CC BY
7УДК 631.53.04.048:631.55: 631.82
УДОБРЕНИЯ - ЯК ПРОДУКТИВНИЙ АГРОТЕХН1ЧНИЙ ПРИЙОМ РЕГУЛЮВАННЯ ПОТЕНЦ1ЙНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ СОРТ1В ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ
Л.1. Ятшевський, начальник,
В.М. Мацшчук, головний агроном
Житомирський Держекспертцентр
М.Ф. Рибак, кандидат сыьськогосподарських наук,
Житомирський агроекологiчний утверситет
Стан проблеми. Сорт - е потужним бюлопчним засобом виробництва сшьськогосподарсько1 продукцп. Вiн забезпечуе високий рiвень урожайности якостi продукцп, економта енергетичних засобiв, захист навколишнього середовища.
Районоваш в останнi роки сорти льону-довгунця 1рма та Каменяр, за даними Житомирського Держекспертцентру, забезпечують урожайнiсть льносоломки до 4,5 т/га та насшня на рiвнi 7 т/га, придатш для штенсивно1 технологи вирощування (таблиця 1-3)
З метою детальнiшого вивчення особливостей реагування сортiв льону-довгунця на удобрення був закладений польовий дослщ з наступними варiантами норм добрив: N3(^45^, ^РбоК75 , N3(^75^, Кзо?9оК1о5.
Таблиця 1
Урожайшсть соломи сорив льону-довгунця залежно вiд норм мiнеpальних добрив, т/га
Норма добрив Роки Середне
2004 2005 2006
Каменяр 1рма Каменяр 1рма Каменяр 1рма Каменяр 1рма
без добрив 2,99 2,32 4,02 3,37 4,76 4,22 3,92 3,30
N30P45K60 3,44 2,59 4,48 3,64 5.24 4,50 4,40 3,58
N30P60K75 3,56 2,71 4,60 3,77 5,35 4,66 4,50 3,71
N30P75K90 3,58 2,72 4,62 3,77 5,37 4,63 4,52 3,71
N30P90K105 3,70 2,72 4,73 3,78 5,48 4,63 4,63 3,71
Н1Р 0,05 0,04 0,04 0,1 0,05 0,04 0,05 0,06 0,05
Таблиця 2
Урожайшсть насшня сорив льону-довгунця залежно вiд норм мшеральних добрив, т/га
Норма добрив Роки Середне
2004 2005 2006
Каменяр 1рма Каменяр 1рма Каменяр 1рма Каменяр 1рма
без добрив 0,57 0,52 0,87 0,76 1,08 0,94 0,84 0,74
N30P45K60 0,62 0,55 0,90 0,79 1,11 0,94 0,88 0,76
N30P60K75 0,64 0,57 0,92 0,81 1,14 0,99 0,90 0,79
N30P75K90 0,65 0,63 0,93 0,87 1,16 1,05 0,91 0,85
N30P90K105 0,69 0,66 0,97 0,90 1,21 1,08 0,96 0,88
ИР 0,05 0,03 0,03 0,03 0,03 0,04 0,04 0,03 0,03
Таблиця З
Вмгст олп в наciннi сорив льону-довгунця залежно вiд __норм добрив, %_
Норма добрив Вмют олц, %
2004 2005 2006 Середне
Каменяр 1рма Каменяр 1рма Каменяр 1рма Каменяр 1рма
Без добрив 31,4 31,3 34,3 34,7 37,4 37,5 34,4 34,5
N30P45K60 31,6 31,5 34,4 34,7 37,8 37,9 34,6 34,7
N30P60K75 31,6 31,7 34,9 34,9 38,3 38,5 34,9 35,0
N30P75K90 31,8 31,8 35,3 35,8 38,4 38,7 35,2 35,4
N30P90K105 31,8 31,9 35,3 36,2 38,6 38,8 35,2 35,6
Анатз результата дослiджень показав, що внесення мiнеральних добрив позитивно впливае на кшьюсний та якiсний склад урожаю льону-довгунця. В сприятливi роки для вирощування льону ефективнiсть дИ добрив зростае, що ми спостерггали в 2006 р.
