УДК 397:391.91
Б01: 10.15587/2313-8416.2018.140257
АНАЛ1З ТАТУЮВАННЯ КЛАНОВО-ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ СП1ЛЬНОТ ТА ЙОГО ПОЗИТИВНА ДЕФОРМАЦ1Я В СУСП1ЛЬСТВ1
© О. В. Кротевич
В дант статтi розглянута проблематика впливу татуювання в кланових суспшьствах, як одного з пiд-видiв сучасного татуювання в щлому. Проанальзоват рiзноманiтнi тату в окремих кланових спшьнотах та угрупуваннях. Сформульованi результати до^дження по вивченню вiдмiнностей, направлень, як по-зитивних так i негативних, окремих представницьких спшьнот та Их татуювань
Ключовi слова: татуювання, дизайн, клановi суспшьства, угрупування, функцп, види тату, естетична складова, високохудожш малюнки
1. Вступ
Особливе призначення татуювань чи <жчних малюншв», як 1х позначали ще з давшх чаав в юторп цього ушкального по свое! суп мистецтва, полягае в значимосп самовираження сенсу життя особистосп в любих 11 проявах. Кланове татуювання надае якомога бiльше шформаци про людину та середовище 11 ште-реав та прагнень. Розглядаючи татуювання за принципом особиспсного пiдходу приймаеться самозна-чимiсть мiж iндивiдами клану, як цшнють спшкуван-ня за допомогою нанесення графiчного, стiйкого знакового образу в цш окремш групi середовища з пев-ною метою вшмшносп по рiзним критерiям вщ ш-ших членiв суспшьства.
2. Лггературний огляд
Iнформацiя з цього питання надана в основному в лггературних iнформацiйних джерелах в роздро-бленому i не науково-обгрунтованому виглядг Дос-лщники торкалися теми татуювання в медичному ас-пектi, як феномен злочинного середовища. Тема тату була закрита не пльки для вивчення в науковому планi та iз морально1 складово1 теми <жчних малюн-к1в» в Укра1ш не торкалися. В шоземних виданнях знаходимо уривчастi данi, де автори досл1джують традици окремих первюних культур нанесення знак1в на тшо [1, 2].
Татуювання не роздивлялося з науково1 точки зору, тату було вщображене, як пережиток минулого, примггивний художнiй атавiзм та, як сублiмацiя тюремного та злочинного свиу [3, 4].
Виникла необхiднiсть дослшити, обгрунтувати питання татуювання в кланово-представницьких сш-льнотах, зрозумiти вагомiсть впливу тату на самосвь домiсть широких верств населения.
3. Мета та задачi дослвдження
Мета дослщження - визначити роль та вплив татуювання в кланово-представницьких спшьнотах на самосвшомють його члешв та його позитивное' де-формаци в сучасному сусшльствг Для досягнення мети були поставлеш наступнi задачi:
1. Визначити поняття татуювання в кланово-представницьких спшьнотах та його позитивное' де-формаци в сучасному середовищi.
2. Проанал1зувати методи, технiки татуювань в окремих кланах та угрупуваннях.
3. Розглянути призначення, напрямки та функ-ци кланових татуювань. Пояснення причинно-насл1дкового зв'язку факторiв виникнення i розвитку татуювання в окремо взятих спшьнотах дасть нам ро-зумшня подальшого розвитку художньо1 складово1 сучасного татуювання.
