CC BY
17
УДК 613.2 : 613.73
https://doi.org/10.32402/dovkil2019.01.069
MORBIDITY IN SPORTS OF HIGH ACHIEVEMENTS. BASES OF PREVENTION
Arustamian O.M., Tkachyshyn V.S., Kondratiuk V.E., Aleksiichuk O.Yu.
ЗАХВОРЮВАН1СТЬ У СПОРТ1 ВИСОКИХ ДОСЯГНЕНЬ. ОСНОВИ ПРОФ1ЛАКТИКИ
АРУСТАМЯН О.М., ТКАЧИШИН В.С.,
кондратюк в.е.,
АЛЕКС1ЙЧУК О.Ю.
Нацiональний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв, УкраТна
Ключовi слова: спорт, захворюванють, травматизм, профiлактика.
рофесiйний спорт е сферою людськоТ дiяльностi з пщвище-ним травматизмом, рiзноманiт-ними професiйними захворю-ваннями, передпатолопчними та патологiчними станами, що мютять загрозу для здоров'я спортсменiв, ефективност Тх-ньоТ тренувальноТ та змагапьноТ дiяльностi. Кiлькiсть спортивних травм постмно збiльшуеться i наразi набула загрозливих роз-мiрiв. У рiзних краТнах свiту кть-кiсть травм у спорт коливаеться у межах 10-17% вщ усiх пошкод-жень [1, 2]. Наприклад, у США спортивш травми становлять 16% вщ усiх випадкiв пошкод-жень д^ей та молодi, тодi як ктьюсть транспортних травм -7,1%. У Швеци кiлькiсть спортивних травм становить 10% вщ загальноТ кiлькостi травм. Ще 40 роюв тому спортивнi травми становили лише 1,4% вщ усiх травм. У 1970 р ця цифра збть-шилася до 5-7%. До юнця 1980-х - початку 1990-х роюв кiлькiсть травм перевищила 10%, у середин 1990-х рокiв становила 1217%, у 2001 -2003 роках сягнула
17-20% [3, 8].Прямi i непрямi витрати на лiкування спортивних травм досягли величезних розмiрiв. Наприклад, у Нидерландах щорiчнi витрати на л^-вання спортивних травм коли-ваються у межах 200-300 млн. доларiв США [9]. Зпдно з дани-ми страхових компанм на л^-вання прськолижниюв, якi отри-мують травми на трасах Швей-царп, щорiчно витрачаеться до 4-5 млрд. доларiв США [10].
Мета. Провести аналiз за-хворюваностi у рiзних видах спорту високих досягнень та запропонувати шляхи Тх профи лактики.
Очевидним фактом е те, що фiзична активнють необхiдна для нормального функцюну-вання оргашзму, але вона мае розраховуватися для кожноТ людини в iндивiдуальному порядку. Лише помiрне наван-таження здатне принести ко-ристь здоров'ю людини.
Поняття надмiрноТ фiзичноТ активностi у спортi найвищих досягнень передбачае наявнють такого навантаження, яке ютотно
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ В СПОРТЕ ВЫСОКИХ ДОСТИЖЕНИЙ. ОСНОВЫ ПРОФИЛАКТИКИ Арустамян О.М., Ткачишин В.С., Кондратюк В. Е., Алексейчук А. Ю.
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Понятие чрезмерной физической активности в спорте высших достижений предполагает наличие чрезмерной нагрузки, существенно превышающей индивидуальные физические возможности человека. Основным патогенетическим звеном развития заболеваний у спортсменов являются травмы, перенапряжение отдельных органов и систем, усталость. Профессиональный спорт стал предпосылкой развития травматизма и различных заболеваний. К группам риска развития сердечно-сосудистой патологии, которые работают в условиях высоких аэробных нагрузок, в основном относят спортсменов, занимающихся бегом, лыжным спортом, велоспортом, плаванием, греблей. Гимнасты, волейболисты, тяжелоатлеты, метатели, футболисты, акробаты страдают от перенапряжения опорно-двигательного аппарата. Неблагоприятный прогноз воз-
никновения заболеваний связан также с приемом запрещенных в спорте фармакологических средств. Направления мероприятий по профилактике заболеваний и травматизма в спорте включают комплекс право-организационных, методических, санитарно-гигиенических, социально-экономических, лечебно-профилактических и спортивно-педагогических мероприятий. Общие направления профилактических мероприятий предусматривают первичную профилактику (на индивидуальном уровне) - медицинское наблюдение, защитные средства, рациональное питание, эффективную разминку и др.; вторичную профилактику (на групповом уровне) - усовершенствование правил, соглашения, информацию, воспитание; третичную профилактику - социальное планирование, законодательство, экономические вложения.
