CC BY
19
Тео ВУБЕЛЬС Theo WUBBELS
Сергй КУРБАТОВ Sergiy KURBATOV
УДК: 378
ЯК1СТЬ ВИЩО1' ОСВ1ТИ ТА СУЧАСН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У Ц1Й ГАЛУЗ1
Тео Вубельс (Нiдерланди): «Наша робота - це постшний пошук нових викли^в та eidnoeideü на них...»
1нтерв'ю Сергiя Курбатова1 з президентом бвропейсько'г'асощацп до^дни-Kie освти (EERA)2, професором Утверситету Утрехту Тео Вубельсом3 (Ндер-ланди), проведене тд час йогоучастiв Першшлтнш англомовтй школi«Освт-м до^дження: комуткащя, написання грантiв, методологiя i публжацп», яка проводилася 17-20 серпня 2016 року Укратською асощащею до^днитв освти (UERA)4 стльно з факультетом педагогiчноí освти Львiвського нацюнального утверситету iменi 1вана Франка за фiнансовоí шдтримки Посольства США в Укра'т. Професор Тео Вубельс був одним з п'ятнадцяти украшських та зару-бiжних експертiв, як проводили трентги в рамках цei школи для вiдiбраних на конкурснш основi 38 украíнських учаснитв, 8 з яких представляли перемщет утверситети.
1 Дякую за допомогу в пщготовщ та проведент штерв'ю професору Умансько-го державного педагопчного утверситету iM. Павла Тичини, вще-президенту UERA Оксаш Заболотнш та професору Дрогобицького державного педагопчного утверситету iM. 1вана Франка, президенту UERA Свплаш Щудло
2 European Educational Research Association - http://www.eera-ecer.de/
3 Prof. Dr. Theo Wubbels - https://www.uu.nl/staff/TWubbels
4 Украшська асощацш дослщниюв вищо'1 освии UERA - http://www.uera.org.ua/
У своему ексклюзивному ттерв'ю нашому журналу президент бвропейськог асощацп до^днитв освти (ЕЕЯА), професор Утверситету Утрехту (Ндерлан-ди) Тео Вубельс розповiдае про процес свого професшного становлення як фахiвця в галузi освттх до^джень. Вт детально аналЬуе процес створення та розвитку сучасног системи внутршньог оцнки якостi вищог освти Утверситету Утрехту, яка дозволила цьому утверситету стати одним з флагматв европейського та глобального освтнього простору. Зокрема, професор Вубельс наголошуе, що система оцнки якостi вищог освти не повинна зводитися лише до пошуку формал1зованих механiзмiв освтнХ вимiрювань, а повинна включати в себе можливостi для професшного розвитку та активного дiалогу мiж викладачами та студентами. Тео Вубельс розкривае основн напрямки дiяльностi бвропейськог асощацп до^днитв освти (ЕЕЯА) та можливостi, як вiдкривае для до^днитв членство в цш асощацп, а також дыиться враженнями вiд ствпращ з украгнськими колегами.
Ключовi слова: освтн дослiдження, внутршня система ощнки якостiут-верситетськог освти, освтш програми, професшнийрозвиток, утверситет-ськ рейтинги, мiжнародна ствпраця.
Вельмишановний професоре Вубельс, щиро дякую за готовтсть дати це ттерв'ю! Мое перше питання буде пов'язане з Вашим професшним ста-новленням — на початку академ1чноТкар'ери Ви займалися проблемами се-редньоТ освти, але потгм зосередилися виключно на дослгдженнях в галузг вищоТосвти. Чому це вгдбулося?
