CC BY
73
УДК 378.4:37.014.5+172.13
«АКАДЕМ1ЧНА СВОБОДА ОЗНАЧАС, ЩО ОСОБИСТО ТИ ВИЗНАЧАСШ ПРОБЛЕМИ, ЯК1 НАМАГАСШСЯ ВИР1ШИТИ...»
1нтервЮ з Л\ БЕНН1Х-БЬОРКМАН, професором кафедри пол1тичних наук та управл!ння Ун 'верситету Уппсали (Швецт). Розмову в 'в Серг 'ш КУРБАТОВ
В штерв'ю з професором Утверситету Уппсали (Швещя) Л1 Бенн1х-Бьоркман розглянуто сучасний стан сощально-гумантарних наук, специфту швед-ськог системи утверситетсько'г освти та питання, пов'язан з1 значенням академ1чно1 свободи для устшного функцюнування сучасного утверситету. В1дзначено, що властива зах1дним утверситетам тенденщя скорочення тдготовки студент1в соц1ально-гуман1тарного напрямку е помилковою та веде до кризи системи утверситетсько'г освти в щлому. На приклад1 Швецы показано, що впродовж останн1х рок1в в1дбуваеться зниження якост1 утверситетсько'г освти, особливо в невеликихутверситетах та коледжах. Академ1чна свобода розглядаеться як ключовий принцип унгверситетсько-го життя, який дозволяе утверситету устшно здтснювати свог сощаль-н функцИ Даеться характеристика позитивних та негативних аспектгв украгнськог системи вищог освти, зокрема в1дзначено протиргччя м1ж ви-соким р1внем профестно'г тдготовки викладач1в та надм1рною ¡ерарх1чт-стю та бюрократизащею системи вищог освти.
Ключовi слова: утверситет, соцгально-гумангтарнг науки, академ1ч-на свобода, програми докторськог тдготовки, управлгння унгверситетом, символгчна влада, система цтностей, особист1сть.
Лi Беншх-Бьоркман — одна з провщних сощальних дослщниюв Скандинава, авторитетний експерт з питань пострадянських кра'1н. В 2008 рощ 11 було обрано на посаду почесного професора кафедри красномовства та полггичних наук, засновано! в 1622 рощ Йоханом Шютте. З моменту ство-рення посади Лi Беншх-Бьоркман стала 21-ю особою, що п займае, ^ при цьому, першою жшкою. З 2010 вона е науковим директором Центру ро-
сiйських та евразшських дослiджень Унiверситету Уппсали, з яким у 2013 рощ 1нститут вищо'1 освiти НАПН Украши пiдписав договiр про ствпра-цю. Крiм чисельних наукових публiкацiй Лi Беннiх-Бьоркман е постiйним автором шведських ЗМ1, справжшм публiчним iнтелектуалом в захiдному розумшш цього слова.
Давайте розпочнемо нашу розмову з анал1зу рол1 сощально-гумаштар-них наук в сучасному свтг. 1снуе думка, що прикладне значення цих наук нижче за гншг, а тому кглькгсть годин на гх вивчення в навчальних планах повинна бути скорочена. Що Ви думаете з цього приводу? Якою е роль гумантарних дисциплт в контекст1 людськог культури?
Я вважаю, що сощально-гумаштарш науки ввдграють принципово важливу, можна сказати, доленосну роль, адже саме вони вивчають те, що робить нас культурними ютотами, людьми в загальноприйнятому значенш цього слова. I це мое тверде переконання. На жаль, щея скорочення обсягу вивчення гумаштарних дисциплш зараз поширена не лише в Укра'ш, а й в бшьшосп европейських краш, зокрема в Швецп. Вважаю це дуже небез-печно'1 тенденщею, яка тдтримуеться вщсутшстю бачення стратепчних перспектив розвитку людства. Один з сучасних авторiв висловився, що зараз в ушверситет ми свiдомо готуемо технiчно компетентних варварiв, i це не перебшьшення. Навпаки, ця тенденщя стае домiнантою осв^ньо'1' полiтики, яка вже призводить до сумних наслщюв. До реч^ аргументом на користь значення гумаштарно'1' освiти е те, що в Схщнш Gвропi в 90-т роки найбiльш успiшнi суспшьш трансформаци вiдбулися в крашах, де до влади прийшли особи з гумаштарною освiтою, з фiлософським, мис-тецьким, творчим сприйняттям дiйсностi. Згадаймо хоча б Вацлава Гавела! Саме в контекст суспшьних трансформацш яскраво простежуеться значення гумаштарно'1' тдготовки, адже суто утилiтарнi, технологiчнi тд-ходи тут не працюють, ми маемо справу з особистютю, п цiнностями та переконаннями. Але урядовцi та полiтики часто не усвщомлюють це, не розумiють, як функщонуе соцiальна природа людини, i це призводить до проблем, часом драматичних.