Виклад основного матерiалу. Льон-довгунець за бiологiчними властивостями належить до культур, якi добре реагують на удобрення.
Рiст i розвиток льону в значнш мiрi залежать вiд умов мшерального живлення. Ввд iнших культурних рослин льон- довгунець вiдрiзняеться тим, що маючи короткий вегетацшний перiод i слаборозвинену кореневу систему, максимум поживних речовин споживае з Грунту в порiвняно короткий промiжок часу - м1ж бутошзащею i цвiтiнням [1].
За сучасно! технологи обробiтку льону-довгунця грунтове живлення його регулюеться шляхом внесення добрив. При цьому враховуються властивоста Грунту i дш елементш живлення, внесених з добривами [2].
Добрива, внесет в оптимальних дозах, сприяють значному приросту врожайност льону-довгунця i полшшенню якостi льонопродукцп [3].
Маючи вдаосно слаборозвинену кореневу систему, льон- довгунець вимагае наявносл в орному шарi Грунту поживних речовин в легко доступнш формi.
Внесенi добрива рослина льону-довгунця менше використовуе на побудову коренево! системи i бiльше - на створення асимшюючо! поверхнi i товарно! маси врожаю [4].
Дефщит фосфору в першi дт росту льону знижуе врожай i якiсть льонопродукцп. Внесення фосфорних добрив в тзшш термiни не виправляе положення [5].
Надмiрне азотне живлення льону-довгунця збiднюе стебло гемiцелюлозою i клiтковиною, що знижуе стiйкiсть рослин до вилягання.
У надлишку азоту криеться i причина погiршення якосп волокна. Одержане в такому разi волокно характеризуеться зниженою мiцнiстю, попршеним якiсним складом целюлози: збiльшуеться кшьюсть аморфно! Б i Л-целюлози i зменшуеться змкт впорядковано! /кристалiчноl целюлози/ - Л-целюлози, знижуеться ступiнь !! п^меризаци [б].
А. П. Строгов, вивчаючи вплив збшьшення доз азоту вiд 35 до 90 кг/га на дослвднш станцп Пскова, дiйшов висновку, що з тдвищенням рiвня азотного живлення збшьшуеться зростання рослин у масi. Позитивна дш азоту на урожай волокна
наголошувалася лише до дози 60 кг. Дослщженнями М. I. Афонша, проведеними в Бiлоруському науково-дослiдному iнститутi землеробства на дерново-пiдзолистих Грунтах встановлено, що збiльшення дози азоту вищi 15 кг для сорту Свггоч i вище 30 кг для решти сортiв знижуе врожай i якiсть волокна, значно посилюе вилягання, що негативно позначалося на продуктивное рослин [7].
Внесення азоту бшьше 45-60 кг/га як на оптимальному агрофош Р60К90, так i на тдвищеному Р90-120К135_180 не забезпечувало швидшого росту рослин льону в поргвнянш з дозою азоту 30 кг [8].
Висою норми фосфорно-калiйних добрив дещо згладжують негативну дiю тдвищених доз азоту на вмiст i якiсть довгого волокна [9].
Доведено, що тдвищеш дози органiчних i мгнеральних добрив пiд попередник льону-довгунця, а також родючi Грунти, сприяють одержанню врожаю волокна 10 центнерiв з 1 га i бiльше без внесення тд нього азотних добрив. Якщо ж льон-довгунець висiвати пiсля багаторiчних трав з урожайнiстiстю сiна 30-35 ц/га, дозу азотних добрив слвд зменшувати до 10-15 кг [10].
Внесення азотних добрив в дозах 30-45 кг на Грунтах з низьким ступенем родючост сприяло доброму росту i розвитку рослин льону. Ефективншими виявилися амiачнi i амщш форми. При 1х використаннi забезпечуеться сприятливiша анатомiчна структура для виходу i якостi волокна [11].
Даш впчизняно! лiтератури, а також зарубiжних до^дниюв свiдчать про те, що тдвищеш дози азоту можуть знижувати кiлькiсть i якiсть урожаю льону-довгунця [4].
