CC BY
26
Ключевые слова: образование для устойчивого развития, экологизация учебного процесса, "зеленая" экономика, "синяя" экономика, энергетическое использование лесных ресурсов.
Dynka P.K., Dynka O.P. Greening of the Educational Process in the Context of Green and Blue Economy (on the Example of the Energy Use of Forest Resources)
The problems of education for sustainable development are researched. The directions of greening of the educational process in the context of national sustainable development paradigm, which is determined by the combination of two interrelated components - green and blue economy are analyzed. Implementation of the principles of green economy in the learning process involves mastering techniques of optimization of eco-economic effects on the national and sectorial levels. Learning principles of blue economy should contribute to the development of creative abilities of students concerning environmental transformation of production processes and create innovative conditions to provide similar to a natural cyclical use of all components of natural resources and all included substances which are derived and utilized at the local level.
Keywords: education for sustainable development, greening of the educational process, green economy, blue economy, energy efficient exploitation of forest resources.
УДК378.96+621.81(07) Доц. В.О. Проценко, канд. техн. наук -
Херсонська державна морська академiя
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В З
ЕКСПЛУАТАЦН СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК ЗАСОБАМИ ЗАГАЛЬНО-ШЖЕНЕРНО'1 П1ДГОТОВКИ
Проаналiзовано сучасш вимоги Мiжнародних оргашзацш до подготовки фахiвцiв з експлуатацн суднових енергетичних установок. Встановлено основш суперечносп, що склалися шд час забезпечення цих вимог у втизняних морських вищих навчальних закладах. Показано, що шдвищення якост шдготовки можна реалiзувати шляхом нас-^зно! спещально! шдготовки завдяки штеграцн загально-шженерно! та фахово! шдго-товки. Запропоновано основнi напрями доцiльних змш до навчальних плашв шдготов-ки майбутшх фахiвцiв з експлуатаци суднових енергетичних установок iз урахуванням майбутньо! професшно! дiяльностi та сучасних вимог роботодавщв.
Ключовi слова: компетентнiсний шдхщ, фахiвець, загально-шженерна пiдготовка, освiтнiй стандарт.
Актуальшсть теми. Вимоги до якосп пiдготовки iнженерних кадрiв постiйно ростуть. Це пояснюеться iмпортом в Украшу закордонно! технiки та технологiй внаслвдок збереження застарiлоí матерiальноí бази власних шд-приемств та навчальних закладав. Для морських ВНЗ Украши значний вплив на цi вимоги мае працевлаштування випускниюв за кордоном, що потребуе забезпечення сучасних вимог до фахнвщв вiдповiдного рiвня, встановлених зарубiж-ними роботодавцями.
Аналiз останнiх публiкацiй. Обов'язковi мiнiмальнi вимоги до дипло-мування вахтових механiкiв суден встановленi Кодексом Мiжнародноí конвен-цií з шдготовки, дипломування моряюв та несения вахти (ПДМНВ) та Ма-шльськими поправками до нього. Серед шших встановлена вимога щодо вiдпо-вiдностi мехашка шсля проходження навчання та шдготовки стандартам компетентности визначеним у вiдповiдних роздшах Кодексу ПДМНВ. Для вахтового
мехашка, зокрема, цей стандарт виписано у роздш A-III/1 Кодексу [1]. При чо-му зазначено, що кожний кандидат на отримання професiйного диплома вахтового мехашка морського судна з машинним ввддшенням, що обслуговуеться традицшно або перiодично не обслуговуеться, та головною установкою потуж-нiстю 750 кВт або бшьше, повинен продемонструвати здатнiсть прийняти на себе на рiвнi експлуатацп завдання, обов'язки та вiдповiдальнiсть, якi перелiченi в колонщ 1 таблицi А-Ш/1. Забезпечити виконання вимог Кодексу ПДМНВ за ра-хунок оволодiння випускниками зазначеними в Кодека компетентностями повинен навчальний заклад, що здшснюе шдготовку та випуск вахтових мехаш-кгв. В Украíнi випуск вахтових мехашкш здайснюеться за спецiальнiстю " Експлуатащя суднових енергетичних установок" згiдно зi стандартом [2]. Шд-вищення вимог до шдготовки фахiвцiв з експлуатацп суднових енергетичних установок разом iз зменшенням у навчальних планах обсягу аудиторних годин на вивчення дисциплiн професiйно-практичного блоку пiдготовки роблять ак-туальним питания наскрiзного забезпечення компетентностi майбутнього суд-номеханiка на вах етапах його пiдготовки у навчальному закладi.
