CC BY
57
0 ■ gj ® Дитяча ендокринолопя
/Pediatric Endocrinology/
International journal of endocrinology
УДК 616.441-002-007-053.1 DOI: 10.22141/2224-0721.13.3.2017.104115
Сорокман Т.В.
ВДНЗ УкраТни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, УкраТна
Уроджений ппотиреоз: частота та клшчш особливост pi3Hux форм
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:172-7. doi: 10.22141/2224-0721.13.3.2017.104115
Резюме. Актуальнсть. Уроджений ппотиреоз (УГ), як найбльш поширена спадкова патолопя щитопо-д'бно)' залози (ЩЗ), накладае серйозний со^альний, економ'чний та психолопчний тягар як на с'м'ю, у якй народилася хвора дитина, так i на суспльство. Мета дослдження — встановити частоту та виявити кл'-нiчнi особливост рiзних форм УГ у дтей. Матер'али та методи. Проанал'зовано медичну документацю 22 хворих на УГ (14 двчаток, 8 хлопчиюв) вком вщ одного мсяця до шести роюв (основна група) та 20 здо-рових дтей в '1дпов '1дного вку з о^нкою )х ф'зичного й нервово-психчного розвитку. Уам дтям проводили-ся ультразвукове дослдження длянки ши), визначення тиреотропного гормона (ТТГ), вльного тироксину (вТ4), тиреоглобул'му, антитл до тиреоглобул'му, непряма ларингоскопя. Кл'1н '1чн '1 ознаки УГ в перюд ново-народженост оцнювалися в балах, за шкалою Апгар. Статистичний анал'з даних проводився з викорис-танням програми Statistica 6.0. Результати. Дистопя ЩЗ дагностована в 59,1 %, зокрема: в п'д'язикову длянку (5 випадкв), кор':нь язика (2), пдщелепну длянку (2), яремну ямку (1), не уточнено (2). Стан атирео-зу не встановлено. У типовому мюц ЩЗ в 'зуал'зувалася в трьох пац 'ент'в. Мед 'ана ТТГ на першому етап скриннгу в дтей основно) групи становила 38 мОд/л (24,2-122,4 мОд/л), у груп порiвняння — 2,03 мОд/л (1,7-2,6 мОд/л). Рiвень вТ4 коливався вд 0,49 до 14,7 пмоль/л, у середньому становив 2,37 пмоль/л. У тре-тини дтей ¡з УГ встановлено вдставання в емоцйному розвитку, супутню соматичну патолопю, у 13,6 % дтей були виявлен уроджен вади розвитку iнших органiв (пдронефроз, подвоення нирок, двостороннi паxовi грижi). У 40,9 % хворих з УГ родичi страждали вд захворювань ЩЗ. Висновки. Серед рiзниx форм УГ найчастше трапляеться дистопя ЩЗ (59,1 %). Вiрогiдниx вiдмiнностей у рiвняx ТТГ i вТ4 у дтей ¡з дис-топею ЩЗ i дтей iз типово розташованою залозою не виявлено. Кльксть клнчних ознак не залежала вд вiку дитини на момент встановлення д'агнозу та форми ппотиреозу. У дтей з УГ встановлено затзнле формування рухових навичок, емо^йних реак^й, компоненлв пзнавальноf дiяльностi. Бльше нж третина дтей з уродженим ппотиреозом мають супутню соматичну патолопю. Ключовi слова: дти; уроджений ппотиреоз
Вступ
Уроджений ппотиреоз (УГ), як найбшьш поширена спадкова патолопя щитоподiбноI залози (ЩЗ), накладае серйозний сощальний, економiчний та психолопчний тягар як на ам'ю, у якш народилася хвора дитина, так i на суспшьство [1]. Це тяжке ендокринне захворювання дитячого вжу зумовле-не зниженням функцп ЩЗ у результат дефщиту тиреохдних гормошв або периферичною резистент-шстю до них в органiзмi дитини [2].