Эффективность мер зависит от ряда факторов со стороны организации спортивных тренировок, соревнований, а также здоровья и функциональных возможностей самих спортсменов.
Ключевые слова: спорт, заболеваемость, травматизм, профилактика.
© Арустамян О.М., Ткачишин В.С., Кондратюк В.£., Алексйчук О.Ю. СТАТТЯ, 2019.
69 Environment & Health № 1 2019
MORBIDITY IN SPORTS OF HIGH ACHIEVEMENTS. BASES OF PREVENTION Arustamian O.M., Tkachyshyn V.S., Kondratiuk V.E., Aleksiichuk O. Yu.
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
The concept of the excessive physical activity in the sports of the highest achievements involves the presence of excessive load which significantly exceeds the individual physical capabilities of a man. Trauma, over-strain of individual organs and systems, fatigue are the main pathogenetic link in the development of the diseases in the athletes. Professional sport is a prerequisite for the development of injuries and various diseases. In general the athletes, engaged in running, skiing, cycling, swimming, and rowing, belong to the risk groups of cardiovascular diseases which work under conditions of high aerobic loads. Gymnasts, volleyball and football players, weightlifters, throwers, acrobats suffer from the overload of locomotorium. An unfavorable prognosis of the
onset of diseases is also associated with the intake of pharmacological agents prohibited in sports. Directions of the preventive measures for the prevention of the diseases and injuries in sports include a complex of legal-and-organiza-tional, methodological, sanitary-and-hygienic, socio-economic, therapeutic-and-preventive, and sports-pedagogical measures. The general directions of preventive measures include the primary prevention (at the individual level): the medical observation, protective equipment, rational nutrition, effective warm-up, etc.; secondary prevention (at the group level) - improvement of rules, agreements, information, education; tertiary prevention - social planning, legislation, economic investments.
The effectiveness of the measures depends on a number of the factors of the organization of sports training, competitions, and health and functional possibilities of the athletes as well.
Keywords: sports, morbidity, traumatism, prevention.
перевишуе 1ндив1дуальн1 можли-вост людини. Причому залежно в1д стану людини однакове навантаження може бути надм1р-ним або ж недостатым [1].
Основною патогенетичною ланкою розвитку захворювань у спортсмешв е травми, пере-напруження окремих оргашв I систем, втома. Втома - це стан, що спричиняеться штен-сивною I тривалою роботою, характеризуеться тимчасовим зменшенням працездатност1, зниженням к1лькост1 та якост1 роботи, попршення координа-цп робочих функц1й [2]. Втома - це початкова стад1я перена-пруження (несприятливого граничного м1ж нормою I пато-лопею функцюнального стану оргашзму, викликаного над-м1рним за тривалютю або величиною навантаження). Тривале перенапруження окремих оргашв I систем може викликати порушення здоров'я спортсмена, виступаючи у рол1 етюлопчного фактора виник-нення захворювання [3].
Профеайний спорт е переду-мовою розвитку травматизму та низки захворювань. До груп ризику розвитку серцево-судинних захворювань вщно-сять здебтьшого спортсмешв, як1 працюють в умовах високих аеробних навантажень (зай-маються б1гом, лижним спортом, велоспортом, плаванням, веслуванням). Пмнасти, во-лейболюти, важкоатлети, ме-тальники, футболюти, акроба-ти страждають в1д перенапруження опорно-рухового апара-
ту. Несприятливий прогноз виникнення захворювань пов'я-заний також з прийомом забо-ронених у спорт фармаколо-пчних препаратв [3].
Специфка виду спорту ви-значае характер травм та за-хворювань.
З позицп медичноТ дiагности-ки травми слщ класиф^вати таким чином:
□ пошкодження суглобовоТ капсули i зв'язок,
□ пошкодження м'язiв i сухо-жиль,
□ забiй,
□ вивих або тдвивих,
□ перелом кiстки,
□ садно (подряпина),
□ рвана (вщкрита) рана,
□ струс,
□ ыфек^я або запалення [4].
Аналiзуючи структуру захво-
рюваност у спортi, можна стверджувати, що найбшьша кiлькiсть захворювань опорно-рухового апарату (остеохонд-рози, артрози, перiартрози, бурсити, змiни мiжхребетних дискiв, кили) спостеркаються у гiмнастiв, що використовують у процесi пiдготовки велику кть-кiсть швидкiсно-силових еле-ментiв та стрибкових вправ; волейболютв, у тдготовщ яких використовують стрибковi впра-ви з частими падЫнями; важ-коатлелв, метальникiв [5]. Гострi захворювання ЛОР-органiв (назофарингiти, ринiти, гайморити) характеры для спортсмешв, якi тренуються на льоду (ф^рне катання, хокей), що досить часто пов'язаш з переохолодженням. У стрiльцiв
I б1атлон1ст1в часто розвиваеть-ся патолог1я з боку органу слуху [5].
