CC BY
22
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.248-053.2-07+616-056.3-053.2.613
ЛЕВИЦЬКИЙ В.М., ЮРЧИШЕНА Е.В., ЮРЧИШЕН О.М, МИСЬКО A.B., МИСЬКО Ю.Л. Хмельницька мюька дитяча л^карня, м. Хмельницький
ВИЯВЛЕННЯ ЗАМАСКОВАНОТ ХАРЧОВОТ АЛЕРГй' В ДПЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНЖАЛЬНУ АСТМУ, ЗА ДОПОМОГОЮ КОНСТЕЛЯЩЙНОГО МЕТОДУ
Резюме. На пiдсmавi клiнiко-iмунологiчного обстеження 100 пацieнтiв, хворих на бронхiальну астму, вивчено особливостi и перебщ на тлi харчовоI алерги. Встановлено, що найбльш значимими вiдмiнностями цих дтей були обтяжений амейний алергологiчний анамнез, наявнсть патологи антенатального перюду, негативний резерв киснезалежно'1 мiкробiцидностi еозинофльних гранулоцитiв кровi. Указаш характеристики дозволили сформувати дiагностичну констеляцтну таблицю для виявлення замасковано'1 харчово'1 алерги в дтей з бронхiальною астмою для оптимiзацiiлжувально-реаблтацтних заходiв.
Ключовi слова: дти, бронхiальна астма, харчова алерг1я, еозинофли, киснезалежний метаболiзм.
Вступ
Бронхiальна астма (БА) е одшею з найбшьш по-ширених хрошчних патологш оргашв дихання. На сучасному еташ зросла захворювашсть на БА в ди-тячш популяцп, вщзначаеться б1льш рання маш-фестац1я симптом1в хвороби та значна швалщизац1я [6]. Важливе значення серед причин гострого стану проблеми БА мае тзня д1агностика та несвоечасне призначення адекватного л1кування [1]. БА у дггей е одним 1з небезпечних захворювань, причому в перш1 роки життя дитини пусковим чинником ви-ступае харчова алерг1я (ХА) [8, 9]. При д1агностищ ХА залишаеться велика частка хибнопозитивних 1 хибнонегативних результат1в, тому що в бшьшосп д1тей в1дсутн1 ч1тк1 клшчш ознаки, тобто ця пато-лопя е замаскованою [4]. ХА мае модулюючу д1ю на кл1н1чн1 прояви астми, ефектившсть л1куваль-но-реаб1л1тац1йних заход1в. Вона е досить пошире-ною патолог1ею, зб1льшення 11 частоти пов'язане з попршенням еколопчно'1 ситуацп, застосуванням харчових добавок, зростанням захворювань оргашв травлення та частоти раннього штучного вигодову-вання грудних д1тей [2]. Незважаючи на те що БА в д1тей становить велику соц1альну проблему, багато питань залишаються невир1шеними. У сучаснш ль тератур1 в1дсутн1 вщомосп щодо 11 кл1н1чних осо-бливостей у д1тей з замаскованою ХА, ефективносп л1кування та прогнозу. 1снуе думка, що БА харчово-го генезу трапляеться част1ше, н1ж 11 д1агностують [5]. Отже, можна припустити, що ХА мае модулюю-
чу дго як на клтчш вияви БА, так i на ефектившсть л^вально-реабштацшних заходiв.
Матер1али i методи
Ми сформували двi клiнiчнi групи дiтей: першу клiнiчну групу (I) становили 50 дiтей, хворих на бронх1альну астму, якi мали пiдвищену чутли-вiсть до харчових алергешв; другу групу (II) — групу контролю — 50 пащенпв i3 бронхiальною астмою без ознак харчово! алерги. Критерiями наявностi ХА в обстежених дией були клшко-анамнестичш ознаки, рiзко позитивнi шюрш алергопроби з харчовими алергенами та наявнють специфiчних до харчових алергешв iмуноглобулiнiв класу Е сироватки кровь За статтю, вiком, тривалiстю захворювання групи були порiвнянними. Комплексне обстеження да-тей включало загальноклiнiчне обстеження, iмуно-логiчне дослiдження кровi I—II рiвнiв, визначення шюрно! чутливостi до харчових i побутових алергешв та виявлення специфiчних iмуноглобулiнiв класу Е до трофалергешв [7]. Крiм загальноприйнятих у медико-бюлопчних дослщженнях параметричних i
Адреса для листування з авторами: Левицький Володимир Миколайович E-mail: [email protected]
© Левицький В.М., Юрчишена Е.В., Юрчишен О.М.,
Мисько Л.В., Мисько Ю.Л., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Кл\н\чна пед\атр\я / Clinicаl Pediatrics
непараметричних статистичних методiв дослщжен-ня, для ощнки епщемюлопчних особливостей ми використали клiнiко-епiдемiологiчнi методи з ви-значенням показникiв абсолютного, вщносного ри-зику та статистичною оцiнкою гх значимост [3].