4. Татуювання кланово-представницьких стльнот та його позитивна деформащя в суспiльствi
Клани це общиннi об'еднання з однодумцями на основi певного способу життя з сво1м внутрiшнiм патрiархальним устроем. Клани можуть бути як ма-фiозне угруповання, байкерськ1 клуби, рокерсьш об'еднання, так i як звичайш угрупування по ште-ресам. Особливою вщмшшстю кланiв мiж собою е наглядне зображення —татуювання пе1' або шшо1' ознаки, символу чи риси, яка шентиф^вала рiзнi угруповання в 11 рiзноманiтнiй дiяльностi. Клановi спiльноти iснують i формуються по принципу профе-сiй та стльних дiй: зброяри, кузнецi, охоронцi, пови, шахтарi. Наприклад, зброярiв в Римi татуювали за офiцiйними наказам цезарiв. Серед Римсько1 армп було заведене добров№не i примусове нанесення вь дмiтних знак1в, що закрiплюють 1х за певними гру-
пами. Також тд час англо-бурсько1 вшни 1899-1902 рр. головнокомандувач британсько! арми лорд Ф. С. Робертс запропонував сержанту О. Рейлi, який попм став винахвдником першо! в свт тату машинки, зробити своерщну iдентифiкацiю вояк1в в разi ви-падку !х гибелi. Так, вшськовим почали наносили та-туювання перед вщправленням !х на фронт. Погану репутацш татуюванням завдали жорстк1 методи Ро-сшсько1 монархи. Практика «паспортизаци» методом татуювання на державному рiвнi привела до того, що була розширена, з усiлякими збоченнями, як злочин-не татуювання, яке перетворилося в нещадно спотво-рений напрямок кланового татуювання. Так у XVIII ст., селянам наносили знаки зпдно приналеж-ностi до свого власника, набраними на вшськову службу солдатам, розпеченим тавром у виглядi знаков вiйськового пiдроздiлу. У 1845 р. таким чином затав-рували близько тисячi чоловiк. А у 1846 р. було зата-вровано бiльше нiж 3000 людей. «Зпдно з концепщ-ею професора Е. Шредера, саме цей перюд е поворо-тною точкою у виникненш специфiчноl тату-культури в кримшальному свiтi Роси» [5].
На кримшальному жаргош татуювання -"наколка", "картинка", "портачка". Ступiнь впливу
на суб'ект сприйняття полягае у локалiзацil на тiлi та в легко або важко запам'ятовуючих татуюван-нях. Тату бувають великими чи маленькими за ро-змiрами, зробленi вручну або за допомогою трафа-репв, поодинокi, численнi, суцiльнi, стiйкi чи не-стiйкi [6].
У кримшогенних групах татуювання мають складнi психолопчш та iсторичнi передумови. В передмовi до книги «Татуировки заключенных» Данцига Балдаева, який був наглядачем в ввдомих "Хрестах", дослiдника та автора численних пере-мальованих малюнкiв про жахи ГУЛАГу сказано, що «для краши, в багатьох мютах i селах, яко1 ко-жен третш чоловiк вiдмотав термiн, а кожен п'ятий його охороняв/ натшьний живопис - татуювання кримшальнишв - воштину е найважливiшим з мис-тецтв, представляючи собою документ великий i страшний. Протягом багатьох десятилiть зешвсьш наколки е "ввдкритою книгою" людсько1 скорботи, мистецтвом справдi народним, вистражданим в безкрайнiх просторах радянських, а шзшше росш-ських Зон» [4].
Деяш теми кримiнальних татуювань виконува-лися на високохудожньому рiвнi (рис. 1).
Рис. 1. Татуювання змп чи тигра означае агресившсть, купола церков - термiн або шльшсть судимостей. Зо-браження Богоматерi означае, що носiй ще в юнащга став на шлях злочину
Байкарський рух почався в переважнш частинi Сполучених Штатiв а байкерське татуювання можливо ввдокремити, як один з видав мистецтва татуювання.
Символи е рiзнi. Але ва вони зводяться до двох основних - свобода та дорога. Татуювання бай-керiв мае три риси: свобода, братерство та бунтарсь-кий дух. Татуювання логотипiв клубiв та його назв наносили на плече, а iнодi зображення було нижче нижньо1 губи. У вах кра1нах у байкерiв популярнi символи орлiв, крил, птах1в, ангел1в, черетв, вогню, зображень, мотоциклiв, самих себе, подорожуючих на мотоциклах. Образи смерп з косою, зображення диявола з рогами i т. д. Ва цi татуювання мають ©значення, що власник тату смiеться над смертю, не-безпекою. Таким чином, традищя байкерiвського ру-ху е дуже сильною i, звичайно ж, одним з найб№ш популярних татуювання байкерiв е напис та логотип Harley-Davidson. Так, з реально1 iсторil про агента з Бюро по боротьбi з незаконним обиюм алкоголю, тютюну та збро1 США, який увшшов в клуб байкерiв i побув там пiд прикриттям два роки, описуеться один з факпв про кланове байкерське татуювання i його носiя. «Спостерiгаючи за роботою татуювальника,
Вiльям зрозумiв, що один з байкерiв назавжди пов'я-зав свое життя з мотоклубом. Тепер, якщо вiн захоче покинути клуб, одноплемшники змусять його випа-лити татуювання !х клану, бо це була традищя для члешв, яш покидали угрупування. Але така неймовь рно бол1сна процедура, при якш спотворювалась велика дiлянка шшри, була вбивчою» [7]. Тому байкерське татуювання було ретельно усвщомлено.
