CC BY
56ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СИЛОВИХ ВИДІВ СПОРТУ
Шалда С.В.
Національний технічний університет У країни «КПІ»
Анотація. Представлено пристрій для використання в лікувально-діагностичних відділеннях ортопедичного профілю, санаторно-курортних та оздоровчих установах, центрах фізичної та психологічної реабілітації, спортивної медицини. Його можна повноцінно використовувати у профілактиці травматизму опорно-рухового апарату. Тренери і фахівці з фізичної реабілітації повинні постійно об’єднувати свої зусилля у напрямку вдосконалення тренувального процесу за допомогою пристрою. При застосуванні пристрою у комплексній фізичній реабілітації він добре поєднується і комбінується з іншими засобами і методами.
Ключові слова: пристрій, тренування, сила, технічний.
Аннотация. Шалда С. В. Использование новейших технических средств физической реабилитации в тренировочном процессе силовых видов спорта. Представлено устройство для использования в лечебнодиагностических отделениях ортопедического профиля, санаторно-курортных и оздоровительных учреждениях, центрах физической и психологической реабилитации, спортивной медицины. Его можно полноценно использовать в профилактике травматизма опорно-двигательного аппарата. Тренеры и специалисты по физической реабилитации должны постоянно объединять свои усилия в направлении совершенствования тренировочного процесса с помощью устройства. При применении устройства в комплексной физической реабилитации он хорошо объединяется и комбинируется с другими средствами и методами.
Ключевые слова: устройство, тренировка, сила, технический.
Annotation. Shalda S.V. Use of the newest hardware components of a physical aftertreatment in training process of power aspects of sports. The device for use in medical - diagnostic abjointings the orthopedic profile, sanatorium and improving establishments, the centers of a physical and psychologic aftertreatment, sports medicine presented. It is possible is high-grade to use in preventive measures of a traumatism of a locomotorium. Trainers and specialists on a physical aftertreatment should unite constantly the force in a direction of perfecting of training process with the help of the device. Application device is well united and combined with other means and method s.
Keywords: device, training, force, engineering .
Вступ.
Розвиток силових видів спорту, зокрема пауерліфтингу набув неабиякого поширення. Популярність його пояснюється простотою, доступністю, швидким зростанням результатів і сприятливим впливом на здоров’я спортсмена [І].
У зв’язку із стрімким розвитком пауерліфтингу в У країні в останні роки спостерігається необхідність розробки нових методичних напрямків для створення ефективної системи тренування, до якої б увійшли кращі теоретичні та практичні досягнення.
Система підготовки кожного спортсмена високого класу унікальна Поряд із загальними положеннями, у ній, як правило, використовуються оригінальні підходи при підборі вправ, тренажерів, у методиці їх використання, у розробці програм тренувань, організації раціонального харчування [2].
Досягнення високих спортивних показників у пауерліфтингу як і у інших видах спорту, можливе тільки при умові систематичних занять, які вимагають від спортсмена максимальних зусиль, і здебільшого є граничними для його можливостей, спрямованих на всебічний розвиток фізичних, вольових якостей, прагнення до постійного вдосконалення техніки виконання змагальних вправ. Таким чином виникає проблема пошуку такої системи навантажень, яка б забезпечила досягнення високого результату з одного боку, та попередила початкові прояви патологічного процесу організму з іншого боку [б].
Завдання пошуку оптимальних методів запобігання розвитку синдромів захворювання і його лікування ставиться сьогодні не тільки перед ортопедами і невропатологами, які найчастіше стикаються з цією проблемою, але і перед фахівцями інших спеціальностей.
На сьогодні спортсмени досягли високих силових показників в пауерліфтингу але це не дає підстав говорити про наявність детально розробленої методичної системи спортивних тренувань та профілактики спортивних травм опорно-рухового апарату (ОР А).
Робота виконана за планом НДР Національного технічного університету «ХПІ».
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження. Аналіз можливості застосування універсального оздоровчо-профілактичного пристрою "УНІТРЕНД" (далі пристрій) для попередження та профілактики травматизму, використання у загальній фізичній підготовці у пауерліфтингу
Методи дослідження та їх організація. Дослідження проведено серед 10 спортсменів - чоловіків віком від 1S до 23 років, які мали спортивну кваліфікацію (3-го розряду - МС). Використовувались специфічні
комплекси вправ з початку тренувального заняття. Комплекси вправ на пристрої розроблялись залежно від завдань тренувального заняття, з урахуванням специфічності змагальних вправ у пауерліфтингу
Результати дослідж ень.
