CC BY
35
Роман ГОРБАТЮК
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗПОД1ЛУ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛ1Н ДЛЯ 1НЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНИХ СПЕЩАЛЬНОСТЕЙ
На основI анализу навчальних плате спецгальностей «Професшне навчання. 1нженерна та комп 'ютерна графжа» I «Професшне навчання. Комп 'ютернг технологи в управлгннг та навчант» з'ясовуються особливостг та визначаються окрем1 закономгрностг розподшу дисциплт для ефективного впровадження кредитно-трансферно'1 системи органгзацИ навчального процесу.
В умовах глобально! шформатизацп важливим фактором суспшьного розвитку е сучасш шформацшно-комушкацшш технологи, спрямоваш на створення, збереження та забезпечення оптимальних способiв представлення шформаци. Це актуалiзуе проблему тдготовки висококвалiфiкованих кадрiв, здатних ефективно виршувати професiйнi завдання в сучасному шформацшному просторi, i вимагае постшного оновлення системи пiдготовки фахiвцiв у вищш школi.
За довгi роки економiчного становлення сильно похитнулася система професшно! пiдготовки. Вiдсутнiсть достатнього фшансування та низька зарплата не дозволили тдтримати на випереджальному рiвнi ш 11 матерiально-технiчну базу, нi кадровий склад [1].
У зв'язку з цим державна програма «Освга» (Укра!на ХХ1 столiття) поставила завдання щодо реформування змiсту освiти, що передбачають зокрема: орiентацiю на iнтегрованi курси, пошук нових пiдходiв до структурування знань як засобу цшсного розумшня та пiзнання свiту, створення передумов для розвитку здiбностей молодi, формування готовност i здатностi до самоосв^и, широке застосування нових педагогiчних шформацшних технологiй. Ц положення нацiлюють пращвниюв освiти та науковцiв на пошуки нових шлях1в для реалiзацi! осв^шх, виховних i розвиваючих цiлей вищих навчальних закладiв.
Перед вищою школою поставлене важливе i надзвичайно актуальне завдання -напрацювати принципи побудови навчального процесу адекватш до загальноевропейських [2]. Серед таких принцишв - використання европейсько! кредитно-трансферно! системи (БСТ8).
На сьогоднiшнiй день у системi професшно-техшчно! освiти постае питання не тшьки щодо наявностi викладацьких кадрiв, а й щодо !хньо! квалiфiкацil. Переважну бiльшiсть фахових предмеив викладають спецiалiсти з суто техшчною та економiчною освiтою без належно! педагопчно! пiдготовки. У такому разi ефективнiсть навчання й вiдповiдно його яюсть недостатнi.
Однiею з причин подiбно! ситуаци можна вважати й те, що перший випуск фахiвцiв шженерно-педагопчно! спецiальностi «Професiйне навчання. Обчислювальна техшка» вiдбувся лише у 1999 р., а спещальносп «Професiйне навчання. Комп'ютерш технологи в управлiннi та навчанш» - у 2005 р. [3].
Дослщження присвячено проблемi структуризаци змiсту професшно! пiдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв комп'ютерного профiлю вiдповiдно до сучасних вимог шляхом удосконалення навчальних плашв спецiальностей «Професiйне навчання. 1нженерна та комп'ютерна графiка» i «Професiйне навчання. Комп'ютерш технологи в управлшш та навчанш».
Метою статп е обгрунтування закономiрностей розподiлу навчальних дисциплiн для ефективного впровадження кредитно-трансферно! системи оргашзаци шженерно-педагопчно! освiти.
Реформування нормативно! бази вищо! освiти е обов'язковою умовою переходу до ново! системи оргашзаци навчання (мова йде про входження Укра!ни в европейський освiтнiй проспр).
Основним документом, що визначае вимоги до майбутнього спещалюта, е освггньо-квалiфiкацiйна характеристика, що визначае його професшне призначення i ту сферу дiяльностi, в якiй вiн повинен себе показати як сформований фахiвець.
Очевидно, що виникае потреба у переглядi навчальних плашв закладiв осв^и, оскiльки навчальний план - це основний нормативний документ, що визначае оргашзащю навчального процесу тдготовки фахiвцiв.
