CC BY
5
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (31), 2021
1СТОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА
УДК 16:340.112 1рина Андрусяк
Нащональний унiверситет "Львiвська полтехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно1 освiти, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори, фшософп, конституцiйного та мiжнародного права, доцент, iryna.p.andrusiak@lpnu.ua, ORCID ID: 0000-0001-6887-0510
ЗАКОНИ, ФОРМИ ТА ПРИЙОМИ МИСЛЕННЯ В НАУКОВИХ ПРАЦЯХ ОЛЕКСАНДРА КУЛЬЧИЦЬКОГО
http: //doi.org/10.23939/law2021.31.008 © Андрусяк I., 2021
Лопка - одна i3 найдавнiших наук. Про неТ говоримо як про мистецтво висловлю-вання та аргументацп. Той, хто опануе цю науку, зможе ефективно реалiзовувати влаcнi цьш, здобуваючи новi знання та продукуючи влаcнi щеТ. Bмiння критично ощнювати висловлювання опонентiв та надавати належноТ ваги аргументам реcпондентiв допо-може не шддаватися тиску комерцiйних ЗМ1, об1цянкам полiтикiв тощо.
Мiркування та аргументащя е важливими об'ектами лопчних доcлiджень. Логiка як наука класифжуе мiркування та конкретизуе типи аргументацп. Це дае змогу оцiнити Тхню рацiональнicть та виявити типовi помилки в мiркуваннях i аргументах. Мiркування можуть бути правильними або мктити помилки. Що е джерелом таких помилок i як Тх уникати? На щ та iншi запитання знайдемо вщпов^щ, детально проана-лiзувавши наукову спадщину Олександра Кульчицького - украТнського философа, громадського та культурно-осв^нього дiяча (1895-1980).
У cтаттi дослщжено творчicть О. Кульчицького в галузi науки логiки. Проана-лiзовано пщходи вченого до трактування форм мислення, зокрема структури понять та класифжацп суджень. Ц1кав1 мiркування вченого щодо методологiчних зауважень до окремих наук, зокрема бачення права у cиcтемi гумаштарних наук.
Проаналiзовано прац1 дослщни^в науковоТ спадщини О. Кульчицького. Виявлено прогалини у вiдомоcтях про видатних вчених-украТнщв у навчальних виданнях, як стосуються логiки.
Ключовi слова: лопка; право; суспшьство; закон; правове мислення; тзнання; експериментальний метод; закон; законотворчi помилки; украТ'нський перcоналiзм.
Постановка проблеми. Оглянувши сучасш навчальнi посiбники та шдручники, опублiкованi в Украiнi з дисциплши "Лопка", можна зробити хибш висновки, що украiнцi - нащя, яка нiколи не цiкавилась наукою лопкою i вiдтак, послiдовнi ди, якi б не перечили законам лопки, також не при-
таманш укра!нцям. Таю мiркування виникають через згадки укра!нських вчених та !хшх надбань у галузi логiки в навчальних виданнях вишiв Укра!ни. Щоб не бути голослiвними, наведемо для прикладу низку пошбниюв та тдручниюв, якi дадуть змогу спростувати чи тдтвердити такi мiрку-вання. У роздт пiдручника для студенев юридичних факультетiв "Логiка для юрисив" А. С. Конверського, який стосусться iсторичних етапiв розвитку зазначено! науки, не згадано жод-ного украшського вченого i, вiдповiдно, особливостей розвитку лопки в Укра!ш ми також не знайдемо [1]. В тдручнику "Лопка" авторства В. С. Жеребкша, який витримав дев'ять видань ^ як зазначають упорядники "е одним iз базових пiдручникiв з лопки для студенев юридичних спе-щальностей", згадано радянських вчених А. А. Маркова, А. М. Колмагорова, П. С. Новикова та шших [2, с. 20]. У навчальних посiбниках Н. В. Карамишево! [3], I. З. Дуцяка [4], В. I. Ряшка [5], Л. М. Сумароково! [6] немае роздшв, як б висв^лювали науковi надбання укра!нських вчених у галузi логiки. Виняток - навчально-методичний посiбник Т. З. Гарасимiва "Юридична логiка", де в роздш, який стосуеться видатних теоретикiв юридично! логiки, висвiтлено здобутки украшського вченого Богдана Юстяювського як розробника методу аналiзу соцюкультурно! реальностi права та правових вщносин [7, с. 51]. Зважаючи на викладене, вважаемо, що необхiдно повернути iмена укра!нських вчених в укра!нську науку.
Одним iз яскравих представникiв украшського громадського й академiчного життя був Олександр Кульчицький (1895-1980).
