CC BY
39
V. Karachevska
ACTIVITY OF THE RED CROSS AND RED CRESCENT WITHIN UKRAINIAN
DONBASS (late 1960s - 1980 years).
Structure of the Red Cross was a multi-level system. Primary organization created in all enterprises, factories, farms, educational institutions, and so on. Basis of Society in the Soviet Union was a specialized asset that was divided according to their area of work (eg, TB, flu, toxic substances). Controlling the activities of the sanitary condition of work or learning objects followed public health inspectors.
In the second half of the 1960s - 1980s, the ranks Voroshylovhrad and Donetsk Red Cross included 40 - 45% of the population. The number of redcross activists and organizations mainly increased. The exception was the countryside, where the popularity of the Society's membership and coverage inhabitants were very slow.
The existence of the Red Cross carried out on a voluntary basis, mainly through membership fees and donations from patrons. The most famous area of activity in the Donbas become a donor movement. The redcross participated in the opening of blood transfusion stations. Such structure as nurse's bureau engaged in caring for the sick and elderly, helping them around the house.
A contact with the population supported the Red Cross through newspapers, magazines, radio and television. The media promoted a healthy lifestyle, condemned bad habits, shared helpful tips. To attract more people in Ukrainian Donbass, participants of the redcross movement staged regular quizzes, competitions, ups, sports.
The main problem in the case of the Red Cross remained insufficient funding. Voluntary associations had virtually no government support, and thus solve their own organizational and methodological difficulties. Although the entire country within the scope of impact of the Company were insignificant role of this organization for individuals can not be overemphasized .
Keywords: Red Cross and Red Crescent Societies, donor, volunteer, public health inspector, the primary organization, district committee.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Романцов B.M., d.i.H, проф.; Школъсъкии B.M. d.i.H., проф.
УДК 930:33(477)"1957/1965"
Ю. В. Коробка
ТЕРИТОИАЛЬНЕ УПРАВЛ1ННЯ ПРОМИСЛОВ1СТЮ (1957 - 1965 рр.) В
УКРА1Н1: СУЧАСНА РОСШСЬКА ТА УКРАШСЬКА 1СТОР1ОГРАФ1Я
Статтю присвячено icmорiогрaфiчномy aHrni3y вивчення реформи управлтня промисловжтю, яка була розпочата за тщативою М. Хрущова 1957р. з метою переходу вiд галузевого принципу керiвницmвa економтою через мШстерства до mериmорiaлъно'г системи управлтня через ради народного господарства. Biдзнaчено, що в сучаснт украгнсъкт i ростсъкт науковт лimерamурi не склалася однозначна оцтка доcвiду регiонaлiзaцu управлтня промислов^тю. Спостер^аетъся доситъ таки широкий нaбiр мiркувaнъ вiд цшковитого запереченняреформи до суцтъног гг апологи.
Ключов1 слова: сучасна ростсъка та украгнсъка icmорiогрaфiя, icmорiогрaфiчнa ситуащя, М. Хрущов, рада народного господарства (1957 - 1965рр.)
Зaпpoвaджeння paд нapoднoгo гocпoдapcтвa (дaлi - PHf) тa ïx фyнкцioнyвaння як opгaнiв yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю в eкoнoмiчниx aдмiнicтpaтивниx paйoнax пpoтягoм 1957 - 1965 pp. cвiдчили пpo нoвy cпpoбy знaйти виид iз бeзпepcпeктивнoгo нaпpямкy poзвиткy paдянcькoï eкoнoмiчнoï cиcтeми. Дo нaшoгo чacy oднoзнaчнoï й apгyмeнтoвaнoï тa пoзбaвлeнoï yпepeджeння oцiнки ще'1 peфopми да виpoблeнo. Cтвopeння cпpиятливиx нayкoвиx yмoв для yтoчнeння xapaктepy тa знaчeння вкaзaнoгo пepeтвopeння пepeдбaчae icтopioгpaфiчнe ocмиcлeння, y пepшy чepгy, дopoбкy дocлiдницькoï дiяльнocтi pociйcькиx тa yкpaïнcькиx нау^вщв. Знaчнa чacтинa cфopмyльoвaниx ними виcнoвкiв, якi пoбyтyють й тлyмaчaтьcя y cьoгoдeннiй гyмaнiтapиcтицi й нa пoбyтoвoмy piвнi, мaють чимaлe знaчeння для poзyмiння icтopичнoï дoлi CPCP тa йoгo eкoнoмiчнoï cпpoмoжнocтi.
Haйбiльш змютовний i oб'eктивний aнaлiз cтaнy вивчeнocтi eкoнoмiчнoï peфopми 1957 - 1965 pp. в У^шт здiйcнeнo y диcepтaцiйнoмy дocлiджeннi O. Bopoшилoвa [6]. В aвтopeфepaтi диcepтaцiï пpocтeжeнo тpи пepioди y вивчeннi тeми. ^и цьoмy зaзнaчeнo дocить таки нepiвнoмipний iнтepec дo пpoблeми paднapгocпiвcькoï peфopми, зocepeджeння дoпepeбyдoвчиx дocлiдникiв cпoчaткy лишe на пoзитивниx, a згoдoм тшьки на нeгaтивниx acпeктax цьoгo пepeтвopeння. Зacлyгoвye cxвaлeння намагання aвтopa залучити дo нayкoвoгo poзглядy дopoбoк icтopикiв та eкoнoмicтiв y^arn^^'í дiacпopи. Cпpoби icтopioгpaфiчнoгo aнaлiзy нeвeликoï cyкyпнocтi icтopичниx твopiв cyчacниx дocлiдникiв peфopми у^авлшня пpoмиcлoвicтю здiйcнeнo y cтaттi Ж. Kyкypyзи [14].
Зaгaльнi питання icтopioгpaфiï paднapгocпiвcькoï пepeбyдoви знайшли вiдoбpaжeння y дoктopcькиx диcepтaцiяx pociйcькиx icтopикiв В. Дpиндiнa, В. Mepцaлoвa, В. Шecтaкoвa i кaндидaтcькiй Л. Ceмeнoвoï, пpиcвячeниx cтвopeнню i фyнкцioнyвaнню paд нapoднoгo гocпoдapcтвa як y цiлoмy в Pociйcькiй Фeдepaцiï, так i в oкpeмиx eкoнoмiчниx paйoнax [10; 20; 27; 29]. Зaгaлoм дocлiдники вщзначали дocить таки eфeктивнy дiяльнicть циx тepитopiaльниx opгaнiв yпpaвлiння нapoдним гocпoдapcтвoм.
Meтa cтaттi - poзгляд poзвиткy нayкoвoгo знання пpo peгioнaльнe yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю У^аши (1957 - 1965 pp.) cyчacними pociйcькими та у^ан^кими дocлiдникaми.
У нaкoпичeннi icтopичниx знань paдянcькoю та пocтpaдянcькoю гyмaнiтapиcтикoю ^o peфopмy yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю мoжнa виoкpeмити чoтиpи icтopioгpaфiчнi пepioди: пepший - вщ пoчaткy вивчeння нaпpикiнцi 1950-x pp. дo ycyнeння M. Xpyщoвa вiд влади; дpyгий - iз cepeдини 1960-x дo cepeдини 1980-x pp.; тpeтiй - вiд дpyгoï пoлoвини 1980-x pp. дo пoчaткy 1990-x pp., чeтвepтий (cyчacний) -бepe пoчaтoк з 1991 p. i poзгopтaeтьcя дo cьoгoдeння [11].