Иавчальний план cпeцiaльноcтi cклaдaeтьcя на пiдcтaвi оcвiтньо-пpофeciйноï пpогpaми та cтpyктypно-логiчноï cхeми пiдготовки фaхiвцiв i визначае пepeлiк та обcяг ноpмaтивних i вибipкових навчальних диcциплiн, поcлiдовнicть ïx вивчeння, конкpeтнi фоpми пpовeдeння занять та ïx обcяг, графш навчального пpоцecy, фоpми пpовeдeння пiдcyмкового контpолю, а також обcяг 4acy, пepeдбaчeний на iндивiдyaльнy i caмоcтiйнy pоботy cтyдeнтiв [4]. Згaдyвaнi cтaндapти пepeдбaчaють пeвнi обов'язковi вимоги для pозpобки навчальних плaнiв нaпpямiв шдготовки бaкaлaвpiв, cпeцiaлicтiв i мaгicтpiв. Cepeд iншого вкaзyютьcя та pозподiляютьcя за циклами шдготовки навчальш диcциплiни, що визначають cпeцiaльнicть. Пepeгляд icнyючиx i отладання нових навчальних плaнiв вщповщно до вимог cтaндapтiв потpeбye yзгоджeння з paнiшe нaпpaцьовaними тexнологiями навчання та вщповщними тpaдицiями пeдaгогiчниx yнiвepcитeтiв.
На нaшy думку, aнaлiз навчальних плашв дозволить y здiйcнeномy pозподiлi диcциплiн з'яcyвaти оcобливоcтi та вщшукати пeвнi зaкономipноcтi, якi доцiльно вpaxyвaти з мeтою виpiшeння пpоблeми peфоpмyвaння навчальних пpогpaм i плaнiв для пepexодy вiтчизняноï вищо1' школи до кpeдитно-тpaнcфepноï cиcтeми оpгaнiзaцiï навчального пpоцecy.
Розглянeмо нaвчaльнi плани оcвiтньо-квaлiфiкaцiйного piвня "бaкaлaвp" Тepнопiльcького нaцiонaльного yнiвepcитeтy iмeнi Володимиpa Гнатюка (ТИПУ), лiцeнзовaниx за двома на^ямами: 6010104 «Пpофeciйнe навчання. Iнжeнepнa та комп'ютepнa графша» (квaлiфiкaцiя
- викладач пpофeciйно-тexнiчниx диcциплiн) i 6010104 «Пpофeciйнe навчання. Комп'ютepнi тexнологiï в yпpaвлiннi та навчанш» (квaлiфiкaцiя - викладач пpофeciйно-тexнiчниx диcциплiн), зпдно з якими здiйcнюeтьcя пiдготовкa майбутшх iнжeнepiв-пeдaгогiв комп'ютepного пpофiлю для cиcтeми пpофeciйно-тexнiчноï оcвiти.
Оcобливicтю cклaдaння навчальних плашв згадуваних cпeцiaльноcтeй за вимогами кpeдитно-модyльноï cиcтeми е визнaчeння навчального нaвaнтaжeння cтyдeнтa в eвpопeйcькиx кpeдитax (один eвpопeйcький кpeдит доpiвнюe 36 aкaдeмiчним годинам загального нaвaнтaжeння). Кшькють годин, що видiляютьcя на диодиплшу, повинна бути кpaтнa 36 (або 18). Загальна cyмa кpeдитiв, яю визначають нaвчaльнe нaвaнтaжeння cтyдeнтa у ceмecтpi, cтaновить 30 кpeдитiв ECTS. Ц нaвaнтaжeння включае: лeкцiï, ^arci'mm, лaбоpaтоpнi та ceмiнapcькi заняття, навчальну i виpобничy пpaктикy, кypcовe пpоeктyвaння, iндивiдyaльнy та caмоcтiйнy pоботy як в yнiвepcитeтi, так i дома, piзнi фоpми пpомiжного i пiдcyмкового контpолю, дepжaвноï aтecтaцiï тощо.
Кpeдит можe бути pоздiлeний за таким пpинципом: 50% - ayдитоpнe нaвaнтaжeння, 25%
- iндивiдyaльнa pоботa, 25% - caмоcтiйнa pоботa (pиc. 1, а). Cпiввiдношeння годин кpeдитy можна змшювати, вpaxовyючи cпeцифiкy навчальних диодиплш i piвeнь пiдготовки cтyдeнтiв, ^^и^ад: 30% годин - ayдитоpнe нaвaнтaжeння, а peштa - pозподiляютьcя мiж iндивiдyaльною та caмоcтiйною pоботою фиа 1, б). Кpiм цього, вapiaнти pозподiлy годин кpeдитy можуть бути й шшими.