У репонах зобно! ендемп ютотно шдвищуеться ризик народження дггей з УГ порiвняно iз загаль-ними показниками в популяцп. Дефщит тирео!д-
них гормошв призводить до уповшьнення розвитку мозку, зменшення кшькосп нейрошв i глiальних клггин, зниження вмюту мiелiну, зниження щшь-ност аксошв i синапав, що впливае на психомо-торний, мовленневий та штелектуальний розвиток дитини [3].
Вважаеться, що УГ — найчастша причина за-тримки розумового розвитку. Якщо хворобу вчасно не дiагностувати, викликаш нею порушення стають необоротними. Фатальним змшам у нервовш i юст-ковш системах, затримщ росту й розвитку дитини можна запоботи лише своечасним призначенням замюно! терапп тирео!дними гормонами [4].
© <^жнародний ендокринолопчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Сорокман Тамта Василiвна, доктор медичних наук, професор, кафедра педiатрií та медичноТ генетики, Вищий державний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний уыверситет», пл. Театральна, 2, м. Черывць 58002, УкраТ'на; е-mail: t.sorokman@gmail.com For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD, PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Higher State Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Theatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: t.sorokman@gmail.com
Частота УГ коливаеться вiд 1 випадку на 4000— 5000 немовлят у бвроп й Швшчнш Америцi до 1 випадку на 6000—7000 новонароджених у Японп [5—8]. За статистичними даними МОЗ Укра!ни, поширенiсть гiпотиреозу в д!гей не перевищуе 0,035 %. Однак вщносно невисокий показник може бути пояснений низьким рiвнем дiагностики дано-го патологiчного стану внаслiдок варiабельностi й низько! специфiчностi його симптомiв.
Термiн «уроджений гшотиреоз» у даний час ви-користовуеться для позначення гшотиреозу будь-якого генезу, що манiфестуе й дiагностуеться при народженш. З метою ранньо! дiагностики УГ у ба-гатьох кра!нах свиу проводиться неонатальний скринiнг [9]. Початковим прюритетом неона-тального скринiнгу на УГ е виявлення всiх форм первинного гшотиреозу. Найбшьш чутливим тестом для визначення первинного гшотиреозу е визначення концентрацп тиреотропного гормона (ТТГ). Особлива увага придшяеться вщбору спещальних категорiй новонароджених iз шдви-щеним ризиком УГ: недоношенi новонароджеш дiти; дiти з низькою й дуже низькою масою тiла при народженш; хворi дiти з недоношених новонароджених, якi знаходяться в неонатальних ввд-дiленнях штенсивно! терапп; багаторазовi пологи (зокрема, одностатевi близнюки).
В основi бiльшостi випадкiв (70—85 %) УГ лежать уроджеш аномал!! розвитку ЩЗ, значно рщше (5—20 %) — дисгормоногенез (уроджеш дефекти бюсинтезу гормонiв включають порушення захвату, оргашфжацп, зв'язування йоду, змши активностi дейодиназ i аномалп синтезу, накопичення та ви-вшьнення тиреоглобулшу (ТГ)) [9].
Видiляють такi форми уроджено! аномалп ЩЗ: вiдсутнiсть функцюнуючо! тканини ЩЗ в оргашз-мi (атиреоз, агенезiя); атипово розташована ЩЗ (ектошя, дистопiя); недорозвинення й зменшен-ня розмiрiв ЩЗ (гiпоплазiя). Частота рiзних форм дисгенезп ЩЗ може варшвати (ектопiя — вiд 45 до 62 %, агенезiя — вщ 13 до 35 %, гiпоплазiя — вiд 2 до 5 %) [10]. При використанш декшькох методiв дiагностики (визначення рiвня ТТГ, ТГ, ультра-звукове дослщження (УЗД) ЩЗ, сцинтиграфiя ЩЗ) частота виявлення рiзних форм змiнюеться, а саме: ектопя — 17—25 %, агенезiя — 45—56 %, п-поплазiя — 15—20 %. У лiтературi описанi ексклю-зивнi випадки ектош! тирео!дно! тканини в мюця, вщдалеш вiд шляху мпрацп ЩЗ, зокрема штракар-дiально, субдiафрагмально, у стшку дванадцяти-пало! кишки, ворота печшки, жовчний мiхур [11]. У цих випадках можна припустити аномальну мь грацiю або гетеротопiчне диференцшвання незрь лих ендодермальних клiтин. Бiохiмiчним маркером наявностi тирео!дно! тканини в органiзмi е ТГ [12]. Його концентрацiя в сироватцi кровi хворих iз пер-винним УГ вказуе на наявшсть тканини ЩЗ i сту-пiнь й активностi.
