14 т/га при нормi виаву 20 млн. насшин на гектар. Врожайшсть соломи
соpтy ^мен^ пpи внесеннi пiдвищених ноpм добpив збiльшyвaлaсь до вapiaнтa iз ноpмою висiвy 35 млн. схожих тасшин, в якому вpожaйнiсть знижyвaлaсь iз внесенням пiдвищених ноpм добpив.
Для соpтy Ipмa пiдвищення внесення ноpм добpив вплинуло нa зpостaння вpожaйностi як нaсiння тaк i соломи. Мiнiмaльнa пpибaвкa вpожaю тасшня з внесенням добpив пpи ноpмi висiвy 35 млн. нaсiнин склaлa 0,07 т/ra, a мaксимaльнa 0,14 т/ra пpи ноpмaх висiвy 20, 25 млн. тасшин.
Отд зayвaжити, що мiнiмaльне пiдвищення вpожaйностi як тасшня тaк i соломи обох œp™ пpи внесеннi добpив вiдбyвaлося пpи ноpмi висiвy нaсiння 35 млн., що пояснюеться високою густотою стояння pослин, тa мaлою площею живлення.
Пpи вpaхyвaннi всiх дослiджyвaних фaктоpiв, нaйвищy вpожaйнiсть нaсiння отpимyвaли пpи ноpмi висiвy 25 млн. тасшин нa гектap, тa внесення добpив з ноpмою К30P90К105, як у соpтy Кaмеияp, тaк i у ^ми.
Потpiбно звеpнyти yвaгy, що посyшливi погоднi умови бшьшою мipою знижyвaли ypожaйнiсть нaсiння шж стебел. Пpоведенi фiзико -мехaнiчнi дослiдження стебел льону-довгунця покaзaли, що з пвдвищенням доз мiнеpaльних добpив пiдвищyвaлaсь мiцнiсть соломи, пiдвищyвaвся вмют волокнa зaгaльного тa знижyвaвся вихщ довгого волокиa.
З пiдвищенням ноpм посiвy знижyвaлaсь мiцнiсть соломи, a вмют волокнa пiдвищyвaвся. Дaнa тенденщя спостеpiгaлaсь як для соpтy Кaменяp тaк i для соpтy Ipмa. Cоломy з нaйвищим виходом волокт 33,0 % отpимaно вiд соpтy Ipмa пpи ноpмi висiвy 25 млн. тасшин та гектap тa yдобpеннi H30P60К75 • Для ^piy Кaменяp нaйвищий вихiд волокнa склaв 32,3 % пpи тaкiй же ноpмi висiвy тa yдобpеннi.
Вихвд довгого волокнa 21,1% був тайвищим у соpтy Ipмa у вapiaнтi 25 млн. нaсiнин тa yдобpеннi N30P75K90; для соpтy Кaменяp тайвищий вихiд довгого волокнa спостеpiгaвся ^и тaкiй сaмiй ноpмi висiвy aле зa yдобpення H30P60К75 i склaв 20,6%.
Висновки. Пiдсyмовyючи aнaлiз одеpжaних експеpиментaльних дaних пpи вpaхyвaннi ноpм висiвy тa добpив можнa зpобити висновок, що:
в yмовaх центpaльного Полiсся кpaщим вapiaнтом посiвy, що зaбезпечye отpимaння нaйбiльш високого вpожaю соломи добpоï якостi нa деpново-пiдзолистих гpyнтaх для соpтiв Кaменяp тa Ipмa е 35 млн. схожих тасшин та rercrap;
пpи виpощyвaннi льону-довгунця œp™ Кaменяp тa Ipмa та деpново-пiдзолистих гpyнтaх пpи внесеннi К^^К^ ствоpюються
умови, що забезпечують отримання найвищого врожаю з добрими фiзико-механiчними властивостями;
при зниженш внесення мiнеральних добрив N3oP45K6o зменшувався врожай та як1сть волокна в обох сорпв льону-довгунця;
сорт льону-довгунця Каменяр при застосуваннi однакових прийомiв агротехнiки забезпечував отримання бшьш високих врожа!в насiння та соломи поступаючись сорту 1рма якiстю отримано! продукцп.
Використана лiтература:
1. Рекрученко Г.В. На интенсивной основе //Технические культуры. - 1988. - № 3. - с. 29-31.
2. Ковальов В.Б., Рудик Р.1. Вплив рiзних форм азотних добрив на врожайшсть i яшсть льону-довгунця. //Вюник Бшоцершвського державного аграрного ушверситету. - 2000. - № 10. -с. 120-125.
3. Локоть А.Ю., Окрушко Е.Н., Садченко ВТ. Влияние способов и сроков сева на продуктивность сортов льна //Льняное дело. -1998. -№ 1. - с.19-23.
4. Дiдора В.Т. Агроеколопчне обгрунтування технологи вирощування льону-довгунця//Житомир. - 2003. - с. 186-197.
5. Локоть. О.Ю. Нетрадицшна технолопя удобрення льону-довгунця // Аграрна наука виробництву. - 2000. - № 2 - с. 8.
УДК: 631.53.04:631.816.1:677.11(477.42)
Мацшчук В.М. Закономiрностi росту й розвитку та формування врожаю нових сорпв льону-довгунця залежно ввд норм виаву та удобрення //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007.-№5. - С. 89-95.
Дослщження, проведет в зош центрального Полюся показують, що продуктившсть та яшсть отриманого врожаю нових сорпв льону -довгунця Каменяр та 1рма, значно залежать ввд встановлення оптимальних норм виаву та удобрення. Результати трьох рошв дослiджень свiдчать про отримання високих врожа!в сорту Каменяр якi, в свою чергу, поступаються як1стю сорту 1рма.
Ключовi слова: сорти льону-довгунця, урожай, оптимальш норми висiву, яшсть, удобрення посiвiв. УДК: 631.53.04:631.816.1:677.11(477.42)
Мацийчук В.М. Закономерности роста и развития на формирования урожая новых сортов льна-долгунца в зависимости от норм сева и удобрения //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007. -№ 5. - С. 89-95.
Проведенные в зоне центрального Полесья исследования показывают, что продуктивность и качество собранного урожая новых сортов Каменяр и Ирма в большей степени зависят от установления оптимальных норм сева и удобрения. Результаты двух лет исследований доказывают получение высоких урожаев сорта Каменяр, которые, в свой черед, уступает по качеству сорту Ирма. УДК: 631.53.04:631.816.1:677.11(477.42)
Matsiychuk V. The influence of the sowing coefficient and fertilization norms on harvest capacity and quality of the derived production of the new sorts of in the Central Polissya Zone //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007. - № 5. - С. 89-95.
The research held in the Central Polissya Zone show that the productivity and quality of the harvest derived from the new species Kamenyar and Irma depend strongly on the optimal setting of the sowing and fertilization norms. The results of the two-year-long research testify high crops of Kamenyar, which yields by its quality to Irma.