А як змтилася ситуация з соцгально-гумангтарними дисциплинами в Швецп на приклад1 Вашого р1дного факультету полтичних наук та управлтня Утверситету Уппсали (який, до реч1, е найстаргшим факультетом полтичних наук у св1т1) впродовж останшх двадцяти рок1в?
Так, для адекватного розгляду цього питання потрiбно поглянути на за-гальну ситуащю з сощально-гумаштарними дисциплшами. 1снуе тенденщя
до скорочення 1'х Ф^н^во'! пiдтримки, зокрема, витрат на тдготовку одного студента. Поширюеться рiзниця мiж кiлькiстю тих, хто навчаеться на технолопчних факультетах та тих, хто бажае вивчати нашi дисциплши. Як наслiдок, ми примушеш скорочувати навчальне навантаження. Якють со-цiально-гуманiтарноi пiдготовки знижуеться, а кшькють студентiв в групi, навпаки, збшьшуеться. Це призводить до додаткового тиску на викладачiв та знижуе 1'х самооцiнку. Подiбнi процеси вщбуваються не лише в Швецп, а й, наприклад, у Великш Британп. Там унiверситети повиннi видiляти до-датковi кошти на пiдготовку студента в галузi соцiально-гуманiтарних наук, оскшьки 1'х вивчення тлумачиться як розюш, що не е доцiльною. I це погано. Керiвництво сучасного европейського ушверситету в бiльшостi випадкiв, на мою думку, е недостатньо шновацшним. Вони вважають, що можуть все спланувати та контролювати свiт, але в реальности це шкодить ушверситет-ськш освiтi.
Ситуащя виглядае не зовс1м оптим1стичною. Чи можете Ви за цих умов стверджувати, що маете можлив1сть залучати до свогх доктор-ських програм найкращих молодих 1нтелектуал1в? I взагал1, як оргатзова-ш програми докторськог тдготовки на Вашому факультет1?
Вщдшення докторсько! тдготовки на нашому факультет е досить великим. На ньому навчаеться приблизно 40-45 студенпв денноi форми. Щорiчно ми оголошуемо 2-3 вщкрстп позицп i конкуренщя за щ позицп е дуже жорсткою. Так, в цьому рощ ми маемо 150 заявок вщ потенцшних студентв. I багато з них мають високий штелектуальний рiвень та якю-ну пiдготовку, публiкуються у авторитетних мiжнародних журналах. Тож на рiвнi докторсько! пiдготовки ми справдi можемо вщбирати найкращих. Але на рiвнi магiстерськоi та бакалаврськоi пiдготовки спостер^аеться зовсiм iнша ситуацiя, i це не лише моя особиста думка. Там ми зус^чаемо в щлому непоганих студентв, рiвень пiдготовки яких е вщверто недостат-нiм. Студентв, якi бажають вчитися, але не мають для цього вщповщних знань та здiбностей. I це в Ушверситет Уппсали, який вважаеться одним з найпрестижшших в Швецii! Ситуащя в нашому унiверситетi е вершиною айсбергу — у багатьох невеликих ушверситетах та коледжах таких студен-■пв (i викладачiв!) значно бшьше. Я не кажу вже про середню школу. I ця проблема поглиблюеться.
У Вас е Iдег стосовно можливих шлях1в виршення ще'г проблеми?
Справа в тому, що шведсью ушверситети защкавлеш у збшьшенш кшь-костi студентiв. Але юнують певнi стандарти якостi отриманоi освiти. Ми
не можемо ставити гарш оцiнки студентам, якi цих оцiнок не заслуговують. Вважаю, що вся наша система осв^и повинна бути реформованою. Так, вчителями в Швецп часто стають тi, хто не може займатися шчим шшим. Вони недостатньо освiченi, мають проблеми з математикою. Тобто, вщбу-ваеться такий собi негативний рекрутинг. I це створюе проблеми. Також ми повинш подумати, як створити систему масових ушверситетсв. Напри-клад, в США система ушверситетсько! освiти е дуже диверсифшованою, iснуе велика кшьюсть коледж1в, що не мають докторських програм, лише програми професшно! осв^и. I це може бути дороговказом для нашо! системи осв^и. Крiм того, хоча цю проблему важко артикулювати, ми повиннi мати на уваз^ що не вс молодi люди достатньо пiдготованi для отриман-ня ушверситетсько'1 освiти, i не всiм вона потрiбна з точки зору плашв на подальше життя. Зараз суспiльнi вимоги до спещалютсв на всiх рiвнях дуже висок — можливо, замiсть ушверситетських курсiв деяким молодим людям варто отримувати поглиблену професшну пiдготовку. В такому ви-падку унiверситетську осв^ будуть отримувати тi, хто 11 дшсно потребуе.