Аналiз дослiдження проблеми. Дослщження науково! творчостi О. Кульчицького здшсню-вали Т. Гончарук-Чолан, О. Лозинський, О. Орлова, В. Сусщка, В. Стеценко, В. Сабадуха, К. Мит-рович. Однак цi дослiдження окреслювались контекстом св^ово! фшософп. Аналiзу лопчних засад мислення, значення дисциплiнування мислення для тодшнього украшського iнтелектуального се-редовища, яке потерпало вiд нацюнально! поразки, розглядае, зокрема, науковець А. Карась.
Метою статт е окреслення щей науковця у галузi науки лопки. О. Кульчицький вважав лопку щеальною сферою знань, яка вступае у безпосередш стосунки з окремими науками, що щкавляться певними дшянками цiлiсностi буття. Наука, яка безпосередньо пов'язана з лопкою, -право, адже сформованi в процесi мислення категоричш судження становлять основу законодавства. Вивчення права е дослiдженням рiзноманiтних класiв зовнiшнiх проявiв правового досвщу i вiдмiнностей мiж елементами цього досвщу.
Виклад основного матерiалу. Лопка Олександра Кульчицького тюно переплiтаеться з пси-хологiею. Логiчний метод тзнання, який е об'еднанням прийомiв внутршнього i зовнiшнього спостереження, вчений зараховуе до предмета психологи. Психолопя, за О. Кульчицьким, е основою для гумашстичних наук, що вивчають здобутки й прояви дш людини, людського духу та людсько! психши [8, с. 49]. Саме в роздш пращ "Загальна характеристика психiчного життя" вчений характеризуе функци мислення, !х прояви та структуру. Одшею зi складових ще! структури вчений вважае форму мислення "поняття", вказуючи на детермшацшш тенденци у процесах мислення. Вiн зазначае, що активний тип мислення, який виявляеться у творенш нових понять, позначаеться на спрямуванш нашого мислення. Поняттям, за визначенням О. Кульчицького, називаемо все те, що сполучаеться iз певним поняттями психiчного змюту та iз iншими змюта-ми нашого психiчного життя, збереженими у спогадах уявлень, почутпв, спрямувань. Виршен-ня мисленневих завдань i творення висновкiв е наслщком вiдношень мiж поняттями в судженнях. На науковi висновки, яю сформував вчений, iстотно вплинула вюрцбурзька психолопчна школа, нiмецьким психологом Кюльпе [8, с. 67]. Для ще! школи характерне застосування до проявiв мислення експериментального методу. Схожi мiркування висловлював Леон Петражицький, який вважав, що вивчення права е дослщженням рiзноманiтних класiв зовнiшнiх проявiв
правового досвщу i вщмшностей мiж елементами цього досвiду i проявами пов'язаних iз ними пси-хiчних процесiв [9, с. 197].
Розмiрковуючи над формами мислення, зокрема над судженням, О. Кульчицький використо-вував граматичнi категори. Складовi частини судження - суб'ект i предикат («5, Р - Андрусяк I. П.) вiн окреслював, вiдповiдно, шдметом i присудком, що суттево полегшувало студентам сприйняття i розумiння структури судження. Використовуючи приклади речень, автор пояснював, що таке зв'язка та чому необхщне И використання. О. Кульчицький стверджував, що лише через викорис-тання зв'язки "е" встановлюеться певне вiдношення предмета поняття в присудку до предмета поняття у шдметь Саме так, на думку вченого, можна досягти плинност думки, яка виражаеться висловлюванням. Дослiдник науково! спадщини А. Карась зазначае, що зв'язка "е" у структурi ло-гiчного мислення О. Кульчицького виконуе функщю вияву того, що юнуе i мае стосунок до людсь-ко! суб'ективностi, до И внутршнього ствердження або заперечення стану предмета [10, с. 13]. О. Кульчицький також звертав увагу на нетотожшсть висловлювань i суджень, обгрунтовуючи це тим, що висловлювання лише виражають судження, якi мiстяться у реченш [8, с. 38]. По сут^ за О. Кульчицьким, висловлювання - це знакова форма виразу судження в межах мови. На пiдставi наведеного можна зробити висновок, що вчений зважав на лопку Аристотеля, в якш судження означало думку, в якш стверджуеться або заперечуеться що-небудь про що-небудь. Науковець К. Жоль у пращ "Вступ до сучасно! лопки" зазначае, що наприкшщ XIX ст. теоретики математич-но! логiки розкритикували традицiйне тлумачення структури судження. Вчення про пропозицшш функци та квантори надали математично! строгосп логiчному аналiзовi висловлювань. Однак "предикат", все ж таки, залишився у математичнш логiцi, його використовують для логiчного аналiзу висловлень i вживають для позначення пропозицшно! функци у виглядi Б(х) [11, с. 63-64].