Якщо поглянути на мою академiчну кар'еру, то я почав и з загаль-них дослщжень в галузi освгги, потм я дшсно зосередився на проблемах молодих вчителгв в контексп середньо! освпи, а вже згодом зайнявся проблематикою вищо! освгги. Можливо, Ви очжуете, що я сформулюю яКсь складт причини цих змш мое! дослщницько! траекторп, але на-справдi все було досить просто, адже пов'язане з шдроздшом унгверси-тету, в якому я працював. Так, я розпочав власну професшну кар'еру з факультету природничо! освгги, де ми займалися принципами викла-дання природничих дисциплш. Згодом я перейшов на факультет пщ-готовки вчителгв, адже защкавився питанням, як найкраще тдготува-ти починаючих вчителiв до практично! д1яльносп. Мет здавалося, що дослщження проблем, яю виникають у починаючих вчителiв середньо! школи допоможе вдосконаленню системи п1дготовки вчител1в.
Чому я все ж таки перейшов до проблем шкшьно! освiти? Знаете, коли займаешся проблемами викладання наукових дисципл1н та пра-цюеш зi студентами, ти маеш в1дносно вузьку авдитор1ю працюючи ж з майбутшми вчителями, кожен з яких потш буде мати власних учшв та транслювати в1дпов1дний досв1д, ти значно розширюеш кiлькiсть осiб, на яких позитивно впливають тво! дослiдження. Думаю, саме це стало для мене головним аргументом змшити напрям професшно! дiяльностi.
Згодом я став деканом факультету освгти й очолив наш ун1верситет-ський Центр викладання та навчання. Звичайно, подiбна позищя пе-редбачае, що ти зосереджений на досл1дженнях в галузi вищо1 освiти. Цього разу я зм1нив напрям профес1йно1 дiяльностi тому, що наш ректор сказав меш: «Я впевнений, що Ваш досв1д роботи з вчителями середньо1 школи може бути використаним для вдосконалення роботи з професу-рою нашого ун1верситету!» Я вiдповiв: «ОК!» та зайняв нову посаду. Й це стало новим чудовим викликом для мое1 подальшо1 роботи, тому що наша робота - це постшний пошук нових викликв та в1дпов1дей на них.
Практично все Ваше професшне життя пов'язане з Утверситетом Утрехту1. Як Ви оцтюете внутршню систему забезпечення якостi вищог освти, яку створено в цьому унiверситетi та як н основт характеристики?
Так, це один з слабких момент1в мое1 професшно1 кар'ери, що я по-ст1йно працював в Ун1верситет1 Утрехта - значно краще, коли ти час вiд часу зм1нюеш унiверситети та вiдкриваеш новi речi, якi сприяють професiйному вдосконаленню. Звичайно, я проходив стажування та зд1йснював досл1дницьк1 по1здки до 1нших ун1верситет1в, але працював переважно в Ун1верситет1 Утрехта. Коли в 1994 рощ я почав працювати в нашому Центрi викладання та навчання, ми мали дуже поганi результата оц1нки якост1 викладання студентами. Ця низька яюсть ун1верси-тетських курс1в була головною причиною залучення мене до цiеi роботи. Отже, я вже б1льше 20 роюв допомагаю кер1внидтву нашого ушверси-тету п1двищувати як1сть освгти - колись вона була досить низькою, а зараз, за п1дсумками вс1х досл1джень, Ун1верситет Утрехту е найкращим у краш з точки зору як навчально^ так i досл1дницькоi д1яльност1. Зви-чайно, це довгий та складний шлях, який не можна пройти лише за кшь-ка роюв. I наявн1сть дуже хорошоi системи внутр1шньоi оц1нки якост1 вищоi освгти, яку ми маемо зараз, це не лише моя заслуга, це внесок багатьох людей, як1 ii створювали.
