CC BY
25
INFLUENCE OF PRODUCTIONS ON HEALTH OF THE WOMEN WORKING IN SEWING MANUFACTURE
Ohrimenko P.V.
ВПЛИВ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕС1В НА ЗДОРОВ'Я Ж1НОК, ЯК1 ПРАЦЮЮТЬ НА ШВЕЙНОМУ ВИРОБНИЦТВ1
ОХР1МЕНКО П.В.
1нститут медицини прац АМН Укра'ши, м. КиТв
Ключовi слова: виробничi фактори, промислове виробництво, швейне виробництво, репродуктивне здоров'я.
давнiх часiв у швейному вироб-ництвi застосовуеться пере-важно жЫоча праця. На робо-чих мюцях основних спе^аль-ностей сучасного швейного виробництва мае мюце влив комплексу несприятливих фак-торiв виробничого середови-ща: мiкроклiматичних умов (пiдвищеноí температури i ви-сокоТ вологостi пов^ря), фiзич-них (шуму, вiбрацií, електро-статичного поля, яке виникае пщ час тертя матерiалiв, елек-тромагнiтного поля, що вини-кае внаслщок роботи елек-троустаткування та швейних машин), хiмiчних (шкiдливих речовин у повiтрi робочоТ зони, токсичних речовин при склею-ваннi тканин), мiкробiологiчних (екзогенних), особливостей виробничого процесу (виму-шеноТ робочоТ пози, значного навантаження зорового анали затора, монотонностi при кон-веершй роботi, великоТ кшько-стi дрiбних стереотипних рухiв пальцiв i кистей рук при пошит-тi одягу, нахилiв корпусу тiла).
Шкiдливi умови прац визна-чають високий рiвень загаль-ноТ захворюваностi, порушень
ВЛИЯНИЕ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПРОЦЕССОВ НА ЗДОРОВЬЕ ЖЕНЩИН, РАБОТАЮЩИХ НА ШВЕЙНОМ ПРОИЗВОДСТВЕ Охрименко П.В.
В статье приведены данные о неблагоприятных факторах современной производственной среды в швейной отрасли: микроклиматических, физических, химических условиях и особенностях влияния производственного процесса на состояние репродуктивного здоровья женщин. Приведенные данные указывают на необходимость проведения комплексных оздоровительных мероприятий, предусматривающих механизацию трудовых процессов, рациональную организацию труда и отдыха работающих на конвейере, рациональное медицинское обслуживание с целью профессионального отбора и проведения медицинских осмотров.
Ключевые слова: производственные факторы, промышленное производство, швейное производство, репродуктивное здоровье.
© Охр'менко П.В. СТАТТЯ, 2009.
слуховоТ функци, захворювань оргашв зору, опорно-рухового апарату, захворювань жшочих статевих оргашв i патологш ваптност та полопв. При шюд-ливому впливi токсичних речовин можливi ураження дихаль-ноТ системи та захворювання шюри.
^м того, зараз широко ви-користовуються комп'ютерш технологи, через ще бiльше зростання енергетичного на-вантаження на оргашзм пра-цiвникiв, переважно жЫок репродуктивного вiку.
У лiтературi iснуe чимало дослiджень, присвячених впливу трудового процесу i факторiв виробничого середо-вища на органiзм жЫок, врахо-вуючи рiзнi вiковi перюди, спе-цифiчнi фiзiологiчнi стани жи нок, Тхнi фiзiологiчнi особливо-CTi, якi можуть впливати на сто-мленiсть, працездатнiсть та продуктивнiсть прац [2, 4, 5, 7, 10, 12, 15].
