CC BY
316. Толочко С. В., Рдей Н. М. Теоретичне об-грунтування необхщносп формування науково-ме-тодично! компетентностi викладачiв у системi шс-лядипломно! педагопчно! оcвiти. Journal «ScienceRise: Pedagogical Education». 2017. N° 8(16). С. 14-19.
7. Мялкина Е. В., Седых Е. П., Житкова В. А. Система управления профессиональным развитием научно-педагогических работников в вузе. Современные наукоемкие технологии. 2016. № 11 -1. С. 143-147.
8. Нацюнальна стратепя розвитку освгта на перюд до 2021 року, схвалена Указом Президента
Укра!ни вад 25.06.2013 р. № 344/2013. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.
9. Крижко В. В., Мамаева I. О. Аксюлопчний потенщал державного управлшня освггою: навч. noci6. Ки1в: Освгга Укра!ни. 2005. 217 с.
10. Мукан Н. В. Роль уряду та освггшх шсти-туцiй в процеС удосконалення неперервно! профе-сшно! освiти педагогiв США. Вiсник Запорiзького нацiонального унiверситету. Педагогiчнi науки. 2006. С. 113-121.
11. Про вищу освиу: Закон Укра!ни вiд 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
ЮРИДИЧН1 ГАРАНТП У СФЕР1 ПРАЦ1: М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВ1 СТАНДАРТИ
Янушкевич О.1.
здобувач кафедри правознавства Юридичного факультету Схiдноукраiнського нацiонального утверситету iMeHi Володимира Даля
Украна, м. Северодонецьк
LEGAL GUARANTEES IN THE FIELD OF LABOR: INTERNATIONAL LEGAL STANDARDS
Ianushkevych O.
candidate of the Department of Law Faculty of Law East Ukrainian National Vladimir Dahl University
Ukraine, Severodonetsk
Анотащя
У статп проаналiзовано мiжнародно-правовi документа щодо юридичних гарантш у cферi пращ, на пiдcтавi чого виокремлено низку !х cпецифiчних ознак. Це системшсть гарантування права на працю (со-цiально-економiчнi права проголошуються та гарантуються у системному зв'язку з полiтичними, грома-дянськими, культурними, економiчними правами людини; комплекcнicть гарантування права на працю (право на працю та шших трудових прав розглядаються в аcпектi загальних cоцiально-економiчних прав людини); здiйcнення правового регулювання через cоцiальну cтандартизацiю (встановлення мшмальних cтандартiв, каталогiзацiя cоцiальних прав, у тому числ i права на працю, а також змюту права на працю та гарантш його забезпечення).
Abstract
The article analyzes the international legal documents on legal guarantees in the field of labor, on the basis of which a number of their specific features are highlighted. This is a systematic guarantee of the right to work (socio-economic rights are proclaimed and guaranteed in a systematic connection with political, civil, cultural, economic human rights; comprehensive guarantee of the right to work (the right to work and other labor rights are considered in terms of general socio-economic implementation of legal regulation through social standardization (establishment of minimum standards, cataloging of social rights, including the right to work, as well as the content of the right to work and guarantees of its provision).
Ключов1 слова: пращвник, держава, юридичш гаранта, сфера пращ, мiжнародно-правовi документа, трудове законодавство.
Keywords: employee, state, legal guarantees, sphere of work, international legal documents, labor legislation.