Перш за все, ми започаткували для кожноi з навчальних програм спещальн комки з числа експерт1в, як1 б оцшювали iх. Так, ц1лком не-спод1вано, десь за м1сяць, ми пов1домляли викладачам, що вони будуть проходити щось на кшталт акредитац1йноi перев1рки. При цьому акцент робився на можливост1 обговорити питання якост1 освптах програм та шлях1в iх покращення. Ми також започаткували спещальний курс для освгтнгх л1дер1в, п1д час якого директори освгтнгх програм впродовж п1в-тора року на кожному шостому тижш зустр1чалися разом десь за мктом, в готел1 й впродовж 24 годин слухали лекци та розробляли сп1льн1 про-екти, пов'язаш з iх профес1йною д1яльн1стю. Також ми органзували на-
1 Utrecht University - https://www.uu.nl/en
вчальн вiзити до iнших ун1верситет1в в 1нших крашах. Подiбнi заходи, нацшеш на профес1йний розвиток, як на мене, е навпъ б1льш важли-вими, ан1ж розробка формальних моделей внутр1шньо1 оц1нки якостi, але робота по ц1м двом напрямкам повинна йти паралельно. Адже лише в процес1 профес1йного розвитку виникае можливкть зрозумiти, якою повинна бути яюсть освiти та як 11 вимiряти.
Так, ми досл1джувати причини невдоволення студент1в якiстю освiти, почавши з дуже детально! 1нспекц11 результатов навчання. Для цього ми розробили так звaнi картки оц1нки внутр1шньо1 якостi, завдяки яким в1д-слщковували кiлькiсть студент1в, яка усп1шно пройшла чи, навпаки, не змогла пройти курс, ixm думки стосовно причин цього та 1нш1 под1бн1 реч1. Згодом, кожного року директори курс1в зустр1чалися з деканом та детально обговорювали результати оц1нювання. Це деяк1 приклади того, що ми започаткували для розвитку внутр1шньо! системи оц1нки якост1.
Впродовж останнЬ десятилть впливовим шструментом оцтки ут-верситетськог di^bmcmi стали рейтинги. Як на Вашу думку, чи можна розглядати рейтинги як альтернативний мехатзм ощнки якостi утвер-ситетськог освти?
Це, безумовно, далеко не найкращий мехатзм ощнки якост1. В ffi-дерландах ми маемо систему акредитацп, в рамках яко! група зовн1ш-н1х експерт1в при!здить до ун1верситету й оц1нюе його навчальн та до-слщницью програми. I це е значно важлив1шим, ан1ж рейтинги, адже процес акредитацп розпочинаеться з самоощнки, а потш е можливкть обговорити результати ще! самооц1нки з фах1вцями та разом зрозушти, як покращити ситуащю вдосконалити яюсть освпи. Через п'ять рок1в ц1 експерти знову в1дв1дують ун1верситет та оц1нюють, наск1льки ви ско-ристалися результатами попереднього в1зиту.
Утверситетсью рейтинги ж повнстю залежать в1д власних 1ндика-тор1в. Так, зг1дно з результатами Шанхайського рейтингу1, Ун1верситет Утрехту е пост1йно найкращим в Н1дерландах. Тож ми е найкращим ун1верситетом власно! кра!ни, десятим ушверситетом в бврот та 56-м в свт2. Коли я вгтаю наших нових студент1в, то говорю: «Ви вступили до найкращого ун1верситету Н1дерланд1в. Але чому в1н вважаеться най-кращим? На п1дстав1 яких критерпв шанхайсью досл1дники вважають його найкращим? Ви вважаете, що це базуеться на якост1 викладання? ffi! Це базуеться на кшькосп публ1кац1й та 1ндекс1 цитування, а також,
1 Academic Ranking of World Universities - http://www.shanghairanking.com/index. html
2 За результатами 2016 року Ушверситет Утрехту суттево попршив власн результати в Шанхайському рейтингу та опинився на 65-й позици - http://www. shanghairanking.com/World-University-Rankings/Utrecht-University.html
що е дуже важливим, на кiлькостi живих Нобел1вських лауреатiв. Тут, в Утрехтi, ми маемо одного такого лауреата, а в Лейден !хн1й единий лауреат вже в могил! I це е одшею з причин, чому Утрехт е кращим, ан1ж Лейден!» Тому особисто я не вважаю рейтинги важливим мехатзмом ощнки якост1 освiти. Звичайно, якщо вони будуть спиратись на вiрнi критерп, це сприятиме розвитку ун1верситет1в, але, повторюю, з точки зору п1двищення якост1 унiверситетськоi осв1ти акредитацiе е значно б1льш важливим механiзмом.
