CC BY
9
1СТОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА
УДК 16:340 (091)
1рина Андрусяк
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, асистент кафедри ютори держави i права airyna2016@gmail.com
ЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА МИСЛЕННЯ В НАУКОВОМУ ДОСЛ1ДЖЕНН1 СТЕПАНА БАЛЕЯ "НАРИС ЛЬОПКИ"
© Андрусяк I., 2018
Дослщжено наукове надбання украшського вченого С. Балея у rany3i логiки. Проаналiзовано структуру, проблеми та термшолопю пiдручника "Нарис Льоriки" авторства С. Балея. В посиланнях збережено авторський стиль вченого з усвщомленням того, що йдеться не про стиль i граматику, а про становлення i розвиток логжи в украшськш наущ.
Ключовi слова: логжа; психологiя;мислення; тзнавальний процес; поняття; категорн; судження; аргументацiя.
Ирина Андрусяк
ЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА МЫШЛЕНИЯ В НАУЧНОМ ТРУДЕ СТЕПАНА БАЛЕЯ "ОЧЕРК ЛОГИКИ"
Исследуется научное достояние украинского ученого С. Балея в области логики. Анализируются структура, проблемы и терминология учебника "Очерк Логики" авторства С. Балея. В ссылках сохранено авторский стиль ученого с осознанием того, что речь идет не о стиле и грамматике, а о становлении и развитии логики в украинской науке.
Ключевые слова: логика; психология; мышления; познавательный процесс; понятия; категории; суждения; аргументация.
Iryna Andrusyak
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University, Department of State and Law History
Ph.D.
LOGICAL STRUCTURE OF THINKING IN SCIENTIFIC RESEARCH "ESSAY OFLOGIC" BY STEPAN BALEY
The scientific heritage of the Ukrainian scientist S. Baley is investigated in the field of the logic. The structure, problems and terminology of the textbook "Essay of Logic" by S. Baley
are analyzed.In the references the author's styleis unchanged with the knowledge that this is not about the style and grammar, but about the formation and development of the logic in Ukrainian science.
Key words: logic; psychology; thought; cognitive process; concepts; categories; judgment; argumentation theory.
Постановка проблеми. В укра!нську науку повертасться 1м'я видатного вченого. Дослщжуеться його дiяльнiсть у галузi психологи, медицини, педагопки та фшософи. Проте наукових дослiджень у галузi логiки, яку вивчав i викладав С. Балей, залишасться вкрай небагато. Видасться актуальним дослiдження пiдручника "Нарис Льойки" (1923) i повернення науково! спадщини вченого у надбання укра!нсько! науки.
Мета роботи - актуалiзувати працi укра!нського вченого Степана Балея, видатного вченого свггового рiвня в Укра!ш на початку XX столптя, в галузi логiки для повнощнного повернення ще! науки в систему вищо! освiти шляхом вiдтворення та розвитку понять i термшологи.
AH^i3 дослiдження проблеми. Окремих аспектiв проблеми дослщження науково! спадщини вченого торкались М. Вершков, С. 1ваник, О. Гончаренко, Г. Черкаська, П. Петрюк, Л. Бондаренко та iн.
Виклад основного матерiалу. Розвиток та актуалiзацiя предмета логiки вимагае повернення та включення в повноцiнний науковий обГг праць визначних укра!нських вчених, у творчих надбаннях яких е тдручники з лопки. Окремою постаттю, яка заслуговуе на увагу, е вчений, фшософ, психолог, лопк, педагог, академш Степан Балей. В ютори розвитку украшсько! науки прiзвище науковця залишаеться маловiдомим. Працi вченого з лопки створюють цiлiсне наукове уявлення про становлення i розвиток цiе! науки в системГ середньо! та вищо! освгги.
"Степан (Стефан, Максим) Володимирович Балей народився 4 лютого I885 року в селi Велик Борки (БГрки) Тернопiльського повiту (нинi Тернопшьсько! областi). Батько Володимир Балей i мати 1рена з дому Швейковських були у той час вчителями початкових шкш, батько - керiвником школи в Микулинцях. Помер у 1922 рощ. Мати померла у 1942 рощ в Кракову де, перебуваючи на пенси, жила у свое! молодшо! дочки Ольги. У Тернополi С. Балей закiнчив початкову, середню школи i гiмназiю у 1903 рощ. З 1903 по 1907 роки навчався на фшософському факультет Львiвського ушверситету" [1, с. 21].
