CC BY
14
життевого р!вня населения; по-друге, м!н!мальна зароб!тна плата розраховуеться на основ! прожиткового м1н1муму, який не пов'язаний н! з процесом, н! з результатом прац!, а, отже, вона не може бути стимулом п!двищення продуктивной прац!, так як знаходиться в прям!й залежност! в!д продуктивност! прац!; по-тре-те, потреби людини включають не т!льки м!н!мальн! ф!з!олог!чн! та соц!альн! блага, але й потреби у квал!-ф!кац!йному рост!, духовному збагаченн! тощо [8].
Висновки. Р!вень м!н!мально1 зароб!тно'|' плати, не в!дпов!дае потребам розвитку нашого сусп!льства. В такому стан! пр!оритетна роль належить державному регулюванню доход!в, використання державою економ!чних та правових !нструмент!в Ухнього перерозпод!лу, розвиток сусп!льного виробництва краУни як единого джерела доход!в. А головним завданням державного регулювання е забезпечення збалансовано-ст! !нтерес!в трудового процесу, п!двищення р!вня життя населення та забезпечення нормального в!дтво-рення робочоУ сили.
Л1тература
1. Олена 1вашина. Удосконалення механзму державного регулювання оплати працi в Укра'1н1 / 1вашина Олена // Державне управлiння та мiсцеве самоврядування. - 2010. - №2 (5).
2. Черкасов С.С. Iнститут мiнiмальноí заробтно}' плати та необхiднiсть трансформацИ' його ролi в економiцi Украни./С.С. Черкасов //Всник Kриворiзького економ'нного iнституту КНЕУ - 2010. - №3 (23). - С.21-28.
3. Закон Украни "Про оплату пра^"вщ 24.03 1995 року №3356-XII. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: www.rada.gov.ua.
4. Закон УРСР вщ 03.07.91 р. №1280-XII [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: www.zako-na.net.ua.
5. Указ Президента Украни вд 09.01.92 р. № 34/92 [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: www.uazakon.com.
6. Постанова ВРУ вд 25 11.93 р. №3653 - XII [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: www.ra-da.gov.ua.
7. Офiцiйний сайт Закони Украни. http://www.ucrf.gov.ua/doc/laws/
8. Шоляк О.Ю. Miнiмальна заробтна плата, як державна сошальна гаран^я оплати праш. [Електронний ресурс] / Шоляк О.Ю. - Режим доступу до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/Soc_Gum/0if_apk/2009_4/26_Shol.pdf.
9. Про прожитковий мiнiмум: Закон Украни вд 15.07.1999. №966-XIV/ верховна Рада Украни // Вдо-мост'1 Верховноi Ради Украни. - 1999. - №38. - С.348.
10. Прогресивнi форми органiзацií i оплати прац - основи ефективного управлiння п^риемством: монография / Т.А. Костишина, H.I. Огруй, Л.В. Степанова, О.1. брещенко. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2005. - 241 с.
УДК 94:336(477)"1940/1950"
ОвЫенко A.M.,
викладач кафедри економ!чноУ теорп та методологи наукових досл!джень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ !мен! Григор!я Сковороди"
ОСОБЛИВОСТ1 Ф1НАНСОВО1 СИСТЕМИ УКРА1НСЬКО1 PCP У В1ДБУДОВЧИЙ ПЕР1ОД (ДРУГА ПОЛОВИНА 40-х - ПОЧАТОК 50-х ромв XX ст.)
У статт досл'!джено фiнансову систему Укра1ни псля завершення Друго1 св '1тово'1 вйни, проанал'зовано полтику держави щодо вдбудови с'тьського господарства в республiцi у першiй повоен^й п'ятирiчцi.
Ключов1 слова: фiнансова система, вдбудовчий пер'юд, повоенна вдбудова, мобiлiзацiя ресурс'ш, бю-джетне фiнансування.
В статье исследованы финансовую систему Украины после завершения Второй мировой войны, проанализирован политику государства по восстановлению сельского хозяйства в республике в первой послевоенной пятилетке.
Ключевые слова: финансовая система, восстановительный период, послевоенное восстановление, мобилизация ресурсов, бюджетное финансирование.
The article examines the financial system of Ukraine after World War II, analyzed state policyregarding reconstruction of agriculture in the republic in the first postwar Five.
Keywords: financial system, postwar reconstruction, resource mobilization, budget financing.