а)
Рисунок 1. Вар1анти розподыу годин навчального кредиту
Зауважимо, що особливють пiдготовки iнженера-педагога полягае в тому, що нарiвнi з шженерною пiдготовкою вiн проходить педагогiчну шдготовку, необхiдну йому як майбутньому педагогов^
Навчальнi плани, складенi за вимогами кредитно-трансферно! системи навчання, передбачають вивчення дисциплiн, згрупованих за такими циклами:
• гумаштарна та соцiально-економiчна тдготовка (iсторiя Укра!ни, фiлософiя, полiтологiя, релтезнавство ...);
• загальноосвiтня пiдготовка (укра!нська мова за професiйним спрямуванням, шоземна мова, валеологiя, охорона працi ...);
• психолого-педагопчна пiдготовка (вступ до педагопчно! професп, педагогiка, психологiя, осв^ш технологи, методика професiйного навчання, вступ до фаху ...);
• фундаментальна тдготовка (вища математика, загальна фiзика, технiчна механiка, деталi машин, електротехшка, дискретна математика, автоматизацiя технiчних об'екпв ...);
• фахова пiдготовка (операцшш системи, комп'ютерна графiка, комп'ютернi мереж^ САПР, архiтектура обчислювальних машин, комп'ютерний дизайн, WEB-технолоri! ...).
Усi навчальш дисциплши подiляються на обов'язковi i факультативнi. Вивчення обов'язкових дисциплiн е основною частиною навчального процесу i строго контролюеться з боку деканату i навчально! частини унiверситету. Факультативш навчальнi дисциплiни розширюють кругозiр i знання студентiв, тому !х вивчення е не обов'язковим.
На шдготовку бакалаврiв навчальним планом передбачено 240 кредипв (8640 год.), зокрема: 208 кредилв (86,7%) - для вивчення навчальних дисциплш, 32 кредити (13,3%) використовуються для проходження практик.
Проведення виробничих i навчальних практик передбачае закршлення теоретичних знань i набуття необхiдних професiйних умiнь i навичок, оскiльки студент працюе на робочому мющ, пов'язаному з його майбутньою спецiальнiстю.
Кредити розподiленi по навчальних циклах наступним чином:
• 21,5 кредит - для вивчення дисциплш гумаштарно! та соцiально-економiчно! шдготовки;
• 28 кредипв - на вивчення дисциплш загальноосвггньо! шдготовки;
• 30,5 кредипв - на вивчення дисциплш психолого-педагопчно! шдготовки;
• 51,5 кредит - для вивчення дисциплш фундаментально! шдготовки;
• 76,5 кредипв - на вивчення дисциплш фахова шдготовки.
Аналiз навчальних плашв вказуе на те, що значна частина дисциплш (40,6%) мае обсяг 12 кредити, 42,9% дисциплш - 3-5 кредипв, а обсяг 16,5% дисциплш перевищуе 6 кредипв.
Таким чином, простежуеться певна закономiрнiсть розподшу дисциплш у навчальних планах розглядуваних спещальностей: у середньому 83% дисциплш вивчаються в обсязi вщ 1 до 5 кредипв, серед яких бшьше половини дисциплiн мае обсяг до 3 кредипв. При цьому кожна дисциплша передбачае майже вс види навчально! роботи для студента: лекци, семiнарськi (практичнi), лабораторнi заняття, iндивiдуальну та самостiйну роботу, необхщш
форми контролю (поточний i пiдсумковий контроль, iндивiдуальнi навчально-дослiднi завдання (1НДЗ)) тощо.