У 2008 рощ Вас обрали на посаду почесного професора найстаршог в свт1 кафедри красномовства та полтичних наук, заснованог в 1622рощ Йоханом Шютте. Можна попросити Васрозпов1сти про свою д1яльн1сть на щй посад1?
Поряд iз звичайними професорськими обов'язками як от викладання, наукове керiвництво, проведення власних дослщжень, я виконую одну дуже вщповщальну мiсiю — займаюся присудженням щорiчно" премп кра-щому пол^ологу св^. Це премiя Йохана Шютте в галузi полтичних наук, заснована в 1995 рощ, яка е найбшьшою фiнансовою винагородою в галузi пол^ологи у свт. 11 розмiр складае приблизно 70000 американських до-ларiв. Першим лауреатом премп Йохана Шютте став класик сучасно'1 поль тично'1 думки Роберт Даль, в подальшому п отримали Сщней Верба, Теда Скокпол, Рональд 1нглегарт та iншi визначнi науковщ. Тож завдяки цiй по-садi я органiчно iнтегрована в сучасне дослщницьке середовище. Чим я ще займаюся на цiй посадi? Завдяки тому, що це — найстарша професор-ська посада, я займаю певну символiчну позицiю в нашому унiверситетi i на власному факультета Це можна назвати символiчною владою. Люди прислуховуються до того, що я говорю. До реч^ одна з найважливших сощальних ролей, яку я обрала для себе i постшно дотримуюсь — бути публiчним штелектуалом. Пiсля обрання на посаду я стала значно бшьше брати участь у рiзноманiтних iнтелектуальних дебатах, виступати на те-лебаченнi, писати статп в рiзнi популярнi видання та газети. Я вважаю це дуже важливим.
Знаю, що Ви займалися дослгдженням проблеми академгчног свободи. Як би Ви охарактеризували ситуащю з дотриманням академ1чног свободи в Швецп та яку роль в1д1грае академ1чна свобода в утверситетському життг?
Академiчна свобода ввдграе в ушверситетському житл принципово важливу роль. В моему розумшш це не вседозволешсть i не певний при-вшей, а зааб юнування шновацшного мислення, можливiсть постiйно знаходити новi проблеми, рiшення, штерпретацп. Без свободи процес навчання втрачае суттеву для нього можливють обирати, що веде до не-виправданих обмежень. Звичайно, тут не слщ забувати про вщповщаль-шсть, адже це — один з принцитв побудови будь-якох людсько'1 стль-ноти. Академiчна свобода означае, що особисто ти визначаеш проблеми, яю намагаешся виршити. Також особисто ти обираеш методи досль дження та вiдстоюеш свое особисте бачення програми дослщження. Часом колеги не розум^ть тебе, керiвництво нагадуе про вiдповiдальнiсть та намагаеться втручатися в процес, контролювати його, вони немов би глухi вщносно тво'1'х аргументiв, однак тдкоритися цьому тиску означае стати на хибний, нетворчий шлях. До реч^ за радянських чаав гальмом економiчного i суспiльного розвитку була не лише планова економша, а й обмежеш можливостi реалiзацii креативного потенщалу, творчо'1 енергii. I у цьому вщношенш ситуацiя змiнюеться на краще. Стосовно принципу дотримання академiчноi свободи у Швецп — на жаль, у наш час вш не е штегральною складовою вах наших, або ж взагалi европейських ушвер-ситетiв. В невеликих та не дуже престижних ушверситетах ситуацiя часом викликае занепокоення. Ушверситетський менеджмент та викладачi працюють в умовах фшансового тиску, вони не мають грошей на прове-дення дослщжень, що робить дотримання академiчноi свободи пробле-матичним та пiдривае довiру до унiверситету як соцiальноi шституцп. На щастя, мiцнiсть традицiй та престижшсть Унiверситету Уппсали дозво-ляе нам уникнути цих проблем.
Чи 1снуе в Утверситет1 Уппсали певний мехатзм, який забезпечуе дотримання академ1чно1 свободи як фундаментального принципу утверси-тетського життя?
Так, звичайно. Захист академiчноi свободи консолщуе ушверситетську спшьноту, дослщниюв — ми готовi вщстоювати вщповщш цiнностi. Ко-жен з нас намагаеться контролювати, наскшьки принципу академiчноi свободи вщповщае дiяльнiсть представникiв унiверситетського менеджменту та шших дослiдникiв. Це своерiдне колективне пiдтримання атмосфери
академiчноï свободи. До pe4i, якщо тебе не задовольняе ця атмосфера, ти можеш змшити мiсце роботи, оскiльки тво'1' дослщження — це певний ïh-телектуальний капiтал. I це — теж реалiзацiя принципу академiчноï свободи. Однак мушу зазначити, що академiчна свобода в наш час зазнае нападу з боку певних сил, тож вщстоювати цей принцип дуже важливо для пов-ноцiнного ушверситетського життя, без академiчноï свободи щея унiвер-ситету вмирае.