Також клани iснують, наприклад, як мафiознi угруповання, пов'язанi тюними вiдносинами на зра-зок амейних. Такою е японська кримiнальна спшь-нота - Якудза. Нагорi - глава мафп Оябун, дал1 йдуть старшi i молодшi бригадири. Кожне iм'я вiдповiдае татуюванню власника [8].
Традицшне японське татуювання в своему вико-наннi д1йшло через вши до досконалост1. Художники, використовуючи кольоровi барвники в японськ1й тату, ввели моду на насл1дування татуювань якудзи, багато в чому завдяки естетичному початку i майстерност1 в пе-редачi кольору та тiнi, композици та ефек-ту об'емного зображення. Татуювання у якудзи роблять вручну без використання електричних машинок [9, 10]. Традици татуювання йдуть в глиб столиъ а технiка ро-
боти бамбуковими паличлами «тебори» дшшла до дос-коналосп. Татуювання Якудзи, по назв1 живопису «укиё-э» наносять на ва дiлянки тша залишаючи тшьки
кисл рук 1 обличчя. Члени оргатзаци ретельно носять одяг, яке прикривае все татуювання 1 тшьки «сво!» мо-жуть споглядати дане мистецтво (рис. 2).
Рис. 2. Татуювання Якудза. Насичеш фарби, присутня свгтлотшь та досконала композиця
Анал1з локалiзацii кланового татуювання, в за-лежносп в!д його змюту, вщ характеру дгяльносп груп, моди, нацюнальних 1 релшйних особливостей усереди-т клану, дозволяе класифшувати тату за формою вира-
ження в символах, цифрах, абрев1атурах, текстах та ма-люнках (рис. 3). В сучасному татуюванш форма вира-ження в малюнках е найбшьш прогресивною 1 досягла в деяких випадках високохудожнього р1вня.
5 П. В .5 '5 <и а. ю га малюнки символи цифр и тексти
За формою виразу
Рис. 3. Види кланового татуювання за формою виразу
5. Результати дослщження
Досить проанал1зувавши лггературу та шш1 джерела шформаци, дослвдивши деяк1 моменти з ви-вченого матер1алу з проблеми кланових татуювань 1 узагальнивши досл1джуваний матер1ал також можна позначити основт функци кланових татуювань: най-важлившою в оргашзацп клану чи угрупування, пер-шопричиною в утворенш того або шшого об'еднання е професшно-ор1ентована функця. В тату!ровщ отото-жнюються кланова даяльнють з престижними, геро!ко-романтичними профеаями. Функщею, що вказуе на приналежшсть !х носгя до певно! сощально! групи, на-приклад зображення мотоциклу як покажчик вщзнаки байкер1вського клану, е сигнально-вадособлена функщя. Особистюно-установча функця визначае, щенти-фшуе, «паспортизуе» суб'екта. Стратиф1кацшна функщя, або статусна, показуе мюце носгя тату в 1ерархи спшьноти. Заохочувально-каральна функця де клано-ве татуювання в середовищ1 певно! групи виступае, як
зааб заохочення, шднесення над родичами по об'ед-нанню а також, як зааб деперсонал1заци, приниження винних в якомусь вчинку. Декоративно-художня, есте-тична функщя дуже пов'язана з стратиф1кащйною функщею татуювань. Татуювання естетично, вщповщно до поняттям братства, прикрашае тшо 1 чим вище статус, тим високохудожтм е татуювання. Сентиментальна функщя татуювань виступае в жорсткш форм1 а сексуально-еротична функщя цишчно вказуе на сексу-альну ор1ентащю та статевий потяг 1 дозр1вання члешв громади. I усюди, навпъ в жорстоких по своему на-пряму кланах присутня була гумористична функця з1 сво!ми жарпвливими татуюваннями.
6. Висновки
1. Тенденц1я розвитку художнього татуювання в масах вища в своему яшсному виконанш в тих реп-онах земно! кул1, де пропорцшним р1вню життя зна-
ходиться piBeHb освiти та естетичного наповнення суб'екта сучасного суспiльства.