Аналiз лiтератури показав, що в основному даш про до-слiдження умов працi у швейному виробництвi належать до початку 90-х роюв ХХ статття. Через науково-технiчний про-грес, змЫи соцiального та де-мографiчного стану у державу нацiональнi проекти вивчення умов пращ у рiзних галузях промисловост знову набуло актуальностi. Особливо акту-альним e розгляд впливу комплексу факторiв виробничого середовища на репродуктивне здоров'я жiнок. Даш про вплив негативних факторiв виробничого середовища на репродук-тивну функцю недостатнi, а наявна шформа^я застарiла. Отже, вивчення впливу вироб-ничих факторiв на репродук-тивш органи робiтниць сучасного швейного виробництва e актуальним завданням. Несприятливий еколопчний
- стан в УкраТ'ш, важкi умови пра-
цi на виробництва зростання
№ 4 2009 Environment & Health 54
порушень репродуктивного здоров'я зумовлюють необхщ-нiсть вивчення зв'язку мiж рiв-нем впливу несприятливих факторiв виробничого та нав-колишнього середовища та змшою рiзних показникiв репродуктивного здоров'я жшок. В останнi роки у рамках аку-шерсько-гiнекологiчних дисци-плiн iнтенсивно розвиваеться екологiчна репродуктолопя (Е.1. Айламазян, Т.В. Беляева, О.1. Лiньова та iн.), у медицин працi вивчаеться репродук-тивне здоров'я жЫок (О.В. Си-вочалова, 1.1. Березш, М.А. Фе-сенко, З.В. Малишева,
М.К. Гайнуллiна та Ы.), меншою мiрою вивчаеться репродук-тивне здоров'я Ыших груп на-селення (М.Ю. Засипкiн, Н.1. Латишевська, О.Н. Рафко-ва, Ш.Н. Галiмов та ш.). Резуль-тати цих роб^ надзвичайно важливi для розумiння основ-них закономiрностей змiни репродуктивного здоров'я пщ впливом несприятливих фак-торiв i видiлення груп пдвище-ного ризику та реалiзацií вщпо-вiдних профiлактичних заходiв. У зв'язку з цим сто'|'ть завдання визначення внеску впливу кон-кретних несприятливих факто-рiв навколишнього середовища та виробничих факторiв у зм^ показникiв репродуктивного здоров'я на основi прин-ципiв доказовоí медицини.
Разом з тим працю жшки швейного виробництва необхщ-но розглядати комплексно, враховуючи стан и здоров'я i ви-конання íí найважлившо'[ функ-цп — функцií материнства. Тому одним з перспективних завдань дослщжень органiзму жiнки е фiзiолого-гiгiенiчна оцiнка функ-цiонального стану и органiзму у зв'язку з впливом фаю^в виробничого i трудового процесу.
Характеристика виробництва. Основними цехами ЗАТ "Корсунь-Шевченмвська швейна фабрика" е розкрiйний i швейш. У розкрiйному цеху здiйснюються замiри довжини i ширини шматкiв, крейдяне окреслення i розкрiй настилiв тканин, пщкладочних, пере-кладних i утеплювальних мате-рiалiв. Процес розрiзання i розкрою настилiв здiйснюеть-ся на столах пересувними роз-крiйними машинами (дискови-ми i стрiчковими) та стацюнар-ними стрiчковими машинами.
У швейних цехах основними операцiями е машинна i ручна
строчка (ниткове з'еднання деталей), клейове з'еднання деталей i волого-теплова оброб-ка заготiвок частин одягу i ви-робiв у цiлому. Робота прова-диться пооперацiйно. Кожна опера^я здiйснюеться одним працiвником або групою з 2-3 осiб. Тривалiсть операцп зале-жить вiд виду заготовок виробу та деталiзацií працi i становить вiд 100 до 300 секунд.
Крiм того, робота у розкрй ному цеху пов'язана з безпе-рервним ходiнням (до 10 км за змЫу).
Детальний аналiз технологiй виробництва надае можливiсть говорити про те, що на певних робочих мюцях його застосо-вують однотипне або подiбне обладнання, яке пов'язане з технолопчною особливiстю виробництва. Так, зшивання тканин або розкрм, прасування, контроль продукцп, що вимага-ють однотипноí оргашзацп робочих мiсць для швачок, ри зальникiв тканин, прасуваль-ниюв, контролерiв продукцií, пiсля технiчного переоснащен-ня обладнання у 1990-х роках дуже поширеш на робочих мюцях швейш машини марок "Necchi", "Durkopp", "Juki", "Plaff", "Strobel". Аналопчна картина i на робочих мюцях прасувальниюв, рiзальникiв тканин.
Мета дослiдження: ппешч-на оцiнка умов працi робiтниць сучасного швейного виробництва, (хшй вплив на репро-дуктивну функцю та обГрунту-вання профiлактичних заходiв, спрямованих на збереження здоров'я.
