CC BY
25
MaTepiaAM конференцп_
Proceedings of the conference
УДК 616.36-002-036.1-06:616.153.96]-091.8-092-097
МАШКО О.П., РЯБОКОНЬ О.В., ОНИЩЕНКО т.е., ФУРИКО.О.
Запор'зький державний медичний унверситет, м. Запор'жжя, Украна
взавмозв'язки iмунологiчних та клнко-морфолопчних показникiв у хворих на хроычний гепатит с залежно
в^д наявностi змiшаноí крюглобулЫемп
Резюме. АктуальнСть. Змiшана крiоглобулiнемiя е найчаслшим позапечiнковим проявом хронiчноí HCV-iнфекцií. Питання рол/ цитоюшв та особливостей ураження печiнки при хрошчшй HCV-iнфекцií за наявност змiшаноí крiоглобулiнемiíдискусiйнi. Мета до^дження — визначити взаемозв'язок мiж змiнами 'шунолопчних параметрiв (крiоглобулiни, iнтерферон у, iнтерлейкiн-4) та клiнiко-морфологiч-ними показниками хрошчного гепатиту С у хворих з/ змiшаною кр'юглобул'1нем'1ею. Матерiали й мето-ди. Обстежен 82 хвор! на хрончний гепатит С. Ста^ю фиброзу печiнки визначали при морфолопчному дослiдженнi гепатобопталв. Вмiст iнтерферону у та iнтерлейкiну-4 визначали методом iмунофермент-ного анал'зу. Вмст крiоглобулiнiв визначали спектрофотометричним методом. Результати. У хворих з/ змiшаною крiоглобулiнемiею виявлено нижчий вм^ст iнтерферону у та найвищий вм'ют iнтерлейкiну-4 у сироватц кров'1, зареестровано корелящю мiж концентра^ею крiоглобулiнiв та вм'ютом iнтерферону у (г = -0,32; р < 0,05) та iнтерлейкiну-4 (г = 0,36; р < 0,05). Виявлено вищий вм'ют змiшаних крiоглобулiнiв у хворих з/ сталями ф'брозу F3-4 (р < 0,05). Зареестровано бльшу частоту клiнiчних ознак крiоглобулi-немiчного синдрому в па^енлв з/ сталями ф'брозу печiнки F3-4. Пщвищення вмсту змiшаних кр'юглобу-лiнiв асо^юеться з появою та кшьюстю ознак крiоглобулiнемiчного синдрому (виражена загальна слабость, шюрна пурпура й синдром Рейно) i вираженстю ф'брозу печiнки. Пдвищення вмсту iнтерлейкiну-4 асоц^юеться з появою загально)'слабкосл, шюрно)'пурпури та тяжким ф'1брозом печiнки. Висновки. Пщ-вищення вмсту змiшаних крiоглобулiнiв асо^юеться з появою та кшьюстю ознак крiоглобулiнемiчного синдрому та вираженстю ф'брозу печiнки. Пдвищення вмсту iнтерлейкiну-4 корелюе з концентра^ею крiоглобулiнiв та асоц '1юеться з клiнiчними проявами крiоглобулiнемiчного синдрому та ф '1брозом печiн-ки F3-4. Для покращення ^агностики перебiгу хрончного гепатиту С доцльно визначати вмст кр'югло-бул'н'в та iнтерлейкiну-4.
Ключовi слова: хрончний гепатит С, змiшана крiоглобулiнемiя, цитоюни, фiброз печiнки.
Значне поширення НСУ-шфекщ! серед населення, висока частота хрошзаци захворювання з формуван-ням цирозу печшки та гепатоцелюлярно! карциноми, а також рiзноманiття позапечшкових проявiв обумов-люють актуальнють проблеми хрошчного гепатиту С [1—3]. Серед позапечшкових проявiв НСУ-шфек-ци змшана крiоглобулiнемiя (КГЕ), насамперед II типу, що мютить моноклональний компонент — ^М iз властивостями ревматоидного фактора, виявляеться найбтьш часто та розглядаеться як специфiчний маркер хрошчного гепатиту С (ХГС) [4—6]. КГЕ-синдром характеризуеться наявнютю типово! ктшчно! ^ади (шюрна пурпура, виражена загальна слабюсть, артрал-ги) та можливим полюрганним ураженням з розвитком дифузного васкулггу, гломерулонефриту, периферично! полшейропати тощо [7—9]. Основою даного синдрому е розвиток системного КГЕ-васкулпу дрiбних та се-редшх судин з утягненням у патолопчний процес рiз-них оргашв та систем [4].