У пepший пepioд peфopмa з пepeбyдoви yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю нaлeжaлa дo чиcлa пpoблeм, щo були y ^rnpi уваги paдянcькoï гyмaнiтapиcтики. Bиcвiтлeнню пiдлягaли зaгaльнi питання (y piзниx вapiaцiяx), щo мали джepeлoм дoкyмeнти KПPC. У дocлiджeнняx пiдкpecлювaлocя, як мiнicтepcькa cиcтeмa вичepпaлa ceбe i яким чинoм гальмувала iндycтpiaльний poзвитoк ^ama Bиcлoвлeнi пapтiйним кepiвництвoм oчiкyвaння на peзyльтaти пepeтвopeння знaxoдили вiдoбpaжeння y лiтepaтypi, дe вcтaнoвлювaлиcя факти пoлiпшeння викopиcтaння мicцeвиx pecypciв для poзвиткy пpoмиcлoвocтi, oблaштyвaння нaлeжним чидам cпpaви cпeцiaлiзaцiï i кooпepyвaння виpoбництвa [12, c. 132].
У дай жe чac iз лeгкoï pym M. Xpyщoвa y гpoмaдcькo-пoлiтичнiй пpoблeмaтицi yтвepдилocя ycвiдoмлeння зaгpoзи «мюництва», тобто вiдcтoювaння нoвими opгaнaми yпpaвлiння вyзькoмicцeвиx iнтepeciв на шкoдy зaгaльнoдepжaвнiй cпpaвi, щo вiдбилocя
32
y вiдcтeжeннi нayкoвцями такик нeгaтивниx пpoявiв i тaвpyвaннi ïx. Xapaктepнoю oзнaкoю вcix пpaць пepшoгo icтopioгpaфiчнoгo пepioдy бyлo бeзoгляднe пiдкpecлювaння кopиcниx pиc peфopми, нaгoлoшeння на ïï нacтyпнocтi з лeнiнcькoю тeopeтичнoю i пpaктичнoю cпaдщинoю. Ocoбливicтю пepшoгo пepioдy була нaявнicть виняткoвиx випадюв oпpилюднeння мipкyвaнь щoдo пoтpeби вдocкoнaлeння нe пpocтo iнcтитyтiв yпpaвлiння нapoдним гocпoдapcтвoм, а нaпoвнeння ïx дiяльнocтi eкoнoмiчнoю cyтнicтю, зaпpoвaджeння мaтepiaльнoгo зaoxoчeння poбoти пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв (O. Лiбepмaн) [12, c. 132 - 134].
Пюля пoвaлeнням M. Xpyщoвa, y дpyгий icтopioгpaфiчний пepioд, нayкoвa думка пpo xapaктep i знaчeння paднapгocпiвcькoгo yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю нiвeлювaлacя cпpийняттям пepeтвopeння як oднoгo з пpoявiв вoлюнтapизмy paдянcькoгo лiдepa. Дeякi acпeкти ще'1 бaгaтoплaнoвoï пpoблeми вce ж таки були виcвiтлeнi y лiтepaтypi, aлe ïx вивчeння нe вийшлo за paмки нeвeликиx cюжeтiв y мoнoгpaфiяx та yзaгaльнюючиx видaнняx, oкpeмиx cтaтeй тoщo. Пpи цьoмy poзгляд лoкaлiзyвaвcя пepeлiкoм пoзитивниx pиc peфopми ^^пяла бiльш пoвнoмy викopиcтaнню мicцeвиx pecypciв i peзepвiв, poзв'язaнню дeякиx питань кoмплeкcнoгo poзвиткy eкoнoмiчниx paйoнiв, пiдвищeнню piвня мiжгaлyзeвoï cпeцiaлiзaцiï i кooпepyвaння opгaнiзaцiï мaтepiaльнo-тexнiчнoгo пocтaчaння y ниx тoщo). Cxвaльнi якocтi пepeтвopeння дoпoвнювaлиcя нeгaтивними oзнaкaми (пocлaблeння цeнтpaлiзoвaнoгo плaнoвoгo кepiвництвa poзвиткoм eкoнoмiки, «ш^ищ^», пiдpив зaпpoвaджeння нoвiтнix дocягнeнь науки i тexнiки, зpocтaння зaгaльнoï чиceльнocтi aпapaтy yпpaвлiння). Ha думку aвтopiв, якi пpaцювaли пiд чac дpyгoгo пepioдy, пpoгaлини peфopми явнo пepeвaжaли ïï пoзитивнi pиcи. Toмy дocлiдникaм видaвaлocя, щo cиcтeмa yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю чepeз гaлyзeвi мiнicтepcтвa нe вичepпaлa ceбe [13, c. 203].
^вий piвeнь poзyмiння paднapгocпiвcькoï peфopми cфopмyвaвcя y тpeтiй icтopioгpaфiчний пepioд. ^у^вщ ocягнyли aдмiнicтpaтивний xapaктep пepeтвopeння, щo нe зaчiпaлo кopiнниx чинникiв виpoбничиx вiднocин [13, c. 203 - 204].
У чeтвepтий пepioд вiднoвлюeтьcя poзгляд paднapгocпiвcькoï тeми y бшьш дoклaднoмy фopмaтi. В yмoвax дoкopiннoï змiни icтopioгpaфiчнoï crnya^ï, пiд впливoм дopoбкy iнoзeмниx дocлiдникiв, нayкoвцiв-eмiгpaнтiв з CPCP (Я. Бшдаький, Б. Bинap, I. Maйcтpeнкo, Дж. Бoффa, A. Kaцeнeлiнбoйгeн, H. Bepт, Дж. Xocmot та iн.) вчeнi на пocтpaдянcькoмy пpocтopi виявляють зв'язoк paднapгocпiвcькoï peфopми з пepипeтiями пoлiтичнoï бopoтьби на вищиx щaбляx пapтiйнo-дepжaвнoï влади ^аши [16, c. 13].
Пoлiтичнy дeтepмiнaнтy, як oдин iз чинникiв peopгaнiзaцiï yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю, вбачали O. Лeйбoвич [17, c. 147 - 150] та aвтopи «Oчepкoв экoнoмичecкиx peфopм» (M., 1993), видaниx пiд гpифoм Iнcтитyтy eкoнoмiки PAH [21, c. 171 - 172]. В ocтaннiй пpaцi зaзнaчaвcя cepйoзний cпpoтив peфopмi з бoкy «пpибiчникiв кoмaнднo-aдмiнicтpaтивнoï cиcтeми», щo пepeвaжaли y пapтiйнoмy i дepжaвнoмy aпapaтi [21, c. 172].
