CC BY
15
ходиться piBeHb освiти та естетичного наповнення суб'екта сучасного суспiльства.
2. Входять в моду i побут дизайнерсьш, висо-кохудожнi татуювання. В зв'язку з процесом розви-тку промисловост та створенню безпечних тгмен-пв, широкою обiзнанiстю населения, знаниями та вмшням майстрiв тату - tattoo artist ^жнародний термiн), завдяки естетичному початку i 1х майстер-носп в передачi кольору та тш, композицп та ефек-
ту об'емного зображення, татуювання деформуеться позитивно.
3. Розумшня напрямiв, видiв та функцш в клановому татуюваннi безперечно вщб'еться в худож-ньому розвитку особистостi в сучасному свiтi. Функ-цiонально татуювання виводить на прившейну скла-дову замiсть паспортизацшно! функци - функцiю декоративно -естетичну.
Лiтература
1. Хамбли У. Д. История татуировки. Знаки на теле. Ритуалы, верования, табу. Москва: Центрполиграф, 2014. 272 c.
2. Леви-Строс К. Структурная антропология. Москва, 2001. 512 с.
3. Полосьмак Н. В. Поховання знатно! Пазириксько! жшки. 1996. 167 с.
4. Балдаев Д. С. Татуировки заключенных. Санкт-Петербург: Лимбрусс пресс, 2006. 168 с.
5. Медникова М. Б. Неизгладимые знаки: татуировка как исторический источник. Москва: Языки славянских культур, 2007. 220 с.
6. Пирожков В. Ф. Законы преступного мира молодежи. Криминальная субкультура. Гл. 4. Тверь: Изд. Приз, 1994. 320 с.
7. Queen W. Under and Alone. Random House, 2005. 228 p.
8. Kusters A. Odo Yakuza Tokyo // Zabrozas. Burn Magazine. 224 p.
9. Барановский В. А. Искусство татуировки. Москва: Славянский дом книги, 2002. 320 с.
10. Бодалёв А. А. Вершина в развитии взрослого человека. Москва, 1998. 278 с.
Рекомендовано до публгкацИ доктор наук з мистецтвознавства Михайлова Р. Д.
Дата надходження рукопису 10.05.2018
Кротевич Олександр Володимирович, директор, дизайн-студiя, Кшвський нацюнальний ушверситет технологш та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Ки1в, Украша, 01011 E-mail: aleksandrr_44@ukr.net
УДК 397:391.91
Б01: 10.15587/2313-8416.2018.140132
ВПРОВАДЖЕННЯ ТА М1СЦЕ ЧЕРВОНОГО КОЛ1РУ, ЯК ОСНОВИ В ТРАДИЦ1ЙНИХ КРОЛЕВЕЦЬКИХ РУШНИКАХ.
© Л. В. Кротевич
У статтi з'ясовам особливостi художнього етнографiчного витвору укратськоХ Слобожанщини -Кролевецький рушника. Розглянута технологiя виготовлення сировини для стародавнього ткацького ви-робництва, а також особливостi мотивiв в структурi малюнюв та кольорiв, як використовували май-стри. Розставлеш акценти впливу на унiкальнiсть особливого стилю Кролевецького рушника та 1х приз-начення за композицтним ршенням на особливi поди життя мешканцiв та сустльства в цшому Ключовi слова: Кролевецький рушник, Слобожанщина, художнш, етнографiчний, витвiр, ткацтво, чер-воний колiр, композицИ
1. Вступ
В умовах рiзних економiчних змш сустльство звертаеться до вщродження вдентичних щнностей - в даному випадку, ввдродження Слобожанщини. Ви-вчення, збереження традицш набувае найважлившо-го значення в сьогоденш. Дослвдити композицшну особливють та кольоровi ршення художнього ткацт-ва Кролевеччини, охарактеризувати явище, яке пов'язане з нацюнальною свщомютю i культурним вихованням молодi та обгрунтувати мюце i роль украшського традицшного народного промислу в естетичному i культурному простора Проаналiзувати
визначну роль украшських амейних традицш , в яких рушник постае атрибутом молод1жно1 моди, та передае шформацш майбутшм поколшням, ввдро-джуючи iнтерес до свого родоводу, до рiдного краю .
2. Лггературний огляд
В статп вказуеться на те, що зростаючий попит на тему ввдродження юторично! пам'ятi та автен-тичностi регiону мае свое продовження та мiсце в ю-нуванш поглибленого вивчення. Рiзнi дослiдники [1, 2] розкривали окремi проблеми нацюнально! вден-тичностi, дослвджували iсторичний симбюз рiзних
культур в рiзних епохах, в тому числ !х вплив на ми-стецькi вироби Слобожанщини. Але про вплив ко-льорiв на композицшне та традицiйно- художне тка-цтво, насамперед Кролевецьких рушникiв говорилося уривково та побiжно вiд цiеi проблематики. Вбача-еться, що вплив червоноi нитки, як кольору е осново-положним i домiнантним в тематищ композицiйних рiшень, в передачi сенсшного навантаження, в пере-дачi культури нащадшв через поколiння.