Зупинимося на деяких видах спорту та захворювань, як1 найчаст1ше зустр1чаються у спортсмешв.
Плавання / дайв/нг. Для людей, як1 профес1йно займають-ся плаванням I дайв1нгом, характеры таю захворювання: гострий отит, баротравми, синусити, у тому числ1 I грибкового походження, синдром Меньера, екзостоз слухового проходу [б]. У стрибушв у воду надм1рна р1зниця тиску у середньому та зовшшньому вус1 може викликати деформа-цю барабанноТ перетинки.
Футбол. Найб1льш уразлив1 у футбол! ноги, кол1нний I гомш-ковостопний суглоби. Дещо рщше травмуються голова I руки. Найбшьш поширеними у футбол! травмами е розтягнен-ня зв'язок, вивихи, переломи, розриви зв'язок I м'яз1в, пошкодження окютя I струс головного мозку. Окр1м цього, спостер1гаються посттравма-тичн1 запальн1 процеси у сугло-бово-зв'язковому апарат1, пе-р1остити, мюзити, флеб1ти, а також васкул1ти, хвороби Альцгеймера I Парк1нсона. За результатами низки наукових дослщжень було пом1чено зв'язок м1ж к1льк1стю присвяче-них футболу рок1в та запалених нейрошв у головному мозку, хрон1чною травматичною енце-фалопат1ею та деменц1ею [7].
Профес/йний 61г. Велика кшькють захворювань розвива-
№ 1 2019 Environment & Health 70
еться внаслiдок травм, як бiгун отримуе у разi недотримання правильно! технки бiгу, а також через недосконалють бiгових дорiжок i покриттiв. Оскiльки пiд час б^ активно наванта-жуються литковi м'язи, то най-частiше у б^шв розвиваеться тендовагiнiт гомшковостопно-го суглоба. Больовi вiдчуття у дiлянцi колшного суглоба, якi також вiдомi пщ назвою «колшо б^уна» - захворювання розви-ваеться через неправильне розгинання цього суглоба. Фасцит товстого сухожилля пiдошовноí частини стопи розвиваеться у момент призем-лення ноги з випрямленою ногою у колшному суглобi. Також причина розвитку захворювання полягае у сильному вщштовхуваны стопи вщ бко-во! дорiжки.
Зустрiчаються також i перю-стит великогомiлковоí кютки, пошкодження м'язiв стегна, литок, сухожиль, трщини i переломи у кютках гомшково-стопного суглоба [6, 8].
Спортивна \ художня пмна-стика. Найчастше порушення менструально! функцií спосте-рiгаеться у спортивнiй i худож-нiй гiмнастицi - понад 70%. Точна причина аменоре! у спортсменок невщома, за винятком розумiння того, що вона зумовлена заняттями спортом. Зокрема, доведеним е зв'язок виникнення вторин-но! аменоре! з сумарним бко-вим навантаженням.
Окрiм цього, пмнастки най-бiльше за уах iнших спортсме-нiв страждають через дегене-ративно-дистрофiчнi захворювання суглобiв, зв'язок, м'язiв i хрящiв [7, 9].
Бокс та бойов\ мистецтва. Дуже часто у боксерiв спосте-рiгаються порушення у робот оргаыв слуху. Це стосуеться не тльки безпосередньо гостроти слуху, але також появи шуму у вухах, запаморочення i розла-дiв вестибулярного апарату. Серед найбшьш поширених у бока травм слщ вiдзначити удари, розачення, переломи носа, а також черепно-мозковi травми. За один бм спортсмен може отримати кiлька десятюв ударiв, що не минаеться без-слiдно для здоров'я. Втiм, бувае досить i одного пропу-щеного удару, який може стати причиною розвитку, скажiмо, ретроградно! амнезií [10].