Вщомо, що в iMyHonaToreHe3i НСУ-шфекщ! важ-ливу роль вщграе дисбаланс продукци цитоюшв T-хелперами 1-го та 2-го тишв. При Bcix морфолопч-них варiантах nepe6iry хрошчно! НСУ-шфекщ! вста-новлено чггкий дисбаланс у продукци про- та про-тизапальних цитоюшв i3 перевагою останшх, що посилюеться при тяжкому фiброзi печшки i висоюй гiстологiчнiй активност гепатиту [10]. Питання ж ролi цитокiнiв при хронiчнiй HCУ-iнфекцi! за наявност змiшано! КГЕ досить суперечливе. За результатами одних дослщжень у хворих на ХГС за наявност змiшано!
Адреса для листування з авторами: Машко Оксана Павлiвна E-mail: mashkooksana@mail.ru
© Машко О.П., Рябоконь О.В., Онищенко Т.6.,
Фурик О.О., 2016 © «Актуальна шфектологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
КГЕ cnocTepiraeTbCH зниження цитокшово! продук-ци Т-хелперами 1-го типу або ж вщсутнють вiроriдно! рiзницi порiвняно з аналогiчним показником хворих без супутньо! КГЕ [11, 12]. В шших наукових роботах, навпаки, у пацieнтiв i3 КГЕ був виявлений дисбаланс цитокшово! продукци з переважанням активност T-хелперiв 1-го типу [13], зокрема бтьш високий вмют 1Л-6 спостерiгався в пащентав з ознаками активного васкулiту [14]. Залишаеться складним питання особли-востей ураження печiнки у хворих зi змiшаною КГЕ. 1снуе гiпотеза про перевагу у хворих на ХГС зi змша-ною КГЕ менш вираженого ураження печiнки, мож-ливо, через запобиання iнфiкуванню гепатоцитiв у результат блокування рецепторiв для HCV комплексами IgM-к iз лшопротещами дуже високо! щiльностi [15]. Та бтьшють дослiдникiв вважають змiшану КГЕ щн-ним прогностичним iндикатором пщвищеного ризику прогресування ХГС у цироз печшки через високу частоту виявлення вираженого фiброзу та стеатозу печшки у хворих на ХГС зi змшаною КГЕ [16, 17].
Мета дослщження — визначити взаемозв'язок мiж змiнами iмунологiчних параметрiв (крюгло-булiни, iнтерферон-y (1ФН-у), штерлейкш-4 (1Л-4)) та клiнiко-морфологiчними показниками хрошчного гепатиту С у хворих зi змiшаною крiоглобулiнемieю.
Матерiали й методи
У дослщження включеш 82 хворi на ХГС вiком вiд 20 до 59 роыв, якi проходили обстеження в гепа-тологiчному ^rnpi Запорiзько! обласно! шфекцш-но! кшшчно! лiкарнi (жiнок — 33, чоловтв — 49). Дiагноз ХГС установлено згщно з класифiкацieю хронiчних гепатипв (Лос-Анджелес, 1994 р.). Етю-лопчно дiагноз пiдтверджено виявленням у сиро-ватцi кровi anti-HCV методом iмуноферментного аналiзу, HCV-RNA — методом полiмеразно! ланцю-гово! реакцп. Стадiю фiброзу печiнки в 30 хворих на ХГС визначали за шкалою METAVIR при мор-фологiчному дослiдженнi гепатобюптапв (гютоло-гiчне дослiдження проведено завщувачем кафедри патолопчно! анатомп ЗДМУ професором Тумансь-ким В.О.). Методом iмуноферментного аналiзу визначали вмiст 1ФН-у (Bender MedSystems, Austria) та 1Л-4 (DIACLONE, Europe) у сироватщ кровi з ви-користанням приладу DigiScan-400 (Авс^я). Вмiст крiоглобулiнiв у сироватцi кровi визначали спектрофотометр ичним методом. Серед включених у до-слiдження пацieнтiв у 64 (78 %) було вщзначено на-явнiсть змiшаних крiоглобулiнiв у сироватщ кровi з пiдвищенням рiвня крiокриту з 0,63 до 0,96 опт.од., у середньому до 0,72 ± 0,02 опт.од. при референтних значеннях нижче за 0,50 опт.од.