Ви е президентом €вропейськоТ асощацп досл1дник1в освти. Як Ви до-сягли ще'ТповажноТпозицп? Також буду вдячним, якщо Вирозкажете про основт напрямки дгяльностг Асощацпта ТТплани на майбутне.
бвропейська асошацш досл1дник1в освии складаеться з нацюналь-них асощацш. Як президент Н1дерландсько! асоцiацii, я став членом ради ЕЕЯА й на цш позицп почав намагатися щось зробити. Тобто я був трохи бшьш активним, ан1ж 1нш1. Тод1 меш запропонували бути в1дпо-в1дальним за фшанси Асоцацп, 1 я усп1шно впорався з цим завданням. Наступною пропозицею колег було зайняти посаду президента Асощацп, 1 саме щ обов'язки я виконую зараз. Як я досяг це! позицп? Я брав на себе зобов'язання й виконував !х. Кр1м того, президент Асоцацп до-сл1дник1в освпи повинен бути авторитетним досл1дником освпи.
Стосовно основних напрямк1в д1яльност1 - це п1дтримка д1ево! ме-реж1 досл1дниюв, проведення конференц1й та 1нших заход1в. Стосовно плашв на майбутне, основна складова нашо! стратеги - це зб1льшен-ня можливостей для публжацш робп наших член1в. В останш роки ми намагаемось впливати в1дпов1дним чином на бвропейську ком1с1ю. На жаль, досл1дження в галуз1 освии не ув1йшли в Горизонт 2020, але ми продовжуемо намагатися в1дстоювати власн 1нтереси в Брюссел1, сп1впрацюючи з 1ншими асошацшми в галуз1 сощальних 1 гуманпарних дисциплш. Ми демонструемо власн усп1хи кер1вництву бвропейського союзу й постшно продовжуемо працювати в цьому напрямку.
Ми маемо журнал, де можуть публ1куватися члени нашо! Асошацп. Я хот1в би мати б1льше журнал1в, де наш1 колеги могли б надрукувати результати власних досл1джень. Також я вважаю, що ми повинш бути в1д-критими й приймати до Асошацп нових член1в з ус1е! бвропи. Впродовж останшх п'яти рок1в ми працювали над цим питанням, 1 те, що Укра!н-ська асоц1ац1я досл1дник1в освпи е кандидатом на членство в ЕЕЯА, е результатом це! полпики.
За час мое! роботи в рад1 ЕЕЯА ми залучили, щонайменше, 12 нових член1в. У нас е карта бвропи, де б1лими плямами пом1чен1 кра!ни, де немае наших член1в. Зараз таких плям практично не залишилось. Ми
намагаемося надавати додатковi можливостi для участ1 в наших заходах представникам краги з низьким р1внем доход1в, але я розум1ю, що для представниюв краГн Сх1дног бвропи навпъ за такою п1дтримки брати участь в наших заходах надто дорого.
Чимаете Ви досвгд сшвпращ з тшими пострадянськими краТнами?ЯК Ваш враження вгдукраТнськоТсистемиутверситетсько'Тосвти?
Я бував лише у В1рмени, але це не було пов'язане з моею роботою в ЕЕИЛ. Там я був членом команди, яка проводила акредитащю. Мет важко сказати, насюльки можна пор1внювати Украшу та Вiрменiю. Стосовно р1вня штерна-цiоиалiзацii, на мою думку, ви випереджаете гх. В щлому ж, менi зараз важко охарактеризувати систему ушверситетськог освiти вашог крагни.