Ниш загострюються проблеми правового регулювання процеав, що вщбуваються у сощально-трудовш сферг Свггова економiчна криза спричи-нила таы негативш наслвдки у трудовш життедгяль-носп суспшьства, як: зменшення заробiтноi плати; вимушенi переходи пращвнишв на неповний робо-чий час; масове скорочення штату працiвникiв; рь зке зростання рiвня безробiтгя i т.п. Масовi звшь-нення пращвнишв, якi спостерiгаються по всьому свпу, часто здiйснюються з грубим порушенням
трудових прав (особливо у сферi соцiальних гаран-тiй при звшьненш). Виникають небезпечнi соща-льнi явища в суспiльствi, такi як: правовий шгшзм, недовiра до державноi влади, протиправна поведь нка. Значно попршуе ситуацiю низький рiвень ефе-ктивносп трудового законодавства у багатьох краь нах, з великою кiлькiстю застарших норм i ввдсут-нiстю чгтких санкцiй за iх порушення. Слщ погодитися з думкою I. В. Шестеряково], що вирь шення глобальних проблем у сферi захисту пращ
можливе тшьки сшльними зусиллями держав за до-помогою м1жнародних органiзацiй. Тому особливо! актуальносп набувае захист сощально-трудово! сфери мiжнaродно-прaвовими актами, що сформу-валися шляхом дшльносп мiжнaродних оргашза-цiй.
З шдписанням та рaтифiкaцiею Укра!ною Угоди про асощащю мiж Укра!ною, з одше! сто-рони, та £вропейським Союзом, £вропейським Спiвтовaриством з Атомно! Енергп та !хшми державами-членами, з шшо!, особливо! aктyaльностi набувае наближення нaцiонaльного трудового зако-нодавства до законодавства £С. Так, у Додатку XI до Глави 21 «Сшвробггаицтво у гaлyзi зaйнятостi, соцiaльно! полгтики та рiвних можливостей» закрь плено зобов'язання Укра!ни поступово наблизити свое законодавство до законодавства £С у встанов-ленi в цьому документа строки. Сторони визначили конкретний перелж директив, положения яких ма-ють бути впроваджеш в укра!нське трудове законодавство. Зазначений перелiк складаеться з трьох блокiв: 1) трудове законодавство, 2) антидискримь нaцiя та гендерна рiвнiсть, 3) здоров'я i безпека прaцi. Так, Укра!на зобов'язалася iмплементyвaти Директиви № 2006/54/£С £вропейського Парламенту та Ради вш 5 липня 2006 р. про реaлiзaцiю прин-ципiв рiвних можливостей i рiвного ставлення до чоловЫв та ж1нок у питаннях працевлаштування i зaйнятостi (зi змiнaми), якою встановлюються гара-нтi! реaлiзaцi! права на працю.
Метою цього дослщження е aнaлiз мiжнaро-дно-правових докуменпв щодо юридичних гаран-тiй у сферi прaцi.
Юридичнi гaрaнтi! у трудовому прaвi в рiзних аспектах вивчали у сво!х наукових працях тaкi вченi: В. М. Андрпв, Н. Б. Болотiнa, М. М. Грекова, В. В. Жернаков, В. Л. Костюк, С. В. Попов, О. I. Процевський, В. М. Скобелкш, В. М. Толкунова, Н. М. Хуторян, Г. I. Чанишева, О. М. Ярошенко та ш
Основними м1жнародними м1ждержавними оргашзащями у сферi пращ е всесвит (ООН, МОП) i значна кiлькiсть репональних (£вропейсь-кий Союз, Рада £вропи, Спiвдрyжнiсть Незалеж-них Держав, Оргашзащя Африканських Держав, Оргaнiзaцiя Африкансько! £дносп, Оргaнiзaцiя з безпеки i сшвробггаицтва в £вропi, Швшчноамери-канська зона вшьно! торгiвлi) мiжнaродних оргаш-зацш. Якщо всесвiтнi мiжнaроднi оргaнiзaцi! нащ-ленi на створення yнiверсaльних стандарпв прaцi, то регiонaльнi зосередженi на детaлiзaцi! таких ста-ндaртiв у сво!х актах вiдповiдно до особливостей та вимог правових систем певного регюну. Схожу з регiонaльними оргашзащями роль мають м1жнаро-днi недержавш оргaнiзaцi!, до яких належать: мiж-нaроднi профспiлковi оргaнiзaцi! (Мiжнaроднa кон-ференцiя профспiлок, Всесвiтня федерaцiя проф-спiлок); мiжнaроднi оргaнiзaцi! роботодaвцiв (М1жнародна оргaнiзaцiя роботодaвцiв, £вропей-ська конфедеращя роботодaвцiв); мiжнaроднi пра-возaхиснi оргашзащ! (Мiжнaроднa Амнiстiя, Human Rights Watch). Особливим суб'ектом висту-пае ТНК як компашя, що володiе виробничими шд-роздiлaми у декiлькох кра!нах, та створюе типовi
Кодекси поведшки для регулювання свое! дiяльно-cri, у тому числi у сферi пращ. 1снуе значна кшь-шсть таких мiжнародних докуменriв (Кодекс дшо-во! етики Nokia, Кодекс поведшки Nike), яш попри !х здеб№шого декларативний характер, виступа-ють активним засобом мгжнародного правового регулювання пращ.