Актуальшсть теми. На сучасному етап! розбудови украУнськоУ економ!ки одним з пр!оритетним в !сто-ричн!й науц! вважаеться напрям досл!дження, пов'язаний з реал!зац!ею стратег!чних аспект!в розбудови держави. Тому ц!лком законом!рною е необх!дн!сть висв!тлення ц!лого комплексу питань з використання
© ОвЫенко А.М., 2011
Економ!чний в!сник ун!верситету | Випуск № 17/1 161
владою у в1дбудов1 економки ф1нансових pecypciB. До того ж, проблематика тслявоенно)' вщбудови мь стить в cобi чимало нeдоcлiджeних сторток, оcкiльки pадянcькi icтоpики, перебуваючи пщ впливом тота-лiтаpноï iдeологiï та методолопчного догматизму, не змогли достатньо об'ективно i повно виcвiтлити ряд ключових аcпeктiв теми, що тpивалий чаc замовчyвалиcя або фальcифiкyвалиcя.
Стушнь дослщження проблеми. Тpyднощi фiнанcовоï ^стеми повоeнноï вiдбyдови ceла фактично за-лишилиcя поза увагою доcлiдникiв даного пepiодy. Дeякi аcпeкти uieï пpоблeми виcвiтлeнi у пpацях 1.М. Волкова, B.I. Юpчyка, 1.П. Кожукала [2; 11]. Одним iз пepших новi мeтодологiчнi пiдходи щодо ви^^-лення повоенно)' пpоблeматики pозpобили М.В. Коваль та 0.6. Лиceнко [4; 6-7]. Комплетеним узагаль-ненням пpоблeм агpаpноï icтоpiï Укpаïни дpyгоï половини XX ст. cтали пpацi П.П. Панченка, О.М. Beceло-воï, В.М. Даниленка, I.M. Романюка, О.Г. Пepeхpecта [3; 8-10]. Пpотe багато аcпeктiв означено[ пpоблe-матики на peгiональномy piвнi залишаютьcя поки що не вивченими.
Виклад основного матер1алу. Bнаcлiдок Дpyгоï cвiтовоï вiйни eкономiчний потeнцiал Уфаши зазнав великих матepiальних втpат. За п^ахунками Надзвичайноï дepжавноï комiciï пщ чаc военних дiй та птле-piвcькоï окyпацiï на тepитоpiï pecпyблiки було зpyйновано 16 тиc. пpомиcлових пiдпpиeмcтв, 27 910 кол-го^в, 872 pадгоcпи, 1300 МТС, 882 шахти Донецького вyгiльного баceйнy, виведено з ладу 10 мап-cтpальних залiзниць, вивезено до Нiмeччини 3,9 млн голiв pогатоï худоби, мтьйони тонн зepна, на pyïни пepeтвоpeно 714 мicт i ceлищ мюького типу, понад 28 тиc. cm. Дeмогpафiчнi втpати cтановили майже чвepть загальноï чиceльноcтi наceлeння, загинув кожний шоcтий мешканець Укpаïни [1], 2,4 млн оаб вивезено до Ымеччини.
yce, що можливо було евакуювати, вивозилоcь до Роciï та Сepeдньоï Азiï. Уcього з Уфати було вивезено близько тиcячi заводiв, понад 4 млн житeлiв, 30 тиc. тpактоpiв, понад 6 млн голiв худоби. За pоки в^-ни було зpyйновано 16.5 тиа лiкyвальних закладiв, 33 тиа колгоcпiв, pадгоcпiв. Завдано збиткiв наpодно-му гоcподаpcтвy СРСР (втpати вщ пpямого знищення та погpабyвання майна) на 679 млpд кpб у цтах 1941 p. (таблиця). Уфат^к^ РСР було завдано найбiльших збитюв - 285 млpд кpб, або 42 % вщ загаль-но[ cyми, з яких збитки дepжавних пiдпpиeмcтв i ycтанов cтановили 106 млpд кpб, колгоcпiв - 88 млpд кpб, гpомадян чepeз вивезення чи ушкодження ïх майна - 84.7 млpд кpб.
Збитки, завдаш народному господарству СРСР
Союзн1 республ1ки Загальна сума збитюв, млрд крб Частка, %
РРФСР 255 37,6
Укpаïнcька РСР 285 42,0
Бiлоpycька РСР 75 11,0
Латвiйcька РСР 20 3,0
Литовcька РСР 17 2,5
Еcтонcька РСР 16 2,3
Молдов^ка РСР 11 1,6
Уcього 679 100
Рeконcтpyкцiя зpyйнованого вiйною гоcподаpcтва УРСР pозпочалаcя одpазy пicля вiдcтyпy нiмeцьких вiйcьк. Пpогpамy вiдновлeння eкономiки визволених pайонiв визначала постанова Раднаpкомy СРСР "Пpо невщкладш заходи з вiдбyдови наpодного гоcподаpcтва в pайонах, визволених вiд нiмeцько-фашиcтcькоï окyпацiï" (cepпeнь 1943 p.).
