19. Губанов И. Б. Ирландско-германские контакты и рождение северного стиля в начале VII в. н. э. (Предварительные замечания) / И. Б. Губанов // Радловский сборник: Научные исследования и музейные проекты МАЭ РАН в 2008 г. - СПб., 2009. - С. 265.
20. Хлевов А. А. Вказ. праця. - С. 151-153.
21. Стурлусон С. Младшая Эдда / С. Стурлусон: [отв. ред. М. И. Стеблин-Каменский]. - Л. : Наука, 1970. - С. 59.
22. Тацит К. О происхождении германцев и местоположении Германии [Електронний ресурс] / К. Тацит. - Режим доступу:
http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/tacit.htm.
23. Лебедев Г. С. Шведские погребения в ладье VII-IX веков / Г. С. Лебедев // Скандинавский сборник. - Таллин, 1974. - № 19. - С. 169.
24. Хлевов А. А. Вказ. праця. - С. 162.
25. Там само. - С. 164.
26. Кулаков В. И. Вороны викингов и орлы Империи / В. И. Кулаков // Всероссийская нумизматическая конференция. - М., 1996. - Вып. 4. - 156 с.
27. Хольмквист В. Золотая пектораль из Мене / В. Хольмквист // Сокровища викингов. - Л. : Эрмитаж, 1979. - С. 16.
Стаття надшшла до редакцп 07.05.2013.
M. Voronova
SCANDINAVIAN ZOOMORPHIC MOTIFS IN THE APPLIED ARTS OF THE VENDEL PERIOD (VI - VIII CENTURIES)
The article is dedicated to zoomorphic motifs in the Scandinavian applied arts of the Vendel period. The author shows the main symbolic images on different everyday life objects and especially on picture stones from Gotland. The semantics and transformation of zoological images of this period are shown. Also the author describes the genesis of zoomorphic motifs.
Key words: zoomorphic motifs, Vendel era, Totemism, Edda, chthonic creature, Jormungandr, Fibula, Gotland picture stone.
УДК 658(577)"1957/1965" О. О. Демщко
ЗАКОНОДАВЧА БАЗА РАДЯНСЬКО1 РЕФОРМИ УПРАВЛ1ННЯ ПРОМИСЛОВ1СТЮ 1957 Р.
У cmammi висвтлюються питания щодо формування законодавчог бази реформи управлтня промислов^тю 1957 р. Проаналiзованi головт законодавчi акти, що регламентували правовий статус раднаргоств. Основну увагу придшено аналiзу закотв, що визначають завдання, функци та структуру новостворених оргатв управлтня промисловютю. На основi нормативних актiв показано становлення моделi територiального управлтня за реформою 1957 р. та гг поступова еволющя в напрямку поширення централiзацiг.
Ключовi слова: законодавча база, реоргатзащя, децентралiзацiя, раднаргосп, модель територiального управлтня, економiчний район.
У сучасних умовах особливо'1 важливосп набувае завдання вивчення вторичного досвщу проведення реформ господарського мехашзму в перюд так звано'1 «вщлиги» друго'1 половини 1950-х роюв - початку 1960-х роюв. Тодi були зроблеш спроби демократизацп суспшьства, змши мехашзму управлтня народним господарством, оновлення деяких сфер поличного, економiчного i сощального життя. Вивчення змш
системи управлшня промисловiстю в цей перюд заслуговуе найпильшшо"1 уваги i мае свою практичну щншсть, бо воно поглиблюе наукову базу подальших перетворень в галузi економiки.
Помiтний внесок у розробку ще1 проблеми внесли В. Мерцалов [1] та Р. Шхоя [2]. 1х дослiдження побудоваш на аналiзi рiзнобiчних матерiалiв та докуменпв i висвiтлюють процес створення раднаргоств, 1х дiяльнiсть. Ю. Веденеев досшдив юридичний аспект становлення та господарську дiяльнiсть раднаргоспiв, представив глибокий аналiз результатiв роботи цих установ, видшив i охарактеризував основнi етапи 1х функцiонування [3]. Важливою е публшащя Т. Щербаково", в якш проаналiзовано становлення моделi територiального управлшня за реформою 1957 р. та п поступова еволюцiя в напрямок посилення централiзацii [4].
Метою статп е дослiдження законодавчо1 бази реформи управлшня промисловосп 1957 р.
