Научная статья на тему 'Вычисление оптимального числа обслуживающих приборов в системах массового обслуживания, неоднородных по времени'

Вычисление оптимального числа обслуживающих приборов в системах массового обслуживания, неоднородных по времени Текст научной статьи по специальности «Компьютерные и информационные науки»

CC BY
151
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СИСТЕМА МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ / ЧИСЕЛЬНі МЕТОДИ / QUEUING-TYPE MASS SERVICE SYSTEM / NUMERICAL METHODS / СИСТЕМА МАССОВОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ / ЧИСЛЕННЫЕ МЕТОДЫ

Аннотация научной статьи по компьютерным и информационным наукам, автор научной работы — Послайко Н. И.

В статье предложена методика расчета оптимального числа обслуживающих устройств в системе массового обслуживания типа M M n с очередью, в которую поступает нестационарный, неординарный пуассоновский поток заявок и интенсивность обслуживания заявок является функцией времени, на основании использования численных методов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE CALCULATION OF THE OPTIMAL SIZE OF THE SUPPORT DEVICES IN QUEUEING SYSTEMS, NOT ORDINARY BY TIME

The paper concerns a queuing-type mass service system, being disturbed by a non-stationary, non-ordinary Poisson flow of requests, when the intensity of serving is a function on time. On the basis of numerical methods, a technique of calculating the optimal number of serving devices has been offered.

Текст научной работы на тему «Вычисление оптимального числа обслуживающих приборов в системах массового обслуживания, неоднородных по времени»

УДК 62-50

Н. I. ПОСЛАЙКО (ДПТ)

ОБЧИСЛЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ЧИСЛА

ОБСЛУГОВУЮЧИХ ПРИЛАД1В У СИСТЕМАХ

МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ, НЕОДНОР1ДНИХ ЗА ЧАСОМ

У CTarri запропонована методика розрахунку оптимального числа обслуговуючих приладiв у системi ма-сового обслуговування типу m|m| n з чергою, до яко1 надходить нестацюнарнии, неординарнии пуассошв-

ський потiк заявок i iнтенсивнiсть обслуговування заявок е функцieю часу, на пiдставi використання чисель-них методiв.

В статье предложена методика расчета оптимального числа обслуживающих устройств в системе массового обслуживания типа m|m| n с очередью, в которую поступает нестационарный, неординарный пуассо-

новский поток заявок и интенсивность обслуживания заявок является функцией времени, на основании использования численных методов.

The paper concerns a queuing-type mass service system, being disturbed by a non-stationary, non-ordinary Poisson flow of requests, when the intensity of serving is a function on time. On the basis of numerical methods, a technique of calculating the optimal number of serving devices has been offered.

Для бшьшосп реальних систем масового обслуговування, в тому чист на транспорт^ спосте-ртаеться залежшсть параметрiв надходження й обслуговування заявок вщ часу. Наприклад, штенсивносп потоюв пасажирiв, ванташв, заявок на ремонтш роботи змшюються протягом доби залежно вiд сезону i т. ш. Так системи практично неможливо розрахувати аналгтичними методами. Дещо вдаешься зробити, якщо вхщний потiк мае ^енсивтсть, що перiодично змiнюетъся. Так, для системи масового обслуговування з вщмова-ми доведено [], що граничш ймовiрностi станiв системи в цьому випадку е перiодичними функ-щями часу, причому !х перiод ствпадае з перь одом видного потоку. Системи обслуговування з чергою, що однорщш за часом, у випадку вщсут-носп пiслядii або «слабко!» пiслядii добре досль дженi [2]. Методи теорп марковсъких процешв даютъ доситъ простi аналiтичнi умови юнування стацiонарного режиму в таких системах. При порушены цих умов зi зростанням часу довжина черги у вказаних системах наближаеться до не-скiнченностi за ймовiрнiстю. Використовуючи щ умови, можна вказати мiнiмалъну кшьюсть при-ладiв, при якш стащонарний режим у системi iснуе. Будемо називати цю кiлъкiстъ приладiв оптимальною.

У цш роботi пропонуеться методика обчислен-ня оптимального числа обслуговуючих приладiв у системах масового обслуговування певного виду на пiдставi використання чисельних методiв.

Розглядаеться система масового обслуговування, що складаеться з т (1 < т <да) приладiв.

До не! надходить неоднорiдний за часом неорди-нарний пуассонiвсъкий потш заявок. З цього ви-пливае, якщо vt - число заявок, що надшшли в

систему на (0; t), то vt - процес з незалежними

приростами. Припустимо, що при

Р {vt+А-v t = к} = \к ()А + о(А), к > 1, (1) де функцп Хк () вимiрнi (за Лебегом) i ряд

ад

Е к ()=^(t )<»

к=1

збтаеться майже всюди на (0; да); Xк () - ш-тенсивнiстъ надходження в систему групи з к заявок у момент часу t. З (1) випливае, що

да

м е^ =Е р К = к}ек =

к=0

= ехрЛ£хк (и)(ек - 1)

10 к=1

або в бшьш загальному випадку

да

Еекр {V,-vt = к} =

к=0

да Р 1

Е(ек - 1) к (и )си\, е< 1.(2)

Покладемо

гк ( 5 ) = Р {V,^ = к}, к >

Згiдно з (2)

г0 (г, 5) = exp \ -|1(и)сСи I,

.(г, ^) =

ЛШ+1

ехр<

2П 10=1 0 I к=1

т > 0.