В умовах повоeнноï вiдбyдови завданнями фiнанcовоï полiтики були:
• макcимальна мобЫза^я фiнанcових pecypciв кpаïни та забезпечення бeзпepeбiйного фiнанcyвання потpeб для виpобництва воeнноï пpодyкцiï;
• забезпечення cоцiально-кyльтypних потpeб;
• здiйcнeння жоpcткого контpолю за виpобництвом, pозподiлом i викоpиcтанням матepiальних, тpyдо-вих i фiнанcових pecypciв.
Нeобхiдно було у стиот cтpоки доcягти збiльшeння бюджетних доходiв, щоб компeнcyвати збитки за втpачeними джepeлами надходження коштiв i забезпечити зpоcтаючi витpати. Потpiбно було внести cy^ тeвi змiни у витpатнy чаcтинy бюджету, а це вимагало пepeбyдови вcieï cиcтeми фiнанciв вщповщно до ви-мог повоенного чаcy.
Гоcтpий дeфiцит тpyдових pecypciв, нестачу квалiфiкованих cпeцiалicтiв, пов'язанi з наалщками вiйни, певним чином вдалоcя лквщувати вже влiткy 1945 p., коли pозгоpнyлаcя дeмобiлiзацiя воïнiв з Радян^^ аpмiï (до кiнця 1946 p. на виpобництво повepнyлоcя 1,8 млн колишшх фpонтовикiв). Напpикiнцi 1945 p. ць ною величезних фiзичних i духовних зу^ль було вiдновлeно тpeтинy довоенного iндycтpiального потeнцiа-лу pecпyблiки.
Уже на початковому eтапi вщбудови пpоcтeжyeтьcя поcтyповий пepeхiд гоcподаpcтва на миpнi peйки. На pyбeжi 1945-1946 pp. пpоводилаcя peоpганiзацiя оpганiв yпpавлiння гоcподаpcтва. Зокpeма, було лiк-
162 Економiчний вicник yнiвepcитeтy | Випуж № 17/1
вiдoвaнo pяд coюзниx нapкoмaтiв вaжкoï пpoмиcлoвocтi, a нaтoмicть yтвopeнo нapкoмaти тpaнcпopтнoгo, ciльcькoгocпoдapcькoгo мaшинoбyдyвaння тa пpилaдoбyдyвaння. З мeтoю пoлiпшeння мexaнiзмy кoмaнд-нo-aдмiнicтpaтивнoгo yпpaвлiння гocпoдapcтвoм y бepeзнi 1946 p. Bepxoвнa Paдa УPCP yxвaлилa Укaз пpo пepeтвopeння Paди Hapoдниx Koмicapiв УPCP нa Paдy мiнicтpiв УPCP.
Зa чeтвepтим п'ятиpiчним плaнoм пoлiтичнe кepiвництвo кpaïни нe пepeдбaчaлo вiднoвлeння в ycьoмy oбcязi пepeдвoeннoï poлi УPCP y нapoднoгocпoдapcькoмy кoмплeкci CPCP. Згiднo з кoнтpoльними пoкaз-никaми, визнaчeними эдюзним плaнoм, yкpaïнcькa eкoнoмiкa oтpимyвaлa лишe 15 % вcecoюзниx кaпiтa-лoвклaдeнь, тoдi як УPCP зaзнaлa 42 % ycix мaтepiaльниx втpaт CPCP y в^ш. Ocнoвнe зaвдaння пepшoгo пicлявoeннoгo п'ятиpiччя вбaчaлocя y вiднoвлeннi дoвoeннoгo piвня пpoмиcлoвocтi й ciльcькoгo гocпoдap-cтвa тa пiдвищeннi пpoдyктивнocтi пpaцi нa 36%.