Розробка реформи управлшня промисловютю, шщатором яко"1 став М. Хрущов, по сут^ була найважливiшим кроком, зробленим першим секретарем ЦК КПРС, для забезпечення свое' полггично"1 перемоги.
Ще в сiчнi 1954 р. було прийнято постанову ЦК КПРС «Про серйозш недoлiки в робoтi партшного i державного апарату», в якш йшлося про необхiднiсть розширення прав мюцевих органiв управлiння [5, с. 155]. Наступним кроком у тому ж напрямку стала постанова ЦК КПРС i Ради Мшю^в СРСР «Про суш^ недолши в структурi мiнiстерств i вiдомств СРСР та заходи щодо полiпшення роботи державного апарату» (жовтень 1954 р.). Постановою передбачалося спрощення структури мiнiстерств та шших ланок управлiння, скорочення керiвницького апарату [6, с. 86].
Постанова липневого (1955 р.) Пленуму ЦК КПРС «Про завдання з подальшого тдйому промисловосп, технiчного прогресу та полшшенню оргашзаци виробництва» адресувалася, перш за все, керiвникам мiнiстерств i вiдомств. У нiй зазначалося, що головними причинами незадовiльного впровадження ново"1 технiки в народне господарство е слабке керiвництво з боку мшютерств i керiвникiв вiдомств роботами за створення та освоення нових машин, механiзмiв, приладiв та апаратури, нових видiв матерiалiв i прогресивно1 технологи, зазнайство i самозаспокоенiсть багатьох керiвних працiвникiв промисловостi [7, с. 70-89]. Сформована в ряд1 галузей промисловосп надм1рна централiзацiя управл1ння заважала оперативному та конкретному кeрiвництву п1дприемствами i знижувала вiдповiдальнiсть республiкaнських господарських, партшних i радянських oрганiзацiй за роботу промисловосп.
У записщ М. Булганша, пiдготовленiй взимку 1956 р. за дорученням Президи ЦК КПРС, з питань полшшення керiвництва народним господарством пропонувалось усунути надмiрну централiзацiю, яка значною мiрою сковуе iнiцiативу мюцевих органiв i господарських керiвникiв у виршенш питань, що виникають повсякденно [8, с. 310311].
Вперше контури реформи були позначенi М. Хрущовим у записцi вiд 27 ачня 1957 р., адресованiй Президи ЦК КПРС. Бшьшютю голосiв Президiя схвалила напрямки реоргашзаци i прийняла ршення утворити комiсiю пiд керiвництвом М. Хрущова для подальшо1 розробки реформи. 2 лютого було виршено скликати Пленум ЦК КПРС, який, у свою чергу, був проведений вже 13-14 лютого 1957 р. Принципи перебудови управлшня промисловютю були тдтримаш бшьшютю учасниюв пленуму [9, с. 14].
10 травня 1957 р. Верховною Радою СРСР був прийнятий Закон «Про подальше вдосконалення оргашзацп управлшня промисловютю», який встановлював в економщ новий порядок управлшня, заснований на принципах децентралiзацii. Метою проведених змш стало забезпечення неухильного тднесення народного господарства краши, подальше розширення прав союзних республiк у господарському будiвництвi, наближення керiвництва до виробництва, ще бшьш широка участь трудящих в
управлшш виробництвом, всебiчний розвиток iнiцiативи знизу [10, с. 28]. У головному документ реформи зазначено, що коли в кршш понад 200 тисяч промислових шдприемств та 100 тисяч будов, не можна конкретно i оперативно управляти виробництвом з декшькох загальносоюзних галузевих мiнiстерств i вщомств. У статтi 2 Закону 1957 р. мютиться одне з головних положень вае1 реформи: «установити, що управлшня прoмислoвiстю i будiвництвoм повинно здшснюватися за теритoрiальним принципом на oсновi екoнoмiчних адмiнiстративних рашшв» [11, с. 732]. Це була спрoба подoлання труднoщiв у керiвництвi прoмислoвiстю, а також лшвщацп вiдoмчих бар'eрiв мiж пiдприeмствами [12, с. 430].