Мета досЛдження — встановити частоту та ви-явити клiнiчнi особливостi рiзних форм уродженого гiпотиреозу в дггей.
Матерiали та методи
Проаналiзовано медичну документацго 22 хворих на УГ (14 дiвчаток, 8 хлопчикiв) вжом вiд 1 до 14 рок1в (основна група). Для пор1вняння проана-лiзовано результати обстеження 20 дггей вiком в!д 1 мiсяця до 6 роюв з оцiнкою !х фiзичного й нер-вово-психiчного розвитку. Критер!! вiдбору осiб для дослщження включали: встановлений ранiше дiагноз первинного УГ за програмою неонатального скриншгу, проживання на територ!! Чершвецько! обласп, вiк 1—14 рокiв.
УЗД д!лянки ши! проводилося в режимi реального часу на стащонарному сканерi Siemens Sonoline 450, укомплектованому лшшним датчиком частотою 7,5 МГц з визначенням локалiзацГi, розмiрiв, структури й ехогенносп тиреощно! тканини. Визначення ТТГ (референтний штервал: 0,4—4,5 мОд/л), в!льного тироксину (вТ4) (референтний штервал: 9,14—23,8 пмоль/л), антитiл до тиреоглобулшу (референтний штервал: 0—34 мМО/л) у сироватщ кровi проводилося на iмунохiмiчному аналiзаторi Axsym® (Abbott Diagnostic Division, США). Рiвень тиреоглобулшу визначався методом iмуноферментного ана-лiзу за допомогою наборiв Orgentic Tg (Нiмеччина) (референтний iнтервал: 0,0—40,0 нг/мл). З метою визначення локал^зацп дистотчно розташовано! ЩЗ д1ти оглядалися оториноларингологом 1з про-веденням непрямо! ларингоскоп!!. Для визначення р1зних форм УГ користувалися такими критер1я-ми: дистоп!я — визначення в нетипових мюцях ЩЗ методом УЗД, р1вень ТГ кров! > 0 нг/мл; атиреоз/ агенез1я — ЩЗ не визначаеться при УЗД, ТГ кро-в1 — 0 нг/мл; гшоплаз!я — визначаеться ЩЗ змен-шених розм1р1в у типовому м1сц1 при УЗД, ТГ кро-в1 > 0 нг/мл; дисгормоногенез — визначення ЩЗ нормальних або зб!льшених розм1р1в у типовому мгсщ при УЗД, ТГ кров! > 0 нг/мл.
Клшчш ознаки УГ у перюд! новонародженосп оц1нювалися в балах за шкалою Апгар, що включала 10 ознак: набряк обличчя (2 бали), запори (2 бали), пупкова грижа (2 бали), блщсть шк1ри (1 бал), жов-тяниця понад 3 тижш (1 бал), м'язова слабк1сть (1 бал), зб!льшення язика (1 бал), вщкрите мале т1м'ячко (1 бал), маса т!ла при народженн! понад 3500 г (1 бал), ваптнють понад 40 тижшв (1 бал).
Нервово-псих1чний розвиток д1тей ощнюва-ли таким чином: на першому рощ життя за допомогою скриншгово! кшькюно-якюно! методики (Журба Л.Т., Мастюкова О.М., 1981), що м1стить 10 показниюв (голосов! реакц!!, сенсорн! та сенсор-но-моторн1 реакц!!, безумовн! рефлекси, наявшсть асиметричного шийного тон1чного рефлексу, лан-цюгових симетричних рефлекс1в, стан м'язового тонусу, черепно-мозкових нерв1в, мал! аномал!! розвитку, наявшсть патолопчних рух1в, комушка-тивн1сть), у в1ц1 в!д одного до трьох рок1в викорис-товували методичн! рекомендацп для ощнки психомоторного розвитку д1тей раннього в1ку (Панасюк А.Ю., Бударева Л.А., 1984).
