CC BY
19
*УДК 69.003.13
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.221019.25.518
ВИЯВЛЕННЯ ТА ОЦ1НКА НЕДОЛ1К1В I ПОТЕНЦ1ЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ВПРОВАДЖЕННЯ В1М-ТЕХНОЛОГ1Й ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЕКТУ РЕНОВАЦЙ
ОБ'СКТ1В НЕЗАВЕРШЕНОГО БУД1ВНИЦТВА
_ 1 *
ДОНЕНКО В. I.1 , д. т. н, проф.,
ЛУК'ЯНОВА Т. В2, acnip.
1 Кафедра 6уд1вельного виробництва та управлшня проектами, Наюнальний утверситет «Запор1зька полгтехшка»; вул. Жуковського, 64, 69063, Запор1жжя, Украша, тел. +38 (061) 270-95-07, e-mail: donenko@gmail.com, ORCID ID: 0000-00025728-5081
2 Кафедра буд1вельного виробництва та управлшня проектами, Нацюнальний ун1верситет «Запор1зька полгтехнжа»; вул. Жуковського, 64, 69063, Запоршжя, УкраШа, тел. +38 (095) 416-14-99, e-mail: tatka.lyk@gmail.com, ORCID ID: 0000-0002-2571-307X
Анотащя. Постановка проблеми. Процеси BIM усшшно використовуються для нових 6уд1вель, у той час, коли бшьшсть об'екпв незавершеного 6уд1вництва (ОНБ) не е ефективними при BIM-розрахунках. Огляд лгтератури з BIM-технологiй для об'екпв незавершеного 6уд1вництва (ОНБ) та пов'язаних з ними процеав реновацй' доводять, що численнi швидкi змiни та останш подй' не тiльки пiдштовхують впровадження та дослiдження у багатьох сферах, пов'язаних iз BIM, а й розширюють складнiсть дослiджень. Мета роботи. Стаття спрямована на виявлення та обговорення сучасних тенденцiй та прогалин у галузi BIM при моделюванш та розрахунку о6'ектiв незавершеного будiвництва. Однак впровадження BIM в ОНБ стикаеться з iншими перспективами та проблемами. Потенцшш переваги використання BIM у FM виглядають досить вагомими, наприклад забезпечення шформацп, контроль якосл, оцiнка та монiторинг, управл1ння надзвичайними ситуацiями або планування модершзацп. Процеси реновацй' та лшвщац! також можуть отримати користь вiд структуровано! сучасно! 6удiвельноl шформацп для зменшення помилок та фшансового ризику, наприклад, за допомогою планування та узгодженосп дш, калькулювання витрат, ошташзаци або управлшня даними. Подальший процес вибору типу реновацй також може отримати користь ввд використання BIM за рахунок вдосконалення процесу прийняття рiшень, зменшення витрат на процес вибору типу реновацй, безпеки проведення робгт, розширеного о6iгу документаци, управлiння даними та вiзуалiзацil. Але несумiснiсть все ще е головною перешкодою в обмш даними BIM як у нових, так i в ОНБ. Висновки. Практичш пiдходи показують нео6хiднiсть використання BIM для ОНБ. До розробки BIM повиннi бути також залучен власники, об'ект-менеджери, конструктори та пов'язаш з ними консультанти, що до тепершнього часу навряд чи були залучеш до розвитку функцюнування BIM.
Ключовi слова: BIM-моделювання; об'ект незавершеного 6ydieHuqmea; впровадження BIM; тформацтна модель; BIM; реноващя
ВЫЯВЛЕНИЕ И ОЦЕНКА НЕДОСТАТКОВ И ПОТЕНЦИАЛЬНЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ ВНЕДРЕНИЯ BIM-ТЕХНОЛОГИЙ
ДЛЯ МОДЕЛИРОВАНИЯ ПРОЕКТА РЕНОВАЦИИ ОБЪЕКТОВ НЕЗАВЕРШЕННОГО СТРОИТЕЛЬСТВА
_ 1 *
ДОНЕНКО В. И.1 , д. т. н, проф.,
ЛУКЬЯНОВА Т. В.2, аспир.