Правовий статус раднаргосшв регламентувався Положенням про раду народного господарства економiчного адмшютративного району, затвердженим Постановою РМ СРСР вщ 26 вересня 1957 р. [13] У пункт 1 Положення вказувалося, що ради народного господарства, утвореш з економiчних адмшютративних районiв, е основною органiзацiйною формою державного управлшня промисловютю i будiвництвом. Встановлювалося (п. 3), що раднаргоспи у свош дiяльностi пiдпорядковуються Радi Мiнiстрiв СРСР i Радам МЫс^в союзних республiк [13, с. 784]. Завдання i функцп РНГ регламентувалися пунктами 14-47 документа. До них вщносилося: виконання державних планiв по вам показникам (п. 14); керiвництво роботою по складанню планiв (п. 15); розробка пропозицш щодо встановлення найбшьш правильних i рацiональних зв'язюв, максимальна мобiлiзацiя внутрiшньогосподарських резервiв, спецiалiзацiя i кооперування (пункти 16, 18, 26); розробка i подання пропозицш щодо великих економiчних проблем (п. 17); [13, с. 785-787] пщвищення техшчного рiвня всiх галузей промисловосп, керiвництво винахiдництвом, забезпечення розвитку виробництва нових машин, модершзащя обладнання (пункти 19, 22, 23, 24); оргашзащя матерiально-технiчного постачання i збуту продукцп, органiзацiя заготiвель i закупок сшьськогосподарсько1 сировини (пункти 28, 29); пiдбiр i розстановка керiвних шженерно-техшчних i наукових працiвникiв (п. 35); проведення заходiв щодо полiпшення структури i лшвщацп зайвих ланок в управлшш промисловютю i будiвництвом [13, с. 788-789].
Революцшш змiни переживала система планування, оскшьки складання плашв було передано на мiсця, в раднаргоспи. У сферi планування раднаргоспи могли затверджувати i змiнювати виробничi завдання на пiдприемствах та постачання окремих видiв продукцп, приймати замовлення вщ пiдприемств, якi не входять до структури раднаргоспу, передавати всередиш раднаргоспу з балансу на баланс оргашзацп. Все це допускалося в тому випадку, якщо не тягло за собою зменшення плашв нагромаджень, платежiв до бюджету, загально'1' чисельносп працiвникiв, фондiв зароб^но1 плати i державних планових завдань, встановлених раднаргоспом [14, с. 204].
У сферi каштального будiвництва можливостi раднаргоспiв були значно меншь Сам перелiк 1'х прав представляе скорiше перерахування процедур, здшснюваних силами раднаргоспу. Ключове право - перерозподшяти капiтальнi вкладення мiж будiвництвами (п. 63) обмежувалося, по-перше, межами встановленими в планi загальних обсягiв капiтальних вкладень по данш галузi, без зменшення по введенню в д^ виробничих потужностей i житлово1 площi; по-друге, вимагало згоди Держплану СРСР.
У галузi матерiального постачання раднаргоспи могли лише розподшяти i перерозподiляти сировину, матерiали, машини та обладнання мiж пiдприемствами та установами, оскшьки постачальницью органiзацii не входили у тдпорядкування раднаргоспу. Система матерiально-технiчного постачання протягом всiеi реформи найбшьше пiддавалася критицi i перебувала в найбшьш жорсткш суперечностi з основними положеннями реформи.
У питаннях пращ та зароб^но' плати раднаргоспи могли встановлювати структуру, чисельшсть i штати адмiнiстративно-управлiнського апарату, як для апарату раднаргоспу, так i для тдвщомчих установ i тдприемств, проте тшьки в межах встановленого плану по пращ i тшьки керуючись типовими штатами i схемами посадових окладiв [15, с. 794].
На початку 1960-х роюв республши СРСР почали проводити виразно незалежну економiчну полiтику. Це викликало занепокоення центру, який поступово почав звужувати республшансью повноваження. Було обмежено функцп держплашв винятково перспективним плануванням, а складання i виконання щoрiчних плашв передано РНГ УРСР i СРСР.
З 1960 р. почався процес поступово' вертикально' централiзацii системи: були створен республiканськi РНГ, в ачш 1963 р. - РНГ СРСР, у березш 1963 р. - ВРНГ СРСР. Поряд з вертикальною централiзацiею, iнтенсивно йшов процес утворення державних галузевих виробничих ком^е^в СРСР [16, с. 7].