Статистичний анал1з даних проводився з вико-ристанням програми Statistica 6.0. Для опису виборок
розраховували медiану, верхнiй i нижнiй квартиль Порiвняння значень показникiв у двох вибiрках проводили за допомогою критерiю Манна — Уiтнi. Для ан^зу залежностi мгж показниками розраховували коефщент кореляцп Спiрмена й ощнювали його статистичну значимiсть (р < 0,05).
Результати
Серед 22 хворих дистопiя ЩЗ дiaгностовaнa в 59,1 %, зокрема: в тд'язикову дглянку (5 ви-пaдкiв), коршь язика (2), пiдщелепну дiлянку (2), яремну ямку (1), не уточнено (2). Наявшсть ЩЗ у нетиповому мгсщ без визначення шшо! лока-лiзaцii пiдтверджувaлaся пiдвищеним рiвнем ТГ. Стану атиреозу (повна вщсутшсть функщонуючо! тканини ЩЗ) не встановлено. У типовому мю-цi ЩЗ вiзуaлiзувaлaся в трьох пaцiентiв: в одного
ЩЗ розташована в типовому мгсщ, однак П об'ем збiльшений, а рiвень ТГ пiдвищений, що вказуе на можливий дисгормоногенез, у шести дггей об'ем ЩЗ зменшений, що було розщнено нами як гшо-плaзiя ЩЗ.
Показники ТТГ у капглярнш кровi новонаро-джених дггей нaведенi в табл. 1. Медiaнa ТТГ на першому етaпi скриншгу в дiтей основно! групи становила 38 мОд/л (24,2—122,4 мОд/л), у груш по-рiвняння — 2,03 мОд/л (1,7—2,6 мОд/л). Рiвень вТ4 коливався вщ 0,49 до 14,7 пмоль/л, у середньому — 2,37 пмоль/л. Вiрогiдних вщмшностей у рiвнях ТТГ i вТ4 у дггей iз дистопiею ЩЗ i у дггей iз типово роз-ташованою ЩЗ не виявлено.
Клшчш симптоми на момент встановлення дia-гнозу УГ змiнювaлися вiд !х вiдсутностi до нaявностi одночасно семи симптомiв (табл. 2, 3).
Таблиця 1. Показники ТТГ у каплярн'й кров'1 новонароджених дтей
PiBeHb ТТГ, мОд/л n %
20-50 12 54,5
51-100 8 36,3
> 100 2 9,1
Таблиця 2. Частота кл'н'чних ознак у дтей з уродженим ппотиреозом
Ознака n %
Набряк обличчя 18 81,8
Запори 17 77,2
Пупкова грижа 10 45,4
Блщють шюри 19 86,3
Жовтяниця понад 3 тижш 13 59,1
М'язова слабкють 10 45,4
Збтьшення язика 9 40,1
Вщкрите мале лм'ячко 7 31,8
Маса тта при народженш понад 3500 г 17 77,2
Ваптнють понад 40 тижшв 7 31,8
Таблиця 3. Частота поеднання р 'зних кл'н'чних ознак у дтей з уродженим ппотиреозом та ступнь ¡х вираженост
Кшькгсть ознак n % Кшьмсть балiв n %
1 - - 0-2 1 4,5
2 1 4,5 3-5 2 9,1
3 5 22,7 6-8 6 27,2
4 7 31,8 9-11 9 40,1
5 5 22,7 11-13 4 18,1
6 2 9,1
7 2 9,1
8 - 31,8
9 - 77,2
10 - 31,8
Кiлькiсть кл1н1чних ознак не залежала вщ в1ку дитини на момент встановлення дiагнозу та форми ппотиреозу.
Аналiзуючи розвиток статомоторних функцiй, виявили, що з вiком дiти все бгльше вщставали за термiнами розвитку, що впливало надалi на затрим-ку розвитку дрГбно! моторики. У третини дгтей з УГ встановлено вщставання в емоцiйному розвитку. Таю сенсорш реакцГ!, як зорова фiксацiя, слухове зосередження, типовi для цього вжу, викликали-ся непостiйно в кожно! четверто! дитини з УГ. Уже в першi 3 мгсящ життя запiзнювалося формування емоцiйних симптомокомплекав i способiв взаемо-дГ! з дорослими.