СПОРТИВНА МЕДИЦИНА =
Наслщки черепно-мозкових травм внаслiдок ударiв з часом призводять до порушення кро-вооб^ у мозку, появи судом-ного синдрому, паралiчiв i парезiв, вiдшарування сiткiвки, розвитку енцефалопатп, пар-кiнсонiзму, епiлепсií. Не менш небезпечними можуть бути i удари по корпусу. Вони можуть викликати порушення у робот внутршшх оргашв, наприклад розриви селезiнки або печЫки. У результатi спортсмен може стати швалщом, навiть все може закшчитися летально [10]. Хронiчна травматична енцефалопатя - дегенератив-не захворювання, що виникае внаслщок неодноразових, пов-торюваних травм, насамперед струав головного мозку. Вона розвиваеться у професшних спортсменiв, задiяних у кон-тактних видах спорту та дво-боях. Травматична енцефало-патя мае багато спiльних рис з хворобою Альцгеймера, харак-теризуеться аномальними вщ-кладеннями тау-бiлка у виглядi нейрофiбрилярних i глiальних клубюв по усьому головному мозку, що у кшцевому пiдсумку призводить до смерт клiтин мозку. Основнi симптоми ще! патологií - прогресуюче недо-умство, депресiя, суцидальна поведiнка, втрата пам'ят, змiна особистостi [7].
Теню. Найбшьш поширеною хворобою спортсменiв у теша е травматичний епiкондилiт плеча з розвитком дегенера-тивно-дистрофiчних змЫ у лк тьовому суглобi граючо! руки («тенюний лкоть»). Причина розвитку захворювання поля-гае у надмiрних навантаженнях на лктьовий суглоб. Також можливi мiкротравми сухожиль паль^в i розгиначiв кистi. ^м цього, велика ймовiрнiсть отримання рiзних дрiбних пошкоджень, наприклад ударiв i мозолiв на долонях або стопах
[11, 12]. Також слщ вщзначити i низку iнших поширених захво-рювань тенiсистiв: розриви, розтягнення зв'язок, пщвивихи i вивихи, артрит плечового суглоба, пошкодження м'язiв i зв'язок гомiлковостопних суг-лобiв, спондилолютез i грижi мiжхребцевих дискiв, пошкодження попереково-крижових хреб^в [12].
Велоспорт. Велосипед ство-рений не ттьки для пересуван-ня, але i для змiцнення здоров'я. Однак профеайш вело-сипедисти iнодi цим самим здоров'ям не в^д^зняються, адже велоспорт - це i травми, й iншi патологií опорно-м'язо-вого апарату. У велоспорт зустрiчаються таю захворювання, як пошкодження м^в i зв'язок плечового пояса, хребта i нижнiх кiнцiвок, розлади вестибулярного апарату у виг-лядi вегетативно-вестибулярного синдрому, удари, розтяг-нення, переломи, вивихи внас-лщок травм, порушення функ-цп репродуктивних органiв, мае мiсце судомний синдром, м'язовi спазми. Серед захво-рювань судинного апарату зустрiчаеться варикозне роз-ширення вен з ускладненням тромбофлеб^ом [13].
Альп1н1зм. Професмш альт-нiсти, або скелелази - це люди, як щодня пщдають свое життя та здоров'я певному ризику. I промисловий, i спор-тивний альпiнiзм значно впли-вае на стан здоров'я людини. Серед висотниюв i альпiнiстiв особливо поширеш такi пато-логií: опiки i вiдмороження, тендовагiнiти, плексити, мю-зити; травматичш пошкоджен-ня (переломи, розтягнення, розриви, вивихи); захворювання травно! системи (гас-трити, ентероколiти, холеци-стити, панкреатити тощо); хво-роби органiв дихання (ларинп-ти, гайморити, фронтити,
71 Ежибошем & Н|л1т11 № 1 2019
бронх1ти, пневмонп); ГРЗ I ГРВ1. Особливе м1сце нале-жить висотн1й хвороб1, яка виникае у результат! нестач1 кисню (у раз1 зниження атмосферного тиску) у вдихувано-му пов1тр1 пщ час п1дйому на значну висоту; патологи з боку серцево-судинноТ системи (ппокая м1окарда, г1пертенз1я, тах1аритм1я) [13].