Закшчуючи це штерв'ю, що б Ви хотми сказати членам УкраТнськоТ асощацп досл1дник1в освти та шшим нашим науковцям?
Ви зробили дуже гарну роботу. Украгнська асощащя дослщникгв освь ти активно працюе в мiжиароднiй галузi, дотримуючись високих якiсних стандартiв у свогй робоп, проводить конференци та семшари. Можна стверджувати, що ви в1д6улись як асощащя. Св1дченням вашого усп1ху може бути те, що ви отримали фшансову п1дтримку США для проведен-ня цег школи. Думаю, ви можете також розрахувати на шдтримку 6С, так що варто подумати, як дал1 розвивати сп1впрацю з ун1верситетами та оргашзац1ями в шших крагнах бвропи.
Тео Вуббельс, Сергей Курбатов. Качество высшего образования и современные исследования в этой области
В своём эксклюзивном интервью нашему журналу президент Европейской ассоциации исследователей образования (ЕЕИЛ), профессор Университета Утрехта Тео Вуббельс рассказывает о своём профессиональном становлении как специалиста в области образовательных исследований. Он детально анализирует процесс становления и развития внутренней системы оценки качества высшего образования Университета Утрехта, которая позволила этому университету стать одним из флагманов европейского и глобального образовательного пространства. В частности, профессор Вуббельс делает акцент на том, что система оценки качества высшего образования не должна сводиться лишь к поиску формализованных измеряющих механизмов, а должна включать в себя создание возможностей для профессионального развития и активизации диалога преподавателей и студентов. Тео Вуббельс раскрывает основные направления деятельности Европейской ассоциации исследователей образования (ЕЕИЛ) и возможности, которые открывает для исследователей членство в этой ассоциации, а также делится впечатлениями от сотрудничества с украинскими коллегами.
Ключевые слова: образовательные исследования, внутренняя система оценки качества университетского образования, образовательные программы,
профессиональное развитие, университетские рейтинги, международное сотрудничество.
Theo Wubbels, Sergiy Kurbatov. Quality of Higher Education and Current Researches in This Area
In his exclusive interview for our journal the President of the European Educational Research Association (EERA), Professor of Education at Utrecht University Theo Wubbels told about his professional development as an expert in the area of educational researches. He analyzed the process of establishing and further development of the internal quality assurance system at Utrecht University, which helps this university to be a leader in European and global academic space. For example, Professor Wubbels specially stressed the point, that system of quality assurance in higher education could not be reduced only to the formal mechanisms of assessment, but need to include the possibilities for professional development and intensive dialogue between teachers and students. Theo Wubbles discussed the main activities of the European Educational Research Association (EERA) and the possibilities for researchers, which membership in this association provides. He also shared his impressions from cooperation with Ukrainian colleagues.
Key words: educational researches, internal system of quality assurance of university education, educational programs, professional development, university rankings, international cooperation.
Тео Вубельс, президент бвропейсько! асощацп досл1дник1в освии (EERA), професор Утверситету Утрехту (Н1дерланди).
E-mail: [email protected]
Teo Wubbels, president of the European Educational Research Association (EERA), professor of education at Utrecht University (Netherlands)
E-mail: [email protected]
Серий Курбатов, доктор ф1лософських наук, старший науковий сшвро-бпник, зав1дувач ввддшом л1дерства та шституцшного розвитку вищо! осв1-ти 1нституту вищо! освии Натонально! академп педагопчних наук УкраГни та асоцшований науковий ствробиник Центру росшських та евразшських дослщжень Утверситету Уппсали, Швецш
E-mail: [email protected]
Sergiy Kurbatov, PhD, Head of Department of Leadership and Institutional Development, Institute of Higher Education, National Academy of Educational Sciences of Ukraine and affiliated researcher, Centre for Russian and Eurasian Studies, University of Uppsala, Sweden
E-mail: [email protected]