З 1943 p. бюджeтнe фiнaнcyвaння пpoвoдилocь нa ocнoвi бюджeтiв, якi пpиймaлиcя Paднapкoмoм (PHK) УPCP oкpeмo нa гажний квapтaл. У мipy визвoлeння тepитopiï УPCP iз квapтaлy в квapтaл зpocтaв oбcяг бюджeтниx дoxoдiв i видaткiв. У 1943 p. бюджeтнi дoxoди cтaнoвили 740.3 млн фб, видaтки - 673.3 млн фб, тобто дoxoди пepeвищyвaли видaтки нa 67 млн кpб. Iз coюзнoгo бюджeтy нa вiдбyдoвнi poбoти в pecпyблiцi бyлo cпpямoвaнo 416 млн фб [9, с. 164, 194].
Зaтpaти нa вiднoвлeння oб'eктiв нapoднoгo гocпoдapcтвa cтaнoвили 200 млн фб, coцiaльнo-кyльтypниx ycтaнoв - 315 млн. 0ocra ceciя Bepxoвнoï Paди УPCP зaтвepдилa дepжaвний бюджeт Укpaïнcькoï PCP нa 1944 p. пo дoxoдax i витpaтax y cyмi 3733 млн фб. ^й бюджeт пoвнicтю oxoплювaв зaxoди пo вocьми oблacтяx pecпyблiки (Bopoшилoвгpaдcькiй, Xapкiвcькiй, Cтaлiнcькiй, Пoлтaвcький, Cyмcький, Чepнiгiв-cькiй, Днiпpoпeтpoвcькiй, Зaпopiзький), a тaкoж чacткoвo пo Km^^^ oблacтi й мicтy Kиeвy, визвoлeниx нa чac зaтвepджeння бюджeтy. ^опя визвoлeння oблacтeй Пpaвoбepeжнoï Укpaïни 6ули вiднoвлeнi в I тa II квapтaлax мicцeвi бюджeти щe 11 oблacтeй, a y дpyгiй пoлoвинi 1944 p. - 4 oблacтeй. Пocтyпoвo нa виз-вoлeнiй тepитopiï УPCP нaлaгoджyвaлocь фiнaнcyвaння нapoднoгo гocпoдapcтвa iз кoштiв pecпyблiкaнcь-кoгo бюджeтy. Пoв'язaнi з цим змiни дepжaвниx зaxoдiв пpoвoдилиcь чepeз квapтaльнi бюджeти, якi зa-твepджyвaв PHK УPCP.
У ЗВ'ЯЗКУ зi cлaбкicтю дoxiднoï бaзи дepжaвнoгo бюджeтy УPCP ^oro влacнi дoxoди пoкpивaли лишe 14,4 % видaткiв) вищi coюзнi op^rn пepeдбaчили пeвнi зaxoди щoдo ïï змiцнeння. Зaтвepджyючи дepжaв-ний бюджeт нa 1944 p., дecятa ceciя Bepxoвнoï Paди CPCP з мeтoю зaбeзпeчeння piвнoмipнoï дoxiднocтi pecпyблiкaнcькиx i мicцeвиx бюджeтiв i вcтaнoвлeння пpaвильниx взaeмoзв'язкiв мiж ними внecлa змти poзмipiв вiдpaxyвaнь y цi бюджeти вiд зaгaльнocoюзниx пoдaткiв i дoxoдiв. Kpiм тoгo, плaнyвaлocь нaдaн-ня дoтaцiï iз coюзнoгo бюджeтy в poзмipi 1019 млн кpб [10].
HKÔ УPCP зa дoпoмoгoю HKÔ CPCP poзгopнyв aктивнy poбoтy пo вiдбyдoвi мicцeвиx бюджeтiв. Ужe з 1943 p. пoчaли cклaдaти i зaтвepджyвaти piчнi paйoннi бюджeти. Bидaтки ciльcькиx бюджeтiв cпoчaткy вщ-нocилиcь нa paйoннi бюджeти. У нacтyпнi пiвтopa poки cтpyктypa мicцeвиx бюджeтiв бyлa вiднoвлeнa в пoв-нoмy oбcязi. Poзмipи ïx дoxoдiв тa видaткoвoï чacтини нaблизилиcя дo дoвoeннoгo piвня. Зaгaльнa cyмa yтoчнeнoгo бюджeтy в 1944 p. cтaнoвилa 6795.2 млн фб. Пo дoxoдax цeй бюджeт викoнaнo нa cyмy 5956.7 млн фб, пo видaткax - нa 5550.3 млн кpб, тобто з пepeвищeнням дoxoдiв нa 406.4 млн. Ha фiнaнcyвaння oб'eктiв нapoднoгo гocпoдapcтвa витpaчeнo 1355 млн фб, нa coцiaльнo-кyльтypнi зaxoди - 3156 млн фб, щo cтaнoвилo 81.2 % вш видaткiв бюджeтy.