На вщмшу ввд азоту, наявнiсть якого сприяе переважно утворенню деревини, фосфор стимулюе утворення полiсахаридiв, виконуе важливу роль в обмш жиргв та бшюв, в процесах дихання i фотосинтезу, що тдвищуе механiчну мiцнiсть стебла i покращуе якiсть волокна. Дефщит фосфору в Грунтi знижуе надходження азоту з корiння до надземних органiв рослин. Фосфорне голодування ослабляе синтез бшюв [12].
А. В. Петербурзький указував на те, що дефщит фосфору тдсилюе низхщний потж пластичних азотовмкних речовин з надземних оргашв рослин у коргння, що затримуе рiст рослини [13].
Численш лiтературнi данi свiдчать про позитивний вплив фосфору нарiст i розвиток льону-довгунця [14].
Неоргашчний фосфор концентруеться в основному у листi, де вдаосний вм1ст його приблизно в 5 разiв вищий, нiж у стеблах. З фракцш фосфорорганiчних з'еднань великий iнтерес представляе гексозофосфат - промiжний продукт багатьох
метаболiчних процеав. Пiдвищений вмкт гексозофосфатгв у рослинах е показником гхньо! штенсивно! життедiяльностi. Концентрацш ще! фракцп фосфору в рослинах льону знижувалася як за нестачi фосфору, так i за його надлишку [15].
У дослiдженнях Никитишена В.Г. вiдзначено, що збiльшення доз фосфорних добрив з 60 до 12о кг пiдсилювало рiст рослин льону у висоту, сприяло накопиченню сухо! речовини, але не робило iстотного впливу на стiйкiсть його до вилягання [16].
Високу ефектившсть дае внесення пiд льон калгйних добрив, значення яких в житп рослин не менш важливе шж азоту та фосфору [17].
Калш визначае вуглеводний обмгн, активiзуе i гальмуе роботу ферментiв, сприяе водопроникносл клiтинних мембран, впливае на змшу вмiсту хлорофiлу, анатомiчних i морфолопчних особливостей рослин.
Судаков В.Д. та гн. вказували на те, що при калшному голодуваннi затримуеться диференщацш точки росту у льону. При цьому замкть 6Глкових з'еднань нагромаджуеться токсична речовина амiдцутростiн, яка викликае патологiчнi змши в рослинному оргашзт [18].
Приведенi вище лiтературнi дат свГдчить про те, що кожний з трьох перерахованих елеменпв мшерального живлення, сприяе пiдвищенню врожаю льону-довгунця. Проте, найвищi урожа! одержують за вживання повного мшерального добрива.
За даними А. П. Строгова, внесення повного мшерального добрива призводить до збшьшення врожаю довгого волокна на 53% в поргвнянш з урожаем на контроле де добрив не вносили [19].
Дози мшеральних добрив необидно визначати з урахуванням вмкту рухомих форм елементгв у Грунтг Спiввiдношення мГж азотом, фосфором г калiем внесених добрив повинне бути таким, в якому фосфор г калiй переважали над азотом [2о].
Потенцiйнi можливоста сорту виявляються повнiше в тому випадку, коли вживана агротехнiка вирощування вiдповiдае його анатомiчним г фгзюлопчним особливостям. У даний час е iнформацiя про неоднакове вiдношення до добрив рГзних сорив льону-довгунця. Особливо мало дослiджень про новГ сорти. Тому не можна рекомендувати одну г ту ж норму добрив для вах сортв. Багато в чому це залежить вГд типу Грунту г вмкту в ньому елемент1в живлення.
А. Р. Рогаш та ТА. Александрова наголошували, що для сорт1в Л-1120 г Тверца на окультурених Грунтах оптимальною була доза добрив КзоР12оК18о, а для сорту 1-7 - Ы2оРбоК9о [21].
Дослвдженнями встановлено, що сорт Томський 10 чутливший на внесення мшеральних добрив, шж сорт Свiточ [22].
Доведено, що при збшьшеш дози добрив ввд К30Рб0К90 до ^р^к^ яюсть волокна сорту Л-1120 пiдвищуеться на 1,6 номера, у сорив Томський 10 i Свiточ, навпаки, знижуеться [23].