Стосовно ж юридичних гарантш у трудовому правi важливу роль вщграють ООН i МОП. Так, ООН у Загальнш декларацп прав людини (1948 р.) проголошенi таш оcновнi невiд'емнi та неввдчужу-ваш трудовi права: право на працю, право на вшь-ний вибiр роботи, право на захист ввд безробiття, право на cправедливi та cприятливi умови працi, право на рiвну плату за рiвну працю без будь-яко! диcкримiнацi!, права на справедливу i задовiльну винагороду, що забезпечуе гiдне людини icнування для не! само! та !! ам'!', та на додатковi засоби сощ-ального забезпечення у разi необхвдносп, право створювати профеciйнi cпiлки та вступати до них для захисту сво!х iнтереciв; право на вщпочинок i довк1лля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня i на оплачувану перiодичну вщпус-тку. Зазначенi права водночас визнаються основними принципами мiжнародного трудового права.
Щд егiдою ООН було прийнято низку iнших мiжнародних актiв. Це i М1жнародний пакт про еко-номiчнi, cоцiальнi i культурнi права (1966 р.), М1ж-народний пакт про громадянсьш i полiтичнi права (1966 р.), а також мiжнароднi конвенци ООН: Кон-венцiя про лгкыдащю уciх форм диcкримiнацi!' стосовно жшок вiд 18 грудня 1979 р. (ратифiкована СРСР 19 грудня 1980 р.), Конвенщя про лшшдацго уciх форм расово! дискримшащ! вiд 7 березня 1966 р. (ратифжована СРСР 22 ciчня 1969 р.), Конвенцiя про захист прав трудящих-миранпв та членiв !хнiх амей, схвалену на 45-й сесй' Генерально! Асамбле! ООН у 1990 р.
У статт 2 М1жнародного пакту про економiчнi, cоцiальнi i культурш права зазначено, що держави-учаснищ зобов'язуються гарантувати, що права, проголошеш в цьому Щактi, здiйcнюватимутьcя без будь-яко! дискримшащ! щодо раси, кольору шшри, стал, мови, релш!', полгтичних чи iнших переко-нань, нащонального чи cоцiального походження, майнового стану, народження чи iншо!' обставини. Статтею 6 закошлено визнання його учасниками права на працю, що включае право кожно! людини дicтати можливicть заробляти cобi на життя пра-цею, яку вона вшьно обирае або на яку вона вшьно погоджуеться, i держави-учаснищ зроблять нале-жнi кроки до забезпечення цього права.