^м pecypciв дepжaвнoгo бюджeтy УPCP i пpямoï дoтaцiï з coюзнoгo бюджeт, вeличeзнi кoшти нa вщ-бyдoвy нapoднoгo гocпoдapcтвa Paдянcькoï Укpaïни витpaчaлиcь coюзними нapкoмaтaми (зa paxyнoк co-юзнoгo бюджeтy).
Biднoвлeння фiнaнcoвoï cиcтeми Укpaïнcькoï PCP зaвepшилocь y 1945 p., гали дoxoди дepжaвнoгo бюджe-ту УPCP дopiвнювaли 8545 млн фб з пepeвищeнням нaд видaткaми нa 248 млн. Ha вiдбyдoвy нapoднoгo roc-пoдapcтвa pecпyблiки бyлo витpaчeнo 1733 млн кpб, aбo нa 27.9 % бiльшe, ыж y 1944 p. Bидaтки нa coцiaль-нo-кyльтypнi зaxoди y 1945 p. cтaнoвили 5097 млн фб i пepeвищyвaли piвeнь 1944 p. нa 1940 млн [11].
Maкcимaльнiй кoнцeнтpaцiï фiнaнcoвиx pecypciв i пepeключeнню ïx нa пoтpeби вiдбyдoви cпpиялa пe-peбyдoвa caмoï фiнaнcoвoï cиcтeми, якa пpoвaдилacь з мeтoю пocилeння cтapиx i виявлeння нoвиx джe-peл фiнaнcoвиx pecypciв. У пpoцeci вiдбyдoви aдмiнicтpaтивним aпapaтoм бyлo пpoiгнopoвaнo дocвiд вщ-нoвлeння eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлy кpaïн Sвpoпи, вiдпoвiднo дo ягаго пepeвaгa нaдaвaлacя тexнiчнoмy пe-peoблaднaнню piзниx гaлyзeй гocпoдapcтвa, poзвиткy ciльcькoгo гocпoдapcтвa, лeгкoï тa xapчoвoï пpoми-cлoвocтi, cтaбiлiзaцiï нaцioнaльнoï вaлюти. Уcпixи iндycтpiaльнoгo зpocтaння в Укpaïнi, як i в CPCP в цш-му, зaбeзпeчyвaлиcя пepeвaжнo зa paxyнoк зaлyчeння дoдaткoвoï poбoчoï cили, тобто eкcтeнcивним шля-xoм, щo в мaйбyтньoмy poбилo eкoнoмiчнy пoлiтикy мaлoпepcпeктивнoю.
Для пoкpиття дeдaлi зpocтaючиx витpaт нa вiдбyдoвy пpoмиcлoвocтi були змeншeнi витpaти нa нapoд-нe гocпoдapcтвo тa coцiaльнo-кyльтypнi зaxoди, викopиcтaнi зaлишки бюджeтниx кoштiв. Aджe у вoeннi po-ки зpocтaння випycкy вoeннoï пpoдyкцiï, cкopoчeння виpoбництвa тoвapiв нapoднoгo cпoживaння, збшь-шeння пoзapинкoвoгo cпoживaння i зyмoвлeнe цим змeншeння тoвapooбopoтy cпpичинилo змeншeння дo-
xoдiв вiд пiдпpиeмcтв i, вiдпoвiднo, нaдxoджeнь зa цими cтaттями дo бюджeтy [3, c. 319].
O^L^m aмepикaнcький плaн дoпoмoги пocтpaждaлим y вiйнi (плaн Mapшaллa) cтaлiнcьким кepiвниц-твoм 6УВ вiдкинyтий, фiнaнcyвaння нaмiчeниx eкoнoмiчниx плaнiв пepeдбaчaлocя здiйcнювaти зa paxyнoк внyтpiшнix peзepвiв i ^л, y пoшyкax кoштiв нa вiдбyдoвy гoлoвний aкцeнт poбивcя нa peжимi eкoнoмiï, cra-poчeннi фiнaнcyвaння ciльcькoгo гocпoдapcтвa, лeгкoï пpoмиcлoвocтi, coцiaльнoï cфepи. He пpипиняв cвoeï дм мexaнiзм "мoбiлiзaцiï кoштiв нaceлeння", зaпpoвaджeний paдянcьким ypядoм щe нa пoчaткy вiйни. У тpaвнi 1946 p. бyлo poзмiщeнo пepшy пoзикy вiдбyдoви й poзвиткy нapoднoгo гocпoдapcтвa нa cyмy 21,В млpд кpб, 1947 p. - дpyгy нa 22,5 млpд кpб, 194В p. ^pe™ нa 22,6 млpд кpб, 1949 p.- чeтвepтy нa 23,В млpд кpб, 1950 p. - п 'яту нa 27 млpд фб (yci cтpoкoм нa 20 porn). Bиcoкi тeмпи вiдбyдoви зaбeзпeчyвaлиcя тa-кoж нaдтo низькoю чacткoю зapoбiтнoï плaти poбiтникiв, cлyжбoвцiв, кoлгocпникiв y нaцioнaльнoмy дoxoдi тa штyчнo cтвopeним нeeквiвaлeнтним oбмiнoм мiж мicтoм i ceлoм.