Результати досл\дження \ обговорення
Обтяжений акушерський анамнез у матерiв пащ-eнтiв I клшчно'г групи виявлявся частiше, що ста-новило 14,0 ± 4,9 % хворих, у другш — у 8,0 ± 3,8 % пацieнтiв (Р < 0,05). Ця обтяжешсть обумовлювала загрозу викидня та гестозу I чи II половини вапт-ность У 10,0 ± 4,2 % пащенпв I клшчно'г групи в неонатальному та перинатальному перюдах ми ре-естрували природжену гiпотрофiю, перинатальну енцефалопатш, якi виявлено в 6,0 ± 3,3 % хворих, та пологову травму в 4,0 ± 2,8 % новонароджених. Указанi змши були зумовленi несприятливим пере-бтом вагiтностi, що призвiв до порушення внутрш-ньоплацентарного кровообiгу та фiзичного розви-тку плода. У дггей, хворих на БА, без ХА (II група) переважали асфiксiя П—Ш ступеня — 20,0 ± 5,7 % новонароджених, постгiпоксична енцефалопа-тя — у 12,0 ± 4,6 % (Р < 0,05) та недоношешсть — у 6,0 ± 3,5 % (Р < 0,05).
Зважаючи на те що в бгльшосп дггей обох клшч-них груп переважала алергiчна форма БА, ми вивчи-ли генеалогiчний анамнез дггей груп порiвняння та виявили, що в 28,8 ± 4,3 % дггей I клшчно! групи ре-естрували рецидивну бронхолегеневу патологго або хронiчнi вогнища шфекцп, а в дггей II групи лише в 16,5 ± 4,0 % тдтверджено щ ознаки (Р < 0,05). У 8,0 ± 2,7 % пащенпв iз БА на ™ ХА обтяжений сь мейний алерголопчний анамнез виявляли одночас-но в двох i бiльше родичiв, а серед дiтей II клтчно! групи цей показник становив лише 1,2 ± 1,0 % хворих (Р < 0,05). Отже, при вивченш БА у дггей були найбгльш шформативними чинники генетичного детермiнування та алергологiчна обтяженiсть гене-алогiчного анамнезу.
Виходячи з цього, ми визначили шюрну чутли-вють негайного типу до побутових алергешв у дiтей груп порiвняння для вивчення можливого зв'язку харчових i побутових алергенiв як причинних фак-торiв розвитку астми на тлi прихованог ХА. Отрима-нi результати свщчать про те, що в 72,0 ± 11,6 % дггей з БА та ознаками ХА виявлено шдвищену чутливють до побутових алергешв, що не вiдрiзнялося вщ по-казникiв у II груш — 68,0 ± 11,2 % (Р > 0,05). Отже, гшерчутливють до харчових i побутових алергешв у дггей I клшчно! групи формуе в них полiвалентну алерпю, а ступiнь вираженостi шкiрних алергопроб залежить вiд наявностi харчовог несприйнятливост та не залежить вщ побутових алергешв.
Ми не виявили ютотних вщмшностей щодо час-тоти фонового стану в дггей раннього вжу груп по-рiвняння (ексудативно-катаральний дiатез, рахiт, анем1я, гiпотрофiя). Так, частота клтчних ознак ексудативно-катарального дiатезу в I груш стано-вила 62,0 ± 6,9 %, рах1ту — 16,0 ± 5,2 %, анемй —
8,0 ± 3,8 %. Аналопчш показники у другiй груш дорiвнювали 54,0 ± 7,1; 10,0 ± 4,2 та 10,0 ± 4,2 % вщ-повщно (Р > 0,05). Водночас ми виявили особливосп переб^ БА в дггей клшчних груп порiвняння. Так, у пащеппв I клтчно'г групи тяжысть нападу астми (виражена у балах) була значно бгльшою на перший день госпи^зацп (18,3 ± 1,9 бала) та ютотно вiд-рiзнялася вiд показника в дiтей II групи (13,9 ± 0,86 бала, Р < 0,05). Таким чином, перюд нападу БА у дь тей з ознаками ХА мав виражеш клтчш особливос-тi, вщзначався тяжкiстю й лабгльнiстю бронхiальноI обструкцп, яку в переважног кглькостi дггей не су-проводжували клiнiчнi ознаки штоксикаци.