Залежно вiд наявностi бiохiмiчних ознак змшано! КГЕ хворi на ХГС були роздтеш на групи: I група — 64 хворi зi змiшаною КГЕ (основна група), II група — 18 хворих без КГЕ (група порiвняння). Ус пацieнти вклю-ченi в дослiдження за випадковою ознакою та шфор-мованою згодою. Контрольну групу становили 20 здо-рових осiб.
Статистичну обробку отриманих результат дослщ-жень здшснювали на персональному комп'ютерi з вико-ристанням сформовано! бази даних обстежених пащентав i здорових осiб контрольно! групи в програмi Statistica® for Windows 6.0 (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). Обчислювали середнi значення (M), середш помилки середньо! арифметично! (m). Для оцiнки вiрогiдностi р1з-нищ ознак м1ж двома незалежними вибiрками застосову-вали непараметричнi статистичнi методи: критерш Манна — У!тш — для юльюсних ознак; метод х2 — для яюсних ознак. Для оцшки мiри зв'язку м1ж ознаками застосову-вали метод рангово! кореляци Спiрмена з обчисленням коефщента кореляци (r).
Результати
Ан^1з клЩчно! симптоматики дозволив виявити у хворих на ХГС з1 змiшаною КГЕ таи печiнковi прояви: скарги на тяжисть в правому пiдребер'! — у 22 (34,4 %), прояви диспепси (нудота, зниження апетиту) — у 10 (15,6 %), кровоточивють ясен — у 3 (4,7 %) хворих, при огляд1 зафшсовано субштеричнють склер — у 14 (21,9 %), збшьшення розм!р!в печiнки — у 26 (40,6 %), збшьшення розм!р!в селезiнки — у 24 (37,5 %). Проведений пор!вняльний анал1з кл1н1чних даних у пащентав з1 змiшаною КГЕ 1з вщповщними параметрами хворих на ХГС без ознак КГЕ показав, що частота реестраци печiнкових прояв1в у пащенпв обох груп статистично не в!др!зняеться.
Серед хворих на ХГС з1 змiшаною КГЕ в бшь-шост (51—79,7 %) пацiентiв були виявлеш кл1н1чн1 прояви, що асоцшвались з ознаками змшано! КГЕ. Найчастiше рееструвалися виражена загальна слаб-к1сть — у 48 (75 %) пащентав, артралги — у 23 (35,9 %) пащенпв. Ознаки шюрно! пурпури, що виявлялися як шд час огляду пацiента, так й за анамнестичними даними, вщ^чалися в 19 (29,7 %) хворих. Повну тр!а-ду Мельтцера (поеднання виражено! загально! слабко-ст1, артралгш та ознак шырно! пурпури) виявлено в 11 (17,2 %) пащенпв. Ангiоспастичнy стадш синдрому Рейно дiагностовано в 14,1 % хворих з1 змiшаною КГЕ. Ознаки сенсорно! периферично! полiнейропатi! були зареестроваш у 18 (28,1 %) хворих. Ознаки ураження нирок були вщзначеш в 1 (1,6 %) хворо! на ХГС з1 змь шаною КГЕ. На в1дм1ну в1д хворих на ХГС з1 змшаною КГЕ у пацiентiв II групи без супутньо! КГЕ позапе-чшков! прояви рееструвалися рiдше (р < 0,05): пом!р-но виражена слабкють — у 10 (55,6 %), артралги — у 4 (22,2 %) хворих. Шырна пурпура, периферична поль нейропатая, синдром Рейно та ураження нирок у цих пащенпв не були зареестроваш.
Дослщження р!вня цитоюшв у сироватцi кров1 ви-явило зниження (р < 0,05) вмюту 1ФН-у в пацiентiв I групи до 0,29 ± 0,02 пг/мл пор!вняно з1 здоровими особами. Проте на вщмшу в1д пащенпв з ознаками змiшано! КГЕ у хворих II групи вмют 1ФН-у мав лише тенденцш до зниження (р > 0,05) (табл. 1). У результат! дослщження вмюту 1Л-4 у сироватщ кров1 хворих на ХГС незалежно в1д наявност супутньо! змiшано! КГЕ був виявлений в1рогщно (р < 0,01) вищий вм1ст
Таблиця 1. Вм1ст 1ФН-у та 1Л-4 у сироватц кров1 хворих на ХГС залежно вд наявност зм1шаноУ КГЕ (М ± т)
Групи Показник Здоровi особи, п - 20 Хворi на ХГС
Iгрупа,п - 64 II група, п - 18
1ФН-у, пг/мл 0,47 ± 0,08 0,29 ± 0,02* 0,43 ± 0,09
1Л-4, пг/мл 0,06 ± 0,01 0,66 ± 0,09*, ** 0,33 ± 0,05*
Примтки: * — р1зниця в1ропдна пор1вняно з1 здоровими особами (р < 0,05); ** — пор1вняно з хворими II групи (р < 0,05).