Пюля закiнчення унiверситету С. Балей працював у гiмназiях з укра!нською мовою навчання в Перемишлг Тернополi, Львовi, де викладав математику, початкову психолопю i логiку. Завдяки протекщ! польського фiлософа Казiмежа Твардовського по сприянню надання стипендi! австршського мiнiстерства освiти, в 1912-1914 роках С. Балей перебував на стажуванш у Берлшському унiверситетi й паризькш Сорбонi. Тогочасна польська преса негативно сприйняла те, що молодий укра!нський вчений отримав цю стипендiю. Справа набула розголосу i на захист Балея вступився Казiмеж Твардовський, який навпъ написав статтю у львiвськiй газетi "Slowo Polskie". Пiзнiше С. Балей у лисп виразив вдячнють науковому наставнику: "Я невимовно вдячний ясновельможному пану Професору за пояснення, пов'язаш з моею справою, i замщеш в "Slowie Polskim". А це е настшьки цiнне для мене не тшьки з того приводу, що пан Професор, може, навггь наражаючи свою репутащю, таким шляхетним способом захищае мене перед прикрими для мене тдозрами; я високо щную цей вчинок передуем з того приводу, що в мо!х очах, i в очах шших укра!нцiв вГн буде живим прикладом об'ективносп i до6розичливостГ ясновельможного пана Професора в стосунку до його учшв укра!нсько! нацГональностГ. Я вГрю, що колись навГть самГ поляки будуть вдячнГ пану Професору за те, що будуть мати можливють вказати на таю факти i, можливо, навпъ будуть цим пишатися" [2].
Отримавши наукове звання доктора наук, з 1928 р.працюе на посадГ професора кафедри педагопчно! психологи Варшавського унГверситету. Через досвщ викладання у ЛьвГвському таемному ушверситетГ, створення якого було проявом протесту проти полгшки нацГонального
Утиску yкpаïнського населення пpавлячими колами тогочасно1' польсько1' деpжави, С. Балею 6уло вiдмовлено в пpацi у Львiвськомy yнiвеpситетi. "Наукове життя С. Балея можна умовно подшити на львiвський i ваpшавський пеpiоди. Значна частина спадщини С. Балея, особливо львiвського пеpiодy, вiн написав yкpаïнською мовою i опyблiкyвав в yкpаïнських виданнях. Це фунтовт дослiдження, пpисвяченi емоцшно вольовiй сфеpi людсько1' психiки, пеpшi дpyкованi yкpаïнською мовою пiдpyчники з психологи i лопки. У польськш наyковiй лiтеpатypi пpо С. Балея пишуть як пpо спiвтвоpця польсько1' психологiï, засновника у нiй важливих на^ямюв, насампеpед, психологiï pозвиткy i психологи виховання (педагопчно1' психологи)" [3, с. 8].
1947 p. коштом ЮНЕСКО науковець пpовiв чот^и мюящ у США, де вивчав методи боpотьби зi злочиннiстю сеpед молод^ а пiсля повеpнення до Ваpшави опyблiкyвав пpацю "^облема боpотьби з шдлггковою злочиннiстю в контекстi сучасного досвiдy США". У такий спошб С. Балей став фyндатоpом польсько1' психологiï дитячо1' злочинностi [4].
До кшця свого життя, до 13 веpесня 1952 pокy, С. Балей ^ацював у Ваpшавськомy yнiвеpситетi. Похований на кладовищi у Ваpшавi.
Оскшьки логiка e наукою, яка вивчаe закони мислення людини, а мислення e властивiстю психологiчноï дiяльностi людини, то вчений, займаючись логiкою, щкавився шиpоким спектpом пpоблем психологiï. С. Балей був пpибiчником учень З. Фpойда, активно вiв психоаналiтичнy ^актину. На основi методу психоаналiзy ^^p™ оpигiнальнy iнтеpпpетацiю поезiï Таpаса Шевченка в пpацi "З психольогiï твоpчости Шевченка" [1, с. 174]. "Психоаналiз, виконаний С. В. Балеeм, вiдповiдаe yкpаïнськiй ментальностi. Ставлення Степана Володим^овича до особистостi Т. Г. Шевченка - дбайливе, обеpежне, пpоникнyте великою пошаною, pозyмiнням i спiвчyттям до дpаматизмy його внyтpiшнього свiтy, що втiлений в його твоpчостi" [5, с. 85].