Зважаючи на можливе залучення процесiв кисне-залежног мiкробiцидностi нейтрофгльних та еозино-фгльних гранулоцитiв кровi до розвитку БА у дггей, ми проаналiзували вгдносний вмiст у кровi форма-занпозитивних нейтрофiлiв та еозинофшв у реакцП з ниросишм тетразолiем (НСТ-тест) у спонтанному та стимульованому шрогеналом варiантах. Так, у дь тей з ХА пщтверджено наявнiсть негативного резерву киснезалежног мiкробiцидностi еозинофiлiв кро-вi, що обчислювали як рiзницю м1ж показниками НСТ-тесту в стимульованому та спонтанному варь антах за ЦКХ, який дорiвнював 0,07 ум.од. Встанов-лено напружешсть процесiв киснезалежного мета-болiзму еозинофiльних гранулоцитiв кровi в дггей, хворих на БА, у виглящ негативного резерву кисне-залежног мжробщидносп еозинофiльних грануло-цитiв кровi. Ця напружешсть мала таю показники дiагностичноI щнносп щодо виявлення замаско-ваног ХА: Бе (чутливiсть) — 73,9 %, Бр (специфiч-нiсть) — 88,4 %, Ру(+) (позитивна передбачувана щншсть) — 87,2 % та Ру(-) (негативна передбачувана щншсть) — 76,0 %. Таким чином, негативний резерв киснезалежног мiкробiцидностi еозинофшв за НСТ-тестом е високоспецифiчним зi значною позитивною передбачуваною цiннiстю та низькою чутливiстю через суттеву кгльюсть хибнопозитив-них результатiв.
На пiдставi аналiзу результатiв комплексного об-стеження дiтей, хворих на БА, за допомогою шфор-мацiйноI мiри Кульбака [3] ми сформували консте-ляцшну дiагностичну таблицю, яку з вiрогiднiстю можна використати для виявлення ХА у дггей з БА (табл. 1).
Суть дiагностичного процесу полягае в тому, що при досягненш порога +12 балiв констатуемо наяв-нiсть ХА у дггей, хворих на БА, а при сумi —12 балiв вона вщсутня з вiрогiднiстю помилки менше н1ж 5 %. Отже, для встановлення харчовог сприйнятли-восп сл!д використовувати констеляцiю ознак, яю дають можливiсть створити системний зразок ще! патологП, а окремi клiнiко-параклiнiчнi маркери е малоiнформативними.
Таким чином, ми встановили, що БА на ™ ХА мае свог особливосп, що виявляються в бiльш обтя-женому спадковому алергологiчному анамнезi, на-явностi природженог гiпотрофГl, яка призводить до порушення травлення, та наявносп полiвалентноI
Kлiнiчнa пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
Таблиця 1. Констеляц1йна д1агностична таблиця виявлення харчовоï алергй удтей,
хворих на бронхiальнy астму
Клшшо-лабораторш показники Частота випадмв, % Дiагностичний коефщieнт (ДК) Ыформацшний коефщieнт (IK)
Iгрупа II група
1. КлЫко-анамнестичш ознаки
Обтяжений акушерський анамнез матерi 14,0 8,0 +2,4 7,3
Перинатальна енцефалопа^я 6,0 12,0 +3,0 9,0
Обтяжений генеалопчний анамнез щодо рецидивуючо'| бронхолегенево'| патологи 28,0 16,5 +2,3 13,2
2. Позитивний амейний алерголопчний анамнез
Бронхiальна астма в родичiв 21,0 11,5 +2,62 12,5
Харчова алерпя в родичiв 15,0 8,0 + 2,7 9,4
Атотчний дерматит у родичiв 9,0 5,8 +1,95 3,2
Со^альний стан батьшв: роб^ники й службовщ 37,5 41,7 -1,0 1,1
Наявнють карieсу зубiв 63,39 68,2 -3,16 7,6
3. Наявнють фонового стану у д^ей
Анемiя 8,0 10,0 -0,97 1,0
Гiпотрофiя 12,0 4,0 +4,77 19,1
Оцшка шшрно'| чутливост до побутових алергешв: домашнш пил, тр'я подушки 72,0 68,0 -1,0 2,6
Кл^чш прояви штоксикаци 32,0 48,0 -1,76 14,1
Лабораторн методи дослщження: пщвищений вмют паличкоядерних нейтрофЫв 8,4 9,1 -1,0 0,12
4. 1мунолопчш показники
Пщвищений вмют розеткоутворюючих Т^мфоцт1в 53,6 55,7 -1,0 0,2
Негативний резерв киснезалежно'| мтробщидност еозинофшв за НСТ-тестом 59,7 41,2 +1,6 14,8
алергИ. У цих дггей бронх1альна обструкцiя бiльш виражена на початку нападу, зате бгльш лабгльна при використанш дезобструктивно! терапИ. У пацieнтiв i3 ХА також вщзначено пiдвищення спонтанного показника киснезалежного метаболiзму еозино-фгльних гранулоцитiв кровi, що вщображае вищий рiвень сенсибiлiзацïï та негативний резерв киснеза-лежно! мiкробiцидностi еозинофiлiв за показника-ми НСТ-тесту. Запропонована констеляцшна дiа-гностична таблиця з достатньою вiрогiднiстю може бути використана для виявлення харчово! алергИ в дггей, хворих на бронх1альну астму.