1 Кафедра строительного производства и управления проектами, Национальный университет «Запорожская политехника»; ул. Жуковского, 64, 69063, Запорожье, Украина, тел. +38 (061) 270-95-07, e-mail: donenko@gmail.com, ORCID ID: 0000-00025728-5081
2 Кафедра строительного производства и управления проектами, Национальный университет «Запорожская политехника»; ул. Жуковского, 64, 69063, Запорожье, Украина, тел. +38 (095) 416-14-99, e-mail: tatka.lyk@gmail.com, ORCID ID: 0000-0002-2571-307X
Аннотация. Постановка проблемы. Процессы BIM успешно используются для новых зданий, в то время, когда большинство объектов незавершенного строительства (ОНС) не эффективны при BIM-расчетах. Обзор литературы BIM-технологий для объектов незавершенного строительства (ОНС) и связанных с ними процессов
* Стаття публшуеться в авторськш редакци
реновации доказывают, что многочисленные быстрые изменения и последние события не только подталкивают к внедрению исследований во многих сферах, связанных с BIM, но и расширяют сложность исследований. Цель работы. Статья направлена на выявление и обсуждение современных тенденций и пробелов в области BIM при моделировании и расчете объектов незавершенного строительства. Однако внедрение BIM в расчет ОНС сталкивается с другими перспективами и проблемами. Потенциальные преимущества использования BIM в FM выглядят достаточно весомыми, например обеспечение информации, контроль качества, оценка и мониторинг, управление чрезвычайными ситуациями или планирование модернизации. Процессы реновации и ликвидаций также могут получить пользу от структурированной современной строительной информации для уменьшения ошибок и финансового риска, например, посредством планирования и согласованности действий, калькулирования затрат, оптимизация или управления данными. Дальнейший процесс выбора типа реновации также может получить пользу от использования BIM за счет совершенствования процесса принятия решений, уменьшения затрат на процесс выбора типа реновации, безопасности проведения работ, расширенного оборота документации, управления данными и визуализации. Но несовместимость компонентов все еще является главным препятствием в обмене данными BIM как в новых зданиях, так и в обьектах незавершенного строительства. Выводы. Практические подходы показывают необходимость использования BIM для ОНС. К разработке BIM должны быть также включены владельцы, объект-менеджеры, конструкторы и связанные с ними консультанты, которые, до настоящего времени, вряд ли были вовлечены в развитие функционирования BIM.
Ключевые слова: BIM-моделирование; объект незавершенного строительства; внедрение BIM; информационная модель; ОНС; реновация
IDENTIFICATION, ASSESSMENT OF DISADVANTAGES AND POTENTIAL POSSIBILITIES OF IMPLEMENTING BIM-TECHNOLOGIES FOR MODELING THE RENOVATION
OF UNFINISHED BUILDING CONSTRUCTIONS PROJECTS
_ i *
DONENKO V.I.1 , Dr. Sc. (Tech.), Prof.,
LUKIANOVA T.V.2, Postgrad. Stud.
1* Department of Construction Production and Project Management, Zaporizhia Polytechnic National University, 64, Zhukovskoho St., 69063, Zaporizhia, Ukraine, tel. +38 (061) 270-95-07, e-mail: donenko@gmail.com. ORCID ID: 0000-0002-5728-5081 2 Department of Construction Production and Project Management, Zaporizhia Polytechnic National University, 64, Zhukovskoho St., 69063, Zaporizhia, Ukraine, tel. +38 (095) 416-14-99, e-mail: tatka.lyk@gmail.com, ORCID ID: 0000-0002-2571-307X
Abstract. Problem statement. BIM processes are successfully used for new buildings, at that time most of unfinished building constructions (UBC) objects are not effective at BIM calculations. A review of the BIM references for unfinished building constructions and related renovation processes shows that numerous rapid changes and recent developments not only push implementation and research into many BIM-related fields, but also increase complexity of research. The purpose of the article. The article is aimed at identifying and discussing current trends and problems in the BIM-industry in case of modeling and calculating unfinished building constructions. However, implementation of BIM in the UBP is fraught with other potentials and challenges. The potential benefits of using BIM in FM appear to be significant, such as providing information, quality control, evaluation and monitoring, emergency management, or upgrade planning. Renovation and liquidation processes can also benefit from structured, up-to-date construction information to reduce errors and financial risk, for example through planning and consistency, costing, optimization or data management.A further process of selecting type of renovation may also benefit from the use of BIM by improving the decision-making process, reducing the costs of selecting a type of renovation, job security, expanded documentation, data management and visualization. But incompatibilities are still a major barrier to data-BIM. Conclusions. Practical approaches demonstrate the need to use BIM for unfinished building constructions. BIM development should also include owners, facility managers, designers, and related consultants who are unlikely to have been involved in the development of BIM functionality to date.