Мета роботи - пошук можливостей наскрiзного забезпечення компетен-тностi майбутнього фахшця з експлуатацп суднових енергетичних установок.
Виклад основного MaTepiany. Зазначене питання може бути виршене за рахунок органiзацií навчальним закладом забезпечення компетентностей згiдно з Кодексом ПДМНВ шляхом нас^зно! спещально! пiдготовки на етапi вивчення дисциплш природничо-наукового та загально-iнженерного блокiв. Так ключовою у зазначенiй вимозi роздшу A-III/1 Кодексу ПДМНВ е "здатнкть прийняти на себе на рiвнi експлуатацií завдання, обов'язки та вiдповiдальнiсть". Прийняттю вiдповiдальностi передуе обов'язкове прийняття самостiйних рь шень щодо того чи iншого аспекту управлшня, техиiчного обслуговування чи ремонту будь-якого обладнання. Крш того, у випадку вахтового мехашка необ-хiднiсть самоспйного прийняття обгрунтованих рiшень i демонстрацп свое!' компетентностi набувае особливо! актуальности оскiльки вiд цього рiшения за-лежить життя людей на борту судна та берегу. Прийняття самостшних ршень, умiния !х обгрунтувати та захистити е найскладнiшим в шженернш практицi i саме цьому повинен навчити майбутнього фахнвця з експлуатацп суднових енергетичних установок освинш заклад, забезпечуючи виникнення перед ним подiбних завдань протягом усього навчання.
Зокрема в роздш A-III/1 кодексу ПДМНВ встановлено компетентнкть "Техиiчне обслуговування та ремонт суднових механiзмiв та обладнання", яка забезпечуеться такими компетенциями [1]:
1. Заходи безпеки, яы необх1дно приймати для ремонту та техшчного обслуговування, зокрема безпечну 1золяцш суднових механ1зм1в та обладнання, що вимагаеться до того, як персоналу дозволено працювати з такими меха-н1змами або обладнанням.
2. Належш початков1 знання та навички роботи з мехашзмами.
3. Техшчне обслуговування та ремонт, так1 як розбирання, налаштування та збирання мехашзм1в i обладнання.
4. Використання належних спецiалiзованих iнструментiв та вимiрювальних пристроив.
5. Проектш характеристики та вибiр матерiалiв, яы використовуються пiд час виготовлення обладнання.
6. Читання креслень i довщниыв, що вiдносяться до механiзмiв.
7. Читання схем трубопроводiв, гiдравлiчних i пневматичних систем. Оволодшня наведеними компетенцями повинно дозволити мехашку
обгрунтовано приймати рiшення i yсвiдомлено демонструвати вщповвдну базо-ву компетентнiсть. А забезпечити оволодшня цими компетенцiями повинен навчальний заклад, реалiзовyючи свою освiтню функцда вiдповiдно до вимог ПДМНВ. Фактично, на практицi прийняття рiшень ввдбуваеться на основi:
а) штущщ
б) чггких iнструкцiй та вказiвок;
в) власного багаторiчного досвiду;
г) знання процешв, як1 вiдбуваються в обладнанш, його конструкций та воло-дшня практичними навичками роботи з ним.