Цшаво трактував О. Кульчицький методолопчш аспекти окремих наук. Таю науки, як право та iсторiя, вчений зараховував до гумашстичних наук, яю окреслюються вартостями юторико-культурного буття людства, що визначенi релтйними, економiчними, теоретичними та iншими чинниками. Гумаштарне спрямування цих наук, на думку О. Кульчицького, полягае в охопленш мети ди у вартостях, а саме змагання народiв за економiчнi, полiтичнi, соцiальнi та iншi вартостi [8, с. 48].
Вчений вважав, що логiка належить до щеальних наук, адже в И основi - пiзнання iдеальних предмета та явищ. Принцип лопчного обгрунтування разом iз методом дедукци становить обгрунто-вану систему, вiльну вщ суперечностей. Вчений вважав, що лопка вступае у безпосереднi зв'язки з окремими науками, що щкавляться певними донками цiлiсностi буття. Наукою, яка безпосередньо пов'язана з лопкою, е право. Що таке суспшьство, держава, закон - мiркування про щ категори по-виннi окреслюватись законами лопки, адже сформованi в процес мислення категоричнi судження становлять основу законодавства. До чого може призвести порушення структури мислення можна прошюструвати Конституцiею Укра!ни, де зафiксовано статус Автономно! Республши Крим -абсолютно штучного утворення, створення якого було випдно для досягнення особистих поль тичних цiлей окремих полiтикiв. На сьогодш можемо iз жалем констатувати, що мети досягнуто - в 2014 р. Росшська Федеращя за допомогою вшськових формувань встановила контроль над Автономною Республшою Крим та мютом Севастополем, розпочавши в такий спошб мiжнародний збройний конфлшт, що тривае донинi. Законотворчi помилки е результатом недодержання законiв формально! лопки та недотримання правил законодавчо! техшки. Автори монографi! "Зако-нопроектування" до основних правил законодавчо! техшки зараховують лопчну послiдовнiсть викладення, взаемозв'язок нормативних приписiв, що !х помщають у проектi, та вiдсутнiсть проти-рiч всерединi проекту, в системi законодавства [12, с. 154]. У пращ вщомого французького вченого Рене Давида "Основш правовi системи сучасностГ' зазначено, що пошук права - це завдання, що мають виконувати спшьно усi юристи, кожен у сво!й сферi та з використанням усiх методiв, зокре-
ма лопчних, i вони повинш керуватись загальним щеалом - бажанням вщнайти в кожному питанш Ti вщповщ, якi б перегукувались i3 загальним вщчуттям справедливостi, яке грунтуешься на поеднанш рiзноманiтних iнтересiв, як приватних, так i усього суспiльства [13, с. 111].
0. Кульчицький вважав, що вивчення лопки необхiдне для формування фшософського свiтоглядного знання. Завдяки знанням лопки, фшософп та психологи вчений зайняв характерне й специфiчне мiсце в громадському й академiчному життi. У сво! працях О. Кульчицький аналiзував концепцiю персоналiзму, дослщжував взаемовiдносин людини з владою, iз природою. Науковець В. О. Сабадуха, вивчаючи формування iдей персоналiзму в укра!нсьюй фiлософськiй та сощально-пол^ичнш думцi, акцентуе на тому, що концепщя О. Кульчицького е антитезою марксистсько-ленiнському розумiнню людини, яка е продуктом суспшьних вiдносин свое! доби. Внутршня людина, за О. Кульчицьким, е запереченням марксистсько-леншсько! людини, займаеться спорiдненою працею, що, на думку фшософа, е передумовою морально! справжносп людини [14].