Пpoтe на пepшe мicцe cepeд пpичин пepeтвopeнь aвтopи нapиciв вдаунули oб'eктивнi пoтpeби змiн y coцiaльнo-eкoнoмiчнoмy poзвиткy ^аши й yпpaвлiннi ним, щo в ocнoвнoмy пoвтopюe apгyмeнтaцiю M. Xpyщoвa, дoкyмeнтiв KQPC щoдo нeoбxiднocтi пepeбyдoви yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю i бyдiвництвoм [21, c. 171]. Дocить aнaxpoнiчнo як для чeтвepтoгo icтopioгpaфiчнoгo пepioдy виглядають звepнeння y книжщ дo лeнiнcькoï pитopики та дeклapaцiй пpoгpaми PKП (б) щoдo пoдoлaння бюpoкpaтизмy як пepeшкoди на шляxy гocпoдapcькoгo бyдiвництвa [21, c. 176]. Oтжe, piшyчoгo poзpивy з paдянcькoю icтopioгpaфiчнoю тpaдицieю тут щe да вiдбyлocя, пoпpи знaчнo пiдyпaлy на мoмeнт виxoдy y cвiт мoнoгpaфiï peпyтaцiю лeнiнcькoï тeopeтичнoï, пpaктичнoï та мopaльнoï cпaдщини.
33
Як нeгaтивний нacлiдoк peфopми y «Oчepкax ...» oцiнeнo збiльшeння кiлькocтi пpaцiвникiв opгaнiв yпpaвлiння нapoдним гocпoдapcтвoм, aджe, нa думку aвтopiв пpaцi, змeншeння чиceльнocтi aпapaтy дepжaвнoгo i гocпoдapcькoгo yпpaвлiння бyлo зaпopyкoю знижeння piвня бюpoкpaтизмy в кepiвництвi нapoдним гocпoдapcтвoм. Toмy як нecпpиятливий бiк peфopми вiдзнaчaлacя, нaявнicть та 1960 p. нaйвищoï зa пoвoeннi poки кiлькocтi yпpaвлiнцiв [21, c. 175-176]. Ha ocнoвi вiдoмocтeй, щo мicтятьcя y piзнoгo poдy cтaтиcтичниx видaнняx paдянcькoгo чacy, в «Oчepкax ...» зpoблeнo виcнoвoк пpo пoгipшeння вaжливиx мaкpoeкoнoмiчниx пoкaзникiв у pom фyнкцioнyвaння paднapгocпiв: вiднocнe знижeння eфeктивнocтi нapoднoгo гocпoдapcтвa, змeншeння тeмпiв pocry нaцioнaльнoгo дoxoдy i пpoдyктивнocтi пpaцi [21, c. 187-188].
Щoдo бeзyмoвниx пpopaxyнкiв, якими cyпpoвoджyвaвcя piзкий repex^ дo yпpaвлiння нapoдним гocпoдapcтвoм зa тepитopiaльним пpинципoм, тo цe, та думку тау^вщв, - poзpив мiж гaлyзeвим i тepитopiaльним poзпoдiлoм ^a^, yнacлiдoк чoгo пopyшyвaлиcя мiжpaйoннi гaлyзeвi зв'язки, пocилилиcя eлeмeнти aвтapкiï [21, c. 191]. Дo пoзитивниx влacтивocтeй peфopми вiднeceнo тe, щo repex^ дo нoвoï cиcтeми yпpaвлiння бyлo здiйcнeнo у кopoткий тepмiн бeз cтвopeння пepeшкoд нopмaльнiй дiяльнocтi пiдпpиeмcтв [21, c. 178].
У дocлiджeннi тaкoж cфopмyльoвaнo тeзи пpo пepeвaги paднapгocпiвcькoгo пepioдy: пocилeння coцiaльнoï cпpямoвaнocтi гocпoдapcькoï дiяльнocтi, opгaнiзaцiя oпepaтивнoгo кepiвництвa пiдпpиeмcтвaми, poзвитoк мiжгaлyзeвoï i тepитopiaльнoï ^o^pa^'i виpoбництвa у мeжax вeликиx peгioнiв. Дo пoзитивy зapaxoвaнo cтвopeння зa дoпoмoгoю мaшинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв виpoбничoï iнфpacтpyктypи (вкpaй зaнeдбaнoï дo зaпpoвaджeння PHГ) у лeгкiй, xapчoвiй тa м'яcoмoлoчнiй пpoмиcлoвocтi й фopмyвaння мiжгaлyзeвиx виpoбництв i peмoнтниx бaз для мaлиx пiдпpиeмcтв. Дo чиcлa cxвaльниx pиc тepитopiaльнoгo yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю вiднeceнo aктивнy peкoнcтpyкцiю пiдпpиeмcтв, тypбoтy ^o якicть пpoдyкцiï, зpocтaння piвня квaлiфiкaцiï кaдpiв, cтвopeння мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи пocтaчaння виpoбництвa [21, c. 190-191].
Aвтopи видaння ввaжaють нeдoвeдeнoю пoшиpeнy тeзy пpo втpaтy cиcтeми yпpaвлiння HTO у paднapгocпiвcький пepioд. Haвпaки, у 1961-1965 pp. бyлo cтвopeнo 23 172 зpaзки нoвиx типiв мaшин, oблaднaння, aпapaтiв i пpилaдiв. Пюля пoвepнeння дo гaлyзeвoï cиcтeми yпpaвлiння ця кiлькicть тaк i зaлишилacя нeпepeвepшeнoю [21, c. 191]. Пiдcyмкoвий виcнoвoк у дocлiджeннi cтocoвнo peфopми 1957 p. - ïï дocвiд вapтий вивчeння [21, c. 194-195].
Heyпepeджeнo xiд peфopми в УPCP, peзyльтaтивнicть дiяльнocтi PHГ бyлo дocлiджeнo y диcepтaцiï O. Bopoшилoвa [6]. Cпиpaючиcь нa apxiвнi мaтepiaли, дocлiдник виoкpeмив як oдин з ocнoвниx нaпpямкiв дiяльнocтi Дepжплaнy УPCP тa paд нapoднoгo гocпoдapcтвa - визнaчeння cпeцiaлiзaцiï пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв. У вiдпoвiднocтi дo poзpoблeниx плaнiв нa низщ пiдпpиeмcтв бyлo cкopoчeнo нoмeнклaтypy виpoбiв, збiльшeнo випycк cпeцiaлiзoвaнoï пpoдyкцiï, opгaнiзoвaнo вyзькocпeцiaлiзoвaнi виpoбництвa мiжгaлyзeвoгo пpизнaчeння [6, c. 14].
