CC BY
44
УДК 611.716.4+611.615.3+611.724
Р.С. Паливода1, О.С. Воловар, О.В. Малков 2
ЗАБ1Р АНАТОМ1ЧНОГО КОМПЛЕКСУ: ВИРОСТКОВИЙ В1ДРОСТОК НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ, СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИЙ СУГЛОБ, СКРОНЕВА К1СТКА
Кафедра xipypri4H0'i стоматологи та щелепно-лицевоТ xipypri'i1 Кафедра нормально' анатоми людини2
Нацiональний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, м. КиТв, УкраТна
Пильну увагу при вивченнi топографiчноT анатоми придiляють iндивiдуальним особливостям будови оргашв i систем, як вiдрiзняють тiло одые' людини вщ тiла iншоT. lнодi навiть незначн шдивь дуальнi особливостi мають велике практичне зна-чення, бо вони часто визначають розвиток бага-тьох хвороб. Вивчення численних шдивщуальних особливостей, крiм суто практичного, мае i велике наукове значення, осктьки об'ективнi дослiдження на великому матерiалi все бiльше i бiльше пере-конують нас у тому, що так званоТ "норми", обов'язковоТ для всiх, у дшсносп не iснуе. Часто класична норма розпливаеться в мас варiацiй, що коливаються в рiзних межах [1].
Вивчення шдивщуально'Т мiнливостi та вкових змiн тканин органiв i систем оргашзму (шлунково-кишковий тракт, дихальна система, центральна нервова система) часто проводять науковц^ лка-рi-анатоми на трупних архiвних матерiалах плодiв людини i дорослих рiзного вiку пiд час секцiйних розтинiв [2; 3]. У першому випуску "ПрикладноТ анатоми" М.1. Пирогов зазначав: "Завдяки правильному вщтворенню дiлянок (анатомiчних - авт.) необхщно дати лiкарям справжне уявлення про Т'х анатомiю стосовно постшно'Т практично' роботи хь рурга" [4].
Детальне вивчення щелепно-лицевоТ дтянки, висока частота розвитку естетичних i функцюна-льних порушень при рiзних оперативних втручан-нях у хворих також потребують аналiзу технiк втручань, що використовуються, розробки i впро-вадження досконалiших методик дiагностики ушкодження та планування операцiй при запаль-них захворюваннях, онкологiчнiй патологи, рекон-структивно-вiдновних втручаннях на тканинах лицевого i мозкового черепа, розробки методiв оцш-ки ефективностi лкування, заснованих на топо-графи та анатоми анатомiчних дiлянок [5].
Скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС) е адаптивним органом, у якому оргаычно пов'язанi положення його елеметчв i покладених на них фун-кцiй. Дqаптацiйнi можливосп знаходяться в дiапазо-нi, який, на нашу думку, визначаеться бюмехаычни-ми особливостями СНЩС. Можливють дост^рного вивчення функцГ'' за допомогою комп'ютерного мо-делювання й iмiтацiйного комп'ютерного аналiзу по-
збавлена реалiстичностi умов i динамiчностi бюлоп-чно'' системи на вщмшу вiд проведення прямого експерименту на бiоматерiалi [6].
Мета дослщження: вивчити анатомо-топографiчнi стввщношення i дослiдити функцiю СНЩС у людини для визначення топографiчних дь лянок розподiлу навантажень при проведены бюме-ханiчного дослiдження.
Матерiали i методи
Було здiйснено забiр 4 анатомiчних комплексiв (виростковий вiдросток нижньо'' щелепи, СНЩС, скронева кiстка) з формалiзованих анатомiчних препаратiв голови людини в трушв (амортизова-них cadavers) чоловiчоT статi на кафедрi нормально' анатоми людини НМУ iменi О.О. Богомольця. Була проведена морфометрiя отриманих зразш на основi результат комп'ютерноТ томографiT (КТ). Бiомеханiчне дослщження i використання цих препаратiв буде запроваджено в навчальному процес студенев.
Робота з трупним архiвним матерiалом кафед-ри нормально' анатомiT людини була проведена зпдно з укладеними i наявними дозвiльними документами Ком^ету з етики з урахуванням сучас-них принципiв медичноТ етики та етики бюмедич-них дослщжень [7].
Процес забору (видiлення) анатомiчного комплексу: виросткового вiдростка нижньоТ' щелепи, частини скроневоТ кiстки, вах елементiв СНЩС зi збереженням суглобово'Т капсули, а також комплексу тканин аурикулярно'Т дiлянки i шилоподiбного вiдростка здiйснювався за допомогою скальпеля, ножиць, распатора, фюурних твердосплавних бо-рiв, прямого наконечника.