Keywords: BIM-modeling; unfinished building constructions; BIM implementation; information model; UBC renovation
Постановка проблеми та н зв'язок з науковими i практичними завданнями.
Огляд л^ератури з BIM-технолоriй для об'екпв незавершеного будiвництва (ОНБ) та пов'язаних з ними процеав реновацп доводять, що численш швидю змши та останш поди не тшьки пщштовхують
впровадження та дослщження у багатьох сферах, пов'язаних з BIM, але й розширюють складнють дослщжень.
Переваги ефективного управлшня ресурсами мотивують до розробок щодо подолання невизначеносп стану ОНБ з
огляду на проблемy наявноеп докуменгацп не в повному обcязi.
Hезвaжaючи на швидкi розробки та поширення cтaпдaртiв, cклaдпi доcлiдпицькi мождивоеп виникають впacлiдок
автоматизацп процеciв та адаптацп BIM до потреб OHB.
У бaгaтьоx OHБ перевaжae неповна, зacтaрiлa або фрагментована iпформaцiя про бyдiвництво [5]. Вiдcyтпя або застарша iпформaцiя про бyдiвпицтво може призвести до неефективного yпрaвлiппя проектом, ^вт^чен^ резyльтaтiв процеcy, втрaтy чacy або збшьшення витрат на процеcи теxпiчпого обcлyговyвaппя, модершзацп чи вiдповлеппя.
Aналiз публiкацiй. Проблеми та переваги BIM при реновацй обeктiв OHБ знайшли вiдобрaжеппя y роботax Вонг Дж., Лiбix Т., Тищенко П. А., Синягова С. А.
Цiлi та задачi публiкацiï. Cтaття cпрямовaпa на виявлення та обговорення cyчacпиx тенденцш та прогалин y гaлyзi BIM при моделюванш та розрaxyпкy об^кпв незавершеного бyдiвпицтвa. Що включae конкретш потреби та потепцiaл BIM-теxпологiй.
Виклад матерiалу. Рiзпi рaмковi умови впливають на зacтоcyвaння BIM, у т. ч. рiвень його детaлiзaцiï (LoD). Ocповпi переваги полягають в узгодженоеп дизайну та вiзyaлiзaцiï, оцiпцi витрат, виявленш протирiч або вдоcкопaлепiй кооперацп cторiп. Ocповпi проблеми в новобyдовax cтоcyютьcя переxодy вiд процеciв проектування та cклaдaппя пропозицiй до штегровано'1 реaлiзaцiï проектiв (IPD) та збшьшення витрат чacy та знань, необxiдниx для викориcтaппя BIM.
Oдпaк впровадження BIM в об'eктax незавершеного бyдiвництвa cтикaeтьcя з iпшими перcпективaми та проблемами. Потенцшш переваги викориcтaппя BIM у FM (facilities management) виглядають доcить вагомими, наприклад забезпечення шформацп, контроль якоcтi, оцiпкa та мошторинг, yпрaвлiппя надзвичайними cитyaцiями або планування модершзацп. Процеот реновацй та лшвщащ також можуть отримати користь вiд
структуровано'' сучасно'' будiвельноï шформацп для зменшення помилок та фшансового ризику, наприклад. за допомогою планування та узгодженосп дш, калькулювання витрат, оптимiзащï або управлiння даними.