Пpoтe, зa cпocтepeжeнням нayкoвця, нa пepeшкoдi цiй дiяльнicть cтaли cepйoзнi тpyднoщi. Taк, зoкpeмa, зaвдaння iз poзвиткy пoтyжнocтeй cпeцiaлiзoвaниx пiдпpиeмcтв, щo зaтвepджyвaлиcь ypядoм YPCP, iз poкy в piк да викoнyвaлиcя. Дaючи зaгaльнy oцiнкy paднapгocпiвcькiй peфopмi, icтopик твepдить пpo давну дeмoкpaтизaцiю yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю, a тaкoж cтвopeння yмoв для бiльш шиpoкoгo зaлyчeння тpyдящиx дo виpiшeння eкoнoмiчниx пpoблeм [6, c. 13-14]. Ha таш пoгляд, в ocнoвi циx двox тeз лeжить звичнa, пoзбaвлeнa peaльнoгo нaпoвнeння paдянcькa iдeoлoгeмa i ïï нayкoвi кoмeнтapi пepшoгo пepioдy дocлiджeння тeми PHT
34
Пoзитивнa якicть peфopми, за oбгpyнтoвaним виcнoвкoм дocлiдникa, виявилacя y низщ ycпiшниx пepeтвopeнь: cтвopeння единoï pecпyблiкaнcькoï мepeжi пocтaчaльницькo-збyтoвиx opгaнiв зi змeншeнням витpaт на yтpимaння ще'1 cлyжби; вiдмoвa вiд зaвeзeння в У^ашу тиx виpoбiв, якi мoжнa бyлo вигoтoвляти на пiдпpиeмcтвax pecпyблiки; Дo пoзитивy пepeбyдoви yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю O. Bopoшилoвим зapaxoвaнo виникнeння cпpиятливиx yмoв для кoнцeнтpaцiï виpoбництвa, щo пoдeкyди мaлo нacлiдкoм збiльшeння випужу пpoдyкцiï на icнyючиx виpoбничиx плoщax, а тaкoж пiдвищeння пpoдyктивнocтi пpaцi. Paзoм iз тим, зaxoди y pecпyблiцi iз oб'eднaння й у^упдання нeвeликиx пiдпpиeмcтв, на думку aвтopa, мали на мeтi гoлoвним чинoм cкopoчeння yпpaвлiнcькoгo aпapaтy, а виpoбничy cтpyктypy пiдпpиeмcтв нe зaчiпaли [6, c. 15-17].
Увaжнe вивчeння джepeл дaлo нayкoвцю мoжливicть пoмiтити факти пepeвикoнaння пiдпpиeмcтвaми плaнiв внyтpiшньopaйoнниx пocтaвoк пpи зpивi пocтaчaння дo тши^ eкoнoмiчниx paйoнiв. Kpiм тoгo, O. Bopoшилoвим виявлeнo вiдcyтнicть cиcтeмaтичнoгo i дieвoгo кoнтpoлю за xoдoм ви^нання плaнiв пocтaвoк y бiльшocтi paднapгocпiв [6, c. 15]. Cxoжi мipкyвaння були виcлoвлeнi в aвтopeфepaтi диcepтaцiï П. Гopдieнкa [9].
Значну увагу зaпpoвaджeнню peфopми пpидiлeнo y пpaцяx, cтвopeниx В. Бapaнoм oднoociбнo та y cпiвaвтopcтвi з В. Дaнилeнкoм [1 - 3]. Peaлiзaцiя eкoнoмiчнoï пoлiтики xpyщoвcькoгo кepiвництвa poзглядaeтьcя в paмкax eвoлюцiï paдянcькoгo тoтaлiтapизмy в нaпpямкy лiбepaлiзaцiï пoлiтичнoгo peжимy, щo icтoтнo нe зaчeпилo пiдвaлин нapoднoгo гocпoдapcтвa. За oфiцiйнo пpoгoлoшeнoю мeтoю peфopми В. Бapaн нaмaгaвcя poзглeдiти дaлeкoгляднi пoлiтичнi мoтиви - наступ на ypядoвy бюpoкpaтiю та aпapaт як ocнoвнi джepeлa кoнcepвaтивниx тeндeнцiй та ocepeдoк пpocтaлiнicтcькoгo, кoнтppeфopмaцiйнoгo нaпpямкy [3, c. 172].
Teзy ^o paцioнaлiзaцiю дiяльнocтi пiдпpиeмcтв в yмoвax PHF дocлiдник oбгpyнтoвye за дoпoмoгoю низки фaктiв, зoкpeмa oб'eднaння cпopiднeниx виpoбництв i cтвopeння cиcтeми гoлoвниx пiдпpиeмcтв y Cтaлiнcькoмy paднapгocпi, злиття Cмoлянинiвcькoгo i Pyтчeнкiвcькoгo кoкcoxiмiчниx зaвoдiв, Дзepжинcькoï збaгaчyвaльнoï фaбpики i Щepбинiвcькoгo кoкcoxiмiчнoгo зaвoдy [3, c. 175]. Ta^ кoмбiнyвaння, за твepджeнням icroprna, cпpиялo кoмплeкcнoмy викopиcтaнню cиpoвини, палива, eлeктpoeнepгiï на пocлiдoвниx cтaдiяx пepepoбки, oб'eднaниx в единий цикл [3, c. 164].
Aвтop звepтaе увагу на тe, щo нoвa cиcтeмa yпpaвлiння пopoдилa нoвi тpyднoщi й пpoблeми, зoкpeмa пopyшeння дepжaвнoï диcциплiни aбo так звaнe мicництвo, тяганину та бюpoкpaтизм [3, c. 178, 182]. Як пpиклaд нoвoгo нeгaтивнoгo явища y гocпoдapcькoмy життi нaвoдятьcя вiдoмocтi пpo нeнaлeжнe cтaвлeння дeякиx кepiвникiв Cтaлiнcькoгo eкoнoмiчнoгo paйoнy дo викoнaння зaмoвлeнь Bopoшилoвгpaдcькoï oблacтi [3, c. 331].
Icтopик нaвiв цiкaвi вiдoмocтi cтocoвнo poзвиткy пpoмиcлoвocтi УPCP. Taк, oбcяг виpoбництвa пiдпpиемcтв УPCP, пiдпopядкoвaниx paднapгocпaм, за пepioд 19571965 pp. зpic y 2,2 paзи [3, c. 184]. Oднaк цi вpaжaючi пoкaзники, вiдзнaчaе В. Бapaн, дocягaлиcя eкcтeнcивним шляxoм i були peзyльтaтoм пpoцecy нaдiндycтpiaлiзaцiï, qo пoглинaлo вeличeзнi pecypcи, aлe да дaвaлo piвнoцiннoгo гocпoдapcькoгo peзyльтaтy, eкoнoмiкa пpaцювaлa caмa на ceбe, а да на людину [3, c. 185-186].
За cпocтepeжeнням C. Kyльчицькoгo на тлi нecкiнчeниx opгaнiзaцiйниx «пepeтpyшyвaнь» peзyльтaти poзвиткy y^arn^^'í пpoмиcлoвocтi виглядали в дoбy M. Xpyщoвa цш^м дoбpe. Teмпи ïï poзвиткy пepeвищyвaли cepeднi пo CPCP. Oднaк,
децентрализация управлшня, на думку науковця, не полшшила економ1чних показниюв виробництва [15, с. 122, 129].
Влучне м1ркування стосовно утворення раднаргоств висловив В. Даниленко. Реформа, на думку науковця, посилювала господарську автономию союзних республик 1, таким чином, порушувала тенденцию до «штернацюнал1зацп» укра'шсько! економ1ки, що робила 11 (й саму Украшу) «ручною, керованою, беззахисною». Нова ситуащя була на шкоду уштарнш держав1. Тому партшно-державна бюрократия як пров1дна сила радянського суспшьства легко 1 швидко позбавила М. Хрущов влади [28, с. 417, 422, 423].