Проведено скелетування привушно-жувально'' та скронево' дiлянок, далi за допомогою прямо'' фрези i наконечника проведено поперечну остео-томш по лiнiях: гiлка нижньо'' щелепи на 2-2,5 см нижче вирiзки нижньо' щелепи, вилична дуга мiж задньою та середньою 1/3 и частиною, скронева кiстка в дтянц луски i кам'янисто' частини з доступом iз середньо' черепно' ямки, зi збереженням шилоподiбного вiдростка та по задньому краю зовшшнього слухового отвору. Далi видаляли анатомiчний блок (конгломерат) (рис. 1).
Рис. 1. Загальний вигляд видленого анатомчного комплексу СНЩС: 1 - скронева юстка; 2 - глка нижньоТ щелепи; 3 - вилична дуга; 4 - зовн/шн/й слуховий отв1р; 5 - шилопод1бний в!дросток
Цшюшсть структур i стввщношень у СНЩС оцшювали ad оси^ шсля виконання зрiзу препарату у фронтальнш площин (рис. 2).
Рис. 2. Фронтальний зрз СНЩС: 1 - скронева кстка; 2 - суглобовий диск; 3 - виростковий в!дросток нижньоТ щелепи
Лшшы розм1ри i стввщношення в СНЩС ви-вчали на 0^0Bi результат КТ, проведено' на комп'ютерному томографi «My Ray Sky View, Hyperion x7, Italy» (рис. 3).
Рис. 3. Комп'ютерна томограма анатом'чного блоку: <
У програмному комплекс «Simplant» («Materialise», Бельпя) на 0CH0Bi даних комп'ютерноТ томо-графи були визначенi вщповщы лiнiйнi розмiри СНЩС.
1. Суглобова щтина (вiдстань мiж суглобовою ямкою i голiвкою виросткового вiдростка нижньоТ щелепи):
1.1. У центральнш дтянц - 2,315 мм ± 0,14
мм.
1.2. У бiчних дтянках:
1.2.1. Медiально - 3,753 ± 0,17 мм;
1.2.2. Латерально - 3,429 ± 0,21 мм.
1.3. По задньому контуру - 2,512 ± 0,14 мм.
1.4. По передньому контуру - 2,136 ± 0,14 мм.
2. Розмiр суглобовоТ голiвки виросткового вщ-ростка нижньоТ щелепи:
2.1. Передньо-заднш - 10,08 ± 0,33 мм;
2.2. Медюлатеральний - 15,54 ± 0,31 мм.
3. Товщина дна суглобовоТ ямки (скронева кютка) - 1,59 ± 0,16 мм.
онтальний, ашальний \ саг1тальний зрзи (зл1ва направо)
4. Глибина суглобовоТ ямки - 12,283 ± 0,18 мм.
5. Кут схилу суглобовоТ ямки - 43,3° ± 0,73°.
Обговорення
Анатомiчнi дан вивчали за результатами мор-фометри отриманих анатомiчних комплешв. Адже вивчення лiнiйних розмiрiв структур СНЩС дае можливiсть порiвняти останнi з лiтературними даними. Так, суглобова голiвка виросткового вщ-ростка нижньоТ щелепи мае форму, що нагадуе м'яч для гри в регб^ видовжений елтс або овал у перерiзi тощо. 1Т розмiр у медiолатеральному на-прямку складае близько 20 мм, у передньо-задньому - близько 10 мм [8].
Використовуючи у своТх вимiрюваннях кiстковi орiентири i данi КТ, зютавлення даних товщини суглобового диска та суглобовоТ щтини неможли-во було здшснити. Але навiть iз урахуванням вер-хнього i нижнього суглобових просторiв при порiв-нянн отриманих нами та лiтературних даних сут-
3.
4.
тевоТ рiзницi виявлено не було. Усереднен дан 2. товщини суглобового диска СНЩС знаходяться в дiапазонi вiд 1,7 мм до 6,0 мм (Михеев В.Г., 1975) (1,8 - 4,8 мм за Хоткевич Е.Ф.). Глибина суглобовоТ ямки - вщ 10-13 мм до 5-7 мм (Михеев В.Г., 1975).
Дтянка суглобовоТ ямки, що сприймае наван-таження i вщмежовуе останню вщ середньоТ че-репноТ ямки, складае вiд 0,5 до 2 мм [9].