ад ^ I

Х( -1)) к (и )си : с 0

Якщо в момент надходження групи з г заявок I приладiв вiльнi, то:

• кожна заявка займае вшьний прилад i негайно починае обслуговуватись, якщо

I > г;

• I заявок (без рiзницi яю) займають кожна вiльний прилад, а iншi стають в чергу, якщо I < г (г > 1,0 < I < т) .

Будемо вважати, що час обслуговування заявок на кожному приладi не залежить вщ часу обслуговування iнших заявок i вiд характеру !х надходження, а також, що функцiя розподiлу тривалосп обслуговування повнiстю визначаеть-ся моментом початку обслуговування. Тобто, якщо заявка почала обслуговуватись в момент г i 5 > г, то ймовiрнiсть того, що до моменту 5 обслуговування буде замнчено, дорiвнюе

1 - exP ].[р(

и )си:

де р(и)> 0 вимiрна функцiя на (0; ад) . Це очевидно рiвносильне тому, що, якщо заявка займае прилад у момент г i Д^ 0, то ймовiр-шсть того, що вона буде займати прилад у момент г + Д (звшьнить його до цього моменту) дорiвнюе

1 -р(г)Д + о(Д) ()Д + о(Д)),

о(Д) де liш —-—— = 0.

Д^0 Д

Величину черги i час дожидання кожною заявкою початку обслуговування будемо вва-жати необмеженими. Обслуженi заявки негайно покидають систему. Описану систему обслуговування будемо називати системою |Мг | т . В тому випадку, коли

1к (и) = 1к (к > 1), р(и) = р (0 < и <ад),

тобто, якщо «шфштезимальт» характеристики системи не залежать вщ часу, ця система переходить (за термшолопею Д. Кендалла [3]) в добре вивчену систему

мМ| т . Оптимальна кiлькiсть приладiв в такш системi визначаеться з умови

ад

Xк 1 к < "р.

к=1

Доведено, що за ще! умови функщя розподiлу перiоду зайнятостi системи (штервалу часу, що починаеться в момент надходження у вшьну систему заявок i заюнчуеться в найближчий момент звiльнення системи вiд заявок) е властивою - з ймовiрmстю 1 перiод зайнятостi е сюнченною

ад

величиною. У разi X к 1 к > пр функцiя розподi-

к=1

лу е невластивою, тобто з додатною ймовiрнiстю iнтервал зайнятосп може бути нескiнченним. А

ад

коли X к 1 к = пр, математичне сподiвання перь

к=1

оду зайнятостi е нескiнченним.

Для системи М{ \М( | т розглянемо Ту (г) -

час, за який процес ^, що ствпадае з числом заявок у системi в момент г, вперше досягне стану у:

Ту ()= ^ {и : = Л ^ = *} и > г

i нехай

В = {0,1,2,..., т -1}.

Перюдом зайнятосп (з початком в сташ к) в системi обслуговування Мг|Мг|т будемо називати величину тк ,т-1 (г), де к > т . Нехай Чкг (г, 5) - ймовiрнiсть того, що процес ^ на вiдрiзку [; 5] перейде зi стану к у стан г (к, г ё В) без попадання в множину В :

Чкг ( 5) = Р £5 = г,ё В, и е (г, 5]/^ = к}. Доведено [4], що

Р {Тк,т-1 () < 5 - г} = т{ Чт (, и)р(и)с и , (3)

г

де (г, 5) задовольняе штегральне рiвняння Вольтерра другого роду:

m (t, 5) = Pm-k (t, 5)- Для обчислення функци qk (t, и), що сто!ть

пiд знаком iнтегралу в (3) i е розв'язком iHTer-

-m\qm (t,uWuU (и,5)dи . (4) раЛЫЮГО Р^™™ Вольтерра другого род[ J(4) j imy ;<r \ /i IV / можна застосувати метод скшченних сум [6J

Тут pk (t, 5) - ймовiрносTi стаШв цiЛочисе- qm (t, ) = Pm-k ( U} ) - mh, £ q,mm (t, % ^ ) ,

льного процесу п з незалежними приростами, к=0

для якого р _ t

де и} = t + j• Й2, ¿2 = ——= 0,1,...,N, % = ^ . да I р I N

ме' = Ерк (р)ек = ехр]{а(и,е)и г, Для обчислення ймовiрностей рк ( р) (5)

к=_да [t

при великому к застосування формул наближе-звщки [5] ного обчислення визначених iнтегралiв типу

Pk (t,5 ) = у- Ti+rexp j J a (u, e)du Ld 0 , (5)

k = 0, ± 1, ± 2.