У публикациях четвертого перюду можна зустр1ти думку, у вщповщносп до яко! у раднаргоствськш реформа не було економ1чно! необхщносп 1, бшьше того, вона суперечила лопщ оргатзацп шдустрп СРСР. Так, росшський науковець I. Благих, виходячи з того, що тсля скасування раднаргоств (1965 р.) вщбулося вщновлення галузевого тдходу, д1йшов висновку про невичерпашсть на той момент централ1зованого управлшня економ1кою, а, отже, вщсутшсть об'ективно! потреби у його кардинальному злам1 [4].
У монографп та дисертацшному дослщжент В. Шестакова регюнал1зац1я управлшня промислов1стю, навпаки, визнасться перспективним перетворенням, в якому простежусться рацюнальне зерно. Однак заходи М. Хрущова, на думку юторика, так 1 не змогли зробити систему господарювання у СРСР керованою [30, с. 265; 29, с. 354].
У четвертий перюд вщновлюеться традищя розгляду раднаргоств окремих регютв. Так, у статп донецького економ1ста О. Решетняка щодо причин проведення реформи 1957 р. вщтворюеться тогочасна аргументация партшно-державно! верх1вки [23, с. 70-71; 32]. Особливютю досл1дження е висунення на перший план положення, на п1дстав1 статистичних ведомостей, про те, що РНГ д1яли в умовах зростаючого добробуту народу, запровадження заходов державно! социально! програми (збшьшення зарплаты роб1тник1в 1 службовц1в, зменшення тривалосп робочого часу). Науковець тдкреслив позитивна насл1дки такого розвитку - зростання защкавленосп громадян у прац1 в народному господарствь Це, на думку досл1дника, призвело до скорочення зайнятих в особистому подсобному господарств1 майже вдв1ч1 за период з 1959 р. до 1965 р. та, в свою чергу, сприяло розширенню виробництва 1 сфери послуг. Так, за 1958-1965 рр. з'явилося 6500 нових тдприемств, що бшьше, шж було збудовано за перюд з 1966 р. до 1985 р. [23, с. 70-71].
О. Решетняк як заслугу Донецько! РНГ оцшюе створення х1м1чних комплексов у С1веродонецьку, Дншродзержинську та Горл1вц1, машинобуд1вельних - у Краматорську, Дружк1вц1 та Мар1упол1, розгортання роб1т 1з техн1чного переобладнання промислових п1дприемств. А в1дрегульоване раднаргоспами кооперування поставок тдприемств на 1965 р. визначаеться науковцем таким, що наближалося до оптимального стану.
Загалом устштсть д1яльност1 РНГ, на думку економ1ста, п1дтверджуеться загальносоюзними темпами зростання обсяпв промислового виробництва, що були большими, н1ж у наступн роки [23, с. 70-71]. Отже, досл1дник створив картину раднаргоствсько! 1дилп.
У час (1992 р.), коли побачила св1т стаття О. Решетняка, на тл1 загибел1 радянського економ1чного механизму 1 вражаючо! кризи, що переживала Украша, звичайно ж, доба РНГ могла видаватися «золотим в1ком», коли спостер1галася стала динамика зростання добробуту трудящих. Такому в1дображенню раднаргоствсько! реформи сприяла й мизерна джерельна база статт1. Тож висловлення некритичного
36
cтaвлeння, яким пpocякнyтa poбoтa O. Peшeтнякa, дo «дoбpoбyтy» на мeжi «вiдлиги» i пoчaткy «зacтoю» мoжнa cпpиймaти як цiлкoм зaкoнoмipнe.
У пpaцяx A. Capжaнa [24 - 26] вiдтвopeнo ycтaлeнi yзaгaльнюючi oцiнки, як пoзитивнi, так i нeгaтивнi, тepитopiaльнoï cиcтeми yпpaвлiння виpoбництвoм, щo cклaлиcя в ocтaннiй пepioд дocлiджeння PHГ. Пiдкpecлюючи факт пiдвищeння eфeктивнocтi виpoбництвa, як нacлiдoк peфopми, нayкoвeць зазначав, щo нaйбiльший пpиpicт вiдзнaчивcя y пepioд, кoли пiдпpиемcтвa зaлишaлиcя «шчшми», тoбтo кoли мiнicтepcтвa були cкacoвaнi, a PHF да вcтигли зaглибитиcя y cyтнicть cпpaв [26, c. 8388]. Цш^м cxoжe мipкyвaння виcлoвилa й Л. Maзiтoвa y cтaттi, пpиcвячeнiй eкoнoмiчнoмy poзвиткy вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi y 50-т pp. XX cт. [19, c. 212 - 213].
У статп O. Гapмaшa i Л. ^jimo'i «Дiяльнicть Дoнeцькoгo paднapгocпy» зaзнaчeнo, щo пepioд фyнкцioнyвaння Дoнeцькoгo paднapгocпy xapaктepизyвaвcя пoтyжним poзгopтaнням тexнiчнoгo пepeoблaднaння як важ^, так i xapчoвoï та м'яcoмoлoчнoï пpoмиcлoвocтi, щo пoзитивнo вплинyлo на виcoкi тeмпи зpocтaння в periorn виpoбництвa i в пoдaльший пepioд. Зaзнaчeнo, щo дiяльнicть PHT y зaзнaчeнoмy eкoнoмiчнoмy paйoнi cпpиялa yтвopeнню та poзвиткy гaлyзeвиx нayкoвo-дocлiдниx iнcтитyтiв, кoнcтpyктopcькo-тexнoлoгiчниx opгaнiзaцiй, якi зaбeзпeчyвaли пpиcкopeння нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy [8, c. 65 - 67].
У кoлeктивнiй мoнoгpaфiï «Byгiльний Дoнбac y дpyгiй пoлoвинi XX cтoлirтя» [7] в oкpeмoмy пapaгpaфi (aвтop - O. Данилш) paднapгocпiвcькiй peфopмi винeceнo cyвopий виpoк - нe дала пoзитивниx peзyльтaтiв, нe пoв'язaнa з ycпixaми y poзвиткy вyгiльнoï гaлyзi. Haтoмicть, за мipкyвaннями aвтopa, вoнa стала пpичинoю «пepeнaceлeння» шaxт i тpecтiв yпpaвлiнцями, а тaкoж мicництвa, щo, нiбитo, пoкликaлo звopoтний пpoцec peцeнтpaлiзaцiï (нaпpиклaд, вивeдeння за мeжi кoмпeтeнцiï paднapгocпiв шaxтнoгo бyдiвництвa). Bиcyвaючи думку пpo нaявнicть y кoжнoï гaлyзi нapoднoгo гocпoдapcтвa cпeцифiчниx пoтpeб, oднaкoвиx y мeжax ycьoгo paдянcькoгo eкoнoмiчнoгo пpocтopy, на наш пoгляд, aвтop здiйcнюе aпoлoгiю гaлyзeвoï cиcтeми yпpaвлiння y виглядi coюзниx мiнicтepcтв. Зaгaлoм, пiдпopядкyвaння пiдпpиемcтв вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi тepитopiaльнoмy opгaнy yпpaвлiння видaетьcя дocлiдникy, на нашу думку, нaйгipшим видoм yпpaвлiння в paмкax «диpeктивнo-мoбiлiзaцiйнoï мoдeлi» [7, c. 65 - 67].