Для управлшня ОНБ або проведення заходiв з реновацй об'екта необхiдно кшька типiв шформацшно'' направленостi. Окрiм контактно'' та загально'' шформацп про будiвництво, необхiднi детальнi данi про вже побудоваш конструкцп, такi як об'ем виконаних робiт за попереднiм проектом, дати монтажу, постачальник/виробник, геометрiя та точне мюце розташування, матерiальна база, фiзичнi властивостi, гарантп, а також iсторiя технiчного нагляду з моменту простою об'екта [3]. При побудовi комп'ютерно'' моделi необхiдна, додаткова шформащя про об'ем проведених робiт, фактичну та детальну шформащю про матерiал, кiлькiсть та з'еднання компонентiв, варiанти реконструкцп та лшвщацп (частково'' аба повно'), потенцiйнi можливостi реновацй, конструкцп несучих конструкцiй або метод лшвщацл з вiдповiдним часом та витратами на компоненти [9] е актуальним для планування ОНБ. I для зручност численних вщповщальних та защкавлених сторiн та субпiдрядникiв, якi часто вилучають свою спецiалiзовану iнформацiю, вс компоненти повиннi бути взаемопов'язанними.
Оскшьки модель будiвельноï iнформацГï (BIM) е шструментом для управлiння точною будiвельною iнформацiею в цiлому, вона е достатньою для пiдтримки даних процеав технiчного обслуговування [7]. Оскiльки BIM спочатку призначався цiленаправлено для тдтримки процесiв проектування та будiвництва, така шформащя, як, структури проектування вже задокументоваш в попередньому BIM, тодi як iншi, наприклад, iнформацiя LCA (life cycle assessment), може бути доданою або оновлена для необхщно'' функщональносп; з моменту запровадження мiжнародноï COBie (Construction Operations
Building Information Exchange).
З одного боку, впровадження В1М як у нових, так i в об'ектах незавершеного будiвництва iндукуe глибокi змiни процесiв та шформацшних потокiв (наприклад, через IPD), з iншого боку, технологiя дозволяе отримувати значнi переваги (наприклад, для зменшення ризику чи покращеного управлшня даними).
Таким чином, iснуючi вимоги до ОНБ, наприклад, моделювання причин та наслщюв фiзичного зносу [9] або варiантна невизначенiсть дос не розглядались.
Далi розглядатимуться не лише основш потенцiйнi переваги впровадження В1М при моделюваннi та розрахунку ОНБ, а й недолши, змши в процесах та упущень в дослщженш.
Функщональт проблема. Вiдомi наявш переваги у використаннi ВШ-технологи при розрахунках новобудов, наприклад, покращена робота шформацшних потоюв та потокiв управлшня проектами, зменшення ризиюв та передбачення швестицшно'1 дiяльностi [1], особливо у складних структурах. ВШ-технологи в реноваци ОНБ поки ще не використовуеться так широко, не зважаючи на те, що потенцiйнi функци В1М для таких видiв об'ектiв чисельнi. Багато пiдходiв вже використовуються, наприклад, через мошторинг продуктивностi [7] або вiртуальноi реальность I, все-таки, тшьки небагато пiдходiв стосуються планування реноваци або аналiзу вразливостi та лшвщаци, припускаючи попередньо юнуючу модель В1М, який мютить необхiдну iнформацiю.
Але подальший експертний процес реноваци також може отримати користь вiд використання В1М за рахунок вдосконалення процесу прийняття ршень, зменшення витрат на процес вибору типу реноваци, безпеки проведення роб^, розширеного обiгу документации, управлiння даними та вiзуалiзацii (наприклад, пiд час торпв або переговорiв).