З кл^чноТ точки зору, сучасна стоматолопя диктуе необхщнють розумiння вiдомих ранiше анатомiчних закономiрностей та морфологiчноТ картини патологи, запорукою якого буде задовть-ний результат лкування пацiентiв iз захворюван-ням СНЩС [10].
Водночас отриманий нами в результат забору анатомiчний комплекс зi збереженими елемента-ми СНЩС i визначеними лiнiйними параметрами, що вiдповiдають нормальнiй анатомiТ СНЩС, дасть можливють коректно провести бюмехаычне дослiдження й отримати бажаний результат.
Висновки
1. Робота з трупним матерiалом дозволяе на-очно пересвщчитись у складнiй топографiчнiй анатомiТ щелепно-лицевоТ дiлянки, особливо в ра-зi необхiдностi збереження анатомiчноТ цiлiсностi та наочностк
2. Використана поетапна методика забору ана-томiчного комплексу дозволила досягти збереження функцiональностi та топографп тканин макропрепарату СНЩС.
3. Оцшка проведених лiнiйних вимiрювань на основi даних КТ свщчить про нормальне стввщ-ношення елемен^в i структур СНЩС, реалiзуе до-цiльнiсть проведення бiомеханiчного дослiдження даного анатомiчного комплексу.
Лiтература
1. Оперативна хфурпя та топограф1чна анатом1я: на-вч.-метод. пос|бник. Практичн1 заняття. Для меди-чних факультет1в / [Ковальський М.П., Костюк Г.Я., П1вторак В.1. та 1н.]. - В1нниця: ПП:Видавництво "Тезис", 2004. - 310 с.
Резюме
Сучасна хiрургiчна практика потребуе фундаментальних знань анатомо-топографiчних спiввiдношень. Те-оретичнi основи оперативноТ хiрургiТ та топографiчноТ' анатоми можуть бути доповнен завдяки вивченню ка-даверного матерiалу, що дозволяе оцiнити ефективнiсть запропонованих методiв дiагностики i лiкування. Скронево-нижньощелепний суглоб е унiкальною, функцiонально обфунтованою, але недостатньо бюмехаыч-но вивченою структурою. У статп детально описано послщовнють забору анатомiчного комплексу для проведення бюмехаычного експерименту. Здшснено порiвняння лiнiйних параметрiв анатомiчних структур за дани-ми комп'ютерноТ томографи 4 зразш анатомiчних комплексiв iз лiтературними даними. Доведено, що завдяки феномену «адаптивность i функцiональному навантаженню скронево-нижньощелепного суглоба певнi еле-менти можуть мати варiацiТ будови. Натомють робота з кадаверним матерiалом дозволяе удосконалити прак-тичнi навички, зробити наочним навчальний процес зi студентами.
Кпючовi слова: анатомо-топографiчнi спiввiдношення, скронево-нижньощелепний суглоб, кадавер-ний матерiал.
Резюме
Современная хирургическая практика нуждается в фундаментальных знаниях топографо-анатомических соотношений. Базовые принципы оперативной хирургии и топографической анатомии могут быть дополнены за счет изучения кадаверного материала, что позволяет оценить эффективность предложенного метода диагностики и лечения. Височно-нижнечелюстной сустав является уникальной, функционально обоснованной, но недостаточно биомеханически изученной структурой. В статье подроб-
5.
10.
11.
12.
Гораш е.В. Анатом1чн1 особливост1 сигморекталь-ного сегмента у другому триместр! внутршньоут-робного розвитку / G. В. Гораш // Кл1н1чна анатом1я та оперативна х1рурпя. - 2010. - Т. 9, № 1. - С. 8691.
Результати лкування перелом1в плечовоТ к1стки залежно в1д топографо-анатом1чних особливостей променевого нерва / [В.Л. Васюк, О.А. Брагарь, П.е. Ковальчук, А.Т. Зшченко] // Травма. - 2012. -Т. 13, №3. - С. 25-28.
Пшак В.П. «Прикладная анатомия человека с рисунками (анатомия описательная, физиологическая и хирургическая): анатомическое руководство и атлас» - утвердження М.1. Пироговим клУчноТ анатоми в практик л1каря-х1рурга (до 125-р1ччя вщ дня смерт1 М. I. Пирогова / В.П. Пшак, Г.М. Топоров, Ю.Т. Ахтем1йчук // Кл1н1чна анатом1я та оперативна х1рург1я. - 2006. - Т. 5, № 1. - С. 81-85. Х1рурпчна стоматолопя та щелепно-лицева х1рур-г1я: пщручник: у 2 т. / [В.О. Маланчук, О.С. Воло-вар, 1.Ю. Гарляускайте та 1н.]. - К. : Логос, 2011. -672 с. + 16 с. кольор. вкл.