Пpoтe A. Бyждeжaн зi змiнoю cиcтeми yпpaвлiння i paцioнaлiзaцiею eкoнoмiчниx зв'язкiв пoв'язyвaв пepexiд чopнoï мeтaлypгiï Дoнбacy в poзpяд пpибyткoвиx гaлyзeй пpoмиcлoвocтi [5, c. 131].
У нeзaлeжнiй Укpaïнi пoбaчили cвiт cпoгaди y^^m^^x paдянcькиx пapтiйниx i дepжaвниx дiячiв, щo y poки «вщлиги» oбiймaли пocaди в oблacниx кoмiтeтax KПУ. Taк, y зaпиcкax Я. Пoгpeбнякa зaзнaчeнo, щo y бутнють йoгo пepшим ceкpeтapeм Пoлтaвcькoгo пpoмиcлoвoгo oбкoмy KПУ poзв'язaння пpoблeм poзвиткy пpoмиcлoвocтi oблacтi вiдбyвaлocя за пiдтpимки кepiвникiв та iнжeнepнo-тexнiчниx пpaцiвникiв Xapкiвcькoгo paднapгocпy. Пpи цьoмy aвтop мeмyapiв вiдзнaчив вeликy poль йoгo poзyмнoгo i пpинципoвoгo кepiвникa O. Co'1'ча. Meмyapиcт згадуе, щo мiж oбкoмoм rap^ni i paднapгocпoм вiдpaзy вcтaнoвилиcя дiлoвi cтocyнки [22, c. 97]. ^ffl^o зaгaльнoï oцiнки PHГ, то Я. Пoгpeбняк oкpeмo пiдкpecлюе, щo ïx cтвopeння бyлo цiлкoвитo ви^авданим. Ha йoгo думку, цi yпpaвлiнcькi cтpyктypи cпpияли poзвиткy eкoнoмiки oблacтeй, ^шв та pecпyблiк [22, c. 97 - 98].
У тpилoгiï cпoгaдiв «Гpyз памяти» вiдoмий у^ан^кий paдянcький пapтiйний i дepжaвний дiяч O. Ляшкo пpиcвятив xpyщoвcькoмy дecятилiттю oкpeмий poздiл [18]. Biдxилившиcь вщ cyтo мeмyapниx пpинципiв, aвтop пoдiливcя cвoïми думками, щo нaвiяв йoмy нoвiтнiй чac в icTOpiï Укpaïни, кoли cтвopювaлиcя cпoгaди. Oдним iз
37
виxiдниx мipкyвaнь e coлiдapизaцiя з xpyщoвcьким poзyмiнням, щй цeнтpaлiзм в yпpaвлiннi нapoдним гocпoдapcтвoм ocтaтoчнo ceбe вичepпaв. Будучи бeзпocepeднiм yчacникoм paднapгocпiвcькoï peфopми, cпиpaючиcь нa вiдoмocтi ЦCУ YPCP зa тi pom aвтop впeвнeнo oцiнюe peфopмy як «^porpec^^ piшeння», i xoч вoнa i нe змiнювaлa aдмiнicтpaтивнe yпpaвлiння eкoнoмiкoю, пpoтe poзв'язyвaлa iнiцiaтивy pecпyблiк тa oблacтeй [18, c. 57, 60].
Ц^вим e cпocтepeжeння ^к би мoвити, зcepeдини aдмiнicтpaтивнo-кoмaнднoï метеми) виднoгo пapтiйнoгo дiячa cтocoвнo cтaвлeння дo peфopми з бoкy мiнicтepcтв тa ïx aпapaтy. Aвтop зaзнaчaв нaявнicть пpиxoвaниx нeзaдoвoлeння й oпopy, щo cтвopювaлo rpyнт для пoмcти iнiцiaтopy peopгaнiзaцiï [18, c. 58]. Ha думку O. Ляшга, M. Xpyщoв пiд тиcкoм aпapaтy був вимyшeний пiти нa cтвopeння цeнтpaльниx мocкoвcькиx нaдбyдoв у paднapгocпiвcькiй cиcтeмi, щo пiдпopядкoвyвaлo PHF цeнтpaльним дepжaвним opгaнaм тa oбмeжyвaлo мoжливocтi мicцeвиx влaдниx ycтaнoв в yпpaвлiннi гocпoдapcтвoм. Taк пoвoлi гoтyвaвcя rpyнт для вiднoвлeння cтapиx мeтoдiв кepiвництвa галузями нapoднoгo гocпoдapcтвa [18, c. 58-59]. Aнaлiзyючи минyлe, O. Ляшкo ввaжaв, щo зa yмoв пoвнoгo poзвиткy cиcтeми yпpaвлiння гocпoдapcтвoм чepeз PHT ^arna бyлa б бiльш пiдгoтoвлeнoю дo нeминyчиx pинкoвиx пepeтвopeнь [18, c. 57 - 58].
Taким чинoм, у cyчacнiй нayкoвiй лiтepaтypi нe cклaлacя oднoзнaчнa oцiнкa дocвiдy peгioнaлiзaцiï пpoмиcлoвocтi. Moжнa cпocтepiгaти дocить шиpoкий нaбip мipкyвaнь (знaчнa чacтинa якиx бyлa cфopмyльoвaнa щe зa CPCP) вiд цiлкoвитoгo зaпepeчeння peфopми дo cyцiльнoï ïï aпoлoгiï. У poзглядi пepeбyдoви cиcтeми yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю вiдчyвaeтьcя вплив мipкyвaнь зaxiдниx дocлiдникiв, у тoмy чиcлi eмiгpaнтiв з Paдянcькoгo Coюзy тa пpeдcтaвникiв y^arn^^'i' дiacпopи. Зaкopдoннi нayкoвцi були пepшими, xтo пoбaчив у peфopмi, ^м пpaгнeння poзв'язaти eкoнoмiчнi пpoблeми, нaмaгaння M. Xpyщoвa зapyчитиcя пiдтpимкoю та мicцяx, для пiдpивy впливoвocтi мiнicтepcтв. Пpикмeтнoю pиcoю icтopioпиcaння нoвiтнix чaciв cтaв виxiд у cвiт мeмyapiв пpeдcтaвникiв y^^m^^ro pecпyблiкaнcькoгo пapтiйнo-дepжaвнoгo icтeблiшмeнтy, якi вiдpiзняютьcя пoглядoм та пepeтвopeння xpyщoвcькoï дoби з пoзицiй iнтepeciв Укpaïни.
Bидaeтьcя кopиcним пoдaльший нayкoвий пoшyк, ocoбливo у виcвiтлeннi peгioнaльниx acпeктiв пepeбyдoви yпpaвлiння пpoмиcлoвicтю, дocлiджeння дiяльнocтi oкpeмиx paднapгocпiв iз poзвиткy пpoмиcлoвoгo виpoбництвa, paцioнaлiзaцiï eкoнoмiчниx зв'язкiв, пiдвищeння eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi виpoбництвa, зaпpoвaджeння нoвoï тexнiки i тexнoлoгiй. Boчeвидь, poзв'язaння зaзнaчeниx зaвдaнь cпpиятимe нaближeнню дo бiльш oб'eктивнoгo й тoчнoгo poзyмiння cyтнocтi peфopми тa визнaчeння ïï poлi в icTOpiï Укpaïни.