Варiант а) для вахтового мехашка е неприйнятним та небезпечним (од-нак, на жаль, вiн часто трапляеться); варiант б) неможливим через вщсутнкть подабних вказшок для кожно1 ситyацiï, яка може виникнути; варiант в) набу-ваеться iз досввдом роботи i для випускника навчального закладу е складнодос-тупним через обмеження термiнy практик. Випускнику навчального закладу повинен бути гарантовано забезпечений останнш варiант.
Важливiсть яккного забезпечення навчальним закладом отримання студентами загально-шженерних знань i навичок, вiдповiдних означеним компе-тенцiям та ршень володiння ними добре шюструеться випадком, який трапився на одному зi суден закордонних компанiй, укомплектовании випускниками вгг-чизняних навчальних закладiв. Пiд час розвантаження в одному з портш Кiпрy сталася вщмова стршового палубного крана. У лебвдщ механiзмy пiдйомy крана TOWIMOR (SWL 25 tonnes) вийшов з ладу планетарний редуктор лебiдки меха-шзму пiдйомy через руйнування зубчастих колк, що стало причиною зупинки крана та процесу розвантаження судна. Пкля розбирання редуктора виявилось, що необхiдно виконати замiнy зруйнованих колiс (рис.).
Оскшьки запасних деталей на борту i в компани не було, едино можли-вим способом вщновлення працездатностi крана стало виготовлення на берегу нових шестерень за зразком зруйнованих. Для цього необхщно було розробити креслення вiдповiдних деталей, призначити 1х матерiал та термообробку для пе-редачi на мiсцеве судноремонтне пiдприемство. На цьому сyднi жоден мехашк не змiг виконати обмiр зубчастого колеса та скласти його есюз. Виникли труд-нош iз визначенням модуля зачеплення зруйнованих колк, призначення мате-рiалy та термообробки та iн. Судновласнику довелося викликати берегового спецiалiста, який витратив на це кшька днiв, що стало джерелом значних додат-кових витрат для компанп та причиною простою судна. Для компетентного спе-щалкта така робота займае максимум кшька годин.
При реалiзацiï заиропоновано!' нас^зно!' спецiальноï пiдготовки подiбнi завдання повинш вирiшyватися на 1-3 курсах шд час вивчення дисциплiн "1н-женерна та комп'ютерна графжа", а також "Теорiя механiзмiв i машин та деталi машин". На першiй з дисциплш повиннi навчити виконанню креслень та ескь
зiв, на другш - визначенню параметрiв зубчастих колiс за натурним зразком, знанию та умшню призначати матерiали та термообробку для зубчастих колю, початковi навички щодо збирання та розбирання складальних одиниць редукто-рiв - або реамзацш пунктiв № 2 ... № 5 iз наведеного перелку компетенцiй згiдно з ПДМНВ.
Рис. Характер руйнувань зубчастих коли редуктора мехамзму тдйому крана
Забезпечення наведених компетенцiй на етат загально-iнженерноí тдго-товки повинно вщбуватися за рахунок практики прийняття студентами шженер-них рiшень. Така практика у провщних ВНЗ набуваеться студентами третього курсу пiд час виконання та захисту (на старших курсах захист дипломного проекту) курсових проеклв з дисциплiни мТеорiя механiзмiв i машин та деталi машин", яю стосуються розробки мехашчного приводу iз конструюванням його елеменлв та розробки технологи його збирання/розбирання, монтажу i тощо. Пiд час виконання ще'1 ключово'' у забезпеченш зазначених компетентнцiй робо-ти майбутнш вахтовий механiк повинен здобути навички з визначення основних розмiрiв деталей передач, призначення точностi поверхонь, термообробки тощо.