У 1964 р. права раднаргоств були обмежет юридично. У затвердженому 17 вересня 1964 р. Положены про раду народного господарства економiчного району вертикаль управлшня, в яку вбудовувалися раднаргоспи, настшьки розрослася, що припинила бути вертикаллю [17 с. 206]. Якщо за Положенням 1957 р. раднаргоспи тдпорядковувалися Радам Мтс^в СРСР i союзнiй республiцi, то за новим положенням - Радi Мiнiстрiв СРСР, ВРНГ СРСР, РНГ СРСР, Радi МЫс^в союзно' республiки (пункт 1) [18, с. 493]. При цьому збер^алося тдпорядкування Держплану СРСР та союзних республiк, структури яких продовжували розширюватися. Незважаючи на те, що нове положення стосувалося великих економiчних райошв, обсяг повноважень РНГ був ютотно менший i при цьому обмежувався необхщшстю узгодження прийнятих ршень у вищезазначених iнстанцiях.
За Положенням 1957 р. раднаргоспи могли залишати собi резерв по кшькосп пращвниюв та фонду зароб^но' плати (п. 55) [19, с. 792], який обмежувався документом 1964 р. до 1% (п. 71) [20, с. 495]. Положенням 1957 р. допускався резерв катталовкладень до 5%, який раднаргосп м^ залишати у своему розпорядженш. Новим документом можливосп використання цих кош^в ютотно обмежувалися. У повному обсязi вони могли бути використаш тшьки на розвиток ключових (хiмiчна, гумовотехшчна, нафтопереробна) галузей промисловость На розвиток шших галузей можна було використовувати не бшьше 2% зазначених коштiв.
За Положенням 1957 р. раднаргоспи могли залишати у своему розпорядженш резерв матерiалiв i устаткування. Документом 1964 р. допускалося його використання в обсязi не бшьше 1% [21, с. 792].
Зрозумшо, що документ 1964 р. зводив нашвець будь-яку самостшшсть раднаргоств у використант кадрiв, грошових кош^в, машин i устаткування. Жорстка регламентащя управлiнськоi дiяльностi i необхiднiсть численних узгоджень лшвщували найважливiшу перевагу раднаргоств - оперативтсть управлiння.
Якщо у 1957-1959 рр. результати дiяльностi раднаргоств були досить успiшними, то вже з 1960 р. починають виявлятися негативш риси реформи управлшня промисловость Поступово виникають елементи автаркп, мюництва, зриви в кооперованих постачаннях, порушення в розвитку едино' техшчно'1 пол^ики, провали у виконаннi планiв.
Вересневий (1965 р.) Пленум ЦК КПРС, обговоривши питання про полшшення управлшня промисловютю, визнав недоцiльною систему управлшня промисловютю через раднаргоспи i рекомендував створити систему галузевого управлшня [22, с. 476]. У доповвд першого заступника Голови Ради Мшс^в СРСР депутата К. Мазурова наголошувалося, що вщхщ вщ галузевого принципу управлшня промисловютю
надзвичайно ускладнив управлшня промисловiстю, яке стало багатоступеневим i громiздким [23, с. 2].
Законом Верховно1 Ради СРСР «Про змшу системи оргашв управлiння промисловiстю i перетворення деяких шших органiв державного управлiння, прийнятим незабаром тсля Пленуму ЦК КПРС, скасовувалися РНГ СРСР, ВРНГ СРСР, а також визнавалося необхiдним скасувати республшансью раднаргоспи та ради народного господарства в економiчних районах (ст. 12). Для управлшня галузями народного господарства СРСР створено ряд загальносоюзних i союзно-республшанських мшютерств, у вщання яких переданi пiдприемства i оргашзацп за вiдповiдними галузями промисловостi [2, с. 190]. Так, з падшням М. Хрущова у 1965 р. лшвщовано всi раднаргоспи й вщновлено централiзовану галузеву систему мiнiстерств, подiбну до часiв Сталiна.
Таким чином, у 1957-1965 рр. в СРСР була зроблена спроба переходу до територiальноi системи управлшня. Суперечносп, закладеш в сформовану модель управлiння, були обумовлеш переважанням в процесi п здiйснення полiтичних мотивiв. Вiдбулася деяка децентралiзацiя управлiння народним господарством, регюнам була надана обмежена господарська самостшшсть. Рiшення про лiквiдацiю раднаргоспiв у 1965 р. обумовлювалося нездатшстю системи забезпечити оптимальне поеднання галузевого i територiального принципiв в управлiннi. Розглянувши, законодавчу базу раднаргоствсько1 реформи, можна прослщкувати еволюцiю системи територiального управлшня, яка проходила в напрямку посилення централiзацii та обмеження прав раднаргоств, сприяючи послщовному падiнню ефективностi системи. Приступивши до здшснення економiчноi реформи, адмшютративно-командна система зробила черговий крок до виявлення свое1 повно1 неспроможность Наукова розробка проблеми перебудови управлшня промисловютю 1957-1965 рр. ще залишаеться далеко незавершеною при всiй п суспiльнiй значущостi та потребуе подальшого дослiдження. Ця обставина пояснюеться тим, що на якiсть i характер дослщжень iстотно впливали змiни суспшьно-пол^ичних умов розвитку краши i само1 юторично1 науки. Сьогоднi, коли втизняною iсторiографiею освоенi новi методологiчнi тдходи можна по-новому пiдiйти до дослщження соцiально-економiчного розвитку краши пiслявоенного часу, концептуально осмислити накопичений емтричний матерiал.