Значну роль у мiжнародно-правовому регулю-ваннi юридичних гарантш у cферi працi вщграють також мiжнароднi акти МОП. Ця Органiзацiя по праву е флагманом серед суб'екпв мiжнародного регулювання пращ як найдосвщчешша та найвпли-вовша м1жнародна органiзацiя у цiй сферг За 93 роки свого юнування дiяльнicть МОП набула не лише теоретичного, а й практичного значения у ви-ргшент cоцiально-трудових питань, за що цiй оргашзащ! навiть була присуджена Нобелiвcька премiя
миру. Основними перевагами впливу МОП на тру-довi вщносини е: охоплення и актами вах сфер тру-дових вiдносин; дотримання принципу трипарти-зму (врахування штереав органiв державно] влади, роботодавцiв та пращвнишв); гнучк1сть прийнятих норм, що сприяе ратифiкацii конвенцiй у рiзних кранах; глибоке теоретичне та практичне обгрун-тування розроблених актiв (протягом тривалого часу бiльшiсть конвенцiй не анулюються, а лише доповнюються). Значна увага у МОП придiляеться процедурi контролю за виконанням и конвенцш та рекомендацiй, яка здiйснюеться шляхом розгляду доповвдей держав-членiв та отримання скарг вiд рь зних громадських органiзацiй й iнших держав-уча-снишв.
Систему мiжнародно-правових актiв МОП складае низка фундаментальних конвенцiй, як1 е обов'язковими для краш, що 1х подписали та рати-фiкували (якщо конвенцiя пвдлягае ратифшацп). За-галом, МОП було ухвалено близько 400 конвенцш та рекомендацш щодо рiзних аспектiв трудових правоввдносин. Проаналiзуемо коротко конвенци, в яких закрiплюються мiжнародно-правовi гарантii реалiзацii' особою права на працю. Так, Конвенцiею МОП N° 29 «Про примусову чи обов'язкову працю» вщ 28 червня 1930 р. передбачено, що кожний член Мiжнародноi оргашзацп працi, який ратифшуе цю Конвенцiю, зобов'язуеться скасувати застосування примусово1' чи обов'язково1' працi в уах 11 формах у якомога коротший строк.
У Конвенци МОП №2 95 «Про захист заробiтноi плати» ввд 1 липня 1949 р. передбачено права й со-цiально-трудовi гарантп пращвнишв на отримання заробггао! плати й обов'язки роботодавця 1х забез-печити та гарантувати. За цим мiжнародно-право-вим актом заробiтна плата, виплачувана готiвкою, виплачуватиметься тiльки грiшми, що мають закон-ний обiг, i виплату у формi векселiв, бошв, купонiв чи в будь-як1й шшш формi, призначенiй замiнити грошi, що мають законний обiг, заборонено. Також роботодавцевi заборонено обмежувати будь-яким способом свободу пращвника розпоряджатися своею заробгтною платою на власний розсуд.
Конвенщею МОП № 158 про припинення трудових вiдносин з шщативи роботодавця передбачено положення, за яким трудовi вiдносини з пращ-вниками не припиняються, якщо пльки немае за-конних пiдстав для такого припинення, пов'язаного зi здiбностями чи поведiнкою працiвника або ви-кликаного виробничою потребою пвдприемства, установи чи служби (ст. 4). Наступною мiжнародно-правовою гарантiею реалiзацii' права на працю е положення ст. 7 Конвенци про недопущення припинення трудових вщносин з пращвником з причин, пов'язаних з його поведшкою або роботою, доти, доки йому не нададуть можливiсть захищатись у зв'язку з висунутими проти нього звинуваченнями, ^м випадкiв, коли ввд роботодавця не можна об-грунтовано чекати надання працiвниковi тако!' мо-жливостi. Статтею 8 Конвенци закршлено гарантiю щодо захисту працiвником свого права на працю, адже працiвник, який вважае, що його звiльнили не-обгрунтовано, мае право оскаржити це ршення,
звернувшись до такого безстороннього органу, як суд, трибунал у трудових питаннях, арбпражний комiтет чи до арбира. Розглядувана Конвенцiя МОП передбачае право пращвника, з яким намь чено припинення трудового договору, на попере-дження в розумний строк, або на грошову компен-сащю замють попередження, якщо вш не вчинив серйозно! провини, тобто тако! провини, у зв'язку з якою було б недощльно вимагати вiд роботодавця продовжувати з ним трудовi вiдносини протягом строку попередження. Зазначений мiжнародний документ передбачае, що пращвник, з яким припи-нено трудовi ввдносини, мае право на вихщну допо-могу та допомогу з фонду страхування по безро-бiттю. У випадку припинення трудового договору з економiчних, технологiчних або iнших аналогiчних причин, роботодавець, зпдно з положениями роз-дiлу III Конвенцп' провести консультацп з предста-вниками працiвникiв щодо таких звшьнень (ст. 13), а також повщомити компетентний орган якомога ранше (ст. 14), що направлено на гарантування дотримання трудових прав пращвнишв на етат припинення трудового договору.