Здавалося б, яка рiзниця, вивчати, наприклад, одну дисциплшу, що мае шiсть кредитiв, чи шють дисциплiн по одному кредиту для того, щоб опанувати певний обсяг знань, умшь та навичок? Насамперед для одше! дисциплiни можна бшьш ефективно застосувати iнновацiйнi педагопчш технологiï, зокрема модульнi, досвiд використання яких свщчить про можливiсть зменшення навчального навантаження студента (наприклад, зменшення кiлькостi лекцiйних годин за рахунок переорiентацiï ïx з iнформативних на оглядово-настановш, диференцiацiï та iндивiдуалiзацiï навчання, тдвищення регулярностi та якостi навчальноï роботи, iнтенсифiкацiï, а не лише збшьшення обсягу самостiйноï роботи студенев) i забезпечення належного рiвня фахово1' пiдготовки. Для кожно1' iз шести окремих дисциплш, невеликих за обсягом, застосування вказаних теxнологiй, очевидно, дасть менший ефект. Адже для кожно1' тако1' дисциплiни потрiбно передбачити хоча б мшмальну кiлькiсть годин практично вшх видiв навчально1' роботи (лекцп, практичнi, лабораторнi, iндивiдуальнi навчально-дослiднi завдання, шдивщуальну роботу тощо). Крiм того, важко уникнути дублювання пiд час розгляду навчального матерiалу, що призводить до перевитрат навчального навантаження. Також недолгом вивчення дисциплш, що мають невеликий обсяг (1-3 кредити) е те, що ix читають рiзнi викладачi: у кожного викладача окремий i, як правило, рiзний стиль викладання навчального матерiалу, iнодi рiзнi форми i методи, технологи проведення занять, рiзне розумiння ступеня важливосп даноï дисциплiни для фаxовоï тдготовки, та, як наслщок, рiзнi вимоги до контролю i пропонованого обсягу iндивiдуальноï та самостiйноï роботи.
У ТНПУ робота студентiв протягом семестру контролюеться. Основою такого контролю е кредитно-трансферна система навчання. Вщповщно цш системi вся навчальна дiяльнiсть розпод^еться на частини, що називаються модулями. Модуль - це iменована, цшюна, чiтко структурована та вiдповiдно задокументована у встановленiй формi змiстова частина тдготовки фаxiвця, яка повинна бути засвоена студентом за допомогою рiзниx форм навчального процесу [5]. Пюля вивчення такого модуля студент проходить рiзнi вид и контролю (поточний, шдсумковий, захищае 1НДЗ) i набирае вщповщну кiлькiсть балiв (у нашому випадку максимальна кшькють балiв становить 100). Бальна шкала визначаеться викладачем-предметником з погляду зручност оцiнки якост засвоення навчального матерiалу.
Навчальна дисциплша обсягом шiсть i бiльше кредитов передбачае виконання iндивiдуального навчально-дослiдного завдання, поточний i шдсумковий контроль. Якщо студент вивчатиме шють предме^в обсягом 1-2 кредити, то йому доведеться виконувати з кожноï дисциплiни 1НДЗ, а також зросте кiлькiсть поточного i тдсумкового контролю.
Треба зазначити, що кшькють дисциплiн, якi вивчаються студентами протягом одного семестру, е достатньо великою: на спещальностях, що розглядаються, - в середньому вщ 12 до 14 предме^в у семестр.
У такому разi набуття необхщних знань, умiнь i навичок у процеа вивчення окремоï дисципшни об'ективно зумовлюе зростання загального навчального навантаження на студента, яке, за умови переходу до кредитно-трансферноï системи оргашзаци навчання, суперечить основним засадам розвитку вищоï освгги в Украм в контекст Болонського процесу [5].
Збшьшення кшькосп навчальних дисциплiн за кредитами створюе певш проблеми, пов'язаш з навчальним процесом. Пiд час складання навчального плану з великою кшькютю дисциплiн забезпечити пiдготовку майбутшх фах1вця складнiше. Значно легше розташувати дисциплiни, що мають велике число кредитов, уникаючи розподiлу дисциплiн як розподшу блокiв або роздiлiв однiеï дисциплiни. Наприклад: у блоцi навчальних дисциплш гуманiтарноï та соцiально-економiчноï тдготовки вивчаються дисциплши «Фiлософiя» (3 кредити) й «Етика та естетика» (1 кредит), яю доцiльно об'еднати в одну дисциптну з вiдповiдною кшькютю кредитiв; у блоцi навчальних дисциплш загальноосвiтньоï пiдготовки варто iнтегрувати предмети «Безпека життедiяльностi» (1,5 кредиту) й «Охорона працi» (1 кредит); iз психолого-педагогiчноï пiдготовки як один предмет варто розглянути сукупшсть дисциплш «Осв^ш технолог^» (3,5 кредиту) i «Основи педагогiчноï майстерностi» (2 кредити), дисциплши «Вступ до педагогiчноï професи» (1 кредит) i «Вступ до фаху» (1 кредит) доцiльно об'еднати в одну з назвою "Вступ до педагогiчноï професй"'. У блощ навчальних дисциплiн фундаментальноï
пiдготовки iнтегрованим е предмет «Технiчна мехашка» (5 кредитiв), який поеднуе «Теоретичну мехашку», «Теорiю машин i мехашзмiв" i «Опiр матерiалiв». Якщо продовжити iнтеграцiю, то, об'еднавши «Технiчну механiку» i «Деталi машин» (4 кредити), одержимо предмет, що забезпечив би цшсну техшчну шдготовку майбутшх iнженерiв-педагогiв комп'ютерного профiлю.