Список використано1 л1тератури
1. Мерцалов В. И. Реформа хозяйственного управления 1957-1965 гг.: предпосылки, ход, итоги (на материалах Восточной Сибири) / В. И. Мерцалов. -Иркутск.: ИГСА, 2000. - 267 с.
2. Пихоя Р. Почему Хрущев потерял власть [Электронный ресурс] / Р. Пихоя. -Режим доступа: http://ricolor.org/history/rsv/aft/hr/5/
3. Веденеев Ю. А. Организационные реформы государственного управления промышленностью в СССР. Историко-правовое исследование (1957-1987 гг.) / Ю. А. Веденеев. - М. : Наука, 1990. - 256 с.
4. Щербакова Т. И. Советский опыт применения модели территориального управления 1957-1965 гг. [Электронный ресурс] / Т. И. Щербакова // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - М. : Грамота, 2011. - С. 202-207. - Режим доступа: http://elibrary.ru/item .asp?id=16856421
5. О серьезных недостатках в работе партийного и государственного аппарата : постановление ЦК КПРС, 25 янв. 1954 г. // Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам. - М. : Госполитиздат, 1958. - Т. 4 : 19531957. - С. 155-156.
6. О существенных недостатках в структуре министерств и ведомств СССР и мерах по улучшению работы государственного аппарата : постановление ЦК КПСС и
Совета Министров СССР, 14 окт. 1954 г. // Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам. - М. : Госполитиздат, 1958. - Т. 4 : 1953—
1957. - С. 314-317.
7. Про завдання по дальшому тднесенню промисловосп, техшчному прогресу i полшшенню оргашв виробництва : постанова Пленуму ЦК КПРС 4-12 лип. 1955 р. // КПРС в резолющях i рiшеннях з'iздiв, конференцiй i пленумiв ЦК. - К. : Пол^видав Укра'ни, 1981. - Т. 7 : 1955-1959. - С. 70-89.
8. Хрущёв Н. 1953-1964 гг. Стенограммы пленумов ЦК КПСС и другие документы [Электронный ресурс] / Н. Хрущев. - М. : Междунар. фонд «Демократия», 2007. - 546 с. - (Серия «Россия. ХХ век. Документы»). - Режим доступа: http://www.rusarchives.ru/federal/rgani/publication.shtml
9. Мерцалов В. И. Вказ. праця.
10. Веденеев Ю.А. Вказ. праця.
11. О дальнейшем совершенствовании организации управления промышленностью и строительством : Закон СССР от 10 мая 1957 г. // Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам. - М. : Госполитиздат,
1958. - Т. 4 : 1953-1957. - С. 732-738.
12. Iсторiя держави i права Укра'ни / тд ред. А. С. Чайковського. - К. : Юршком 1нтер, 2004. - 512 с.
13. Положение о совете народного хозяйства экономического административного района : постановление Совета Министров СССР от 26 сент. 1957 г. // Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам. - М. : Госполитиздат, 1958. -Т. 4 : 1953-1957. - С. 784-805.
14. Щербакова Т. И. Вказ. праця.
15. Положение о совете народного хозяйства экономического административного района : постановление Совета Министров СССР от 26 сент. 1957 г. Вказ. праця.
16. Пихоя Р. Вказ. праця.
17. Щербакова Т. И. Вказ. праця.
18. Положение о совете народного хозяйства экономического района : постановление Совета Министров СССР от 17 сент. 1964 г. // Решение партии и правительства по хозяйственным вопросам : сб. документов за 50 лет. - М. : Политиздат, 1964. - С. 493-498.
19. Положение о совете народного хозяйства экономического административного района : постановление Совета Министров СССР от 26 сент. 1957 г. Вказ. праця.