3. Мета та задачi досл1дження
Мета даного дослiдження полягае в визначеннi мюця червоного кольору нитки, як основного в худо-жнiх традицiйних виробах - Кролевецьких рушниках.
Для досягнення мети були поставленi наступнi
задача
1. Довести характерну особливiсть проектуван-ня ткацьких форм i образiв Кролевецьких рушникiв.
2. Визначити основний домшантний колiр нитки в ушкально^ндивщуальному стилi Кролевецькоi вишивки та ткацтва.
4. Червоний колiр, як основа традицiйних Кролевецьких рушнишв
Кролевецький рушник - особливий художнш витвiр етнографiчного украшського краю шд старо-давньою назвою Слобожанщина. Назва регiону ввд-
булась з типу поселень, що користувалися бшьшими вольностями, нiж у глибинi держави, - мiсцевостi, назва яких, у свою чергу, вiдбуваеться з слова свобо-ди - поселення в№них укранських городових коза-кiв i селян. В першiй половинi XIII столггтя, пiд час монголо-татарського нашестя, багатi слов'янськi поселення були знищеш, а край розсипаний. В середиш XIII столiття цi землi вiдiйшли до Золото1' Орди, а ш-сля битви на Сишх Водах в 1362 роцi ввшшли до складу Великоi князiвства Литовського. А вже з XVI столптя бшьшють земель сучасно1' Слобожанщини перейшли до складу Московського князiвства. Вс цi подii вiдзначились подалi в ткацьких виробах цього краю. Перша згадка про Кролевецьш рушники дату-еться 1693 роком [3].
Своерщна технологiя заготiвлi сировини для тодшнього ткацького виробництва. Спочатку виби-рали плоскiнь - стебла чоловiчого роду конопель, яш давали бiльш тонке волокно i швидше дозрiвали. По-тiм брали жiночi стебла, вибираючи 1'х iз землi з ко-рiнням. Ставили в копицi на пол^ щоб висохли стебла, там же i молотили. Шсля чого вiдвозили додому, мочили в ставках або рiчках, знову висушували, терли, шарпали i м'яли ногами. Не менш складним був процес прядiння нитки за допомогою веретена [4]. I тiльки в XIX ст. прядка замшила веретено i полегши-ла працю (рис. 1).
Рис. 1. Ткацький станок XIX ст. в музе1' м. Кролевець
У ХУТ-ХУШ столiттях через Слобожанщину пролягали великi торговельнi шляхи. Вони пов'язува-ли росiйськi землi з Чорним морем .Через це стали проводити ярмарки в Харков^ Кролевцi, Охтирцi, Сумах [5].
Наш предки -ткачi використовували переваж-но три базових кольори - бший, чорний, червоний.
Кролевецькi ткачi використовували лише два ,червоний i бший. Чому саме цi ?
Бший колiр символiзував з давнини прослр, який розташований мiж небом i землею. Вважаеться, що вiн символ свободи, цнотливюп i чистоти. З бь лим кольором поеднуеться вся колiрна гамма. Бiлий колiр багатий своею чистотою, бо несе в собi весел-
ковi кольори, на якi розпадаеться, коли зустрiчаeться з чистими краплями небесно! води, як райдуга. Тож у його небесно-свилш чистотi - гармошя всiх кольо-рiв, як в Боговi - гармонiя цiлого свиу. В бiлих ко-льорах Служба Божа на Рiздво Христове, Вознесшня i Преображения Господне, а також на Благовщення i ранкова Служба на Великдень [6]. Таким чином, бь лий колiр асоцiюеться з денним свилом, а також з провщною силою. Це знали нашi пращури, це вщтво-рювали майстри на ткацких виробах.
Червоний колр - колiр краси, радостi, бажання -тому що з червоним кольором були пов'язаиi благi по-бажаиия. Вбрання Богоматерi було червоним, що було пов'язано з материнством, з подовженням роду .
Таким чином - колiр - це не абстракщя, то, до чого ми звикли вже в XIX столгтп.
У Середньовiччi колiр не був поверхневим, вш був сутнiсним. Червоний - колiр священно! кровi Христа, пролито! в iм'я порятунку людей. Друге зна-чення червоного кольору пов'язане з образом священного вогню, який запалився в день Страшного суду. Червоний колiр символiзуе вогонь, життя, без-догаинiсть. Зображення вогню можна побачити у ви-глядi хреста. Вогонь символiзуе сонце, i його надшя-ють тими ж властивостями - силою, теплом, радютю . Вш символiзуе щеальшсть i здоров'я .А також , це прекрасний захист вiд усього лихого [7].