Маючи фут-овну фшософську освiтy, С. Балей тpактyвав фшософда як любов до мyдpостi, а лопку pозглядав як науку ^о мислення, тому логiка пеpедye фшософи, бо мyдpiсть e pезyльтатом мислення.
Вчений вважав, що логiка e необхщною для повноцiнного мислення будь-яко1' людини. Людина, живе сеpед подш, якi вiдбyваються як в ïï безпосеpедньомy оточеннi, так i в цшому свiтi. Потpеби i цш людини зумовлюють необхiднiсть pозiбpатися в тому, що з чого виходить, як пов'язаш об^кти, явища i поди мiж собою, якi саме властивосп детеpмiнyють цей зв'язок. Мислення поpоджyeться потpебами людсько1' пpактики i pозвиваeться в пpоцесi пошуку шляхiв 1'х задоволення.
У своeмy пiдpyчникy "I^pra Льогiки" вчений ствеpджye, що завданням лопки e вивчення способiв i ^ш^ив контpолю, якi викоpистовye людина, намагаючись тзнати пpавдy. Ось як влучно вiн обrpyнтовye сво1' думки: "Вютка, яку нам хтось пpиносить, важна для нас лиш тод^ коли вважаeмо ïï пpавдивою. Так само научш твеpдженя мають ваpтiсть лиш пiд yслiвeм, що заклинають в to6í пpавдy. Що наука вчить нас тшьки пpавди, се здаeть ся нам навiть так самозpозyмiлим, що ми пpисвоюeмо ot6í часто piжнi твеpдженя науки не вщчуваючи потpеби застанавляти ся над сим, чи вони зпдш або незпдш з пpавдою. Та не лиш твеpдженя науки а взагалi кожде твеpджене i кожду вютку, яку вiд когонебудь почyeмо, ми зpазy схильнi уважати за ^авдиву. I аж коли зайдуть обставини, яю отсю пpавдивiсть можуть тддати в сyмнiв, тодi питане ^авд^ос™ або непpавдивости стаe виpазно пеpед нами i ми намагаeмо ся його якось в^шити. Як ми се pобимо? Яким способом пpовipюeмо, чи дана вiстка або твеpджене вiдповiдаe пpавдi? Безпеpечно в piжних випадках pобимо се piжно. В чiм отже лежить суть сих piжних способiв? Якi e знаки, що позваляють в^^жнити пpавдy вщ фальшу? Учений, що висказye якесь твеpджене, бесiдник, що пpоголошye якийсь погляд, пеpеводить на нього доказ . З доказу маe iменно випливати ^авдив^ть дотичного погляду чи твеpдженя. В чiм лежить суть "доказуваня" i пiсля яких маe воно вщбувати ся пpавил? Се питаня, над яким ми звичайно не застанавляeмо ся, хоч кождий з нас зyмie в pазi потpеби доказувати пpавдивости своïх поглядiв та пpовipювати пpавдивiсть твеpджень дpyгих ошб. Се так само, як кождий з нас вмiв говоpити, заки зачав застанавляти ся над питажм, в чiм саме лежить ^оцес говоpеня, та яким воно повинно тдчинятись законам" [1, с. 356].
"Нарис Льопки" С. Балея написаний легкою i зрозумiлою мовою. Як тдручник з логiки вш мiстить yci стандартнi теми, якi викладаються в базовому Kypci дисциплiни, однак !хнш виклад е бiльш систематизованим, як у багатьох шших пiдрyчниках, зокрема i сучасних. Пiзнавши складну теорда логiки, автор надзвичайно легко пояснюе читачам складнi стрyктyрнi елементи предмету. У роздш "Слово i зображення", використовуючи простий приклад, автор пояснюе, що таке поняття i яке значення вдаграе ця форма мислення у правдивосп нашого пiзнання. "Реченя складаються, як ми вже про се говорили, iз поодиноких сив, з яких кожде, само про себе взяте, не висловлюе еще повного осуду, i тому не е аш правдиве анi фальшиве. Хоч одначе ми почувши таке слово як "дерево" не вяжемо i ним на разi шякого осуду, то прецiнь ми се слово "розyмiемо". Що се значить, що ми розyмiемо отее слово, а не розумшиб якогось слова сказаного на пр. в японськш мовi? Наше "розyмiне" лежить очевидно в т1м, що отее слово "дерево" викликуе в нашiй дyшi образ предмету, який ми сим словом називаемо. Сей душевний образ предмету називаемо його "зображенем". Розумгги сказанi слова значить отже вязати з ними якюь зображеня, а поодиною слова е висловом якихсь зображень так само як реченя е висловом осущв. Подiбна отже звязь як мiж реченями i словами, заходить також мiж осудами i зображенями. Видаючи осуд про щонебудь ми мусимо рiвночасно те щось собi якось зобразити. Нема осущв без зображень; навпаки кождий осуд основуеть ся на якихсь зображенях. Тому то зображеня, хоч самi про себе не е аш правдивi анi неправдивi, мають значiне для пiзнаня правди як основа осущв. Таким чином i зображеня не байдyжнi для льопки" [1, с. 357].