Вважаемо за потрiбне придiлити увагу екологiчним проблемам, як ефектившсть використання ресурсiв, норм та можливосп вторинного використання матерiалiв, здатностi компонентiв до демонтажу,
шюдливий вплив при проведеннi робiт (таю як шум, пил, вiбрацii) або вщповщш заходи захисту, якi можуть бути змодельоваш та оптимiзованi через В1М. Якщо В1М впроваджуеться в об'ектах високого ступеню завершуваностi, щкавим може бути показник стiйкостi та енергоефективносп. Цi адаптаци допомогли б зменшити впливи побудовано'1 структури на навколишне середовище, виконувати контроль значень споживання та викидiв.
Оскшьки розвиток функцiональних можливостей обслуговування вимагае стандартизованих рiвнiв деталiзацii, розробка (LoD) стандарт COBie е важливою вiхою для використання В1М з огляду розрахунку ОНБ. Хоча COBie включае iнформацiю про матерiал та стiйкiсть, вона виключае шформащю про архiтектурнi частини, такi як плити, стши, опори, дах, скати та сходи, як е найважлившими, наприклад, для планування реконструкци чи лшвщаци об'екта. Також сегменти потоку та ф^инги не входять до COBie, але е релевантними, наприклад тд час реновцii та розрахунку компонешив i матерiалiв. Це перешкоджае сумiсностi та обмiну iнформацiею у «вбудованих» В1М. Крiм того, багато ствюнуючих концепцiй для оцiнки якосп моделi В1М можуть отримати користь вщ гармонiзацii.
Вiдповiдно до точно'1, однозначно'1 та вiдповiдноi актуально! шформаци, якiсть даних В1М мае виршальне значення для будь-якого застосованого функцюналу. Основними проблемами та сферами дослiджень е, з одного боку, початковий збiр даних та автоматизоване створення моделi ОНБ, а з шшого - пiдтримка та оцшка iнформацii в В1М. Трете, головне питання, це обробка та моделювання невизначених даних, об'екпв та процеав, що виникають у незавершених об'ектах. Щоб це виправити, необхiдна штегращя методiв монiторингу та фiксацii в В1М. Подальший розвиток атрибутiв та штегращя таких прийомiв, як семантичне мiркування, мае важливе значення для надання однозначних ознак атрибутiв i покращення моделювання та обробки будiвлi. Це
дозволить, в майбутньому, функцюнувати в режим1 FM i забезпечить взаемод1ю м1ж BIM та приеднаними експертними функщями задля полегшення впровадження BIM у ОНБ.
1нформацшт проблеми. Несумюнють все ще е головною перешкодою в обмш1 даними BIM як у нових, так i в юнуючих 6уд1влях.Нещодавно 6ули визначеш деяю концепцп (IDM, MVD) для експертних функцш у нових або нещодавно побудованих 6уд1влях. Але використання обмшу даними, наприклад при деформаци, щ концепцп ще вимагають подальших розробок та специфкацш.
Другий шформацшний виклик е результатом випереджаючого розвитку технологП BIM. Через тривалий термш експлуатацп 6уд1вель та шфраструктури виникають проблеми штероперабельносп в межах швидко розвивинених BIM-моделей, експертних функцш та постшного техшчного обслуговування моделей протягом циклу життя об'екта.
Техтчт питання. Якщо 6уд1вельна документащя е неадекватною, повинен бути застосований метод зйомки з метою отримання вс1х характеристик юнуючих конструкцп ОНБ. Р1вень детал1зацп, пов'язаний з функцюнальнютю, та вщповщна техшка збору даних впливають на вс наступн етапи створення BIM та взаемопов'язуе зусилля, наприклад, тд час обстеження та обробки [4].
Завдяки штерактивному та
трудомюткому процесу збору, обробки та створення даних, зусилля з моделювання BIM е вагомими, тому BIM часто ще не застосовуеться при розрахунку ОНБ. Кр1м того, високий LoD, наприклад, необхщш дан1 для детального техшчного плану або реконстукцИ, не е сумюними з поточним обмеженням часу або витрат у сектор1 AEC/FM/D.
Результатом основних проблем в дослщженш е скорочення зусиль шляхом автоматизацп, обробки, розтзнавання та створення BIM.