Слщ зазначити, що мiжнароднi акти МОП приймаються та мають виконуватися з урахуван-ням принципу недопущення погiршення правового становища пращвника. Тобто, якщо конвенщею, наприклад, установлюються положення гiршi, шж уже дiючi в нацiональному законодавств^ то мають застосовуватися саме п положення, як1 надають працiвникам бiльшi гарантй', дбаючи про iнтереси пращвнишв. Зпдно з п. 8 ст. 19 Статуту МОП ви-значено, що в жодному разi прийняття яко!-небудь конвенцп' або рекомендацй' Конференщею МОП або ратифiкацiя яко!-небудь конвенци будь-яким членом оргашзацп не повинш розглядатися як так1, що зачшають який-небудь закон, судове рiшення, звичай або угоду, як1 забезпечують бшьш сприят-ливi умови для защкавлених трудящих нiж тi, як1 передбачаються конвенцiею або рекомендацiею.
Окрему категорш м1жнародних актiв у системi мiжнародно-правового регулювання юридичних гарантiй у сферi працi становлять регiональнi мiж-народш акти. Для Укра!ни актуальними е мiжнаро-днi акти (конвенцй', деклараци, договори тощо) прийнятi в межах европейських регiональних суб'ектiв мiжнародного права. Так, Радою Свропи були прийняп Свропейська конвенцiя про захист прав людини i основоположних свобод (1950 р.), Свропейська соцiальна хартiя (переглянута) (1996 р.).
Так, Свропейська сощальна хартiя як унiверса-льний м1жнародно-правовий акт у сферi захисту со-цiальних прав людини, який, закршлюючи всi права, що мiстяться в актах ООН, МОП, певною мь рою змшюе !х з урахуванням регiональноl специ-фiки, новiтнiх тенденцш розвитку основних прав людини. На цей час £СХ (переглянута) мютить найбiльш повний каталог соцiальних прав, в тому чи^ 23 права у сферi працi, порiвняно з шшими мiжнародними актами. Свропейська сощальна хар-тiя (переглянута) стала частиною нащонального трудового законодавства внаслiдок и ратифiкацil
Законом Украши вщ 14 вересня 2006 року «Про ра-тифжацш £вропейсько1' соцiальноï хартй' (перегля-нуто1')». Украшою взято зобов'язання щодо вико-нання положень 27 статей (у тому числ 6 i3 9 обо-в'язкових) та 74 пункпв £СХ (переглянутоï). Серед прав, закршлених у зазначених статтях, е так1 шди-вiдуальнi трудовi права: право на працю, право на справедливi умови пращ, право на безпечш та здо-ровi умови пращ, право на справедливу винаго-роду, право дiтей i шдлитав на захист, право пра-цюючих жшок на охорону материнства, право на професшну орiентацiю, право на професшну пвдго-товку, право на охорону здоров'я, право швалщв на самостшшсть, соцiальну iнтеграцiю та участь у житп суспiльства, право займатися прибутковою дiяльнiстю на територiï шших Сторiн, право на рь вш можливостi та рiвне ставлення при виршенш питань щодо працевлаштування та професи без дискримшацп за ознакою стап, право на захист у разi звiльнення, право на пдне ставлення на роботi, право пращвнишв iз сiмейними обов'язками на рь внi можливостi та рiвне ставлення до них.