В основу тдручника покладено вчення Аристотеля з лопки, класичну схему викладення матерiалy: поняття, судження, силогiзми, умовиводи, теорiя аргументащ! [6].
Варто зазначити, що перекладу "Лопки" Аристотеля, яка е основоположною в розвитку ще! науки, укра1нською мовою дотепер немае.
До вчень Аристотеля Балей посилаеться, коли визначае вщмшнють мiж поняттями i категорiями. "Найвисшi роди чи там форми понять називаемо - за Аристотелем (грецьким фшьософом з IV в. пер. Хр.) - категорiями. Аристотель вичисляе десять таких категорш: 1) ество ^ч, сyбстанцiя); 2) великють; 3) якiсть; 4) вщношене; 5) мiсце; 6) час; 7) положене; 8) стан; 9) чиннють (щяльшсть); 10) страдальнiсть. He вс поданi Аристотелем категори е дшсно найвисшими вже родами. Число справжшх категорiй е менше. Звичайно вичисляють оте1' чотири: 1) G с т в о (субстанщя, рiч, Ding); приклад: чоловiк, дерево, камшь. 2) Прикмета (власнiсть, свiйство, Eigenschaft, attributum, qualitas+quantitas); приклад: бiлий, круглий, твердий. 3) Стан зглядно чиннють (Zustand, Tätigkeit); приклад: спить, лежить, паруе. 4) Вщношене (relatio, Beziehung); приклад: рiвнiсть, бшьшють, залежнiсть, понад чимсь, потд чимсь" [1, с. 368-369].
Окремий роздш у тдручнику присвячений теори аргументащ! - "Про докази. Блуди при доказуваню" (1, с. 387). Використовуючи методи шдукщ! i дедукци, модуси категоричних силогiзмiв, ключi, наприклад, Barbara, Darii, С. Балей дае визначення аргументащ!. "Вихщною точкою при доказуваню е осуд (судження - Андрусяк I.), якого правдивють покищо непевна, зглядно кимсь оспорена, себто т. зв. тверджене (теза). Шукаемо тепер з черги таких правдивих осущв, яю взят як премюи (засновки - Андрусяк I.) давалиби дотичний осуд як конклюзда (висновок - Андрусяк I.). Доказуване лежить отже в найденю до даного осуду правдиво! (а не лише формально правильно!) основи. Премюи, що творять сю основу називаемо в т1м випадку аргументами.Так на пр. хтось проголошуе тезу, що душа людська е безсмертна i аргументуе так: Душа не складае ся з частий, а всьо, що не складае ся з частий, не може бути знищеним, себто е вiчне. Оба аргументи е в т1м випадку премюами, як (тсля ключа Barbara) дають тезу як висновок. Доказ е отже формально без закиду. Одначе вш е лиш тод! стшним, коли правдивi е обi премюи. Евентуальне оспорюване доказу мусить у им отже випадку оспорювати правдивють одно! зглядно обох премю" [1, с. 387-388].
С. Балей доводить, що аргументащя е одшею з найважливших умов наукового знання. Бшьшють наукових ютин не даш безпосередньо нашому сприйняттю. Аргументащя е щлеспрямованою дiяльнiстю: вона мае на меп пiдсилити чи ослабити чи!сь переконання. Теорiя аргументац^! охоплюе мистецтво дiалогy, розмови i переконання. Надзвичайно точно доводять
noTpi6mcTb аналiзу суджень на шляху до отримання правильно обгрунтованих i аргументованих висновюв американськi вченi Моррiс Коен i Ернст Нагель в rami "Вступ в логiку i науковий метод": "Аналiз суджень здiйснюeться з метою виявлення того, якi висновки можна обгрунтовано зробити, виходячи з тих чи шших суджень. Отже, якщо мае мiсце множина форм суджень, то вщповщне удосконалення аналiзу суджень може дозволити нам досягнути бшьш точного розумiння областi можливих умовиводiв"[7, с. 69].