Cпиcoк викopиcтанoï лiтepатypи
1. Бapaн B. K. У^шта: нoвiтня icтopiя (1945 - 1991 pp.) / B. K. Бapaн. - Львiв : Iнcтитyт yкpaïнoзнaвcтвa iм. I. Kpип'якeвичa HAH Укpaïни, 2003. - 448 c.
2. Бapaн B. K. У^шта в yмoвax cиcтeмнoï кpизи (1946 - 1980-i pp.) / B.K. Бapaн, B.M. Дaнилeнкo. - K. : BД Aльтepнaтиви, 1999. - 304 c. - (У^шта кpiзь вiки).
3. Бapaн B.K. У^шта 1950-1960-x pp.: eвoлюцiя тoтaлiтapнoï cиcтeми / B. K. Бapaн. - Львiв : ^ститут yкpaïнoзнaвcтвa iм. I. Kpип'якeвичa HAH Укpaïни, 1996. - 448 c.
4. Блaгиx И. A. Xoзяйcтвeнныe peфopмы H. C. Xpyщeвa: вoлюнтapизм или нeoбxoдимocть / И. A. Блaгиx // Из иcтopии oтeчecтвeннoй экoнoмичecкoй мьюли 50 -80-e гoды XX вeкa. - Caнкт-Пeтepбypг, 1995. - C. 220 - 238.
5. Буждежан А. В. Виробнича дшльшсть пращвниюв чорно'' металургп Донецького економшного адмшютративного району (1957 - 1965 рр.) / А. В. Буждежан // Нов1 сторшки ¡сторп Донбасу. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - Кн. 12. - С. 128 - 141.
6. Ворошилов О. В. Економшна реформа в Укрш'ш (1957 - 1965). 1сторико-полггичний аналп: автореф. дис. ... канд. ¡ст. наук: спец. 07.00.01 / Олег Володимирович Ворошилов; Кшвський ушверситет ¡м. Т. Г. Шевченка. - К., 1994. -22 с.
7. Вугшьний Донбас у другш половинi XX столiття : кол. моногр. / тд ред. 3. Г. Лихолобово'1. - Донецьк : ДонНУ, 2001. - 339 с.
8. Гармаш О. С. Дiяльнiсть Донецького раднаргоспу / О. С. Гармаш, Л. О. Крутова // Iсторiя Украши: маловiдомi ¡мена, поди, факти. - К.; Донецьк : Рщний край, 2001. -Вип. 18. - С. 61 - 67.
9. Гордieнко П. Л. Економiчнi реформи 50-х - I пол. у 60-х рр. у промисловосп УРСР (з ¡ст. досвщу): автореф. дис. ... канд. ¡ст. наук: спец. 07.00.02. / Петро Леонщович Гордieнко; Кшвський ушверситет ¡м. Т. Г. Шевченка. - К., 1994. - 20 с.
10. Дрындин В. Л. Попытки реформирования аграрной и промышленной сфер РФ (1953 - 1964 гг.) в контексте специфики отечественной истории: дисс. ... доктора ист. наук: спец. 07.00.02 / Виктор Леонидович Дрындин; Оренбургский государственный университет. - М., 2005. - 467 с.
11. Коробка Ю. В. Перюдизащя iсторiографiчного процесу навколо наукового освоення перетворень в економщ Украши в 1953 - 1964 рр. / Ю. В. Коробка // Грань -2012. - №5. - С. 3 - 7.
12. Коробка Ю. Територтльне управлшня промисловютю (1957 - 1965 рр.) в Укрш'ш: радянська iсторiографiя (Частина перша - науковий доробок перюду «вщлиги») / Ю. Коробка // Схщ. - 2013. - №5. - С. 131 - 136.
13. Коробка Ю. Територтльне управлшня промисловютю (1957 - 1965 рр.) в Украшк радянська iсторiографiя (Частина друга - наукове освоення реформи в другш половиш 1960-х - до початку 1990-х рр. / Ю. Коробка // Схщ. - 2013. - №6. - С. 202 -206.
14. Кукуруза Ж. Б. Питання децентралпацп управлшня промисловостю (1957 р.) в сучаснш ¡сторюграфп / Ж. Б. Кукуруза // Науковi пращ [Чорноморського державного ушверситету ¡меш Петра Могили]. Сер.: 1стория . - 2009. - Т. 121, Вип. 108. - С. 105 -109.
15. Кульчицький С. Спроби реформ (1956 - 1954) / С. Кульчицький // Укра'нський ¡сторичний журнал. - 1998. - №3. - С. 120 - 129.
16. Лаевська Ю. В. Перетворення в економщ Украши в 1953 - 1964 рр.: iсторiографiя проблеми: автореф. дис... канд. ¡ст. наук: 07.00.06 / Юлiя В^алпвна Лаевська; Донецький нацюнальний ушверситет. - Донецьк, 2008. - 20 с.
17. Лейбович О. Реформа и модернизация в 1953 - 1964 гг. / О. Лейбович. -Пермь: Изд-во Пермского ун-та, 1993. - 182 с.
18. Ляшко А. П. Груз памяти. Трилогия: Воспоминания / А. П. Ляшко. - К.: Деловая Украина, 2001. - Кн. 3, ч. I: На ступенях власти. - 392 с.
19. Мазитова Л. 3. Экономическое развитие угольной промышленности Донбасса в 50-е годы: проблемы, противоречия, итоги / Л. 3. Мазитова // Новi сторшки ¡стори Донбасу. - Донецьк : ДонДУ, 1998. - Кн. 6. - С. 205 - 218.
20. Мерцалов В. И. Реформа управления промышленностью и строительством 1957-1965 гг. (на материалах Восточной Сибири): автореф. дис. ... д-ра ист. наук: спец. 07.00.02 - Отечественная история / Виктор Иванович Мерцалов; Читинский институт (филиал) Иркутской государственной экономической академии. - Иркутск, 2001. - 49 с.
39
21. OnepKH 3KOHOMHHecKHx pe^opM / ro.O. Bopo6béB, H.fl,. He^roxHHa, A.A. CKpo6oB h Ap. - M. : HayKa, 1993. - 272 c.
22. norpe6HAK n. He npeAaM 3a6BeHHro... 3anHCKH npo^eccHoHanbHoro napTHHHoro pa6oTHHKa / n. norpe6HaK. - K. : HeTonHcb-XX, 1999. - 416 c.
23. Perneras A. A. AoHeuKHñ 3KoHoMHnecKHñ pañoH b 1957 - 1965 rr. / A. A. PemeTHAK // AoH6acc: npom^oe, Hacroa^ee, 6yAy^ee: [I PeraoHa.nbHaa HayHHo-npaKTHnecKaa KoH^epeHUHa]. - AoHeuK, 1992. - C. 69 - 73.
24. Cap^aH A. CouHa^bHo-3KoHoMHnecKHe h no^HTHnecKHe npoueccw b AoH6acce (1945 - 1998) : MoHorp. / A. Cap^aH. - AoHeuK : CranKep, 1998. - 300 c.