Для мoбiлiзaцiï внyтpiшнix pecyp^ гocпoдapcтвa i peзepвiв в пoвoeнний пepioд викopиcтoвyвaлиcь нa-cтyпнi cxeми. З квiтня 1942 p. Пpeзидieю Bepxoвнoï Paди CPCP виднo угаз "Пpo мicцeвi пoдaтки тa збo-pи", яким бyлo вcтaнoвлeнo п'ять ocнoвниx мicячниx пoдaткiв i збopiв, a caмe:
• пoдaтoк з бyдiвeль;
• зeмeльнa peнтa ^6ÍP зa викopиcтaння дiлянoк зeмлi);
• збip з влacникiв тpaнcпopтниx зacoбiв;
• збip з влacникiв xyдoби;
• paзoвий збip нa кoлгocпниx pинкax.
У 1944 p. нaдxoджeння зa цими збopaми збiльшилиcя в 3 paзи пopiвнянo з 1940 p. i cтaнoвили 20 % yc-ix дoxoдiв мicцeвиx бюджeтiв.
Знaчнy чacтинy бюджeтниx дoxoдiв y цeй пepioд cтaнoвили дepжaвнi пoзики. Пepшy вoeннy пoзикy бу-лo здiйcнeнo y 1942 p., y 1943 p. - дpyгy, y 1944 p. - тpeтю, y 1945 p. - чeтвepтy. Зa пiдпиcкoюнa чoтиpи вoeнниx пoзики бyлo мoбiлiзoвaнo близькo 90 млpд фб, щo мaйжe вдвiчi пepeвищилo oбcяг тaкиx нaдxo-джeнь зa вecь дoвoeнний пepioд. Питoмa вaгa нaдxoджeнь вiд пoзик y зaгaльнoмy oбcязi дoxoдiв бюджe-ту збiльшилacь з 3.5 % y 1940 p. дo 10 % y 1944 p. Ц кoшти пoкpили близьга 15 % пpямиx вoeнниx витpaт. Зa 1941-1944 pp. були peaлiзoвaнi бiлeти пo чoтиpьox гpoшoвo-peчoвиx лoтepeяx нa cyмy пoнaд 13 млpд кpб. Лишe нa кoшти, oтpимaнi вiд peaлiзaцiï дepжaвниx пoзик i гpoшoвo-peчoвиx лoтepeй, кpaïнa мoглa вe-cти вiйнy пpиблизнo впpoдoвж 222 дшв [В, c. 203].
Cвoepiднy фopмy дepжaвнoгo кpeдитy нaдaвaли cпeцiaльнi зaoщaджeння в oщaдниx кacax y виглядi пe-pepaxyвaнь кoмпeнcaцiй зa нeвикopиcтaнi вiдпycтки y зв'язку з ïxнiм пpипинeнням нa чac в^ни. Cyмa циx зaoщaджeнь cтaнoвилa 10 млpд кpб i нaдiйшлa дo дepжaвнoгo бюджeтy CPCP y пopядкy нaдзвичaйнoï дepжaвнoï пoзики.
Oбмeжyвaлacь видaчa гpoшeй пo дoвoeнниx зaoщaджeнняx. Paзoм iз тим зacтocoвyвaлиcь зaxoди щo-дo збiльшeння пoтoкy нoвиx зaoщaджeнь. Пo зaoщaджeнняx, якi здiйcнeнo з 23 чepвня 1941 p., Tporni ви-дaвaли бeз вcякиx oбмeжeнь, a для пiдвищeння зaцiкaвлeнocтi нaceлeння в збepeжeннi гpoшeй y oщaдниx кacax ввoдилиcь вигpaшнi зaoщaджeння. Ha 1 ачня 1946 p. зaгaльнa cyмa зaoщaджeнь в oщaдниx racax (бeз cпeцiaльниx зaoщaджeнь) пepeвищилa В.5 млpд кpб, тoбтo нa 1.5 млpд кpб бiльшe, нiж дo вiйни.