На першому роцi життя середш показники кгль-юсно! ощнки нервово-психiчного розвитку дiтей з УГ були ютотно нижчими порiвняно з контролем (середня сума балiв 20,3 ± 0,8 проти 27,1 ± 0,7 у групi порiвняння, табл. 4). У дггей iз високим рГв-нем ТТГ при народженш (> 50 мОд/л) рееструва-лися нижш показники психГчного розвитку в таю вжовГ перiоди (19,6 ± 0,2 бала). У двох дгтей ¡з по-казником ТТТ понад 100 мОД/л визначено затрим-ку нервово-психГчного розвитку (18,8 ± 0,2 бала). Лише 54,5 % дггей основно! групи на першому рощ життя мали нормальний рГвень нервово-психГчно-го розвитку.
Вщзначено затримку передмовленневого розвитку: поява гулшня (з 5—6 мюящв) спостеряилося лише в 7 (31,8 %) дггей ¡з УГ, на той час як у груш по-рГвняння цей показник спостерГгався в 85 % дгтей.
Лепет характеризувався одномангтними звуковими поеднаннями. До 10 мюящв життя дли з УГ не ви-мовляли слова, в 1 рж таких дггей було 81,6 %. Лише двое дгтей ¡з УГ мали у своему активному словнику 2—3 слова. Фразове мовлення з двох слГв з'явилося до 1,5 року в 9,1 % дггей, на той час як формування фразового мовлення спостерГгалося в 95 % дь тей групи порГвняння (р < 0,001). В усГх дгтей з УГ зазначалося затзнювання всГх етатв становлення мовленнево! функцГ!, у них була вщсутня штонацГя прохання й питання в звукопоеднаннях, слабко ви-ражена штонацшно-мелодична ¡мггацГя фрази.
Бгльше половини дгтей з УГ вщрГзнялися пасив-нютю, малорухомютю (табл. 5). Лише 45,4 % дгтей могли здшснювати одночасно статичну й динамГчну координацго рук.
Бгльше третини дгтей з УГ мали супутню сома-тичну патологго, у тому числГ зГ сторони сечовидгль-но! системи — у 7 хворих, дигестивно! — у 8 оаб, ¡мунно! — у 4 оаб, дихально! — у 3 оаб, серцево-судинно! — у 5 оаб, ендокринно! — у 2 оаб. Пере-важаючого ураження будь-яких оргашв Г систем, а також залежност характеру супутньо! патологи вщ етюлогп УГ не вщзначено. У 13,6 % дгтей були виявлеш уроджеш вади розвитку шших оргашв (пдронефроз, подвоення нирок, двосторонш пахо-вГ гриш), в основному у хворих на УГ, зумовлений дистошею ЩЗ. Це узгоджуеться з результатами ш-ших дослщжень, у яких показано, що серед пащен-пв ¡з дисгенезГею ЩЗ частота уроджених вад шших оргашв становить вщ 5 до 16 % [13, 14].
Таблиця 4. Показники нервово-псих'чного розвитку дтей з уродженим ппотиреозом на першому роц життя (бали)
Група BiK
1 Mic. 1 piK
Основна група (n = 22) 20,3 ± 0,8* 21,4 ± 0,9*
Група порiвняння (n = 20) 27,1 ± 0,7 28,8 ± 0,5
ПримТка: * — р'зниця в'рог'щна м'ж показниками основноI групи та групи пор'1вняння (р < 0,01).
Таблиця 5. Особливост психомоторного розвитку дтей з уродженим гпотиреозом вком вщ одного року до трьох роюв життя (%)
Показники руховоУ активност Д^и з уродженим ппотиреозом (n = 22) Д^и групи поpiвняння (n = 20)
Рухова активнють
Достатня (багато рухаеться, захоплюеться рухливими iграми) 45,4* 90,0
Знижена (мало рухаеться, перевагу вщдае спокмним iграм) 54,6* 10
Складнi рухи, швидкють, точнють
Вдаються 45,4* 95
Не вдаються 54,6* 5
To4Hi рухи, динам'чна координа^я рук одночасно, швидкють, точнють
Вдаються 45,4* 85
Не вдаються 54,6* 15
Примтка: * — р'зниця в 'рог'щна м'ж показниками основноi групи та групи пор'1вняння (p < 0,01).