Тому пщходи зосереджуються на розробщ економ1чно ефективного та високо
автоматизованого створення В1М на основi лазерного сканування або фотограмметрii. Але майбутш дослiдницькi пiдходи також можуть включати розпiзнавання матерiалiв або текстур шляхом неруйшвних методiв обстеження, що дозволить збшьшити насиченiсть iнформацieю в В1М-моделюваннi. Подальша автоматизацiя моделювання семантичних та об'емних В1М-об'ект1в iз захоплених даних може бути досягнута завдяки специфiчним, але поки недоступним бiблiотекам об'eктiв реальних будiвельних компонентiв, алгоритмам навчання [2], тестуванню в реальних середовищах, врахування невизначеностей та подальша деталiзацiя через захоплення дрiбних, прихованих компонентив у складних будiвлях.
Крiм того, все бшьш затребуваними стають мобшьш додатки В1М, але вони стикаються з проблемою великого обсягу даних та часом обчислень.
Органпацшно-правов1 питання.
З поширенням В1М, традицiйнi процеси та умови адаптуються з рiзною швидкiстю. Полiтичний тиск у таких крашах, як Великобританiя чи США, сприяе впровадженню В1М (напр. шляхом проведення тендерiв) [7], тод^ як розвиток будiвельних секторiв шших краiн вiдстаe. Таким чином, органiзацiйно-правовi рамки В1М вiдрiзняються в рiзних краiнах. Деякi джерела описують вщсутшсть спiвпрацi, в цiлому по галуз^ через опiр та невiдповiднiсть навчального матерiалу. Останнiм часом розвиваються системи ствпращ, але вони зосередженi на управлшш вмiстом, переглядi та зв^ування, а не на створення моделi або адмiнiстрування систем.
Оскiльки впровадження В1М вимагае глибоких змiн у процеа [7], це мае великий вплив на договiрнi вiдносини в галузi AEC/FM/D. В останнi роки правовi iнструменти та договiрнi угоди в галузi AEC/FM/D щодо В1М не були широко адаптованi. Крiм того, для впровадження В1М в ОНБ, необхщна мiждисциплiнарна освiта керiвникiв проектiв, проектантiв та консультантiв. Але поки питання про
модель власносп та вщповщальшсть за данi LoD, права та зобов'язання не передбачеш та не стандартизоваш [11], що i перешкоджае впровадженню BIM у ОНБ саме через зниження безпеки даних та довiри користувачiв.
Висновки. Незважаючи на збшьшення використання BIM у проектах нового будiвництва, впровадження BIM в ОНБ поки обмежене i зосереджуюеться, в основному, на результатах нещодавно завершених будiвель.
Зростаюча кшьюсть iнтерфейсiв та функцiональних можливостей техшчного
обслуговування в попередньому BIM е розробкою для недавно побудованих будiвель, в той час як додатки та тдходи до дослiджень для вибору та проектуванш реноваци ОНБ в BIM залишаються рiдкiсними i не охоплюють усiх пов'язаних аспекпв. Практичнi пiдходи показують необхiднiсть використання BIM для ОНБ. До розробки ВШ-технологш повиннi бути також защкавлеш власники, об'ект-менеджери, конструктори та пов'язаш з ними консультанти, що до тепершнього часу навряд чи були залучеш до розвитку фунщонування BIM.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Тесля Ю. М. Iнформацiйна технолопя управлiння проектами на 6a3i ERPP (enterprise resources planning in project) та APE (administrated projects of the enterprise) систем / Ю. М. Тесля, А. О. Бшощицький, Н. Ю. Тесля // Управлшня розвитком складних систем. - 2010. - № 1. - С. 16-20.
2. Wong J. Research and Application of Building Information Modelling (BIM) in the Architecture, Engineering and Construction (AEC) industry: A review and direction for future research. / J. Wong, J. Yang // Proceedings of the 6th International Conference on Innovation in Architecture, Engineering & Construction (AEC). - Loughborough University, U.K., Pennsylvania State University, 2010. - Pp. 356-365.
3. Watson A. Digital buildings - Challenges and opportunities / A. Watson // Advanced Engineering Informatics. -2011. - 25:573-81.