Таблиця 2. Вмст змшаних кр 'юглобул'ш'в у сироватц кров1 хворих на ХГС залежно в 'щ стади ф 'брозу печшки (М ± т)
Показник Хворi на ХГС зi змiшаною КГЕ Вiрогiднiсть
Фiброз печшки, F1-2, п - 16 Фiброз печiнки, F3-4, п - 14
Крюглобулши, опт.од. 0,70 ± 0,03 0,79 ± 0,03 р < 0,05
Примтка: в1ропдн1сть р1зниц1 обчислено за критер1ем Манна — У'тш.
цього цитокшу порiвняно з показниками здорових ошб i становив вщповщно 0,66 ± 0,09 пг/мл у пащен-пв I групи та 0,33 ± 0,05 пг/мл у хворих II групи проти 0,06 ± 0,01 пг/мл в ошб контрольно! групи. За результатами порiвняльного анатзу найвищий кшьюсний вмiст 1Л-4 у сироватцi кровi (р < 0,05) був у хворих на ХГС зi змшаною КГЕ порiвняно не лише зi здоровими особами, але й iз пацiентами II групи (табл. 1). Зареестровано кореляцiю мiж концентращею крюгло-булiнiв у сироватцi кровi та вмiстом 1ФН-у (г = —0,32; р < 0,05) та 1Л-4 (г = 0,36; р < 0,05).
Серед обстежених хворих на ХГС I групи, яким було проведено морфолопчне дослщження гепатобюптапв, дiагностовано так! стади розвитку фiброзу печiнки: F1 виявлено у 8 (26,7 %), F2 — у 8 (26,7 %), F3 — у 6 (20,0 %), F4 — у 8 (26,7 %) пащенпв.
У результат дослiдження виявлено вiрогiдно вищий вмiст змiшаних крюглобулшв у сироватцi кровi хворих зi стадiями фiброзу F3—4 (р < 0,05) порiвняно iз хворими iз фiброзом печiнки F1—2 (табл. 2).
У результата аналiзу частоти розвитку клМчно! симптоматики, пов'язано! зi змiшаною КГЕ, залежно вiд стади захворювання серед хворих на ХГС I групи виявлено бтьшу частоту розвитку клшчних ознак КГЕ-синдрому в пащентав зi стадiями фiброзу печшки F3—4 порiвняно iз хворими зi стадiями фiброзу печiнки F1—2 (табл. 3).
Так, у хворих iз тяжким фiброзом та трансфор-мащею в цироз печiнки (F3—4) частше зафшсова-но виражену загальну слабысть (у 100 проти 62,5 %, X2 = 6,56; р < 0,05), наявшсть шшрно! пурпури (у 71,4 проти 12,5 %, х2 = 12,9; р < 0,01), розвиток трiади Мельтцера (у 42,8 проти 6,3 %, х2 = 5,23; р < 0,05). Найвищу частоту виявлення судинно! пурпури шдтверджуе середнього рiвня корелящя мiж щею ознакою та ступенем вираженостi фiброзу печiнки (г = +0,60, р < 0,01) за показником кореляцп Сшрме-на. Крiм того, вщзначено чiтку тенденцiю до збшь-шення частоти артралгiй (у 62,5 проти 85,7 %, X2 = 3,80, р > 0,05) у хворих на ХГС зi змшаною КГЕ при фiброзi печшки F3—4 порiвняно з пащентами зi стадiею фiброзу печiнки F1—2 (табл. 3).
Шдвищення вмiсту змiшаних крiоглобулiнiв у си-роватцi кровi асоцiюеться не лише з появою окре-мих ознак КГЕ-синдрому, зокрема виражено! загаль-но! слабкостi (г = +0,42; р < 0,05), шшрно! пурпури (г = +0,33; р < 0,05) й синдрому Рейно (г = +0,33; р < 0,05), але й кшьыстю ознак КГЕ-синдрому (г = +0,59; р < 0,01) та вираженютю фiброзу печшки (г = +0,36; р < 0,05) (табл. 4).