Обговорення
У науковш медичн1й л1тератур1 вщзначаеть-ся висока частота юст ЩЗ. При цьому передба-чаеться зв'язок !х походження з персистенц1ею щитошд'язиково! протоки, юстозною дегенерац1ею кластер1в фол1кулярних кл!тин, що вщокремилися в!д дисгенетично! ЩЗ i завершили м1грац1ю до мгс-ця звичайного положення ЩЗ [11, 15]. У нашому досл1дженн1 встановлено 2 випадки (9,1%) брахю-генних юст ши! в поеднанн! з дистотею ЩЗ.
При анал1з1 генеалопчного анамнезу виявлено, що у 40,9 % хворих !з УГ родич! страждали в1д за-хворювань ЩЗ, переважно це особи жшочо! стат1, зокрема матер!. Серед б1льш вщдалених родич1в (другого, третього, четвертого ступешв спорщне-ност1) в1д патолог!! ЩЗ також частше страждали ж1нки (65 %). Однак у цьому дослщженш врахову-валися т1льки анамнестичн! дан! Для б!льш точно! оц1нки амейно! складово! щодо захворювань ЩЗ, мжроаномалш розвитку ЩЗ потр1бн1 додатков! об-стеження.
Отже, застосування комплексного д1агностич-ного тдходу, що включае УЗД д!лянки ши!, визна-чення р1вня тиреоглобулшу кров1, дозволяе над1йно диференц1ювати основш форми уродженого г1поти-реозу.
Висновки
1. Серед р1зних форм уродженого гшотиреозу найчаст1ше трапляеться дистоп1я щитопод1бно! за-лози (59,1 %).
2. В1ропдних вщмшностей у р1внях ТТГ i вТ4 у д1-тей !з дистоп1ею щитопод!бно! залози й д!тей !з ти-пово розташованою щитопод1бною залозою не ви-явлено.
3. Кльюсть кл1н1чних ознак не залежала в!д в1ку дитини на момент встановлення д1агнозу й форми г1потиреозу та змшювалася в1д !х в1дсутност1 до на-явност! одночасно семи симптом1в.
4. У д1тей !з уродженим г1потиреозом встановлено зап1зн1ле формування рухових навичок, емоцш-них реакцш, компонент1в тзнавально! д1яльност1.
5. Б!льше третини д1тей !з уродженим гшотирео-зом мають супутню соматичну патолог!ю. Пере-важаючого ураження будь-яких орган1в i систем, а також залежност! характеру супутньо! патолог!! в1д етюлогп уродженого гшотиреозу не вщзначено. У 13,6 % д!тей виявлен! уроджен! вади розвитку ш-ших орган!в, в основному у хворих на уроджений г!потиреоз, зумовлений дистоп!ею щитопод!бно! залози.
Конфлiкт штереав. Автор заявляе про вщсутшсть конфл1кту !нтерес1в при пщготовш дано! статт1.
References
1. Kaminskiy AV, Kovalenko AN, Teplaya EV. Problem of iodine deficiency in Ukraine: prevention in children, pregnant and adults. Mezhdunarodnyiy Endokrinologicheskiy Zhurnal. 2011;6(38):18-22. (In Russian).
2. Bruno De Benua, Shvets OV. Elimination of iodine deficiency is one of the key health problem. Mezhdunarodnyiy Endokrinologicheskiy Zhurnal. 2011;6(38):9-17. (In Russian).
3. Pardo Campos ML, Musso M, Keselman A, Gruneiro L, Bergada I, Chiesa A. Cognitive profiles of patients with early detected and treated congenital hypothyroidism. Arch Argent Pedi-atr. 2017;115(1):12-7. doi: 10.5546/aap.2017.eng.12.
4. Zhukov AO. Caused by the iodine deficiency delay of psychical development and syndrome of deficit of attention. Zhurnal nevrologii ipsihiatrii. 2007;6:4-16. (In Russian).