Завдання дослщження. Вивчення факторiв виробничого середовища на робочих мюцях пра^вниць ЗАТ "Корсунь-Шев-ченкiвська швейна фабрика". П-гiенiчна оцiнка умов працк Дос-лiдження стану здоров'я жЫок залежно вiд вiку, стажу та характеру виробничих процеав.
Г1Г1еНА ПРАЦ1 =
Матерiали та методи дослщження. Визначення шуму та вiбрацií провадилися прила-дом ВШВ-003М2, який мае по-вiрочне свщоцтво у вщповщно-стi з ГОСТом 12.1.050-86 "Методы измерения шума на рабочих местах", а ппешчна оцшка — зпдно з ДСН 3.3.6.037-99 "Державнi санiтарнi норми ви-робничого шуму, ультразвуку та шфразвуку".
Вiбрацiю вимфювали, роз-раховували та оцiнювали зпдно з ГОСТом 12.1.034-81 "ССБТ. Вибрация. Методы измерения на рабочих местах в производственных помещениях", ГОСТом 12.1.012-90 "Вибрационная безопасность. Общие требования", а також вiдповiд-но до "Санитарных норм и правил при работе с машинами и оборудованием, создающими локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих" № 3041-84 та ДСН 3.3.6.039-99 "Державы саш-тарш норми виробничоí, за-гально!' та локальноí вiбрацií".
Напруженiсть електричних i магнiтних складових дiапазону радючастот, промисловоí ча-стоти i напруженють електро-статичного поля оцiнювали у вщповщност до вимог ДСанПiН 3.3.6.096-2002 "Державы саш-тарнi норми та правила при ро-ботi з джерелами електромаг-нiтних полiв", ГОСТу 12.1.00684, ГОСТу 12.1.002-84, ГОСТу 12.1.045-84.
Параметри осв™еност на робочих мюцях вимiрювали вiдповiдно до вимог "Методических указаний по проведению предупредительного и текущего санитарного надзора за искусственным освещением на промышленных предприятиях" (МУ № 1322-75), "Осуществление предупредительного и текущего санитарного надзора за искусственным освещением на промышленных предприятиях" (МУ № 4421-
55 Environment & Health № 4 2009
INFLUENCE OF PRODUCTIONS ON HEALTH OF THE WOMEN WORKING IN SEWING MANUFACTURE Ohrimenko P. V.
In article the data about adverse factors of modern manufacture in sewing branch is presented: microclimatic, physical, chemical conditions and feature of influence of production
on a condition of reproductive health of women. Data is presented specifies in necessity of carrying out of a complex of improving actions which should provide mechanization of labor processes, the rational organization of work and rest working^ on the conveyor, rational health services which provide professional selection and carrying out of medical inspections.
87), ДСТУ Б В.2.2-6-97 (ГОСТ 24940-96) "Будинки i споруди. Методи вимiрювання освтпе-ностГ та норм осв™ення, на-ведених у роздкт 4 СНиП 11-479 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования", зi змшами БСТ № 8, 10, 1986, а також ДБН В.2.5.-28-2006 "Природне i штучне освтлення".
Медико-соцюлопчш дослщ-ження було проведено методом анкетування за методикою, розробленою 1нститутом меди-цини пращ АМН УкраТни з моди-фкащею у вщповщност з мю-цевими умовами. Опиташ ро-б^нищ були розподтеш на двi групи: контрольну Онженерно-техшчний персонал, адмЫютра-щя) та дослiджувану (швачки та розкрмнищ). Анкети вщобража-ли питання громадського, тера-певтичного, гiнекологiчного та невролопчного статусiв, про-фесiйного анамнезу.
Результати дослщжень. Проведенi дослщження показали, що на розкрiйнiй дiльницi джерелами шуму е переносш та стацюнарш розкрiйнi маши-ни. Загальний рiвень Ытенсив-ностi звуку не перевищуе нор-мативнi величини. За спек-тральними характеристиками при розкроТ тканин вщзначало-ся незначне перевищення на 2 дБ на середньогеометричшй частотi 8000 Гц.