Маланчук В.О. Ытацшне комп'ютерне моделю-вання в щелепно-
лицев1й х1рург1Т / В.О. Маланчук, М.Г. Крищук, А.В. Копчак. - К:
Видавничий д1м «Аскаыя», 2013. - 231 с. Кул1н1ченко В. Л. Дотримання етичних та законо-давчих норм i вимог при виконанн1 наукових мор-фолог1чних дослiджень (методичнi рекомендаций / В.Л. Кулiнiченко, В.Д. Мшалов, Ю.Б. Чайковський. - К., 2007. - 29 с.
Сысолятин П.Г. Классификация заболеваний и повреждений височно-нижнечелюстного сустава / П.Г. Сысолятин, А.А. Ильин, А.П. Дергилев. - М.: Медицинская книга, 2011. - 65 с. Наумович С.А. Основы функциональной окклюзии / С.А. Наумович, С.С. Наумович, П.Л. Титов / Современная стоматология. - 2010. - № 2. - С. 4-19. Оперативна хiрургiя та топографiчна анатомiя / [Ахтемшчук Ю.Т., Вовк Ю.М., Дорошенко С.В. та ш.]; за ред. М.П. Ковальського. - К.: ВСВ "Медицина", 2010. - 504 с.
Стаття надшшла 1.09.2016 р.
но описано этапность забора анатомического комплекса для проведения биомеханического эксперимента. По данным компьютерной томографии проведено сравнение линейных параметров 4 образцов анатомических комплексов с литературными данными. Доказано, что благодаря феномену «адаптивности» и функциональной нагрузке височно-нижнечелюстного сустава некоторые элементы могут иметь вариации строения. В тоже время работа с кадаверным материалом позволяет усовершенствовать практические навыки и педагогический процесс со студентами.
Ключевые слова/ анатомо-топографические соотношения, височно-нижнечелюстной сустав, кадаве-рный материал.
UDC 611.716.4+611.615.3+611.724
MOVEMENTS OF ANATOMICAL COMPLEX: CONDYLAR PROCESS, TEMPOROMANDIBULAR JOINT, TEMPORAL BONE
RSPalyvoda1, AS Volovai1, AVMalikov2
Department of human anatomy Bogomolets National Medical University
Summary
Based on the fundamental manuscripts and inventions, structure of organs depends on their functions. Each maxillofacial surgeon should know basics of anatomic relationships of human body, especially maxilla-facial area. Scientists also could prove importance of methods of diagnosis and treatment using anatomy field research based on evidence. One of the objective way to understand structure of organ, investigate changes of tissues, improve your practical skills to make the cadavers dissection.
Temporomandibular joint is a well-known double junction complex, but biomechanical features of it had not been enough discussed.
Aim of the study is to inquire anatomical particular qualities of human temporomandibular joint for better understanding the fields of stress-strain during biomechanical experiment.
Materials and methods. It was used 4 cadavers (department of human anatomy Bogomolets National medical University) for dissection and extraction anatomic complex unilaterally. It was made incision of skin (like preauricular approach) which goes to the angle of mandible and formed muscular-cutaneous flap. Starting from osteotomy ramus of mandible and coronoid process, line goes to the medium cranium fossa (pars petrosal of temporal bone) and behind external auditory meatus. The whole conglomerate of tissues was removed. It consists of condylar process, temporomandibular joint structure and partially of temporal bone. Joint capsule was saved. Protocol of Bioethics Commission was presented and permitted it. We measured the main distances of these region using computer program Simplant (Materialise, Belgium) and data of computer tomography (My Ray Sky View, Hyperion x7, Italy).
There were such points and distances: joint space medially, laterally, anterior and posterior, head of condyle, thickness of the bottom of articular fossa, depth of articular fossa and angle of anterior slope. Bone tissue has good quality.
Discussion. Comparison of obtained data and information from literature review made differences in 2-4 mm only. According to hardly functional structure of temporomandibular joint, it became possible and permissible.
Conclusion. Firstly, we can visually verify that maxillo-facial area is very dangerous, complicated, wellsupplied and innervated region. Our algorithm of taking anatomical complex helped to save structure relations and use it in further scientific work. Such approach development points on obtaining good and confident results. Temporomandibular joint has the "adaptation gap", it helps to make the reserve of mobility of loads in clenching, biting, chewing etc.
Key words: anatomical features, temporomandibular joint, cadavers.