Спортивн1 бальн'1 танц1. Спортсмени, як1 пост1йно про-водять час на ногах, у тому числ1 танцюристи, часто страждають через захворю-вання, внаслщок яких доводиться в1дмовлятися вщ своТх звичок, нав1ть кидати трену-вання та виступи. Найчаст1ше у танц1вник1в бальних танц1в страждають нижш к1нц1вки, у тому числ1 кол1нн1 суглоби, хребет, нервова система I шлунко-во-кишковий тракт. Через пост1йн1 I тривал1 навантаження з'являеться бшь у спин1, харак-терний для неф|зюлопчного розташування хребта. Через жорстку роботу стопи I кол1на м'язи I суглоби н1г в1дчувають навантаження у неприродних напрямках, починають набря-кати. Кр1м того, пост1йний стресовий стан, переживання, недоТдання, в1дсутн1сть часу на повноц1нний в1дпочинок згубно позначаються на здоров'Т тан-цюриста загалом. Бол1 у спин1 п1д час занять танцями вини-кають через неправильне роз-ташування хребта п1д час вико-нання танцювальних ф1гур, у результат! - зусилля на злам хребта, що призводить до роз-витку спондилолютезу, остеохондрозу та радикулопати. Бол1 у колшах через напружену роботу стопи I колша вини-кають у результат! того, що при контакт! шг спортсмена з пщ-логою навантаження йде не в еластичш м'язи, а у колши суглоби [14]. Або неправильна постановка ноги на паркет, яка призводить до того, що колЫо вщчувае навантаження у не-природних напрямках. У вико-навц!в спортивних бальних танц!в можуть виникати захво-рювання хрящовоТ тканини колЫних суглоб!в. Ц! проблеми часто зумовлеш навантажен-ням ! гвинтопод!бними рухами, як! руйнують хрящ всередиш суглоба. Бшь у плечовому суг-лоб! може посилюватися п!д час рух!в; можливе також рап-тове замикання суглоба через
вщшарування I вщрив частинок хряща всередин! суглоба. Обмеження рух!в у будь-якому суглоб! танц!вника може бути зумовленим механ!чними впли-вами, скороченням м'яких тканин, болем у м'язах, м'язовими спазмами або парал!чем м'я-з!в. Вивих у суглоб! трапляеть-ся, коли цшком втрачено з!ставлення головки з суглобо-вою западиною, а м'язи по-шкоджен!, що робить можли-вим частковий вивих суглоба. Невщповщнють зросту партнера ! партнерки може стимулю-вати викривлення хребта, коли посилюються ф!зюлопчш виги-ни хребта або з'являються нов!, неф!зюлопчш. Тому при-йнято вважати, що ¡деальна р!зниця у зрост! партнер!в - 1015 см, ! це продиктовано не тшьки естетичними поняттями, але й своерщною «виробничою необхщнютю» [13, 14].
Прискорення розвитку захворювань у професмному спорт! е наслщком викори-стання заборонених фармако-лог!чних засоб!в (доп!нгу): сти-мулятор!в, наркотик!в, анабо-л!чних стероТд!в, пептидних гормон!в, д!уретиюв. Фенам!н (амфетамш) п!двищуе працез-датн!сть спортсмена, але викликае порушення псих!ки з виникненням слухових галю-цинац!й, призводить до смер-тельних випадк!в, особливо у велосипедному спорт!. Ле-тальн! випадки серед спорт-смен!в за результатами порушення серцево-судинноТ д!-яльност! були зареестрован! ! п!сля використання кокаТну [14, 15]. Наркотичн! засоби (морфш, промедол, метадон) викликають псих!чну та ф!зич-ну залежн!сть вже тсля першоТ ¡н'екц!Т. Анабол!чн! стероТди -розповсюджен! ! заборонен! у спорт! засоби, найчастше Тх використовують бод!бшдери. Цей клас засоб!в представлений тестостероном та його похщними. Вони актив!зують синтез б!лка в оргашзм! з роз-витком ппертрофп м'яз!в, у т.ч. серцевого м'яза, здмснюють сильний вплив на в!рогщнють розвитку серцево-судинних захворювань, порушень функ-ц1й печ!нки, статевоТ функц!Т, нервово-псих!чних розлад!в. р-адреноблокатори знижують частоту серцевих скорочень, викликають тремор, змен-шують почуття тривоги ! п!дви-
щують ризик травм у складно-координацмних видах спорту (г!мнастиц!, г!рськолижному спорт!, бобслеТ). Надм!рне використання соматотропного гормону, який стимулюе зро-стання та розвиток довжини ! маси тша, викликае розвиток акромегал!Т (зб!льшення окре-мих частин т!ла - пальц!в, кистей, стоп, носу, язика тощо) аж до ¡нвалщизаци спортсмена. Використовують спортсмени також д!уретики, як! поси-люють виведення ¡з орган!зму метабол!т!в, сприяють знижен-ню маси тша. Деяю спортсмени використовують Тх для виведення заборонених засо-б1в, а також для зниження маси тТпа, щоб виступати на змаган-нях у бажашй ваговм категор!Т' [15].
Неправильна д!ета з низькою енергетичною ц!нн!стю може призвести до серйозних порушень здоров'я юних спортсме-шв, як! перебувають у перюд! статевого дозр!вання (спортивна ! художня пмнастика, ф!гурне катання). Це може призвести до демшерал!заци к!сток, порушень менструального циклу у спортсменок [16].