Дослiдження, проведенi на дерново -тдзолистих легкосуглинкових Грунтах з низьким вмiстом фосфору i калiю, показали, що кращими для сортiв Томський 10 i Л-1120 е дози добрив К30Р60К90, а дослiдженнями В .Н. Ермiлова й шших авторiв на прикладi сорту Томський 10 встановлено, , що для високоволокнистих сорив виршальне значення мае сортова агротехнжа.
Умови мшерального живлення в чи^ iнших агротехнiчних прийомш е одним з найголовшших чинникiв, визначаючих морфологiчну структуру i анатомiчну будову стебла льону-довгунця.
Ршень мiнерального живлення робить ютотний вплив на хiмiчний склад соломи i волокна, а також 1х якiсть - iз збiльшенням доз добрив, зокрема азоту, знижуються технологiчнi властивостi.
Якнайповнiше уявлення про якiсть льняного волокна, як сировини для текстильно1 промисловостi, дали Б, В. Борухсон,
В. В. Марков, Б. В.Лесик та iншi дослдаики. Основними ознаками, що служать для оцiнки прядильних властивостей лубяних волокон, вони вважали мщшсть, гнучюсть i тонину, а додатковими - довжину, колiр i запах, яю сам не визначають вiдношення волокна до того або шшого номеру, але, доповнюючи основнi ознаки, тдтверджують правильнiсть його оцiнки.
Висновок. Умови мшерального живлення, впливаючи на формування морфологiчних ознак i анатом1чну структуру стебла, ютотно впливають на процеси утворення волокна i перетворення в рослинах льону хiмiчних компонентiв, що, безумовно, визначае величину i яюсть урожаю.
З вищевикладеного огляду лггератури можна зробити висновок, що шформацй повязано1 iз внесенням пiдвищених доз мшеральних добрив в спецiальнiй лiтературi освiтлено недостатньо. Особливий iнтерес представляе вивчення пiдвищених доз повного мшерального добрива в зонi Полiсся i в^ошення до пiдвищеного мгнерального удобрення нових районованих сортiв льону-довгунця, осюльки дослiджень в цьому напрямi, особливо в зош полгсся, проводилося не достатньо, г отже, питання, що розглядаються, не знайшли належного висвггаення в спецiальнiй лiтературi.
Використана л^ература;
1. Аврова Н. П., Возняковская Ю. М. Сидеральное удобрение й его роль в получении льна високого качества // Льняное дело. — 1994.™ № 3. - С. 2527.
2. Карпець I. П., Склянчук В. М., Демчук В. В. Стввдаошення мшеральних добрив i роздрiбне внесення азоту при вирощуваннi льону-довгунця // Вгсник аграрно! науки. - 1998. - № 2. - С. 76-77.
3. Барцева А. А., Струнников Э. А. Влияние удобрений и влагообеспеченности на урожай и качество льнопродукции // Агрохимия, 1979. -№ 5. - С. 73-77.
4. Дждник по удобренню сшьськогосподарських культур. К.: "Урожай", 1987. - С.11-17.
5. Карпець 1.П., Острик LM. Збереження врожаю i якостi продукци лону-довгунця прийомами збирання i тслязбирально! обробки // Вгсник аграрно! науки. - № 6. - К.: 2002. - С. 34-37.
6. Аканова Н. И., Удалова Л. П., Нестеров А. А. Эффективность применения минеральных и известковых удобрений в севооборотах со льном. // Агрохимия, - 2000. - № 7. - С. 53-61.
7. Афонин М.И., Лучинина Н.Н., Кузнецова Н.А., Корейский Н.Г. Учебное пособие по льноводству. -Минск. Урожай, 1969. - С. 13-19.
8. Локоть А.Ю. Влияние сидерации на урожайность льна- долгунца на дерновоподзолистой почве II Агрохимия. - 2001. - № 9. - С. 40-47.
9. Карпова З.С. и др. Расход минеральных удобрений и извести на получение тонны волокна // Труды ВНИИЛ. - 1975. - Вып.13.-С. 192-195.