У швейному цеху з пошиття одягу основними джерелами шуму е швейш машини. Шум, створюваний цим обладнан-ням, за своТми частотними характеристиками е високоча-стотним, перевищення допустимого рiвня звукового тиску рееструвалися у дiапазонi частот 500-8000 Гц. Рiвнi звуку при робот цього обладнання коливалися вщ 81 до 92 дБА. Шум за часовими характеристиками не е постiйним. Проведений хронометраж робочо-го часу показав, що шум впли-вае понад 5 годин. Решта часу (близько 3 годин) на швачку дiе шум вщ розташованого поруч
обладнання i становить 7277 дБА. Розрахунок еквiва-лентного переривчастого шуму показав, що вщзначаеться перевищення допустимих рiв-нiв звуку вiд 2 до 11 дБА. Таким чином, на оргашзм швачок дiе е^валентний рiвень шуму вiд 80 до 91 дБА.
У розкрмному цеху при робо-тi стацiонарних машин рiвнi ви брошвидкостi, якi рееструють-ся на поверхнi столу, не пере-вищують допустимих величин. Ручш розкрiйнi машини генеру-вали максимальш р^вш вiбро-швидкостi на частой 25 Гц, що перевищуе допустимий рiвень на 1-2 дБ. Кориговаш рiвнi ви брошвидкостi вiд указаного устаткування не перевищують допустимих величин.
Джерелами локально)' вiбра-цií та електромагнiтних полiв (ЕМП) у швейному цеху е елек-тродвигуни, якi крiпляться без-посередньо до кришки столу i не мають прокладок. Кожна швейна машина, залежно вщ типу, обладнана електродвигу-ном потужнiстю 0,2-0,37 кВт, як знаходяться у безпосеред-нш близькостi вiд робочого мiсця на вщсташ 0,15-0,4 м.
Вiбрацiя передаеться пере-важно на поверхню столу та корпус швейноТ машини, враховуючи дробнiсть вiбрацiй-ного циклу, необхщно сказати, що фактичш коригованi рiвнi ви брошвидкостi, реестроваш на швейному устаткуваннi, укла-даються у нормативнi параме-три. Таким чином, на оргашзм швачок протягом змЫи дiе екви валентний рiвень шуму з штен-сивноiстю до 91 дБА.
Сучаснi швейнi машини осна-щенi як вiтчизняними, так i iм-портними електродвигунами, яю розташованi вздовж лiнií кон веера на вщсташ один вщ одного 0,5-1м. Згiдно з л^ера-турними джерелами [2, 4, 12, 15] виявлено бшьш високу чут-ливiсть жЫочого органiзму до впливу низькочастотноТ за-гальноТ вiбрацií, бiльшу частоту скарг жЫок на стомленiсть, го-
ловний бть, болi у попереку. Визначаеться венозний застiй у судинах малого тазу, най-бiпьш виражений у дш мен-струацiï.
Аналiз резупьта^в дослщ-жень показав, що для кожно)' виробничоï операцп характерна своя ампл^уда i форма не-стацiонарних варiацiй магшт-них полiв. Зона впливу вiдносно високого рiвня потоку магнiтноï iндукцiï вiд електродвигушв швейних машин i стрiчкових пил знаходиться у радiусi при-близно 0,5-0,7 м вщ джерела ЕМП. Залежно вщ розташуван-ня джерела ЕМП до зони опро-мЫення потрапляють рiзнi ди лянки тта робiтниць. Динамiчнi варiацiï магнiтних полiв колива-ються у дiапазонi 5-2000 Гц. Рiвнi варiацiй ЕМП на робочих мюцях у дтянщ грудноï клiтки, колiнного та тазостегнового су-гпобiв i малого тазу не перевищують гранично допустимих рiвнiв i становлять вщповщно 0,4-7,0 мкТл та 1,5-1,8 мкТл, хо-ча в окремих випадках сягали 6,0 мкТл. Через близьке розта-шування робочих мiсць швачки тддавалися впливу ЕМП пщ час експлуатацiï не лише свое[ машини, але й сусщшх.