Наукова спадщина С. Балея е надзвичайно щнною, бо слугуе виявленням вiльного украшського мислення в той час, коли воно стало неможливим на батьювщиш. Оскшьки в Украш знищенi украшсью термiнологiчнi словники з метою витюнити укра!нську наукову термiнологiю на користь росшськш [8], то стиль, граматика i термiнологiя написання пiдручника з лопки С. Балея становлять неабияку щннють для творення сучасно! украшсько! термшологи в галузi науки лопки.
Висновки. Лопка е основою розвитку юриспруденции адже тiльки грунтуючись на засадах лопки законодавство вщповщатиме штересам суспiльства та сприятиме його розвитку. Актуалiзацiя спадщини укра!нських вчених дасть можливють повернути логiцi li базове завдання -бути основою розвитку науки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Балей С. Зiбрання праць: у 5 т. i 2 кн. Львiв-Одеса: 1ФЛ1С ЛФС "Сое^о", 2002. Т. 1. 488 с.
2. 1ваник С. Львiвський Фройд-Степан Балей. URL:https://zaxid.net/lvivskiy_froyd_stepan_baley_
n1241373. 3. Визначш постатi Тернопiлля. Бiогр. Збiрник Упор.: О. Г. Бенч, В. М.Троян. К. : Дншро, 2003. 232 с., ш. 4. Черкаська Г. Степан Балей. URL:http://uahistory.com/topics/famous_people/9057.
5. Петрюк П. Т., Бондаренко Л. I. Академш Степан Володимирович Балей: бiографiчнi та науковi аспекти (до 125^ччя з дня народження). Журнал психиатрии и медицинской психологии, 2011. № 1. С. 83-93. 6. Аристотель. Сочинения в четырех томах. Т. 2. Москва : Наука, 1978. 687 с. 7. Коен М., Нагель Е. Введение в логику и научний метод / Моррис Коен; Ернест Нагель; пер. с англ. П. С. Куслия. Челябинск: Социум, 2010. 655 с. 8. Кондаков И. Логический словарь-справочник. Москва : Наука, 1975. 720 с.
REFERENCES
1. Baley S. Zibrannyaprats: U 51. i 2 kn. [Collected Works: 5 volumes and 2 books], Lviv-Odesa: IFLIS LFS "Cogito", 2002. T. 1.488 p. 2. Ivanyk S. Lvivskyy Froyd - Stepan Baley [Lviv Freud - Stepan
Balay]. URL: https://zaxid.net/lvivskiy_froyd_stepan_baley_n1241373. 3. Vyznachni postati
Ternopillya. Biohr. [Famous figures of Ternopil region. Biography] Zbirnyk Upor.: O. H. Bench, V. M. Troyan. K. : Dnipro, 2003. 232 p. 4. Cherkaska H. Stepan Baley [Stepan Ba^]. URL: http://uahistory.com/topics/famous_people/9057. 5. Petryuk P. T., Bondarenko L. I. Akademik Stepan Volodymyrovych Baley: biohrafichni ta naukovi aspekty (do 125-richchya z dnya narodzhennya) [Academician Stepan Vladimirovich Ba^: Biographical and scientific aspects (up to the 125th anniversary of his birth)]. Zhurnal psykhyatryy y medytsynskoy psykholohyy, 2011. No. 1. P. 83-93.
6. Aristotel'. Sochineniya v chetyrekh tomakh.T. 2 [Works in four volumes. V. 2] T. 2. Moskva: Nauka, 1978. 687 p. 7. Koen M., Nagel' E. Vvedeniye v logiku i nauchnyy metod [Introduction to Logic and Scientific Method] / MorrisKoen; ErnestNagel'; per. s angl. P.S. Kusliya. Chelyabinsk: Sotsium, 2010. 655 p. 8. Kondakov I. Logicheskiy slovar'-spravochnik [Logical dictionary reference]. Moskva: Nauka, 1975. 720 p.
Дата надходження: 18.10.2018р.