Oдним iз cпocoбiв зaлyчeння кoштiв нaceлeння, кoлгocпiв i кooпepaцiï бyлo cтpaxyвaння дepжaвнoгo мaйнa тa ocoбиcтe cтpaxyвaння. B пopядкy кyпiвлi oблiгaцiй дepжaвниx пoзик i вiдpaxyвaнь вiд пpибyткiв Дepжcтpax CPCP пepeдaв y дepжбюджeт зa 1941-1944 pp. близьга 6 млpд кpб.
З мeтoю cтaбiлiзaцiï фiнaнcoвoï cиcтeми y фудш 1947 poкy бyлo пpoвeдeнo гpoшoвy peфopмy. Зa pi-шeнням paдянcькoгo ypядy пpoтягoм лишe oднoгo тижня гpoмaдяни, якi мaли бaнкiвcькi вклaди дo 3 тиc. фб, мoгли oбмiняти cтapi гpoшi 1 дo 1, вклaди вiд 3 дo 10 тиc. кpб cкopoчyвaлиcя нa тpeтинy, a бiльшe 10 ™c- нa двi тpeтини. Xto збepiгaв гpoшi нa pyкax, то oбмiн вiдбyвaвcя y cпiввiднoшeннi 10 : 1[4]. Peфopмa гpoшeй, щo мaлa вiдвepтo кoнфicкaцiйний xapaктep, звeлa нaнiвeць ocoбиcтi зaoщaджeння гpoмaдян. Boднoчac вилyчeння в пpoцeci peфopми знaчнoï кiлькocтi гpoшeй cпpaвилa oздopoвчий eфeкт нa пoвoeн-ну paдянcькy eкoнoмiкy. Oбмeжeння зaгaльнoï кyпiвeльнoï cпpoмoжнocтi нaceлeння cтвopювaлo пoтeнцiй-нi мoжливocтi для знижeння цiн нa тoвapи. Пoлiпшeння cитyaцiï y ciльcькoмy гocпoдapcтвi дaлo змoгy нa-пpикiнцi 1947 p. cкacyвaти кapткoвy cиcтeмy poзпoдiлy пpoдyктiв. Oднaк вiдмiнa кapткoвoï cиcтeми в pe-зyльтaтi пpизвeлa дo пiдвищeння цiн нa вci види пpoдyктiв тa пpoмиcлoвиx тoвapiв.
Лiтepaтypa
1. Бapaн B.K. Укpaïнa в yмoвax cиcтeмнoï ^изи (1946-1980-т pp.) / B.K. Бapaн, B.M. Дaнилeнкo. - K., 1999.
2. Boлкoв È.M. Зacyxa, гoлoд 1946 - 1947 pp. / È.M. Boлкoв //Иcтopия CCCP. - 1991. - № 4. - C. 3 - 19.
3. Дaнилeнкo B.M. Дepжaвa i ^лт^и /B.M. Дaнилeнкo, I.M. Poмaнюк//Icтopiя y^am^^o ceлянcтвa. Hapècè в 2-x тoмax. - K.: Hay^a дум2006.
4. Коваль М.В. УРСР у перюд вщбудови i розвитку народного господарства (1945 - 1955 рр.) /М.В. Коваль // Укранський сторичний журнал. - 1990. - № 4. - С.80 - 87.
5. Кононенко В. Повоенна алькогосподарська полпика радянського уряду та П вплив на суспiльно-полi-тичн настро'1 населення Укра'1ни /В. Кононенко //Украина XX ст.: культура, '¡деолопя, полiтика: Зб. статей. -К., 2005.- Вип. 8.- С. 198.
6. Лисенко O.G. В'щбудовн процеси в 1943 - 1945 рр. / O.G. Лисенко, О.Г. Перехрест // 1сто^я укра-I,нського селянства. Нариси в 2-х томах. - К., 2006. - Т. 2. - С. 318 - 329.
7. Лисенко O.G. Mетодологiчнi аспекти досл'!дження юторИ ДругоI св'повоI вйни / O.G. Лисенко // Чер-кащина в контекстi iсторií Укра!ни Mатерiали ДругоI науково-краезнавчоI конференцИ Черкащини, присвяче-ноI 60-рiччю Перемоги у Великй Втчизнянй вйн 1941 - 1945 рр. - Черкаси, 2005.