Зареестрованi рiвнi електро-магштного поля не перевищують граничних, але у комплекс з шшими факторами виробничого середовища несприятли-во впливають на стан здоров'я роб^ниць: збiльшуеться на-пруженiсть функцюнування серцево-судинноï i централь-ноï нервово[ систем, посла-блюеться iмунна резистент-нiсть [2, 5, 7]. Через близьке розташування робочих мiсць швачок вони пщдаються впли-вовi протягом змши. Тривале стресування органiзму жшок, якi працюють в умовах впливу магштних полiв, призводило до дезадаптацмних явищ у фето-плацентарному комплекс i, як наслiдок цього, — до достроко-вого переривання ваптностк
Через зрушення в адаптацм-но-метаболiчних реакцiях на-
№ 4 2009 Environment & Health 56
роджуються дiти з бiльш низь-кою оцiнкою за шкалою Апгара малою масою тiла та залiзоде-фiцитною анемieю [2, 5, 8, 12, 15].
Штучне освплення оцЫювало-ся вiд джерел, представлених люмшесцентними лампами типу ЛБ та ЛД, системою комбшова-ного та загального освiтлення. Аналiзувалися параметри, що впливають на зоровий аналiза-тор, таю як яскравють та рiвно-мiрнiсть освiтлення. Результати дослiджень показали, що на вах потоках конвеера швейного цеху рiвнi освiтленостi на робочих мюцях швачок не вщповщають нормованим величинам, вщзна-чаеться нерiвномiрнiсть освт лення, що створюе умови для переадаптаци зорового аналiза-тора, через що втомлюеться зо-ровий аналiзатор. Про це свд чать скарги роб^ниць на сто-мленють зору наприкiнцi робо-чого дня та його зниження зi збтьшенням стажу роботи. Крiм того, несприятливий вплив на оргаызм жiнки може здмснюва-ти вимушена поза сидячи чи стоячи. Тривале перебування у робочм позi призводить до ю-тотних змiн кровообiгу, причому частота випадюв застiйних су-динних реакцм та варикозних розширень вен ыг збiльшуeться з вiком та стажем роботи. Характер робочоТ пози жшки впливае на рiвень кровонаповнення ни-жньоТ половини тiла. Найменш сприятливою робочою позою для жшок, що призводить до збтьшення кровонаповнення у малому тазу, е поза сидячи, з^-нувшись [7, 12, 13, 15].
Жшки, як працюють в умовах нагрiвального мiкроклiмату, вдвiчi частiше мали ускладнен-ня ваптност^ у них народжува-лися маловаговi дiти з залiзо-дефiцитною анемieю. Пiд впливом шкiдливих умов пращ в ор-ганiзмi ваптних настають гор-мональнi, iмунологiчнi, метабо-лiчнi та iншi порушення, яю сприяють ранньому (24-26 тижнiв) розвитковi токсикозу [3, 7, 8, 11, 15].
Результати до^джень показали, що роб^ниц вiдзначають наявнiсть ризику для здоров'я у зв'язку з роботою.
3i збтьшенням стажу роботи у дослщжувашй груш зростае гшеколопчна захворюванють, ерозiйнi змiни шийки матки, мюма матки, кiсти яeчникiв, порушення менструального циклу. Збтьшуеться частота ускладнень вагiтностi i полопв
(забруднення при бажаннi за-ваптшти, токсикози першоТ та другоТ половин ваптност та по-логiв, спонтанн аборти, поза-маткова вагiтнiсть, пологи мер-твонародженими, пологи при сщничному передлежаннi, пологи з використанням щип^в, кесарiв розтин, раннi та швидк пологи, недоношена вапт-нють). До роботи на тдприем-ствi швейного виробництва п-некологiчнi захворювання у швачок не спостерталися.
У д^ей тих, хто працював тд час вагiтностi, спостерiгаються вiдхилення вщ норми як у фи зичному, так i у психiчному розвитковi (вiдставання у вазi, зростi, пперактивнють, непо-сидючiсть, косоокiсть). Таким чином, отриман данi дозволя-ють висловити припущення, що наявнi несприятливi факто-ри виробничого середовища (шум, вiбрацiя, магнiтнi поля, низька i нерiвномiрна освтле-нiсть робочих мюць, вимушена робоча поза) можуть викликати порушення репродуктивноТ функцiï жшок.
Висновки
1. Роб^ниц основних профе-сiй швейного виробництва пщ-даються поеднанм дiï широко-смугового високочастотного непостiйного шуму, коригова-них рiвнiв локально)' вiбрацiï, варiацiй магнiтних полiв, недо-статньоТ освiтленостi робочих мiсць i робочоТ зони,запилено-стi повiтря та вимушено'Т робочоТ пози.