Часто навчальш плани шдготовки судномеханiкiв складенi таким чином, що свiй перший курсовий проект вони виконують лише на четвертому курс^ а
доти не мають пpaктики пpийияття та зaxистy iнженеpниx piшень. У пpовiдниx теxнiчниx BH3 пеpший кypсовий пpоект iз дисциплiни "Теоpiя меxaнiзмiв i машин та детaлi машин" виконуеться на дpyгомy або тpетьомy кypсi. Така pоботa зaбезпечye своечасне здо6уття зaзнaчениx компетенций за paxyнок нaбyття на-вичок пpийияття iнженеpниx piшень та yмiнь ïx вiдстоювaти, твоpчого мислен-ня, констpyктоpськоï та гpaфiчноï пiдготовки, не залишаючи студента на CTap-шиx кypсax сам на сам з великим обсягом та складшстю дипломного ^оекту без вiдповiдниx знань i навичок. Недбальство, допущене з тieï чи iншоï пpичи-ни, на цьому етaпi пpиносить сво!' "плоди" на все життя шд час pоботи випус-кника в моpi на посaдi вахтового меxaнiкa. Пpи цьому завдання на пpоектyвaн-ня з yсix пpедметiв повиннi бути склaденi таким чином, щоб pозшиpювaти уяв-лення виконавця пpоектy пpо теxнiкy, з якою вiн пpaцювaтиме в майбутньому. Об'ектами пpоектyвaння можуть бути пpиводи суднового обладнання - нaсосiв, компpесоpiв, лебвдок, шпiлiв й iн. Кpiм констpyктоpськоï pозpобки, в пpоектi повинна бути pозpобленa теxнологiя складання та pозбиpaння склaдaльниx оди-ниць, зaмiни мастила, yщiльнень, пiдшипникiв. Такий вapiaнт забезпечить едшсть фaxовоï пiдготовки шд час вивчення зaгaльно-iиженеpниx та спещаль-нж дисциплiн.
Особливо важливим для майбутнього вaxтового меxaнiкa е читання та виконання кpеслень та сxем. ^ес-лення е таким собi "еспеpaнто" сеpед шжене-pm свiтy i його знання дае змогу меxaнiкy подекуди зшвелювати " пpогaлини" y знанш iноземниx мов. Без знання ^е^е^я, yмiния виконувати i читати ipa-фiчнi документа немае компетентного меxaнiкa. Так, неможливо забезпечити компетентнiсть № б "Читання ^е^ень... " без виконання ^е^ень та компетен-тшсть № 7 "Читання сxем тpyбопpоводiв..." без виконання вiдповiдниx сxем. Biдомi випадки, коли кеpiвнi мaтеpiaли з експлуатацц суднового обладнання були складеш iспaнською мовою, що не ствоpювaло значник тpyднощiв вауто-вим меxaнiкaм, якi не володiли цieю мовою, однак мали належну гpaфiчнy шд-готовку. Тому пiд час вивчення iнженеpноï гpaфiки не обiйтися самим виконан-ням впpaв iз нapисноï геометpiï та кpеслениям пpостиx фiгyp, а вiдтaк майбут-шм вaxтовим меxaнiкaм на етaпi навчання потpiбно виконувати склaдaльнi кpесления, i чим бшьше - тим кpaще.
У сучасшй iнженеpнiй пpaктицi комп'ютеpнi пpогpaми пpaктично витк-нили олшець з pyк iнженеpa. Bиконaния кpесления на комп'ютеpi займае наба-гато менше часу, а комп'ютеpною теxиiкою зapaз оснaщенi всi судна. Пpи шд-готовцi меxaнiкiв тpебa пpидiляти особливу увагу вивченню гpaфiчниx pедaкто-piß, виконуючи кpесления, aдеквaтнi тим, з якими меxaнiк матиме спpaвy на судш чи пiдпpиeмствi.