Шдвищення вмюту Ш-4 у сироватщ кровi хворих на ХГС зi змшаною КГЕ асоцшеться з появою таких клМчних проявiв КГЕ-синдрому, як загаль-на слабшсть (г = +0,32; р < 0,05), шшрна пурпура
Таблиця 3. Частота розвитку кл1н1чних ознак КГЕ-синдрому у хворих на ХГС з1 зм1шаною КГЕ залежно вщ ступеня ф'брозу печшки
Кл^чна ознака Хворi на ХГС зi змiшаною КГЕ Вiрогiднiсть
Фiброз печiнки, F1-2, п - 16 Фiброз печшки, F3-4, п - 14
Виражена загальна слабость, п (%) 10 (62,5) 14 (100) X2 = 6,56; р < 0,05
Артралгií, п (%) 10 (62,5) 12 (85,7) X2 = 3,80; р > 0,05
Шкiрна пурпура, п (%) 2 (12,5) 10 (71,4) X2 = 12,91; р < 0,01
Трiада Мельтцера, п (%) 1 (6,3) 6 (42,8) X2 = 5,23; р < 0,05
Прим1тка: в1ропдн1сть р1зниц1 м1ж групами хворих обчислена за критер1ем х'1-квадрат (х2).
Таблиця 4. Взаемозв'язки кл1н1ко-б1ох1м1чних, морфолопчних та ¡мунолог1чних змН у хворих на ХГС 3i зм1шаною КГЕ
Показник Загальна слабкють Шмрна пурпура Активнють аланшамшотрансферази Синдром Рейно Фiброз Кшькють ознак КГЕ-синдрому
Крюглобулши +0,42 * +0,33* +0,26 +0,33* +0,36* +0,59*
1ФН-у -0,11 -0,14 -0,10 -0,06 -0,15 -0,14
1Л-4 +0,32 * +0,38* +0,29 +0,18 +0,89* +0,22
Примтка: * — рiзницяBipor^Ha (р < 0,05-0,01), обчислена за показником кореляци CnipMeHa.
(г = +0,38; р < 0,05), а також асоцшеться з тяжким фiброзом та трансформащею в цироз печшки (г = +0,89; р < 0,01) (табл. 4).
Обговорення
Лггературш даш свщчать, що в значно! ылькосп (25—66,7 %) хворих на HCV-шфекщею 3i змшаною КГЕ характерним е виражений фiброз i3 переважан-ням цирозу печшки [16, 17], що пщтверджують бшьш висоы показники гiстологiчного iндексу фiброзу пе-чiнки (за шкалою METAVIR) у хворих на ХГС зi змь шаною КГЕ, на вщмшу вщ хворих на ХГС без КГЕ, а також корелящя ступеню вираженостi фiброзу з ак-тивнютю ревматощного фактора та рiвнем крюкриту. IgM-RF впливае як на появу та прогресування ознак КГЕ-синдрому, так i на фiброгенез печiнки шляхом стимуляцй' синтезу клiтинами Купфера паракринних факторiв, що стимулюють синтез бшыв позаклгган-ного матриксу. З шшого боку, порушення видалення iмунних комплекшв ретикулоендотелiальною системою при прогресуванш фiброзу печiнки сприяе по-дальшому розвитку КГЕ-синдрому [18].
Як вщомо, змiшанi крiоглобулiни в складi iмун-них комплексiв фiксуються на ендотелп' судин та, активуючи систему комплементу, зумовлюють розвиток системного КГЕ-васкулiту з формуван-ням у подальшому вщповщних клiнiчних проявiв. На думку бшьшосп дослiдникiв, вiд рiвня крюгло-бушшв у сироватцi кровi залежить, як правило, вира-женiсть КГЕ-синдрому [19]. За результатами нашо-го дослщження, у хворих на ХГС зi змiшаною КГЕ поява клiнiчних ознак КГЕ-синдрому асоцшеться з тяжким фiброзом печшки та вищим рiвнем крю-глобулiнiв у сироватцi кровi. Пщвищення вмiсту змь шаних крiоглобулiнiв у сироватщ кровi асоцiюеться не лише з появою окремих ознак КГЕ-синдрому, зокрема виражено! загально! слабкостi, шырно! пурпури й синдрому Рейно, але й ктьыстю ознак КГЕ-синдрому.