Шдтримуючи позицiï шших науковщв з досль джувано1' проблематики, переконаш, що при пвдго-товщ нового ТК Украши слiд створювати збалансо-вану систему юридичних гарантш у сферi працi з якнайповшшим урахуванням положень трудового законодавства £С.
Висновки. Проаналiзувавши мiжнародно-пра-вовi документа у сферi працi можемо виокремити низку ознак сучасного м1жнародно-правового регулювання юридичних гарантш у сферi пращ. Це си-стемнiсть гарантування права на працю (сощально-економiчнi права проголошуються та гарантуються у системному зв'язку з полiтичними, громадянсь-кими, культурними, економiчними правами людини; комплексшсть гарантування права на працю (право на працю та шших трудових прав розгляда-ються в аспекл загальних соцiально-економiчних прав людини); здшснення правового регулювання через сощальну стандартизацiю (встановлення мь шмальних стандартiв, каталогiзацiя соцiальних прав, у тому чи^ i права на працю, а також змюту права на працю та гарантш його забезпечення).
Отже, мiжнародно-правове регулювання юридичних гарантш у сферi пращ представляе собою сукупшсть мiжнародних норм та стандарпв з питань пращ; це дiяльнiсть уповноважених шститу-цiй, що спрямована на забезпечення реалiзацiï по-
ложень мiжнaродно-прaвових актш з питань юридичних гарантш реaлiзaцi! права на працю та шших трудових прав.
Список л^ератури
1. Directive 2006/54/ЕС of the European Parliament and of the Council of 5 July 2006. URL: http://eur-lex.europa. eu.
2. Волохов О. С. Мiжнaродно-прaвове регулювання пращ: поняття та принципи. Держава i право. Юридичнi i полтгачш науки. 2012. Вип. 56. С. 337342.
3. £вропейська сощальна хaртiя (переглянута) ввд 03.05.1996 р. Голос Украши. 2006. 30 лист. № 227.
4. Загальна декларащя прав людини ООН вщ 10.12.1948 р. Урядовий кур'ер. 1998. 10 груд. № 232.
5. Конвенщя МОП № 29 про примусову чи обов'язкову працю 1930 р. Конвенцп та рекомендаций yхвaленi Мiжнaродною оргaиiзaцiею прaцi. 1919-1964. Том 1. Мiжнaродне бюро прaцi. Женева. 2001. 776 с.
6. Конвенцiя МОП № 95 про захист заробино! плати ввд 01.07.1949 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_146.
7. Конвенцiя МОП №158 про припинення трудових вщносин з iнiцiaтиви роботодавця вiд 22.06.1982 р. Зiбрaння чинних мiжиaродних дого-ворiв Укра!ни. 2006. № 5. Кн. 1. Ст. 1160.
8. Международный пакт о гражданских и политических правах, принятый Генеральной Ассамблеей ООН 16.12.1966 г. Международная защита прав и свобод человека: сборник документов. Москва: Юрид. лит., 1990. С. 32-53.
9. Тшко Д. А. Мiжнaродно-прaвовi стандарта регулювання пращ моряшв. Актуальш проблеми держави i права. 2011. Вип. 57. С. 250-255.
10. Угода про асощащю мiж Украшою, з одше! сторони, та £вропейським Союзом, £вропейським сшвтовариством з атомно! енергп i !хшми державами-членами, з шшо! сторони ввд 27.06.2014 р. Офщшний вюник Укра!ни. 2014. № 75. Ст. 2125.
11. Устав Международной организации труда и Регламент Международной конференции труда. Женева: Международное бюро труда, 2002. 102 с.
12. Яцкевич I. I. Правове регулювання юридичних гарантш реaлiзaцii особою права на працю: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.05. Ки!в, 2016. 216 с.