Таким чином, зaгaльно-iнженеpнi пpедмети повиннi бути штегроваш зi спецiaльними, виконуючи лaбоpaтоpнi pоботи з циx дисциплiн, мaйбyтнiй суд-номеxaнiк повинен пеpший pas бpaти в pyки вимipювaльнi та монтажш iнстpy-менти, пpaцювaти зi зpaзкaми теxнiки "в метaлi", отpимyвaти зaгaльно-iнженеp-нi знання на пpиклaдi rnx об'ектш теxиiки, з якими вш пpaцювaтиме в майбутньому на судш. Це забезпечить фоpмyвaння комплексниx Гpyнтовниx знань та компетенцiй y випускника навчального закладу, вiдповiднiсть змiстy та якосп його пiдготовки високому званню iиженеpa та вимогам ПДМНБ.
Досягнути тако'' мети можна лише штенсифшащею вивчення предмепв 1з великим обсягом практичних завдань та виконанням курсових проекпв 1з за-лученням сучасних знань та технологш проектування. Ус1 загально-шженерш предмети повинш бути ткно пов'язаш 1 вивчатися комплексно на об'ектах суд-нового обладнання. Обсяг вивчення техшчних дисциплш може бути збшьше-ний за рахунок гумаштарних зменшень обсягу останшх до мшмальних вимог стандарту осв1ти [2]. До викладання цих надважливих дисциплш обов'язково повинш бути залучеш тшьки шженери-мехашки, кандидати та доктори техшчних наук, що мають силу та бажання ввддавати знання, а також публжацп за напрямами, яш вщповвдають предметам, що ними викладаються. Компетентного спещалкта може шдготувати виключно компетентний спещалкт. Тому особливо важливим е шдтримання компетентносп викладач1в на належному р1вш. Тут доречним буде приклад. На початку 1970-х роюв до ОВ1МУ (тепер ОНМА-Одеська нащональна морська академ1я) прийшов працювати з Подггех-шчного шстигуту (тепер ОНПУ-Одеський нащональний шштехшчний ушвер-ситет) канд. техн. наук, доцент (згодом професор) Валентин 1ванович Бекерсь-кий. Будучи суто береговим спещалктом, фахшцем з1 сталевих канапв, вш очо-лив кафедру опору матер1ал1в та теоретично'' мехашки. У т1 роки викладач1 обов'язково виходили в море в рамках студентських практик 1 проф. В.1. Бе-керський не став винятком, збагативши завдяки цьому сво'' знання та шдготу-вавши монографп щодо використання сталевих канапв на суднах 1 в портах. Практика для викладачш е необидною, ц наявнкть дасть змогу шдвищити р1-вень компетентносп студештв.
Забезпечення наведено'' модел1 наскр1зно'' спещально'' шдготовки потре-буе внесення кор1нних змш у навчальш плани та навчальний процес осв1тшх закладш, однак лише такий сввдомий шдхвд до оргашзацп навчального процесу здатен забезпечити належний р1вень шдготовки фахнвщв з експлуатацп судно-вих енергетичних установок зпдно з вимогами ПДМНВ.
Висновки. Забезпечення вимог до компетентносп вахтових механЫв, встановлених Кодексом ПДМНВ та поправками до нього, сучасною системою освгги Укра'ни мае труднощ! Ц трудношд пов'язаш з1 скороченням обсягу аудиторних годин на вивчення дисциплш професшно-практично'' шдготовки та шшими оргашзацшними факторами. У таких умовах забезпечення набуття пе-редбачених кодексом ПДМНВ компетентностей майбутшми фахшцями з експлуатацп суднових енергетичних установок може бути оргашзовано завдяки штеграцп загально-шженерно'' та фахово'' шдготовки та забезпеченню наскр1з-но'' спещально'' шдготовки. Це може бути досягнуто шляхом неперервного фор-мування знань про конструкщю, роботу та експлуатацда сучасно'' морсько'' тех-шки шд час вивчення природничо-наукових та загально-шженерних дисциплш. Ц заходи потребують модершзацп змкту та оновлення цшей вивчення загально-шженерних дисциплш 1з обов'язковим запровадженням курсового проектування з теорц мехашзм1в 1 машин та деталей машин, актив1зацл вивчення за-гально-шженерних дисциплш штенсифжацп граф1чно'' шдготовки з урахуван-ням майбутньо'' професшно'' д1яльност1 та вимог Кодексу ПДМНВ до компетен-тност1 вахтових механшв.