5. Ford G, LaFranchi SH. Screening for congenital hypothyroidism: a worldwide view of strategies. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2014;28(2):175-87. doi: 10.1016/j. beem.2013.05.fJ08.
6. Loeber JG. Neonatal screening in Europe; the situation in 2004. Journal of Inherited Metabolic Disease. 2007;30(4):430-438. doi: 10.1007/s10545-007-0644-5.
7. Bastug O, Korkmaz L, Halis H, Memur S, Korkut S, Oz-demir A, Gunes T, Ozturk MA, Kurtoglu S. Thyroid status of iodine deficient newborn infants living in central region of Turkey: a pilot study. World J Pediatr. 2017 Feb 14. doi: 10.1007/s12519-017-0017-6.
8. Parks JS, Lin M, Grosse SD, Hinton CF, Drummond-Borg M, Borgfeld L, et al. The impact of transient hypothyroidism on the increasing rate of congenital hypothyroidism in the United States. Pediatrics. 2010;125 Suppl 2:54-63. doi: 10.1542/peds.2009-1975F.
9. Hopfner S, Koehler N, Hopfner B, Rauterberg EW. Neonatal screening for congenital hypothyroidism in Germany. The development of concerned children in retrospect analysis using the federal state "Hessen". Klin Pediatr. 2007;219(4):206-11. (In German). doi: 10.1055/s-2006-921579.
10. Nasirova UF. Influence of iodine deficiency on the thyroid gland and neuropsychological development of children with neonatal transient hypothyroidism. Problemyi endokrinologii. 2006;52(5):15-7. (InRussian).
11. Fagman H, Nilsson M. Morphogenetics of early thyroid development. Mol Endocrinol. 2011;46:33-42 doi: 10.1677/ JME-10-0084J.
12. Zimmermann MB, Aeberli I, Andersson M, Assey V, Yorg JA, Jooste P, et al. Thyroglobulin is a sensitive measure of both deficient and excess iodine intakes in children and indicates no adverse effects on thyroid function in the UIC range of 100-299 Mg/L: a UNICEF/ICCIDD study group report. J Clin Endocrinol Metab. 2013;98:1271-80 .doi: 10.1210/jc.2012-3952.
13. Kollati Y, Ambati RR, Reddy PN, Kumar NS, Patel RK, Dirisala VR. Congenital Hypothyroidism: Facts, Facets & Therapy. Curr Pharm Des. 2017Feb 6. doi: 10.2174/13816128236661 70206124255.
14. Rastogi MV, LaFranchi SH. Congenital hypothyroid-ism. Orphanet J Rare Dis. 2010 Jun 10;5:17. doi: 10.1186/17501172-5-17.
15. Peiris AN, Oh E, Diaz S. Psychiatric manifestations of thyroid disease. J South Med. 2007;100(8):773-4. doi: 10.1097/ SMJ.0b013e3180f62916.
OTpuMaHO 15.05.2017 ■
Сорокман Т.В.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Врожденный гипотиреоз: частота и клинические особенности различных форм
Резюме. Актуальность. Врожденный гипотиреоз (ВГ), как наиболее распространенная наследственная патология щитовидной железы (ЩЖ), накладывает серьезный социальный, экономический и психологический груз как на семью, где родился больной ребенок, так и на общество. Цель исследования — установить частоту и выявить клинические особенности различных форм врожденного гипотиреоза у детей. Материалы и методы. Проанализирована медицинская документация 22 больных с ВГ (14 девочек, 8 мальчиков) в возрасте от одного месяца до шести лет (основная группа) и 20 здоровых детей соответствующего возраста с оценкой их физического и нервно-психического развития. Всем детям проводились ультразвуковое исследование области шеи, определение тиреотропного гормона (ТТГ), свободного тироксина (свТ4), тиреоглобулина, антител к тиреоглобулину, непрямая ларингоскопия. Клинические признаки ВГ в периоде новорожденности оценивались в баллах по шкале Апгар. Статистический анализ данных проводился с использованием программы Stаtisticа 6.0. Результаты. Дистопия ЩЖ диагностирована у 59,1 %, в том числе: в подъязычную область (5 случаев), корень языка (2), подчелюстную область (2), яремную ямку (1), не уточнено (2). Состояние ати-реоза не установлено. В типичном месте ЩЖ визуали-