10. Макаров В.В., Матвеев Н.Д., Мелешкевич И.С., Попова Т.Т., Рогаш А.Р. Льноводство. Москва. Огизсельхозгиз. - 1948. - С. 10-29.
11. Ходякова С.Ф., Кукреш С.П., Вашепрудов В.Ф. Влияние минеральных удобрений й известкование на свойства дерновоподзолистой легкосуглинистой почвы, урожайность й качество льна-долгунца// Агрохимия. -2001. - № 1.- С. 13-18.
12. Тихомирова В .Я., Сорокина О.Ю., Кузьменко Н.Н. Повышение ефективносте удобрений на посевах льна-долгунца. // Достижение науки й техники АПК. - 2002. - № 6. - С. 38-39.
13. Удобрення в зависимости от условий погоды й уровней содержания фосфора й калия в дерново-подзолистых супесчаных почвах западной Белоруссии // Агрохимия. - 1993. - № 4. - С. 55-68.
14. Кудрявцев НА.. Зайцева Л.А. Пестицидние й гербицидно
удобрительные смеси в посевах льна-долгунца // Агро XXI. - 2001. - № 7. - С.П.
15. Крылов B.C. Льняной комплекс России - проблеми й перспективи. // Достижения науки й техники АПК - 2002. - № 6. - С. 17-21.
16. Никитишен В.И. Оптимизация минерального питання растений й баланс веществ в условиях интенсификации земледелия // Вести, с.-х. науки. -1990. -№ 8. - С. 106-113.
17. Локоть О.Ю. Нетрадицшна технолопя удобрення льону- довгунця // Аграрна наука виробництву. - 2000. № 2. - С. 8.
18. Судаков В.Д., Лукуть Т.Ф., Вербицкая Г.А. й др. Уражай и качество продукции льна-долгунца в севообороте с балансовой системой удобрения.
19. Вирощування льону-довгунця за штенсивною технолопею (методичшрекомендацй). -Ровно, 1990. -С. 4-24.
20. Ефремова Т.В., Понажев В. Возделывание льна в условиях засушливой и влажной погоды // Лен й конопля. - 1982. - № 2. - С. 23.
21. Михайлова А.М. Азотные удобрення й анатомическое строение стебля льна // Лен й конопля. - 1969. - № 10. - С. 30-32.
22. Городнш М.Г., Летн Г.С., Свмшов В.Н. та ш. Льон- довгунець. Ки1в, Урожай. - 1971. - С. 3-12.
23. Демчук В. Азотне удобрення i стввщношення мшеральних добрив при вирощувант льону-довгунця // "Землеробство" Мiжвiдoмчий тематичний збipник: Ки1в. Аграрна наука, 2000. -Вип. 74. -С. 66-70.
УДК 631.53.04.048:631.55: 631.82
Яшшевський Л.1., Мацшчук В.М., Рибак М.Ф. Удобрення - як продуктивний агpoтехнiчний прийом регулювання пopтенцiйними можливостями copтiв льону-довгунця // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К.. 2007. - № 5. - С. 74-82.
В данш статт автори намагаються виcвiтити стан проблеми та напрацювання в галузi льонарства повязан iз одним з головних агpoтехнiчних заходш - удобренням та його впливом на якicть отримано! продукцп.
Ключовi слова: сорт, удобрення, добрива, урожай, якicть, норми внесення.
УДК 631.53.04.048:631.55: 631.82
Янишевский Л И., Мацийчук В.М., Рыбак М.Ф. Удобрение - продуктивное агротехническое мероприятие по регулированию потенциальных возможностей сортов льна-довгунца // Сортовивчення
Данной статтей авторы пытаются показать проблему и наработки, связанные с одним из основных агротехнических методов в сфере льновозделывания - внесением удобрений и его влиянием на качество полученной продукции. УДК 631.53.04.048:631.55: 631.82
Yanishevskyi L., Macyichuk V., Rybak, М. Fertilization - as productive economic method for adjustment of potential possibilities of the fiber flax varieties. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007. - № 5. - С. 74-82.
Authors of the article attempts to describe a state of the problem and accumulated achievements in the flax industry, which are in conjunction with one of the main agronomic remedies, namely fertilization and its influence on the quality of obtained products.