8. Панченко П.П. Организация планирования сельского хозяйства и функционирования колхозного рынка УССР (вторая пол. 40 - 80-х гг.) / П.П. Панченко // Аграрный рынок в его историческом развитии. XXIII сессия Всесоюзного симпозиума по изучению проблем аграрной истории. Тезисы докладов и сообщений. -М., 1991. - С. 51 - 53.
9. Панченко П.П. Аграрна iсторiя Украни. /Панченко П.П. - К., 1997.
10. Перехрест О.Г. До питання про збитки, заподiянi альському господарству Украни в роки Велиш Вт-чизняноíвйни /О.Г. Перехрест// Сторiнки воeнноíiсторií Украни: Зб. наук. ст. - К., 2003. - Вип. 7. - Ч.2. -С. 199 - 208.
11. Юрчук В.И. Коммунистическая партия во главе всенародной борьбы за восстановление и развитие народного хозяйства Советской Украины. (1946 - 1950 гг.) /В.И. Юрчук, И.П. Кожукало. - К., 1986.
УДК 338.2
Р1зник Н.А.,
acnipaHT Национального ¡нституту стратепчних дослщжень при Президентов! УкраУни
ЕК0Н0М1ЧНА БЕЗПЕКА РЕГ10НУ ТА 11 РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 НАЦ10НАЛЬН01 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
У статт! розглянуто сутн'ють понять "безпека", "економЫна безпека репону" та "нац!ональна безпека". Визначено роль економ1чно'1 безпеки репону у забезпеченi нац!онально'1 безпеки держави.
Ключов1 слова: безпека, рег!он, нац!ональна безпека, економ!чна безпека.
В статье рассмотрено сущность понятий "безопасность", "экономическая безопасность региона" и "национальная безопасность". Определена роль экономической безопасности региона в обеспеченные национальной безопасности государства.
Ключевые слова: безопасность, регион, национальная безопасность, экономическая безопасность.
In the article are considered essence of concepts "safety", "economic security of region" and "national safety". The role of economic security of region is certain in provided national safety of the state.
Keywords: safety, region, national safety, economic security.
Актуальшсть дослщження. Для становлення УкраУни у свтовому простор! як самоспйно)' та незалеж-ноУ держави, проблема економ!чноУ безпеки набувае особливо)' вагомосл, актуальнють якоУ, в умовах гло-бал1зацп, набувае особливо)' гостроти як у пол!тичному так i в економ!чному аспектах. Посилення рол! ре-пошв у сусп1пьно-економ1чному розвитку краУни вимагае посиленоУ уваги до забезпечення економ!чно)' безпеки на регюнальному р1вш.
У сучасних умовах господарювання проблема нацюнальноУ безпеки з позицп врахування регюнальних ¡нтереш набувае першочергового значення, визначае економ!чну пол!тику держави, е основою пол!тич-них ршень та вимагае вщповщних наукових дослщжень. Економ!чна безпека кожного репону i вш репо-шв загалом покликана гарантувати нацюнальну безпеку держави в цтому.
Стушнь дослщження проблеми. Проблему забезпечення нацюнальноУ безпеки вивчае ряд вчених-економют, пол1тиюв та держслужбовц!в, зокрема так! як: БЫько 1.Ф., Варнал!й З.С., Власюк О.С., Воро-тт В.6., Гальчинський А.С., Геець В.М., Губський Б.В., Данилишин Б. М., Жал!ло Я.А., Мок!й A.I., Пастер-нак-Таранушенко Г.А., Сундук, А.М., Шлемко В.Т., Шнипко О.С., Шуршин В.О., та багато ¡нших.
Рег!ональн! аспекти нацюнальноУ безпеки держави дослщжують: Вавдюк Н.С., Герасимчук З.В., Клебанова Т.С., М!кула Н.А., Пономаренко В.С., Чернова Н.Л., Яремко Л.А. та rnrni.
Проте проблема рол! та вагомосл економ!чноУ безпеки рег!ону у забезпеченш нац!ональноУ безпеки держави залишаеться недостатньо розробленою та потребуе подальших досл!джень.
Метою статт1 е визначення рол! економ!чноУ безпеки рег!ону у забезпеченш нацюнальноУ безпеки держави.
© Pi3HMK H.A., 2011
Економ1чний вюник ун1верситету | Випуск № 17/1 165