Дослiдник творчосп вченого Кирило Митрович зазначав, що О. Кульчицький шукав критичне обгрунтування сво!х мiркувань у працях Канта, Шелера та персоналiстичних i екзистенщальних концепцiях сучасностi. Знання законiв лопки i психологи дали змогу вченому створити геопсиичну характеристику укра!нсько! людини. Вивчення впливу юторичних чинникiв та культури на формування нащонально! психiки стали основою творення вченим укра!нського персоналiзму [15, с. 7]. Пращ О. Кульчицького вiдрiзняються фаховютю та змiстовним наповненням. Вчений осмислюе таю поняття, як правда, справедливють, свобода. В основу цих мiркувань вiн покладав фiлософiю Канта. Доволi часто у сво!х наукових викладах вчений посилаеться на фiлософську концепщю Г. Сковороди. Знаючи достеменно закони та форми мислення, вмшо використовуючи !х на практи-цi, О. Кульчицький був надзвичайно щкавим стврозмовником. К. Митрович у передмовi до мо-нографн "Укра!нський персоналiзм" авторства О. Кульчицького зазначав, що яю б теми не пропо-нував для обговорення професор - чи то буденш, чи поточнi - вш завжди пов'язував !х iз широким колом даних свое! ерудицп. Дискусi!' завжди ставали спiльним доходженням до спiвзвучних погля-дiв, адже ерудицiя вченого привертала увагу i зацiкавлення слухачiв, якi радо долучались до обговорення того чи шшого питання, розширюючи коло сшврозмовниюв. Пiсля завершення обговорення уш учасники дискусi! вiдзначали неабияке штелектуальне пiднесення у результатi обмiну думками iз вченим [15, с. 10].
Висновки. Базовою щеею О. Кульчицького в наукових праця, яю стосувались лопки, е мiжгалузевiсть зазначено! науки. Закони i форми мислення е складовими права, зокрема зако-нодавчо! технiки. Саме логiка становить один iз елементiв творення юридичних акпв. Розумiння видiв та структури судження, !х класифiкацi! допоможе законотворцям уникати лопчних помилок в основi нормативно-правових акпв. О. Кульчицький у сво!х наукових працях намагався осмислюва-ти життя укра!нцiв - у сво!х мiркуваннях вiн висловлювався як фшософ, психолог i як логiк. Саме науково-лопчш засади вiн взяв за основу вивчення укра!нщв та укра!нсько! дiйсностi, створивши концепцiю укра!нського персоналiзму. Як емпiричну компоненту в навчальш посiбники та пiд-ручники необхщно вводити вiдомостi про видатних вчених-укра!нщв, щоб спонукати студентiв iн-телектуально осмислювати зв'язки i вiдношення мiж предметами та явищами в контексп укра!нсь-ко! реальностi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конверський А. £. (2008). Лог1ка: подручник для студенпв юридичних факультет1в. Ки!в: Центр навчально!' л1тератури. 304 с.
2. Жеребшн В. £. (2008). Лог1ка: подручник. 10-те вид., стер. Ки!в: Т-во "Знання", КОО. 255 с.
3. Карамишева Н. В. (2011). Лопка (теоретична i прикладна): навч. поаб. Ки!в: Знання. 455 с.
4. Дуцяк I. З. (2010). Лопка: тдручник. Кшв: Знання. 406 с.
5. Ряшко В. I. (2009). Лопка: навч. поаб. Кшв: Центр учбово! лiтерaтури. 328 с.
6. Сумаркова Л. М. (2011). Основи лопки: навч. поабн. для юрид. By3iB. Одеса: Фешкс. 236 с.
7. Гaрaсимiв Т. З., Гaрaсимiв О. I., Ряшко О. В. (2017). Юридична лопка: навч.-метод. поаб. Львiв: Сполом. 608 с.
8. Кульчицький О. (1995). Основи фшософи i фiлософiчних наук. Мюнхен; Львiв. 164 с.
9. Синха Сурия Пракш (1996). Юриспруденция. Философия права. Краткий курс / пер. с англ. Москва: Издательский центр "Академия". 304 с.
10. Карась А. (1995). Фiлософiя Олександра Кульчицького // Кульчицький О. Основи фшософи i фiлософiчних наук. Мюнхен; Львiв. 164 с.
11. Жоль К. К. (1992). Вступ до сучасно! логiки: навч. посiб. Кшв: Вища шк. 128 с.
12. Законопроектування (2010); за ред.: О. Л. Копиленка, О. В. Богачово!. Кшв: Реферат, 176 с.
13. Давид Р., Жофрре-Спиноза К. (1998). Основные правовые системы современности / пер. с. фр. В. А. Туманова. Москва: Междунар. отношения. 400 с.
14. Сабадуха В. О. (2013). 1де! персонaлiзмy в украшськш фiлософськiй та соцiaльно-полiтичнiй думщ // Вiсник НАУ. Серiя: Фiлософiя. Кyльтyрологiя. № 2 (18). URL: https://core.ac.uk/download/pdf/296360065.pdf.
15. Митрович К. (1985) Професор Кульчицький мiж нами // Кульчицький О. Укра!нський персонaлiзм. Фшософська й етнопсихологiчнa синтеза. Мюнхен; Париж. С. 5-14.
REFERENCES
1. Konvers'kyy A. Ye. (2008). Lohika: Pidruchnyk dlya studentiv yurydychnykh fakul'tetiv [Logic: A textbook for law students]. K.: Tsentr navchal'noyi literatury, 304 p.