Висновки
1. Бронхiальна астма в дггей iз харчовою алергieю мае особливi клiнiко-параклiнiчнi ознаки, якi мож-на використовувати для констеляцшного дiагнозу ще! форми захворювання.
2. Окремi клшчш чи параклiнiчнi показники е недостатньо шформативними для виявлення харчо-во! алергИ в дiтей з бронхiальною астмою.
Cпиcoк лiтepaтypи
1. Беш Л.В., Боднарчyк В.О. Вивчення ефекmивносmi засто-сyвання покрокового алгориmмy лжарськог тактики y дтей з неконтрольованою бронхiальною астмою// Здоровье ребенка. — 2Ú1Ú. — № 3 (24). — С. 8-13.
2. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. — М, 1978. — 294 с.
3. Зайков С.В. Пищевая непереносимость и пищевая аллергия: состояние проблемы//Здоров'я Украгни. — 2Ú11. — №1. — С. 37-39.
4. Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Aлергологiя дитячого вixy. — К., 2ÚÚ4. — 368 с.
5. Ласиця О.Л., Охотткова О.М. Дiагносmика, л^вання i профыактика бронхiальноï астми y дтей: Навчально-методич-ний поабник. — К., 2ÚÚ6. — 111 с.
6. Паттерсон Р., Грэммер Л.К., Гринберг П.А. Аллергические болезни: диагностика и лечение: Пер. с англ. — М.: Медицина, 2ÚÚÚ. — 768 с.
7. Поляков В.В., Сенаторова А. С. Фyнкцинальная оценка легочной вентиляции y детей с бронхиальной астмой в период ремиссии // Здоровье ребенка. — 2Ú1Ú. — № 2 (23). — С. 73-78.
8. Чоп 'як В.В., Головт P.P., Насодюк Х.М. Харчова алергiя// КлМчна iмyнологiя, алергологiя, тфектологы. — 2Ú1Ú. — № 5 (16). — С. 22-25.
9. Greenberg R.S., Daniels S.R., Flanders W.D. Medical Epidemiology. — Stamford: Appleton & Lange, 2Ú1Ú. — P. 196.
Отримано 27.12.14 ■
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Левицкий В.Н., Юрчишена Э.В., Юрчишен О.М., Мисько Л.В., Мисько Ю.Л. Хмельницкая городская детская больница, г. Хмельницкий
ВЫЯВЛЕНИЕ СКРЫТОЙ ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИИ У ДЕТЕЙ,
БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ, С ПОМОЩЬЮ КОНСТЕЛЛЯЦИОННОГО МЕТОДА
Резюме. На основании комплексного клинико-имму-нологического обследования 100 больных бронхиальной астмой изучены особенности ее течения на фоне пищевой аллергии. Установлено, что наиболее значимыми отличиями этих детей были отягощенный семейный аллерго-логический анамнез, наличие патологии антенатального периода, отрицательный резерв кислородозависимой микробицидности эозинофильных гранулоцитов крови. Указанные особенности позволили сформировать диагностическую констелляционную таблицу для выявления пищевой аллергии у детей с бронхиальной астмой, которая позволит оптимизировать комплекс лечебно-реабилитационных мероприятий.
Ключевые слова: дети, бронхиальная астма, пищевая аллергия, эозинофилы, кислородозависимый метаболизм.
Levitsky V.M., Yurchyshena E.V., Yurchyshen O.M., Mysko L.V., Mysko Yu.L.
Municipal Child Hospital, Khmelnytskyi, Ukraine
DETECTION OF LATENT FOOD ALLERGY IN THE CHILDREN WITH BRONCHIAL ASTHMA WITH CONSTELLATION METHOD
Summary. Specific characteristics ofbronchial asthma course in 100 patients have been studied taking into account food allergy and complex clinico-immunological examination. It was established that the most significant distinctions in those patients were burdened familial allergic history, presence of antenatal pathology, negative reserve of oxygen-dependent microbicidity of eosinophilic blood granulocytes. Noted characteristic have made it possible to formulate a diagnostic constellation pattern aimed at detecting food allergy in children with bronchial asthma, it may facilitate optimization of remedial-rehabilitation measures.
Key words: children, bronchial asthma, food allergy, eosinophils, oxygen-dependent metabolism.