Основною концепцією спеціальної силової підготовки спортсменів будь-якої кваліфікації на всіх етапах, є підняття неграничного навантаження (75%-90%) до вираженого стомлення. Не існує узагальнених рекомендацій по підбору кількості серій і повторень для розвитку силових параметрів. Вибір навантажень залежить багато в чому від індивідуальних особливостей спортсмена, його фізичної підготовленості, складу м'язів, типу вищої нервової діяльності і ін.
У результаті деяких пошкоджень та при захворюваннях ОРА у спортсменів виникають як структурні, так і функціональні порушення, які унеможливлюють продовження їх спортивної діяльності. Травми верхніх і нижніх кінцівок, а також, хребта - відносяться до найбільш поширених ушкоджень ОРА, що зустрічаються у спортсменів силових видів спорту.
М'язи які більш задіяні у пауерліфтингу можуть бути умовно розділені на такі групи: [1,2,3].
• Безпосередні рушії - тобто ті м'язи, дія яких призводить до переміщення тулуба або кінцівок і які безпосередньо відносяться до силового компоненту зусиль для виконання конкретного руху,
• Допоміжні рушії - їх дія сприяє переміщенню тулуба і кінцівок, вони працюють в одному напряму з безпосередніми рушіями,
• Стабілізатори - м'язи, дія яких сприяє стабілізації постави і положення інших частин тіла при потужних зусиллях, що розвиваються безпосередніми і допоміжними рушіями.
Послідовна участь виділених груп у виконанні змагальних вправ.
Присідання зі штангою на плечах:
1. Безпосередні рушії: великий м'яз сідниці розгинає стегно і змінює нахил тазу , еректори хребта (або випрямлячі хребта), розташовані упродовж і між хребцями, вони утримують спину і верхній плечовий пояс.
2. Допоміжні рушії: малі і середні м'язи сідниць беруть участь в обертанні стегна назовні і в середину, біцепси стегон лежать на задній поверхні і згинають ноги в колінах;
3. Стабілізатори: дельтовидні м'язи - плечові м'язи, вони складаються з трьох частин і відносяться до м'язів плечового поясу: трапецієвидні м'язи знаходяться у верхній частині спини, вони приводять лопатки до хребта, піднімають і опускають їх.
Жим штанги лежачи:
1. Безпосередні рушії: передні долі дельтовидних м'язів піднімають руки вперед, ключична частина великого грудного м'яза знаходиться зверху біля шиї; грудина частина цього м'яза охоплює велику частину грудної клітки, приводить руку до тулубаі сприяє повороту плеча всередину; трицепси знаходяться на задній поверхні плеча і є могутніми розгиначами руки.
2. Допоміжні рушії: ключично-плечовий м'яз знаходиться в пахвовій області під рукою; підлопатковий м'яз відноситься до м'язів спини, він розташовується під лопатками; коротка головка біцепса розташовується на передній поверхні плеча, вона згинає руку; широкі м'язи спини - це одні з найкрупніших м'язів людини, вони знаходяться на задній поверхні спини; широкі м'язи спини приводять плече до тулуба і тягнуть руку назад, повертаючи її у середину; великий круглий м'яз розташовується між широким м’язом спини і триголовим м’язом плеча.
3. Стабілізатори - це групи м'язів плечового поясу, м'язи тазового поясу і стегон.
Станова тяга:
1. Безпосередні рушії: великий м'яз сідниці; середній м'яз сідниці знаходиться під великою сідницею, вона бере участь в обертанні стегна назовні і усередину; біцепс стегна; квадрицепс лежить на передній поверхні стегна і є одним з самих могутніх м'язів людського тіла, він випрямляє ноги в колінному суглобі; група еректорів хребта.
2. Допоміжні рушії: широкі м'язи спини; ромбоподібний м'яз розташовується під трапецієвидним м’язом і наближає лопатку до хребта; трапецієвидний м'яз.
3. Стабілізатори: група м'язів плечового поясу; група згиначів кисті і пальців, що тягнуться уздовж передпліччя, вони згинають кисті рук та фаланги пальців.
Слід підкреслити, що вищенаведений перелік умовно виділених груп м'язів, безумовно, не є повним. При виконанні тієї чи іншої вправи відбувається неусвідомлене підключення і інших груп м'язів, без участі яких неможлива механічна робота ОРА
Методичні вправи на пристрої призначаються за принципом проведення занять з використанням елементів постізометричної і постуральної гімнастики, лікувальної фізкультурі? тракційної терапії.
У результаті використання пристрою в тренувальному процесі відбувається відновлення і стабілізація порушених функцій хребта, що сприяє покращенню трофіки, гармонізує вегетативну нервову систему, підвищує життєвий тонус. При використанні пристрою на початку тренування, досягається загальна мобілізуючадія на весь ОРА, та організм в цілому, а наприкінці тренування профілактична та укріплююча дія.