Загальш напрямки профтак-тичних заход!в передбачають [14, 17, 19]
□ первину профтактику (на ¡ндивщуальному р1вн1): медич-не спостереження, захисш засоби, рац!ональне харчуван-ня, ефективну розминку тощо;
□ вторинну профтактику (на груповому р1вн1) - удоскона-лення правил, угоди, ¡нформа-цю, виховання;
□ третинну проф!лактику -соц!альне планування, законо-давство, економ!чш вкладення.
Ефективн!сть проф!лактич-них заход!в залежить в!д знан-ня та зменшення фактор!в ризику з боку матер!ально-тех-н!чного забезпечення трену-вальноТ та орган!зац!йноТ зма-гальноТ д!яльност!, стану спортивних споруд, мюць прове-дення занять, дотримання са-н!тарно-г!г!ен!чних норм; якост! спортивноТ форми, ¡нвентарю, обладнання, засоб!в ¡ндив!ду-ального захисту; погодних, кл!-матичних та географ!чних умов (високог!р'я, середньог!р'я [16]; змши часових пояс!в; високоТ або низькоТ температури, в!д-носноТ вологост!; п!дготовки та функц!ональних можливостей спортсмена (ступеня еластич-
№ 1 2019 Еоттошиг & Неамм 72
hocti м'яз1в, р1вня координа-ц1йних зд1бностей; розвитку м'яз1в-антагонют1в, технко-тактично! п1дготовки); системи спортивно! подготовки (невщ-пов1дност1 тренувальних занять р1вню п1дготовки спортсмена; виконанню складних тренувальних завдань в умовах втоми; надм1рних ф1зичних та псих1чних навантажень (нера-ц1ональних режим1в прац1 i вд починку, неефективно! роз-минки) [17, 18]. Також для повноцшних профiлактичних заходiв важливi харчування та вщновлення спортсменiв, вд мова вщ вживання забороне-них фармаколопчних препара-тiв (нерацiонального харчування, нестачi вiтамiнiв, неправильного режиму; вщсутност та нерацiонального вщновлен-ня, дотнгу); органiзацií та про-ведення змагань (недоскона-лостi проведення змагань, яко-CTi роботи су,вдв, агресивно! поведiнки супротивника, три-валих перерв мiж окремими стартами, використання при-йомiв, що недостатньо засвое-Hi [18].
Л1ТЕРАТУРА
1. Всесв^не антидопiнгове агентство. Всесвiтнiй антидо-пшговий кодекс. Ки!в : Нацiональний антидотнговий центр УкраТни, 2015. 109 с.
2. Кундiев Ю.1., Яворов-ський О.П., Шевченко А.М. та iH. Ппена працi : пiдручник / за ред. Кундiева Ю.1., Яворовського О.П. КиТв : Медицина, 2011. 904 с.
3. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спорсменов в олимпийском спорте. Киев : Олимпийская литература, 1997. 583 с.
4. Сили Р.Р., Стивенсон Т.Д., Тейт Ф. Анатомия и физиология. Киев : Олимпийская литература, 2007. 662 с.
5. Шахлина Л.Я., Коган Б.Г, Терещенко Т.А., Тищенко В.П., Футорний С.М. Спортивная медицина. Учебник для студентов высших учебных заведений. Киев : Наукова думка, 2016. 452 с.
6. Шевцов С.М. Професмн захворювання у спорт та Тх профшактика. Науковий всник Академи безпеки та основ здоров 'я: зб. наук. пр. К. : Компринт, 2018. Спец. вип. Новi тенденцп у безпецк Безпека спорту. С.216-220.
73 Environment & Health № 1 2019
7. Бринкач И.С. Проблема поясничного спондилоартроза у молодых атлетов. Спортивна медицина. 2010. № 1-2.
С. 130-136.
8. Ганджа 1.М., Коваленко В.М., Лисенко Г.1., СвЫцщький А.С. Ревматолопя : навч. поабник. К., 1996. 304 с.
9. Героева И.Б., Цыку-нов М.Б. Консервативное лечение остеоартроза крупных суставов. Вестник травматологии и ортопедии. 1994. № 3. С. 51-55.
10. Котешева И.А. Боль в спине и суставах: что делать? М. : РИПОЛ классик,
2007. 64 с.
11. Кундieв Ю., Нагорна А. Професмна захворюванють в УкраТн (Соцiально-економiч-ний та ппешчний аспекти). Bích. НАН Украни. 2003. № 3. С. 20-28.