4. East W. Construction Operations Building Information Exchange (COBIE) : Means and Methods / W. East // The National Institute of Building Sciences. - 2012. - Pp. 234-241.
5. Козлов И. Оценка экономической эффективности внедрения информационного моделирования зданий / И. Козлов // Архитектура и современные информационные технологии / AMIT : электронный журнал. - 2010. -№ 1(10). - Режим доступу : http://www.marhi.ru/ AMIT/2010/1kvart10/kozlov/kozlov.pdf
6. Барабаш М. Використання методiв штеграцп для створення узагальнено! шформацшно! моделi будiвельного об'екта / М. Барабаш, К. Кшвська // Управлшня розвитком складних систем. - 2016. - № 25. -С. 114-120.
7. Grilo A. Value proposition on interoperability of BIM and collaborative working environments / А. Grilo, R. Jardim-Goncalves // Automation in Construction. - № 19. - 2010. - Рр. 522-530.
8. Turkaslan-Bulbul M. T. Computational support for building evaluation : Embedded Comissioning Model / M. T. Turkaslan-Bulbul, O. Akin // Automation in Construction. - 2006. - 15:438-47.
9. Shen W. Systems integration and collaboration in architecture, engineering, construction, and facilities management : a review / W. Shen, Q. Hao, H. Mak, J. Neelamkavil, H. Xie, J. Dickinson, R. Thomas, A. Pardasani, H. Xue // Advanced Engineering Informatics. - 2010. - 24:196-207.
REFERENCES
1. Teslya Yu.M., Biloshhycjkyj A.O. and Teslja N. Yu. Informacijna tekhnologhija upravlinnja proektamy na bazi ERPP (enterprise resources planning in project) та APE (administrated projects of the enterprise) system [ERPP based project management information technology (enterprise resources planning in project) and APE (administrated projects of the enterprise) system]. Upravlinnja rozvytkom skladnykh system [Management of complex systems development]. 2010, no. 1, pp. 16-20. (in Ukrainian).
2. Wong J. and Yang J. Research and Application of Building Information Modelling (BIM) in the Architecture, Engineering and Construction (AEC) industry : a review and direction for future research. Proceedings of the 6th International Conference on Innovation in Architecture, Engineering & Construction (AEC), Loughborough University, U.K., Pennsylvania State University, 2010, pp. 356-365.
3. Watson A. Digital buildings - Challenges and opportunities. Advanced Engineering Informatics, 2011; 25:573-81.
4. East W. Construction Operations Building Information Exchange (COBIE) : Means and Methods. The National Institute of Building Sciences, 2012, pp. 234-241.
5. Kozlov I. Otsenka эkonomycheskoj эffektyvnosty vnedrenyja ynformacyonnogho modelyrovanyja zdanyj
[Evaluation of the economic efficiency of the implementation of building information modeling]. Arkhytektura i sovremennye informacyonnye tekhnologhyy [Architecture and modern information technology]. AMIT : electronic journal, 2010, no. 1(10).
6. Barabash M. and Kyivska K. Vykorystannja metodiv integhraciji dlja stvorennja uzaghaljnenoji informacijnoji modeli budiveljnogho objekta [Use of integration methods to create a generalized information model of a construction object ]. Upravlinnja rozvytkom skladnykh system [Management of the development of complex systems]. 2016, no. 25, pp. 114-120. (in Ukrainian).
7. Grilo A. and Jardim-Goncalves R. Value proposition on interoperability of BIM and collaborative working environments. Automation in Construction, no. 19, 2010, pp. 522-530.
8. Turkaslan-Bulbul M.T. and Akin Ö. Computational support for building evaluation : Embedded Comissioning Model. Automation in Construction, 2006; 15:438-47.
9. Shen W., Hao Q., Mak H., Neelamkavil J., Xie H, Dickinson J., Thomas R., Pardasani A. and Xue H. Systems integration and collaboration in architecture, engineering, construction, and facilities management : a review. Advanced Engineering Informatics, 2010; 24:196-207.
Hagmm.na go pega^iï: 13.09.2019 p.