Порушення балансу Тх-1/Тх-2 цитокiновоï продукци' е одним iз механiзмiв неадекватно!' iмунноï вiдповiдi при HCV-iнфекцiï, що сприяе ïï перси-стенцп' та прогресуючому хронiчному перебiгу за-хворювання [10]. Стабiльно низька продукщя про-запального цитокiну 1ФН-у, що обумовлена слабкою iмуногеннiстю HCV, е одшею з причин не лише фор-мування, а й прогресування ХГС. Протизапальний цитоын 1Л-4, що шдукуе диференцiювання Т-хелпе-рiв 2-го типу, безпосередньо е фактором росту В^м-
фоципв i необхiдний для утворення плазматичних клггин, якi секретують iмуноглобулiни рiзних класiв, у тому чи^ й тi, що входять до складу крюглобулШв [20, 21]. Згщно з нашими даними, пщвищення вмюту 1Л-4 у сироватщ кровi асощюються з вищим вмiстом змiшаних крюглобулМв та появою таких клiнiчних проявiв КГЕ-синдрому, як загальна слабкiсть, шырна пурпура, а також iз тяжким фiброзом та трансфор-мацieю в цироз печiнки (F3—4).
Висновки
1. Пщвищення вмюту змшаних крюглобулШв у сироватцi кровi асоцiюeться не лише з появою окремих ознак КГЕ-синдрому, зокрема вираже-но! загально! слабкост (r = +0,42; р < 0,05), шырно! пурпури (r = +0,33; р < 0,05) й синдрому Рейно (r = +0,33; р < 0,05), але й ыльыстю ознак КГЕ-син-дрому (r = +0,59; р < 0,01) та вираженютю фiброзу печiнки (r = +0,36; р < 0,05).
2. У хворих на ХГС зi змшаною КГЕ пщвищення вмюту 1Л-4 (на 49,3 %; р < 0,05), що корелю^ з кон-центрацieю крюглобушшв (r = +0,36; р < 0,05), асо-цiюeться з появою загально! слабкост (r = +0,32; р < 0,05), шырно! пурпури (r = +0,38; р < 0,05) та роз-витком фiброзу печшки ступеня F3—4 (r = +0,89; р < 0,01).
3. Для покращення якост дiагностики перебиу ХГС доцiльно визначення кiлькiсного вмюту крю-глобулунiв та 1Л-4 у сироватщ кров^ пiдвищення рiвня яких асощюються з прогресуючим фiброзом печшки та ризиком кшшчно! манiфестацi! ознак КГЕ-синдрому.
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсутнють конфлшту iнтересiв.
Список дператури
1. Negro F. Extrahepatic morbidity and mortality of chronic hepatitis C/ F. Negro, D. Forton, A. Craxi et al. // Gastroenterology. - 2015. - Vol. 149(6). - P. 1345-1360.
2. Jacobson I.M. Manifestations of chronic hepatitis C virus infection beyond the liver/ I.M. Jacobson, P. Cacoub, L. Dal. Maso et al. // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2010. — Vol. 8(12). — P. 1017-1029.
3. Cacoub P. Extrahepatic manifestations of chronic hepatitis C virus infection / P. Cacoub, C. Comarmond, F. Domont et al. // Ther. Adv. Infect. Dis. - 2016. - Vol. 3(1). - P. 3-14.
4. Cacoub P. Cryoglobulinemia Vasculitis / P. Cacoub, C. Comarmond, F. Domont et al. // Am. J. Med. - 2015. -Vol. 128(9). - P. 950-955.
174
Актуальна Ыфектолопя, р-ISSN 2312-413X, е-ISSN 2312-4148
№ 2(11) • 2016
5. RosenthalE. Extrahepatic manifestations in chronic hepatitis C virus carriers / E. Rosenthal, P. Cacoub // Lupus. — 2015. — Vol. 24(4-5). — P. 469-482.
6. Рябоконь Ю.Ю. AemoiMyHHi порушення у хворих на хротчний гепатит С i3 pi3HUM ступенем eupa3mcmi змшаног крюглобултеми / Ю.Ю. Рябоконь // Буковинський медичний вкник. — 2012. — Т. 16, № 3(63), ч. 1. — С. 80-83.
7. Ramos-Casals M. The cryoglobulinaemias / M. Ramos-Casals, J.H. Stone, M.C. Cid et al. // Lancet. — 2012. — Vol. 379. — P. 348-360.
8. Малышко Е.Ю. Криоглобулинемия, ассоциированная с HCV-инфекцией / Е.Ю. Малышко, Н.А. Константинова, Е.Н. Семенова // Клиническая медицина. — 2001. — № 1. — С. 9-14.