2. Входять в моду i побут дизайнерсьш, висо-кохудожнi татуювання. В зв'язку з процесом розви-тку промисловост та створенню безпечних тгмен-пв, широкою обiзнанiстю населення, знаннями та вмшням майстрiв тату - tattoo artist ^жнародний термiн), завдяки естетичному початку i 1х майстер-носп в передачi кольору та тш, композицп та ефек-
ту об'емного зображення, татуювання деформуеться позитивно.
3. Розумшня напрямiв, видiв та функцш в клановому татуюваннi безперечно вщб'еться в худож-ньому розвитку особистостi в сучасному свiтi. Функ-цiонально татуювання виводить на прившейну скла-дову замiсть паспортизацшно! функци - функцiю декоративно -естетичну.
Лiтература
1. Хамбли У. Д. История татуировки. Знаки на теле. Ритуалы, верования, табу. Москва: Центрполиграф, 2014. 272 c.
2. Леви-Строс К. Структурная антропология. Москва, 2001. 512 с.
3. Полосьмак Н. В. Поховання знатно! Пазириксько! жшки. 1996. 167 с.
4. Балдаев Д. С. Татуировки заключенных. Санкт-Петербург: Лимбрусс пресс, 2006. 168 с.
5. Медникова М. Б. Неизгладимые знаки: татуировка как исторический источник. Москва: Языки славянских культур, 2007. 220 с.
6. Пирожков В. Ф. Законы преступного мира молодежи. Криминальная субкультура. Гл. 4. Тверь: Изд. Приз, 1994. 320 с.
7. Queen W. Under and Alone. Random House, 2005. 228 p.
8. Kusters A. Odo Yakuza Tokyo // Zabrozas. Burn Magazine. 224 p.
9. Барановский В. А. Искусство татуировки. Москва: Славянский дом книги, 2002. 320 с.
10. Бодалёв А. А. Вершина в развитии взрослого человека. Москва, 1998. 278 с.
Рекомендовано до публгкацИ доктор наук з мистецтвознавства Михайлова Р. Д.
Дата надходження рукопису 10.05.2018
Кротевич Олександр Володимирович, директор, дизайн-студiя, Кшвський нацюнальний ушверситет технологш та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Ки1в, Украша, 01011 E-mail: aleksandrr_44@ukr.net
УДК 397:391.91
Б01: 10.15587/2313-8416.2018.140132
ВПРОВАДЖЕННЯ ТА М1СЦЕ ЧЕРВОНОГО КОЛ1РУ, ЯК ОСНОВИ В ТРАДИЦ1ЙНИХ КРОЛЕВЕЦЬКИХ РУШНИКАХ.
© Л. В. Кротевич
У статтi з'ясовам особливостi художнього етнографiчного витвору укратськоХ Слобожанщини -Кролевецький рушника. Розглянута технологiя виготовлення сировини для стародавнього ткацького ви-робництва, а також особливостi мотивiв в структурi малюнюв та кольорiв, як використовували май-стри. Розставлеш акценти впливу на унiкальнiсть особливого стилю Кролевецького рушника та 1х приз-начення за композицтним ршенням на особливi поди життя мешканцiв та сустльства в цшому Ключовi слова: Кролевецький рушник, Слобожанщина, художнш, етнографiчний, витвiр, ткацтво, чер-воний колiр, композицИ
1. Вступ
В умовах рiзних економiчних змш сустльство звертаеться до вщродження вдентичних щнностей - в даному випадку, ввдродження Слобожанщини. Ви-вчення, збереження традицш набувае найважлившо-го значення в сьогоденнг Дослвдити композицшну особливють та кольоровi ршення художнього ткацт-ва Кролевеччини, охарактеризувати явище, яке пов'язане з нацюнальною свщомютю i культурним вихованням молодi та обгрунтувати мюце i роль украшського традицшного народного промислу в естетичному i культурному просторг Проаналiзувати
визначну роль украшських амейних традицш , в яких рушник постае атрибутом молод1жно! моди, та передае шформацш майбутшм поколшням, ввдро-джуючи iнтерес до свого родоводу, до рiдного краю .
2. Лггературний огляд
В статп вказуеться на те, що зростаючий попит на тему ввдродження юторично! пам'ятi та автен-тичностi регiону мае свое продовження та мiсце в ю-нуванш поглибленого вивчення. Рiзнi дослiдники [1, 2] розкривали окремi проблеми нацюнально! вден-тичностi, дослвджували iсторичний симбюз рiзних