2. Ешваленты рiвнi непостй ного шуму становлять 91 дБА, коригованi рiвнi локально!' вiбра-цiï — 113-115 дБ з перевищен-ням на частотi 125 Гц на 3-5 дБ. Варiацiï "магытних полiв" коли-ваються у дiапазонi 5-2000 Гц i становлять у дтянках грудно'Т клiтки, колЫного i тазостегново-го суглобiв та малого тазу 0,250,5 мкТл i 1,5-1,8 мкТл вщповщно.
3. Вщповщно до гiгieнiчноï класифiкацiï умови пращ у швейному виробництвi за важ-кiстю та напруженiстю вщпови дають 3 класу 2 ступеня (3.2) i мають професiйний ризик для здоров'я i порушення репродуктивноТ функци швачок.
4. Пщвищений рiвень гшеко-логiчноï захворюваностi та збтьшення частоти ускладнень ваптност i пологiв е нас-лщком поеднано'Т дiï виробничих факторiв. Частота зазначе-них захворювань зростае зi збiльшенням стажу роботи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Айламазян Э.К., Беляева Т.В. Теория и практика общей экологической репродуктологии // Журнал акушерства и женских болезней. — 2000. — № 3. — С. 8-10.
2. Айламазян Э.К., Беляева Т.В., Виноградова Е.Г. Влияние экологической обстановки на здоровье женщины. Новый взгляд на пробл. // Вестник Рос. асс. акушеров-гинекологов. — 1996. — № 2. — С. 13-16.
3. Белякова С.В. Профессия родителей как возможный фактор риска у детей // Мед. труда и пром. экол. — М., 1994. — № 4. — С. 27-31.
4. Бугаев В.Н. Особенности заболеваемости работниц швейного производства с учетом возраста // Советское здравоохранение. — 1982. — № 7. — С. 1-14.
5. Васильева Л.А., Сельский Я.П., Трахтенберг И.М. Условия труда, гинекологическая заболеваемость и состояние специфических функций у работниц промышленных предприятий // Тез. докл. съезда акушеров-гинекологов. — К., 1976.
— С. 194-195.
6. Гвозденко Л.А., Назаренко В.1. та ш. Вплив електромагытних ви-промЫювань на пра^вниюв швей-но'| промисловост // Охорона пра-цк — 2003. — № 1. — С. 46.
7. Евтушенко Г.Ю., Курнева Е.П., Пак Э.С. О влиянии условий труда женщин на исход беременности и родов // Гиг. труда и проф. забол.
— М., 1991. — № 7. — С. 32-34.
8. Иванов А.В., Кожин А.А. Репродуктивная функция женщин, работающих в условиях комбинированного действия магнитных полей // Мед. труда и пром. экол.
— М., 1999. — № 3. — С. 26-29.
9. Иванов А.В., Кошин А.А. Репродуктивная функция женщин, работающих в условиях комбинированного действия магнитных полей // Мед. труда и пром. экол.
— 1991. — № 3. — С. 21-26.
10. Измеров Н.Ф., Хойблайн. — М.: Медицина, 1985. — 280 с.
11. Малышева З.В., Тютюн-никИ.Ф., Алексеева Н.Д. Медико-эколог. аспекты охраны репродуктивного здоровья женщин // Ж-л акушерства и женских болезней. — 2000. — № 3. — С. 20-22.
12. Механтьев И.И., Чувино-ва Н.В. Влияние производственных процессов на здоровье работающих // Мед. тр. и пром. экол. — 2002. — № 7. — С. 29-31.
13. Сивочалова О.В., Денисов Э.И., Родионова Г.К. От гиг труда женщин к охране репродуктивного здоровья работающих // Мед. труда. — 1998. — № 7. — С. 19-22.
14. Сидоренко Г.И., Вашко-ва В.В., Можаев Е.А. Влияние электромагнитных полей на здоровье (обзор) // Гиг. и сан. — 1999.
— № 2. — С. 52-62.
15. Тарасова Л.А., Сорокина Н.С., Лагутина Г.Н. Факторы производственной среды и патологии репродукции // Мед. труда и пром. экол.
— М., 1999. — № 3. — С. 13-15.
Надiйшла до редакцп 07.07.2009.
57 Environment & Health № 4 2009