9. Metts J. Hepatitis C: extrahepatic manifestations / J. Metts, L. Carmichael, W. Kokor et al. // F.P. Essent. — 2014. — Vol. 427. — P. 32-35.
10. Наследникова И.О. Иммунорегуляторные цитокины и хронизация вирусного гепатита С: клинико-иммунологические параллели / И.О. Наследникова, Е.В. Белобородова, Н.В. Рязанцева и др. // Клиническая медицина. — 2005. — № 9. — С. 40-44.
11. Atta A.M. Serum cytokine profile in hepatitis C virus carriers presenting cryoglobulinaemia and non-organ-specific autoantibodies / A.M. Atta, I.S. Oliveira, G.M. Sousa et al. // Microb. Pathog. — 2010. — Vol. 48(2). — P. 53-56.
12. Antonelli A. Serum concentrations of interleukin 1beta, CXCL10, and interferon-gamma in mixed cryoglobulinemia associated with hepatitis C infection /A. Antonelli, C. Ferri, S.M. Ferrari et al. // J. Rheumatol. — 2010. — Vol. 37(1). — P. 91-97.
13. Antonelli A. Chemokine (CXC motif) ligand 9 serum levels in mixed cryoglobulinemia are associated with circulating levels of
IFN-y and TNF-a /A. Antonelli, P. Fallahi, S.M. Ferrari et al. // Clin. Exp. Rheumatol. — 2012. — Vol. 30(6). — P. 864-870.
14. Antonelli A. High interleukin-6 and tumor necrosis factor-alpha serum levels in hepatitis C infection associated or not with mixed cryoglobulinemia / A. Antonelli, C. Ferri, S.M. Ferrari et al. //Clin. Rheumatol. — 2009. — Vol. 28(10). — P. 1179-1185.
15. Monteverde A. Limphoproliferation in type II mixed cryoglobulinemia /A. Monteverde, M. Ballare // Clin. Exp. Rheumatol. — 1995. — Vol. 13. — P. 141-147.
16. Saadoun D. Cryoglobulinemia is associated with steatosis and fibrosis in chronic hepatitis C /D. Saadoun, T. Asselah, M. Re-sche-Rigon et al. //Hepatology. — 2006. — Vol. 43(6). — P. 13371345.
17. De Rosa F. Observations on cryoglobulin testing: II. The association of oligiclonal mixed cryoglobulinemia with cirrhosis in patients infected with hepatitis C virus / F. De Rosa, G. Abel, V Agnello/ J. Rheumatol. — 2009. — Vol. 36(9). — P. 1956-1957.
18. Игнатова Т.М. HCV-инфекция и смешанная криоглобулинемия / Т.М. Игнатова, Н.А. Мухин, В.В. Серов и др. // Клиническая медицина. — 2005. — Т. 83(6). — С. 37-43.
19. Рябоконь Ю.Ю. Роль аутоиммунных нарушений в развитии внепеченочных проявлений хронического гепатита С / Ю.Ю. Рябоконь // Медицинские новости Грузии. — 2013. — № 4(213). — С. 40-44.
20. Ito M. HCV Infection and B-Cell Lymphomagenesis / M. Ito, H. Kusunoki, K. Yamaguchi et al. //Adv. Hematol. — 2011.
21. Мороз Л.В. Прогнозирование фармакотерапии хронического гепатита С в зависимости от полиморфизма гена IL28B3 / Л.В. Мороз, К.Ю. Романчук // Актуальная инфек-тология. — 2014. — № 3(4). — С. 39-41.