В Кролевецьких рушниках використовували тшьки червоний та бший кольори. Сила прита-манна цим кольорам та подвшне значення доводить, що майстри сввдомо вибирали щ кольори
кожний раз в коду малюнка записували бажання так, як того вимагала подiя, яка була ввдображена в рушниковг
За характером поеднання кольорiв колорит може бути спокшним або напруженим, холодним або теплим, свiтлим або темним, а за ступенем насичено-сп i сили кольору - яскравим, стриманим, бляклим i т.д.. Аналiзуючи орнаменти яш майстринi використовували, ми бачимо що вони розташоваш таким чином, що впливають i зосереджують нас, нашi почуття на конкретному явищi, на конкретнш поди. Чи то ра-дiснiй поди, чи навпаки. Закодоваш в символи поба-жання посилюють це значення. Колiр додае смислове i чуттеву забарвлення. У мистецга знак з'еднуеться з виразним позначенням, в результатi чого виходить синтетичне злиття двох якостей в едину художню форму [8-10]. В даному випадку, в Кролевцi, це по-еднання трансформувалося в художню форму для рушника бiло-червоних кольорiв (рис. 2).
По бшому, чи по червоному тлi мiж густо чер-воними паралельними смугами витканий орнамент. £ рушники яш затканi суцiльними вiзерунками. На тлi, орнамент створювали незаткаш бiлi прямокутники, розташованi ландюжком, iнодi в розсип, iнодi рiвнi чи з паралельними смугами. Майстри передавали на-вколишнш свiт за допомогою умовних знаков - прямою горизонталлю - землю, хвилястою - воду, хрес-том - вогонь.
Особливий мотив - це дерево--квита, Берегиня, так мiсцевi жителi називають символ, який пращури виткали на полотш кожного рушника (рис. 3).
Рис. 2. Кролевецьш рушники з бшо-червоною гамою кольорiв
Л
• л 0 0
Рис. 3. Вишивка на рушнику: Берегиня дерево -квита
5. Результати дослвдження.
Значения проведених дослiджень важливо для розумiння напрямкiв розвитку Кролевецького рушника з його червоною ниткою, де визначаються зна-чимють та мiсце цих факторiв в особистш стильовiй групi мистецтва ткацтва. Проведет дослвдженпя ва-жливi для розумшпя особливостей стилiв слобожан-ського ткацтва, зокрема кролевецького рушника, як особливого художнього витвору украшсько! етног-рафil.
6. Висновки
1. Характерна особливють проектування тка-цьких форм i образiв Кролевецьких рушнишв е в тому, що Слобожансьш майстринi багато столiть тому, заснували свiй колiрний i орнаментальний стиль, який за традицiею пройшов багаторазовi випробу-вання часом, iнновацiями, популяршстю i попитом. Кролевецький рушник, з його червоною ниткою за-лишаеться художнiм здобутком сучасних поколшь.
2. Основоположний, домшантний колiр нитки в унiкально-iндивiдуальному стилi Кролевецько! ви-шивки та ткацтва е червоний на бшому фот, що в комплексi дае змогу видiлити 1х в окрему стильову групу.
Лиература
1. Тгтар О. В. Культура Слобожанщши: проблеми национально! iденгичностi: монография. Харкв: Райдер, 2006. 306 с.
2. Маслшчук В. Л. Провинция на перехрест культур: Дослидження з гстори Слобидсько! Украши XVII-XIX ст. Харкив, 2007. 250 с.
3. Боряк О. Кролевецьке ткацтво в усних свидченнях: (из польового щоденника етнографа 80-х рокив ХХ ст.): мат. Третьо! наук.-практ. конф. // Рушник: символ, образ, знак. Глухш, 2004. Текст .С. 16-21.
4. Про Кролевець // Земский сборник Черниговской губернии. Чернигов, 1903. № 3. C. 321-352.
5. Карась А. Кролевецьке ткацтво // Нариси гстори Кролевця: зб. краезнав. пр. Ки!в, 2002. С. 43-76.
6. Кролевецьке ткацьке виробництво // Кустарная промышленность России. Разные промыслы. Т. 1. Санкт-Петербург, 1913. C. 536-546.
7. Мусиенко П. Н. Тканини // 1стория украшського мистецтва. Т.4 (1). Кшв, 1969. С. 265-275.
8. Малиношевська С. Кролевецький барвистий рушник - символ нашого ридного краю // Кролевецький висник. 2002. Текст. С. 2.
9. Шейна Т. I! доля - вписати сторшку в историю рушника // Кролевецький висник. 2004. С. 4.
10. Угненко Т. В. Кролевецьке художне ткацтво // Енциклопедия Сучасно! Украши. Т. 15: Кот-Куз. Ки!в, 2014. С. 531-532.
Рекомендовано до публжацп д-р наук з мистецтвознавства Михайлова Р. Д.
Дата надходження рукопису 29.05.2018
Кротевич Лша BacaiiBHa, викладач, кафедра дизайну, Ки!вський нацюнальний университет технологий та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Ки!в, Укра!на, 01011 E-mail: lina_crimea@ukr.net