Особливості застосування пристрою:
Спеціальних вимог до приміщення, де застосовується пристрій, немає. Оптимальна площа приміщення 12-15 квадратних метрів.
Під час проведення занять на пристрої необхідно також проводити контроль загального стану і артеріального тиску.
В результаті проведених досліджень встановлено, що універсальний лікувально-оздоровчий пристрій призначений для використання в ортопедичній практиці, як лікувально-профілактичній засіб для формування м'язового корсету тулубав тренувальному режимі у хворих з неврологічними синдромами остеохондрозу хребта в період стійкої ремісії. Він безпосередньо підходить для використання у спортивній практиці, тому що, нормалізує тонус м'язів і покращує кровообіг м'яких тканин за рахунок нормалізації співвідношень між анатомічними структурами хребта, внаслідок поєднання фракційних та флексійних сил, і дозволяє формувати м’язовий корсет хребта.
Виконання фізичних вправ з використанням пристрою проводились протягом 3 місяців. Після закінчення терміну кожен спортсмен оцінював вплив та ефективність застосування пристрою за 5-ти бальною шкалою.
7 спортсменів - 5 балів, зауважень не було
3 спортсмена - 4 бали (специфічне виконання вправ під час навчання).
Облік навантажень і контроль самопочуття проводився індивідуально, кожен атлет мав щоденник занять. Це надало можливість обґрунтувати вимоги до спостереження за основними показниками підготовленості та самоконтролю у пауерліфтингу
Хорошим додатком до форми щоденника буде графічне зображення тренувальних показників в часі за певний період.
Г рафічне зображення об'єму і інтенсивності навантажень допомагає наочно розібратися в тих зрушеннях, які намітилися в процесі занять. За допомогою цього графіка легше здійснювати перспективне планування на будь-який часовий інтервал, конкретно - місяць, рік або будь-який інший.
Висновки
Пристрій призначений для використання в лікувально-діагностичних відділеннях ортопедичного профілю, санаторно-курортних та оздоровчих установах, центрах фізичної та психологічної реабілітації, спортивної медицини - може повноцінно використовуватись, як засіб профілактики травматизму ОРА, а також, як загально-допоміжний засіб у тренувальному процесі.
Тренери, та фахівці з фізичної реабілітації повинні постійно об’єднувати свої зусилля у напрямку вдосконалення тренувального процесу за допомогою пристрою.
При застосуванні пристрою у комплексній фізичній реабілітації він добре поєднується і комбінується з іншими засобами і методами.
Під час відновлення морфофункціональних можливостей спортсмена настає - фаза відновлення працездатності, яку можна поділити на декілька періодів:
• відновлення загальної працездатності;
• відновлення спеціальної працездатності;
• відновлення рухових умінь і навиків;
• повна готовність спортсмена до виконання тренувальних і змагальних навантажень.
Кожна з перерахованих фаз має свої завдання, відповідні їх рішенню засоби і методи реабілітації, теоретичну основу і методичні особливості.
Проаналізована можливість застосування пристрою, та обґрунтована доцільність його використання надає поштовх для подальшого удосконалення комплексів вправ і більш глибокої інтеграції у фізичну реабілітацію та силові види спорту.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем використання
новітніх технічних засобів фізичної реабілітації в тренувальному процесі силових видів спорту.
Література
1. Глядя С.А., Старов М.А., Батыгин Ю.В. Стань сильным! Учебно-методическое пособие по основам пауэрлифтинга - Харьков: К-Центр, 1998. - 43с.
2. Зациорский В.М. Методика воспитания силы // Физические качества спортсмена. - М.: ФиС, 1970. - С. 8-75.
3. Остапенко Л. Пауэрлифтинг - шаг за шагом // Спортивная жизнь России. -1991. - №7. - С.15.
4. Попадюха Ю.А., Сычов С.О., Шалда С.В./Перспективы практического использования аппаратов ДЭНС-терапии в подготовке и восстановлении спортсменов всех видов спорта/ Электроника и связь, тематический выпуск «Проблемы электроники» - Киев: 2005. - 131-135с.
5. Стеценко А.И. Стремление побеждать. Пауэрлифтинг Украины - 1992. - № 1(2). - С.5.
6. Шалда С.В. /Фізична реабілітація поперекових болей хребта спортсменів силових видів спорту/ Реалізація
здорового способу життя - сучасні підходи: Монографія / За заг.ред. М.Лук’янченка, А.Матвєєва, А.Подольски, Ю.Шкребтія - Дрогобич: КОЛО, 2007. - 445 с.
Надійшла до редакції 02.07.2008р.