12. Лебедева Р.Н., Нико-да В.В. Фармакотерапия острой боли. М. : Аир-арт, 1998. С. 44-75.
13. Платонов В.Н. Травматизм в спорте: проблемы и перспективы их решения. Спортивна медицина. 2006. №1. С. 54-77.
14. Гранько Н. Профеайш захворювання виконав^в спортивних бальних тан^в та шляхи Тх попередження у старших тдл™в. Витоки педаго-пчно]' майстерност1. 2014. Вип. 14. С. 41-46.
15. Рубштейн Н. Психология танцевального спорта, или что нужно знать, чтобы стать первым. М., 2002. 397 с. URL : https://www. e-reading. club/ book.php?book= 113049
16. Спортивные травмы. Клиническая практика предупреждения и лечения / под общ. ред. Ренстрема П.А.Ф.Х. Киев : Олимпийская литература, 2003. 470 с.
17. Челноков В.А. Инновационная модульная технология восстановительной двигательной активности при профилактике и лечении остеохондроза позвоночника у спортсменов высокой квалификации. Вестник спортивной науки. 2007. № 1. С. 41-45.
18. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения: учебник для студ. высш. учеб. заведений физ. воспитания и спорта. К. :
Олимпийская литература, 2004. 808 с.
19. Матвеев Л. П. Общая теория спорта и ее прикладные аспекты. М. : Известия, 2001. 334 с.
REFERENCES
1. WADA. World Anti-Dopping Code. Kyiv : National Anti-Dopping Center of Ukraine ; 2015 : 109 p.
(in Ukrainian).
2. Kundiiev Yu.l., Yavorov-skyi O.P., ShevchenkoA^. et al. Hihiiena pratsi : pidruchnyk [Occupational Health : Manual]. Kyiv : Medytsyna ; 2011 : 904 p. (in Ukrainian).
3. Platonov V.N. Obshchaya teoriya podgotovki sportsmenov v olimpiyskom sporte [General Theory of Sportsmen Training in the Olympic Sports]. Kyiv : Olimpiiskaya literature ; 1997 : 583 p. (in Russian).
4. Sili R.R., Stevenson T.D. and Tate F. Anatomiya I fiziologiiya [Anatomy and Physiology]. Kiev : Olimpiyskayaliteratura ; 2007 : 662 p. (in Russian).
5. Shakhlina L.Ya., Kogan B.G., Tereshchenko Т.А., Tyshchenko V.P. and
Futornyi S^. Sportivnaya med-itsina. Uchebnik dlia studentov vuzov [Sports Medicine. Manual for the Students of Higher Schools]. Kiev : Naukova dumka ; 2016 : 452 p. (in Russian).
6. Shevtsov S^. Profesiini zakhvoriuvannia u sporti ta yikh profilaktyka [Occupational Diseases in Sport and their Prevention]. In : Naukovyi visnyk Akademii bezpeky ta osnov zdorovia [Scientific Bulletin of the Academy of Safety and Principles of Health]. Kyiv; 2018. Spetsialnyi vypusk. Novi tendentsii v bezpetsi. Bezpeka sportu [Spec. issue. New Tendencies in Safety. Safety in Sports]. P. 216-220 (in Ukrainian).
7. Brinkach I.S. Sportyvna medytsyna. 2010; 1-2 : 130-136 (in Russian).
8. Handzha I.M., Kovalen-ko V.M., Lysenko H.I. and Svintsitskyi A.S. Revmatolohiia : navchalnyi posibnyk [Rheumatology: Manual]. tyiv ; 1996 : 304 p. (in Ukrainian).
9. Geroeva I.B. and Tsykunov М.В. Vestnik travma-tologii i ortopedii. 1994 ; 3 : 5155 (in Russian).
10. Kotesheva I.A. Bol v spine i sustavakh: chto delat? [Pain in
Back and Joints: what to do?]. Moscow : RIPOLklassik ; 2007 : 64 p. (in Russian).
11. Kundiiev Yu., Nahorna A. Visnyk NAN Ukrainy. 2003 ; 3 : 20-28 (in Ukrainian).
12. Lebedeva R.N. and Niko-da V.V. Farmakoterapiya ostroy-boli [Pharmacotherapy of Acute Pain]. Moscow : Air-art ; 1998 : 44-75 (in Russian).
13. Platonov V.N. Sportyvna medytsyna. 2006 ; 1 : 54-77 (in Russian).
14. Hranko N. Profesiina zakhvoriuvanist vykonavtsiv sportyvnykh balnykh tantsiv ta shliakhy yikh poperedzhennia u starshykh pidlitkiv [Occupational Diseases in the Dancers of Sportsdances and the Ways for their Prevention in Senior Adolescents].