Впродовж останнх десяти рок1в Ви регулярно eiàeiàyeme Украшу, зустргчаетесь з нашими полтиками, науковцями, журналттами. Чи не могли б Ви окреслити позитивы та негативш риси украгнськог системи утверситетсько'г освти?
Давайте розпочнемо з позитивних рис. В украшському ушверситетсько-му середовищi багато справжшх iнтелектуалiв та яскравих особистостей. Особисто я поважаю iнтелектуалiзм. Меш подобаеться, що мiж вашими викладачами та студентами часто юнують теплi мiжособистiснi стосун-ки — це те, що важко уявити в Швецп. Подiбнi стосунки, на мою думку, е позитивним фактором виховання та розвитку особистосп у студенпв. Не-гативним моментом украшсько'1' системи ушверситетсько'1' освiти е ïï дуже iерархiчна структура, яка вимагае повного конформiзму та регулюеться iдеями та принципами, далекими вщ академiчноï свободи. Тобто система потребуе змш, реформ, особливо в галузi соцiально-гуманiтарних дисци-плiн, для яких принцип свободи е особливо важливим. До реч^ система ушверситетсько'1' освiти в европейських крашах та ïï проблеми е предметом жваво'1' дискусп в наш час, багато хто вважае, що вона теж потребуе суттевих змш. Тому в якост ролево'1' моделi для Украши я б порадила кра-щi американськi ушверситети, яким вдаеться гармонiйно поеднати яюсне навчання з сучасним рiвнем вшьних наукових дослiджень. Тому украшцям варто орiентуватися в сво'1'х реформах на кращi унiверситети США.
I останне запитання, яке передбачае коротку вiдповiдь. Перебуваючи в Укра'ш Ви вiдчуваетe себе в Сврот?
Так, безперечно!
«Академическая свобода значит, что лично ты определяешь проблемы, которые пытаешься решить ...»
Интервью Ли БЕННИ-БЬОРКМАН, профессором кафедры политических наук и управления Университета Уппсалы (Швеция). Беседовал Сергей Курбатов
В интервью с профессором Университета Уппсалы (Швеция) Ли Бен-них-Бьоркман рассматривается современное состояние социально-гуманитарных наук, специфика шведской системы университетского образования и вопросы, связанные со значением академической свободы для успешного функционирования современного университета. Отмечается ошибочность характерной для западных университетов тенденции к сокращению объёма подготовки студентов социально-гуманитарного направления, что ведёт к кризису системы университетского образования в целом. На примере Швеции показано, что в последние годы наблюдается снижение качества университетского образования, особенно в небольших университетах и колледжах. Академическая свобода рассматривается в качестве ключевого принципа университетской жизни, позволяющего университету успешно осуществлять свои социальные функции. Дается характеристика позитивных и негативных сторон украинской системы высшего образования, в частности отмечено противоречие между высоким уровнем профессиональной подготовки преподавателей и чрезмерной иерархичностью и бюрократизацией системы высшего образования.
Ключевые слова, университет, социально-гуманитарные науки, академическая свобода, программы докторской подготовки, управление университетом, символическая власть, система ценностей, личность.
«Academic freedom means that you personally identify the problems,
which you want to solve»
Interview by Professor Li BENNICH-BJORKMAN (University of Uppsala, Sweden), conducted by Sergiy Kurbatov
Interview with Professor of the Department of Government, University of Uppsala (Sweden) Li Bennich-Bjorkman is devoted to the analyses of situation in contemporary humanities and social sciences, specific features of Swedish system of university education and the issue of academic freedom as an essential principle of university life. Professor Li Bennich-Bjorkman mentioned the dangerous consequences of shortening the number of students, who study humanities and social sciences, which could be resulted in general crisis of university system. The process of decreasing of quality of university education in Sweden during last years is also observed. This process is especially visible
at small universities and colleges. Li Bennich-Bjorkman think that academic freedom is a key principle of university life, which helps university to maintain it's main social functions. Also, Professor Bennich-Bjorkman characterized the advantages and disadvantages of Ukrainian system of university education. She mentioned the contradiction between a number of bright and intellectual university teachers and high level of bureaucratization in system of education, it's hierarchical nature.
Keywords: university, humanities and social sciences, academic freedom, doctoral programs, university management, symbolic power, system of values, person.