зировалась у трех пациентов. Медиана ТТГ на первом этапе скрининга у детей основной группы составила 38 мЕд/л (24,2—122,4 мЕд/л), в группе сравнения — 2,03 мЕд/л (1,7—2,6 мЕд/л). Уровень свТ4 колебался от 0,49 до 14,7 пмоль/л, в среднем 2,37 пмоль/л. У трети детей с ВГ установлены отставание эмоционального развития, сопутствующая соматическая патология, у 13,6 % детей были обнаружены врожденные пороки развития других органов (гидронефроз, удвоение почек, двусторонние паховые грыжи). У 40,9 % больных с ВГ родственники страдали заболеваниями ЩЖ. Выводы. Среди различных форм ВГ чаще всего встречается дистопия ЩЖ (59,1 %). Достоверных различий в уровнях ТТГ и свТ4 у детей с дистопией ЩЖ и детей с типично расположенной ЩЖ не обнаружено. Количество клинических признаков не зависело от возраста ребенка на момент постановки диагноза и формы гипотиреоза и варьировало от их отсутствия до наличия одновременно семи симптомов. У детей с врожденным гипотиреозом установлено запоздалое формирование двигательных навыков, эмоциональных реакций, компонентов познавательной деятельности. Более трети детей с врожденным гипотиреозом имеют сопутствующую соматическую патологию. Ключевые слова: дети; врожденный гипотиреоз
T.V. Sorokman
Higher State Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
The congenital hypothyroidism: the incidence and clinical features of different forms
Abstract. Background. Congenital hypothyroidism (CH) as the most common hereditary thyroid pathology is a serious social, economic and psychological burden for a family, where the sick child was born, as well as for the society. The purpose of our study was to evaluate the disease incidence and to detect the clinical features of various forms of congenital hypothyroidism in children. Materials and methods. Twenty two medical records of patients with CH (14 girls, 8 boys) aged 1 month to 6 years (experimental group) and 20 healthy children of the correspondent age were analyzed, and the further assessment of their physical and neuropsychological development was conducted. All children underwent the ultrasound examination of the neck region, indirect laryngoscopy; thyroid-stimulating hormone (TSH), thyroglobulin antibodies, free thyroxine (fT4), thyroglobulin tests were also performed. Clinical signs of CH in the neonatal period were estimated according to the Apgar scores. Statistical analysis was performed with the aid of the Statistica 6.0 program. Results. The thyroid dystopia was diagnosed in 59.1 % of cases, in particular: in the hyoid area (5), the root of the tongue (2), submandibular area (2), jugular fossa (1), unspecified (2). The median of TSH in the first stage of screening in children of the main group was 38 mU/l (24.2—122.4 mU/l), in the comparison group — 2.03 mU/l (1.7-2.6 mU/l). The fT4 level ranged from 0.49 to 14.7 pmol/l, on average — 2.37 pmol/l. The number of
clinical signs was not dependent on the age neither on the form of hypothyroidism at the moment of diagnosis. With age, children's development increasingly lags behind those of correspondent age contributing to further development of fine motor delay. In 40.9 % of patients with CH, the relatives suffered from thyroid disease. conclusions. The thyroid dystopia is the most common among various forms of congenital hypothyroidism (59.1 %). The reliable differences in TSH and fT4 levels were not found in children with thyroid dystopia and those with typically located thyroid gland. The number of clinical signs was not dependent on the age neither on the form of hypothyroidism at the moment of diagnosis and varied from their absolute absence to presence of seven symptoms at the same time. A delayed formation of motor skills, emotional reactions, the components of cognitive activity was observed in children with congenital hypothyroidism. More than one-third of children with congenital hypothyroidism have concomitant somatic pathology. The predominant lesions of any organs and systems and dependence of the nature of comorbidity on the etiology of congenital hypothyroidism were not observed. In 13.6 % of children, the congenital malformations of other organs were found, mainly in patients with congenital hypothyroidism caused by thyroid dystopia.
Keywords: children; congenital hypothyroidism