Отримано 07.04.16 Ш
Машко О.П., Рябоконь Е.В., Онищенко Т.Е., ФурикЕ.А.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
ВЗАИМОСВЯЗИ ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ И КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГЕПАТИТОМ С В ЗАВИСИМОСТИ ОТ НАЛИЧИЯ СМЕШАННОЙ КРИОГЛОБУЛИНЕМИИ
Резюме. Актуальность. Смешанная криоглобулинемия является наиболее частым внепеченочным проявлением хронической НСУ-инфекции. Вопросы роли цитокинов и особенностей поражения печени при хронической НСУ-инфекции при наличии смешанной криоглобулинемии дискуссионные. Цель исследования — определить взаимосвязь между изменениями иммунологических параметров (криоглобулины, интерферон у, интерлейкин-4) и кли-нико-морфологическими показателями хронического гепатита С у больных со смешанной криоглобулинемией. Материалы и методы. Обследованы 82 больных хроническим гепатитом С. Стадию фиброза печени определяли при морфологическом исследовании гепатобиоптатов. Содержание интерферона у и интерлейкина-4 определяли методом иммуноферментного анализа. Содержание криогло-булинов определяли спектрофотометрическим методом. Результаты. У больных со смешанной криоглобулинемией обнаружено низкое содержание интерферона у и высокое содержание интерлейкина-4 в сыворотке крови, зарегистрирована корреляция между концентрацией криоглобу-линов и содержанием интерферона у (г = —0,32; р < 0,05) и интерлейкина-4 (г = 0,36; р < 0,05). Выявлено высокое
содержание смешанных криоглобулинов у больных со стадиями фиброза F3—4 (р < 0,05). Зарегистрирована большая частота клинических признаков криоглобулинемического синдрома у пациентов со стадиями фиброза печени F3—4. Повышение содержания смешанных криоглобулинов ассоциируется с появлением и количеством признаков криоглобулинемического синдрома (выраженная общая слабость, кожная пурпура и синдром Рейно) и выраженностью фиброза печени. Повышение содержания интерлейкина-4 ассоциируется с появлением общей слабости, кожной пурпуры и тяжелым фиброзом печени. Выводы. Повышение содержания смешанных криоглобулинов ассоциируется с появлением и количеством признаков криоглобулинеми-ческого синдрома и выраженностью фиброза печени. Повышение содержания интерлейкина-4 коррелирует с концентрацией криоглобулинов и ассоциируется с клиническими проявлениями криоглобулинемического синдрома и фиброзом печени F3—4. Для улучшения диагностики течения хронического гепатита С целесообразно определять содержание криоглобулинов и интерлейкина-4.
Ключевые слова: хронический гепатит С, смешанная крио-глобулинемия, цитокины, фиброз печени.
Mashko O.P., Riabokon E.V., Onischenko T.E., Furyk E.A. Zaporizhzhia State Medical University, Zaporozhzhia, Ukraine
INTERRELATION OF IMMUNOLOGICAL AND CLINIC-MORPHOLOGICAL PARAMETERS IN PATIENTS WITH CHRONIC HEPATITIS C DEPENDING ON MIXED CRYOGLOBULINEMIA
Summary. Introduction. Mixed cryoglobulinemia is the most common extrahepatic manifestations of chronic HCV-infection. Questions about the role of cytokines and features of liver injury in patients with chronic HCV-infection with mixed cryoglobulinemia are debatable. Objective. To determine the interrelation between changes of immunological parameters (cryoglobulins, interferon-gamma, interleukin-4) and clinic-morphological parameters in patients with chronic hepatitis C with mixed cryoglobulinemia. Materials and methods. Eighty two patients with chronic hepatitis C were examined. Stage of liver fibrosis was determined by morphological study of hepatic samples. Concentration of interferon-gamma and nterleykin-4 was determined by enzyme immunoassay. Cryoglobulin level was determined by spectrophotometry. Results. In patients with mixed cryoglobuli-nemia low levels of interferon gamma and high levels of inter-leukin-4 were detected in serum, the correlation between concentration of cryoglobulins and interferon gamma (r = —0.32; p < 0.05) and interleukin-4 (r = 0.36; p < 0.05) was found. The higher level of mixed cryoglobulins was in patients with liver fi-
brosis F3—4 (p < 0.05). The greater frequency of clinical signs of cryoglobulinemic syndrome was registered in patients with liver fibrosis F3—4. Increasing concentration of mixed cryoglobulins was associated with the appearance of cryoglobulinemic syndrome symptoms (severe general weakness, skin purpura, Raynaud's syndrome) and their number and the severity of liver fibrosis. Enhanced level of interleukin-4 is associated with the appearance of general weakness, skin purpura, and severe liver fibrosis. Conclusions. Increased level of mixed cryoglobu-lins is associated with the appearance of cryoglobulinemic syndrome symptoms, their number and with liver fibrosis severity. Increased interleukin-4 correlates with the concentration of cryoglobulins, and is associated with the appearance of clinical manifestations cryoglobulinemic syndrome and with liver fibrosis F3—4. To improve the diagnosis course of chronic hepatitis C it is important to determine the concentration of cryoglobulins and interleukin-4.
Key words: chronic hepatitis C, mixed cryoglobulinemia, cytokines, hepatic fibrosis.
176
AioyaAbHa ÎH^eiaoAorm, p-ISSN 2312-413X, e-ISSN 2312-4148
№ 2(11) • 2016