In : Vytoky pedahohichnoi mais-ternosti [Sources of Pedagogical Skill]. 2014; 14 : 41-46 (in Ukrainian).
15. Rubstein N. Psikhologiia tantsevalnogo sporta ili chto nuzhno znat, chtoby stat pervym [Psychology of Dancing Sports or What Should be Known to be the First]. Moscow ; 2002 : 397 p. URL : https://www.e-read-ing.club/book.php?book= 11304 9 (in Russian).
16. Renstroem P.A.FX. (Ed.) Sportivnye travmy. Klinicheskaya praktica preduprezhdeniia i lecheniia [Sports Injury. Clinical Practice of Prevention and Treatment]. Kiev : Olimpiyskaya literatura ; 2003 : 470 c.
(in Russian).
17. Chelnokov V.A. Vestnik sportivnoy nauki. 2007 ; 1 : 4145 (in Russian).
18. Platonov V.N Sistema pod-gotovki sportsmenov v olimpiyskom sporte. Obshchaya teoriya i yeyo prakticheskoe prilozhenie : uchebnik [System of the Sportsmen Training in the Olympic
Sport. General Theory and its Practical Application: Manual for the Students of Higher Schools of Physical Training and Sport]. Kiev : Olimpiyskaya literatura ; 2004 : 808 p. (in Russian).
19. Matveev L.P. Obshchaya teoriya sporta s yeyo prikladnye aspekty [General Theory of Sports and its Applied Aspects]. Moscow : Izvestiia ; 2001. 334 p. (in Russian).
Hagrnwna go pegaKW 17.11.2018
УДК 001.89.001.11
CONCEPT OF DEVELOPMENT OF SCIENTIFIC RESEARCH IN THE FIELD OF PUBLIC HEALTH IN SI «O.M. MARZIEIEV INSTITUTE FOR PUBLIC HEALTH OF THE NAMS OF UKRAINE» for 2019-2023
Serdiuk А.М., Polka N.S., Savina R.V., Chernychenko 1.О.
КОНЦЕПЦ1Я РОЗВИТКУ НАУКОВИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ У ГАЛУЗ1 ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ДУ «1НСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я ÍM. О.М. МАРЗЕЕВА НАМН УКРА1НИ» НА 2019-2023 РОКИ
а визначенням ВООЗ, «Гро-мадське здоров'я - це наука i мистецтво запобкання хворобам, подовження життя i змщ-нення здоров'я людей через оргашзоваш зусилля суспть-ства».
Охорона громадського здоров'я - сукупнють науково-практичних, законодавчих, оргашзацмних, адмшютратив-них й iнших заходiв, спрямова-них на промоцiю та змщнення здоров'я, запобiгання хворобам i подовження життя шляхом зусипь та шформацмного вибору сусптьства, громадсь-ких i приватних товариств та iндивiдуумiв.
Для забезпечення впровад-ження першочергових профи пактичних заходов, що увiйшпи до проекту «Нацюнальний план заходiв щодо неiнфекцiйних
КОНЦЕПЦИЯ РАЗВИТИЯ НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ В ОБЛАСТИ ОХРАНЫ ОБЩЕСТВЕННОГО ЗДОРОВЬЯ В ГУ «ИНСТИТУТ ОБЩЕСТВЕННОГО ЗДОРОВЬЯ им. А.Н. МАРЗЕЕВА НАМН УКРАИНЫ» НА 2019-2023 годы СердюкА.М., Полька Н.С., Савина Р.В., Черниченко И.А. ГУ «Институт общественного здоровья им. А. Н. Марзеева НАМН УКРАИНЫ», г. Киев
В статье в соответствии с определением ВОЗ сути общественного здоровья определены цель и стратегия развития научных исследований в этой области, а также первоочередные задачи в развитии научных направлений.
Научно-координационная деятельность института на ближайшую перспективу будет направлена на внедрение приоритетов относительно безопасных условий обеспечения жизнедеятельности населения, расширение сотрудничества с другими учреждениями и вузами, укрепление международных связей и др.
© Сердюк А.М., Полька Н.С., Савна Р.В., Черниченко 1.О. СТАТТЯ, 2019.
СЕРДЮК А.М., ПОЛЬКА Н.С., САВ1НА Р.В., ЧЕРНИЧЕНКО 1.О.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iм. О.М. Марзеева НАМН Укра'ши», м. Кшв
№ 1 2019 Environment & Health 74