25. Cap^aH A. O. 3míhh b couia^bHo-eKoHoMÍHHÍñ c^epi AoH6acy. Apyra no^oBHHa 40-x - KiHeub 80-x pp. XX ct. : MoHorp. / A. O. Cap^aH. - AoHeuK : He6eAb, 2004. - 412 c.
26. Cap^aH A.O. Hobítha icropia AoH6acy (1945 - 1999 pp.): HaBH. noci6. /
A. O. Cap^aH. - AoHeubK : CTa^Kep, 1999. - 463 c.
27. CeMéHoBa H. M. Aeare^bHocTb CoBeToB HapoAHoro xo3añcTBa no ynpaB^eHHro npoMHm^eHHocTbro b 1957 - 1962 rr. : Ha MaTepHa^ax EamKHpcKoñ ACCP: ahc. ... KaHAHAaTa hct. HayK 07.00.02 / HeHapa May3aToBHa CeMéHoBa; BamKHpcKHñ rocyAapcTBeHHHñ neAarorHHecKHñ yHHBepcHTeT. - M., 2003. - 248 c.
28. YKpai'Ha i Pocia b íctophhhíh peTpocneKTHBi: HapHcH b 3-x t. / B.A. rpHHeBHH,
B.M. AaHH^eHKo, C.B. Ky^bHHUbKHñ Ta íh. - K. : HayKoBa AyMKa, 2004. - T. 2: PaA«HcbKHñ npoeKT. - 531 c.
29. fflecraKoB B. A. CouHa.nbHo-3KoHoMHHecKaa no^HTHKa CoBeTcKoro rocyAapcTBa b 50-e - cepeAHHe 60-x roAoB: ahcc. ... AoKTopa hct. HayK: 07.00.02 / B^aAHMHp A^eKceeBHH fflecraKoB; HHcrmyT Pocchhckoh hctophh PAH. - M, 2007. - 421 c.
30. fflecraKoB B. A. CouHa^bHo-3KoHoMHnecKaa no^HTHKa coBeTcKoro rocyAapcTBa b 50-e - cepeAHHe 60-x roAoB / B. A. fflecraKoB. - M. : HayKa, 2006. - 296 c.
CTarra HaAiñm^a ao peAaKuii 10.04.2014 p.
Y. Korobka
TERRITORIAL MANAGEMENT OF INDUSTRY (1957 - 1965) IN UKRAINE: MODERN RUSSIAN AND UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY
The article is concerned with historiographical analysis of the research of the reform of management of industry launched at M. Khrushchev's initiative in 1957 for the purpose of switching from the field-based principle of managing the economy through the ministries to the territorial system through the Regional Economic Councils.
It is possible to distinguish between four periods of accumulating historical knowledge of the reform of management of industry by the Soviet humanities: the first period - since the beginning of the research in the late 1950s till M. Khrushchev's demise; the second period -since the mid 1960s till the late 1980s; the third period - since the late 1980s till the early 1990s; the fourth period which began in 1991and is going on nowadays.
The research of the first period concerned with the aforementioned transformation is distinguished by being appreciably obsolete. In the second period the research was rapidly developing due to the voluntarism with which Brezhnev's government was challenging most of M. Khrushchev's reforms. Since the beginning of the third period this novation was rejected as an absolutely administrative one.
In the fourth period the research of the Regional Economic Councils was slowly developing in two independent fields, such as research of the economic policy and research of the Regional Economic Councils as territorial agencies of management of industry.
During the third and the fourth periods the research of the reformation of the management system undergoes influence of western researchers' observations, including the observations presented by emigrants from Ukrainian Soviet Socialist Republic and
40
representatives of the Ukrainian diaspora (Y. Bilinsky, B. Vynar I. Maistrenko, G. Boffa,
A. Katsenelinboigen, N. Werth, G. Hosking). Foreign scientists were the first to see M. Khrushchev's desire to gain support of the regions in order to undercut the ministries' influence along with the desire to resolve the economic problems.
A characteristic feature of the fourth period was the advent of the memoirs by representatives of the Ukrainian republican political and governmental establishment, such as O. Liashko and I. Pogribniak which are distinguished by viewing the reformation carried out in M. Khrushchev's epoch from the view point of the Ukrainian interests.
It is noteworthy that there is no unambiguous evaluation of the experience of the regional industry in Ukrainian (O. Voroshylov, P. Gordiienko, V. Baran, V. Danylenko, O. Danylin, A. Sarzhan, O. Garmash, L. Krutova, O. Reshetniak, A. Buzhdezhan) and Russian (I. Blagykh, O. Leibovych, V. Shestakov) scientific literature of the fourth historiographical period. Rather a wide range of observations is observed: from challenging the very fact of the reform to considering it to be an absolute apology.
Key words: Modern Russian and Ukrainian historiography, situation in historiography, political and ideological factors, N. Khrushchev, Regional Economic Council (1957 - 1965).
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедъо A.B., d.i.H, проф.; Чура B.I., кл.н., доц.
УДК 930.1:94(477)"18"(045)
О. В. Лукашова
ВИСВ1ТЛЕННЯ ПОСТАТ1 КОШОВОГО ОТАМАНА 1ВАНА CIPKA В УКРА1НСЬК1Й 1СТОРЮГРАФП XIX СТ.
У cmammi досл1джуються особливост1 погляд1в украгнських icmopuKie XIX ст. В Ломиковсъкого, М.Маркевича, М.Сементовського, М.Максимовича, А.Скальковського,
B.Антоновича, Д.Бaгaлiя, Д.Яворницького, С.Альбовського щодо пocmami кошового отамана Втська Запорозького 1вана арка. Aнaлiзуemьcя ставлення цих aвmopiв до полтичног та втськовог дiяльнocmi видатного козацького ватажка. Акцентуеться увага на тому, що пращ icторишв XIX ст. е важливим внеском у подальшому до^джент ocoбucmocmi I. арка в icторюграфи.'.
Ключов1 слова: кошовий отаман, Запорозька Ci4, icmopioгpaфiя, концепци icториюв.
Життя i вшськова д1яльшсть 1вана Орка певною м1рою висв1тлювалися украшськими юториками XIX ст. Цей перюд займае винятково важливе мюце в розвитку юторично'1 науки. Особливють його в юторюграфп зумовлювалася потужним зростанням ролi юторично! науки в суспшьному житп, украшським вщродженням.
XIX ст. збагатилося рядом нових юторичних творiв, яю започаткували шляхи до осмислення юторичних подш i явищ. Вони часто грунтувалися на використанш рiзних джерел.
Оцшки щодо дiяльностi 1вана Орка, даш юториками цього перюду, становлять науковий штерес. Це питання недостатньо дослщжене в юторичнш л^ературь Загальш науковi розвщки, присвяченi проблемам юторюграфп Укра'1'ни XIX ст., належать таким вченим як Д.Дорошенко [3], М.Марченко [8], Я.Калакура [5], ГКолесник [6]. 1снуе багато дослщжень, присвячених саме творчш дiяльностi iсторикiв XIX ст. Необхщно
41