20. Положение о совете народного хозяйства экономического района : постановление Совета Министров СССР от 17 сент. 1964 г. Вказ. праця.
21. Положение о совете народного хозяйства экономического административного района : постановление Совета Министров СССР от 26 сент. 1957 г. Вказ. праця.
22. История государства и права СССР. - М. : Юрид. лит., 1966. - Ч. 2. - 512 с.
23. Об улучшении управления промышленностью : доклад первого заместителя Председателя Совета Министров СССР депутата К. Т. Мазурова // Социалистический Донбасс. - 1965. - 2 окт., № 195. - С. 2.
24. Об изменении системы органов управления промышленностью и преобразовании некоторых других органов государственного управления : Закон СССР от 2 окт. 1965 г. // Сборник законов СССР и указов президиума Верховного Совета СССР. - М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1978. - Т. 1 : 1938-1975. -С.187-190.
Стаття надшшла до редакцп 27.04. 2013.
O. Demidko
LEGAL FRAMEWORK OF INDUSTRY MANAGEMENT REFORM OF 1957
In this article author analyzes the main legislation regulating the legal status of the economic councils. The main attention is paid to the analysis of the laws that determine the objectives, functions and structure of the newly formed management industry. Based on regulations shows formation model for the reform of territorial administration in 1957 and its gradual evolution in the direction of centralization.
Key words: legislation, reorganization, decentralization, economic councils, the model of territorial administration, economic region.
Н. А. Черкун
КРИЗОВ1 ЯВИЩА СЬОГУНАТУ ТОКУГАВА НАПЕРЕДОДН1 РЕСТАВРАЦП МЕЙДЗ1
В cmammi проанал1зовано основн економ1чн1, полШичт та сощальт кризов1 явища останнього перюду icнування сьогунату Токугава, як призвели до його падшня у 1868 р. Визначено значення «^дкриття» Японпу поглибленн кризи системи сьогунату та розглянуто зародження антисьогунськог опозицп, ïï участь у реставраци iмператорcько'ï влади.
Ключовi слова: сьогунат Токугава, криза, реформи рошв Темпо, бакумацу, «^дкриття ЯпотЫ.
Актуальшсть ще'1 теми обумовлена тим, що сформована в Японп ще у XII ст. вторично ушкальна за сво'м характером система сьогунату на рубеж XVIII-XIX стшть тдходила до свого кшця. Останш роки юнування сьогунату Токугава в Японп отримали назву бакумацу («кшець правлшня бакуфу»). Найчаспше початок перюду бакумацу пов'язують з «вщкриттям» Японп, тсля якого процес руйнування пол^ично'' та економiчноï системи сьогунату прийняв лавиноподiбний характер. Японiя почала с^мкий рух назустрiч радикальних змш у сво'й долi, якi сформували ту структуру, з якою Япошя вступила в XX столiття. Вони вщкрили шлях капiталiстичного розвитку i прискорено'' модершзацп, радикально змiнили обличчя суспшьства i визначили подальшi напрями розвитку кра'ни. Можна сказати, що основи процв^ання Японп в сучасному свт були закладенi поваленням режиму сьогунату i наступними реформами, здшсненими новою владою.
Радянськi дослiдники Ю. Д. Кузнецов, Г. Б. Навлщька, I. Н. Сирiцин в загальнш працi, присвяченiй юторп Японп [7], аналiзують положення кра'ни напередоднi революцп Мейдзi. Серед причин падiння сьогунату вони називають: важке економiчне становище японського народу на початку XIX ст., пол^ичну кризу сьогунату, а також «вщкриття» Японп шоземними державами та укладання нерiвноправних договорiв. На думку дослщниюв, саме «крестьянские восстания и городские бунты расшатали токугавский феодальный строй. Победа дворянско-буржуазного блока южных феодальных княжеств стала возможной лишь благодаря все расширявшейся и нараставшей крестьянской войне...» [7, с. 160].
Серед сучасних росшських праць, присвячених юторп Японп, можна видшити двотомну працю «История Японии» тд редакщею О. С. Жукова [6], в першому томi яко'' досить грунтовно аналiзуються останнi роки Токугавського режиму, причини, як призвели до падшня сьогунату, та роль шоземних держав у поглибленш кризових явищ. Також велику увагу придшено реформам рокiв Темпо, якими сьогун намагався полшшити кризове становище.