Лiтература
1. Кодекс з подготовки i дипломування морякв та несения вахти (ПДМНВ).
2. Галузевий стандарт вищо'1 освiти Украши. Освiтньо-професiйна програма подготовки бакалавра. Галузь знань 0701 "Транспорт i транспортна инфраструктура". Напрям пiдготовки 6.070104 - "Морський та рiчковий транспорт". - К. : Вид-во МОНМС, 2012. - 24 с.
3. Решетов Д.Н. Детали машин / Д.Н. Решетов. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1989. -
496 с.
4. Иосилевич Г.Б. Детали машин / Г.Б. Иосилевич. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1988. - 366 с.
5. Дунаев П.Ф. Конструирование узлов и деталей машин / П.Ф. Дунаев, О.П. Леликов. - М. : Изд-во Академия, 2008. - 496 с.
6. Шейнблит А.Е. Педагогические условия формирования готовности студентов средних специальных учебных заведений к проектной деятельности : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 - "Теория и методика профессионального образования" / А.Е. Шейнблит. - Калининград, 2000. - 18 с.
7. Шевчук В.М. Формування загальнотехшчних знань у курсанпв ирикордошигав шже-нерних специальностей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 -"Теорш i методика професшно'1 освгги" / В.М. Шевчук. - Хмельницький, 2004. - 20 с.
8. Кулакова М.В. Формування готовност до ирофесшно'1 дiяльностi в майбутшх фахгвщв у вищих морських навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 - "Теорш i методика професшно'1 освгги" / М.В. Кулакова. - Одеса, 2006. - 20 с.
9. Яковишин П. А. Теоретичш i методичш основи навчання студенпв методов аиалiзу i синтезу мехашзмгв i машин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 -"Теорш i методика професшно'1 освпи" / П. А. Яковишин. - К., 2001. - 40 с.
10. Проценко В.О. Подручники ¡з загальнотехнiчиих дисциплш для сучасних морських ВНЗ Украши: якими ш бути? / В.О. Проценко // Сучаснi енергетичнi установки на транспорт i технологи та обладнання для '¿х обслуговування '2011 : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Херсон, 12-14 жовтня 2011 р. - Херсон : Вид-во Херсонського ДМУ, 2011. - С. 198-201.
Проценко В.А. Обеспечение компетентности будущих специалистов по эксплуатации судовых энергетических установок средствами общей инженерной подготовки
Проанализированы современные требования Международных организаций к подготовке специалистов по эксплуатации судовых энергетических установок. Установлены основные противоречия, сложившиеся при обеспечении этих требований в отечественных морских высших учебных заведениях. Показано, что повышение качества подготовки можно достичь путем сквозной специальной подготовки за счет интеграции общеинженерной и специальной подготовки. Предложены основные направления целесообразных изменений в учебных планов подготовки будущих специалистов по эксплуатации судовых энергетических установок с учетом будущей профессиональной деятельности и современных требований работодателей.
Ключевые слова: компетентностный подход, специалист, общеинженерная подготовка, образовательный стандарт.
Protsenko V.O. Ensuring Future Professionals' Competence in Ship Power Installation Maintenance by Means of General Engineering Training
Modern requirements of the international organisations to ship power installation professionals' training are analysed. The basic contradictions that have prevailed at maintenance of these requirements in domestic sea higher educational institutions are established. Training quality improvement can be reached by throughout special preparation by means of integration general engineering and special preparation. The basic directions of expedient changes in the preparation curricula of the future specialists in operation of ship power installations taking into account the future professional work and modern requirements of employers are offered.
Keywords: competence campaign, professional, general engineering training, educational standard.