2. Zherebkin V. Ye. (2008). Lohika: pidruchnyk [Logic: textbook]. 10-te vyd. ster. K.: T-vo "Znannya", KOO, 255 р.
3. Karamysheva N. V. (2011). Lohika (teoretychna i prykladna): navchal'nyy posibnyk [Logic (theoretical and applied): textbook]. K.: Znannya, 455 р.
4. Dutsyak I. Z. (2010). Lohika:pidruchnyk [Logic: textbook]. K.: Znannya, 406 р.
5. Ryashko V. I. (2009). Lohika: navc.posib. [Logic: a textbook]. K.: Tsentr uchbovoyi literatury, 328 р.
6. Sumarkova L. M. (2011). Osnovy lohiky: navchal'nyy posibnyk dlya yurydychnykh vuziv [Fundamentals of logic: a textbook for law schools]. Odesa: Feniks. 236 р.
7. Harasymiv T. Z. & Harasymiv O. I., Ryashko O. V. (2017). Yurydychna lohika: navch.-metod. posib. [Legal logic: a textbook]. L'viv: Spolom. 608 р.
8. Kul'chyts'kyy O. (1995). Osnovy filosofiyi i filosofichnykh nauk [Fundamentals of philosophy and philosophical sciences]. Myunkhen; L'viv, 164 р.
9. Sinkha Suriya Praksh (1996). Yurisprudentsiya. Filosofiya prava. Kratkiy kurs [Jurisprudence. Philosophy of Law. Short course]. M.: Izdatel'skiy tsentr "Akademiya", 304 р.
10. Karas' A. (1995). Filosofiya Oleksandra Kul'chyts'koho [Philosophy of Alexander Kulchytsky] Myunkhen; L'viv, 164 р.
11. Zhol' K. K. (1992). Vstup do suchasnoyi lohiky: navch. posib. [Introduction to Modern Logic: A Textbook]. K.: Vyshcha shkola, 128 р.
12. Kopylenko O. L., Bohachova O. V. (2010). Zakonoproektuvannya [Legal technique]. K.: Referat, 176 р.
13. David R. & Zhofrre-Spinozi K. (1998). Osnovnyyepravovyye sistemy sovremennosti [Basic legal systems of our time]. M.: Mezhdunar. otnosheniya, 400 р.
14. Sabadukha V.O. (2013). Ideyi personalizmu v ukrayins'kiy filosofs'kiy ta souial'no-politychniy dumtsi [Ideas of personalism in Ukrainian philosophical and socio-political thought] Visnyk NAU. Seriya: Filosofiya. Kul'turolohiya. No. 2 (18). URL: https://core.ac.uk/download/pdf/296360065.pdf.
15. Mytrovych K. (1985). Profesor Kul'chyts'kyy mizh namy [Professor Kulchytsky between us]. Myunkhen; Paryzh, Р. 5-14.
Дата надходження: 14.06.2021 р.
Закони, $opMU ma npuUoMU Mucnennn e nayKoeux npa^x OneKcandpa Куnbницbкого
Iryna Andrusiak
Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Department of Theory, Philosophy, Constitutional and International law,
Ph. D.
LAWS, FORMS AND METHODS OF THINKING IN SCIENTIFIC PAPERS OLEXANDER KULCHYTSKY
Logic is one of the oldest sciences. We talk about it as art of statements and arguments. Anyone who masters this science will be able to effectively achieve their own goals by acquiring new knowledge and producing their own ideas. Ability to critically evaluate opponents statements and respondents arguments will allow them not to succumb to the pressure of commercial media, promises of politicians, etc.
Reasoning and argumentation are important objects of logical research. Logic as a science classifies reasoning and specifies the types of argumentation. It allows to evaluate their rationality and describe typical errors in reasoning and arguments. The reasoning may be correct or may contain errors. What is the source of such mistakes and how to avoid them? We will find the answers to these and other questions by analyzing the scientific heritage of Alexander Kulchytsky - Ukrainian philosopher, public and cultural-educational figure (1895-1980).
The article examines the work of O. Kulchytsky in the field of logic. The scientist's approaches to the interpretation of forms of thinking, in particular, structure, concepts and classification of judgments were analyzed. The reasoning of the scientist on methodological remarks on certain sciences deserves special attention, in particular, the vision of law in the system humanities.
The works of researchers of scientific heritage of O. Kulchytsky were analyzed. In this research gaps in the information about outstanding Ukrainian scientists in educational institutions were revealed.
Key words: logic; law; society; law; legal thinking; cognition; experimental method; law; legislative errors; Ukrainian personalism.