? — • — • • • ?

прямокутникiв, трапецiй, Симпсона неможливе, оскiльки пiдiнтегральна функцiя в (5), як можна 2га 10= 0Л+1 1 уt w '' " ' показати, звiвши криволiнiйний штеграл до ви-

значеного (доведення наведемо нижче), швидко осцилюе. Для цього випадку е доцшьним застосування методу Фшона [7J, що призначений де якраз для обчислення iнтегралiв вiд функцiй,

, s яю швидко осцилюють.

a (5,0) = Х^ (5 )0' + 5)-^(5)-m^(5). Розрахунковi формули цього методу мають

i=1 0 вигляд

Вираз (3) задае функцiю розподiлу ймовiрнос- b ,

тей перiоду зайнятостi в систем Mt|Mt|m . Якщо J f (p)cosxpdp ~H{a|_f (b)sinxb

при 5 p {-i (t)< 5 -} p*, де P* <1,

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

то стацiонарний режим у систем не юнуе.

Знайдемо найменше m , для якого ^

де C2s означае суму всiх парних ординат кри-

limP{тк m-1 (t) < 5 -t} = 1. во! y = f (p)cosxp , що знаходяться мiж а та b ,

за виключенням першо! та останньо! ординати;

Для цього задамо в (мале додатне число) i з с25-1 - сума всх непарних ординат, а величини

точшстю до в будемо обчислювати розподiл п , . птт,тт-

ЛГ1,. a, в, y , що е функцiями вщ 0 = xH (H - ш-(3), починаючи з m = 1. При фiксованому m

iнтегрaл у правiй частинi (3) можна обчислюва- тервал подiлУ; [a; bJ дiлиться на 2n р^них ча-

ти, наприклад, за формулою прямокутниюв стин) визначаються виразами:

Fk (t, 5) = P {тк,m-1 (t) < 5 -1} « 03a = 02 +0 sin 0 cos0 - 2sin2 0,

03p = 2 [0(1 + cos2 0)-2sin 0 cos 0

^qk (t,uk), [ v '

f (a )sin xa ] + P C25 +YC25-1},

03 y = 4 [sin 0-0 cos 0J. Для штегралу, що мютить sin xp :

« m • h

k=0

11 1 5 -1

де t = u0 <u1 <... <un =5, uk = t + kh, h =-.

n

починаючи з 5 = t, збшьшуючи значення 5 b

з кроком h1 до тих тр, поки значення Fk (t, 5i) J f (x) sin xpdp « H {-a [ f (b) cos xb -та Fk (t, 5t+1) не будуть вiдрiзнятись за абсолю- a

тною величиною не бщьше, нiж на в1 - f (a )cos xa ] + pS2 5 + yS2 5-1},

(5i = t + ih1, i > 1) .

де S2s - сума всiх парних ординат криво! y = f (p)sin xp , що знаходяться мiж a та b , за

виключенням половини першо! та останньо! ординати, - сума всiх непарних ординат, а величини а, в, у мають попереднiй смисл.

Вираз для рк (г, 5) через визначений штег-рал можна знайти, використовуючи замiну 0 = егф враховуючи, що 1ш рк (г, 5) = 0, та пред-

гф , ■ •

ставляючи е т як ео8ф + гsinф.

Пюля ряду перетворень (з огляду на !х гро-мiздкiсть вони опущеш), одержимо вираз

Рк(,5)=

1 2п

= — [ еА('s'ф)cos В (, 5, ф) cos кфСф + 2п 00

1 2п

+--[ еА(м'ф^т В (, 5, фЫп кфСи, (6)

2п 0

де

5 ( ад

А (, 5, ф) = Ц XI/ (и)cOS /ф +

г V I=1

+тр(и)cosф- 1(и)-тр(и))Си , В (г, 5, ф) = 1^X1 (и ^п еф- тр(и )sin ф^Си .

У правiй частинi (6) маемо при великому к суму двох iнтегралiв вщ функцiй, що швидко осцилюють, i якi можна наближено обчислити за методом Фшона. При малих к розрахунковi формули цього методу переходять в формулу Симпсона.

Результати статп можуть бути використаш для розрахунку оптимального числа обслуго-вуючих приладiв в реальних системах обслуговування вказаного вище типу та на стадп !х проектування.

Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК

1. Гнеденко Б. В. О задачах теории массового обслуживания. Теория массового обслуживания // Тр. Всесоюзного совещания школы по теории массового обслуживания. Дилижан 1970. Изд-во МГУ. 1972.

2. Абольников Л. М. Переходной режим в системе м|м|п с неординарным входящим потоком // Известия АН СССР: Техническая кибернетика. 1970.№ 5.

3. Кендалл Д. Стохастические процессы, встречающиеся в теории очередей, и их анализ методом вложенных цепей Маркова // Математика. 1959. № 3:6.

Надшшла до редколегп 29.09.03.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.