З дисциплш фахово! пiдготовки об'еднувати можна «Операцшш системи» i «Прикладне програмне забезпечення», «1нженерну графiку» та «Комп'ютерну графiку» тощо. Звичайно, за таким шдходом потрiбно уникати крайнощiв: процес iнтеграцi! дисциплiн мае бути вщповщно обгрунтований з дотриманням належних змютових пропорцiй та рiвня якостi шдготовки. Дисциплши з невеликою кшьюстю кредипв дещо негативно впливають на розподш аудиторного навантаження за розкладом занять, на регулярнють навчання студентiв.
Особливютю навчального плану, в нормативнiй частиш якого переважають дисциплiни з невеликим за обсягом навчальним навантаженням, на нашу думку, е його негнучюсть, певна консервативнють. Для дисциплiн навчальних плашв, спрямованих на шдготовку майбутшх iнженерiв-педагогiв комп'ютерного профшю, необхiднiсть у внесенш вiдповiдних змiн е значною: змiст дисциплiн, швидкоплиннiсть прикладного програмного забезпечення, обсяг навчального навантаження потребують постшного корегування. Вiдповiдно змiнюються програмш вимоги до фахово! пiдготовки випускниюв педагогiчних унiверситетiв, а тому виникае потреба у переглядi ролi, змюту й обсягiв навчальних дисциплiн i доповненнi навчальних планiв новими предметами.
Проведене дослщження дае пiдстави стверджувати, що перехщ до кредитно-трансферно! системи вимагае перегляду пiдходiв до оргашзацп навчального процесу в педагогiчних ушверситетах.
1снуючий розподiл дисциплiн за навчальними планами розглядуваних спецiальностей характеризуеться великою часткою дисциплш обсягом 2-3 кредити, що з багатьох причин е суттевою перешкодою для ефективного впровадження принцишв Болонсько! декларацi! у навчальний процес. Тому важливий етап модершзацп навчальних плашв - штегращя дисциплш за напрямами !х вивчення, що призведе до зменшення кiлькостi предмеив обсягом 1-3 кредити й вщповщно розвантажить студента.
Перспективою подальших дослщжень е вдосконалення органiзацi! iндивiдуально! роботи студенев в умовах кредитно-трансферно! системи навчання, яка вимагае зменшення кшькост аудиторних занять i використання аудиторних годин не для шформування студенев, а для висвiтлення проблемних тем курсу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Томашенко В. Основш напрями реформування професшно-техшчно! освгги Укра!ни / Професшно-техшчна освта. Спещальний випуск: Проект «Реформування ПТО в УкраМ». - 2003. - 68 с.
2. Основш засади розвитку вищо!' освгга Укра!ни в контекст Болонського процесу (документи 1 матер1али 2003-2004 рр.) / За ред. В. Г. Кременя. - Тернотль: Вид-во ТДПУ, 2004. - 147 с.
3. Громов е. В. Формування педагопчних знань { вмшь майбутн!х iнженерiв-педагогiв у процес! навчання комп'ютерних дисциплш: Дис. ... канд. пед. наук: 13.01.02. - Харшв, 2006. - 248 с.
4. Наказ Мшстерства осв1ти i науки Украши в!д 23.01.2004 р. № 48 "Про проведення педагогiчного експерименту з кредитно-модульно!' системи органiзацii навчального процесу".
5. Впровадження ЕСТ8 в украшських унiверситетах: Методичнi матерiали. - Льв1в: Вид-во Нац. унту. "Л^вська полiтехнiка", 2006. - 56 с.
